Постанова

від 14.01.2025 по справі 185/3431/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1140/25 Справа № 185/3431/24 Суддя у 1-й інстанції - Юдіна С. Г. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.

за участю секретаря Гречишникової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянсько-фермерського господарства «Сокіл-1999» про стягнення інфляційних втрат та 3% річних,

- за апеляційною скаргою Селянсько-фермерського господарства «Сокіл-1999»,

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2024 року, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

22.03.2024 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до Селянського-фермерського господарства «Сокіл-1999» про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, в якому позивач просив стягнути з відповідача на його користь користь 3 % річних за невиконання грошового зобов`язання у розмірі 35304, 32 грн.; інфляційні втрати 163576, 23 грн., витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 5000 грн., судовий збір 1988,81 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 до Селянсько-фермерського господарства «Сокіл -1999» про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних задоволено частково.

Стягнуто з Селянсько-фермерського господарства «Сокіл-1999» на користь ОСОБА_1 індекс інфляції за прострочення виконання зобов`язання в розмірі 43656 грн. 02 коп.; 3 % річних 11210 грн. 48 коп., а всього 54866 грн. 50 коп.

Стягнутоз Селянсько-фермерськогогосподарства «Сокіл-1999» накористь ОСОБА_1 понесені судові витрати по справі по сплаті судового збору в розмірі 548 грн. 66 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

15.10.2024 року від Селянсько-фермерського господарства «Сокіл-1999» надійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2024 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що ОСОБА_1 був переданий вражай соняшника: 22 тони насіння вартістю 107877, 10 грн. та 45 тон насіння вартістю 195618, 98 грн., які він розтратив.

Крім того, суд першої інстанції стягнув з відповідача за які вже було стягнуто іншими судовими рішеннями.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзив на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходив.

В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ

Представник Селянсько-фермерського господарства «Сокіл-1999» адвокат Меркулова Т.П., доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити.

Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції треба скасувати та винести нове рішення з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.02.2009 року, у справі № 2-587/2009, яке набрало законної сили, з Селянського фермерського господарства «Сокол» на користь ОСОБА_1 в рахунок боргу за договором позики від 12.01.2006 року стягнуто 190 000,00 грн.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.09.2018 року у справі № 185/436/18, яке набрало законної сили 26.02.2019 року, з відповідача, СФГ «Сокол» на користь позивача ОСОБА_1 було стягнуто індекс інфляції в розмірі 131860 грн. та судові витрати в сумі 1318,60 грн.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.09.2021 року у справі № 185/274/21, яке набрало законної сили 07.02.2022 року, з відповідача, СФГ «Сокол» на користь позивача ОСОБА_1 було стягнуто інфляційні втрати 42901, 88 грн. та 3% річних 24488, 68 грн., а всього 67 390, 56 грн.

Згідно листа Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 13.02.2024 року № 28.18/35900, на виконанні у відділі в рамках зведеного виконавчого провадження № 71789726 перебувають наступні виконавчі провадження : № 71661823 з примусового виконання виконавчого листа Павлоградського міськрайонного суд № 185/436/18 від 26.03.2019 року про стягнення з СФГ «Сокол» на користь ОСОБА_1 індексу інфляції за прострочення зобов`язання в розмірі 131860, 00 грн. та судового збору в розмірі 1318,60 грн. а всього 133178, 60 грн.; № 71651137 з примусового виконання виконавчого листа Павлоградського міськрайонного суду № 2-587/2009 від 09.07.2009 року про стягнення з СФГ «Сокол» на користь ОСОБА_1 боргу за договором позики в розмірі 190000,00 грн.; № 71652101 з примусового виконання виконавчого листа Павлоградського міськрайонного суду № 185/274/21 від 19.05.2022 року про стягнення з СФГ «Сокол» на користь ОСОБА_1 судових витрат в розмірі 4392, 53 грн.; № 71447407 з примусового виконання виконавчого листа Павлоградського міськрайонного суду № 185/274/21 від 19.05.2022 року про стягнення з СФГ «Сокол» на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 67390, 56 грн. (а.с. 13).

Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягненню з відповідача на користь позивача індексу інфляції за прострочення виконання зобов`язання в розмірі 43656 грн. 02 коп.; 3 % річних 11210 грн. 48 коп., а всього 54866 грн. 50 коп.

Але погодитись з таким висновком у повній мірі колегія суддів апеляційного суду не може з огляду на таке.

Відповідно до положеньст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У справі, що переглядається грошове зобов`язання відповідача, це сума стягнутого Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.02.2009 року боргу у розмірі 190000 грн., тому саме з цієї суми слід стягувати суму з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, а тому судом першої інстанції неправомірно стягнуті зазначені суми з невиконаного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.09.2018 року, оскільки цим рішенням стягнуто з відповідача не сума грошового зобов`язання, а інфляційні втрати, а також 3 % річних (ст.625 ЦК України), тож фактично стягнуті інфляційні втрати з інфляційних втрат, що є недопустимим.

Щодо періоду, за який требо стягнути.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24лютого 2022року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.09.2021 року у справі № 185/274/21, яке набрало законної сили 07.02.2022 року, з відповідача, СФГ «Сокол» на користь позивача ОСОБА_1 було стягнуто інфляційні втрати 42901, 88 грн. та 3% річних 24488, 68 грн., а всього 67 390, 56 грн.

Тож період, за який можливо стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати за 3% річних становить з 07.02.2022 року по 23.02.2022 року, що складає 17 днів.

3% річних з суми 190000 грн. за 17 днів буде 265, 54 грн.

А інфляційні втрати за 17 днів лютого 2022 року становлять 141, 44 грн.

А тому загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 406, 98 грн.

Щодо доводів апеляційної скарги, що позивач розтратив велику кількість насіння соняшнику, колегія суддів апеляційного суду згодна з позицією суду першої інстанції, що ця обставина не має значення для розглядаємої справи, оскільки вказана обставина не звільняє відповідача від виконання зобов`язання.

При таким обставинах апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині задоволених позовних вимог з винесенням нового рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи, в оскаржуваному рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Позивачем була заявлена сума до стягнення 198880, 45 грн. (35304, 22 + 163576, 23), а підлягає стяганню 406, 98 грн., що складає 0, 2 % від заявленої суми.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання позову сплачений судовий збір у розмірі 1988, 80 грн. (а.с.1), тож 0, 2% від зазначено суми складає 3, 98 грн., які й підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідачем за подання апеляційної скарги сплачений судовий збір у розмірі 2387, 00 грн. (а.с.109), апеляційна скарга підлягає задоволенню на 99, 8% (100% - 0, 2%) від зазначено суми складає 2382, 22 грн., які й підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачем у позові заявлено про стягнення 5000 грн.

Статтею 137 ЦПК України регламентовано стягнення сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат на адвоката.

Доказами таких витрат є фінансові документи (чеки, ордери та інші).

У матеріалах справи не має жодного документу на підтвердження того, що позивач потратив 5000 грн., а тому ця вимога є недоведеною, тож не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Селянсько-фермерського господарства «Сокіл-1999» задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2024 року скасувати в частині задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Селянського-фермерського господарства «Сокіл-1999» про стягнення інфляційних втрат та 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Селянсько-фермерського господарства «Сокіл-1999» (ЄДРПОУ 30172563) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) інфляційні втрати за прострочення виконання зобов`язання за період з 07.02.2022 року по 23.02.2022 року у розмірі 141, 44 грн; 3 % річних за період з 07.02.2022 року по 23.02.2022 року у розмірі 265, 54 грн., судовий збір за подання позову у розмірі 3, 98 грн., а всього 410 (чотириста десять) гривень 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Селянсько-фермерського господарства «Сокіл-1999» (ЄДРПОУ 30172563) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2382 (дві тисячі триста вісімдесят дві) гривні 22 коп.

В іншій частині рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття таоскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення виготовлено 14.01.2025 року.

Судді: