Рішення

від 14.01.2025 по справі 754/8520/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2-о/754/39/25

Справа №754/8520/24

РІШЕННЯ

Іменем України

14 січня 2025 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді Скрипки О.І.,

при секретарі Моторенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Деснянський районний у м.Києві відділ реєстрації актів цивільного стану у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 , про встановлення факту батьківства, -

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту батьківства.

Свої вимоги заявник мотивує тим, що з 1992 року його мати ОСОБА_2 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 . Він (заявник) народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак, не зважаючи на фактичні шлюбні відносини між батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відомості про його народження записані відповідно до ст.135 СК України із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 СК України. Після його народження до 2008 року його батьки продовжували проживати спільно, ОСОБА_3 визнавав його як сина, приймав участь у його вихованні та забезпеченні. Припинення стосунків між батьками жодним чином не вплинуло на його спілкування з батьком, який продовжував приймати активну участь у вихованні та забезпеченні сина. 09.03.2024 року ОСОБА_3 написав заповіт, за яким мав волевиявлення після своєї смерті передати все належне йому на праві власності майно ОСОБА_1 , але ІНФОРМАЦІЯ_2 раптово помер, в зв`язку із чим не встиг засвідчити своє волевиявлення нотаріально. Похованням ОСОБА_3 займалась його (заявника) мати ОСОБА_2 . Оскільки його батько помер, на даний час встановити батьківство в позасудовому порядку неможливо, що є перешкодою у здійсненні спадкових прав.

Посилаючись на викладені обставини, заявник просить задовольнити його заяву.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 17.06.2024 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 17.06.2024 року витребувано від Київського міського клінічного бюро судово-медичних експертиз біологічні зразки померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт НОМЕР_1 , виданий Подільським РУ ГУ МВС України в м.Києві 18 липня 2002 року), що був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язавши атестованих експертів Київського міського клінічного бюро судово-медичних експертиз у встановленому законом порядку відібрати біологічні зразки, необхідні для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт НОМЕР_1 , виданий Подільським РУ ГУ МВС України в м.Києві 18 липня 2002 року), що був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем зберігання тіла померлого у камері зберігання тіл померлих Київського міського клінічного бюро судово-медичних експертиз за адресою: 03141, м.Київ, вул.Докучаївська, 4.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 15.07.2024 року призначено по справу судово-генетичну експертизу та зупинено провадження у справі до отримання висновків експерта.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 27.11.2024 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 23.12.2024 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_2 .

В судове засідання представник заявника ОСОБА_4 та заінтересована особа ОСОБА_2 не з`явились, надавши суду заяви, в яких просять розглядати справу в їхню відсутність.

Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з`явились, надавши листи про розгляд справи в їхню відсутність.

Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника заявника та заінтересованих осіб на підставі наявних доказів.

Оскільки сторони по справі в судове засідання не з`явились, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року встановлено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, яка вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України.

У відповідності до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи.

Згідно п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини, народженої до 1 жовтня 1968 року, розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч. 2 ст. 55 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній, і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

Згідно із ст. 130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року передбачено, що оскільки підстави визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК України істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, суди повинні виходити з дати народження дитини.

Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Враховуючи те, що заявник народився у 1999 році, суд застосовує до вказаних правовідносин норми Кодексу про шлюб та сім`ю, а саме норми ч. 2 ст. 53 КпШС України.

Згідно норм вказаної статті, в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків, батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою як одного з батьків так і самої дитини після досягнення нею повноліття.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що при встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини та відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

В третьому абзаці п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Згідно ст. 55 КпШС, якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, запис про матір дитини провадиться за заявою матері, а запис про батька дитини - за спільною заявою батька і матері дитини, або батько записується згідно з рішенням суду. В разі смерті матері, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав, а також при неможливості встановити місце її проживання, запис про батька дитини провадиться за заявою батька.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває в шлюбі, якщо немає спільної заяви батьків і рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини в книзі записів народжень провадиться за прізвищем матері, ім`я, по батькові та національність батька дитини записуються за її вказівкою. В разі смерті матері, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав, а також при неможливості встановити місце її проживання, запис відомостей про матір і батька дитини провадиться за правилами, викладеними в цій статті, за заявою осіб, зазначених у статті 163 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився заявник ОСОБА_1 , батьками якого відповідно до свідоцтва про народження вказано ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , відомості про батька записані за вказівкою матері.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 .

Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-24/41334-БД від 20.11.2024 року Київського НДЕКЦ МВС України, ОСОБА_3 , ймовірно, є біологічним батьком ОСОБА_1 , матір`ю якого є ОСОБА_2 . Ймовірність даної події становить 99,99999999 %.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст. ст. 77, 78 УПК України.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні ( ст. 263 ЦПК України).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Слід зазначити, що одним із доказів про наявність кровного споріднення між ймовірними батьками та дитиною є експертиза ДНК, яка на основі вивчення набору хромосом батьків і дитини може підтвердити походження дитини від конкретних батька та/або матері. Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, та має вирішальне значення у вирішенні спору цієї категорії справ.

Суд також звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 17.02.2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Крім того, для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

У постанові від 16.05.2018 року у справі № 591/6441/14-ц, провадження № 61-6030св18 Верховний Суд зазначив, що підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. А доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07.05.2009 року).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявником було надано належні та допустимі докази на підтвердження наявності обставин, які свідчать про те, що ОСОБА_3 є його батьком, а саме надано належні докази, які свідчать про наявність кровного споріднення та достовірність біологічного походження його від померлого шляхом проведення генотипоскопічного дослідження ДНК заявника та ОСОБА_3 .

Таким чином, суд приходить до висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для встановлення факту батьківства ОСОБА_3 по відношенню до заявника.

При таких обставинах суд задовольняє заяву ОСОБА_1 в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 76-81, 95, 229, 258, 259, 263-265, 268, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Деснянський районний у м.Києві відділ реєстрації актів цивільного стану у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 , про встановлення факту батьківства - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві 18.07.2002 року, РНОКПП НОМЕР_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Внести зміни до актового запису про народження № 1355 від 26 серпня 1999 року, складеного Відділом реєстрації актів громадянського стану Ватутінського районного управління юстиції у м. Києві, про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, вказавши в графі «Батько»: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Києва, громадянин України.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: