Постанова

від 14.01.2025 по справі 182/2383/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/11/25 Справа № 182/2383/20 Суддя у 1-й інстанції - Рунчева О. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року м.Кривий Ріг

справа № 182/2383/20

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах:

головуючого - судді: Остапенко В.О.,

суддів: Агєєва О.В., Корчистої О.І.,

секретар судового засідання: Гладиш К.І.

сторони:

заявник:Нікопольська міська рада Дніпропетровської області

заінтересовані особи:Друга Нікопольська державна нотаріальна контора

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах та від імені ОСОБА_2 , правонаступниками якого є ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах непровнолітнього сина ОСОБА_4 , на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2020 року, яке ухвалено суддею Рунчевою О.В. у м. Нікополі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного тексту рішення суду матеріали справи не містять,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2020 року Нікопольська міська рада Дніпропетровської області звернулась до суду із заявою, заінтересована особа Друга Нікопольська державна нотаріальна контора про визнання спадщини відумерлою.

В обґрунтування заяви зазначено, що КП «Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» 11 лютого 2020 року повідомило заявника, що станом на 31 грудня 2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстроване за громадянами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 порівно на підставі свідоцтва про право власності від 15 січня 2007 року.

Згідно листа Нікопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 10 грудня 2019 року за № 6539/14.26-14, зареєстровано смерть ОСОБА_5 , згідно актового запису про смерть № 788 від 30 травня 2016 року, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також зареєстровано смерть ОСОБА_6 , згідно актового запису про смерть № 796 від 27 квітня 2009 року, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З моменту смерті ОСОБА_5 минуло більше 3 років, а з моменту смерті ОСОБА_6 минуло більше 10 років, однак до цього часу ніхто із спадкоємців не заявив та не прийняв спадщину, що залишилася після їх смерті.

З метою встановлення можливих спадкоємців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , Нікопольською міської радою в газеті «Нікопольська правда» № 10 (60) від 11 березня 2020 року було опубліковано відповідну інформацію щодо розшуку спадкоємців, але жодних відомостей до цього часу не надійшло та будь - яка інформація щодо наявності можливих спадкоємців відсутня.

На підставі наведеного вище, заявник просив суд визнати спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яка складається з квартири АДРЕСА_1 , відумерлою та передати її у власність територіальної громади м. Нікополь в особі Нікопольської міської ради.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2020 року заяву Нікопольської міської ради про визнання спадщини відумерлою - задоволено.

Визнано відумерлою спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з квартири АДРЕСА_1 та передано її у власність територіальної громади м. Нікополя в особі Нікопольської міської ради Дніпропетровської області.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , яка діє в інтересах та від імені ОСОБА_2 ,правонаступниками якого є ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах непровнолітнього сина ОСОБА_4 , посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не враховано, що на час смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ними був та на теперішній час зареєстрований за адресою реєстрації спадкодавців, в квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 .

Зауважує на тому, що з 25 травня 2019 року по 15 жовтня 2020 року ОСОБА_2 знаходився у збройних силах України, тому не міг знати, що у квартирі, в якій він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 визнали відумерлою.

Крім того, апелянт вказує й на те, що суд першої інстанції порушив права ОСОБА_2 на вільне користування спірною квартирою, оскільки прийняв рішення без залучення його, як сторону по справі та визнаючи право власності за заявником.

У відзивіна апеляційнускаргу ОСОБА_1 ,яка дієв інтересахта відімені ОСОБА_2 ,заявник Нікопольськаміська радаДніпропетровської областізазначає проте,що рішеннясуду першоїінстанції ухваленовідповідно донорм матеріальногота процесуальногоправа,тому проситьапеляційну скаргузалишити беззадоволення,а рішеннясуду - без змін .

Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах та від імені ОСОБА_2 ,правонаступниками якого є ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах непровнолітнього сина ОСОБА_4 , яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, представника заявника Нікопольської міської ради Дніпропетровської області - Волошенюка М.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встанвоелно, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 (а.с. 6). Згідно листа Комунального підприємства «Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 11 лютого 2020 року № 15/12 повідомлено, що станом на 31 грудня 2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за громадянами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 порівно на підставі свідоцтва на право власності від 15 січня 2007 року. (Комітет по управлінню комунальним майном Нікопольської міської ради (а.с. 5).

Згідно повідомлення Другої Нікопольської державної нотаріальної контори від 31 серпня 2020 року, спадкова справа щодо майна ОСОБА_6 , не заводилася (а.с.34) що також підтверджується відповідною Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 61473597 від 31 серпня 2020 року (а.с.35).

За життя ОСОБА_6 заповіту не склала, що вбачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 61473592 від 31 серпня 2020 року (а.с.36).

Також згідно повідомлення Другої Нікопольської державної нотаріальної контори від 31. серпня 2020 року, спадкова справа щодо майна ОСОБА_5 , не заводилася (а.с.37) що також підтверджується відповідною Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 61473580 від 31 серпня 2020 року (а.с.38).

За життя ОСОБА_5 заповіту не склав, що вбачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 61473584 від 31 серпня 2020 року (а.с.39).

З метою розшуку спадкоємців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , Нікопольською міською радою було опубліковано відповідне оголошення в газеті «Нікопольська правда» № 10 (60) від 11 березня 2020 року (а.с.7), однак ніхто із спадкоємців до Нікопольської міської ради не звертався. Інформація щодо наявності можливих спадкоємців відсутня.

З дня смерті ОСОБА_5 минуло більше 3 років, а з моменту смерті ОСОБА_6 минуло більше 10 років і ніхто із спадкоємців не заявив про своє право на спадщину померлих, що складається з квартири АДРЕСА_1 , та не прийняв її.

Звертаючись до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою заявник посилався на те, що невизначеність правового статусу вищевказаної квартири, що залишилася після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , може привести до її руйнації, що завдасть шкоди інтересам територіальної громади м. Нікополь у вигляді матеріальних збитків. Визнання відумерлою спадщини, яка складається з нерухомого житлового майна та передача його у власність територіальної громади м. Нікополь надасть можливість створити житловий фонд соціального призначення, забезпечити житлом громадян, які потребують соціального захисту.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заявником доведено належними та допустимими доказами усіх передбачених ст.1277ЦК України умов, за наявності яких можливе визнання спадщини відумерлою.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції. З огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року №11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Правом на апеляційне оскарження судових рішень з перевірки законності і обґрунтованості рішень та ухвал суду першої інстанції, наділені, зокрема: особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки. Зазначені особи можуть подати апеляційну скаргу, якщо рішенням суду безпосередньо вирішено питання про їх права або про їх обов`язки. Отже, за загальним правилом, у цих осіб відсутні правові підстави для апеляційного оскарження ухвал суду (оскільки ухвалами не вирішуються питання про спірні права та обов`язки). Однак разом з цим, особи, які не брали участь у справі, можуть оскаржити ухвалу суду лише у випадках, якщо відповідно до неї їх зобов`язано вчинити певні дії або утриматися від них, і це порушує права або інтереси цієї особи. Тобто, особи, які не брали участі у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права або обов`язки цих осіб.

Вказані норми процесуального закону встановлюють порядок та спосіб апеляційного оскарження судового рішення, який можливий у тому разі, коли суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Суд апеляційної інстанції може захистити право особи, яка не брала участі у справі, лише у разі якщо суд першої інстанції вирішив питання про її права та обов`язки. Відсутність хоча б однієї з умов надання судового захисту суб`єктивного права виключає можливість задоволення матеріально-правових вимог особи. Інше б суперечило основному завданню цивільного судочинства, - захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

На стадії апеляційного провадження, під час якої вирішується питання про можливість прийняття апеляційної скарги особи, що не брала участі у справі, та яка вважає, що ухваленим рішенням порушені її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, суд апеляційної інстанції установлює, чи дійсно мало місце порушення таких прав, свобод, інтересів та обов`язків у зв`язку із ухваленим рішенням, та в залежності від установленого вчиняє відповідні процесуальні дії.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.

Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що на дату смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ними був зареєстрований за адресою реєстрації спадкодавців, в квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 (а.с.52)

Крім того, рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2024 року встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_6 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визнано ОСОБА_2 сином ОСОБА_5 та онуком ОСОБА_6 .

Вказане свідчить, що ОСОБА_2 . А як наслідок його спадкоємці, мають право на спадкове майно, як спадкоємці першої черги.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 42 ЦПК України визначено, що у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб обумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.

Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника.

Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав (постанова Верховного Суду у справі № 638/4/19 від 07 квітня 2020 року, провадження № 61-18132св19).

Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави.

Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суд, залежно від мети встановлення юридичного факту, зобов`язаний з`ясувати, які фізичні особи чи органи державної влади можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи.

Залучення до участі у справі окремого провадження всіх заінтересованих осіб має важливе значення, оскільки допомагає суду уникнути ухвалення незаконного рішення та виключити можливість появи в майбутньому конкуруючого рішення з іншою заінтересованою особою, а також має на меті повно і всебічно дослідити всі обставини справи.

Вирішуючи питання про те, яка саме заінтересована особа повинна бути притягнута до участі у справі окремого провадження, крім вищезазначеного, слід також враховувати і взаємовідносини із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх інтереси та (або) обов`язки.

Будучи сином ОСОБА_5 та онуком ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , як спадкоємець останніх, до участі у справі в якості заінтересованої особи залучений не був, в той час як ухваленим рішенням вирішено питання щодо його спадкових прав на спірну квартиру.

Розгляд справи за відсутності всіх належних заінтересованих осіб позбавляє суд можливості зробити висновок щодо обґрунтованості або необґрунтованості заяви про визнання спадщини відумерлою.

Оскільки, під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою судом першої інстанції не було залучено до участі у справі ОСОБА_2 , вирішення питання щодо визнання спадщини відумерлою, в цілому, без залучення у встановленому процесуальним законом порядку всіх заінтересованих осіб, є передчасним.

Відповідно до роз`яснень, викладених в абз. 5 п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі, суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення заяви Нікопольської міської ради Дніпропетровської області про визнання спадщини відумерлою.

Зважаючи на те, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішувати питання щодо залучення до участі у справі інших осіб, а суд першої інстанції дане питання не вирішив, - колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню із ухваленням постанови про відмову в задоволенні заяви про визнання спадщини відумерлою.

Керуючись ст.ст.259, 367, 374, 376, 381-383ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах та від імені ОСОБА_2 , правонаступниками якого є ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах непровнолітнього сина ОСОБА_4 , - задовольнити.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2020 року скасувати та постановити нове рішення.

В задоволенні заяви Нікопольської міської ради Дніпропетровської області про визнання спадщини відумерлою - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 15 січня 2025 року.

Головуючий:

Судді: