Постанова

від 15.01.2025 по справі 127/12976/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/12976/24

Провадження № 22-ц/801/292/2025

Категорія: 10

Головуючий у суді 1-ї інстанції Романюк Л. Ф.

Доповідач:Матківська М. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 рокуСправа № 127/12976/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

Головуючого: Матківської М. В.

Суддів: Сопруна В. В., Стадника І. М.

Секретар: Пантелеймонова А. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 04 грудня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОК «Житлово-будівельний кооператив «ГРІНС-1», ОСОБА_5 , про витребування майна із чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: ОК «Житлово-будівельний кооператив «ГРІНС-1», державного реєстратора Кривоуса Олега Анатолійовича, державного реєстратора Бучацького Миколи Олеговича, ОСОБА_5 , про визнання права власності на нерухоме майно,

Ухвалу постановила суддя Романюк Л. Ф.

Ухвалу постановлено об 11.13 год у м. Вінниці

Повний текст ухвали складено 04 грудня 2024 року,

встановив:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОК «Житлово-будівельний кооператив «ГРІНС-1», про витребування майна із чужого незаконного володіння, яким просив витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на свою користь квартиру об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 67,5 кв. м. житловою площею 32,3 кв. м. та зобов`язати повернути вказане майно за актом приймання-передачі йому.

Свої вимоги мотивував тим, що 15 квітня 2021 року між ним та ОСОБА_6 було укладено договір позики грошових коштів, за умовами якого згідно пункту 1 позикодавець ОСОБА_1 передає позичальнику ОСОБА_6 у власність грошові кошти в сумі 56250,00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ (1 долар США 27,9765 грн.) на день підписання цього договору становить 1573687,13 грн., а позичальник ОСОБА_6 зобов`язується повернути позику у визначений цим договором строк.

15 квітня 2021 року ОСОБА_6 підписав розписку про те, що він отримав від ОСОБА_1 кошти у розмірі 28075,00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ (1 долар США 27,9765 грн.) за договором позики грошових коштів від 15 квітня 2021 року.

20 квітня 2021 року ОСОБА_6 підписав розписку про те, що він отримав від ОСОБА_1 кошти у розмірі 21924,00 долари США, що в еквіваленті по курсу НБУ ( 1 долар США 27,9765 грн.) за договором позики грошових коштів від 15 квітня 2021 року.

12 жовтня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір уступки права вимоги до договору про сплату пайових внесків в ОК «ЖБК «ГРІНС-1» № 100 від 03 квітня 2019 року. Згідно пункту 1 цього договору відчужувач ОСОБА_2 переуступив, а набувач ОСОБА_1 прийняв право вимоги до третьої особи ОК «ЖБК «ГРІНС-1» на отримання у власність об`єкта нерухомості: квартири АДРЕСА_2 .

12 жовтня 2020 року було підписано акт прийому-передачі до договору про сплату пайового внеску в ОК «ЖБК «ГРІНС-1» № 100 від 03 квітня 2019 року, за яким ОК «ЖБК «ГРІНС-1» передав, а ОСОБА_1 прийняв квартиру (пай) АДРЕСА_3 (черга 2) секція № 2.

У травні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: ОК «Житлово-будівельний кооператив «ГРІНС-1», державного реєстратора Кривоуса О. А., державного реєстратора Бучацького М. О., про визнання права власності на нерухоме майно, яким просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_3 черга 2) секція № 2.

02 вересня 2024 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Шевчук О. В., у якому вона просила призначити по справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити запитання: Чи виконано від імені ОСОБА_2 на договорі від 12 жовтня 2020 року уступки права вимоги до договору про сплату пайових внесків в ОК «ЖБК «ГРІНС-1» № 100 від 03 квітня 2019 року в розділі 15 «Реквізити сторін» ОСОБА_2 особисто чи іншою особою? Проведення почеркознавчої експертизи просила доручити експерту Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: 21007 м. Вінниця вул. Батозька, будинок 1 (том 1 а. с. 205).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04 грудня 2024 року задоволено клопотання представника відповідача-позивача ОСОБА_2 адвоката Шевчук О. В. Залучено ОСОБА_5 до участі у справі третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04 грудня 2024 року витребувано у ОСОБА_1 оригінали документів: 1. договір уступки права вимоги до договору про сплату пайових внесків в ОК «ЖБК «ГРІНС-1» №100 від 03 квітня 2019 року, сторонами якого зазначені: ОСОБА_2 відчужувач, ОСОБА_1 набувач, ОК «ЖБК «ГРІНС-1» - третя особа, дата укладення 12 жовтня 2020 року; 2. договір про внесення пайових внесків в ОК «ЖБК «ГРІНС-1» № 100 від 03 квітня 2019 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОК «ЖБК «ГРІНС-1»; 3. довідку про внесення ОСОБА_2 пайового внеску в повному обсязі; 4. квитанції про внесення ОСОБА_2 пайового внеску.

Призначено по справі почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено запитання: Чи виконано від імені ОСОБА_2 на договорі від 12 жовтня 2020 року уступки права вимоги до договору про сплату пайових внесків в ОК «ЖБК «ГРІНС-1» № 100 від 03 квітня 2019 року в розділі 15 «Реквізити сторін» ОСОБА_2 особисто чи іншою особою?

Проведення почеркознавчої експертизи доручено експерту Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: 21007 м. Вінниця вул. Батозька, будинок 1.

В розпорядження експертів надані матеріали цивільної справи, вільні зразки підпису ОСОБА_2 .

Попередженого експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.

Витрати за проведення експертизи покладені на ОСОБА_2 .

Строк проведення експертизи визначено у 2 місяці з дня отримання копії ухвали суду.

Провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.

В апеляційній скарзі позивач-відповідач ОСОБА_1 , пославшись на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду в частині доручення проведення почеркознавчої експертизи експерту Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, та постановити в цій частині нове судове рішення, яким доручити проведення судової почеркознавчої експертизи експертам Львівського національно-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що у нього є обґрунтовані сумніви в неупередженості експертів та відсутня довіра до вказаного суб`єкта проведення судової експертизи. Так як ОСОБА_2 має значний вплив на зв`язки з посадовими особами, як в правоохоронних органах, а саме в органах прокуратури, так і на вказаного суб`єкта проведення експертизи.

Він не мав можливості надати свої заперечення щодо експерта чи експертної установи, оскільки не був присутній під час розгляду цього клопотання, та переконаний в упередженості суб`єкта проведення експертизи, а суд першої інстанції всупереч нормам процесуального законодавства визначив експертну установу за пропозицією представника відповідача без узгодження із стороною у справі.

Постановляючи ухвалу про призначення експертизи та вирішуючи питання щодо визначення експертної установи для проведення судової експертизи, суд першої інстанції всупереч положенням статті 103 ЦПК України свій висновок не мотивував у частині того, що не надавав сторонам часу для узгодження експертної установи. Враховуючи, що він висловлює незгоду щодо вибору установи для проведення експертизи з урахуванням того, що експертиза буде проведена експертами Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз саме за клопотанням сторони відповідача, а тому є сумніви в їхній незалежності та неупередженості.

Відповідач-позивач ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не подали.

У судовому засіданні відповідач-позивач ОСОБА_2 і його представник адвокат Шевчук О. В. заперечили проти задоволення апеляційної скарги, просять її відхилити і залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

У судове засідання позивач-відповідач ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представник ОК «ЖБК «ГРІНС-1» не з`явилися; заяв чи клопотань до суду не надали.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Задовольнивши клопотання відповідача-позивача ОСОБА_2 та призначивши у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручив експерту Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, суд першої інстанції виходив із того, що з метою встановлення обставин, які належать до предмета доказування у справі ( ОСОБА_2 ставить під сумнів укладення з ОСОБА_1 договору уступки права вимоги до договору про сплату пайових внесків в ОК «ЖБК «ГРІНС-1») необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2 ст. 102 ЦПК України).

Частиною третьою статті 103 ЦПК України передбачено, що висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння, яким просив витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на свою користь квартиру, об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 67,5 кв. м. житловою площею 32,3 кв. м. та зобов`язати повернути вказане майно за актом приймання-передачі йому.

В обґрунтування таких вимог зіслався на укладений 12 жовтня 2020 року між ним та ОСОБА_2 договір уступки права вимоги до договору про сплату пайових внесків в ОК «ЖБК «ГРІНС-1» № 100 від 03 квітня 2019 року, згідно умов якого відчужувач ОСОБА_2 переуступив, а набувач ОСОБА_1 прийняв право вимоги до третьої особи ОК «ЖБК «ГРІНС-1» на отримання у власність об`єкта нерухомості: квартири АДРЕСА_4 (том 1 а. с. 1-7).

Заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , про визнання права власності на нерухоме майно, яким просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_3 (черга 2) секція № 2, обґрунтувавши свої вимоги тим, що він не укладав із ОСОБА_1 договору уступки права вимоги до договору про сплату пайових внесків в ОК «ЖБК «ГРІНС-1» № 100 від 03 квітня 2019 року та не підписував такий договір, а в розділі 15 «Реквізити сторін» договору уступки права вимоги до договору про сплату пайових внесків в ОК «ЖБК «ГРІНС-1» № 100 від 03 квітня 2019 року міститься підпис не ОСОБА_2 , а підроблений підпис (том 1 а. с. 103-108).

На підставу своїх вимог та у заперечення вимог позову ОСОБА_1 , позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 з метою доведення тих обставин, на які він посилається, просив призначити судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити запитання: Чи виконано від імені ОСОБА_2 на договорі від 12 жовтня 2020 року уступки права вимоги до договору про сплату пайових внесків в ОК «ЖБК «ГРІНС-1» № 100 від 03 квітня 2019 року в розділі 15 «Реквізити сторін» ОСОБА_2 особисто чи іншою особою?, проведення якої доручити експерту Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (том 1 а. с. 205).

Згідно зі ст. 129 Конституції України одними із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Положення цього конституційного принципу закріплені у статтях 12, 13 ЦПК України, якими встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Отже, ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (Домбо Бехеєр Б. В. проти Нідерландів, рішення ЄСПЛ від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88).

Отже, призначення судової експертизи за результатами розгляду клопотання відповідача є елементом права на справедливий розгляд справи та відповідає принципу змагальності та рівності сторін.

Відповідно до частини 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Положенням частини 1 статті 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Частиною 1 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерти має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно частини 3 статті 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Звернувшись 31 серпня 2024 року до суду із письмовим клопотанням про призначення експертизи, подавши його через систему «Електронний суд», відповідач-позивач ОСОБА_2 просив проведення експертизи доручити експерту Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Клопотання отримано судом 02 вересня 2024 року (том 1 а. с. 205-207).

Копію клопотання ОСОБА_2 надіслав іншим учасникам справи, у тому числі відповідачу-позивачу ОСОБА_1 рекомендованим листом 2105000083600, у підтвердження чого до клопотання надав фіскальний чек від 30 серпня 2024 року (том 1 а. с. 209 зворот).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Позивач-відповідач ОСОБА_1 , отримавши копію клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, не подав в період до дня постановлення оскаржуваної ухвали (біля 3-х місяців) до суду своїх заперечень щодо цього клопотання, у тому числі і щодо експертної установи, якій ОСОБА_2 просив призначити проведення судової експертизи.

При цьому, судове засідання у справі було призначено: на 10:30 год 16 вересня 2024 року (том 1 а. с. 167); на 10:30 год 17 жовтня 2024 року (том 1 а. с. 248-250, том 2 а. с. 6); на 12:00 год 06 листопада 2024 року (том 2 а. с. 8); на 10:00 год 04 грудня 2024 року (том 2 а. с. 21).

З урахуванням викладеного не впливають на висновки суду доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в тому, він не мав можливості надати свої заперечення щодо експерта чи експертної установи.

Також безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо незгоди позивача у виборі установи для проведення експертизи з урахуванням того, що експертиза буде проведена експертами Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз саме за клопотанням сторони відповідача, а тому є сумніви в їхній незалежності та неупередженості, оскільки учасник справи вправі обрати експерта чи експертну установу, проти чого вправі заперечити інша сторона, запропонувавши іншого експерта чи експертну установу. Будь-яких заперечень щодо експерта чи експертної установи позивач-відповідач ОСОБА_1 не заявив, що свідчить про досягнення згоди сторін у цьому питанні.

Інші доводи апеляційної скарги є надуманими та неспроможними, оскільки вони не доведені належними доказами.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду про задоволення клопотання ОСОБА_2 про призначення судової почеркознавчої експертизи постановлена з додержанням норм цивільного процесуального права, а відтак до скасування не підлягає, а апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, як така, що висновків суду першої інстанції не спростовує.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що для забезпечення об`єктивності, неупередженості і повноти розгляду справи та забезпечуючи при цьому принцип рівності прав учасників справи щодо подання доказів, сприяючи реалізації вказаних прав сторін, оскаржувана ухвала про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи за клопотанням відповідача-позивача ОСОБА_2 саме такій експертній установі, є законною і обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм процесуального права.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 04 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. В. Матківська СуддіВ. В. Сопрун І. М. Стадник