Постанова

від 15.01.2025 по справі 916/792/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/792/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання: Волковінській В.М.,

за участю представників:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларус Шиппінг Ко" Калітенко С.А.,

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакоса" Василяк А.В.,

від Фізичної особи-підприємця Костюкової Ольги Сергіївни участі не брали,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакоса"

на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 23.09.2024, прийняте суддею Бездолею Д.О., м. Одеса, повний текст складено 30.09.2024,

у справі №916/792/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларус Шиппінг Ко"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакоса"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Фізичної особи-підприємця Костюкової Ольги Сергіївни

про стягнення 835 731,29 грн

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ларус Шиппінг Ко" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакоса", в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог №2024/04/04/01 від 04.04.2024 (вх.№14118/24 від 05.04.2024) просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 835731,29 грн.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 18.03.2024 відкрито провадження у справі №916/792/24 та в подальшому протокольною ухвалою від 01.07.2024 залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Фізичну особу-підприємця Костюкову Ольгу Сергіївну.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 у справі №916/792/24 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакоса" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларус Шиппінг Ко" борг у сумі 522344,45 грн та судовий збір у сумі 7835,17 грн; в іншій частині позову відмовлено.

09.09.2024 до суду першої інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларус Шиппінг Ко" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення б/н від 07.09.2024 (вх.№2-1434/24 від 09.09.2024), в якій позивач просив стягнути на його користь з відповідача 207635,99 грн судових витрат.

Вказана заява мотивована тим, що позивачем у зв`язку з розглядом даної справи в місцевому господарському суді були понесені судові витрати у загальному розмірі 207635,99 грн, а саме: витрати на професійну правничу допомогу у сумі 207500 грн та витрати на відправку поштової кореспонденції відповідачу у сумі 135,99 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 23.09.2024 у справі №916/792/24 (суддя Бездоля Д.О.) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакоса" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларус Шиппінг Ко" витрати на правничу допомогу у сумі 31250,74 грн.

Додаткове рішення обґрунтоване тим, що за результатами аналізу змісту наданих позивачем доказів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, беручи до уваги обсяг наданих адвокатом послуг, категорію та складність даної справи, враховуючи заперечення відповідача щодо співмірності таких витрат, а також з огляду на те, що розмір заявлених витрат істотно перевищує розмір судових витрат, вказаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Ларус Шиппінг Ко" у попередньому орієнтовному розрахунку, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що за рахунок відповідача, з урахуванням пропорційності розміру задоволених позовних вимог, підлягають відшкодуванню понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 31250,74 грн.

Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лакоса" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 23.09.2024 у справі №916/792/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларус Шиппінг Ко" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, стягнувши на користь останнього з відповідача витрати на правничу допомогу у сумі 10000 грн.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що, враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у даній справі, ціну позову, обсяг і обґрунтованість поданих до суду документів та їх значення для вирішення спору, стягуваний оскаржуваним додатковим рішенням розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критеріями співмірності та розумності, а також становить надмірний тягар для відповідача, натомість, на переконання апелянта, справедливим вважатиметься відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Ларус Шиппінг Ко" понесених ним судових витрат у розмірі 10000 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Поліщук Л.В., Богатиря К.В. від 29.10.2024 у справі №916/792/24 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження; встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 13.11.2024.

В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 вирішено розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакоса" на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 23.09.2024 у справі №916/792/24 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, а також призначено дану справу до розгляду на 15.01.2025 о 10:30.

У судовому засіданні 15.01.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакоса" апеляційну скаргу підтримав; представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларус Шиппінг Ко" висловив заперечення проти її задоволення; представник Фізичної особи-підприємця Костюкової Ольги Сергіївни участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.V а.с.126-129).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ларус Шиппінг Ко" та Фізична особа-підприємець Костюкова Ольга Сергіївна своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористались, відзиви на апеляційну скаргу не надали, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

30.01.2023 між Адвокатським об`єднанням "К.С.К. Партнерс" ("Адвокатське об`єднання") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ларус Шиппінг Ко" ("Клієнт") укладено договір про надання правової допомоги б/н (далі договір б/н від 30.01.2023), за умовами пункту 1.1 якого Адвокатське об`єднання зобов`язується за дорученням Клієнта надавати правову допомогу (послуги), а Клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати Адвокатського об`єднання, необхідні для виконання цього договору. Під послугами у цьому договорі розуміється захист, представництво та надання інших видів правової допомоги і юридичних послуг.

Гонорар форма винагороди Адвокатського об`єднання за надання послуг, передбачених цим договором. Розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами у додатковій угоді до цього договору, яка є його невід`ємною частиною. Рахунки Адвокатського об`єднання, виставлені відповідно до цього договору, обов`язкові і підлягають оплаті з моменту їх отримання клієнтом (пункти 3.1, 3.2 договору б/н від 30.01.2023).

Пунктом 4.1 договору б/н від 30.01.2023 передбачено, що факт надання передбачених цим договором послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з пунктом 9.1 договору б/н від 30.01.2023 цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє по 31.12.2023 включно, а в частині Клієнтом Адвокатському об`єднанню гонорару та здійснення Клієнтом передбачених цим договором компенсацій (відшкодувань) витрат Адвокатського об`єднання, пов`язаних з наданням послуг, - до повного виконання таких зобов`язань. При цьому сторони домовились, що у випадку, якщо не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованої дати закінчення терміну дії цього договору жодна сторона письмово не повідомить іншу сторону про небажання продовжувати дію цього договору, то цей договір вважається автоматично продовженим на кожен наступний календарний рік без укладення додаткової угоди до цього договору.

08.01.2024 між Адвокатським об`єднанням "К.С.К. Партнерс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ларус Шиппінг Ко" укладено додаткову угоду б/н до договору б/н від 30.01.2023 (далі додаткова угода б/н від 08.01.2024), в якій останні погодили умови оплати та вартість правової допомоги (юридичних послуг), які надає чи/або зобов`язується надавати Адвокатське об`єднання при здійснені представництва інтересів Клієнта у Господарському суді Одеської області, Південно-західному апеляційному господарському суді та Верховному Суді при розгляді судових справ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакоса" заборгованості за надані послуги морського агентування, зокрема, але невичерпно, за заявами про вжиття заходів забезпечення позову і позовними заявами Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларус Шиппінг Ко", апеляційними і касаційними скаргами з обмеженою відповідальністю "Ларус Шиппінг Ко" та/або Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакоса".

За умовами пунктів 2-5 додаткової угоди б/н від 08.01.2024 розмір гонорару Адвокатського об`єднання визначається виходячи з загальної кількості годин, витрачених за фактично виконаний обсяг послуг з правової допомоги (юридичних послуг). Вартість однієї години фактично виконаного обсягу наданої правової допомоги (юридичних послуг) Адвокатського об`єднання становить 4675 грн, що за курсом продажу долару США у ПАТ АБ "Південний" на дату підписання договору еквівалентно 125 доларам США. Оплата послуг Адвокатського об`єднання здійснюється у гривнях. Вартість послуг з правової допомоги (юридичних послуг) Адвокатського об`єднання підлягає перерахунку за курсом продажу долару США у ПАТ АБ "Південний" на дату виставлення рахунку Адвокатського об`єднання.

У пункті 6 додаткової угоди б/н від 08.01.2024 визначено, що гонорар Адвокатського об`єднання за договором оплачується Клієнтом протягом 30 робочих днів з дати набрання чинності судовим рішенням у справі на підставі виставленого рахунку.

Зі звіту про надані послуги (виконані роботи) б/н від 04.09.2024 вбачається, що Адвокатським об`єднанням при здійсненні представництва інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларус Шиппінг Ко" у Господарському суді Одеської області у справі №916/792/24 виконано наступні роботи: 23.02.2024 вивчення наданих Клієнтом документів (витрачений час 1,5 год); 26.02.2024 підготовка заяви про вжиття заходів забезпечення позову (витрачений час 2 год); 26.02.2024 підготовка позовної заяви та доданих до неї засвідчених копій документів (витрачений час 6 год); 27.02.2024 відправлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Лакоса" поштовою службою "Укрпошта" копії позовної заяви та доданих до неї засвідчених копій документів разом з копією заяви про вжиття заходів забезпечення позову (витрачений час 0,25 год); 28.02.2024 подання до Господарського суду Одеської області заяви про вжиття заходів забезпечення позову та позовної заяви (витрачений час 0,5 год); 11.03.2024 повторна підготовка заяви про вжиття заходів забезпечення позову, відправлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Лакоса" засобами електронного зв`язку копії заяви про вжиття заходів забезпечення позову, подання до Господарського суду Одеської області заяви про вжиття заходів забезпечення позову (витрачений час 0,75 год); 11.03.2024 підготовка та подання до Господарського суду Одеської області заяви про усунення недоліків згідно з ухвалою від 04.03.2024 (витрачений час 0,5 год); 11.03.2024 підготовка та подання до Господарського суду Одеської області заяви про надання доступу представнику позивача до матеріалів справи в електронному вигляді (витрачений час 0,25 год); 01.04.2024-04.04.2024 ознайомлення в Електронному суді з відзивом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакоса" на позовну заяву, підготовка відповіді на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакоса" та додаткових доказів (витрачений час 8 год); 04.04.2024 підготовка заяви про зменшення (уточнення) позовних вимог (витрачений час 1 год); 04.04.2024 підготовка клопотання про долучення до матеріалів справи доказів щодо судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (витрачений час 0,5 год); 04.04.2024 відправлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Лакоса" засобами електронного зв`язку копії заяви про зменшення (уточнення) позовних вимог та копії клопотання про долучення до матеріалів справи доказів щодо судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, відправлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Лакоса" поштовою службою "Укрпошта" копії відповіді на відзив з додатками (витрачений час 0,5 год); 05.04.2024 подання до Господарського суду Одеської області відповіді на відзив з додатками, заяви про зменшення (уточнення) позовних вимог та клопотання про долучення до матеріалів справи доказів щодо судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (витрачений час 0,5 год); 11.04.2024 забезпечення участі у судовому засіданні (витрачений час 0,75 год); 15.04.2024 ознайомлення в Електронному суді із запереченнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакоса" на відповідь на відзив (витрачений час 1 год); 01.05.2024 підготовка та відправлення адвокатського запиту до капітана морського порту Ізмаїл про надання інформації стосовно баржі НS-83 (витрачений час 1 год); 17.05.2024 ознайомлення в Електронному суді з заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакоса" про відкладення судового засідання та доданими документами (витрачений час 1 год); 17.05.2024-20.05.2024 підготовка та відправлення до Господарського суду Одеської області заперечень проти клопотання про відкладення підготовчого судового засідання з додатком відповіді капітана морського порту Ізмаїл від 16.05.2024 №080/14-06-01-48 на адвокатський запит (витрачений час 1,5 год); 20.05.2024 забезпечення участі у судовому засіданні (витрачений час 1 год); 31.05.2024 ознайомлення в Електронному суді з клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакоса" про долучення доказів та доданих документів (витрачений час 1 год); 03.06.2024 забезпечення участі у судовому засіданні (витрачений час 0,25 год); 20.06.2024 забезпечення участі у судовому засіданні (витрачений час 0,75 год); 27.06.2024-29.06.2024 підготовка та відправлення до Господарського суду Одеської області додаткових пояснень з викладенням правової позиції з посиланням на рішення Верховного Суду (витрачений час 6 год); 01.07.2024 забезпечення участі у судовому засіданні (витрачений час 1,5 год); 08.07.2024 виконання вимог Господарського суду Одеської області щодо відправлення копії позовної заяви Фізичній особі-підприємцю Костюковій Ользі Сергіївні (витрачений час 1 год); 11.07.2024-12.07.2024 ознайомлення в Електронному суді з поясненнями Фізичної особи-підприємця Костюкової Ольги Сергіївни (витрачений час 2 год); 15.07 2024 забезпечення участі у судовому засіданні (витрачений час 0,5 год); 03.09.2024 забезпечення участі у судовому засіданні (витрачений час 1,5 год). Всього витраченого часу 40 год.

Крім того, у вищенаведеному звіті вказані видатки Адвокатського об`єднання, що підлягають компенсації Клієнтом у зв`язку з направленням поштової кореспонденції відповідачу, у загальній сумі 135,99 грн (дані видатки заявлені позивачем до відшкодування як частина вартості правничої допомоги).

За таких обставин, всього відповідно до звіту про надані послуги (виконані роботи) б/н від 04.09.2024 розмір гонорару, що підлягає оплаті Клієнтом, становить 207635,99 грн.

04.09.2024 між Адвокатським об`єднанням "К.С.К. Партнерс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ларус Шиппінг Ко" було підписано без зауважень акт виконаних робіт (наданих послуг) б/н, згідно з яким Адвокатське об`єднання з 23.02.2024 по 03.09.2024 надало, а Клієнт прийняв послуги з правової допомоги (юридичні послуги) у Господарському суді Одеської області у справі №916/792/24, загальна вартість яких становить 207635,99 грн.

Процесуальні документи від імені позивача підписані адвокатом Калітенком Сергієм Андрійовичем, який діяв на підставі ордеру серії ВН №1219500 від 27.02.2024, виданого Адвокатським об`єднанням "К.С.К. Партнерс" на представництво даним адвокатом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларус Шиппінг Ко", зокрема, у Господарському суді Одеської області.

У судових засіданнях у даній справі, які були проведені місцевим господарським судом, представництво інтересів позивача забезпечував адвокат Адвокатського об`єднання "К.С.К. Партнерс" Калітенко Сергій Андрійович, що підтверджується протоколами відповідних судових засідань.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За умовами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

В силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частинами першою, другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В силу приписів частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 11.09.2020 у справі №922/3724/19.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 24.11.2021 у справі №910/17235/20 та від 01.09.2021 у справі №910/13034/20.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №923/1121/17 також вказано, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакоса" до суду першої інстанції було подано клопотання б/н від 13.09.2024 (вх.№33485/24 від 13.09.2024) про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до 10000 грн. Вказане клопотання мотивоване тим, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи у суді першої інстанції, є необґрунтованою, а також не відповідає критеріям розумності, реальності, справедливості та співмірності.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справах "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, враховуючи частини п`яту-сьому, дев`яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.

Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, акцентує увагу на необхідності дослідження документів на підтвердження обсягу витрат на правову допомогу, у тому числі щодо необхідності наявності розрахунку відповідних витрат, а також оцінки можливого фактичного їх понесення, оскільки у зазначеному випадку встановлення факту понесення витрат залежить від доведення факту надання правової допомоги у відповідних обсягах.

Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а тому відповідно до вимог чинного процесуального закону цілком достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 15.06.2021 у справі №922/2987/20, від 18.05.2021 у справі №923/121/20, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18 та від 26.02.2020 у справі №910/14371/18.

Крім того, частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Відтак, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.

При цьому чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

Саме така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.06.2021 у справі №906/698/20.

Колегія суддів вбачає, що на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в суді першої інстанції та розміру останніх Товариством з обмеженою відповідальністю "Ларус Шиппінг Ко" було надано низку документів, а саме: копії договору про надання правової допомоги б/н від 30.01.2023, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням "К.С.К. Партнерс", разом з додатковою угодою б/н від 08.01.2024 до нього; складених на виконання даного договору звіту про надані послуги (виконані роботи) б/н від 04.09.2024 та акту виконаних робіт (наданих послуг) б/н від 04.09.2024, а також ордеру серії ВН №1219500 від 27.02.2024, виданого Адвокатським об`єднанням "К.С.К. Партнерс" на представництво адвокатом Калітенком Сергієм Андрійовичем інтересів позивача, зокрема, у Господарському суді Одеської області.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, місцевий господарський суд зазначає, що згідно з актом виконаних робіт (наданих послуг) б/н від 04.09.2024 до договору б/н від 30.01.2023 гонорар адвоката за надання правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Ларус Шиппінг Ко" у даній справі в суді першої інстанції складає 207635,99 грн.

Між тим, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок іншої сторони відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, в яких конкретно визначено наступне: не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, у зв`язку з чим суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відповідно до частин першої-третьої статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Поряд з цим, в силу частини шостої статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Суд апеляційної інстанції враховує, що при зверненні до Господарського суду Одеської області з позовом у даній справі позивач на виконання вимог статті 124 Господарського процесуального кодексу України зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого він очікував понести витрати на правничу допомогу у даній справі у розмірі 50000 грн.

Однак, у заяві про ухвалення додаткового рішення б/н від 07.09.2024 (вх.№2-1434/24 від 09.09.2024) позивач збільшив заявлену у попередньому (орієнтовному) розрахунку суму витрат на професійну правничу допомогу до 207635,99 грн.

За таких обставин, у даному випадку має місце наявність обставин істотного перевищення суми, заявленої у попередньому (орієнтовному) розрахунку, а тому позивач в силу приписів частини шостої статті 129 Господарського процесуального кодексу України повинен довести, що станом на час його подання він не міг передбачити витрат, заявлених до відшкодування у заяві про ухвалення додаткового рішення б/н від 07.09.2024 (вх.№2-1434/24 від 09.09.2024).

Між тим, зі змісту заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларус Шиппінг Ко" про ухвалення додаткового рішення б/н від 07.09.2024 (вх.№2-1434/24 від 09.09.2024) вбачається, що остання взагалі не містить будь-яких пояснень та обґрунтувань щодо такого істотного збільшення суми витрат на професійну правничу допомогу, а також неможливості позивача передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що представник позивача у відповідь на питання суду надав усні пояснення, відповідно до яких при зверненні з позовом у цій справі та здійсненні попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат він сподівався на те, що спір буде вирішений шляхом укладення мирової угоди.

Проте, з огляду на відсутність у матеріалах справи жодного доказу, який би свідчив про те, що між сторонами велися перемовини щодо мирного врегулювання спору, вищенаведені пояснення представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларус Шиппінг Ко" правомірно не були прийняті до уваги місцевим господарським судом.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу істотно перевищує розмір цих витрат, вказаний у попередньому (орієнтовному) розрахунку, і при цьому позивач не довів того, що не міг передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про необхідність відмови у відшкодуванні Товариству з обмеженою відповідальністю "Ларус Шиппінг Ко" зазначених судових витрат в частині такого істотного перевищення.

Колегія суддів також зауважує на тому, що дана справа об`єктивно не потребувала аналізу великої кількості норм чинного законодавства та судової практики, адже сфера регулювання спірних правовідносин не є широкою та фактично обмежується двома кодифікованими нормативно-правовими актами, якими регламентовано норми договірного права Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, а також одним спеціальним законом Кодексом торгового мореплавства України.

Отже, з огляду на викладені вище висновки щодо неширокої сфери правового регулювання, беручи до уваги приватноправовий характер спору, який не викликає публічного резонансу з боку органів державної/місцевої влади або засобів масової інформації (тобто відсутність проявів публічного інтересу до справи), апеляційний господарський суд зазначає про те, що складання позовної заяви та відповіді на відзив, зміст яких зводиться до посилання на договірне законодавство, не потребувало значних зусиль та великих обсягів часу.

Крім того, апеляційний господарський суд вважає безпідставним включення позивачем до заявленої ним до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу окремої послуги щодо вивчення наданих клієнтом документів, оскільки зазначена послуга фактично охоплюється послугою з підготовки позовної заяви.

Подібний правовий висновок стосовного того, що формування правової позиції за наслідками вивчення законодавства, судової практики та зібраних доказів охоплюється одночасно з послугою зі здійснення підготовки відповідного процесуального документа для подання його до суду відображено в постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі №916/3904/19.

Складання адвокатом, як кваліфікованим фахівцем у галузі права, заяви про вступ у справу через систему "Електронний суд", враховуючи обсяг цього документа та його обґрунтування, на переконання суду, також не потребувало складної юридичної техніки з істотними затратами часу.

Водночас безпідставним виступає включення позивачем до витрат на професійну правничу допомогу вартості складення заяви про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, оскільки витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Аналогічна правова позиція об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

Південно-західний апеляційний господарський суд також не вбачає підстав для відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Ларус Шиппінг Ко" вартості послуг, пов`язаних зі складенням адвокатом заяви про усунення недоліків позовної заяви та повторної заяви про забезпечення позову, адже необхідність подання цих документів зумовлена недбалістю самого позивача, який при зверненні до суду у цій справі не дотримався вимог частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку з реєстрації електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Поряд з цим, місцевий господарський суд обґрунтовано врахував, що Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає, що видами правничої допомоги є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Між тим, здійснення відправки процесуальних документів на адресу суду та учасників справи цей Закон не відносить до видів професійної правничої допомоги, оскільки такі дії не потребують спеціальних професійних знань/навичок тощо.

Враховуючи вищевикладене, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Ларус Шиппінг Ко" на правничу допомогу у зв`язку з розглядом даної справи в суді першої інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на обсяг виконаних робіт, документальне підтвердження заявником вказаних витрат, істотне перевищення суми, заявленої у попередньому (орієнтовному) розрахунку, та часткове задоволення позовних вимог, Господарський суд Одеської області, керуючись принципами пропорційності та верховенства права, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю, що, в свою чергу, зумовило наявність правових підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларус Шиппінг Ко" б/н від 07.09.2024 (вх.№2-1434/24 від 09.09.2024) та, відповідно, стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакоса" на користь позивача вказаних витрат у розмірі 31250,74 грн, тим більше, що, виходячи з конкретних обставин справи, зазначена сума є справедливою, розумною та не має надмірний характер.

Доводи апелянта про те, що стягуваний оскаржуваним додатковим рішенням розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності та розумності, а також становить надмірний тягар для відповідача, судом апеляційної інстанції відхиляються з підстав їх необґрунтованості, оскільки на підтвердження вказаних тверджень скаржником не надано належних у розумінні процесуального закону доказів, натомість зазначені посилання фактично ґрунтуються на нічим не підтверджених припущеннях останнього, який фактично погоджується з наведеним місцевим господарським судом обґрунтуванням підстав для зменшення вищенаведених витрат, але незадоволений сумою, до якої ці витрати були зменшені, не конкретизуючи при цьому чому саме 10000 грн відповідач вважає справедливим відшкодуванням витрат позивача на професійну правничу допомогу.

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 31250,74 грн.

Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції про необхідність компенсації витрат позивача на професійну правничу допомогу у сумі 31250,74 грн, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного додаткового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакоса" залишити без задоволення, додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 23.09.2024 у справі №916/792/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 16.01.2025.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук