Постанова

від 05.11.2024 по справі 911/1552/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2024 р. Справа№ 911/1552/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Михальської Ю.Б.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 05.11.2024,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Коширенкова Семена В`ячеславовича

на рішення Господарського суду Київської області

від 21.11.2023 (повний текст складено 05.12.2023)

у справі №911/1552/23 (суддя Заєць Д.Г.)

за позовом Керівника Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави

в особі Української міської ради

до Фізичної особи-підприємця Коширенкова Семена В`ячеславовича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Коширенкової Наталії Анатоліївни

про усунення перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Керівник Обухівської окружної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Української міської ради до Фізичної особи-підприємця Коширенкова Семена В`ячеславовича про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності на нежитлову будівлю та шляхом зобов`язання знести будівлі і споруди, що розміщені на ній, а також демонтувати огорожу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду Київської області від 08.11.2017 у справі № 911/2504/16 задоволено позовну заяву ФОП Коширенкова С.В. та визнано недійсним укладений 29.08.2002 між ним та Трипільською сільською радою Обухівського району Київської області договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,55 га на північній окраїні села Трипілля в межах території грузового порту.

Посилаючись на преюдиціальність встановлених судовим рішенням обставин, прокурор також стверджує про незаконність набуття відповідачем права користування спірною ділянкою, яка знаходиться в межах міста Українка Обухівського району, і на момент звернення прокурора з позовом жодних правовстановлюючих документів на користування нею відповідач не мав.

Заявляючи, що об`єкт нерухомості передано у власність не уповноваженим органом, земельна ділянка для будівництва та реконструкції не виділялась та не може бути виділена і на теперішній час, за змістом положень ч. 1, 2, 4 ст. 376, ст. 391 ЦК України, ст. 152 ЗК України, прокурор вважає, що єдиним способом захисту передбачено саме усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого на ній майна.

Історія справи, короткий зміст рішення Господарського суду Київської області

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.11.2023 у справі № 911/1552/23 позовні вимоги прокурора задоволено повністю; присуджено усунути перешкоди у здійсненні Українською міською радою Обухівського району Київської області права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3223188000:01:045:0017, площею 0,55 га, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 52980882 від 06.07.2020 стосовно права приватної власності Кошеренкова С.В. на нежитлову будівлю - портовий комплекс (склад-магазин) сипучих матеріалів за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Промислова, 1/1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна-2115800932231); усунути перешкоди у здійсненні Українською міською радою Обухівського району Київської області права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3223188000:01:045:0017, площею 0,55 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Промислова, 1/1, шляхом зобов`язання ФОП Коширенкова С.В. знести будівлі і споруди, що розміщено на ній, а також, демонтувати огорожу; стягнуто з ФОП Коширенкова С.В. на користь Київської обласної прокуратури 5 368,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для зайняття земельної ділянки з кадастровим номером 3223188000:01:045:0017, а також проведення на такій земельній ділянці будівництва та/або реконструкції будь-яких об`єктів нерухомості.

Посилання відповідача на законність спорудження об`єктів нерухомості на земельній ділянці з кадастровим номером 3223188000:01:045:0017, у зв`язку із наявністю ряду висновків та погоджень посадових та службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування судом не прийнято до уваги, як необґрунтовані.

Пославшись на преюдиціальність обставин, встановлених Господарським судом Київської області у рішенні від 08.11.2017 у справі № 911/2504/16, місцевий господарський суд вказав на обґрунтованість позовних вимог про усунення перешкод у користуванні власником земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого на ній майна та скасування реєстрації прав на це майно.

Північний апеляційний господарський суд постановою № 911/1552/23 від 20.02.2024 скасував рішення суду першої інстанції від 21.11.2023 та у задоволенні позову відмовив повністю.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що у зв`язку з визнанням нечинним судового рішення у справі № 911/2504/16 встановлені ним факти та обставини підлягають встановленню на загальних підставах при розгляді даної справи. Оскільки цього місцевим господарським судом зроблено не було, суд апеляційної інстанції виходив з презумпції правомірності правочину та презумпції набуття права власності, які прокурором, на думку колегії суддів апеляційного суду, спростовані не були. Зокрема, суд послався на те, що неправомірність передачі в оренду відповідачу спірної земельної ділянки та незаконність будівництва ним нежитлової будівлі (портового комплексу (складу-магазину) сипучих матеріалів) прокурором та позивачем не доведено.

За наслідками розгляду касаційної скарги прокурора Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 22.05.2024 касаційну скаргу задовольнив частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі № 911/1552/23 скасував, справу направив на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Верховний Суд скасовуючи постанову апеляційного суду дійшов наступних висновків.

Для правильного вирішення спору необхідно було визначити, насамперед, хто є власником спірної земельної ділянки. Водночас, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки фактам, що спірна земельна ділянка не перебувала і не перебуває у межах села Трипілля Обухівського району, а розташована в межах іншого населеного пункту - міста Українка.

При цьому апеляційний суд одночасно доходить суперечливих висновків, з одного боку, що за інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 03.07.2023, Трипільська сільська рада є суб`єктом права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223188000:01:045:0017, площею 0,55 га, з цільовим призначенням: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, а з іншого, що присвоєння адреси спірному майну, інвентаризація земельної ділянки здійснювалась саме позивачем (Українською міською радою).

Апеляційний господарський суд також не надав оцінки іншим доказам наявним у справі, в тому числі протоколам огляду земельної ділянки. Крім того, обставини знаходження спірної земельної ділянки поза межами села Трипілля в межах міста Українка підтверджені матеріалами справи № 911/2504/16, зокрема і висновком земельно-технічної експертизи та не припинили свого існування за самим лише фактом визнання нечинним судового рішення.

При цьому поза увагою суду залишилось і питання оцінки дій відповідача крізь призму реалізації доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" ("ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці"). В основі доктрини venire contra factum proprium - принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має суб`єктивне право (наприклад, право оренди), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що відмовляється від нього, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом.

Поза увагою апеляційного господарського суду залишилось те, що з точки зору суб`єктивної поведінки відповідач у цій справі був позивачем у справі № 911/2504/16, доводив відсутність повноважень у Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області прав та повноважень на укладення договору оренди, зазначені обставини визнавались і самою Трипільською сільською радою, в подальшому відповідач вчиняв юридично-значущі дії, спрямовані на отримання цієї ж спірної земельної ділянки у користування у позивача, присвоєння адреси, реєстраційні дії щодо спірного майна.

Зазначені обставини документально доводились прокурором додатково до посилання на рішення Господарського суду Київської області від 08.11.2017 у справі № 911/2504/16 та встановлені у ньому обставини. На момент звернення з позовом (23.05.2023) рішення Господарського суду Київської області від 08.11.2017 у справі № 911/2504/16 було чинним більше 5,5 років, а відмова від позову відбулась вже під час розгляду цієї справи.

Не дослідивши вказаних обставин, не надавши оцінки іншим доказам на підтвердження/спростування місцезнаходження земельної ділянки у селі Трипілля, апеляційний суд обмежився лише констатацією факту втрати чинності судовим рішенням від 08.11.2017, визнавши автоматичним наслідком такої втрати відновлення дії договору оренди спірної земельної ділянки та сформувавши виключно на цьому подальші доводи щодо законності будівництва спірного нерухомого майна.

Також Верховний Суд зазначив, що апеляційний розгляд відбувся без дослідження судом всіх обставин, зокрема без урахування хронології виникнення, припинення та відновлення орендних відносин, учасниками яких є відповідач, міськрада та Трипільська сільська рада, без з`ясування підстав для існування таких відносин на даний час, ураховуючи суб`єктний склад таких відносин та відносини щодо користування земельною ділянкою понад 5,5 років без відповідного юридичного титулу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням Господарського суду Київської області № 911/1552/23 від 21.11.2023, ФОП Коширенков Семен В`ячеславович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права (ч. 4 ст. 75 ГПК України) та неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 376, ст. 387, 391 ЦК України), не з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2023 у справі № 911/1552/23 скасувати, відмовити в повному обсязі у задоволенні позовної заяви витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на позивача.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції безпідставно застосовано ч. 4 ст. 75 ГПК України та визнано, що судове рішення у справі № 911/2504/16 має преюдиціальне значення, а встановлені ним обставини повторного доведення не потребують. Так, ухвалою ПАГС від 14.09.2023 рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/2504/16 від 08.11.2023 визнано нечинним, суд отримав ухвалу від відповідача 23.10.2023.

Апелянт зазначає, що враховуючи договір оренди від 29.08.2002 станом на 22.10.2023 відповідач є законним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 3223188000:01:045:0017.

Апелянт звертає увагу суду на те, що ним не вчинялись жодні самоуправні дії, будуючи причальну стінку та інші об`єкти річкового порту, він діяв законно і маючи для цього правові підстави. Всі державні органи та органи місцевого самоврядування узгодили оформлення Кошеренковим С.В. земельної ділянки в оренду з метою будівництва портового комплексу, жодне з їх рішень не скасоване та не визнано протиправним.

Також апелянт вказує, що гідротехнічна споруда не є самочинно збудованим об`єктом, саме портовий комплекс і є гідротехнічною спорудою і внесений до бази гідротехнічних споруд, що підтверджується довідкою від 26.12.2018. А право власності на виробничу базу Коширенков С.В. набув ще у 2008 році.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

20.09.2024 через підсистему «Елекетронний суд» від представника відповідача надійшла заява про приєднання додаткових документів до справи враховуючи вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 22.05.2024 року. Представник відповідача зазначає, що він звернувся до доктора юридичних наук, професора, члена Науково - консультативної ради при Верховному Суді, експерта ТОВ «Центра судових експертиз «Норма» Омельченка А.В. із заявою про проведення науково-правової експертизи з питаннями: чи втратив право власності на об`єкти нерухомого майна ФОП Коширенков С.В. після вступу в законну силу рішення Господарського суду про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки; чи є законним користування ФОП Коширенковим С.В. земельними ділянками за умови наявності та чинності рішень Української міської ради про інвентаризацію та дозвіл на розробку технічної документації з землеустрою щодо інвентаризації земель, які знаходилися у користуванні ФОП Коширенкова С.В. про укладення угоди про резервування земельних ділянок, договори оренди яких були визнані недійсними рішенням Господарського суду, та виконання ним обов`язків, покладених на нього угодою про резервування (здійснення оплати за землю відповідно до п. 3 угоди про резервування).

За висновками експерта, ФОП Коширенков С.В. після вступу в законну силу рішення Господарського суду про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок не втратив право власності на об`єкти нерухомого майна.

Також експерт дійшов висновку що користування ФОП Коширенковим С.В. земельними ділянками за умови наявності та чинності рішень Української міської ради про інвентаризацію та дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, які знаходилися у користуванні ФОП Коширенкова С.В. про укладення угоди про резервування земельних ділянок, договори оренди яких були визнані недійсними рішенням Господарського суду, та виконання ним обов`язків, покладених на нього угодою про резервування (здійснення оплати за землю відповідно до п. 3 угоди про резервування) є законним.

Також представником відповідача була замовлена земельно - технічна експертиза, висновком якої встановлено, що на момент виділення та передачі в оренду ФОП Коширенков С.В. станом на 29.08.2002, земельна ділянка за кадастровим номером 3223188000:01:045:0017 розташована в межах села Трипілля Обухівського району Київської області.

Отже, на переконання відповідача, станом на 2002 рік Трипільська сільська рада мала повноваження на передачу в оренду земельної ділянки за кадастровим номером 3223188000:01:045:0017, присвоєння адреси, надання дозволу на будівництво на вказаній земельній ділянці та надання дозволу ФОП Коширенкову С.В. на оформлення права власності на виробничі приміщення. Зазначене повністю спростовує твердження прокуратури про здійснення ФОП Коширеновим С.В. самочинного будівництва.

Заперечення прокурора на пояснення апелянта

За результатами ознайомлення із вказаним висновком експерта науково - правової експертизи № 22/24 від 20.09.2024 прокурор вважає, що вказаний висновок не відповідає вимогам пункту 1 та 2 ч. 1, ч. 2 ст. 108 ГПК України, оскільки на вирішення експерта поставлені питання, які аж ніяк не є питаннями застосування аналогії закону, аналогії права або змісту норм іноземного права тощо.

Більше того, вирішення поставлених експерту питань, відповідно до ст. 237 ПІК України, є виключною прерогативою суду та вирішується в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Експерт дійшов суперечливих висновків про наявність права власності відповідача на спірні споруджені об`єкти нерухомого майна у період з 08 листопада 2017 року по 14 вересня 2023 року, посилаючись на:

1) рішення Української міської ради 43 сесії 7 скликання від 19 липня 2018 року по питанням ФОП Коширенкова С.В.

Прокурор звертає увагу суду на те, що рішенням Української міської ради сьомого скликання від 19.07.2018 внесено зміни до рішення 42-ї сесії Української міської ради VII скликання від 14.06.2018 «Про надання дозволу ФОП Коширенкову С.В, на проведення інвентаризації земельної ділянки», та надано дозвіл виконавчому комітету Української міської ради на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель по вул. Промислова, 1/1 в м. Українка з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, встановлення кількісних та якісних характеристик земель та визначення можливості передачі земель в користування ФОП Коширенкову С.В., які до цього перебували у користуванні ФОП Коширенкова С.В, на підставі договорів оренди між ФОП Коширенковим С.В. і Трипільською сільською радою, що скасовані рішенням Господарського суду Київської області №911/2504/16 від 08.11.2017 за неналежне визначення адміністративно-територіального підпорядкування території.

Тобто відповідач звертався саме до Української міської ради (а не Трипільської сільської ради, яка на той час ще існувала як орган місцевого самоврядування) щодо можливості передачі земель саме Української міської ради в користування ФОП Коширенкову С.В.

Крім того, Верховний Суд у пункті 5.28 Постанови від 22.05.2024 зазначив, з точки зору суб`єктивної поведінки, відповідач у цій справі, був позивачем у справі № 911/2504/16, доводив відсутність повноважень у Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області прав та повноважень на укладення договору оренди., зазначені обставини визнавались і самою Трипільською сільською радою, в подальшому відповідач вчиняв юридично-значущі дії, спрямовані на отримання цієї ж спірної земельної ділянки у користування у позивача, присвоєння адреси, реєстраційні дії щодо спірного майна. Зазначені обставини документально доводились прокурором додатково до посилання на рішення Господарського суду Київської області від 08.11.2017 у справі № 911/2504/16 та встановлені у ньому обставини. При цьому на момент звернення з позовом (23.05.2023) рішення Господарського суду Київської області, від 08.11.2017 у справі № 911/2504/16 було чинним більше 5,5 років, а відмова від позову відбулась вже під час розгляду цієї справи.

Щодо сплати «орендних» платежів, про які зазначено експертом, то останнім не враховано інформацію Української міської ради № 2326/3-22 від 17.08.2022 та № 2349/3-22 від 19.08.2022 (долучено до позовної заяви) про те, що у Виконавчому комітеті Української міської ради відсутні договори оренди земельних ділянок, де орендарем виступає Коширенков С.В. Також Українською міською радою повідомлено, що право власності чи користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3223188000:01:045:0017 у Коширенкова С.В. відсутнє.

У свою чергу, укладення 01.08.2018 угоди про резервування земельної ділянки жодним чином не спростовує доводи прокурора про відсутність правовстановлюючих документів, які б надавали ФОП Коширенкову С.В. право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3223188000:01:045:0017. Жодних рішень щодо передачі вказаної земельної ділянки в оренду Українською міською радою з часу укладення договору резервування (тобто протягом більше ніж 5 років) не приймалося, відповідні договори оренди не укладалися (інформація Української міської ради № 2326/3-22 від 17.08.2022 та № 2349/3-22 від 19.08.2022). Детальні пояснення стосовно укладеного між відповідачем та Українською міською радою договору резервування, земельної ділянки від 01.08.2018 із зазначенням, яке це має значення для розгляду даної справи, прокурором надавались до суду першої інстанції (вихідний № 56-11731 вих-23 від 12.10.2023).

Відповідно до ст. 109 ГПК України висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Стосовно тверджень представника відповідача про наявність порушень вимог чинного законодавства під час надання висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи № 20718/16-41 від 21.08.2017, варто зазначити, що надання оцінки законності вказанГї експертизи не є предметом розгляду даної справи, оскільки її оцінку надано у рішенні господарського суду Київської області від 08.11.2017 у справі № 911/2504/16.

Прокурор зазначає, що раніше ним зазначалось та враховано судами першої та касаційної інстанції під час розгляду даної справи, ініціатором судової справи № 911/2504/16 був саме відповідач. Крім того, вказаним рішенням безпосередньо підтверджується факт приналежності (розташування) спірної земельної ділянки Українській міській раді.

Посилання відповідача на недостовірність висновку земельно-технічної експертизи № 20718/16-41 від 21,08.2017, проведеної у справі № 911/2504/16, також є суперечливим, оскільки: а) вказана експертиза призначена судом за клопотанням позивача ФОП Коширенкова С.В., який в свою чергу є відповідачем у даній справі; б) на підставі висновку вказаної експертизи суд і дійшов висновку по задоволення позовних вимог ФОП Коширенкова С.В. у справі .N2 911/2504/16. Вказане рішення суду набрало законної сили та ФОП Коширенковим С.В. не оскаржувалось.

Більше того, із долучених до позовної заяви документів вбачається, що ФОП Коширенков С.В. звертався до Української міської ради як до розпорядника спірної земельної ділянки, у зв`язку чим рішеннями вказаної ради присвоєно поштову адресу об`єктам нерухомого майна ФОП Коширенкова. С.В. та надавався дозвіл на інвентаризацію земельної ділянки. Із вказаних обставин також фактично випливає, що відповідач підтверджує розташування спірних земельних ділянок та об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, на території Української міської ради.

У свою чергу, представник відповідача, надаючи суду висновок земельно-технічної експертизи від 20.09.2024 зазначає, що на момент виділення та передачі в оренду ФОП Коширенкову С.В., станом на 29.08.2002, земельна ділянка за кадастровим номером 3223188000:01:045:0017 розташована в межах села Трипілля Обухівського району Київської області.

Для вирішення питань земельно-технічної експертизи експерту необхідно надати оригінали або завірені якісні копії відповідної правовстановлювальної та технічної документації із землеустрою на земельну ділянку. У разі неможливості експертом самостійно виконати топографо-геодезичні роботи результати таких робіт повинні бути надані на дослідження органом (особою), який (яка) прнзначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Таким чином, поставлені на вирішення земельно-технічної експертизи питання вирішуються за наявності відповідної правовстановлювальної та технічної документації, у тому числі результатів виконання топографо-геодезичних робіт, які проводяться відповідними фахівцями з використанням відповідного обладнання та бази даних, чого у даному випадку зроблено не було. Зокрема, відомості про проведення експертом самостійно або із залученням відповідних спеціалістів топографо-геодезичних робіт у висновку експерта відсутні, виїзд за місцем розташування спірної земельної ділянки експертом не здійснювався, огляд останньої не проводився.

З урахуванням викладених обставин постає питання оцінки дій відповідача крізь призму реалізації доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non conceciit venire contra factum proprium» («ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці»), про яку зазначено судом у постанові від 22.05.2024. В основі доктрини «venire contra factum proprium» - принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має суб`єктивне право (наприклад, право оренди), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що відмовляється від нього, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом (пункт 5.27 постанови від 22.05.2024).

На переконання прокурора, наданий відповідачем висновок земельно - технічної експертизи від 20.09.2024 не може бути врахований як доказ (по суті), а наявні процедурні недоліки під час призначення та проведення вказаної експертизи свідчать про недопустимість даного доказу як отриманого з порушенням процесуального порядку.

Явка учасників у судове засідання

В судове засідання представник позивача та представник третьої особи не з`явились, про причини неявки суд не повідомлено.

У своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд апеляційної інстанції враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, вислухавши думку прокурора та представника відповідача, які вважають за можливе розгляд справи, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу за відсутності позивача та третьої особи та їх повноважних представників.

Розгляд клопотань апеляційним судом.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав клопотання про прийняття до розгляду та приєднання до матеріалів справи додаткових письмових доказів та правової позиції, які подані через підсистему «Електронний суд» 20.09.2024 та повторно подані через канцелярію суду 04.11.2024 з урахуванням вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 22.05.2024, а саме: копію позовної заяви ФОП Коширенкова у справі № 911/2504/16; висновок науково - правової експертизи № 22/24 від 20.0.92024; інформацію ДЗК про право власності на речові права на земельну ділянку від 19.09.2024; копію рішення Трипільської сільської ради від 22.03.2018 від 22.03.2018; копію рішення Української міської ради від 26.04.2018; лист Держгеокадастру від 17.09.2024; копію рішення Української міської ради від 19.07.2018 з додатком № 2 договором про резервування земельної ділянки від 01.08.2018; копію листа Виконавчого комітету Україніської міської ради від 09.09.2024 з додатками; висновок експерта за результатами проведення земельно - технічної експертизи. Необхідність подання додаткових документів до справи виникла у відповідача через вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 22.05.2024 року у даній справі.

Прокурор заперечив проти задоволення зазначеного клопотання, оскільки згідно п. 6 ч. 2 ст. 258 ПІК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, серед іншого, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції. Тобто законодавцем визначено, що вказане право на подання додаткових доказів сторони не є безумовним, та може бути реалізовано лише у разі обґрунтування поважності причин їх неподання до суду першої інстанції.

Вказані висновки кореспондуються із положеннями пункту 5 ч. 1, ч. 2 ст. 267 ГПК України, згідно яких суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції. Підготовчі дії, визначені пунктами 5, 6 частини першої цієї статті, вчиняються з дотриманням прав всіх учасників справи подати свої міркування або заперечення щодо їх вчинення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

У свою чергу, жодних додаткових доказів до апеляційної скарги відповідачем долучено не було, а необхідність їх подання разом із поясненнями до апеляційної скарги представник відповідача обґрунтовує обставинами, викладеними Верховним Судом у постанові від 22.05.2024 у вказаній справі. При цьому, останній жодним чином не обґрунтовує неможливість подання додаткових, доказів, у тому числі висновків експертиз, як до суду першої інстанції, так і одночасно із поданням апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Вислухавши пояснення представників сторін, колегія прийшла до висновку про задоволення клопотання представника відповідача та приєднання до матеріалів справи додаткових письмових доказів.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що рішенням Господарського суду Київської області від 08.11.2017 у справі №911/2504/16, яке набрало законної сили 03.12.2017 року, задоволено позовну заяву Фізичної особи-підприємця Коширенкова С.В., визнано недійсним договір оренди від 29.08.2002 року земельної ділянки загальною площею 0,55 га на північній окраїні села Трипілля в межах території грузового порту, укладений між Трипільською сільською радою Обухівського району Київської області та Фізичною особою-підприємцем Коширенковим С.В., посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Семенченком І.М. 29.08.2002 за №2508.

При цьому, приймаючи вказане рішення суд, зі слів прокурора, виходив з того, що на момент укладення спірних договорів Трипільська сільська рада Обухівського району Київської області не мала прав та повноважень на укладення цих договорів, оскільки, спірні земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту с. Трипілля, що підтверджується висновком експерта за результатами земельно-технічної експертизи №20718/16-41 від 21.08.2016, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз на виконання ухвали суду від 07.11.2016 про призначення судової земельно-технічної експертизи. Зокрема, згідно вказаного висновку експерта зазначено, що земельна ділянка кадастровий номер 3223188000:01:045:0017 площею 0,55 га, що перебуває в користуванні ФОП Коширенкова С.В. на підставі договору оренди від 29.08.2002, розташована в межах міста Українка Обухівського району, поза межами села Трипілля Обухівського району.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, прокурор зазначає, що рішенням Господарського суду Київської області від 08.11.2017 року у справі № 911/2504/16 встановлено обставини, які не підлягають доказуванню у даній справі, зокрема, стосовно того, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223188000:01:045:0017 площею 0,55 га, яка перебувала у користуванні ФОП Коширенкова С.В. на підставі договору оренди від 29.08.2002, розташована в межах міста Українка Обухівського району, поза межами села Трипілля Обухівського району, а тому, Трипільська сільська рада Обухівського району Київської області не мала права нею розпоряджатися, у зв`язку з чим, договір оренди вказаної земельної ділянки від 29.08.2002 року визнано судом недійсним.

Враховуючи викладене, прокурор зазначає, що з часу визнання судом договору оренди земельної ділянки від 29.08.2002 року недійсним ФОП Коширенков С.В. втратив право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3223188000:01:045:0017 площею 0,55 га. При цьому, згідно інформації Української міської ради №2326/3-22 від 17.08.2022 та №2349/3-22 від 19.08.2022, отриманої під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021111230000878 від 13.08.2021, вбачається, що у Виконавчому комітеті Української міської ради відсутні договори оренди земельних ділянок, згідно яких орендарем виступає Коширенков С.В.

Також, Українською міською радою повідомлено, що право власності чи користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3223188000:01:045:0017 у Коширенкова С.В. відсутнє. Прокурором також встановлено, що, незважаючи на відсутність у Коширенкова С.В. документів, що підтверджують право власності чи користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3223188000:01:045:0017, рішенням Виконавчого комітету Української міської ради від 26.04.2018 року №58 присвоєно поштову адресу об`єкту нерухомого майна - портового комплексу (склад-магазин) сипучих матеріалів Коширенкова Семена В`ячеславовича, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3223188000:01:045:0017, яка використовується Коширенковим С.В., а саме, вул. Промислова, 1/1, м. Українка, Обухівський район. Київська область .

Рішенням Української міської ради сьомого скликання від 14.06.2018 року "Про надання дозволу ФОП Коширенкову С.В. на проведення інвентаризації земельної ділянки" надано дозвіл ФОП Коширенкову С.В. на інвентаризацію земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:01:022:0001, на якій знаходяться об`єкти нерухомого майна, що є його власністю. Розроблену технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки необхідно було подати на розгляд до міської ради.

Рішенням Української міської ради сьомого скликання від 19.07.2018 року внесено зміни до рішення 42-ї сесії Української міської ради VII скликання від 14.06.2018 року "Про надання дозволу ФОП Коширенкову С.В. на проведення інвентаризації земельної ділянки" та надано дозвіл Виконавчому комітету Української міської ради на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель по вул. Промислова, 1/1 в м. Українка з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, встановлення кількісних та якісних характеристик земель та визначення можливості передачі земель в користування ФОП Коширенкову С.В., які до цього перебували у користуванні ФОП Коширенкова С.В. на підставі договорів оренди укладених між ФОП Коширенковим С.В. і Трипільською сільською радою, що скасовані рішенням Господарського суду Київської області від 08.11.2017 року у справі №911/2504/16 за неналежне визначення адміністративно-територіального підпорядкування території.

Прокурор зазначає, що із наведених вище обставин вбачається, що жодні документи, які б надавали ФОП Коширенкову С.В. право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3223188000:01:045:0017, на даний час відсутні. Тобто, з часу прийняття Господарським судом Київської області рішення від 08.11.2017 року у справі №911/2504/16, ФОП Коширенков С.В. не має законних підстав для користування зазначеною земельною ділянкою та здійснення на ній будь-якої господарської діяльності. Однак, незважаючи на це, проведеними 21.09.2021, 29.07.2022 та 28.12.2022 під час досудового розслідування оглядами місця події - території земельної ділянки із кадастровим номером 3223188000:01:045:0017, яка раніше перебувала у користуванні ФОП Коширенкова С.В. згідно договору оренди від 29.08.2002 року, зафіксовано факти продовження здійснення останнім господарської діяльності на вказаній території.

Поряд з цим, встановлено, що рішенням виконкому Трипільської сільської ради від 21.02.2008 року №21 надано дозвіл Коширенкову С.В. на оформлення права власності на виробничу базу за адресою: АДРЕСА_2 . На підставі вказаного рішення Коширенкову С.В. видано свідоцтво серії НОМЕР_1 від 20.03.2008 року на право власності на нерухоме майно - виробничу базу за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Колейчиком В.В. від 28.03.2016 індексний номер 28971625, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про зареєстроване за Коширенковим С.В. (РНОКПП НОМЕР_2 ) право приватної власності на об`єкт нерухомого майна - портовий комплекс (склад-магазин) сипучих матеріалів, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Промислова, 1/1 (реєстраційний номер 889346232231), до складу якого входить: адмінбудинок А площею 33,8 кв.м., майстерня Б площею 83,6 кв.м., цех В площею 260,2 кв.м., будівля ТПГ площею 1,8 кв.м., склад мілких будівельних матеріалів Д площею 8,4 кв.м., прибудова б площею 10,9 кв.м., ганок І площею 2,4 кв.м., прибудова в площею 29,1 кв.м., сходи II площею 4,4 кв.м., вісова р5 площею 41,6 кв.м., відкритий портовий складський майданчик сипучих матеріалів III площею 3091,8 кв.м., проїзд IV площею 1360 кв.м., автостоянка технологічного транспорту V площею 168 кв.м., автостоянка легкових автомобілів VI площею 24 кв.м., підпірна стінка з укріпленим обкосом VII площею 89 кв.м., берегоукріплення (причальна стіна) Р8, берегоукріплення (причальна стінка) Р9. Державна реєстрація права приватної власності проведена на підставі свідоцтва на право власності серії НОМЕР_1 від 20.03.2008 та рішення Виконавчого комітету Української міської ради від 26.04.2018 року №58.

24.04.2020 року ТОВ "Акропром" на замовлення Коширенкова С.В. проведено технічну інвентаризацію об`єкта нерухомого майна - портового комплексу (склад-магазин) сипучих матеріалів, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Промислова, 1/1 , за результатами якої складено висновок від 24.04.2020 щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, згідно якого, підпірну стінку з укріпленим обкосом VII площею 89 кв.м., берегоукріплення (причальна стіна) Р8 та берегоукріплення (причальна стінка) Р9 виокремлено в окремий об`єкт нерухомого майна за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Промислова, 1/1Р . На підставі вказаного висновку, державним реєстратором виконавчого комітету Броварської міської ради Туровською Г.Б. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості щодо поділу об`єкта нерухомого майна - портового комплексу (склад-магазин) сипучих матеріалів, за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Промислова, 1/1 , із закриттям розділу за реєстраційним номером об`єкта нерухомості 889346232231 та відкриттям окремих об`єктів нерухомого майна, зокрема, внесено відомості про окремий об`єкт нерухомого майна - портовий комплекс (склад-магазин) сипучих матеріалів, за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Промислова, 1/1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2115800932231), до складу якого включено: адмінбудинок А площею 33,8 кв.м., майстерня Б площею 83,6 кв.м., цех В площею 260,2 кв.м., будівля ТПГ площею 1,8 кв.м., склад мілких будівельних матеріалів Д площею 8,4 кв.м., прибудова б площею 10,9 кв.м., ганок І площею 2,4 кв.м., прибудова в площею 29,1 кв.м., сходи II площею 4,4 кв.м., вісова р5 площею 41,6 кв.м., відкритий портовий складський майданчик сипучих матеріалів III площею 3091,8 кв.м., проїзд IV площею 1360 кв.м., автостоянка технологічного транспорту V площею 168 кв.м., автостоянка легкових автомобілів VI площею 24 кв.м.

Прокурор зазначає, що рішення Виконкому Трипільської сільської ради від 21.02.2008 року №21 прийнято із порушенням чинного на момент його прийняття законодавства.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Станом на 2008 рік процедура реєстрації прав власності на нерухоме майно була врегульована Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445. Відповідно до п.п. "а" п. 6.1. розділу 6 вказаного Тимчасового положення (в редакції, чинній станом на 2008 рік), оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування: фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об`єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об`єкта і введення його в експлуатацію.

Враховуючи викладене прокурор зазначає, що Трипільська сільська рада не мала права приймати рішення від 21.02.2008 року №21 про надання дозволу на оформлення права власності на виробничу базу за адресою: АДРЕСА_2, за результатами якого Коширенкову С.В. видано свідоцтво на право власності серії НОМЕР_1 від 20.03.2008 на нерухоме майно, оскільки, останнє розміщено на земельній ділянці з кадастровим номером 3223188000:01:045:0017 площею 0,55 га, якою сільська рада розпорядилася з перевищенням наданих повноважень, що встановлено рішенням Господарського суду Київської області від 08.11.2017 у справі № 911/2504/16.

Відповідач заперечує проти позову, вважає, що посилання прокурора на приюдиційність рішення Господарського суду Київської області від 08.11.2017 у справі № 911/2504/16 для даної справи, згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України не відповідає дійсності, оскільки, обставини у справі № 911/2504/16 встановлені за іншого складу учасників, які не беруть участь у розгляді цієї справи. Крім того, рішенням Господарського суду Київської області № 911/2504/16 не встановлювався факт належності спірної земельної ділянки Український міській раді. Відповідач зазначає, що земельно-технічна експертиза, проведена Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз проведена з використанням помилкових даних, що лягли в основу її висновку, який є лише одним з доказів і не має вирішального значення. Належність земельної ділянки з кадастровим номером 3223188000:01:045:0017 до земель Української міської ради чи Трипільської сільської ради не була предметом справи № 911/2504/16 і не встановлювалась рішенням суду, тому, ця обставина має бути встановлена на загальних підставах. Відповідач не погоджується з твердженнями прокурора про відсутність законних підстав для спорудження ним об`єктів нерухомості на спірній земельній ділянці, оскільки, такі твердження прокурора спростовуються висновками та погодженнями органів державної влади та місцевого самоврядування, на які відповідач посилається у відзиві.

Відповідач також доводить, що об`єкти нерухомості, зазначені в інформаційній довідці №320767022 від 20.01.2023 є об`єктами водного транспорту, включаючи гідротехнічну споруду з берегоукріпленнями та підпірною стінкою з откосом. Відповідно до Декларації про початок будівельних робіт від 04.02.2016, про готовність до експлуатації об`єкта від 09.03.2016, які додані відповідачем, проводилась реконструкція виробничої бази під Портовий комплекс в межах території грузового порту за адресою: АДРЕСА_2, яка була закінчена будівництвом об`єкту готового до експлуатації. Відповідач звертає увагу, що саме портовий комплекс є гідротехнічною спорудою і внесений до бази гідротехнічних споруд за №ГТС-1130, що посвідчується виданою Регістром судноплавства України довідкою про включення гідротехнічної споруди до бази даних гідротехнічних споруд від 26.12.2018 №CP-9-101-4-76-18. Земельна ділянка, кадастровий номер 3223188000:01:045:0017, згідно інформації Держгеокадастру відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Таким чином, об`єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці є складовими річкового порту i, зокрема, гідротехнічної споруди, чиє місцезнаходження не порушує вимоги законодавства. Крім того, пунктом 11-1 Закону України "Про внутрішній водний транспорт" передбачено, що під час дії воєнного стану з метою задоволення потреб оборони України, потреб населення і суспільного виробництва у перевезеннях, подолання наслідків бойових дій у сфері транспортного забезпечення центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, приймає рішення про доцільність термінового будівництва нових та розширення існуючих річкових портів (терміналів). Також, за користування земельною ділянкою відповідачем здійснювалась сплата до бюджету Трипільської сільської ради, що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Української міської ради, тому, шкода територіальній громаді м. Українка не спричиняється.

Суд першої інстанції перевіривши доводи позивача та дослідивши наявні у справі матеріали, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у зв`язку із чим позовні вимоги було задоволено.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками Господарського суду міста Києва, виходячи з таких підстав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, враховуючи вказівки суду касаційної інстанції, викладені у постанові від 22.05.2024 у даній справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

За змістом статей 13, 19 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Земельного кодексу України (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За приписами статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісового фонду; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі (стаття 19 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві приватної власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (у редакції, чинній на момент прийняття рішення Трипільською сільською радою Обухівського району Київської області) було визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За приписами пунктів "а" та "в" статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин належать, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст. 4 Закону України «Про оренду землі» (у редакції чинній на момент укладення договору оренди) об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб України, територіальних громад сіл, селищ, міст (комунальній власності), держави.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов`язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Відповідно до ч.1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

26.12.2001 Трипільською сільською радою Обухівського району Київської області сімнадцятою сесією сільської ради 23 скликання було прийнято рішення №10 про затвердження матеріалів інвентаризації земельної ділянки гром. Коширенкову С.В . Надання земельної ділянки в оренду терміном на 49 років з правом викупу земельної ділянки площею 0, 55 га для ведення підприємницької діяльності та будівництва складу - магазину в селі Трипіллі по вул. Франка . Надано дозвіл проектній госпрозрахунковій землевпорядній групі при відділі земельних ресурсів на виготовлення Державного акту на право оренди на землю. Встановлено орендну плату 1,5% від грошової оцінки вартості землі. Сплату проводити до 15 серпня кожного року, раз в рік.

06.08.2002 комісією в складі першого заступника голови райдержадміністрації О.В. Пелешенко, заступника голови райдержадміністрації М.І. Стародубець, сільського голови В.І. Пашковського, начальника районного відділу земельних ресурсів С.А. Мешкова, головного архітектора району В.І. Смолінського, головного лікаря санепідстанції В.Д. Москаленко, начальника ЗДПО-10 м.Обухів В.М. Бурди, начальника Обухівської державної екологічної регіональної інспекції О.О. Іваницької , орендаря С.В. Коширенкова було складено акт вибору та обстеження земельної ділянки наміченої до надання в оренду ПП Коширенкову С.В. під розміщення складу - магазину будівельних матеріалів за рахунок земель комунальної власності Трипільської сільської ради Обухівського району Киїіської області, відповідно до якого комісія рекомендувала вибрану ділянку площею 0, 55 га надати в оренду Коширенкову С.В.

19.08.2002 начальником загону Держаної пожежної охорони ЗДПО-10 м. Обухів і було направлено Коширенкову С.В. погодження вих. № 294 на розміщення складу - магазину будівельних матеріалів в межах Трипільської сільради Обухівського району на ділянці, площа якої орієнтовно складає 0,55 га при умові дотримання в робочому проекті протипожежних вимог.

20.08.2002 Головним архітектором Відділу містобудування і архітектури Обухівської районної державної адміністрації був затверджений висновок № 162 про попереднє погодження місця розташування земельної ділянки.

22.08.2002 Головним державним санітарним лікарем обухівського району був затверджений висновок № 56/837 щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову площею 0,55 га в с. Трипілля по вул. Франка, згідно якого земельна ділянка придатна для будівництва складу - магазину будівельних матеріалів.

28.08.2002 начальником Обухівського районного відділу земельних ресурсів був затверджений висновок № 461 про погодження місця розташування земельної ділянки.

Отже, укладенню договору оренди передувало отримання рішень Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області, а також висновків та погоджень органів державної влади та місцевого самоврядування.

29.08.2002 року між Трипільською сільською радою Обухівського району Київської області та ФОП Коширенковим С.В. було укладено та нотаріально посвідчено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,55 га на північній окраїні села Трипілля в межах території грузового порту строком на 49 років.

Відповідно до п.1.2 укладеного договору земельна ділянка розміщена на землях Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області і надається довгострокове користування для ведення підприємницької діяльності та будівництва складу - магазину.

Зазначений договір оренди посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Семенченком І.М. 29.08.2002, зареєстрований в реєстрі за № 2508.

. 125 ? ( ? ?) . ( ), , , .

Державним підприємством «Київський науково - дослідний і проектний інститут землеустрою» у 2004 році розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду суб`єкту підприємницької діяльності Коширенкову Семену Вячеславовичу для будівництва склад - магазину в с. Трипілля Обухвіського району Київської області.

У пояснювальній записці зазначеного проекту вказано, що рішенням Трипільської сільської ради від 26.12.2001 року 17-ї сесії ХХІІІ скликання затверджені матеріали погодження місця розташування земельної ділянки та наданий дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки під будівництво складу - магазин.

Запроектована до відведення земельна ділянка розміщена в с.Трипілля по вул. І.Франка в районі грузового порту і межує з північно - західної сторони із землями Трипільської ТЕС; з південно - східної сторони із землями Обухівського заводу пористого бетону; південно - західною стороною ділянка межує із землями Трипільської сільської ради (вул. І. Франка), з північно - східною межує із землями Трипільської сільської ради (водоохоронна смуга водосховища).

Земельна ділянка має форму трапеції; під`їзд до земельної ділянки буде здійснюватись по вул. І.Франка.

Земельна ділянка раніше нікому не надавалася, що підтверджується земельно - кадастровою інформацією.

Відповідно до Українського класифікатора цільового використання вказана земельна ділянка віднесена до земель комерційного використання (оптової торгівлі та складського господарства). Код використання - (1.11.2).

Межі земельної ділянки погоджені із землекористувачем (Трипільською сільською радою) та суміжними землекористувачами.

Проект відведення земельної ділянки в оренду погоджено з Обухівським районним відділом земельних ресурсів, відділом містобудування та архітектури; районною санітарно - епідеміологічною станцією; Державним управлінням екології та природних ресурсів і Київські області; обласним центром з охорони пам`яток історії, археології та мистецтва. Після проходження Державної землевпорядної експертизи з їхнім позитивним висновком проект відведення земельної ділянки в оренду СПД Коширенкову С.В. буде направлений на затвердження до Трипільської сільської ради.

Начальником Київського обласного головного управління земельних ресурсів затверджено висновок державної землевпорядної експертизи від 20 квітня 2004р. № 16-164 про те, що представлений на державну землевпорядну експертизу проект землеустрою відповідає вимогам земельного законодавства та діючим нормативно - технічним документам і оцінюється позитивно.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку станом на 03.07.2023 (а.с. 10 том 2) земельна ділянка 3223188000:01:045:0017 розташована в селі Трипілля Обухівського району Київської області, площею 0,55 знаходиться у комунальній власності Трипільської сільської ради, відноситься до земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони, та іншого призначення, цільове призначення 03.07. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид використання для будівництва склад - магазину.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що земельна ділянка була відведена СПД Коширенкову С.В. для будівництва складу - магазину, її відведення на землях Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області було погоджено Трипільською сільською радою та органами державної влади.

Верховний Суд скасовуючи постанову апеляційного суду від 20.02.2024 у даній справі та направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зазначив, що для правильного вирішення спору необхідно було визначити, насамперед, хто є власником спірної земельної ділянки.

, зовні вимоги у даній справі ґрунтуються на рішенні Господарського суду Київської області від 08.11.2017 у справі № 911/2504/16, яким задоволено позовну заяву Фізичної особи-підприємця Коширенкова С.В., визнано недійсним договір оренди від 29.08.2002 року земельної ділянки загальною площею 0,55 га на північній окраїні села Трипілля в межах території грузового порту, укладений між Трипільською сільською радою Обухівського району Київської області та Фізичною особою-підприємцем Коширенковим С.В., посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Семенченком І.М. 29.08.2002 за №2508.

Зазначене рішення суду ґрунтується на висновку, що на момент укладення спірних договорів Трипільська сільська рада Обухівського району Київської області не мала прав та повноважень на укладення цих договорів, оскільки, спірні земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту с. Трипілля, що підтверджується висновком експерта за результатами земельно-технічної експертизи №20718/16-41 від 21.08.2016, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз на виконання ухвали суду від 07.11.2016 про призначення судової земельно-технічної експертизи. Згідно вказаного висновку експерта зазначено, що земельна ділянка кадастровий номер 3223188000:01:045:0017 площею 0,55 га, що перебуває в користуванні ФОП Коширенкова С.В. на підставі договору оренди від 29.08.2002, розташована в межах міста Українка Обухівського району, поза межами села Трипілля Обухівського району.

.2 VII « ? » , () ? 2004 , .

У разі, якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Відповідно до норм статей 181-184, 202-204 Земельного кодексу України, Законів України «Про Державний земельний кадастр» та «Про землеустрій» дані державного земельного кадастру - це документальне підтвердження відомостей про правовий режим земель, їх призначення, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів за категоріями земель, а також дані про кількісну та якісну характеристику земель, їх оцінку, які ґрунтуються на підставі землевпорядної документації.

Як вбачається із змісту акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 24.06.2021 № 681-ДК/657/АП/9/01/21 (а.с.93 том1) земельна ділянка з кадастровим номером 3223188000:01:045:0017, яка згідно з відомостями Державного земельного кадастру розташована в с. Трипілля Обухівського району Київської області знаходиться у комунальній власності Трипільської сільської ради. Аналогічний витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 3223188000:01:045:0017 станом на 03.07.2023 міститься в матеріалах справи (а.с. 10 том 2)

Одночасно в акті перевірки зазначено, що згідно висновку експерта за результатами проведення земельно - технічної експертизи Київського науково- дослідного інституту судових експертиз від 21.08.2017 № 20718/16-41 земельна ділянка з кадастровим номером 3223188000:01:045:0017 повністю розташована в адміністративних межах міста Українка Обухівського району Київської області, що суперечить актуальним відомостям, які відображені в Державному земельному кадастрі (а.с.93 том1).

Колегія суддів зазначає, що доказів скасування у встановленому законом порядку відомостей про реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за Трипільською сільською радою матеріали справи не містять.

Відповідачем для визначення власника спірної земельної ділянки було замовлено земельно - технічну експертизу проведення якої доручено ТОВ «Центр судових експертиз «НОРМА», із залученням до її проведення експерта Коваленко Людмили Анатоліївни, згідно договору № 08/24 від 26.08.2024.

Висновком експерта за результатами проведення земельно - технічної експертизи від 20.09.2024 № 21/24 встановлено, що на момент виділення та передачі в оренду ФОП Коширенкову Семену Вячеславовичу, станом на 29.08.2002, земельна ділянка за кадастровим номером 3223188000:01:045:0017 розташована в межах села Трипілля Обухівського району Київської області.

Як вбачається зі змісту експертного висновку, згідно п.п.26, 29, 30, 34 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 № 1051, ідентифікатором земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є її кадастровий номер.

Кадастровим номером земельної ділянки є індивідуальна, що не повторюється на всій території України послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Кадастровий номер присвоюється за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється.

Кадастровий номер земельної ділянки складається з таких структурних елементів:

НКЗ:НКК:НЗЗ,де НКЗ - номер кадастрової зони, який визначається згідно пунктом 34 цього Пордяку;

НКК - номер кадастрового кварталу, який визначається згідно з пунктом 34 цього порядку;

НЗД - чотиризначний номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового кварталу становить 9999).

Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки відокремлюються один від одного двокрапкою.

Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки зазначаються на підставі:

індексної кадастрової карти (плану);

даних, що містяться у Державному земельному кадастрі;

відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки, зазначених у документації із землеустрою та відповідному електронному документі.

Система нумерації кадастрових зон і кварталів є єдиною на всій території України.

Номер кадастрового кварталу складається з таких структурних елементів:

НКЗ : НКК,

де НКЗ - дванадцятизначний номер кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових зон становить 999999999999), в якому останні дві цифри відокремлюються від перших десяти двокрапкою;

НКК - тризначний номер кадастрового кварталу в межах кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових кварталів у межах кадастрової зони становить 999).

Для нумерації кадастрової зони за межами адміністративно - територіальних одиниць використовується значення 9000000000 : 00.

Структурні елементи номера кадастрової зони і кварталу відокремлюються один від одного двокрапкою.

Згідно з законодавством України, кадастровий номер земельної ділянки - це параметр просторового індексування у системі кадастрового устрою України, який залишається незмінним протягом усього часу фізичного та юридичного існування земельної ділянки як єдиного цілого. Якщо простіше, не як ідентифікаційний номер, який має кожен громадянин України. Тільки в кадастровому номері «зберігається» інформація щодо розташування земельної шляпки, цільового призначення, меж та інших важливих даних. Унікальний цифровий код присвоюється земельній ділянці під час реєстрації в Державному земельному кадастрі та не повторюється на всій території України.

Кадастровий номер складається з 19 цифр, розділених двокрапкою. І потрібно зазначити, що цифри ці не випадкові:

Перші 10 визначають межі адміністративно-територіального устрою України (населений пункт).

Наступні 2 - номер кадастрової зони відносно адміністративної області.

Наступні 3 - номер кадастрового кварталу відносно кадастрової зони.

Останні 4 - інформують про місцезнаходження земельної ділянки

відносно кадастрового кварталу.

Для прикладу хаотично були вибрані земельні ділянки, які розташовані на території міста Українка та села Трипілля поблизу досліджуваної ділянки з кадастровим номером 3223188000:01:045:0017 (малюнок № і11).

Досліджувана ділянка з кадастровим номером 3223188000:01:045:0017 зображена на малюнку № 11 синім кольором, кадастровий номер зображений червоним кольором та написом «322318800:01:045:0017».

Земельні ділянки в межах села Трипілля зображені написом чорного кольору та мають:

Перші 10 цифр - « 3223188000» - визначають межі адміністративно - територіального устрою України (населений пункт);

Дві наступні цифри « 01»,» 02»,» 06» - номер кадастрової зони відносно адміністративно області;

Три наступні цифри -« 045»,» 001»,» 046», « 011» - номер кадастрового кварталу відносно кадастрової зони;

Три останні цифри -« 0017», « 0002», « 0024» ,« 0033», "0008», « 0029», « 0037», « 0022» - місцезнаходження земельної ділянки відносно кадастрового кварталу.

Земельні ділянки, розташовані в межах міста Українка зображений написом синього кольору та мають перші десять цифр « 3223151000» - визначають межі адміністративно - територіального устрою України (населений пункт).

Крім того, на сайті (https://map.kadastr - ua.com/), (https://kadastr-service.com.ua/) міститься інформація про земельну ділянку з кадастровим номером 3223188000:01:045:0017, яка і на даний момент розташована за адресою Киїіська область, Обухівський район, с.Трипілля.

Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частин 6,7 статті 98 Господарського процесуального кодексу України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Дослідивши Висновок експерта, колегія суддів встановила, що останній не викликає сумнівів у його правильності, оскільки узгоджується із наявними матеріалами справи та відповідає вимогам статті 98 Господарського процесуального кодексу України і вищенаведеним критеріям.

Отже, наявними у матеріалах справи документами та Висновком експерта підтверджується, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3223188000:01:045:0017 станом на 29.08.2002 розташована в межах села Трипілля Обухівського району Київської області. Як і на момент і ухвалення рішення у даній справи у суді апеляційної інстанції, що підтверджується інформацією, яка міститься на сайті https://kadastr-service.com.ua/.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що Трипільська сільська рада станом на 2002 рік мала повноваження на передачу в оренду земельної ділянки за кадастровим номером 3223188000:01:045:0017, присвоєння адреси, надання дозволу на будівництво на вказаній земельній ділянці та надання дозволу ФОП Коширенкову С.В. на оформлення права власності на виробничі приміщення.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо воно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, вищевикладені обставини повністю спростовують доводи прокурора про здійснення ФОП Кошеринковим С.В. самочинного будівництва та про те, що земельна ділянка для будівництва та реконструкції не виділялась та не може бути виділена і на теперішній час, а єдиним способом захисту передбачено саме усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого на ній майна.

В подальшому 21.02.2008 рішенням виконкому Трипільської сільської ради № 21 Коширенкову С.В. було надано дозвіл на оформлення права власності на виробничу базу розташовану за адресою: АДРЕСА_2

20.03.2008 Трипільською сільською радою Каширенкову С.В. видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 , тип об`єкта виробнича база, адреса об`єкта: АДРЕСА_2.Опис об`єкта: А - адмінбудівля загальною площею 34,1 кв.м.; В-виробнича будівля - зпгальною площею 260,2кв.м.; Б - цех загальною площею 83.6кв.м.; Л - труб. колодязь; К-кан.колодязь; р1 - ворота; р2 - ворота; р3 - огорожа; р4 - огорожа; р5 - вісова.

Таким чином, Коширенков С.В. не вчиняв самоправних дій, будуючи об`єкти виробничої бази на орендованій земельній ділянці, діяв законно, маючи всі правові підстави.

Відповідно до Декларації про початок будівельних робіт від 04.02.2016, Декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 09.03.2016, які додані прокурором до позовної заяви, відповідачем проводилась реконструкція виробничої бази під Портовий комплекс в межах території грузового порту за адресою: Київська обл., Обухівський район, село Трипілля, вул.І.Франка 1-А, код об`єкта 1230, 5, яка була закінчена будівництвом об`єкту готового до експлуатації.

24.03.2016р. приватним нотаріусом Колейчиком В.В. Броварського нотаріального округу Київської області на підставі свідоцтва про право власності серія НОМЕР_1 виданого 20.03.2008 Трипільською сільською радою, рішення Виконавчого комітету української міської ради №58 від 26.04.2018 зареєстрував право власності на об`єкт нерухомого майна: портовий комплекс ( склад - магазин) сипучих матеріалів за адресою:

Київська область, Обухівський район, м.Українка, вул. Промислова (вулиця Теплична), 1/1. Номер запису про право власності 13941824.

Законом України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» від 5 лютого 2015 року № 157-VIII регулюються відносини, що виникають у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» адміністративним центром об`єднаної територіальної громади визначається населений пункт (село, селище, місто), що має розвинену інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території об`єднаної територіальної громади та в якому розміщується представницький орган місцевого самоврядування об`єднаної територіальної громади.

Добровільне об`єднання територіальних громад не призводить до зміни статусу населених пунктів як сільської чи міської місцевості.

Найменування об`єднаної територіальної громади, як правило, є похідним від найменування населеного пункту (села, селища, міста), визначеного її адміністративним центром.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» об`єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.

Об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

У разі об`єднання всіх територіальних громад одного району в одну об`єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об`єднаної територіальної громади, а пов`язані з таким майном права та обов`язки належать об`єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою.

Найменування представницького органу місцевого самоврядування об`єднаної територіальної громади як юридичної особи складається з частини, яка є похідною від власного найменування населеного пункту, визначеного її адміністративним центром, у формі прикметника та відповідного загального найменування представницького органу місцевого самоврядування (сільська, селищна, міська рада).

З дня затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - виконавчих комітетів відповідних сільських, селищних, міських рад, розміщених поза адміністративним центром об`єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад припиняються у порядку, визначеному цим Законом.

Юридична особа - виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків всіх юридичних осіб - виконавчих комітетів відповідних сільських, селищних, міських рад територіальних громад, що об`єдналися, з дня затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету.

Найменування виконавчого органу місцевого самоврядування об`єднаної територіальної громади як юридичної особи складається з відповідного загального найменування виконавчого органу місцевого самоврядування (виконавчий комітет, управління, відділ тощо) та повного найменування відповідного представницького органу місцевого самоврядування у родовому відмінку.

Відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» після припинення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, їхніх виконавчих комітетів, сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради територіальної громади, що увійшла до об`єднаної територіальної громади, видані ними нормативно-правові акти, невиконані акти індивідуальної дії зберігають чинність на відповідних територіях та для відповідних осіб.

Сільська, селищна, міська рада, обрана об`єднаною територіальною громадою, її виконавчий комітет можуть вносити зміни, визнавати такими, що втратили чинність, або скасовувати акти відповідних органів місцевого самоврядування та посадових осіб, визначені в абзаці першому цієї частини.

Як зазначає відповідач у 2016 році керівництво Української міської ради повідомило відповідача проте, що землі, на яких розташовані його об`єкти нерухомості, відповідно до затверджених генеральних планів м. Українка та с. Трипілля Обухівського району перейшли до м.Українка.

05.08.2016 позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання недійсним договорів оренди, а саме договору оренди від 29.08.2002 укладеного між Трипільською сільською радою та Фізичною особою - підприємцем Кашеренковим В.С., посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Семенчиком І.М. 29 серпня 2002 року. Як вбачається зі змісту позовної заяви, Кошеренков С.В. не відмовлявся від земельних ділянок, а через зміни у генеральному плані села Трипілля Обухівського району Київської області, який затверджений рішенням сесії Трипільської сільської ради від 19.05.2017 року № 47, позивач дізнався, що орендовані ним земельні ділянки відносяться до комунальної власності територіальної громади міста Українка. Одночасно у позові зазначено, що без визнання недійсними вказаних договорів оренди позивач не зможе належним чином оформити земельні ділянки, на яких знаходиться нерухоме майно, що належить йому на праві власності. Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що відповідач обрав неправильний спосіб захисту, оскільки йому потрібно було переоформляти договір, а не визнавати недійсним.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.11.2017 у справі №911/2504/16, яке набрало законної сили 03.12.2017 року, задоволено позовну заяву Фізичної особи-підприємця Коширенкова С.В., визнано недійсним договір оренди від 29.08.2002 року земельної ділянки загальною площею 0,55 га на північній окраїні села Трипілля в межах території грузового порту, укладений між Трипільською сільською радою Обухівського району Київської області та Фізичною особою-підприємцем Коширенковим С.В., посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Семенченком І.М. 29.08.2002 за №2508.

На підставі вищезазначеного рішення суду договір оренди, укладений 2002 та посвідчений нотаріально припинив існування 08.11.2017, однак за час користування земельною ділянкою відповідачем було створено (побудовано) та реконструйовано об`єкти нерухомості право власності, на які було зареєстровано у період дії договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,55га від 29.08.2002. Отже, після набрання чинності рішенням Господарського суду Київської області від 08.11.2017 у справі №911/2504/16 ФОП Коширенков С.В. не втратив право власності на об`єкти нерухомого майна.

Після отримання рішення суду 08.11.2017 у справі №911/2504/16, Коширенков С.В. звернувся до Української міської ради з клопотанням про присвоєння поштової адреси об`єктам нерухомого майна.

26.04.2018 Виконавчий комітет Української міської ради на підставі заяви позивача від 10.04.2018 прийняв рішення №58 «Про присвоєння об`єкту нерухомого майна - потового комплексу (склад - магазин) сипучих матеріалів гр. Коширенкова С.В.», яким присвоїв портовому комплексу (складу - магазину) сипучих матеріалів поштову адресу: вул..Промислова,..1/1, м. Українка, Обухівський район, Київська область .

26.04.2018 Коширенков С.В. звернувся до Української міської ради з клопотанням про надання дозволу на проведення інвентаризації земельної ділянки,на якій розташований належний йому портовий комплекс. На проведення інвентаризації земельної ділянки.

14.06.2018 Українська міська рада на підставі вищезазначеного клопотання Коширенкова С.В. прийняла рішення 42-ї сесії VII скликання "Про надання дозволу Коширенкову С.В. наступного змісту:

1. Надати дозвіл ФОП Коширенкову С.В. на інвентаризацію земельної ділянки з кадастровим номером 32231511000:01:022:0001, на якій знаходяться об`єкти нерухомого майна, що є його власністю.

2. Розроблену документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки передати на розгляд до міської ради.

19.07.2018 Українська міська рада прийняла рішення 43-ї сесії VII скликання "Про внесення змін до рішення 42-ї сесії Української міської ради VII скликання від 14 червня 2018 року «Про надання дозволу ФОП Коширенкову на проведення інвентаризації земель, визначених адміністративно - територіального підпорядкування Української міської ради, рішенням Господарського суду Київської області № 911/2504/16 від 08.11.2017року» такого змісту:

1.Внести зміни до рішення 42-ї сесії Української міської ради VII скликання від 14 червня 2018 року "Про надання дозволу ФОП Коширенкову С.В. на проведення інвентаризації земельної ділянки» на «Проведення інвентаризації земель по вулиці Промислова 1/1 в м. Українка , визначених адміністративно - територіального підпорядкування Української міської ради, на підставі рішення Господарського суду Київської області №911/2504/16 від 08.11.2017року», яким буди скасовані договори оренди між ФОП Коширенков С.В. та Трипільською сільською радою, додати п.3 та п.4, а п.1 та п.2 викласти у наступній редакції:

1. Надати дозвіл виконавчому комітету Української міської ради на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель по вул.. Промислова,1/1 в м. Українка, з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, встановлення кількісних та якісних характеристик земель та визначення можливості передачі земель в користуванн ФОП Коширенкову С.В., які до цього перебували у користування ФОП Коширенкова С.В. на підставі договорів оренди між ФОП Коширенков С.В. та Трипільською сільською радою, що були скасовані рішенням Господарського суду Київської області № 911/2504/16 від 08.11.2017 за неналежне визначення адміністративно - територіального підпорядкування території.

2. Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель, зроблену в установленому законом порядку, після проведення процедури погодження подати на затвердження до Української міської ради.

3. Доручити виконавчому комітету Української міської ради Обухівського району Київської області укласти угоду із землевпорядною організацією на виготовлення Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, що має відповідні дозвільні документи на проведення вказаного виду робіт.

4. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну депутатську комісію з питань будівництва, транспорту, зв`язку, земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища та заступника міського голови згідно з розподілом обов`язків.

01.08.2018 між Українською міською радою і ФОП Коширенков С.В. була укладена угода про резервування земельної ділянки, відповідно до п. 1 якої Українська міська рада зобов`язується не надавати у користування зарезервовану земельну ділянку, що знаходиться в м. Українка, по вул. Промислова1/1, іншим юридичним та фізичним особам,а ФОП Коширенков С.В., як особа, яка набуває право користування земельною ділянкою, зобов`язується оплачувати згідно цієї угоди кошти, розробити за період резервування документацію із землеустрою та звернутись до Української міської ради з клопотанням про її затвердження та надання земельної ділянки у користування. Таким чином, зазначене рішення підтверджує наміри органу місцевого самоврядування продовжити договірні відносини.

Зазначена угода про резервування земельної ділянки виконувалась та виконується відповідачем належним чином, плата за землю сплачується відповідачем протягом періоду дії угоди про резервування земельної ділянки та розрахунку сплати за резервування земельної ділянки.

На виконання рішення Української міської ради від 19.07.2018 Українською міською радою було прийнято рішення № 822/7/-21-3-8 про розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Української територіальної громади Обухівського району Київської області.

На підставі цього рішення 20.07.2021 між Виконавчим комітетом Української місткої ради та ТОВ «Фірма Вертикаль» було укладено договір № 031-1407/А відповідно до якого об`єктом інвентаризації є земельна ділянка в межах Української територіальної громади Обухівського району Київської області, кадастровий номер 32231888000:01:045:0017, площею 0,5500 га. У 2021 році виконавцем було розроблено та затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо інвентарзації земель Земельної ділянки за кадастровим номером 32231888000:01:045:0017, площею 0,55 га.

Таким чином між позивачем і відповідачем відбувається процес передачі земельної ділянки у користування.

Однак ухвалою Київського апеляційного суду від 15.11.2022 у справі № 362/3772/22 ухвалу слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 вересня 2022 року, якою частково задоволено клопотання прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 та накладено арешт на належну на праві комунальної власності Трипільській сільській раді Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 0,55 га, кадастровий номер 3223188000:01:045:0017, розташовану в селі Трипілля Української міської територіальної громади Обухівського району Київської області, шляхом заборони розпорядження і користування нею скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою клопотання прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 про накладення арешту на належну на праві комунальної власності Трипільській сільській раді Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 0,55 га, кадастровий номер 3223188000:01:045:0017, розташовану в селі Трипілля Української міської територіальної громади Обухівського району Київської області задоволено частково. Накладено арешт на належну на праві комунальної власності Трипільській сільській раді Обухівського району Київської області земельну ділянку площею 0,55 га, кадастровий номер 3223188000:01:045:0017, розташовану в селі Трипілля Української міської територіальної громади Обухівського району Київської області шляхом заборони розпорядження, без заборони права користування нею.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 прийнято відмову позивача від позову у справі № 911/2504/16. Визнано нечинним рішення Господарського суду Київської області від 08.11.2017 у справі № 911/2504/16, тобто рішення суду втратило юридичну силу та не може мати жодних правових наслідків.

Щодо оцінки поведінки відповідача у даній справі крізь призму доктрини «venire contra factum proprium» ( заборони суперечливої поведінки) колегія зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи, ФОП Коширенков С.В. не відмовлявся від наданої йому в оренду земельної ділянки, а як вбачається зі змісту позовної заяви, поданої представником відповідача до суду апеляційної інстанції, звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсними договорів оренди, оскільки йому стало відомо про те, що відповідно до генерального плану села Трипілля Обухівського району Київської області, який затверджений рішенням сесії Трипільської сільської ради від 19.05.2016 № 47, орендовані ним земельні ділянки належать до комунальної власності територіальної громади міста Українка Обухівського району Київської області і без визнання недійсними зазначених договорів оренди позивач не може належаним чином оформити земельні ділянки на яких знаходиться нерухоме майно, що належить йому на праві власності. Зазначене також підтверджується численними зверненнями ФОП Коширенкова С.В. до Української міської ради з приводу присвоєння поштової адреси, надання дозволу на проведення інвентаризації. Поведінка відповідача не є суперечливою, а є наслідком обрання помилкового способу захисту своїх інтересів шляхом подання позову про визнання договорів оренди недійсними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, доводи прокурора про те, що земельна ділянка для будівництва та реконструкції не виділялась та не може бути виділена і на теперішній час, а також про здійснення ФОП Кошеринковим С.В. самочинного будівництва та про те, що земельна ділянка для будівництва та реконструкції не виділялась та не може, а єдиним способом захисту передбачено саме усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого на ній майна не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України). Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема, внесено зміни до ГПК України - змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

На підставі наявних у справі доказів у сукупності, місцевий господарський суд дійшов помилкових висновків про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

За змістом статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, нез`ясування обставин, що мають значення для справи; не доведення обставин обставин, що мають значення для справи які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції встановленим обставинам справи, порушення норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Судові витрати

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Апелянт просить суд на підставі ч.4 ст. 127 ГПК України стягнути витрати на проведення земельно - технічної експертизи № 21/24 від 20.09.2024 на підтвердження понесених витрат у розмірі 126 000,00 грн. додано платіжну інструкцію № 4 від 13.09.2024 та лист вих. № 7-9/24л від 20.09.2024 ТОВ «Центр судових експертиз «Норма» про сплату грошових коштів за експертні послуги. Також апелянт просить суд стягнути витрати на проведення науково - правової експертизи № 22/24 від 20.09.2024, на підтвердження понесених витрат у розмірі 94000,00 грн. додано платіжну інструкцію № 6 від 16.09.2024 та лист вих. №8-9/24л від 20.09.2024 ТОВ «Центр судових експертиз «Норма» про сплату грошових коштів за експертні послуги.

Щодо заперечень прокурора проти покладення на нього витрат за проведення у даній справі експертниз на замовлення відповідача, колегія суддів зазначає, що після закінчення розгляду справи витрати, пов`язані з проведенням експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, а тому, оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати покладаються на Київської обласної прокуратури у повному обсязі.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Коширенкова Семена В`ячеславовича на рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2023 у справі № 911/1552/23 задовольнити.

Рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2023 у справі № 911/1552/23 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Київської обласної прокуратури (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, код 02909996) на користь Фізичної особи-підприємця Коширенкова Семена В`ячеславовича ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_2 ) 8 052,00 грн. судових витрат за подання апеляційної скарги, 126 000, 00 грн. витрат по сплаті земельно - технічної експертизи, 94 000, 00 грн. витрат по сплаті науково- правової експертизи.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

Матеріали справи № 911/1552/23 повернути до Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано після виходу колегії суддів з відпустки 16.01.2025.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

Ю.Б. Михальська