Справа № 159/4350/23 Провадження №22-ц/802/198/25 Головуючий у 1 інстанції: Бойчук П. Ю. Доповідач: Федонюк С. Ю.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
15 січня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Федонюк С. Ю., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_2 , на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 листопада 2024 року в справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернуто без розгляду.
Не погодившись із даною ухвалою суду, ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, яка ухвалою Волинського апеляційного суду від 31 грудня 2024 року була залишена без руху та надано апелянту строк на усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, а саме: заявнику потрібно було надіслати на адресу суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із наданням доказів поважності причин його пропуску та сплатити судовий збір.
10 січня 2025 року на адресу апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги. Надано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з доказами дати ознайомлення і отримання оскаржуваної ухвали суду. Одночасно, в заяві просить відстрочити сплату судового збору до дати розгляду апеляційної скарги.
Перевіривши доводи заяви суд вважає, що клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону (скаржника).
Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року (справа N 613/76/16-ц провадження N 61-21868св18) вказав, що вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Вказані приклади доказів на підтвердження скрутного майнового стану наведено у п. 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах".
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland") від 26 липня 2005 року; "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland") від 26 липня 2005 року).
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Разом з тим, ОСОБА_1 не надала письмових доказів з приводу її доходів за попередній календарний рік, не надала належних і допустимих доказів її скрутного майнового стану, важкого фінансового становища, не довела наявність умов передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а відтак не довела обставин, які є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Зважаючи на відсутність доказів про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, клопотання ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.
У зв`язку з наведеним, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, який наведений в ухвалі Волинського апеляційного суду від 31 грудня 2024 року.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про необхідність продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. 127, 185, 357 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, вказаний в ухвалі Волинського апеляційного суду від 31 грудня 2024 року, на строк - десять днів з дня вручення копії даної ухвали апеляційного суду.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог суду апеляційна скарга буде визнана неподаною й повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ю. Федонюк
Суд | Волинський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2025 |
Оприлюднено | 17.01.2025 |
Номер документу | 124450068 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Волинський апеляційний суд
Федонюк С. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні