Постанова

від 15.01.2025 по справі 923/898/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 рокум. ОдесаСправа № 923/898/21м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Колоколова С.І.,

секретар судового засідання Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Полімер-Херсон про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю АРСЕНАЛ

на рішення Господарського суду Одеської області

від 16 лютого 2024 року (повний текст складено 26.02.2024)

у справі № 923/898/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю АРСЕНАЛ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Полімер-Херсон

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Херсонської міської ради

про встановлення земельного сервітуту,-

суддя суду першої інстанції: Петренко Н.Д.

місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29 Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 15.01.2025, відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, підписано вступну та резолютивну частину додаткової постанови без її проголошення.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) АРСЕНАЛ звернулось до господарського суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Полімер-Херсон" про встановлення на користь ТОВ АРСЕНАЛ строкового платного сервітуту шляхом надання ТОВ АРСЕНАЛ та його контрагентам щоденного цілодобового права проходу та проїзду транспортними засобами до будівлі, що знаходиться у спільній частковій власності і розташована за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, з дороги загального користування по Миколаївському шосе через частину земельної ділянки з кадастровим номером 6510136600:01:001:1223, яка знаходиться за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км та належить на праві оренди ТОВ "Полімер-Херсон", по існуючому проїзду.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.02.2024 у справі №923/898/21 (суддя Петренко Н.Д.) у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю АРСЕНАЛ відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю АРСЕНАЛ звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Одеської області від 16.02.2024 у справі №923/898/21 скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Постановою від 05.06.2024 Південно-західного апеляційного господарського суду, у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Колоколова С.І., апеляційну скаргу ТОВ «АРСЕНАЛ» залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 16.02.2024 у справі №923/898/21 залишено без змін.

Водночас, під час апеляційного перегляду справи №923/898/21, представником ТОВ "Полімер-Херсон" адвокатом Шандером Костянтином Ігоровичем у відзиві на апеляційну скаргу було заявлено клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та наведено попередній орієнтовний розмір останніх, а саме 5 500,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. підготовка відзиву на апеляційну скаргу, 1 500,00 грн. участь в одному судовому засіданні. Водночас представником відповідача було зазначено, що документи на підтвердження відповідних витрат на правничу допомогу суду будуть надані у строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом.

Тому, після винесення судом апеляційної інстанції постанови від 05.06.2024, адвокат Шандер Костянтин Ігорович 10.06.2024 звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №923/898/21 щодо стягнення з позивача на користь відповідача 5 500,00 грн. витрат на правову допомогу, які були понесені останнім у зв`язку з апеляційним переглядом рішення від 16.02.2024 Господарського суду Одеської області у даній справі.

До цієї заяви представником ТОВ "Полімер-Херсон" були долучені докази на підтвердження понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Тому, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 розгляд вищевказаної заяви представника відповідача з вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі №923/898/21 було призначено на 26.06.2024 та продовжено апеляційний розгляд у справі №923/898/21 на розумний строк.

17.06.2024 від ТОВ «АРСЕНАЛ» до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому позивач просить суд зменшити розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, до 2 500,00 грн.

У даному клопотанні позивач переконаний, що наведений відповідачем розмір витрат на професійну правову допомогу у даній справі у розмірі 5 500,00 грн. не є обґрунтованим, оскільки представником заявника не надано доказів фактичної оплати послуг адвоката, а у Договорі про надання правничої допомоги від 01.04.2024 відсутні положення які б описували процедуру оплати послуг, обов`язок сплати протягом визначеного Договором періоду.

Також, посилаючись на висновки, наведені у постановах Верховного Суду у справі №905/1795/18 та у справі №922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, позивач переконаний у тому, що співмірним розміром адвокатських витрат у даній справі є 2 500,00 грн.

У зв`язку із перебуванням судді-члена колегії Діброви Г.І. у відпустці, судове засідання у справі №923/898/21, яке було призначене на 26.06.2024, не відбулось, про що складено відповідну довідку судового засідання.

Крім того, у зв`язку зі зверненням ТОВ «АРСЕНАЛ» до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій, на виконання вимог ухвали Касаційного господарського суді від 07.08.2024, матеріали справи №923/898/21 були направлені до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду від 05.11.2024 касаційну скаргу ТОВ АРСЕНАЛ залишено без задоволення; рішення Господарського суду Одеської області від 16.02.2024 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 у справі №923/898/21 залишено без змін.

05.12.2024 матеріали справи №923/898/21 повернулись до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.12.2024 учасників справи №923/898/21 було повідомлено про те, що розгляд заяви ТОВ Полімер-Херсон про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ АРСЕНАЛ на рішення Господарського суду Одеської області від 16.02.2024 у даній справі відбудеться 15.01.2025 о 12:30 год.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає за необхідне вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №923/898/21 шляхом винесення додаткової постанови у відповідності до ст. 244 ГПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У судове засідання 15.01.2025 жодний представник зі сторін у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги учасники даної справи повідомлені належним чином.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що 10.12.2024 від представника ТОВ "Полімер-Херсон" надійшло клопотання, в якому адвокат Шандер Костянтин Ігорович просив здійснювати розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без його участі.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, що у даному судовому засіданні не вирішується спір по суті, що відповідних доказів достатньо для вирішення питання щодо розподілу судових витрат та беручі до уваги заяву ТОВ "Полімер-Херсон" про проведення судового засідання за відсутності представника відповідач, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд питання про стягнення адвокатських витрат за апеляційний перегляд справи №923/898/21 без участі представників сторін.

У судовому засіданні 15.01.2025, відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, підписано вступну та резолютивну частини постанови без їх проголошення.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Полімер-Херсон про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

В силу дії п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частина 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Приймаючи до уваги те, що заява про розподіл судових витрат надана представником ТОВ Полімер-Херсон до винесення постанови - у відзиві на апеляційну скаргу, а докази понесення судових витрат протягом 5 днів після винесення постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає про дотримання строків подання вказаної заяви, встановлених ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, при визначенні суми відшкодування Суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, про що йдеться у додатковій ухвалі Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20.

Частиною 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. Відсутність документального підтвердження факту понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Разом з цим, судова колегія зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні положень Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Аналогічні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

У даному контексті судова колегія враховує правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 22.12.2018 у справі №826/856/18, згідно з якою розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Також апеляційна колегія звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14.05.2019 у справі №922/576/18, де суд касаційної інстанції зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №520/9408/18.

Вказану правову позицію щодо застосування положень статей 126, 129 ГПК України Верховний Суд, висловив, зокрема, у постановах від 03.05.2019 у справі №910/10911/18, від 14.05.2019 у справі №922/576/18, від 29.05.2019 у справі №910/10483/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 25.06.2019 №916/1340/18.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу відповідачем було надано суду (т. 3 а.с. 122-128):

- Договір про надання правової допомоги від 01.04.2024 укладений між ТОВ «Полімер-Херсон» (Клієнт) та адвокатом Шандером Костянтином Ігоровичем (Адвокат), якій діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, видане на підставі рішення Ради адвокатів Херсонської області від 11.12.2018 №4.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що в порядку та умовах останнього Адвокат зобов`язується надати Клієнту комплекс послуг з юридичного супроводу розгляду господарської справи №923/898/21 в суді, зокрема, апеляційної інстанції, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити ці послуги, у відповідності до умов Договору.

За умовами п. 5.1 Договору, розмір та порядок оплати гонорару Адвоката встановлюється у Додатку №1, якій є невід`ємною частиною цього Договору.

Отже, у вказаному Договорі про надання правової допомоги Сторонами визначено, що вид, обсяг та вартість наданих послуг адвоката зазначається у відповідному Додатку №1 до Договору від 01.04.2024.

- Додаток №1 від 01.04.2024 до Договору про надання правничої допомоги від 01.04.2024, підписаний сторонами та скріплений печатками Адвоката та ТОВ Полімер-Херсон, відповідно до якого сторонами погоджено вид та вартість послуг Адвоката, що будуть надані при апеляційному перегляді справи №923/898/21, а саме: підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «АРСЕНАЛ» на рішення Господарського суду Одеської області від 16.02.2024 у даній справі 4 000,00 грн., представництво Клієнта в судових засіданнях у Південно-західному апеляційному господарському суді 1 500,00 грн. вартість участі в одному судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що в апеляційному суді представником ТОВ Полімер-Херсон був адвокат Шандер Костянтин Ігорович, яким складений та надісланий до суду відзив на апеляційну скаргу позивача та якій діяв в суді апеляційної інстанції на підставі ордеру від 01.05.2024 серії ВТ №1047847 (т. 3, а.с. 77).

Відповідно до Акту приймання-передачі від 07.06.2024 №1 до Договору про надання правничої допомоги від 01.04.2024 (т. 3, а.с. 128), виконання вищенаведених послуг, вартість надання правової допомоги в межах дії Договору прийнята Клієнтом, погоджена сторонами та загалом складає 5 500,00 грн.

Отже, відповідачем надано належні докази в підтвердження факту надання йому Адвокатом послуг на в суді апеляційної інстанції на суму 5 500,00 грн.

Разом з тим, виходячи зі змісту наведених вище положень частин 5 та 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія враховує, що останніми іншій стороні надано право заперечувати проти заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу та на сторону, яка заявляє про неспівмірність вказаних витрат та просить зменшити останні, покладається обов`язок доведення неспівмірності витрат на оплату послуг адвоката, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Як зазначалось вище, ТОВ «АРСЕНАЛ» заперечує проти заявлених вимог ТОВ Полімер-Херсон щодо стягнення з позивача адвокатських витрат у сумі 5 500,00 грн. та наводить обґрунтування свого заперечення, яке полягає у тому, що відповідачем не надано доказів фактичної оплати відповідачем послуг Адвоката, а умовами Договору про надання правничої допомоги не встановлено положень щодо визначення процедури оплати послуг.

З цього приводу судова колегія звертає увагу на те, що вартість послуг Адвоката узгоджена сторонами саме у Додатку №1 від 01.04.2024, Актом прийому-передачі наданих послуг від 07.06.2024 №1 визначено також обсяг наданих послуг (зокрема, складення одного процесуального документу та участь Адвоката в одному судовому засіданні, яке відбулось 05.06.2024), а витрати на виконану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Така позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 22.05.2024 у справах №227/2301/21, №206/4841/20, Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у постановах від 29.10.2020 у справі №686/5064/20, від 19.01.2022 у справі №910/789/21.

Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом конкретної справи.

Таким чином, у контексті доводів ТОВ «АРСЕНАЛ» колегія суддів зазначає, що усталеною є правова позиція стосовно того, що не є визначальними під час розгляду питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу обставини фактичної сплати відповідною стороною таких послуг. Тобто, важливим є оцінка необхідності відповідних витрат і їх розумності, а не обставини сплати.

У зв`язку із викладеним, За таких обставин, суд апеляційної інстанції критично ставиться до наведених вище доводів ТОВ «АРСЕНАЛ».

При цьому, судова колегія вказує, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

Однак, жодного обґрунтування неспівмірності та нерозумності судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу, в наведених ТОВ «Полімер-Херсон» розмірах, з боку ТОВ «АРСЕНАЛ» не зазначено.

Разом з цим, апеляційний суд зауважує, що у даному випадку апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду було подано позивачем, що змусило відповідача звернутись до адвоката за правовою допомогою та, відповідно, понести відповідні витрати.

При цьому, ураховуючи предмет та підстави позовних вимог у справі, виходячи з характеру спірних правовідносин, приймаючи до уваги виконаний у даній справі адвокатом обсяг робіт, суд зазначає, що розмір заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу в сумі 5 500,00 грн. є обґрунтованим порівняно зі складністю справи та обсягом наданих Адвокатом послуг.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що наявні в матеріалах справи Договір про надання правових послуг, Додаток « 1 до Договору та Акт приймання-передачі наданих послуг, із зазначенням конкретного переліку послуг, які надано, та їх вартості, є підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у заявленому розмірі, адже розмір таких витрат є доведений та документально обґрунтований, а також відповідає критеріям реальності, розумної необхідності таких витрат та співмірності зі складністю справи.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 169, 244, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер-Херсон» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу за апеляційним переглядом справи №923/898/21 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АРСЕНАЛ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Полімер-Херсон витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 500,00 грн.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Додаткова постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складено 16.01.2025.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяДіброва Г.І.

СуддяКолоколов С.І.