Постанова

від 14.01.2025 по справі 176/2151/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1581/25 Справа № 176/2151/23 Суддя у 1-й інстанції - Павловська І. А. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

головуючого судді: Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу представника Комунальногонекомерційного підприємства«Жовтоводська міськалікарня» Жовтоводськоїміської ради нарішення Жовтоводськогоміського судуДніпропетровської областівід 19вересня 2024року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Жовтоводська міська лікарня» Жовтоводської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

30 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом.В обгрунтування посилався на те, що він перебуває у трудових відносинах з відповідачем та з 16 травня 2022 року працює на посаді лікаря з ультразвукової діагностики приймально-діагностичного відділення з пунктом невідкладної медичної допомоги.

На підставі рапорту в.о. медичного директора Лободенко Ю. від 18 червня 2023 року про відмову надання допомоги пацієнту лікарем ультразвукової діагностики приймально-діагностичного відділення ОСОБА_1 , його притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказом КНП «Жовтоводська міська лікарня» Жовтоводської міської ради від 11 липня 2023 року №174.

Вважав вказаний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки його винесено з порушенням порядку накладення дисциплінарного стягнення та без наявних підстав.

Існуючим графіком роботи ПДВ з ПМД за червень 2023 року, підписаним в.о. завідувача відділення ПДВ з ПНДМ Ждановим М.Д., встановлено, що 18 червня 2023 року є неробочим днем ОСОБА_1 , в цей день він перебував за межами м. Жовті Води.

У другій половині дня йому зателефонувала в.о. медичного директора КНП «ЖМЛ» ОСОБА_2 та повідомила про необхідність проведення УЗД органів черевної порожнини постраждалому після ДТП. Позивач повідомив, що не може терміново прибути для проведення УЗД, після чого йог обуло притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Просив визнати протиправним та скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства «Жовтоводська міська лікарня» Жовтоводської міської ради від 11 липня 2023 року №174 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».

Рішенням Жовтоводськогоміського судуДніпропетровської областівід 19вересня 2024року позовну заяву задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Комунального некомерційного підприємства «Жовтоводська міська лікарня» Жовтоводської міської ради від 11.07.2023 року №174 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Жовтоводська міська лікарня» Жовтоводської міської ради» на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

В апеляційній скарзі представник Комунального некомерційного підприємства «Жовтоводська міська лікарня» Жовтоводської міської ради просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Свідок ОСОБА_3 підтвердила, що 18.06.2023 року під час спілкування з лікарем ОСОБА_1 він нічого не повідомляв, що знаходиться поза містом і з цієї причини не зможе прибути у приймальне відділення КНП «Жовтоводська міська лікарня» та надати необхідну медичну допомогу. Однак, при винесенні рішення суд першої інстанції взагалі не послався на покази свідка ОСОБА_3 яка в судовому засіданні підтвердила факт відмови лікаря ОСОБА_1 надати невідкладну медичну допомогу, а саме провести УЗД неповнолітньому .

Основна правова підстава для застосування дисциплінарного стягнення не виконання лікарем ОСОБА_1 вимог ст. 37 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», а саме: медичні працівники зобов`язані невідкладно надавати необхідну медичну допомогу у разі виникнення невідкладного стану людини.

Тобто відмова лікаря ОСОБА_1 надати невідкладну медичну допомогу містить склад злочину, відповідальність за який передбачена ст. 139 КК України.

Вважає, що лікар ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності на законних підставах, оскільки надання медичної допомоги лікарем не обмежується тільки робочим часом. Таким чином суд першої інстанції помилково зазначив в рішенні від 19.09.2024 року, що відповідач всупереч визначеному положенням ч. 3 ст. 149 КЗпП України, при обранні виду стягнення роботодавець не врахував ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Також не відповідає обставинам справи висновок суду, що наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема у ньому не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивача трудових обов`язків.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне і обґрунтоване,а апеляційну скаргу-без задоволення. Вважає,що саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Відповідачем не наведено конкретних фактів здійснення позивачем проступку саме у робочий час та без поважних причин, невиконання ним посадових обов`язків та порушення трудової дисципліни. Графік чергувань чи наказ про проведення надурочних робіт лікарів відсутній.

В судовезасідання,проведенев режимівідео конференції,з`явилися представник КНП «Жовтоводська міська лікарня» Жовтоводської міської ради адвокат Абрамов В.В., представник ОСОБА_1 -адвокат Черниш Т.І..

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.

Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 149 цього ж Кодексу при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Такий правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 17 січня 2019 року у справі № 343/6/18 та від 16 травня 2018 року у справі №712/6576/17 .

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають із правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника.

У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27 квітня2021 року в справі № 461/8132/17(провадження № 61-9697св19).

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 1983 року перебуває у трудових відносинах з відповідачем та з 16 травня 2022 року працює на посаді лікаря з ультразвукової діагностики приймально-діагностичного відділення з пунктом невідкладної медичної допомоги КНП «Жовтоводськаміська лікарня».

Відповідно до наказу КНП «Жовтоводська міська лікарня» Жовтоводської міської ради від 11 липня 2023 року №174 лікаря з ультразвукової діагностики ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за ненадання невідкладної медичної допомоги, порушення ч.1 ст.37,п.а,б,г ч.1 ст.78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я».

В поясненні ОСОБА_1 від 29 червня 2023 року зазначено, що 18 червня 2023 року є його законним вихідним та в цей день він перебував за межами міста.

Відповідно до посадової інструкції лікаря з ультразвукової діагностики КНП «Жовтоводська міська лікарня» Жовтоводської міської ради лікар з УЗД несе відповідальність, зокрема, за ненадання невідкладної допомоги.

Як вбачається з графіку роботи ПДВ з ПМД підписаний в.о. завідувача відділення Ждановим М.Д., 18 червня 2023 року є неробочим днем позивача.

Обгрунтовуючи підставипритягнення позивачадо дисциплінарноївідповідальності,відповідач посилавсяна те,що18червня 2023року ОСОБА_1 відмовився вийтина роботудля терміновогопроведенняУЗД органів черевної порожнини потерпілому після ДТП, чим порушив ст. 37 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», а саме: медичні працівники зобов`язані невідкладно надавати необхідну медичну допомогу у разі виникнення невідкладного стану людини. Крім того п.п.4.1, 4.8 Посадової інструкції лікаря з ультразвукової діяльності, згідно яких лікар несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків чи ненадання невідкладної допомоги.

Допитана в якості свідка ОСОБА_3 пояснила, що вона дзвонила позивачеві з приводу того, що йому необхідно вийти на роботу для термінового проведення УЗД органів черевної порожнини потерпілому після ДТП, однак він відмовився і не пояснював це перебуванням за межами міста.

ОСОБА_1 , обгрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що 18 червня 2023 року був його законним вихідним та в цей день він перебував за межами міста в м.П`ятихатки та не мав можливості терміново приїхати на роботу. Цю обставину підтвердила свідок ОСОБА_4 ..

Зазначені обставини нічим не спростовуються. Доказів того, що позивач перебував у межах міста та мав можливість терміново прибути до лікарні але безпідставно відмовився від надання медичної допомоги потерпілому і в результаті такої його бездіяльності настали шкідливі наслідки матеріали справи не містять.

Статею 37 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» передбачено,що медичні працівники зобов`язані невідкладно надавати необхідну медичну допомогу у разі виникнення невідкладного стану людини.

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.8 Посадової інструкції лікаря з ультразвукової діяльності лікар несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків чи ненадання невідкладної допомоги.

Зазначені положення стосуються умисного ненадання невідкладної допомоги.

Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника.

Суд першоїінстанції правильновстановив,що роботодавцемне доведено наявностіфактів винноговчинення позивачемдисциплінарного проступку,настання шкідливихнаслідків тапричинного зв`язкуміж нимиі поведінкоюправопорушника.

За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем не надано достатніх доказів в підтвердження того, що позивач мав можливість і умисно відмовився від надання медичної допомоги пацієнтові.

Таким чином висновок суду першої інстанції про те ,що не надано належних та допустимих доказів сукупності умов, які необхідні для правомірного накладення дисциплінарного стягнення на позивача є обгрунтованим.

Оскільки відсутні докази вини позивача та наявності причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і неналежним виконанням покладених на позивача трудових обов`язків, то відсутні підстави для висновку про доведення вини ОСОБА_1 і законного накладення на нього дисциплінарних стягнень.

Зазначене узгоджується з правовою позицією,викладеною в постанові Верховного Суду від 13 травня 2022 року у справі № 331/2395/20.

Посилання у апеляційній скарзі на неправильність висновків суду першої інстанції та не врахування всіх обставин справи, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну правову оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скаргине спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та

неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що привело або могло привести до неправильного вирішення справи.

Апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді

на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Відповідно достатті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.

Керуючись ст.ст. 368, 375, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Комунального некомерційного підприємства «Жовтоводська міська лікарня» Жовтоводської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14 січня 2025 року.

Судді: