Постанова

від 16.01.2025 по справі 750/10741/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

16 січня 2025 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/10741/24

Головуючий у першій інстанції Логвіна Т. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/225/25

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шарапової О.Л.,

суддів Євстафіїва О.К., Скрипки А.А.,

з участю секретаря: Шапко В.М.,

Сторони:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Є Гроші»,

відповідач: ОСОБА_1 .

Особа, яка подала апеляційну скаргу: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Є Гроші».

Оскаржується рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 18 листопада 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Є Гроші» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти у загальній сумі 22 036.55 грн, з якої: 11 500.00 грн сума позики, 8 125.00 грн проценти за користування позикою, 2 411.55 грн пеня за прострочення строків сплати обов`язкових платежів за договором, та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03 червня 2024 року між сторонами був укладений договір позики «Яскравий Big» № 3484509835-3512932, за яким Позикодавець надає Позичальнику грошові кошти в позику на умовах строковості, зворотності, платності шляхом перерахування на рахунок Позичальника, з використанням реквізитів електронного платіжного засобу, а Позичальник зобов`язується повернути позику, в тому числі вносити обов`язкові платежі, сплатити проценти та комісії, визначені цим Договором, у строки згідно Графіку платежів. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 23.07.2024 становить 22 036,55 грн.

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 18 листопада 2024 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Є Гроші» задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Є Гроші» заборгованість в розмірі 13 037,55 грн.; вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Є Гроші» просить оскаржуване рішення в частині відмовлених позовних вимог на суму 8 999.00 грн - скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити в оскаржуваній частині та вирішити питання судових витрат.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду в оскаржувані частині є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу, що Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало, надавши відповідачу грошові кошти у позику, а тому має право на повернення наданих коштів в силу вимог чинного законодавства та положень кредитного договору.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що Товариство намагалося в досудовому порядку вирішити питання повернення грошових коштів, проте відповідач категорично відмовився виконувати свої зобов`язання за кредитним договором.

ОСОБА_1 у своєму відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Є Гроші» просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 03 червня 2024 року між ТОВ «ФК «Є Гроші», як Позикодавцем, та ОСОБА_1 , як Позичальником, був укладений договір позики «Яскравий Big» № 3484509835-3512932, за яким Позикодавець надає Позичальнику грошові кошти в позику в сумі 11 500 грн на умовах строковості, зворотності, платності шляхом перерахування на рахунок Позичальника, з використанням реквізитів електронного платіжного засобу, а Позичальник зобов`язується повернути позику, в тому числі вносити обов`язкові платежі, сплатити проценти та комісії, визначені цим Договором, у строки згідно Графіку платежів (а.с.24-30).

Згідно п.п. 2.2. договору, строк позики складає 360 календарних днів, позика має бути повернута у повному обсязі у термін до 28.05.2025 включно та складається з пільгового періоду з 03.06.2024 по 02.07.2024 та поточного періоду з 03.07.2024 по 28.05.2025.

Згідно п. 2.3 договору, позичальник сплачує проценти, які нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування позикою.

У відповідності до пункту 5.2. Договору, у разі прострочення виконання цього Договору, Позичальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення з першого дня прострочення.

Між сторонами виник спір з приводу неповернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до чч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності дост.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Абзац другий ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір був укладений сторонами в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п.12 ч.1 ст.3 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В силу ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, норми якої в силу ч.2 ст.1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Установлено, що кредитний договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті позикодавців подала заявку на отримання позики за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання позики, після чого позикодавець надіслали відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який заявник використала для підтвердження підписання договорів позики.

Всупереч умов укладеного кредитного договору, зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів, в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором, відповідачем належним чином не виконувалися, у зв`язку з чим, у нього виникла заборгованість.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності факту направлення кредитором вимоги позичальнику про усунення порушень кредитного договору суд може стягнути лише прострочену суму боргу, а платежі, за якими строк сплати ще не настав, ні. Перевіривши розрахунок заборгованості позичальника за кредитним договором та графік платежів, суд дійшов висновку, що з позичальника підлягає стягненню лише прострочена заборгованість, що станом на 23 липня 2024 року складає 13 037,55 грн з яких: 8 625,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2 411,55 грн - заборгованість за процентами; 2 001,00 грн - пеня за прострочення строків сплати обов`язкових платежів за Договором.

З таким висновком суду частково не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

За змістом ст.. 16 Закону України « Про споживче кредитування» позикодавець має право вимагати повернення всього кредиту у разі прострочення позичальником сплати обов`язкового платежу більше ніж на один місяць. Приписи даної правової норми узгоджуються з положеннями ст. 1050 ЦК України.

Крім того, таке право надано позивачу відповідно до п. 3.1.1.3 укладеного кредитного договору.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в сумі 11500 грн. та заборгованість за процентами в сумі 8 125 грн.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05години 30хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки пеня за кредитним договором нарахована за липень 2024 року, то ОСОБА_1 звільняється від обов`язку її сплати на користь ТОВ «ФК «Є Гроші».

Керуючись ст. 141, 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Є Гроші» - задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 18 листопада 2024 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія « Єгроші» заборгованість за кредитним договором в сумі 19 625 грн. та у відшкодування сплаченого судового збору 2 696 грн. 63 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія « Єгроші» у відшкодування сплаченого судового збору за апеляційний розгляд справи 3 236 грн. 08 коп

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуюча: Судді: