Постанова

від 16.01.2025 по справі 910/628/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2025 р. Справа№ 910/628/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Сітайло Л.Г.

Остапенка О.М.

секретар судового засідання Дюкарєва І.М.

за участю представників згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) «Компанія «Райз» і Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд (далі - АТ «ЗНВКІФ) «Фавор»

на ухвалу господарського суду м.Києва від 17.04.2024р.

(повний текст складено 15.05.2024р.)

у справі №910/628/20 (суддя Омельченко Л.В.)

за заявою Акціонерного товариства (далі - АТ) "Альфа-Банк", як правонаступника АТ "Укрсоцбанк"

до ПрАТ "Компанія "Райз"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м.Києва від 17.04.2024р. у справі №910/628/20, зокрема, визнано кредиторські вимоги Іноземної юридичної особи "NIBULON S.A." на загальну суму 2 331 693 040,26 грн., а саме: 4 204,00 грн. (судовий збір) - перша черга; 2 331 688 836,26 грн. - четверта черга, з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів боржника. Відмовлено у задоволенні вимог на суму 1 467 370 591,25 грн. (40 126 518,14 дол. США); визнано кредиторські вимоги Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) на загальну суму 20 372 468 988,7 грн., а саме: 4 204,00 грн. - перша черга; 20 372 464 784,70 грн. четверта черга, з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів боржника; визнано кредиторські вимоги Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів на загальну суму 1 817 056 042,04 грн., а саме: 4 204,00 грн. - перша черга, 551 306 913,64 грн. - четверта черга - з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів боржника. Внесено окремо до реєстру вимог кредиторів відомості про майно, яке є предметом застави згідно (за Договорами Застави Транспортних Засобів) на суму 1 265 744 924,40 грн.; визнано кредиторські вимоги Акціонерного товариства (далі - АТ) «Державний експортно-імпортний банк України" на загальну суму 3 994 143 631,97 грн., а саме: 4 204,00 грн. - перша черга; 539 572 195,54 грн. - четверта черга, 236 523 165,97 грн. - шоста черга, з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів боржника". Внесено окремо до реєстру вимог кредиторів відомості про майно, якими забезпечено грошові вимоги АТ «Державний експортно-імпортний банк України" до боржника на суму 3 218 044 066,46 грн.

Не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою суду, 05.06.2024р. ПрАТ "Компанія "Райз" подало апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 17.04.2024р., в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині визнання вимог Іноземної юридичної особи «NIBULON S.A.» на загальну суму 2 331 693 040,26 грн., а саме: 4 204,00 грн. (судовий збір) - перша черга; 2 331 688 836,26 грн. - четверта черга, з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів та прийняти нове рішення, яким визнати вимоги Іноземної юридичної особи «NIBULON S.A.» на загальну суму 701 850 944,95 грн., а саме: 4 204,00 грн. (судовий збір) - перша черга, 488 530 628,39 грн. - четверта черга, з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, 213 316 112,56 грн. - шоста черга, без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів боржника, а в іншій частині вимог Іноземної юридичної особи «NIBULON S.A.» відмовити; ? скасувати оскаржувану ухвалу в частині визнання вимог Компанії «Дойче Трасті Кампані Лімітед» (Deutsche Trustee Company Limited) та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у визнанні вимог Компанії «Дойче Трасті Кампані Лімітед»; скасувати оскаржувану ухвалу в частині визнання вимог Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у визнанні вимог Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів; скасувати оскаржувану ухвалу в частині визнання вимог АТ «Державний експортно-імпортний банк України" до боржника суму 3 994 143 631,97 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів з віднесенням до наступної черговості задоволення вимог кредиторів: а саме: 4 204,00 грн. - перша черга; 539 572 195,54 грн. - четверта черга, 236 523 165,97 грн. - шоста черга, з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів боржника та 3 218 048 270,47 грн. - вимоги, які забезпечені заставою майна боржника та прийняти нове рішення, яким відмовити у визнанні вимог АТ «Державний експортно-імпортний банк України» повністю.

Також, не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою суду, 06.06.2024р. АТ «ЗНВКІФ «Фавор» подало апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 17.04.2024р., в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині визнання вимог Іноземної юридичної особи «NIBULON S.A.» на загальну суму 2 331 693 040,26 грн., а саме: 4 204,00 грн. (судовий збір) - перша черга; 2 331 688 836,26 грн. - четверта черга, з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів та прийняти нове рішення, яким визнати вимоги Іноземної юридичної особи «NIBULON S.A.» на загальну суму 703 309 392,60 грн., а саме: 4 204,00 грн. (судовий збір) - перша черга, 486 690 636,80 грн. - четверта черга, з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, 216 614 551,78 грн. - шоста черга, без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів боржника, а в іншій частині вимог Іноземної юридичної особи «NIBULON S.A.» відмовити; ?скасувати оскаржувану ухвалу в частині визнання вимог Компанії «Дойче Трасті Кампані Лімітед» (Deutsche Trustee Company Limited) та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у визнанні вимог Компанії «Дойче Трасті Кампані Лімітед»; скасувати оскаржувану ухвалу в частині визнання вимог Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у визнанні вимог Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів; скасувати оскаржувану ухвалу в частині визнання вимог АТ «Державний експортно-імпортний банк України" до боржника та прийняти нове рішення, яким відмовити у визнанні вимог АТ «Державний експортно-імпортний банк України" повністю.

У відзивах на апеляційні скарги АТ «Державний експортно-імпортний банк України", Іноземна юридична особа «NIBULON S.A.» та Експортно-Імпортний Банк Сполучених Штатів просять відмовити ПрАТ «Компанія «Райз» і АТ «ЗНВКІФ «Фавор» у задоволенні апеляційних скарг, а ухвалу господарського суду м.Києва від 17.04.2024р. у справі №910/628/20 в частинах кредиторських вимог Іноземної юридичної особи "NIBULON S.A.", АТ «Державний експортно-імпортний банк України", Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів та Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) залишити без змін.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ПрАТ "Компанія "Райз" і АТ «ЗНВКІФ «Фавор» на ухвалу господарського суду м.Києва від 17.04.2024р. у справі №910/628/20 та призначено їх до розгляду на 16.12.2024р.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024р. апеляційні скарги ПрАТ "Компанія "Райз" і АТ «ЗНВКІФ «Фавор» на ухвалу господарського суду м.Києва від 17.04.2024р. у справі №910/628/20 прийнято до свого провадження колегією суддів в іншому складі суду.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024р. апеляційні скарги ПрАТ "Компанія "Райз" і АТ «ЗНВКІФ «Фавор» на ухвалу господарського суду м.Києва від 17.04.2024р. у справі №910/628/20 прийнято до свого провадження колегією суддів в іншому складі суду та призначено їх до розгляду на 15.01.2025р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024р. об`єднано апеляційні скарги ПрАТ "Компанія "Райз" і АТ «ЗНВКІФ «Фавор» на ухвалу господарського суду м.Києва від 17.04.2024р. у справі №910/628/20 в одне апеляційне провадження.

Колегією суддів у судовому засіданні 15.01.2024р. оголошено перерву до 12 год. 55 хв. 16.01.2025р. згідно ст. 216 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст.13 ГПК України).

Акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулося до господарського суду м.Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.

Ухвалою місцевого суду від 14.02.2020р. у справі №910/628/20 заяву АТ "Альфа-Банк" було прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання на 26.02.2020р., визначених автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражних керуючих Костіна С.О., Ковальчука М.М. та Холостого О.І. зобов`язано подати заяву про участь у справі.

19.02.2020р., 20.02.2020р., 24.02.2020р. і 25.02.2020р. до господарського суду м.Києва були подані заяви про участь у справі про банкрутство арбітражних керуючих Потупало Н.І., Холостого О.І.,Сиволобова М.М., Ковальчука М.М. і Костіна С.О. відповідно.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 26.02.2020р., зокрема, було відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Компанія "Райз" (01014, м. Київ, вул. Катерини Білокур, 5/17, ідентифікаційний номер 13980201); визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ПрАТ "Компанія "Райз" у розмірі 202070056,90 грн.; введено процедуру розпорядження майном ПрАТ "Компанія "Райз"; здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Компанія "Райз" за №64633 від 05.03.2020р., призначено розпорядником майна ПрАТ "Компанія "Райз" арбітражного керуючого Костіна Сергія Олексійовича.

31.03.2020р. до місцевого суду від АТ «Державний експортно-імпортний банк України" надійшла заява з грошовими вимогами.

06.04.2020р. до місцевого суду від Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів надійшла заява (дата підписання та подання 03.04.2020р.) з вимогами у справі про банкрутство №910/628/20.

08.04.2020р. до місцевого суду від Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) надійшла заява (від 06.04.2020р.) про грошові вимоги (в порядку, передбаченому ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства).

14.04.2020р. до місцевого суду від Іноземної юридичної особи "NIBULON S.A." надійшла письмова заява з вимогами до боржника, в якій кредитор просив суд на підставі ст.45 КУзПБ та ст.ст.58, 60, 61 ГПК України визнати грошові вимоги до боржника на суму 2 365 129 487,52 грн., а саме: збитки в розмірі 17 536 000 доларів США, що становить 486 690 636,80 грн.; складні відсотки в розмірі 56 989 372,33 дол. США (на суму збитків в розмірі 17 536 000,00 доларів США, що розраховані кредитором поквартально за ставкою 4% з дати невиконання зобов`язань з 11.01.2011р. і до 01.04.2020р.), що становить 1 581 671 641,77 грн.; три проценти річних від простроченої суми (збитків, відсотків та арбітражних витрат) в розмірі 10 692 849,59 доларів США, що становить 296 767 208,95 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020р. ухвалу господарського суду м.Києва від 26.02.2020р. у справі №910/628/20 у частині призначення розпорядником майна ПрАТ "Компанія "Райз" арбітражного керуючого Костіна С.О. було скасовано, призначено розпорядником майна ПрАТ "Компанія "Райз" арбітражного керуючого Ковальчука Миколу Миколайовича, матеріали справи направлено до господарського суду м.Києва.

Ухвалою місцевого суду від 02.10.2020р. було призначено розгляд справи №910/628/20 у попередньому засіданні.

Ухвалою місцевого суду від 28.04.2022р. зокрема, було призначено попереднє засідання суду у справі, установлено строк до 15.06.2022р. (включно) АТ "Альфа-Банк" та особам, які заявили грошові вимоги до боржника, для подачі до суду додаткових пояснень/заперечень стосовно заявлених до боржника грошових вимог із підтвердження їх відповідними доказами.

08.05.2022р., 19.07.2022р. і 21.07.2022р. до місцевого суду розпорядником майна боржника Ковальчуком М.М. були подані: повідомлення про результати розгляду грошових вимог, заявлених до ПрАТ "Компанія "Райз", проміжний звіт за період з 09.06.2020р. по 18.07.2022р. з додатками, клопотання про долучення доказів направлення звіту про вчинені заходи у процедурі розпорядження майном боржника учасникам справи, відповідно.

Ухвалою місцевого суду від 25.07.2022р., зокрема, було замінено кредитора АТ "Альфа-Банк", як правонаступника АТ "Укрсоцбанк", (ідентифікаційний номер 23494714) на Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ФАВОР" (ідентифікаційний номер: 43345155) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 200 831 629,55 грн.; відкладено розгляд справи; встановлено строк до 21.09.2022р. учасникам справи та особам, які заявили грошові вимоги до боржника, для подачі до суду пояснень/заперечень на проміжний звіт розпорядника майна боржника ПрАТ "Компанія "Райз" Ковальчука М.М. з 09.06.2020р. по 18.07.2022р.

07.06.2023р. до місцевого суду від Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів надійшла заява про уточнення вимог до ПрАТ "Компанія "Райз", в якому міститься перерахунок розміру вимог із зазначенням кінцевої дати нарахування процентів - 24.02.2020р.

19.04.2023р. Іноземна юридична особа "NIBULON S.A.", посилаючись на ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, звернулась до місцевого суду із заявою про збільшення кредиторських вимог внаслідок донарахування складних відсотків у відповідності до рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 23.05.2014р. №4323А(і) в розмірі 40 126 518,14 дол. США (на суму збитків в розмірі 17 536 000,00 доларів США, що розраховані кредитором поквартально за ставкою 4% за період з 01.04.2020р. до 01.04.2023р. (з урахуванням курсу гривні до долара США, встановленого НБУ станом на 18.04.2023р., який становив 36,5686 грн. за 1 дол США), що становить 1 467 370 591,25 грн.

Судом першої інстанції 24.01.2024р. і 28.02.2024р. у судових засіданнях по справі №910/628/20 було оголошено перерву на підставі ч.2 ст. 216 ГПК України.

Ухвалою місцевого суду від 28.02.2024р., зокрема, було витребувати у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виписку за банківським рахунком № НОМЕР_1 в ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» у національній валюті гривні (цифровий код валюти « 980») за період з дати відкриття по дату закриття рахунку, з якого ПрАТ "Компанія "Райз" здійснювалися платежі на користь його контрагентів (списання коштів), а також на який здійснювалися оплати (зарахування коштів) від резидентів України на користь ПрАТ "Компанія "Райз".

Розглянувши заяву Іноземної юридичної особи "NIBULON S.A." (ідентифікаційний номер CHE-113.061.425.) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 3 799 059 427,51 грн., дослідивши додані до неї докази, апеляційний суд встановив наступне.

Кредитор - Іноземна юридична особа "NIBULON S.A." є юридичною особою, утвореною і зареєстрованою за законодавством Швейцарської Конфедерації.

Відповідно до ст.29 Закону України "Про міжнародне приватне право", підприємницька та інша діяльність іноземних юридичних осіб в Україні регламентується законодавством України щодо юридичних осіб України, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч.6 ст.2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство (неплатоспроможність) за участю кредиторів-нерезидентів регулюється цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Приписами ст.77 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом, зокрема, якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України.

Місцевим судом було встановлено, що кредиторські вимоги заявлено юридичною особою - нерезидентом України у справі про банкрутство боржника-резидента з обґрунтуванням їх виникнення на підставі невиконання боржником Контрактів № PSA296-FC від 21.04.2010р., № PSA036-FC від 06.07.2010р., № PSA037-FC від 06.07.2010р., що були укладені на підставі стандартного контракту № 78 GAFTA. Боржником було порушено зобов`язання за вказаними контрактами, а саме не виконана поставка товару кредитору.

Стандартний контракт ГАФТА (GAFTA) - це типова форма торгового контракту, розроблена Міжнародною асоціацією торгівлі зерном і кормами (GAFTA), зокрема стандартний контракт №78 GAFTA безпосередньо для України і базується на нормах права Англії.

Також в укладених між кредитором та боржником контрактах міститься арбітражне застереження (п.13 контрактів), відповідно до якого будь-яка суперечка, яка виникає з контракту, або за ним, повинна бути вирішена шляхом арбітражу згідно Правил Арбітражу №125 GAFTA у версії, чинній на день укладення контракту, і що такі Правила є невід`ємною частиною контракту. Місцем проведення арбітражу визначено місто Лондон, Англія.

З матеріалів заяви Іноземної юридичної особи "NIBULON S.A." з грошовими вимогами до боржника вбачається, що між ПрАТ "Компанія "Райз" (продавець) і Іноземною юридичною особою "NIBULON S.A." (покупець) були укладені контракти на поставку фуражної кукурудзи українського походження, а саме: Контракт № PSA296-FC від 21.04.2010р., Контракт № PSA036-FC від 06.07.2010р., Контракт № PSA037-FC від 06.07.2010р.

У зв`язку з невиконанням боржником своїх зобов`язань за укладеними з кредитором контрактами, на підставі п.13 вказаних контрактів, кредитор звернувся до арбітражного суду Міжнародної асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) з позовом від 30.08.2011р.

12.07.2012р. арбітражним судом Міжнародної асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) було ухвалено рішення № 14-399 про стягнення з боржника на користь кредитора в якості відшкодування збитків за невиконання зобов`язань 26 858 000,00 доларів США та відсотків на цю суму за ставкою 4% річних, що ускладнюються поквартально, починаючи з 03.03.2011р., і до дати сплати. Також судом було вирішено, що боржник зобов`язаний сплатити всі витрати та мито за арбітраж.

23.05.2014р. апеляційною колегією арбітражного суду Міжнародної асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) ухвалено рішення № 4323А (і), яким рішення арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 12.07.2012р. № 14-399 було змінено в частині розміру присудженої суми, яку боржник має сплатити кредитору: 17 536 000,00 доларів США в якості відшкодування збитків, а також складні відсотки на цю суму, що розраховуються поквартально, за ставкою 4% з дати невиконання зобов`язань - 11.01.2011р. і до дати повної сплати відшкодування збитків; підтримано порядок відшкодування арбітражних витрат, передбачений рішенням арбітражного суду першого рівня; покладено витрати на арбітраж за розгляд апеляції (за виключенням витрат кредитора як на торгового представника) на продавця-боржника; покладено витрати та збори за апеляцією - 53 594,85 фунти стерлінгів - на боржника.

11.08.2014р. кредитор звернувся до боржника з листом щодо добровільного виконання рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 23.05.2014р. №4323А(і). Однак, добровільно вказане рішення боржником виконав не було.

У вересні 2014 року кредитор звернувся до Святошинського районного суду м.Києва з клопотанням про визнання та надання згоди на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 23.05.2014р.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 30.01.2015р. у справі №759/16206/14-ц було задоволено клопотання представника "NIBULON S.A." Слободяника О.П. до ПАТ "Компанія "Райз" про визнання та надання згоди на виконання рішення іноземного суду; визнано рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами ГАФТА від 23.05.2014р. №4323А(і) про стягнення з ПАТ "Компанія "Райз" на користь "NIBULON S.A." 17 536 000,00 доларів США збитків, 4% за період з 11.011.2011р. до 29.01.2015р. у розмірі 3 071 329,52 доларів США та 68 762,43 фунтів стерлінгів арбітражних витрат, що за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на день винесення ухвали становить 328 633 626,09 грн.; надано дозвіл на примусове виконання рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами ГАФТА від 23.05.2014р. №4323А(і); вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду м.Києва від 06.12.2017р. у справі №759/16206/14-ц (апеляційне провадження 22-ц/796/12099/2017) було скасовано ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 30.01.2015р. та постановлено нову наступного змісту: клопотання стягувача "NIBULON S.A." про визнання та надання згоди про виконання рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014р. №4323А(і) про стягнення заборгованості з ПАТ "Компанія "Райз" задоволено, визнано та надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014р. №4323А(і), згідно з яким рішення арбітражного суду першого рівня змінено, відповідно до висновків цього рішення; постановлено, що: продавець - ПАТ "Компанія "Райз" повинен сплатити покупцеві - "NIBULON S.A." 17 536 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.12.2017р. становить 476 354 918,4 грн., в якості відшкодування збитків, а також складні відсотки на цю суму, що розраховуються поквартально за ставкою 4% з дати невиконання зобов`язань - 11.01.2011р., і до дати повного відшкодування збитків; витрати на арбітраж за розгляд цієї апеляції (за виключенням витрат покупця - "NIBULON S.A." на торгового представника) несе продавець - ПАТ "Компанія "Райз"; витрати та збори за цією апеляцією у сумі 53 594,85 фунтів стерлінгів, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.12.2017р. становить 1 955 901,17 грн. сплачуються продавцем - ПАТ "Компанія "Райз"; стягнуто з ПАТ "Компанія "Райз" на користь "NIBULON S.A." судові витрати в розмірі 1 721,80 грн.

28.12.2018р. Святошинським районним судом м.Києва на підставі ухвали апеляційного суду міста Києва від 06.12.2017р. було видано виконавчий лист у справі №759/16206/14-ц.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018р. у справі №759/16206/14-ц ухвалу апеляційного суду м.Києва від 06.12.2017р. було залишено без змін.

Судові витрати у розмірі 1 721,80 грн. боржник кредиторові сплатив в примусовому порядку після відкриття виконавчого провадження. У іншій частині виконання боргові зобов`язання боржником не виконані.

Станом на 02.04.2020р. (дата подання до місцевого суду заяви з грошовими вимогами до боржника) курс гривні до долара США, встановленого НБУ, становив 27,7538 грн. за 1 дол США).

На підтвердження заявлених грошових вимог кредитором було надано до місцевого суду копії: витягу з Комерційного реєстру кантону Невшатель (апостиль), статуту NIBULON S.A. (апостиль), Контрактів № PSA296-FC від 21.04.2010р., № PSA036-FC від 06.07.2010р., № PSA037-FC від 06.07.2010р., рішення арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 12.07.2012р. №14-399 (апостиль), рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 23.05.2014р. №4323А(і) (апостиль), листа Іноземної юридичної особи "NIBULON S.A." від 11.08.2014р., ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 30.01.2015р. у справі №759/16206/14-ц, ухвали апеляційного суду м.Києва від 06.12.2017р. у справі №759/16206/14-ц, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2015р. у справі №759/16206/14-ц, виконавчого листа Святошинського районного суду м.Києва від 28.12.2017р. у справі №759/16206/14-ц, постанови державного виконавця від 22.01.2018р. про відкриття виконавчого провадження №55583162, постанови державного виконавця від 22.01.2018р. про зміну назви сторони виконавчого провадження №55583162, постанови державного виконавця від 22.01.2018р. про зупинення вчинення виконавчих дій №55583162, ухвали Київського апеляційного суду №759/16206/14-ц від 23.12.2022р. Всі надані копії документів завірені адвокатом Іноземної юридичної особи "NIBULON S.A." Васильєвим А.О.

Також кредитором було додано: розрахунок розміру вимог до ПрАТ "Компанія "Райз", ордер на надання правничої (правової) допомоги ВЕ №1011811від 02.04.2020р., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Васильєва А.О.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник - ПрАТ "Компанія "Райз" у заяві від 02.04.2020р. борг не визнав та просив місцевий суд відхилити заяву Іноземної юридичної особи "NIBULON S.A.", оскільки, на його думку, суду не було надано доказів правосуб`єктності заявника.

14.04.2023р. до місцевого суду ПрАТ "Компанія "Райз" були подані додаткові письмові пояснення, у яких останній визнав борг у розмірі 700 006 749, 36 грн. Пояснення боржника полягали у оскарженні змісту рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 23.05.2014р. №4323А(і) та делегуванні повноважень судовому виконавцю донараховувати відсотки з сум, визначених судовим рішенням. Також боржник заперечив проти нарахування 3% річних, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, з тих підстав, що при укладанні між ПрАТ "Компанія "Райз" та Іноземною юридичною особю "NIBULON S.A." Контрактів № PSA296-FC від 21.04.2010р., № PSA036-FC від 06.07.2010р., № PSA037-FC від 06.07.2010р., сторони обрали англійське право, як таке, що має застосовуватись під час вирішення спору.

Грошові вимоги Іноземної юридичної особи "NIBULON S.A." до ПрАТ "Компанія "Райз" були розглянуті розпорядником майна боржника Ковальчуком М.М. та визнані у розмірі 700 006 749,36 грн. (25 222 014,62 дол. США).

Відповідно до ст.29 Закону України "Про міжнародне приватне право", підприємницька та інша діяльність іноземних юридичних осіб в Україні регулюються законодавством України щодо юридичних осіб України.

Відповідно до ч.1 ст.92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно визнано беззмістовним аргумент боржника щодо відсутності доказів правосуб`єктності Іноземної юридичної особи "NIBULON S.A." (Нібулон ЛТД), оскільки кредитор - є юридичною особою, яка утворена та зареєстрована відповідно до законодавства Швейцарської Конфедерації та діє відповідно до власного Статуту, що підтверджується наявними в справі витягом з Комерційного реєстру кантону Невшатель, статутом NIBULON S.A. (Нібулон ЛТД) (українською мовою, апостильовано).

22 серпня 1960 року Указом Президії Верховної Ради УРСР ратифікована Нью-Йоркська конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року.

Конвенція застосовується до визнання та виконання арбітражних рішень, ухвалених на території держави іншої, ніж держава, в якій подане клопотання про визнання і виконання таких рішень, у спорах, сторонами в яких можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Вона застосовується також до арбітражних рішень, які не вважаються внутрішніми рішеннями у тій державі, в якій запитується їх визнання і виконання (ст. І).

Як зазначено вище, ухвалою апеляційного суду м.Києва від 06.12.2017р. у справі №759/16206/14-ц (апеляційне провадження 22-ц/796/12099/2017) було скасовано ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 30.01.2015р. та постановлено нову наступного змісту: клопотання стягувача "NIBULON S.A." про визнання та надання згоди про виконання рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014р. №4323А(і) про стягнення заборгованості з ПАТ "Компанія "Райз" задоволено, визнано та надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014р. №4323А(і), згідно з яким рішення арбітражного суду першого рівня змінено, відповідно до висновків цього рішення; постановлено, що: продавець - ПАТ "Компанія "Райз" повинен сплатити покупцеві - "NIBULON S.A." 17 536 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.12.2017р. становить 476 354 918,4 грн., в якості відшкодування збитків, а також складні відсотки на цю суму, що розраховуються поквартально за ставкою 4% з дати невиконання зобов`язань - 11.01.2011р., і до дати повного відшкодування збитків; витрати на арбітраж за розгляд цієї апеляції (за виключенням витрат покупця - "NIBULON S.A." на торгового представника) несе продавець - ПАТ "Компанія "Райз"; витрати та збори за цією апеляцією у сумі 53 594,85 фунтів стерлінгів, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.12.2017р. становить 1 955 901,17 грн. сплачуються продавцем - ПАТ "Компанія "Райз"; стягнуто з ПАТ "Компанія "Райз" на користь "NIBULON S.A." судові витрати в розмірі 1 721,80 грн.

Задовольняючи клопотання стягувача "NIBULON S.A." про визнання та надання згоди про виконання рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014р. №4323А(і) про стягнення заборгованості з ПАТ "Компанія "Райз", апеляційний суд м.Києва встановив, що боржник добровільно не виконав рішення міжнародного комерційного арбітражу, яке набрало чинності, і є остаточним для сторін, а обставин, які свідчать про існування підстав для відмови у наданні дозволу на його виконання, немає.

Згідно зі статтею ІІІ Конвенції кожна Договірна Держава визнає арбітражні рішення як обов`язкові і виконує їх згідно з процесуальними нормами тієї території, на якій запитується визнання і виконання цих рішень, на умовах, викладених у Конвенції.

Вирішуючи питання про надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не надає оцінки цьому рішенню по суті, а перевіряє дотримання строків звернення з відповідним клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо форми та змісту цього клопотання та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в його задоволенні.

Тому місцевим судом правильно вказано, що подаючи до суду клопотання про визнання і надання дозволу на виконання рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 23 травня 2014 року №4323А(і), кредитор виконав вимоги закону України щодо переліку документів, які повинні подаватися одночасно з таким клопотанням.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018р. у справі №759/16206/14-ц ухвалу апеляційного суду м.Києва від 06.12.2017р. було залишено без змін, в якій зазначено, що рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) №4323А(і) від 23 травня 2014 року, дозвіл на виконання якого надано ухвалою апеляційного суду м.Києва від 06.12.2017р. у справі №759/16206/14-ц, не містить двозначності стосовно розміру збитків, розміру та порядку нарахування відсотків які боржник має сплатити на користь стягувача.

Тому суд першої інстанції правильно поставився критично до аргументів боржника та розпорядника майна боржника стосовно порядку нарахування та природи відсотків.

Щодо аргументів боржника стосовно права судового виконавця донараховувати відсотки з сум, визначених судовим рішенням, і чи не є це порушенням публічного порядку держави з огляду на ст.19 Конституції України, зокрема, чи не вийде виконавець, здійснюючи вказане делеговане повноваження, за межі які визначені для нього законом, апеляційний суд вважає, що чинний Цивільний процесуальний кодекс України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р.) закріпив повноваження виконавця щодо нарахування відсотків та (або) пені до моменту виконання рішення.

Згідно з частинами 4 та 5 ст. 479 Цивільного процесуального кодексу України, якщо в рішенні міжнародного комерційного арбітражу передбачена сплата відсотків та (або) пеня, які нараховуються відповідно до умов, вказаних в рішенні міжнародного арбітражу, суд вказує в своїй ухвалі про визнання та надання дозволу на виконання такого рішення про нарахування таких відсотків та (або) пені до моменту виконання рішення з урахуванням чинного законодавства, що регулює таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який (яка) здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого (якої) можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Тому проведення виконавцем розрахунку відсотків не є втручанням у відносини, врегульовані в арбітражному застереженні, та не може вважатися виходом за межі повноважень і порушенням публічного порядку.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 15.05.2018р. у справі №759/16206/14-ц визнала правильними висновки апеляційного суду м.Києва, який в ухвалі від 06.12.2017р. не виявив перешкод для належного виконання в Україні рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 23 травня 2014 року №4323А(і) і підстав для відмови у задоволенні клопотання стягувача.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Іноземна юридична особа "NIBULON S.A." (в інтересах якого діяв адвокат Васильєв А.О.) звернулась до Київського апеляційного суду із заявою про роз`яснення ухвали апеляційного суду м.Києва від 06.12.2017р., а саме її резолютивної частини - в частині правила нарахування складних відсотків на невідшкодовану суму збитків.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23.12.2022р. на підставі ст.271 Цивільного процесуального кодексу України було відмовлено у задоволенні заяви Іноземної юридичної особи "NIBULON S.A." про роз`яснення ухвали апеляційного суду м.Києва від 06.12.2017р. у справі №759/16206/14-ц, оскільки резолютивна частина ухвали апеляційного суду м.Києва від 06.12.2017р. викладена чітко і зрозуміло, відповідно до тексту рішення арбітражного суду (рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 23.05.2014р. №4323А(і)).

З матеріалів справи вбачається, що представниками кредитора та боржника за власною ініціативою виносились питання для дослідження експертами.

Апеляційний суд вважає, що висновки експертиз, відповідно до положень ст.104 ГПК України, для суду не мають заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст.86 ГПК України.

За приписами статті 108 ГПК України учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: 1) застосування аналогії закону, аналогії права; 2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі. Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.

Висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань (стаття 109 ГПК України).

Відповідно до ст.1. Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоцільність залучення висновків експертиз, оскільки питання, що виносились за власною ініціативою представниками кредитора та боржника для дослідження експертами не потребували спеціальних знань, оскільки резолютивна частина ухвали апеляційного суду м.Києва від 06.12.2017р. була викладена чітко і зрозуміло, відповідно до тексту рішення арбітражного суду (рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 23.05.2014р. №4323А(і)) і не потребувала додаткового роз`яснення або тлумачення.

Відповідно до змісту ухвали апеляційного суду м.Києва від 06.12.2017р. у справі №759/16206/14-ц (апеляційне провадження 22-ц/796/12099/2017), продавець - ПАТ "Компанія "Райз" повинен сплатити покупцеві - "NIBULON S.A." 17 536 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.12.2017р. становить 476 354 918,4 грн., в якості відшкодування збитків, а також складні відсотки на цю суму, що розраховуються поквартально за ставкою 4% з дати невиконання зобов`язань - 11.01.2011р., і до дати повного відшкодування збитків.

Сутність методу розрахунку за складними відсотками полягає в тому, що наприкінці кожного періоду до суми додають нараховані відсотки й отримана таким чином сума грошей є вихідною для нарахування відсотків у наступному періоді. Долінський Л.Б. К: (Фінансова математика: навч. Посіб. Київ, КНЕУ, 2009. 265 (7)с.).

Апеляційний суд звертає увагу, що провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Компанія "Райз" було відкрито ухвалою місцевого суду від 26.02.2020р. та запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів,

Апеляційним судом був перевірений розрахунок заявлених сум, який було подано місцевому суду одночасно із поданням заяви про кредиторські вимоги на суму 2 365 129 487,52 грн. та встановлено, що розрахунок здійснений відповідно до рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 23.05.2014р. №4323А(і), дозвіл на виконання якого надано ухвалою апеляційного суду м.Києва від 06.12.2017р. у справі №759/16206/14-ц.

Відповідно до вимог ст.41 КУзПБ, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Щодо заперечень боржника та розпорядника майна боржника про стягнення 3% річних у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України з тих підстав, що при укладанні між ПрАТ "Компанія "Райз" та Іноземною юридичною особою "NIBULON S.A." Контрактів № PSA296-FC від 21.04.2010р., № PSA036-FC від 06.07.2010р., № PSA037-FC від 06.07.2010р. сторони обрали англійське право, як таке, що має застосовуватись під час вирішення спору, апеляційний суд встановив наступне.

Пункт 13 "Арбітражне застереження" Контрактів № PSA296-FC від 21.04.2010р., № PSA036-FC від 06.07.2010р., № PSA037-FC від 06.07.2010р., які були погоджені сторонами контрактів встановлює, що "Будь-яка суперечка, яка виникає з цього контракту або за ним, повинна бути вирішена шляхом арбітражу, згідно Правил Арбітражу №125 GAFTA. Місце проведення - Лондон, Англія". При цьому, Правила Арбітражу №125 GAFTA встановлюють застосування норм англійського права.

Місцевим судом було правильно встановлено, що дійсно за умовами Контрактів № PSA296-FC від 21.04.2010р., № PSA036-FC від 06.07.2010р., № PSA037-FC від 06.07.2010р. суперечки (невиконання стороною зобов`язань) були розглянуті арбітражним судом Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) за англійським правом у відповідності до п.13 вказаних Контрактів. Однак, у цьому випадку має місце не вирішення договірних спорів за Контрактами № PSA296-FC від 21.04.2010р., № PSA036-FC від 06.07.2010р., № PSA037-FC від 06.07.2010р., а процесуальне врегулювання банкрутства ПрАТ "Компанія "Райз", що здійснюється за законодавством України, відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.

Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 Цивільного кодексу України, а тому поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до листа Верховного Суду України "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" №62-97р від 03.04.1997р. при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Тому місцевий суд дійшов правильного висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі вказаних вище контрактів, є грошовим зобов`язанням.

Отже, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошові зобов`язання, на них поширюється дія ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Тому суд першої інстанції правильно визнав розрахунок кредитора арифметично вірним та здійсненим із дотриманням приписів чинного законодавства.

Частиною 2 статті 45 КУзПБ передбачено, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Оскільки Іноземна юридична особа "NIBULON S.A." звернулася до суду першої інстанції із заявою 02.04.2020р. (шляхом направлення заяви засобами поштового зв`язку), тому розрахунок гривневого еквіваленту суми кредиторських вимог правильно здійснювався за курсом НБУ станом на 02.04.2020р., який становив 27,7538 грн. за 1 долар США та 34,3315 грн. за 1 фунт стерлінгів.

Тому грошові вимоги кредитора до боржника, які виникли на підставі рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) №4323А(і) від 23 травня 2014 року, дозвіл на виконання якого було надано ухвалою апеляційного суду м.Києва від 06.12.2017р. у справі №759/16206/14-ц склали:

- збитки у розмірі 486 690 636,80 грн. (17 536 000 дол. США х 27,7538 грн.);

- складні відсотки у розмірі 1 551 948 768,90 грн. (на суму збитків в розмірі 17 536 000,00 доларів США, що розраховуються поквартально за ставкою 4 (чотири)% з дати невиконання зобов`язань з 11.01.2011р. і по 26.02.2020р. (дата відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Компанія "Райз" (55 918 424,46 дол. США х 27,7538 грн.));

- арбітражні витрати у розмірі 1 839 991,59 грн. (53 594,85 фунтів стерлінгів х 34,3315 грн.);

- 3% річних у розмірі 291 209 438,97 грн. за період з 11.01.2011р. і по 26.02.2020р. (дата відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Компанія "Райз" (10 492 597,01 дол. США х 27,7538 грн.)).

Місцевий суд законно і обґрунтовано визнав грошові вимоги Іноземної юридичної особи "NIBULON S.A." (ідентифікаційний номер CHE-113.061.425.) на загальну суму 2 331 693 040,26 грн., а саме: 4 204,00 грн. (судовий збір) - перша черга; 2 331 688 836,26 грн. - четверта черга, з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

В іншій частині грошових вимог Іноземної юридичної особи "NIBULON S.A." ухвала господарського суду м.Києва від 17.04.2024р. апелянтами не оскаржувалась.

Розглянувши заяву АТ "Державний експортно-імпортний банк України" з грошовими вимогами до боржника суму 3 994 143 631,97 грн., дослідивши додані до неї докази, апеляційний суд встановив наступне.

23.03.2006р. між АТ "Державний експортно-імпортний банк України" (Банк, далі - AT "Укрексімбанк") та ПрАТ "Компанія "Райз" (позичальник) було укладено Генеральну угоду №15106N6 із змінами і доповненнями (далі - Генеральна угода №15106N6), відповідно до п.п.1.1, 1.3 ст.1, ст.2 якої, зазначена угода регулює загальні засади співпраці між Банком та позичальником. Метою Генеральної угоди №15106N6 є визначення загальних умов фінансування виробничої, інвестиційної, торгово-закупівельної та іншої діяльності позичальника шляхом укладання договорів про надання кредитних операцій, які зазначаються в Додатку 1 до цієї Генеральної угоди №15106N6 та є її невід`ємною частиною. Кредит - означає позичковий капітал у грошовій формі, який Банк виділяє для фінансування діяльності позичальника на умовах, визначених цією Генеральною угодою №15106N6 та на умовах Кредитних договорів, що укладаються в рамках цієї Генеральної угоди.

Відповідно до положень та умов Генеральної угоди №15106N6 Банк проводить кредитні операції в межах загального ліміту заборгованості за Генеральною угодою, визначеного пп.4.2.4. Генеральної угоди №15106N6. Згідно з умовами Генеральної угоди №15106N6, Банк встановлює позичальнику ліміти заборгованості за кредитними операціями, визначені в кредитних договорах, укладених з Банком та позичальником, які після підписання стають невід`ємною частиною Генеральної угоди №15106N6 в порядку та на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового використання (пп.4.2.1. п.4.2. ст.4 Генеральної угоди №15106N6).

Додатком 1 до Генеральної угоди №15106N6 визначено перелік кредитних договорів, укладених між Банком та позичальником, які є такими, що діятимуть у рамках Генеральної угоди №15106N6, і є Додатками до неї, до яких, зокрема, віднесено Кредитний договір від 28.03.2014р. №151214К1 (далі - Кредитний договір №151214К1).

07.10.2019р. між AT "Укрексімбанк" (Банк, кредитор), ПрАТ "Компанія "Райз" (первісний позичальник або боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" (далі - ТОВ "СП "Нива" (новий позичальник або новий боржник)) було укладено Договір про переведення боргу (далі - Договір про переведення боргу), відповідно до умов якого ПрАТ "Компанія "Райз" перевела на ТОВ "СП "Нива" заборгованість за Генеральною угодою, що складається із заборгованості за Кредитним договором №151214К1 від 28.03.2014р., а ТОВ "СП "Нива" погодилось та набуло усіх прав та обов`язків, пов`язаних із такою заборгованістю, включаючи обов`язок по виконанню зобов`язань щодо погашення такої заборгованості.

У зв`язку з укладенням Договору про переведення боргу від 07.10.2019р. до Генеральної угоди №15106N6 були внесені зміни Додатковою угодою №15106N6-0045 від 07.10.2019р., відповідно до яких, зокрема, змінено сторону позичальника за Генеральною угодою №15106N6 з ПрАТ "Компанія "Райз" на ТОВ "СП "Нива".

У межах Генеральної угоди №15106N6 між AT "Укрексімбанк" та

ПрАТ "Компанія "Райз" був укладений Кредитний договір №151214К1, відповідно до умов якого Банк надає позичальнику кредит (далі - Кредит-К1) - грошові кошти, які Банк надає для фінансування проекту на умовах забезпеченості, повернення строковості, платності, цільового характеру використання та умові відкличності, відповідно до умов цього договору, а позичальник зобов`язується повернути Кредит-К1 та сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за цим договором. Кредит-К1 надається позичальнику: шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії (ст.1, п.2 ст.2 Кредитного договору №151214К1).

Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 Кредитного договору №151214К1 передбачено, що ліміт кредитної лінії: еквівалент 1 315 555 414,75 грн. Згідно із п.2.4 ст.2 Кредитного договору №151214К1 кінцевий термін погашення Кредиту-К1 - 23.02.2017р.

Положеннями п.6.3 ст.6 Кредитного договору №151214К1 визначено, що погашення Кредиту-К1 протягом дії договору здійснюється позичальником згідно з Графіком зміни ліміту заборгованості. Графік зміни ліміту заборгованості був встановлений Додатком 1 до Кредитного договору №151214К1.

У межах цього договору позичальник сплачує Банку проценти за Кредит-К1, комісію за управління кредитною лінією та інші комісії/плати за цим договором, у розмірах та на умовах цього договору (п.2.6 ст.2 Кредитного договору №151214К1).

Відповідно до п.3.1 ст.3 Кредитного договору №151214К1, тип процентної ставки за Кредитом-К1 - фіксована: 11,5% річних для дол. США; 20 % річних для гривні.

Проценти за Кредитом-К1 нараховуються протягом усього строку користування Кредитом-К1 на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування Кредитом-К1 на основі банківського року.

Відповідно до п.3.2 ст.3, п.4.2. ст.4 та п.6.8 ст.6 Кредитного договору №151214К1, позичальник взяв на себе зобов`язання сплачувати комісії, зокрема, за управління Кредитом-К1. Комісія за управління нараховується починаючи з дати набуття чинності цим договором, відповідно до пп.14.1.1 Кредитного договору №151214К1, і закінчуючи датою повного виконання зобов`язань з погашення Кредиту-К1 (включно), але не більше 90 днів з дати повного погашення Кредиту-К1, зазначеної в п.6.4. цього договору.

Відповідно до умов Кредитного договору №151214К1, позичальник взяв на себе зобов`язання своєчасно та у повному обсязі погашати Банку Кредит-К1, сплачувати проценти за Кредитом-К1, комісії та інші платежі за цим договором (пп.9.2.2 п.9.2 ст.9 Кредитного договору №151214К1).

Згідно з п.10.2 ст.10 Кредитного договору №151214К1, у випадку невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-яких грошових зобов`язань, визначених Кредитним договором №151214К1, позичальник сплачує Банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов`язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов`язань. Пеня підлягає сплаті у національній валюті України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день сплати на рахунок, відкритий відповідно до пп. (б) п.5.11 ст.5 Кредитного договору №151214К1.

07.10.2019р. до Кредитного договору №151214К1 були внесені зміни Додатковим договором №151214К1-0014, відповідно до яких, зокрема: ПрАТ "Компанія "Райз" перевела на ТОВ "СП "Нива", а ТОВ "СП "Нива" набуло всі права та обов`язки позичальника, пов`язані з заборгованістю за Кредитним договором №151214К1 в сумі 109 757 032,27 дол. США та 21 637265,98 грн. (що включає суму основного боргу, процентів за Кредитом-К1, комісій та всіх інших зобов`язань, передбачених Кредитним договором №151214К1), включаючи обов`язок по виконанню зобов`язань щодо погашення вказаного боргу; змінено сторону позичальника за Кредитним договором №151214К1 з ПрАТ "Компанія "Райз" на ТОВ "СП "Нива".

Також, 23.10.2019р. до Кредитного договору №151214К1 були внесені зміни Додатковим договором №151214К1-0015, відповідно до яких, зокрема, сторони Кредитного договору №151214К1 домовились, що Банк здійснює переведення заборгованості ТОВ "СП "Нива" у доларах США за Кредитним договором №151214К1 у національну валюту України (гривню) за офіційним курсом Національного банку України на дату такого переведення (станом на 23.10.2019р. офіційний курс Національного банку України - 24,844629 гривень за 1 долар США) у т.ч.: за Кредит-К1 в розмірі 52 951 300,45 дол. США, а також за нарахованими та несплаченими процентами в розмірі 26 187 591,29 дол. США.

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Генеральною угодою №15106N6, між АТ "Укрексімбанк" та ПрАТ "Компанія "Райз" було укладено: Договори застави №151208Z156 від 06.11.2008р., №151209Z68 від 30.04.2009р., №151211Z111 від 16.09.2011р.; Договори іпотеки №15106Z110 від 28.03.2006р., №15106Z111 від 28.03.2006р., №15106Z112 від 28.03.2006р., №15106Z113 від 28.03.2006р., №151207Z163 від 22.11.2007р.; №151207Z142 від 22.11.2007р., №151208Z136 від 28.11.2008р., №151208Z14 від 14.02.2008р., №151208Z196 від 27.11.2008р., №151208Z19 від 14.02.2008р., №151209Z132 від 28.07.2009р., №151209Z74 від 22.06.2009р., №151209Z35 від 03.03.2009р.,№151210Z46 від 18.11.2010р., №151210Z26 від 22.03.2010р., №151210Z50 від 30.06.2010р., №151211Z112 від 16.09.2011р.

Згідно з положеннями вказаних договорів застави та іпотеки, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником відповідних положень Генеральної угоди №15106N6 та укладеним в її рамках Кредитним договором №151214К1 та/або невиконання Заставодавцем/Іпотекодавцем відповідних положень договорів застави та іпотеки, Банк має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предметів іпотеки переважно перед іншими кредиторами.

23.02.2006р. між AT "Укрексімбанк" (Банк) та Закритим акціонерним товариством Науково-виробничим підприємством "Райз-Агро" (позичальник (у подальшому змінено на ПрАТ "Райз-Максимко")), було укладено Генеральну угоду №15106N3 із змінами і доповненнями (далі - Генеральна угода №15106N3), відповідно до п.п.1.1, 1.3 ст.1, ст.2 якої, зазначена угода регулює загальні засади співпраці між Банком та позичальником. Метою Генеральної угоди №15106N3 є визначення загальних умов фінансування виробничої, інвестиційної, торгово-закупівельної та іншої діяльності позичальника шляхом укладання договорів про надання кредитних операцій, які зазначаються в Додатку 1 до цієї Генеральної угоди №15106N3 та є її невід`ємною частиною. Кредит - означає позичковий капітал у грошовій формі, який Банк виділяє для фінансування діяльності позичальника на умовах, визначених цією Генеральною угодою №15106N3 та на умовах Кредитних договорів, що укладаються в рамках цієї Генеральної угоди №15106N3.

Відповідно до положень та умов Генеральної угоди №15106N3, Банк проводить кредитні операції в межах загального ліміту заборгованості за Генеральною угодою, визначеного пп.4.2.4. Генеральної угоди №15106N3. Згідно з умовами Генеральної угоди №15106N3 Банк встановлює позичальнику ліміти заборгованості за кредитними операціями, визначені в кредитних договорах, укладених з Банком та позичальником, які після підписання стають невід`ємною частиною Генеральної угоди №15106N3 в порядку та на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового використання (пп.4.2.1. п.4.2. ст.4 Генеральної угоди №15106N3).

Додатком 1 до Генеральної угоди №15106N3 визначено перелік кредитних договорів, укладених між Банком та позичальником, які є такими, що діятимуть у рамках Генеральної угоди №15106N3, і є Додатками до неї, до яких, зокрема, було віднесено: Кредитний договір від 27.06.2013р. №151213К5 (далі - Кредитний договір №151213К5) та Кредитний договір від 28.03.2014р. №151214К2 (далі - Кредитний договір №151214К2).

07.10.2019р. між AT "Укрексімбанк" (Банк, кредитор), ПрАТ "Компанія "Райз" (первісний позичальник або боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" (далі - ТОВ "СП "Нива" (новий позичальник або новий боржник)) було укладено Договір про переведення боргу (далі - Договір-2), відповідно до умов якого ПрАТ "Райз-Максимко" перевело на ТОВ "СП "Нива" заборгованість за Генеральною угодою №15106N3, що складається із заборгованості за Кредитним договором №151214К2 та Кредитним договором №151213К5, а ТОВ "СП "Нива" погодилось та набуло усіх прав та обов`язків, пов`язаних із такою заборгованістю, включаючи обов`язок по виконанню зобов`язань щодо погашення такої заборгованості.

У зв`язку з укладенням Договору-2, до Генеральної угоди №15106N3 сторонами були внесені зміни додатковою угодою №15106N3-0055 від 07.10.2019р., відповідно до яких, зокрема, змінено сторону позичальника за Генеральної угодою №15106N3 з ПрАТ "Райз- Максимко" на ТОВ "СП "Нива".

У межах Генеральної угоди №15106N3 між Банком та ПрАТ "Райз-Максимко" був укладений Кредитний договір №151213К5, відповідно до ст.1, п.3.2.3 ст.3, пп.пп.3.2.1, 3.2.2 п.3.2, п.3.4 ст.3 якого, Банк надає позичальнику кредит (далі - Кредит-К5), а саме грошові кошти, які Банк надає для фінансування проекту на умовах забезпеченості, повернення строковості, платності, цільового характеру використання та умові відкличності, відповідно до умов цього договору), а позичальник зобов`язується повернути Кредит-К5 та сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за цим договором. Кредит-К5 надається позичальнику: шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії. Ліміт кредитної лінії: еквівалент 75 685 587,12 грн. Кінцевий термін погашення Кредиту-К5 - 23.02.2017р. Погашення Кредиту-К5 протягом дії договору здійснюється позичальником згідно з Графіком зміни ліміту заборгованості.

Графік зміни ліміту заборгованості був встановлений Додатком 1 до Кредитного договору № 151213 К5.

Відповідно до пп.3.5.1 п.3.5. ст.3 Кредитного договору №151213К5, позичальник сплачує Банкові проценти за користування Кредитом-К5 у розмірі, зазначеному пп.3.2.5 п.3.2. ст.3 Кредитного договору №151213К5 у валюті Кредиту-К5. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за Кредитом-К5 із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів за користування Кредитом-К5 на основі банківського року у валюті Кредиту-К5.

Відповідно до пп.3.2.5 п.3.2 ст.3 Кредитного договору №151213К5, тип процентної ставки за Кредитом-К5: у дол. США - змінювана та визначається таким чином: Базова ставка LIBOR для доларів США(6м)(індекс) + 7,7%, але не менше ніж 8,5% річних та не більше 14% річних. Порядок зміни процентної ставки за користування Кредитом-К5 в дол. США визначено підпунктами 3.5.2, 3.5.3 п.3.5. ст.3 Кредитного договору №151213К5; у гривні - фіксована в розмірі 20 % річних.

Відповідно до пп.3.2.6 п.3.2 ст.3 та ст.4 Кредитного договору №151213К5, позичальник взяв на себе зобов`язання сплачувати комісії, зокрема, за управління Кредитом-К5. Комісія за управління нараховується починаючи з дати укладання Кредитного договору №151213К5 до дати повного виконання зобов`язань позичальником за основним боргом за Кредитом-К5, але не більше 90 днів (включно) з дати кінцевого терміну погашення Кредиту-К5, визначеного Кредитним договором №151213К5, у разі невиконання позичальником зобов`язань за основним боргом за Кредитним договором №151213К5.

Згідно з п.п.7.1,7.2 ст.7 Кредитного договору №151213К5 позичальник зобов`язується виконувати вимоги Кредитного договору №151213К5. У разі невиконання зобов`язань згідно з пп.пп.3.4.1 п.3.4, 3.5.1 п.3.5 ст.3, ст.4 Кредитного договору №151213ІК5 позичальник сплачує пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п.3.2 ст.3 Кредитного договору №151213К5, і підлягає сплаті у національній валюті України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день сплати на рахунок, зазначений у пп.(б) п.3.8 ст.3 Кредитного договору №151213К5.

У зв`язку з укладенням Договору-2, до Кредитного договору №151213К5 сторонами були внесені зміни Додатковим договором №151213К5-0018 від 07.10.2019р., відповідно до яких, зокрема: ПрАТ "Райз-Максимко" перевело на ТОВ "СП "Нива", а ТОВ "СП "Нива" набуло всі права та обов`язки позичальника, пов`язані із заборгованістю за Кредитним договором №151213К5 в сумі 5 811 250,58 дол. США та 1 245 521,59 гривень (що включає суму основного боргу, процентів за Кредитом-К5, комісій та всіх інших зобов`язань, передбачених Кредитним договором №151213К5), включаючи обов`язок по виконанню зобов`язань щодо погашення вказаного боргу; змінено сторону позичальника за Кредитним договором №151213К5 з ПрАТ "Райз-Максимко" на ТОВ "СП "Нива".

18.10.2019р. до Кредитного договору №151213К5 були внесені зміни додатковим договором №151213К5-0019, відповідно до яких, зокрема, сторони Кредитного договору №151213К5 домовились, що Банк здійснює переведення заборгованості ТОВ "СП "Нива" у доларах США за Кредитним договором №151213К5 у національну валюту України (гривню) за офіційним курсом Національного банку України на дату такого переведення (станом на 18.10.2019р. офіційний курс Національного банку України - 24,733852 гривень за 1 долар США) у т.ч.: за Кредитом-К5 в розмірі 3 060 000,00 дол. США, а також за нарахованими та несплаченими процентами в розмірі 1 123 786,87 дол. США.

Також, у межах Генеральної угоди №15106N3 був укладений Кредитний договір №151214К2, відповідно до ст.1, п.2, пп.2.3.1 п.2.3, п.2.4 ст.2, п.6.3 ст.6 якого, Банк надає позичальнику кредит (далі - Кредит-К2), а саме грошові кошти, які Банк надає для фінансування проекту на умовах забезпеченості, повернення строковості, платності, цільового характеру використання та умові відкличності, відповідно до умов цього договору), а позичальник зобов`язується повернути Кредит-К2 та сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за цим договором. Кредит-К2 надається позичальнику: шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії. Ліміт кредитної лінії: еквівалент 243 524 285,72 гривень. Кінцевий термін погашення Кредиту-К2 - 23.02.2017р. Погашення Кредиту-К2 протягом дії договору здійснюється позичальником згідно з Графіком зміни ліміту заборгованості.

Графік зміни ліміту заборгованості був встановлений Додатком 1 до Кредитного договору №151214К2.

Відповідно до п.2.6 ст.2, п.3.1 ст.3 Кредитного договору №151214К2, позичальник сплачує Банку проценти за Кредитом-К2, комісію за управління кредитною лінією та інші комісії/плати за цим договором, у розмірах та на умовах цього договору. Тип процентної ставки за Кредитом-К2 - фіксована: 11,5% річних для дол. США; 20 % річних для грн.

Проценти за Кредитом-К2 нараховуються протягом усього строку користування Кредитом-К2 на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування Кредитом-К2 на основі банківського року.

Відповідно до п.3.2 ст.3, п.4.2 ст.4 та п.6.8 ст.6 Кредитного договору №151214К2, позичальник взяв на себе зобов`язання сплачувати комісії, зокрема, за управління Кредитом-К2. Комісія за управління нараховується починаючи з дати набуття чинності цим договором відповідно до пп.14.1.1 Кредитного договору №151214К2 і закінчуючи датою повного виконання зобов`язань з погашення Кредиту-2 (включно), але не більше 90 днів з дати повного погашення Кредиту-К2, зазначеної в п.6.4. цього договору.

Відповідно до умов Кредитного договору №151214К2, позичальник взяв на себе зобов`язання своєчасно та у повному обсязі погашати Банку Кредит-К2, сплачувати проценти за Кредитом-К2, комісії та інші платежі за цим договором (пп.9.2.2 п.9.2 ст.9 Кредитного договору №151214К2).

Згідно з п.10.2 ст.10 Кредитного договору №151214К2 у випадку невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-яких грошових зобов`язань, визначених Кредитним договором №151214К2, позичальник сплачує Банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов`язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов`язань. Пеня підлягає сплаті у національній валюті України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день сплати на рахунок, відкритий відповідно до пп.(б) п.5.11 ст.5 Кредитного договору №151214К2.

У зв`язку з укладенням Договору-2, до Кредитного договору №151214К2 були внесені зміни додатковим договором №151214К2-0013 від 07.10.2019р., відповідно до яких, зокрема: ПрАТ "Райз-Максимко" перевело на ТОВ "СП "Нива", а ТОВ "СП "Нива" набуло всі права та обов`язки позичальника, пов`язані із заборгованістю за Кредитним договором №151214К2 в сумі 20 133 770,11 дол. США та 4 133 770,60 грн. (що включає суму основного боргу, процентів за Кредитом-К2, комісій та всіх інших зобов`язань, передбачених Кредитним договором №151214К2), включаючи обов`язок по виконанню зобов`язань щодо погашення вказаного боргу; змінено сторону позичальника за Кредитним договором №151214К2 з ПрАТ "Райз- Максимко" на ТОВ "СП "Нива".

18.10.2019р. до Кредитного договору №151214К2 були внесені зміни додатковим договором №151214К2-0014, відповідно до яких, зокрема, сторони Кредитного договору №151214К2 домовились, що Банк здійснює переведення заборгованості ТОВ "СП "Нива" у доларах США за Кредитним договором №151214К2 у національну валюту України (гривню) за офіційним курсом Національного банку України на дату такого переведення (станом на 18.10.2019р. офіційний курс Національного банку України - 24,733852 гривень за 1 долар США) у т.ч.: за Кредитом-К2 в розмірі 9 845 788,91 дол. США, а також за нарахованими та несплаченими процентами в розмірі 4 683 357,73 дол. США.

25.01.2013р. з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Генеральною угодою №15106N3 між АТ "Укрексімбанк", ПрАТ "Компанія "Райз" та ПрАТ "Райз-Максимко" (відповідно до Договору про внесення змін №151213Р1-0010 від 18.10.2019р. сторону замінено на ТОВ "СП "Нива") було укладено Договір поруки №151213Р1 із змінами і доповненнями (далі - Договір поруки-1), відповідно до п.2.1 ст.2 якого, Поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед Банком за своєчасне виконання позичальником основного зобов`язання в повному обсязі.

Положеннями п. 1.1 ст. 1 Договору поруки-1 врегульовано, що в даному договорі наведені нижче терміни використовуються у такому значенні:

- "Кредитний договір" - Генеральна угода (з усіма чинними договорами, укладеними у рамках вказаної Генеральної угоди, у тому числі після набуття чинності цим Договором поруки, які їй підпорядковуються, є додатками до неї, її невід`ємними частинами та складають з нею єдиний документ, а також з усіма чинними змінами, доповненнями, додатками та додатковими угодами до неї, у тому числі внесеними та укладеними після набуття чинності Договором поруки, які є її невід`ємними частинами та складають з нею єдиний документ), укладена між Банком та позичальником, відповідно до якої Банк та позичальник проводять (здійснюють) кредитні операції (у тлумаченні Закону України "Про банки і банківську діяльність") у рамках ліміту Генеральної угоди у розмірі еквівалентному 446 330 000,00 (чотириста сорок шість мільйонів триста тридцять тисяч, 00) гривень, зі строком кредитування до 23.02.2017р. (включно), а також на інших умовах, визначених вказаною Генеральною угодою, у тому числі після набуття чинності Договором поруки;

- "Основне зобов`язання" - усі та будь-які грошові зобов`язання позичальника перед Банком, встановлені Кредитним договором та чинним законодавством України, у тому числі, але не виключно, щодо повернення Банку суми кредиту, щодо сплати процентів за користування кредитом, комісій, штрафних санкцій (пені і штрафів) та інших платежів, а також щодо відшкодування Банку усіх збитків, завданих несвоєчасним виконанням або невиконанням зобов`язань за Кредитним договором, та усіх витрат Банку, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та погашенням кредиту.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.8.1 ст.8 Договору поруки-1, Банк має право у випадках невиконання або неналежного виконання позичальником або правонаступниками позичальника Основного зобов`язання або його частини вимагати виконання цього зобов`язання або його частини у Поручителя як у солідарного боржника. Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відбитками печаток сторін і діє 110 місяців з дати набуття ним чинності. Порука за цим договором виникає з моменту набуття чинності договором та припиняється через 110 місяців з дати набуття цим договором чинності.

У випадках продовження строку кредитування за Кредитним договором, зазначеного у пп.1.1.1 п.1.1 ст.1 Договору поруки-1, строк дії поруки за цим договором вважається продовженим на строк, що відповідає строку, на який продовжено строк кредитування за Кредитним договором (укладення додаткових угод (вчинення правочинів) щодо відповідного продовження строку дії поруки за цим договором не вимагається).

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Генеральною угодою №15106N3, між АТ "Укрексімбанк" та ПрАТ "Компанія "Райз" було укладено: Договори застави №15106Z60 від 20.03.2006р., №151209Z68 від 30.04.2009р., №151211Z111 від 16.09.2011р.; Договори іпотеки №15106Z179 від 24.05.2006р., №15106Z81 від 24.03.2006р., №15106Z105 від 27.03.2006р., №151208Z50 від 08.05.2008р., №151209Z35 від 03.03.2009р., №151209Z132 від 28.07.2009р., №151209Z74 від 22.06.2009р., №151210Z46 від 18.11.2010р., №151210Z26 від 22.03.2010р., №151210Z50 від 30.06.2010р., №151211Z112 від 16.09.2011р.

Згідно з положеннями вказаних договорів застави та іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником відповідних положень Генеральної угоди №15106N6 та укладеним в її рамках Кредитним договором №151214К1 та/або невиконання Заставодавцем/Іпотекодавцем відповідних положень договорів застави та іпотеки, Банк має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предметів іпотеки переважно перед іншими кредиторами.

24.07.2013р. між AT "Укрексімбанк", ПрАТ "Компанія "Райз", ПрАТ "Райз-Максимко" та ТОВ "СП "Нива" було укладено Генеральну кредитну угоду №151213N3 із змінами і доповненнями (далі - Генеральна угода №151213N3), відповідно до ст.1 якої, зазначена угода регулює загальні засади співпраці між Банком та позичальником. Метою Генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційної, торгово-закупівельної виробничої та іншої діяльності позичальника шляхом укладення Кредитних договорів.

Сторони домовились, що для цілей цієї Генеральної угоди №151213N3 застосовуються терміни в таких значенням (ст.2 Генеральної угоди №151213N3), зокрема: "Кредит" - грошові кошти, які Банк надає в рамках цієї Генеральної угоди №151213N3 згідно з Кредитним договором на фінансування діяльності позичальника на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання та відкличності; "Кредитний договір" - будь-який договір, угода, правочин, що передбачає здійснення кредитних операцій та який укладається сторонами в рамках цієї Генеральної угоди №151213N3 і є Додатком до нього.

Відповідно до умов пп.4.5.1 п.4.5 ст.4 Генеральної угоди №151213N3, Банк проводить кредитні операції в межах лімітів, визначених п.4.5 цієї Генеральної угоди №151213N3, на підставі та з урахуванням умов кредитних договорів, які укладаються за домовленістю сторін відповідно до положень цієї Генеральної угоди №151213N3.

Додатком 1 до Генеральної угоди №151213N3 визначено перелік кредитних договорів, укладених між Банком та позичальником, які є такими, що діятимуть у рамках Генеральної угоди, і є Додатками до неї, до яких, зокрема, віднесено: Кредитний договір від 24.07.2013р. №151213К12 (далі - Кредитний договір №151213К12).

У межах Генеральної угоди №151213N3 між АТ "Укрексімбанк" та ТОВ "СП "Нива" був укладений Кредитний договір №151213К12, відповідно до ст.1, пп.пп.3.2.1, 3.2.2 п.3.2, п.3.4 ст.3 якого, Банк надає позичальнику кредит (далі - Кредит-К12), а саме грошові кошти, які Банк надає для фінансування проекту на умовах забезпеченості, повернення строковості, платності, цільового характеру використання та відкличності), а позичальник зобов`язується повернути Кредит-К12 та сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за цим договором. Кредит-К12 надається позичальнику: шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії. Ліміт кредитної лінії: еквівалент 48 478 349,92 грн. Кінцевий термін погашення Кредиту-К12 - 23.02.2017р. Погашення Кредиту-К12 протягом дії договору здійснюється позичальником згідно з Графіком зміни ліміту заборгованості.

Графік зміни ліміту заборгованості був встановлений Додатком 1 до Кредитного договору №151213К12.

Відповідно до пп.3.5.1 п.3.5 ст.3 Кредитного договору №151213К12, позичальник сплачує Банкові проценти за користування Кредитом-К12 у розмірі, зазначеному пп.3.2.5 п.3.2. ст.3 Кредитного договору №151213К12 у валюті Кредиту-К12. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за Кредитом-К12 із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів за користування Кредитом-К12 на основі банківського року у валюті Кредиту-К12.

Відповідно до пп.3.2.5 п.3.2 ст.3 Кредитного договору №151213К12, тип процентної ставки за Кредитом-К12: у дол. США - змінювана та визначається таким чином: Базова ставка LIBOR для доларів США(6м)(індекс) + 7,7 %, але не менше ніж 8,5 % річних та не більше 14 % річних. Порядок зміни процентної ставки за користування Кредитом-К12 в дол. США визначено підпунктами 3.5.2, 3.5.3 п.3.5 ст.3 Кредитного договору №151213К12; у гривні - фіксована в розмірі 20 % річних.

Відповідно до пп.3.2.6 п.3.2 ст.3 та ст.4 Кредитного договору №151213К12, позичальник взяв на себе зобов`язання сплачувати комісії, зокрема, за управління Кредитом-К12. Комісія за управління нараховується починаючи з дати укладання Кредитного договору №151213К12 до дати повного виконання зобов`язань позичальником за основним боргом за Кредитом-К12, але не більше 90 днів (включно) з дати кінцевого терміну погашення Кредиту-К12, визначеного Кредитним договором №151213К12, у разі невиконання позичальником зобов`язань за основним боргом за Кредитним договором №151213К12.

Згідно з п.п.7.1, 7.2 ст.7 Кредитного договору №151213К12, позичальник зобов`язується виконувати вимоги Кредитного договору №151213К12. У разі невиконання зобов`язань згідно з пп.пп.3.4.1 п.3.4, 3.5.1 п.3.5 ст.3, ст.4 Кредитного договору №151213К12 позичальник сплачує пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п.3.2 ст.3 Кредитного договору №151213К12, і підлягає сплаті у національній валюті України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день сплати на рахунок, зазначений у пп.(б) п.3.8 ст.3 Кредитного договору №151213К12.

18.10.2019р. до Кредитного договору №151213К12 сторонами були внесені зміни Додатковим договором №151213К12-0019, відповідно до яких, зокрема, сторони Кредитного договору №151213К12 домовились, що Банк здійснює переведення заборгованості ТОВ "СП "Нива" у доларах США за Кредитним договором №151213К12 у національну валюту України (гривню) за офіційним курсом Національного банку України на дату такого переведення (станом на 18.10.2019р. офіційний курс Національного банку України - 24,733852 гривень за 1 долар США) у т.ч.: за Кредитом-К12 в розмірі 1 960 000,00 дол. США, а також за нарахованими та несплаченими процентами в розмірі 770 949,81 дол. США.

25.07.2013р. з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Генеральною угодою №151213N3 між АТ "Укрексімбанк" та ПрАТ "Компанія "Райз" було укладено Договір поруки №151213Р17 із змінами і доповненнями (далі - Договір поруки-2), відповідно до п.2.1 ст.2 якого, Поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед Банком за своєчасне виконання позичальником основного зобов`язання в повному обсязі.

Положеннями п.1.1 ст.1 Договору поруки-2 врегульовано, що в даному договорі наведені нижче терміни використовуються у такому значенні:

- "Кредитний договір" - Генеральна угода №151213N3 (з усіма чинними договорами, укладеними у рамках вказаної Генеральної угоди №151213N3, у тому числі після набуття чинності цим Договором поруки-2, які їй підпорядковуються, є додатками до неї, її невід`ємними частинами та складають з нею єдиний документ, а також з усіма чинними змінами, доповненнями, додатками та додатковими угодами до неї, у тому числі внесеними та укладеними після набуття чинності Договором поруки-2, які є її невід`ємними частинами та складають з нею єдиний документ), відповідно до якої Банк та позичальник проводять (здійснюють) кредитні операції (у тлумаченні Закону України "Про банки і банківську діяльність") у рамках ліміту Генеральної угоди №151213N3 у розмірі еквівалентному 572 920 225,30 (п`ятсот сімдесят мільйони дев`ятсот двадцять тисяч двісті двадцять п`ять, 00) гривень, зі строком кредитування до 01.06.2018р. (включно), а також на інших умовах, визначених вказаною Генеральною угодою №151213N3, у тому числі після набуття чинності Договором поруки-2;

- "Основне зобов`язання" - усі та будь-які грошові зобов`язання позичальника перед Банком, встановлені Кредитним договором та чинним законодавством України, у тому числі, але не виключно, щодо повернення Банку суми кредиту, щодо сплати процентів за користування кредитом, комісій, штрафних санкцій (пені і штрафів) та інших платежів, а також щодо відшкодування Банку усіх збитків, завданих несвоєчасним виконанням або невиконанням зобов`язань за Кредитним договором, та усіх витрат Банку, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та погашенням кредиту.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.8.1 ст.8 Договору поруки-2, Банк має право у випадках невиконання або неналежного виконання позичальником або правонаступниками позичальника Основного зобов`язання або його частини вимагати виконання цього зобов`язання або його частини у Поручителя, як у солідарного боржника. Цей договір набуває чинності з дати його підписання представниками сторін, а також скріплення відбитками печаток і діє 119 місяців з дати набуття ним чинності. Порука за цим договором виникає з моменту набуття чинності договором та припиняється через 119 місяців з дати набуття цим договором чинності.

У випадках продовження строку кредитування за Кредитним договором, зазначеного у пп.1.1.1 п.1.1 ст.1 Договору поруки-2, строк дії поруки за цим договором вважається продовженим на строк, що відповідає строку, на який продовжено строк кредитування за кредитним договором (укладення додаткових угод (вчинення правочинів) щодо відповідного продовження строку дії поруки за цим договором не вимагається).

22.09.2016р. з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Генеральною угодою №151213N3 між АТ "Укрексімбанк" та ПрАТ "Компанія "Райз" було укладено Іпотечний договір №151216Z4 від 22.09.2016.

Згідно з положеннями вказаних договорів поруки та іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником відповідних положень Генеральної угоди №151213N3 та укладеним в її рамках Кредитним договором №151213К12 та/або невиконання Заставодавцем/Іпотекодавцем відповідних положень договорів застави та іпотеки, Банк має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предметів іпотеки переважно перед іншими кредиторами.

Отже, відповідно до наданих заявником місцевому суду доказів, боржником на користь АТ "Державний експортно-імпортний банк України" не була погашена заборгованість у розмірі 3 994 143 631,97 грн. ( 7 305 082,51 дол. США та 3 788 788 769,40 грн., яка складається із заборгованості:

1) За Генеральною угодою №15106N6 та укладеним в її рамках Кредитним договором №151214К1 - 5 756 014,12 дол. США та 2 982 500 999,92 грн., в т.ч.: 1 315 555 414,75 грн. - сума заборгованості за кредитом (основний борг); 746 595 421,99 грн. - проценти за користування кредитом; 15 274 785,36 грн. комісія за управління кредитом; 5 756 014,12 дол. США та 21 905 429,40 грн. - 3% річних згідно ст.625 ЦК України за прострочення зобов`язань; 5 933 146,43 грн. - втрати від інфляції; 877 236 801,99 грн. - пеня.

2) За Генеральною угодою №15106N3 та укладеними в її рамках: Кредитним договором №151213К5 - 304 346,46 дол. США та 157 986 072,46 грн., в т.ч.: 75 685 587,12 грн. - сума заборгованості за кредитом (основний борг); 33 369 243,11 грн. - проценти за користування кредитом; 885 524,12 грн. - комісія за управління кредитом; 304 346,46 дол. США та 1 305 209,42 грн. - 3% річних згідно ст. 625 ЦК України за прострочення зобов`язань; 316 864,48 грн. - втрати від інфляції; 46 423 644,21 грн. - пеня. Кредитним договором №151214К2 - 1 047 312,05 дол. США та 545 585 658,19 грн., в т.ч.: 243 524 285,72 грн. - сума заборгованості за кредитом (основний борг); 133 889 958,85 грн. - проценти за користування кредитом; 2 943 040,77 грн. - комісія за управління кредитом; 1 047 312,05 дол. США та 4 159 647,63 грн. - 3% річних згідно ст. 625 ЦК України за прострочення зобов`язань; 1 097 066,70 грн. - втрати від інфляції; 159 971 658,52 грн. - пеня.

3) За Генеральною угодою №151213N3 та укладеним в її рамках Кредитним договором №151213К12 - 197 409,88 дол. США та 102 706 038,83 грн., в т.ч.: 48 478 349,92 грн. - сума заборгованості за кредитом (основний борг); 22 530 152,69 грн. - проценти за користування кредитом; 578 925,19 грн. - комісія за управління кредитом; 197 409,88 дол. США та 783 497,57 грн. - 3% річних згідно ст. 625 ЦК України за прострочення зобов`язань; 207 250,22 грн. - втрати від інфляції; 30 127 863,24 грн. - пеня.

У зв`язку із невиконанням зобов`язань за вказаними вище генеральними угодами, АТ "Укрексімбанк" було надіслано на адресу ПрАТ "Компанія "Райз" листи №0019500/854-20 від 11.01.2020р. та №0019500/857-20 від 11.01.2020р., проте, заборгованість погашена не була.

З матеріалів справи вбачається, що Боржник заперечував щодо розміру грошових вимог АТ "Укрексімбанк" та вважав, що кредитор завищив суму кредиторських вимог. Стверджував, що розрахунок процентів за кредитними договорами, укладеними в межах генеральних угод, АТ "Укрексімбанк" здійснений по 25.02.2020р. (до відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника), у той час як, за твердженнями Товариства, період нарахування процентів має бути обмежений граничним строком повернення кредитів - 23.02.2017р. Крім того, Боржник зазначав, що АТ "Укрексімбанк" заявлена пеня поза межами строку позовної давності.

Частинами 1 та 2 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611, ч.1 ст.612 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Апеляційний суд вважає, що внаслідок укладення договорів поруки, а також беручи до уваги факт направлення Банком вимоги до позичальників та поручителя - Боржника, останній є солідарним боржником за укладеними Генеральними угодами та укладеними в межах них Кредитними договорами з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ст.554 ЦК України).

Відповідно до ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що позичальником не було виконано обов`язок щодо повернення кредитів за кредитними договорами, а саме: за Кредитним договором №151214К1 від 28.03.2014р. - в сумі 1 315 555 414,75 грн.; за Кредитним договором №151213К5 від 27.06.2013р. - в сумі 75 685 587,12 грн.; за Кредитним договором №151214К2 від 28.03.2014р. - в сумі 243 524 285,72 грн.; за Кредитним договором №151213К12 від 24.07.2013р. - в сумі 48 478 349,92 грн. (далі разом - Кредитні договори).

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст.536 ЦК України).

Відповідно до п.2.6, пп.пп.3.1.4, 6.6, 14.1.2 Кредитного договору від 28.03.2014р. №151214К1, позичальник сплачує Банку проценти за кредитом, комісію за управління кредитною лінією та інші комісії/плати за цим договором, у розмірах та на умовах цього договору. Проценти за кредитом нараховуються протягом усього строку користування кредитом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування кредитом на основі банківського року. Проценти за кредитом за останній календарний місяць користування кредитом мають бути сплачені позичальником не пізніше наступного банківського дня за днем повного погашення основного боргу. Цей договір діє до банківського дня, наступного за терміном, зазначеним у п. 2.4 цього договору. У разі, якщо у вищезазначений банківський день, зобов`язання за цим договором не будуть виконані, договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Відповідно до ст.1, пп.3.5.1, п.8.1 Кредитного договору від 27.06.2013р. №151213К5, для цілей цього договору "період нарахування процентів за користування кредитом" означає початковий період, що розпочинається з дати надання кредиту і закінчується останнім днем місяця, у якому відбулося надання кредиту. Будь-який наступний період нарахування процентів за користування кредитом у подальшому - кожен календарний місяць до дати повного погашення заборгованості за кредитом. Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному пп.3.2.5 у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів за користування кредитом на основі банківського року у валюті кредиту. Цей договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п.2.6, пп.пп.3.1.4, 6.6, 14.1.2 Кредитного договору від 28.03.2014р. №151214К2, позичальник сплачує Банку проценти за кредитом, комісію за управління кредитною лінією та інші комісії/плати за цим договором, у розмірах та на умовах цього договору. Ппроценти за кредитом нараховуються протягом усього строку користування кредитом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування кредитом на основі банківського року. Проценти за кредитом за останній календарний місяць користування кредитом мають бути сплачені позичальником не пізніше наступного банківського дня за днем повного погашення основного боргу. Цей договір діє до банківського дня, наступного за терміном, зазначеним у п.2.4 цього договору. У разі, якщо у вищезазначений банківський день зобов`язання за цим договором не будуть виконані, договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Відповідно до ст.1, пп.3.5.1, п.8.1 Кредитного договору від 24.07.2013р. №151213К12, для цілей цього договору: "Проценти за користування кредитом" - це плата, яка встановлюється Банком за користування кредитом та сплачується позичальником у розмірі та строки, передбачені цим договором; "Період нарахування процентів за користування кредитом" - означає позичковий період, що розпочинається з дати надання кредиту і закінчується останнім днем місяця, у якому відбулося надання кредиту. Будь-який наступний період нарахування процентів за користування кредитом у подальшому - кожен календарний місяць до дати повного погашення заборгованості за кредитом. Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в пп.3.2.5 цього договору у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів за користування кредитом на основі банківського року у валюті кредиту. Цей договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Апеляційний суд вважає,що оскільки повне погашення кредиту може бути здійснено позичальником як в межах погодженого сторонами строку кредитування, так і поза межами строку кредитування, є всі правові підстави стверджувати про наявність домовленості між сторонами Кредитних договорів про нарахування процентів поза межами визначеного строку кредитування.

Тому місцевим судом правильно встановлено, що Кредитними договорами допускається нарахування Банком процентів по день повного погашення заборгованості, тобто нарахування методом факт/факт: нарахування процентів на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним.

З матеріалів справи вбачається, що сума заборгованості станом на 07.10.2019р., в тому числі і нараховані після спливу визначеного Кредитними договорами строку погашення заборгованості проценти за користування кредитними коштами, була визнана як ТОВ "СП "Нива", так і боржником ПрАТ "Компанія "Райз", що підтверджуються змінами до Генеральної угоди №15106N6 від 23.03.2006р., Генеральної угоди №15106N3 від 23.02.2006р., Кредитних договорів, а також Договорами про переведення боргу від 07.10.2019р.

В постанові від 18.01.2022р. у справі №910/17048/17 Велика Палата Верховного Суду зробила наступний висновок: "Суди дослідили умови кредитних договорів та встановили, що згідно з пунктом 1.4 кредитних договорів 31 березня 2017 року - це "останній день дії кредитної лінії". При цьому термін "останній день дії кредитної лінії" позначає термін, з настанням якого припиняються зобов`язання Банку з надання позичальнику кредиту на умовах цього договору. У кредитних договорах сторони унормували питання сплати процентів за користування кредитом. Відповідно до пункту 6.2 договору про відкриття кредитної лінії N119 та аналогічного пункту у договорі N120 нарахування процентів здійснюється щоденно протягом дії цих договорів із розрахунку 360 днів у році, їх нарахування починається з дня надання кредиту (включно). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі. День повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів. Тобто нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів. Підстав для неврахування зазначеного, що стало наслідком узгодження сторонами договірних умов, не вбачається, про що судами зроблено правомірний висновок".

В постанові від 16.08.2023р. у справі №910/23952/15 Верховний Суд зробив наступний висновок: "З огляду на зазначене обґрунтованим є висновок про те, що господарські суди, з огляду на похідний (акцесорний) характер виникнення зобов`язання, визначаючи розмір кредиторських вимог до боржника - іпотекодавця (заставодавця), за наявності провадження у справі про банкрутство основного боржника, зобов`язані враховувати розмір кредиторських вимог, визнаних у такій справі про банкрутство основного боржника, під час встановлення та визначення розміру кредиторських вимог до боржника - іпотекодавця.

Така вимога зумовлена тим, що розмір зобов`язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов`язань боржника (позичальника), які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору, що, в свою чергу, зумовлює висновок про те, що розмір пред`явлених кредиторських вимог до боржника - іпотекодавця не може бути більшим за розмір кредиторських вимог, пред`явлених до боржника за основним зобов`язанням".

Судом першої інстанції було правильно встановлено, що у провадженні господарського суду Рівненської області перебуває справа №918/463/22 про банкрутство ТОВ "СП "Нива". 02.02.2023р. господарським судом Рівненської області було розглянуто грошові вимоги АТ "Укрексімбанк" до ТОВ "СП "Нива" за Кредитним договором від 28.03.2014р. №151214К1 укладеним в рамках Генеральної угоди від 23.03.2006р. №15106N6, Кредитними договорами від 28.03.2014р. №151214К2, від 27.06.2013р. №151213К5 укладеними в рамках Генеральної угоди від 23.02.2006р. №15106N3, Кредитним договором від 24.07.2013р. №151213К12 укладеним в рамках Генеральної кредитної угоди від 24.07.2013р. №151213N3 та визнано їх у розмірі 5 072 166 783,17 грн. ТОВ "СП "Нива" за вказаними договорами є позичальником. ПрАТ "Компанія "Райз" за зобов`язаннями ТОВ "СП "Нива" виступає майновим та фінансовим поручителем.

Апеляційним судом перевірено доданий АТ "Укрексімбанк" до заяви місцевому суду розрахунок заявлених сум процентів за користування кредитними коштами та розрахунок заявлених сум комісії та встановлено, що розрахунки були здійснені кредитором відповідно до умов Кредитного договору №151214К1 - 15 274 785,36 грн., Кредитного договору №151213К5 - 885 524,12 грн., Кредитного договору №151214К2 - 2 943 040,77 грн., Кредитного договору №151213К12 - 578 925,19 грн.

Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, апеляційним судом перевірено розрахунок АТ "Укрексімбанк" трьох процентів річних та встановлено, що розрахунок є арифметично вірним та здійсненим із дотриманням приписів чинного законодавства, а саме: Кредитний договір №151214К1 - 5 756 014,12 доларів США (161 816 522,55 грн., за курсом станом на 24.03.2020р. - 28,1126 грн.) та 21 905 429,40 грн., всього 183 721 951,95 грн.; Кредитний договір №151213К5 - 304 346,46 доларів США (8 555 970,30 грн., за курсом станом на 24.03.2020р. - 28,1126 грн.) та 1 305 209,42 грн., всього 9 861 179,72 грн.; Кредитний договір №151214К2 - 1 047 312,05 доларів США (29 442 664,74 грн., за курсом станом на 24.03.2020р. - 28,1126 грн.) та 4 159 647,63 грн., всього 33 602 312,37 грн.; Кредитний договір №151213К12 - 197 409,88 доларів США (5 549 705,00 грн., за курсом станом на 24.03.2020р. - 28,1126 грн.) та 783 497,57 грн., всього 6 333 202,57 грн.

Крам того, апеляційним судом перевірено наданий АТ "Укрексімбанк" місцевому суду розрахунок заявлених сум інфляційних втрат та вважає, що місцевим судом було правильно визнано їх такими, що здійснені арифметично вірно та дорівнюють: Кредитний договір №151214К1 - 5 933 146,43 грн., Кредитний договір №151213К5 - 316 864,48 грн., Кредитний договір №151214К2 - 1 097 066,70 грн., Кредитний договір №151213К12 - 207 250,22 грн.

Нормами ч.1 ст.220 ГК України передбачено, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.ст.549, 550 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Із наданого місцевому суду АТ "Укрексімбанк" розрахунку пені вбачається, що Банком було здійснене нарахування пені на суму основного боргу, процентів та комісії за період з 24.02.2017р. по 25.02.2020р.

Порядок нарахування пені передбачено статтею 10 укладених Кредитних договорів, якими передбачено, що позичальник сплачує Банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов`язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов`язань.

Тому апеляційний суд вважає, що АТ "Укрексімбанк" було правильно нараховано пеню за фактичну кількість прострочених днів.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтями 257, 258 ЦК України визначена тривалість загальної та спеціальної позовної давності.

Згідно з ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст.262 ЦК України, заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

У пп.14.6.1 Кредитних договорів №151214К1 та №151214К2 від 28.03.2014р. сторони домовились про збільшення строків позовної давності до 10 років для всіх грошових зобов`язань позичальника (у тому числі, але не виключно, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за кредитом, комісій, штрафних санкцій та інших платежів), що передбачені умовами цього договору.

Також ч.ч.1, 3 ст. 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно з Договорами про переведення боргу від 07.10.2019р. на ТОВ "СП "Нива" було переведено заборгованість за Генеральною угодою №15106N6 від 23.03.2006р., що складається із боргу за Кредитним договором №151214К1 в сумі 109 757 032,27 дол. США та 21 637 265,98 грн., а також переведено заборгованість за Генеральною угодою №15106N3 від 23.02.2006р., що складається із боргу за Кредитним договором №151214К2 та Кредитним договором №151213К5 в сумі 25 945 020,69 дол. США та 5 379 292,19 грн., яка включає суму основного боргу, процентів, комісій та всіх інших зобов`язань, передбачених Кредитним договором (далі - Борг), а ТОВ "СП "Нива" погодилася та набула усі права та обов`язки, пов`язані з Боргом, включаючи обов`язок по виконанню зобов`язань щодо погашення Боргу.

Оскільки нарахування та сплата пені визначена умовами Кредитних договорів №151214К1, №151214К2 та №151213К5, пеня є "іншим зобов`язанням, передбаченим Кредитним договором" та включена до складу Боргу.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та правильно зазначено місцевим судом, боржником - ПрАТ "Компанія "Райз" було підтверджено, що після укладення Договорів про переведення боргу та зміни боржника за Генеральними угодами №15106N6 від 23.03.2006р. та №15106N3 від 23.02.2006р., забезпечення за договорами забезпечення не припиняється і зберігається у якості забезпечення виконання зобов`язань за вказаними Генеральними угодами.

Тому місцевим судом було правильно встановлено, що відображена в розрахунку заборгованості пеня станом на 07.10.2019р. є безспірною та визнана позичальником і ПрАТ "Компанія "Райз".

Згідно з п.п.7.1, 7.2 Кредитним договором №151213К12 від 24.07.2013р. позичальник зобов`язався виконувати вимоги даного кредитного договору. У разі невиконання зобов`язань згідно з пп.пп. 3.4.1, 3.5.1 ст.4 Кредитного договору №151213К12 від 24.07.2013р. позичальник сплачує пеню.

З матеріалів справи вбачається, що 18.10.2019р. до Кредитного договору №151213К12 від 24.07.2013р. були внесені зміни додатковим договором №151213К12-0019, відповідно до яких, зокрема, сторони Кредитного договору №151213К12 домовились, що Банк здійснює переведення заборгованості ТОВ "СП "Нива" у доларах США за Кредитним договором №151213К12 у національну валюту України (гривню) за офіційним курсом Національного банку України на дату такого переведення (станом на 18.10.2019р. офіційний курс Національного банку України - 24,733852 гривень за 1 долар США).

Тому апеляційний суд вважає, що 18.10.2019р., відповідно до умов Кредитного договору №151213К12 від 24.07.2013р. з урахуванням внесених змін додатковим договором №151213К12-0019 від 18.10.2019р., було здійснено переведення заборгованості, в тому числі і заборгованості по пені, з доларів США у гривню за офіційним курсом Національного банку України на дату такого переведення.

Таким чином, місцевий суд дійшов правильного висновку, що укладенням Договорів про переведення боргу, а також відповідних змін до Генеральних угод №15106N6 і №15106N3, Кредитних договорів та договорів забезпечення, сторони відповідних правочинів визнали наявну станом на 07.10.2019р. заборгованість, а отже строк позовної давності щодо відповідних зобов`язань, в тому числі й щодо нарахованої пені, з 07.10.2019р. перервався.

Також частковим погашенням заборгованості за Кредитним договором №151213К12 після 23.02.2017р., укладенням 18.10.2019р. відповідних змін до Кредитного договору №151213К12 щодо переведення заборгованості в національну валюту України, сторони відповідного правочину визнали наявну станом на 17.10.2019р. заборгованість, а отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що строк позовної давності щодо відповідних зобов`язань, в тому числі й щодо нарахованої пені, з 18.10.2019р. перервався.

Апеляційним судом було перевірено розрахунок заявлених АТ "Укрексімбанк" сум пені та взято до уваги умови нарахування пені за фактичну кількість прострочених днів. Тому апеляційний суд вважає, що місцевим судом правильно визнано розрахунки заявлених сум пені такими, що здійснені арифметично вірно та дорівнюють: Кредитний договір №151214К1 - 877 236 801,99 грн., Кредитний договір №151213К5 - 46 423 644,21 грн., Кредитний договір №151214К2 - 159 971 658,52 грн., Кредитний договір №151213К12 - 30 127 863,24 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Статтею 572 та ч.2 ст.589 ЦК України передбачено, що в силу застави, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання. забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.2 ст.45 КУзПБ, забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Враховуючи положення Кодексу України з процедур банкрутства, вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог заставного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються у розмірі вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави.

Як вбачається із заяви АТ "Укрексімбанк" з грошовими вимогами до ПрАТ "Компанія "Райз", виконання зобов`язань ТОВ "СП "Нива":

1) За Генеральною угодою №15106N6 від 23.03.2006р. забезпечується: Договори застави №151208Z156 від 06.11.2008р., №151209Z68 від 30.04.2009р., №151211Z111 від 16.09.2011р.; Договори іпотеки №15106Z110 від 28.03.2006р., №15106Z111 від 28.03.2006р., №15106Z112 від 28.03.2006р., №15106Z113 від 28.03.2006р., №151207Z163 від 22.11.2007р.; №151207Z142 від 22.11.2007р., №151208Z136 від 28.11.2008р., №151208Z14 від 14.02.2008р., №151208Z196 від 27.11.2008р., №151208Z19 від 14.02.2008р., №151209Z132 від 28.07.2009р., №151209Z74 від 22.06.2009р., №151209Z35 від 03.03.2009р.,№151210Z46 від 18.11.2010р., №151210Z26 від 22.03.2010р., №151210Z50 від 30.06.2010р., №151211Z112 від 16.09.2011р.

Відповідно до умов зазначених договорів застави та іпотеки, загальна заставна вартість майна становить 336 058 496,00 грн.

Оскільки, ПрАТ "Компанія "Райз" за Генеральною угодою №15106N6 та укладеним в її рамках Кредитним договором №151214К1 виступає лише майновим поручителем, тому місцевий суд дійшов правильного висновку, що вимоги АТ "Укрексімбанк" до ПрАТ "Компанія "Райз" за Генеральною угодою №15106N6 та укладеним в її рамках Кредитним договором №151214К1 в розмірі 3 144 317 522,47 грн., є вимогами, що забезпечені заставою майна боржника.

2) За Генеральною угодою №15106N3 від 23.02.2006р. забезпечується: Договором поруки №151213Р1 від 25.01.2013р. укладеним з ПрАТ "Компанія "Райз"; Договорами застави №15106Z60 від 20.03.2006р., №151209Z68 від 30.04.2009р., №151211Z111 від 16.09.2011р.; Договори іпотеки №15106Z179 від 24.05.2006р., №15106Z81 від 24.03.2006р., №15106Z105 від 27.03.2006р., №151208Z50 від 08.05.2008р., №151209Z35 від 03.03.2009р., №151209Z132 від 28.07.2009р., №151209Z74 від 22.06.2009р., №151210Z46 від 18.11.2010р., №151210Z26 від 22.03.2010р., №151210Z50 від 30.06.2010р., №151211Z112 від 16.09.2011р.

Відповідно до умов зазначених договорів застави та іпотеки, загальна заставна вартість майна становить 35 594 758,00 грн.

Тому, враховуючи наявність Договору поруки №151213Р1 від 25.01.2013р., заставну вартість майна, місцевий суд дійшов правильного висновку, що відповідно до ч.2 ст.45 КУзПБ, вимоги АТ "Укрексімбанк" до ПрАТ "Компанія "Райз" за Генеральною угодою №15106N3 та укладеними в її рамках Кредитними договорами №151213К5 та №151214К2 в розмірі 741 570 365,68 грн., повинні були розглядатися як забезпечені лише в частині вартості предметів застави - 35 594 758,00 грн., а залишок вимог у розмірі 705 975 607,68 гри. є незабезпеченими.

3) За Генеральною кредитною угодою №151213N3 від 24.07.2013р. забезпечується: Договором поруки №151213Р17 від 25.07.2013р. укладеним з ПрАТ "Компанія "Райз"; Договором іпотеки №151216Z4 від 22.09.2016р.

Відповідно до умов Договору іпотеки, заставна вартість майна становить 38 135 990,00 грн.

Тому, враховуючи наявність Договору поруки №151213Р17 від 25.07.2013р., заставну вартість майна, місцевий суд дійшов правильного висновку, що відповідно до ч.2 ст.45 КУзПБ, вимоги АТ "Укрексімбанк" до ПрАТ "Компанія "Райз" за Генеральною угодою №151213N3 та укладеним в її рамках Кредитним договором №151213К12 в розмірі 108 255 743,83 грн., повинні були розглядатися як забезпечені лише в частині вартості предметів застави - 38 135 990,00 грн., а залишок вимог у розмірі 70 119 753,83 гри. є незабезпеченими.

Верховний Суд у постанові від 17.06.2020р. у справі №905/2028/18 дійшов наступних висновків: "Згідно ч.2 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21.10.2019р., забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог заставного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються у розмірі вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави. Оскільки вартість предметів застави, як встановлено під час розгляду справи попередніми судовими інстанціями, що визначена між ПАТ "Укрексімбанк" (кредитором) та ТОВ "Соціально-промислове будівництво "Енерго" (позичальником, заставодавцем) у наведених вище договорах застави становить 193 058 117,00 грн., в той час коли вимоги AT "Укрексімбанк" за кредитним договором №151113K3 від 12.04.2013р. становлять 758 308 798,34 грн., отже, з урахуванням приписів ч.2 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, висновок про те, що вимоги AT "Укрексімбанк" є забезпеченими лише в частині вартості предмета застави, а залишок вимог вважається незабезпеченим, є правильним.

Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладений 15.05.2018р. в постанові у справі №902/492/17, оскільки з набранням чинності Кодексу України з процедур банкрутства (з 21.10.2019р.) порядок визначення забезпечених вимог було конкретизовано законодавцем в ч.2 ст.45 Кодексу та визначено, що кредитор є забезпеченим лише в частині вартості предмета застави".

Місцевий суд законно і обґрунтовано визнав кредиторські вимоги АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на загальну суму 3 994 147 835,97 грн. та включив до реєстру вимог кредиторів з віднесенням до наступної черговості задоволення вимог кредиторів: 4 204, 00 грн. - перша черга; 539 572 195,51 грн. - четверта черга з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів боржника; 236 523 165,97 грн. - шоста черга та 3 218 048 270,47 грн. - вимоги, які забезпечені заставою майна боржника.

Розглянувши заяву Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів з грошовими вимогами до боржника у розмірі 65 844 277,04 дол. США (забезпечені вимоги 40 859 242,89 дол. США), дослідивши додані до неї докази, апеляційний суд встановив наступне.

Експортно-Імпортний Банк Сполучених Штатів є незалежною установою Сполучених Штатів Америки з місцезнаходженням за адресою: 811 Вермонт Авеню, НВ, Вашингтон, Округ Колумбія 20571, США, створений відповідно до Закону про Експорно - Імпортний Банк 1945 року (скорочено - Ексім Банк).

Як вбачається з матеріалів заяви, Ексім Банком заявлені кредиторські вимоги за наступними договорами: Кредитним Договором від 27.03.2013р. - забезпечені грошові вимоги (далі - Кредитний Договір 1 (на Техніку)); Кредитним Договором від 13.09.2013р. - незабезпечені грошові вимоги (далі - Кредитний Договір 2 (на Елеватори)).

Відповідно до Кредитного Договору 1 (на Техніку) Приватна Корпорація Фінансування Експорту (PRIVATE EXPORT FUNDING CORPORATION-"ПЕФКО") - юридична особа, що створена та існує відповідно до законодавства штату Делавер, Сполучені Штати Америки, скорочено "ПЕФКО"), надала ПАТ "Компанія "Райз" кредит на придбання сільськогосподарської техніки John Deere на загальну суму 58 181 050,33 дол. США зі сплатою 2,6 % річних за один транш та 2,8 % річних - за другий транш.

Вимоги Ексім Банку до ПАТ "Компанія "Райз" за Кредитним Договором 1 (на Техніку) забезпечені заставою транспортних засобів (сільськогосподарської техніки John Deere). Вартість предмета забезпечення за Кредитним Договором 1 (на Техніку) складає 52 146 661,46 дол. США.

Місцевим судом було встановлено, що кредит надавався двома траншами: транш 1 - на суму 21 932 965,33 дол. США та транш 2 - на суму 36 248 085,00 дол. США. Наведене відображено в боргових інструментах від 20.05.2013р., підписаних ПАТ "Компанія "Райз", за яким останнє безумовно обіцяє сплатити основну суму в розмірі 21 932 965,33 дол. США за траншем 1 та сплатити проценти, нараховані на баланс основної суми, непогашеної в будь-який момент, за ставкою 2,6% річних, та сплатити основну суму в розмірі 36 248 085,00 дол. США, а також проценти, нараховані на баланс основної суми, непогашеної в будь-який момент, за ставкою 2,8% річних. Відповідно до пункту 6.02 Кредитного договору 1 (на Техніку), якщо Ексім Банк здійснить платіж на вимогу Кредитодавця стосовно будь-якого Боргового Інструменту, то, починаючи з дати здійснення такого платежу за вимогою, якщо будь-яка сума основного боргу або нарахованих процентів за цим Договором або будь-яким Борговим Інструментом, які мають бути сплачені на той момент Ексім Банку, не буде сплачена повністю на дату, на яку її належить сплатити, через настання визначеної дати погашення, дострокового погашення чи інакше, то позичальник повинен сплатити Ексім Банку на вимогу проценти, нараховані на таку несплачену суму (у міру, в яку це дозволено застосовним правом), за період від (та включаючи) дати невиконання платіжних зобов`язань до (але не включаючи) дати, на яку така сума буде сплаченою в повному обсязі за процентною ставкою річних, що дорівнює одному проценту (1%) річних зверх фіксованої ставки.

Пунктом 13.01. Кредитного договору 1 (на Техніку) передбачено, що кожне визначення процентної ставки або комісійних кредитодавцем або Ексім Банком відповідно до будь-якого положення цього договору або будь-якого Боргового інструменту, за відсутності явної помилки, є остаточними та має обов`язкову силу для позичальника, гарантів та зобов`язаної особи. Усі підрахунки процентів та комісійних за цим договором та за будь-яким Борговим інструментом повинні здійснюватися з розрахунку 360 днів на рік та фактичної кількості днів, що пройшли.

Для забезпечення належного виконання ПАТ "Компанія "Райз" всіх дійсних та майбутніх зобов`язань за Кредитним Договором 1 (на Техніку), включаючи зобов`язання щодо сплати основного зобов`язання, процентів, процентів на прострочені платежі, ПАТ "Компанія "Райз" уклала наступні Забезпечувальні Договори (Договори Застави Транспортних Засобів):

У забезпечення належного виконання за Договором Застави Транспортних Засобів від 24.04.2013р. ПАТ "Компанія "Райз" передала ПЕФКО у першочергову заставу з вищим пріоритетом транспортні засоби загальною вартістю 21 841 466,91 дол. США. Вартість Предмета застави зазначена в Додатку 1 (21 909 290,76 дол. США зі змінами, що внесені Додатковою Угодою №1 до Договору Застави Транспортних Засобів від 24.04.2013р.). Застава забезпечує виконання Заставодавцем (ПАТ "Компанія "Райз") у повному обсязі будь-яких та всіх дійсних та майбутніх зобов`язань Заставодавця (ПАТ "Компанія "Райз") за Кредитним договором (Кредитним Договором 1 (на Техніку) та цим Договором щодо сплати на користь Заставодержателя (ПЕФКО) будь-яких коштів, включаючи основну суму боргу (основне зобов`язання за Кредитним Договором 1 (на Техніку), проценти, неустойку (проценти на прострочені платежі та комісійні платежі за Кредитним договором, а також суми будь-яких витрат (Основні зобов`язання). Розмір основних зобов`язань визначається відповідно до умов Кредитного договору та цього Договору і становить суму, що неповернута на відповідну дату основна сума боргу за Кредитним договором, розмір якої може бути до 58 181 050,33 дол. США, а також належні до сплати на відповідну дату (і) проценти, неустойка та комісійні платежі за Кредитним договором, витрати та будь-які інші суми, які Заставодавець зобов`язаний сплатити на користь Заставодержателя за Кредитним договором та цим Договором.

За Договором Застави Транспортних Засобів від 08.08.2013р. ПАТ "Компанія "Райз" передала на користь ПЕФКО у першочергову заставу з вищим пріоритетом транспортні засоби загальною вартістю 30 237 370,70 дол. США.

Вказані Договори Застави зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Загальна вартість предметів застави на момент укладення зазначених Договорів Застави Транспортних Засобів складала 52 146 661,46 дол. США

З 2015 року боржник (ПрАТ "Компанія "Райз") перестав сплачувати кошти на погашення Основних зобов`язань (тіла кредиту) за Кредитним Договором 1 (на Техніку). У зв`язку з цим ПЕФКО надала вимогу Ексім Банку про платіж відповідно до умов гарантії Ексім Банку. Ексім Банк сплатив суму зобов`язань ПАТ "Компанія "Райз" на користь ПЕФКО.

04.11.2015р. ПЕФКО відступила Ексім Банку права Кредитора за Кредитним Договором 1 (на Техніку), а також за всіма та будь-якими договорами, що забезпечують виконання Кредитного Договору 1 (в тому числі, за Договорами Застави Транспортних Засобів). Відступлення було підписано уповноваженою особою, що засвідчено державним нотаріусом штата Нью-Йорк Енн Марі Мілано.

06.04.2016р. було укладено Додатковий Договір № 1 до Кредитного Договору 1 (на Техніку), яким зафіксовано відступлення прав від ПЕФКО до Ексім Банку. У відповідності до вказаного договору, Ексім Банк став новим Кредитором за Кредитним Договором 1 (на Техніку), ставши правонаступником всіх прав та інтересів первісного кредитодавця - Приватної Корпорації Фінансування Експорту (PRIVATE EXPORT FUNDING CORPORATION-"ПЕФКО").

Додатковим Договором № 1 була погоджена реструктуризація кредиту та були змінені умови погашення Основних зобов`язань за Кредитним Договором 1 (на Техніку). Відповідно до пункту I.A.1) Додаткового Договору № 1 до Кредитного Договору 1 (на Техніку) умови виплати Основного зобов`язання такі:

- для Траншу 1: (9) дев`ять піврічних платежів, які належні i підлягають сплаті кожного 25 лютого та 25 серпня, починаючи із 25 лютого 2018 року з оплатою в розмірі - 800 853,87 дол. США (перший платіж), інші платежі, що лишаються, повинні бути в розмірі 1 635 275,22 дол. США, за умови, що на дату остаточного погашення, Кредит повинен бути погашений в повному обсязі, i також за умови, що проценти повинні сплачуватися на кожну дату виплати процентів, що означає 25 лютого та 25 серпня кожного року, починаючи з 25 серпня 2013 року;

- для Траншу 2: (9) дев`ять піврічних платежів, які належні i підлягають сплаті кожного 25 лютого та 25 серпня, починаючи із 25 лютого 2018 року з оплатою в розмірі 1 556 140,42 дол. США (перший платіж), інші платежі, що лишаються, повинні бути в розмірі 3 177 505,85 дол. США передбачено, що на дату остаточного погашення, кредит повинен бути погашений в повному обсязі, також передбачено, що проценти повинні сплачуватися на кожну дату виплати процентів, яка означає 25 лютого та 25 серпня кожного року, починаючи з 25 лютого 2014 року.

19.07.2018р. між ПЕФКО та Ексім Банком було укладено Договір Відступлення, яким було підтверджено відступлення прав за Договорами Застави Транспортних Засобів від 24.04.2013р. і від 02.02.2013р. від ПЕФКО до Ексім Банку. Відповідно до вказаних договорів Ексім Банк набув всіх прав первісного заставодержателя - ПЕФКО, в той же час первісний заставодержатель припинив бути стороною за Договорами Застави Транспортних Засобів.

Відомості про зміну заставодержателя із ПЕФКО на Ексім Банк були внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Внаслідок відсутності платежів з боку ПрАТ "Компанія "Райз", 09.01.2019р. Ексім Банком було надіслано ПрАТ "Компанія "Райз" повідомлення про невиконання зобов`язань на суму основного зобов`язання, процентів, а також процентів на прострочені платежі за Кредитним Договором 1 на загальну суму 48 559 553,17 дол. США. Ця вимога була залишена боржником без задоволення.

Отже, заборгованість ПрАТ "Компанія "Райз" перед Експортно-Імпортним Банком Сполучених Штатів за Кредитним договором від 27.03.2013р. склала 45 866 638,32 дол. США, з яких: 40 859 242,89 дол. США - основне зобов`язання, 2 324 820,84 дол. США - проценти за кредитом (п.6.02 (а)(і)), та 2 686 574,59 дол. США процентів на прострочені платежі (п.6.02 (b)(і)).

Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Кредитного Договору 2 (на Елеватори) Приватна Корпорація Фінансування Експорту (PRIVATE EXPORT FUNDING CORPORATION-"ПЕФКО") - юридична особа, що створена та існує відповідно до законодавства штату Делавер, Сполучені Штати Америки, скорочено "ПЕФКО"), надала ПАТ "Компанія "Райз" кредит на загальну суму 22 626 555,00 дол. США зі сплатою 3,42 % річних та датою остаточного повернення 25.02.2020р.

В обмін на отримане за Кредитним договором 2 (на Елеватори), ПАТ "Компанія "Райз" було надано борговий інструмент від 13.09.2013р., за яким остання безумовно обіцяє сплатити основну суму в розмірі 22 626 555,00 дол. США та сплатити проценти, нараховані на баланс основної суми, непогашеної в будь-який момент, за ставкою 3,42 % річних.

Відповідно до п.6.02 Кредитного договору від 13.09.2013р., якщо Ексім Банк здійснить платіж на вимогу Кредитодавця стосовно будь-якого Боргового Інструменту, то, починаючи з дати здійснення такого платежу за вимогою, якщо будь-яка сума основного боргу або нарахованих процентів за цим Договором або будь-яким Борговим Інструментом, які мають бути сплачені на той момент Ексім Банку, не буде сплачена повністю на дату, на яку її належить сплатити, через настання визначеної дати погашення, дострокового погашення чи інакше, то позичальник повинен сплатити Ексім Банку на вимогу проценти, нараховані на таку несплачену суму (у міру, в яку це дозволено застосовним правом), за період від (та включаючи) дати невиконання платіжних зобов`язань до (але не включаючи) дати, на яку така сума буде сплаченою в повному обсязі за процентною ставкою річних, що дорівнює одному проценту (1%) річних зверх фіксованої ставки.

Пунктом 13.01 Кредитного договору від 13.09.2013р. передбачено, що кожне визначення процентної ставки або комісійних Кредитодавцем або Ексім Банком відповідно до будь-якого положення цього договору або будь-якого Боргового інструменту, за відсутності явної помилки, є остаточними та має обов`язкову силу для позичальника, гарантів та зобов`язаної особи. Усі підрахунки процентів та комісійних за цим договором та за будь-яким Борговим інструментом повинні здійснюватися з розрахунку 360 днів на рік та фактичної кількості днів, що пройшли.

У свою чергу, Ексім Банком було надано Приватній Корпорації Фінансування Експорту (ПЕФКО) гарантію у формі Листа (Договір у формі Листа про Плату за Надання Гарантії) від 13.09.2013р. на випадок, якщо ПАТ "Компанія "Райз" не виконає свої зобов`язання зі сплати коштів за Кредитним договором від 13.09.2013р.

Відповідно до п.6.01 Кредитного Договору 2 (на Елеватори), Позичальник (ПАТ "Компанія "Райз") повинен повернути всі суми, отримані за Кредитом, у вигляді тринадцяти (13) приблизно рівних піврічних платежів, що сплачуються один за одним, причому кожен такий платіж підлягає сплаті на Дату Погашення.

Оскільки починаючи з 2015 року ПАТ "Компанія "Райз" перестало сплачувати кошти на погашення кредиту за Кредитним договором 2 (на Елеватори) від 13.09.2013р., Приватна Корпорація Фінансування Експорту (ПЕФКО) надала вимогу Ексім Банку про платіж відповідно до умов гарантії, яка була виконана в повному обсязі.

04.11.2015р. ПЕФКО було відступлено Ексім Банку права Кредитора за Кредитним Договором 2 (на Елеватори) та за всіма будь-якими договорами, що забезпечують виконання Кредитного Договору 2.

06.04.2016р. був укладений Додатковий Договір № 1 до Кредитного Договору 2 (на Елеватори), яким зафіксовано відступлення прав від ПЕФКО до Ексім Банку. У відповідності до вказаного договору, Ексім Банк став новим Кредитором за Кредитним Договором 2 (на Елеватори), ставши правонаступником всіх прав та інтересів первісного кредитодавця - Приватної Корпорації Фінансування Експорту (PRIVATE EXPORT FUNDING CORPORATION-"ПЕФКО"). Додатковим Договором до Кредитного Договору 2 (на Елеватори) були погоджені розмір та реструктуризація кредиту та були змінені умови погашення Основних зобов`язань за Кредитним Договором 2 (на Елеватори). Відповідно до пункту I.A.1) Додаткового Договору № 1 до Кредитного Договору 2 (на Елеватори), умови виплати Основного зобов`язання такі: "шість (6) піврічних платежів, які належні i підлягають сплаті кожного 2-го лютого та 25 серпня, починаючи із платежу 25 лютого 2018 року в розмірі 1 004 022,16 Доларів США, а інші платежі, що лишаються, повинні бути в розмірі 3 280 204,03 дол. США за умови, що на дату остаточного погашення, кредит повинен бути погашений в повному обсязі, i також за умови, що проценти повинні сплачуватися на кожну дату виплати процентів, що означає 25 лютого та 25 серпня кожного року, починаючи з 25.02.2014р.

Внаслідок відсутності платежів з боку ПрАТ "Компанія "Райз", 09.01.2019р. Ексім Банком було надіслано ПрАТ "Компанія "Райз" повідомлення про невиконання зобов`язань за Кредитним договором від 13.09.2013р. щодо сплати основного боргу та простроченої суми процентів. Ця вимога була залишена боржником без задоволення.

Отже, заборгованість ПрАТ "Компанія "Райз" перед Експортно-Імпортним Банком Сполучених Штатів за Кредитним договором від 13.09.2013р., склала 19 977 638,72 дол. США, з яких: 17 405 042,31 дол. США - основне зобов`язання, 2 424 022,88 дол. США - проценти за кредитом (п.6.02 (а)(і)), та 460 683,87 дол. США процентів на прострочені платежі (п.6.02 (b)(і)).

На підтвердження заявлених грошових вимог кредитором було надано місцевому суду копії: витягу із Закону Сполучених Штатів Америки про Експортно - Імпортний Банк від 1945 року (з перекладом українською мовою), Кредитного Договору від 27 березня 2013 року (номер операції Ексім Банку - АР086748ХХ - Україна) зі змінами, що були внесені Додатковим Договором № 1 від 06 квітня 2016 року (номер операції Ексім Банку - АР086748ХХ - Україна) (з перекладом українською мовою), Боргового Інструменту за Траншем 1 на суму US$ 21 932 965,33 від 20 травня 2013 року та Боргового Інструменту за Траншем 2 на суму US$ 36 248 085,00 від 20 травня 2013 року (номер операції Ексім Банку - АР086748ХХ - Україна) (з перекладом українською мовою), Договору у формі Листа про Плату за Надання Гарантії від 03 квітня 2013 року за операцією Ексім Банку - АР086748ХХ - Україна, Договору Застави Транспортних Засобів від 24 квітня 2013 року, зі змінами та доповненнями, витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо реєстрації, внесення змін та продовження реєстрації застави за номером 13653623, Договору Застави від 08 серпня 2013 року, зі змінами та доповненнями, витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо реєстрації, внесення змін та продовження реєстрації застави за номером 13839165, Відступлення від 04 листопада 2015 року за операцією Ексім Банку - АР086748ХХ - Україна (з перекладом українською мовою), Договору Відступлення від 19 липня 2018 року за Договором Застави Транспортних Засобів від 24 квітня 2013 року та Договором Застави від 08 серпня 2013 року, Повідомлення про Дефолт від 09 січня 2019 року за операцією Ексім Банку - АР086748ХХ - Україна (з перекладом українською мовою), Відмови від попередніх умов від 12 липня 2018 року за операцією Ексім Банку - АР086748ХХ - Україна (з перекладом українською мовою), Кредитного Договору від 13 вересня 2013 року (Номер операції Ексім Банку - АР087244ХХ - Україна) зі змінами, що були внесені Додатковим Договором № 1 від 06 квітня 2016 року (Номер операції Ексім Банку - АР087244ХХ - Україна) (з перекладом українською мовою), Боргового Інструменту на суму US$ 22,626,555.00 від 13 вересня 2013 року (номер операції Ексім Банку - АР087244ХХ - Україна) (з перекладом українською мовою), Договору у формі Листа про Плату за Надання Гарантії від 13 вересня 2013 року, Відступлення від 04 листопада 2015 року за операцією Ексім Банку - АР087244ХХ - Україна (з перекладом українською мовою), Повідомлення про Дефолт від 09 січня 2019 року за операцією Ексім Банку - АР087244ХХ - Україна (з перекладом українською мовою), Відмови від попередніх умов від 12 липня 2018 року за операцією Ексім Банку - АР087244ХХ - Україна (з перекладом українською мовою), посвідчена адвокатом копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копія Довіреності Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів від 21 листопада 2019 року (з перекладом українською мовою).

З матеріалів справи вбачається, що Боржник в запереченнях від 13.04.2020р. щодо заявлених грошових вимог Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів визнав вимоги за Кредитним Договором 1 від 27.03.2013р. і Кредитним Договором 2 від 13.09.2013р. у розмірі 58 264 285,2 дол. США. та вказав на невірний розрахунок заявником процентів, вважаючи нарахування процентів за Кредитним Договором 1 від 27.03.2013р. по 25.02.2022р. та за Кредитним Договором 2 від 13.09.2013р. по 25.08.2020р. неправомірним, мотивуючи, що строк виконання зобов`язань за Кредитними Договорами станом на дату подання кредитором не настав.

Апеляційним судом перевірені надані місцевому суду Експортно-Імпортним Банком Сполучених Штатів розрахунки заборгованості ПрАТ "Компанія "Райз". Місцевим судом правильно встановлено, що проценти за користування кредитом за обома наданими траншами заявником було здійснено до 25.02.2022р.

Апеляційним судом встановлено, що дійсно, за умовами Кредитного договору від 27.03.2013р. (пункт 6.02) нарахування процентів здійснюється за весь строк користування кредитними коштами, що узгоджується із законодавством штату Нью-Йорк, яким сторони погодили керуватися за пунктом 12.01 Кредитного договору.

Однак, як було правильно зазначено місцевим судом, у цьому випадку має місце не вирішення договірних спорів за Кредитним договором від 27.03.2013р., а процесуальне врегулювання банкрутства ПрАТ "Компанія "Райз", що здійснюється за законодавством України відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч.3 ст.41 КУзПБ, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. Отже, при здійсненні розрахунку процентів слід прийняти як кінцеву дату, до якої нараховуються проценти, день відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Компанія Райз" ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2020.

Як зазначено вище, 07.06.2023р. заявником було подано до місцевого суду уточнення вимог до боржника, в якому міститься перерахунок розміру вимог із зазначенням кінцевої дати нарахування процентів - 24.02.2020р.

Також, як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ "Компанія "Райз" було подано місцевому суду свої розрахунки процентів за користування кредитом.

Суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги надані ПрАТ "Компанія "Райз" розрахунки процентів за користування кредитом, оскільки останнім було взято при розрахунку 365 днів на рік, у той час, як умовами Кредитного договору від 27.03.2013р. передбачено формулу із застосуванням 360 днів на рік (п.13.01).

Апеляційним судом перевірено розрахунок розміру вимог Ексім Банку (враховуючи уточнення вимог поданого 07.06.2023р.): - за Кредитним Договором 1 (на Техніку) від 27.03.2013р.: за Першим траншем 2.6% (за п.6.02 (а)(і)) та 3.6% (за п.6.02 (b)(і)), період нарахування з 25.08.2015р. по 24.02.2020р.; за Другим траншем 2,8% (за п.6.02 (а)(і)) та 3.8% (за п.6.02 (b)(і)), період нарахування з 25.02.2015р. по 24.08.2020р.; - за Кредитним Договором 2 (на Елеватори) від 13.09.2013р. - 3,42% (за п.6.02 (а)(і))) та 4,42 % (за п.6.02 (b)(і)) період нарахування з 24.08.2015р. по 24.02.2020р.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав правильним обрахунок Ексім Банку розміру процентів, що зазначені Кредитними Договорами від 27.03.2013р. і від 13.09.2013р., та визнано період нарахування процентів по Кредитному Договору 1 за період по 24.02.2020р., як це було вказано Ексім Банком у заяві від 07.06.2023р., оскільки вказана дата передує введенню ухвалою місцевого суду від 26.02.2020р. у справі № 910/628/20 про банкрутство мораторію.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2023р. ПрАТ "Компанія "Райз" через представника Русина Ю.Ю. до місцевого суду було подано клопотання про залишення без розгляду заяви Ексім Банку з кредиторськими вимогами до Боржника, вмотивоване тим, що заява з вимогами Ексім Банку до боржника була підписана Марченком О.І., який не мав повноважень представляти інтереси Ексім Банку у справі, оскільки Ексім Банк уповноважив Марченка О.І. за довіреністю від 21.11.2019р., що була видана до того, як Марченко О.І. набув статус адвоката - 26.12.2019р.. Також, як стверджував боржник, Марченком О.І. не було надано місцевому суду доказів того, що він має право представляти інтереси Ексім Банку США в якості адвоката на момент подання заяви з вимогами у справі про банкрутство №910/628/20 - 03.04.2020р. Ексім Банк СШ не міг видати Марченку О.І. довіреність від 21.11.2019р. на представництво інтересів Ексім Банку в судах до набуття Марченком О.І. статусу адвоката та до укладення з ним договору про надання правової допомоги. Відповідно, Марченко О.І. намагається представляти інтереси Ексім Банку СШ на підставі довіреності від 21.11.2019р. без договору про надання правової допомоги. Крім того, боржник вказував на те, що довіреність від 21.11.2019р. від імені Ексім Банку СШ підписана Дугласом Очс Адлером (Douglas Ochs Adler), який був заступником Генерального радника Ексім Банку СШ, чиї повноваження, на переконання боржника, не встановлені. Отже, така довіреність, на думку боржника, не є доказом повноважень Марченка О.І.

Дослідивши документи, що містяться у матеріалах справи, апеляційний суд встановив наступне.

З наявної в матеріалах справи довіреності від 21.11.2019р. вбачається, що Ексім Банком СШ було уповноважено Марченко О.І. діяти від імені та представляти Ексім Банк СШ для реалізації та захисту його прав та інтересів до ПрАТ "Компанія "Райз" перед будь-яким цивільним, кримінальним, господарським або адміністративним судом, або будь-яким іншим судовим органом України, на всіх рівнях чи інстанціях, у будь-яких провадженнях, включаючи провадження у справах про банкрутство. Відповідно, Марченко О.І. мав належні повноваження представляти інтереси Ексім Банку СШ у цій справі.

У матеріалах справи також містяться докази того, що Марченко О.І. має право представляти інтереси Ексім Банку СШ в якості адвоката на момент подання заяви 03.04.2020р. До заяви про грошові вимоги місцевому суду було додано копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №21/2402 від 26.12.2019р., тому місцевим судом правильно встановлено, що на момент подання заяви 03.04.2020р. Марченко О.І. мав статус адвоката та мав право представляти інтереси Ексім Банку СШ в українських судах, зокрема, у справі № 910/628/20.

Місцевим судом правильно зазначено, що Ексім Банк СШ міг видати Марченку О.І. довіреність від 21.11.2019р. на представництво інтересів Ексім Банку в судах до набуття Марченком О.І статусу адвоката 26.12.2019р. та до укладення з ним договору про надання правової допомоги (договір про надання правової допомоги був укладений 31.01.2020р.). Жодна норма Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не встановлює, що в довіреності, виданій на ім`я фізичної особи, обов`язково зазначається про те, що такий представник є саме адвокатом. Не містить таких вимог ні Господарський процесуальний кодекс України, ні Цивільний кодекс України, яким врегульовано питання представництва за довіреністю. У зазначеному аспекті важливим є, що особа, яка здійснює представництво за довіреністю, що видана до набуття нею статусу адвоката, мала статус адвоката та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на момент здійснення представництва. Така позиція суду є аналогічною із викладеною у постанові Верховного Суду від 12.10.2018р. у справі №908/1101/17.

Отже, місцевим судом обгрунтовано було визнано безпідставним висновок представника боржника, що Марченко О.І. представляє інтереси клієнта Ексім Банку СШ на підставі довіреності від 21.11.2019р. без договору про надання правової допомоги, оскільки договір про надання правової допомоги був укладений 31.01.2020р.

Тому, Марченко О.І. в якості адвоката законно представляв інтереси Ексім Банку СШ на підставі: довіреності від 21.11.2019р., Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №21/2402 від 26.12.2019р. і договору про надання правової допомоги від 31.01.2020р.

Щодо тверджень представника боржника Русина Ю.Ю. про невстановлені повноваження особи, що підписала довіреність від 21.11.2019р. від імені Ексім Банку СШ, апеляційний суд вважає, що вказана довіреність підписана Дугласом Очс Адлером (Douglas Ochs Adler), який був заступником Генерального радника Ексім Банку СШ. Повноваження Дугласа Очс Адлера були перевірені Державним нотаріусом Округу Колумбія Джо ЕннФ. Річардс, яка посвідчила його підпис на довіреності.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядником майна ПрАТ "Компанія "Райз" Ковальчуком М.М. у повідомленні про розгляд кредиторських вимог від 06.11.2020р. було визнано вимоги: за Кредитним Договором від 27.03.2013р.: 21 608 118,57дол. США - основне зобов`язання, 2 097 358,95 дол. США - проценти за договором, 1 170 547,18 дол. США - проценти на прострочені платежі за договором; за Кредитним Договором від 13.09.2013р.: 14 124 838,28 дол. США - основне зобов`язання, 1 313 032,73 дол. США - проценти за договором, 460 683,87 дол. США - проценти на прострочені платежі за договором. Решту вимог розпорядником майна Ковальчуком М.М. було відхилено.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що у повідомленні розпорядника майна Ковальчука М.М. про розгляд кредиторських вимог від 06.11.2020р. невірно вказані суми основного зобов`язанню, а розрахунок процентів за прострочення платежу виконаний всупереч умовам Кредитних Договорів і нараховувався на невірно визначену суму основного зобов`язання.

Крім того, розпорядник майна Ковальчук М.М. не визнав вимоги Ексім Банку за Кредитним Договором 1 (на Техніку) та стверджував, що відхилені вимоги не є конкурсними, оскільки дата погашення забезпечених основних сум за Кредитним Договором 1 (на Техніку) настає після 26.02.2020р. (після відкриття провадження у цій справі).

Апеляційний суд вважає, що оскільки, як було зазначено вище, вимоги за Кредитним Договором 1 (на Техніку), включаючи основні суми та нараховані на них проценти, є забезпеченими вимогами, а всі забезпечені вимоги за своїм визначенням не є поточними вимогами, тому місцевий суд обгрунтовано поставився критично до такої позиції розпорядника майна Ковальчука М.М.

Відповідно до положень ст.1 КУзПБ, забезпечені кредитори виділені в категорії, що є окремою від незабезпечених кредиторів (які поділяються на конкурсних та поточних кредиторів). До забезпечених вимог, на відміну від незабезпечених конкурсних вимог та поточних вимог, відносяться всі вимоги кредиторів, забезпечені заставою майна боржника, незалежно від дати їх виникнення. Тому всі зобов`язання ПрАТ "Компанія "Райз" за Кредитним Договором 1 (на Техніку) є забезпеченими - заставою Техніки (транспортних засобів), відповідно до Договору Застави Транспортних Засобів від 24.04.2013р. та Договору Застави Транспортних Засобів від 08.08.2013р.

Пункт 2.3 Договорів Застави передбачає, що заставою забезпечені всі зобов`язання ПАТ "Компанія "Райз" за Кредитом на Техніку, включаючи всі існуючі та всі майбутні зобов`язання ПАТ "Компанія "Райз" за Кредитним Договором 1 (на Техніку). Застава забезпечує виконання Заставодавцем (ПАТ "Компанія "Райз") у повному обсязі будь-яких та всіх дійсних та майбутніх зобов`язань Заставодавця (ПАТ "Компанія "Райз") за Кредитним договором 1 (на Техніку) та цим Договором щодо сплати на користь Заставодержателя (Ексім Банку) будь-яких коштів, включаючи основну суму боргу (Основне зобов`язання), проценти, неустойку та комісійні платежі за Кредитним договором, а також суми будь-яких витрат.

Крім того, розпорядником майна Ковальчуком М.М. у повідомленні про розгляд кредиторських вимог від 06.11.2020р. також не було визнано вимоги Ексім Банку стосовно сплати основної суми за Кредитним Договором 2 (на Елеватори) на суму 3 280 204,03 дол. США та щодо нарахованих на цю основну суму процентів в розмірі 810 056,97дол. США, Розпорядник майна стверджував, що відхилені вимоги Ексім Банку не є конкурсними, а є поточними, оскільки дата погашення основної суми, що була відхилена, настає 25.08.2020р. (після відкриття провадження у цій справі).

Апеляційний суд вважає, що таке твердження розпорядника майна Ковальчука М.М. було правильно визнано місцевим судом помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до абз.11 ст.1 КУзПБ, конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Вбачається, що розпорядник майна боржника прирівняв дату виникнення зобов`язання (вимоги) до дати виконання цього зобов`язання (вимоги) та, відповідно, останній вважав поточними вимоги Ексім Банку до ПрАТ "Компанія "Райз" на суму 3 280 204,03 дол. США.

Апеляційний суд наголошує, що дата виникнення зобов`язання (вимоги) та дата виконання зобов`язання (вимоги) не є тотожними. Закон пов`язує статус конкурсних грошових вимог виключно з моментом виникнення відповідного зобов`язання боржника, а не з наявністю прострочення зобов`язання на дату постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство. Цей висновок суду аналогічний позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020р. у справі №904/1693/19.

Отже, якщо зобов`язання виникло до моменту порушення провадження у справі про банкрутство, а строк виконання такого зобов`язання наступає після порушення провадження, то таке зобов`язання є конкурсним.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги до ПрАТ "Компанія "Райз" за Кредитним Договором 2 (на Елеватори), включно з відхиленими вимогами на суму 3 280 204,03дол. США, виникли у 2013 році, коли ПАТ "Компанія "Райз" отримав Кредит на Елеватори від ПЕФКО, який був первісним Кредитодавцем за Кредитним Договором 2 (на Елеватори).

06.04.2016р. боржником було визнано існування вимог Ексім Банку СШ за Кредитом на Елеватори, що виникли ще в 2013 році і перейшли від ПЕФКО до Ексім Банку 04.11.2015р., відповідно до Додаткового Договору № 1 та Приєднання до Кредитного Договору 2 (на Елеватори).

Частинами 1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч.2 ст.11, ст.629 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.ст.599, 610, 611 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Положеннями ст.533 ЦК України унормовано, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Так, ч.2 ст.45 КУзПБ передбачено, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Оскільки, Експортно-Імпортний Банк Сполучених Штатів звернувся до суду першої інстанції із заявою 03.04.2020р., шляхом направлення заяви засобами поштового зв`язку, тому розрахунок гривневого еквіваленту суми кредиторських вимог здійснювався за курсом НБУ станом на 03.04.2020р., який становив 27,5962 грн. за 1 долар США

Місцевий суд законно і обґрунтовано визнав грошові вимоги Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів на загальну суму 1 817 056 042,04 грн., а саме: 4 204,00 грн. - перша черга; 551 306 913,64 грн. - четверта черга, з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів боржника як такі, що заявлені з додержанням строку, встановленого ч.4 ст.45 КУзПБ, і правильно вніс окремо до реєстру вимог кредиторів відомості про майно, яке є предметом застави згідно Договорів Застави Транспортних Засобів на суму 1 265 744 924,40 грн.

Розглянувши заяву Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 20 372 464 784,84 грн., дослідивши додані до неї докази, апеляційний суд встановив наступне.

Компанія "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) - є юридичною особою, що створена та існує за законодавством Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії

26.03.2013р. між Компанією "Укрлендфармінг ПЛС" (Ukrlandfarming Plc), яка створена та існує за законодавством Республіки Кіпр (далі - Емітент), Компанією "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) та рядом поручителів, серед яких було ПАТ "Компанія "Райз", було укладено Договір довірчого управління (далі - Договір довірчого управління), яким погоджено випуск Емітентом облігацій на міжнародних ринках капіталу на суму 275 000 000 доларів США зі ставкою доходності 10,875 відсотків (процентів) річних та терміном погашення в 2018 році (далі - Облігації), на умовах, що поручителі, у тому числі ПАТ "Компанія "Райз", поручаються перед Кредитором за виконання Емітентом всіх його платіжних зобов`язань перед Кредитором за Облігаціями та за Договором довірчого управління.

Як зазначено в преамбулі Договору довірчого управління, його укладення було обґрунтовано наступними обставинами: Емітентом було затверджено випуск Облігацій на суму 275 000 000 дол.США зі ставкою доходності 10,875 відсотків річних з терміном погашення в 2018 році; випуск Облігацій здійснювався за умови, що кожен із поручителів, у тому числі ПАТ "Компанія "Райз", у повному обсязі, безумовно та безвідклично, на солідарній основі з Емітентом та іншими поручителями поручаються за виконання Емітентом всіх його платіжних зобов`язань перед Кредитором за Облігаціями та за Договором довірчого управління. Кожен із поручителів є стороною Договору поруки від 26.03.2013р., що був укладений між Кредитором та поручителями, у тому числі ПАТ "Компанія "Райз" (далі - Договір поруки), або ж уклав окремий договір поруки з Кредитором. Компанія "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) погодилася виконувати обов`язки довірчого управителя щодо Облігацій на підставі та у відповідності до положень Договору довірчого управління.

Відповідно до п.3.1 Додатку 5 "Умови випуску облігацій" до Договору довірчого управління (далі - Умови випуску Облігацій) та п.2.1 Договору поруки, Боржник поручився перед Кредитором у повному обсязі, безумовно і безвідклично, на солідарній основі з Емітентом та іншими поручителями, за виконання Емітентом всіх зобов`язань останнього щодо належної сплати Кредитору всіх коштів, належних до сплати за Договором довірчого управління і Облігаціями, які випущені на підставі Договору довічного управління та відповідно до Умов випуску Облігацій. Згідно з наведеними положеннями Умов випуску Облігацій та Договору поруки, Боржник зобов`язався, у разі несплати Емітентом будь-яких сум, передбачених Договором довірчого управління і Умовами випуску Облігацій, сплатити такі суми Кредитору.

Для належного виконання Умов випуску Облігацій, 26.03.2013р. між Емітентом, Компанією "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) та поручителями було укладено з Лондонською філією Дойче Банк АГ (Deutsche Bank AG, London Branch - Головний платіжний агент), Дойче Банк Люксембург С.А. (Deutsche Bank Luxembourg S.A.; - Реєстратор Облігацій) та Дойче Банк Траст Компані Амерікас (Deutsche Bank Trust Company Americas - Реєстратор Облігацій) Агентський договір стосовно Облігацій (з доповненнями).

Крім того, 25.03.2013р. між Емітентом, поручителями (у тому числі ПАТ "Компанія "Райз"), Сітігруп Глобал Маркетс Лімітед (CitiGroup Global Markets Limited), Лондонською філією Дойче Банк АГ (Deutsche Bank AG, London Branch) та СІБ (Сайпрус) Лімітед (SIB (Cyprus) Limited) було укладено Договір про підписку стосовно Облігацій (з доповненнями).

У подальшому, з огляду на рішення Емітента здійснити додатковий випуск Облігацій на суму 150 000 000 дол.США та 75 000 000 дол.США, 17.05.2013р. та 28.06.2013р. між Компанією "Укрлендфармінг ПЛС" (Ukrlandfarming Plc), Компанією "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) як довірчим управителем, ПАТ "Компанія "Райз" та іншими поручителями були укладені Перший додатковий договір довірчого управління та Другий додатковий договір довірчого управління відповідно. Згідно зі статтею 6 обох додаткових договорів довірчого управління, на додатково випущені на підставі таких договорів додаткові Облігації поширюється дія початково підписаного Договору довірчого управління.

Також, 17.05.2013р. та 28.06.2013р. між Компанією "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) та поручителями (включаючи ПАТ "Компанія "Райз") було укладено Перший додатковий договір поруки та Другий додатковий договір поруки, відповідно до яких поручителі (включаючи Боржника) поручилися перед Кредитором за виконання Емітентом всіх зобов`язань за Першим додатковим договором довірчого управління та Другим додатковим договором довірчого управління стосовно додаткових Облігацій. Відповідно до обох додаткових договорів поруки, порука та зобов`язання поручителів, у тому числі ПАТ "Компанія "Райз", які виникла на підставі Договору поруки, у повній мірі поширюються на зобов`язання Емітента, що виникли у результаті зазначеного вище додаткового випуску Облігацій та укладення відповідних Першого додаткового договору довірчого управління та Другого додаткового договору довірчого управління.

Отже, на підставі та на умовах, визначених у Договорі довірчого управління, Першому додатковому договорі довірчого управління та Другому додатковому договорі довірчого управління, Емітентом було здійснено випуск і розміщення Облігацій на загальну суму 500 000 000 (п`ятсот мільйонів) дол.США зі ставкою доходності 10,875 відсотків річних з терміном погашення 26.03.2018р.

Відповідно до п.23.1 Договору довірчого управління, п.19.1 Умов випуску Облігацій та п.21.1 Договору поруки, до таких договорів та до Облігацій застосовується англійське право.

Умови випуску та інша інформація щодо Облігацій викладені у проспекті Облігацій від 28.06.2013р., який було схвалено Центральним банком Ірландії і текст якого розміщено на офіційній веб-сторінці Ірландської фондової біржі (ISE) за посиланням: https://www.ise.ie/debt_documents/Prospectus%20-%20Standalone_e27423fe-318a-44b9-9993-c16675418144.PDF.

Інформація щодо завершення випуску Облігацій розміщена також на офіційній сторінці Емітента за посиланням: https://www.ulf.com.ua/ua/investor_relations/for_bondholders/.

Лістинг Облігацій здійснювався на Ірландській фондовій біржі (ISE), де таким Облігаціям були присвоєні наступні міжнародні ідентифікаційні коди: Regulation S ISIN: XS0908502452; Rule 144A ISIN: US903726AA55.

На підтвердження випуску Облігацій Глобальними сертифікатами облігацій Компанією "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) місцевому суду були надані засвідчені копії англійських версій: (I) Глобального сертифікату за Правилом 144А (на випуск облігацій на суму 275 000 000 дол.США), (ІІ) Глобального сертифікату за Положенням S (на випуск облігацій на суму 275 000 000 дол.США), (III) Глобального сертифікату за Правилом 144А (на додатковий випуск облігацій на суму 150 000 000 дол.США), (IV) Глобального сертифікату за Положенням S (на випуск облігацій на суму 150 000 000 дол.США), (V) Глобального сертифікату за Правилом 144А (на додатковий випуск облігацій на суму 75 000 000 дол.США), (VI) Глобального сертифікату за Положенням S (на додатковий випуск облігацій на суму 75 000 000 дол.США).

Умовами випуску Облігацій (п.п.6 і 7.1) встановлено наступні строки виконання платіжних зобов`язань Емітента щодо процентів (відсотків) за Облігаціями та основної суми Облігацій, а саме: Облігації приносять прибуток у вигляді процентів з та включаючи Дату Випуску (26 березня 2013 року) за ставкою 10,875 процентів річних, що належать до сплати раз у півроку після 26 березня та 26 вересня в кожному році, починаючи з 26 вересня 2013 року (в кожному випадку - "Дата Виплати Процентів"), відповідно до положень Умови 8 (Платежі). Якщо вимагається розрахунок процентів за період, менший ніж повний Період Нарахування Процентів, то відповідна база для розрахунку процентів визначається на підставі року, що складається з 360 днів, які діляться на 12 місяців по 30 днів кожний, та у випадку неповного місяця, фактичної кількості днів, що пройшли.

В Умовах випуску Облігацій період, що починається на Дату Випуску, включно, та закінчується на першу Дату Виплати Процентів, не включаючи її, а кожний наступний період розпочинається на першу Дату Виплати Процентів, включно, та закінчується на наступну Дату Виплати Процентів, не включаючи її, іменується "Періодом Нарахування Процентів".

Пунктом 7.1 Умов передбачено, що остаточне погашення здійснюється у разі, якщо не відбулося попереднього погашення, купівлі або анулювання, як зазначено нижче, то Облігації будуть погашені за їх основною сумою 26 березня 2018 року ("Дата Погашення"), відповідно до положень Умови 8 (Платежі). Облігації не можуть погашатись на розсуд Емітента чи Поручителя іншим способом, ніж відповідно до цієї Умови.

Отже, Емітент зобов`язався повністю виконати свої платіжні зобов`язання за Умовами випуску Облігацій та Договором довірчого управління щодо сплати процентів за Облігаціями та повернення основної суми Облігацій до 26.03.2018р. (дата погашення).

На виконання своїх зобов`язань за Умовами випуску Облігацій та Договором довірчого управління, у період з 26 березня 2013 року до 26 вересня 2015 року Емітент виплачував проценти за Облігаціями у розмірі та на умовах, визначених Умовами випуску Облігацій та Договором довірчого управління (з урахуванням Першого додаткового договору довірчого управління та Другого додаткового договору довірчого управління).

Разом з тим, 22 квітня 2016 року між Емітентом, Кредитором як довірчим управителем, Боржником та іншими поручителями було укладено Третій додатковий договір довірчого управління, яким, серед іншого, були внесені зміни у пункт 6 Умов випуску облігацій щодо порядку сплати процентів за Облігаціями, які підлягали сплаті 26 березня 2016 року та 26 вересня 2016 року, а саме: пунктом (t) Розділу 3 "Доповнення до первинного договору довірчого управління" встановлено наступне: "(t) у перший абзац Умови 6 Термінів та Умов вносяться наступні зміни (новий текст підкреслено подвійними рисками): Облігації приносять прибуток у вигляді процентів за ставкою 10,875 процентів річних, що належать до сплати раз у півроку після 26 березня та 26 вересня кожного року, починаючи з 26 вересня 2013 року (в кожному випадку - Дата Виплати Процентів) відповідно до положень Умови 8 (Платежі), за умови, що процентні платежі за ставкою 5.4375 процентів річних, що підлягають сплаті 26 березня 2016 року та 26 вересня 2016 року (що складають піврічні платежі від 10.875% купонів), повинні сплачуватися наступним чином: (a) 1.25% в грошовій формі, як звичайний процентний платіж, що здійснюється Платіжним Агентом; та (іі) 4.1875%, як платіж в натуральній формі ("PIK"), що підлягає сплаті 22 квітня 2016 року; та (b) 1.25% у готівковій формі, як звичайний процентний платіж, що здійснюється Платіжним Агентом; та (іі) 4.1875% як PIK (payment in kind), що підлягає сплаті 26 вересня 2016 року. PIK має сплачуватися шляхом збільшення основної суми Облігацій, що знаходяться в обігу, на основну суму, що дорівнює частині процентів (розмір таких процентів відображається шляхом збільшення основної суми Облігацій, що знаходяться в обігу, "PIK Проценти") (в кожному випадку "PIK-платіж"). Емітент повинен надати Довірчому Управителю та Головному Платіжному Агенту Свідоцтво Посадової Особи станом на або за п`ять Робочих Днів (як визначено нижче) до дати платежу, що визначає момент оплати PIK Процентів, що підлягають сплаті на таку дату платежу. Щодо кожного PIK Платежу, сукупна основна сума Облігацій в обігу буде збільшуватись на основну суму, що дорівнює сукупній сумі PIK Процентів, що буде підлягати сплаті та буде сплачуватись Емітентом протягом відповідного процентного періоду (заокруглена до найближчого 1 долара США) та володіння Облігаціями кожного власника рахунку буде збільшуватись пропорційно Єврокліар та Клірстрім, Люксембург або ДТК (залежно від обставин) відповідно до їхніх внутрішніх правил та положень. В результаті збільшення основної суми Облігацій як наслідок PIK Платежу, Облігації будуть приносити відсотки на таку суму збільшеної основної суми з та включаючи відповідну Дату Виплати Процентів. Для цілей Умов, всі посилання на "основну суму" Облігацій повинні включати будь-яке збільшення основної суми Облігацій як наслідок платежу PIK Процентів".

З огляду на внесені зміни до пункту 6 Умов випуску Облігацій, проценти за Облігаціями, які мали бути сплачені 26 березня 2016 року та 26 вересня 2016 року, були виплачені наступним чином: (і) 1.25% в грошовій формі, як звичайний процентний платіж, що здійснюється Платіжним Агентом; та (іі) 4.1875%, як платіж в натуральній формі.

При цьому, як видно з пункту (t) Розділу 3 Третього додаткового договору довірчого управління, PIK-платіж передбачав збільшення основної суми Облігацій, що знаходяться в обігу, на суму процентів, які мали бути сплачені (далі - "РІК-проценти"). Окремо передбачалось, що після здійснення Емітентом РІК-платежу в подальшому проценти будуть нараховуватись вже на основну суму Облігацій, збільшену на розмір РІК-процентів.

Відповідно до змінених умов виплати процентів за Облігаціями, Емітентом були здійсненні виплати процентів, які підлягали сплаті 26 березня 2016 року та 26 вересня 2016 року (включаючи здійснення РІК-платежу), внаслідок чого основна сума за Облігаціями була збільшена на 42 751 758 дол.США.

У подальшому, зобов`язання щодо сплати процентів за Облігаціями Емітентом не виконувались. При цьому, 26.03.2018р. (дата погашення) Емітент не повернув основну суму за Облігаціями у розмірі 542 751 757,81 дол.США.

Сума невиконаних платіжних зобов`язань Емітента, за які поручився Боржник, складається з: (1) зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за Облігаціями, згідно з Договором довірчого управління та Умовами випуску Облігацій, у розмірі 542 751 757,81 дол.США (Основна сума), (2) зобов`язання щодо сплати процентів, нарахованих згідно з Договором довірчого управління та Умовами випуску Облігацій, у розмірі 201 502 243,75 дол.США (Проценти).

Отже, як стверджувала Компанія "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED), загальна сума заборгованості Емітента перед Кредитором, за яку поручився Боржник, склала 744 254 001,56 дол.США (згідно уточненого розрахунку за курсом станом на дату звернення - 06.04.2020р.) та становить 20 372 464 784,70 грн. (офіційний курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України, складала 27,3730 грн. за 1 дол.США).

Статтею 2.5 Договору довірчого управління та статтею 14 Умов випуску Облігацій, встановлено, що у будь-який час після настання терміну сплати Емітентом, Кредитор може на власний розсуд і без надання додаткового повідомлення Боржнику (як поручителю) ініціювати такі провадження проти Емітента і/або Боржника (поручителя), які Кредитор вважатиме доцільними з метою виконання умов Договору довірчого управління, Умов випуску Облігацій і/або Договору поруки.

Крім того, згідно з пунктом 8.14 Договору довірчого управління, у зв`язку зі здійсненням будь-яких своїх прав стосовно довірчого управління, повноважень та свободи дій відповідно до цього договору (включаючи, серед іншого, будь-яку зміну, відмову від права, дозвіл, рішення або заміну сторони), Кредитор як довірчий управитель враховує загальні інтереси власників облігацій незалежно від їх кількості (далі - Власники Облігацій).

Отже, в будь-якому провадженні, що стосується примусового виконання умов Договору довірчого управління, Умов випуску Облігацій та Договору поруки, Кредитор діє в інтересах усіх Власників облігацій.

З матеріалів справи вбачається, що Боржник та розпорядник майна Ковальчук М.М. у письмових запереченнях не визнали повноваження представника Компанія "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) Бідного Є.М. та поставили під сумнів відповідність ордеру про надання правової допомоги між Кредитором та Адвокатським об`єднанням "Бейкер Макензі" з огляду на те, що в оригіналі ордеру, який було подано до суду на підтвердження повноважень адвоката Бідного Є.М. щодо підписання та подання заяви про грошові вимоги та представництва інтересів Кредитора у справі, в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» зазначено «У судах, банках, нотаріальних конторах та інших державних органах, установах щодо представництва інтересів Довірителя у справі №910/628/20", що, на переконання Боржника та розпорядника майна, є некоректним. На думку Боржника, відповідний ордер мав містити зазначення конкретного суду, в якому здійснюється представництво інтересів Кредитора.

Також, як стверджували Боржник та розпорядник майна Ковальчук М.М., у місцевого суду були відсутні підстави для прийняття заяви про грошові вимоги до розгляду, оскільки станом на 06.04.2020р. (дата подання заяви про грошові вимоги) довіреність, яка містилась в матеріалах справи на підтвердження повноважень представника Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED), була недійсною.

Вбачається, що Боржник стосовно статусу кредитора - Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) зазначав, що Компанія не володіла повноваженнями Довірчого управителя на підставі Договору довірчого управління, отже не мала правових підстав для заявлення грошових вимог до Боржника в інтересах Власників облігацій.

Крім того, як стверджував Боржник, правовим документом, що регулює правовідносини між Емітентом, Власниками Облігацій та особою, що здійснює довірче управління в інтересах Власників Облігацій, є Договір довірчого управління від 26.03.2013р. із змінами та доповненнями, укладеними 17.05.2013р. (Перший додатковий договір до Договору довірчого управління) та 28.06.2013р. (Другий додатковий договір до Договору довірчого управління), укладений між Емітентом, Поручителями та Довірчим управителем.

22.04.2016р. сторонами Договору довірчого управління було укладено Третій додатковий договір до Договору довірчого управління. Третій додатковий договір до Договору довірчого управління було укладено на виконання позачергової резолюції зборів Власників Облігацій, прийнятої 21.04.2016р. на зборах Власників Облігацій, в яких взяли участь Власники Облігацій що володіли правами вимоги щодо понад 75 відсотків непогашеної суми основного боргу за облігаціями. Рішення зборів є чинними та обов`язковими до виконання Власниками Облігацій та Сторонами (далі - Збори). Відповідно до пункту (В) преамбули Третього додаткового договору до Договору довірчого управління Зборами було прийнято рішення про внесення змін до Договору довірчого управління, зокрема, про відкликання Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED), як Довірчого управителя, та призначення Довірчим управителем - Компанію ГЛОБАЛ ЛОАН ЕДЖЕНСІ ЛІМІТЕД. Також Третім додатковим договором до Договору довірчого управління було внесено ряд істотних змін до зобов`язань Емітента, зокрема, в частині нарахування та сплати процентів обмежень щодо господарської діяльності та розпорядження майном, інше. Відповідно до п.5 Третього додаткового договору до Договору довірчого управління, Третій додатковий договір до Договору довірчого управління вступив в дію після підписання. Умови Первісного Договору довірчого управління, Першого додаткового договору до Договору довірчого управління та Другого додаткового договору до Договору довірчого управління застосовуються в частині, що не суперечить Третьому додатковому договору до Договору довірчого управління. Додаткових умов набрання чинності договором не передбачалось. Третій додатковий договір до Договору довірчого управління був підписаний всіма сторонами Договору довірчого управляння, зокрема, Емітентом, поручителями та Компанією "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) і вступив в дію. З дати укладення Третього додаткового договору до Договору довірчого управління інші додаткові договори/угоди до Договору довірчого управління сторонами не укладались. Отже, за твердженнями Боржника, право на пред`явлення грошових вимог належить саме Власникам Облігацій.

Також Боржник місцевому суду зазначав, що у нього, як у поручителя за Договором поруки, не виникло зобов`язання щодо оплати заборгованості Емітента, оскільки ним не отримано вимоги в порядку ст.11 Договору поруки. Обґрунтовуючи додатково свої заперечення останній посилався на приписи ст.ст.543, 553-555 Цивільного кодексу України. При цьому, Боржник зазначав, що у Договорі поруки відсутні чіткі строки, коли поручитель має виконати зобов`язання.

Однак, із аналізу договорів, які передбачають основне зобов`язання, договорів забезпечення та аналізу законодавства чітко прослідковується наступне: поручитель може вважатись боржником кредитора виключно після того, як емітент повідомить про невиконання основного зобов`язання.

Боржник місцевому суду також вказував на те, що Кредитор не підтвердив свої грошові вимоги належними доказами, оскільки Кредитором не було подано до суду: проспект Облігацій, що виключає можливість встановити умови розміщення Облігацій; засвідчені переклади на українську мову Глобального сертифікату за Правилом 144А (на випуск Облігацій у сумі 275 000 000 доларів США), Глобального сертифікату за Правилом 144А (на випуск Облігацій у сумі 75 000 000 доларів США), Глобального сертифікату за Положенням S (на випуск Облігацій у сумі 275 000 000 доларів США), Глобального сертифікату за Положенням S (на випуск Облігацій у сумі 75 000 000 доларів США).

Крім того, не погоджуючись із розміром заявлених грошових вимог, Боржник зазначав, що Емітент здійснював виконання платіжних зобов`язань до 26.09.2016р. включно, що свідчить про часткове виконання зобов`язань Емітентом та не містить відомостей, чи враховано виконану Емітентом суму зобов`язань в розрахунку заборгованості. Також Боржник заперечував проти нарахування процентів після спливу строку виконання Основного зобов`язання.

На підтвердження заявлених грошових вимог кредитором було надано місцевому суду: документи, що підтверджують правосуб`єктність Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) (копії); оригінал ордеру адвоката Бідного Є.М. серія КВ № 742117 від 06.04.2020р. на представлення інтересів Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED); засвідчену копію нотаріально засвідченої копії легалізованої довіреності на представництво Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) з перекладом на українську мову; засвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката Бідного Є.М.; засвідчену копію української версії Договору довірчого управління від 26 березня 2013 року; засвідчену копію англійської версії Договору довірчого управління від 26 березня 2013 року; засвідчену копію української версії Першого додаткового договору довірчого управління від 17 травня 2013 року; засвідчену копію англійської версії Першого додаткового договору довірчого управління від 17 травня 2013 року; засвідчену копію української версії Другого додаткового договору довірчого управління від 28 червня 2013 року; засвідчену копію англійської версії Другого додаткового договору довірчого управління від 28 червня 2013 року; засвідчену копію української версії Третього додаткового договору довірчого управління від 22 квітня 2016 року; засвідчену копію англійської версії Третього додаткового договору довірчого управління від 22 квітня 2016 року; засвідчену копію української версії Договору поруки від 26 березня 2013 року; засвідчену копію англійської версії Договору поруки від 26 березня 2013 року; засвідчену копію української версії Першого додаткового договору поруки від 17 травня 2013 року; засвідчену копію англійської версії Першого додаткового договору поруки від 17 травня 2013 року; засвідчену копію української версії Другого додаткового договору поруки від 28 червня 2013 року (оригінал у Кредитора); засвідчену копію англійської версії Другого додаткового договору поруки від 28 червня 2013 року (оригінал у Кредитора); засвідчену копію української версії Агентського договору від 26 березня 2013 року; засвідчену копію англійської версії Агентського договору від 26 березня 2013 року; засвідчену копію української версії Першого додаткового агентського договору від 17 травня 2013 року; засвідчену копію англійської версії Першого додаткового агентського договору від 17 травня 2013 року; засвідчену копію української версії Другого додаткового агентського договору від 28 червня 2013 року; засвідчену копію англійської версії Другого додаткового агентського договору від 28 червня 2013 року; засвідчену копію української версії Договору про підписку від 25 березня 2013 року; засвідчену копію англійської версії Договору про підписку від 25 березня 2013 року; засвідчену копію української версії Договору про підписку від 16 травня 2013 року; засвідчену копію англійської версії Договору про підписку від 16 травня 2013 року; засвідчену копію української версії Договору про підписку від 28 червня 2013 року; засвідчену копію англійської версії Договору про підписку від 28 червня 2013 року; витяг з проспекту Облігацій від 25 березня 2013 року на англійській мові із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; витяг з проспекту Облігацій від 28 червня 2013 року на англійській мові із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; роздруківку інформації щодо завершення випуску Облігацій з офіційної сторінки Емітента; засвідчену копію повідомлення Ради Ірландської фондової біржі (ISE) про допуск від 26 березня 2013 року з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; засвідчену копію повідомлення Ради Ірландської фондової біржі (ISE) про допуск від 17 травня 2013 року з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; засвідчену копію повідомлення Ради Ірландської фондової біржі (ISE) про допуск від 28 червня 2013 року з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; засвідчену копію англійської версії Глобального сертифікату за Правилом 144А (на випуск облігацій на суму 275 000 000 доларів США) з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; засвідчену копію англійської версії Глобального сертифікату за Положенням S (на випуск облігацій на суму 275 000 000 доларів США) з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; засвідчену копію англійської версії Глобального сертифікату за Правилом 144А (на додатковий випуск облігацій на суму 150 000 000 доларів США) з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову (оригінал у Кредитора); засвідчену копію англійської версії Глобального сертифікату за Положенням S (на випуск облігацій на суму 150 000 000 доларів США) з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; засвідчену копію англійської версії Глобального сертифікату за Правилом 144А (на додатковий випуск облігацій на суму 75 000 000 доларів США) з нотаріально засвідченим перекладом на українську; засвідчену копію англійської версії Глобального сертифікату за Положенням S (на додатковий випуск облігацій на суму 75 000 000 доларів США); детальний розрахунок заборгованості Боржника; нотаріально засвідчений витяг з легалізованого проспекту Облігацій від 25 березня 2013 року на англійській мові із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; нотаріально засвідчений витяг з легалізованого проспекту Облігацій від 17 травня 2013 року на англійській мові із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; нотаріально засвідчений витяг з легалізованого проспекту Облігацій від 28 червня 2013 року на англійській мові із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; нотаріально засвідчену копію легалізованої англійської версії Глобального сертифікату за Правилом 144А (на випуск облігацій на суму 275 000 000 доларів США) з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; нотаріально засвідчену копію легалізованої англійської версії Глобального сертифікату за Положенням S (на випуск облігацій на суму 275 000 000 доларів США) з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; нотаріально засвідчену копію легалізованої англійської версії Глобального сертифікату за Правилом 144А (на додатковий випуск облігацій на суму 150 000 000 доларів США) з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; нотаріально засвідчену копію легалізованої англійської версії Глобального сертифікату за Положенням S (на випуск облігацій на суму 150 000 000 доларів США) з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; нотаріально засвідчену копію легалізованої англійської версії Глобального сертифікату за Правилом 144А (на додатковий випуск облігацій на суму 75 000 000 доларів США) з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; нотаріально засвідчену копію легалізованої англійської версії Глобального сертифікату за Положенням S (на додатковий випуск облігацій на суму 75 000 000 доларів США) з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; нотаріально засвідчену копію легалізованого повідомлення Емітента від 30 березня 2016 року з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; нотаріально засвідчену копію легалізованого повідомлення Емітента від 21 квітня 2016 року з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; нотаріально засвідчену копію легалізованого листа компаній групи "Deutsche Bank" від 23.03.2017 із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; нотаріально засвідчену копію легалізованого листа Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) на адресу Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) від 18 травня 2020 року; нотаріально засвідчену копію легалізованого листа Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед (Global Loan Agency Services Limited) від 19 травня 2020 року; нотаріально засвідчену копію легалізованого Юридичного висновку з питань права Англії та Уельсу від 4 червня 2020 року, підготовлений англійським юристом Саймоном Портером (Simon Porter), партнером компанії Baker McKenzie LLP, партнерства з обмеженою відповідальністю, зареєстрованого в Англії та Уельсі, (з додатками) з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову.

Щодо повноважень представника Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) адвоката Бідного Є.М., апеляційним судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що заява кредитора - Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) була підписана його представником - адвокатом Бідним Є.М., що підтверджується доданим до заяви ордером серії КВ №7421117 від 06.04.2020р. про надання правової допомоги.

Місцевий суд, відповідно до ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст.60 ГПК України і ст.45 КУзПБ, дійшов правильного висновку, що ордер, який видано адвокатом, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинне законодавство України не вимагає.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018р. у справі №П/9901/736/18 (провадження №11-989заі18), постановах Верховного Суду від 25.06.2019р. у справі №352/882/18 (провадження №К/9901/65687/18), від 26.06.2019р. у справі №826/13030/18 (провадження №К/9901/67011/18), від 21.08.2019р. у справі №826/11852/18 (провадження №К/9901/67801/18), від 27.11.2019р. №819/313/18 (провадження №К /9901/156/19).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішення питання щодо прийняття заяви є порушенням права на справедливий судовий захист.

Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки", "Зубац проти Хорватії" (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. the Czech Republic), № 47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява № 48778/99).

Повернення заяв (скарг) за наявності у суду процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання судочинства.

Місцевим судом правильно встановлено, що станом на дату подання заяви про грошові вимоги (06.04.2020р.), 17.03.2020р. Боржник подав до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 26.02.2020р. про відкриття провадження у справі №910/628/20. Вказана інформація є загальнодоступною.

Апеляційний суд вважає, що оскільки в ордері КВ №7421117 від 06.04.2020р. наявні повноваження на представництво інтересів Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) у цій справі без обмеження щодо судових інстанцій, які будуть здійснювати розгляд цієї судової справи, то вказівка в ордері про те, що представництво інтересів Кредитора здійснюватиметься саме в межах справи №910/628/20, унеможливлює некоректне тлумачення змісту цього ордеру, та запобігає надмірного формалізму, оскільки справа за вказаним номером може розглядатися в різних судових інстанціях.

Крім того, матеріали справи також містять нотаріально засвідчену копію легалізованої довіреності з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову (оригінал довіреності оглядався місцевим судом), яка була підписана 06.04.2020р. уповноваженими представниками Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) у місті Лондон.

З матеріалів справи вбачається, що заява Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) про грошові вимоги була підписана представником адвокатом Бідним Є.М. на підставі ордеру серії КВ №7421117 від 06.04.2020р. Господарським судом м.Києва зазначена заява (разом з доданими до неї документами) була розглянута та прийнята до розгляду ухвалою від 02.10.2020р.

Подальше представництво інтересів Кредитора (подання клопотань, процесуальних документів, доказів, участь у судових засіданнях) здійснювалось відповідно до довіреності від 06.04.2020р. після надання засвідчених копій цієї легалізованої (апостильованої) довіреності, яка була 02.11.2020р. залучена місцевим судом до матеріалів справи.

Відповідно до ч.10 ст.60 ГПК України, довіреності або інші документи, що підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що апостиль на довіреності від 06.04.2020р. було проставлено 09.04 2020р., але це не може слугувати підставою для визнання такої довіреності недійсною чи такою, що не підтверджує повноважень представників Кредитора на вчинення дій, які передбачені цією довіреністю від 06.04.2020р. Тобто, саме 06.04.2020р. Кредитор виявив власну волю та уповноважив представників Кредитора на представництво його інтересів у всіх судах України. Подальша процедура легалізації (проставлення апостиля), як того вимагає Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних документів від 5 жовтня 1961 року (дата набуття чинності для України - 22.12.2003р.), була направлена на посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступали особи, що підписали довіреність, та автентичності печатки, якою така довіреність була скріплена (як зазначено в ст.5 Конвенції).

Відповідно до ч.4 ст.60 ГПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Отже, довіреність, так само як і ордер, є належним та достатнім підтвердженням повноважень адвоката на здійснення представництва інтересів клієнта у справі, що розглядається за правилами господарського судочинства (зокрема, справи про банкрутство).

Тому апеляційний суд вважає, що повноваження представника Кредитора адвоката Бідного Є.М. у цій справі були підтверджені належними доказами.

З матеріалів справи вбачається, що кредиторські вимоги заявлено юридичною особою - нерезидентом України у справі про банкрутство боржника-резидента з обґрунтуванням їх виникнення на підставі Договору довірчого управління від 26 березня 2013 року (та договорів, що безпосередньо пов`язані цим Договором), за яким боржник поручився перед іноземним юридичною особою за виконання третьою особою кредитних зобов`язань з визначенням сторонами в пункті 23.1 Договору довірчого управління права Англії, як права іноземної держави, згідно з яким регулюються правовідносини, що виникли з договору поруки, а також тлумачаться умови цього правочину.

Як вказано вище, Компанія "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) - юридична особа, що створена та існує за законодавством Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії.

За змістом ч.6 ст.2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство (неплатоспроможність) за участю кредиторів-нерезидентів регулюється цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Визначаючи матеріальне право якої держави підлягає застосуванню в зобов`язальних правовідносинах між резидентом України (боржником) та нерезидентом України (кредитором), місцевий суд керувався приписами Закону України "Про міжнародне приватне право", яким встановлено порядок урегулювання приватноправових відносин суб`єктів, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.

У ст.5 Закону України "Про міжнародне приватне право" розкрито суть автономії волі як принципу міжнародного приватного права. Так, у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з ч.1 цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

У правовідносинах з іноземним елементом, які виникли на підставі правочину з вибором сторонами права іноземної держави, що підлягає застосуванню до таких правовідносин, як зміст правочину, так і його тлумачення, визначаються іноземним правом, що сторони обрали за принципом автономії волі.

У справі, що розглядається, між Боржником та Кредитором склались приватноправові відносини за Договором довірчого управління, у яких наявний іноземний елемент (стороною договору є іноземна юридична особа). Пунктом 23.1 Договору довірчого управління, а також п.19.1 Умов випуску облігацій та п.21.1 Договору поруки, які безпосередньо пов`язані з Договором довірчого управління від 26.03.201р, сторони визначили право Англії таким, що підлягає застосуванню до правовідносин, які виникли на підставі цих правочинів.

Визначаючи обсяг застосування права іноземної держави до правовідносин з іноземним елементом, законодавець у ч.1 ст.6 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачив, що застосування права іноземної держави охоплює всі його норми, які регулюють відповідні правовідносини.

Апеляційний суд, розглянувши правомірність застосування англійського права при розгляді правовідносин Кредитора і Боржника, встановив наступне.

Частиною 1 ст.14 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що правила цього Закону не обмежують дії імперативних норм права України, що регулюють відповідні відносини, незалежно від права, яке підлягає застосуванню.

Для правильного застосування положень ч.1 ст.14 Закону України "Про міжнародне приватне право" місцевому суду необхідно було з`ясувати, які норми права України є імперативними, що зумовлює їх превалювання над іноземним правом, яке застосовується до правовідносин з іноземним елементом за вибором сторін.

У доктрині міжнародного приватного права до імперативних норм віднесено виняткові норми матеріального права, які мають настільки особливе значення для забезпечення прав та інтересів учасників приватноправових відносин, що можуть одержувати надімперативний характер у порівнянні з нормами іноземної держави, що були обрані сторонами правовідносин з іноземним елементом за принципом автономії волі в порядку ст.5 Закону України "Про міжнародне приватне право".

За змістом ст.9 Регламенту (ЄС) №593/2008 Європейського Парламенту і Ради "Про право, яке підлягає застосуванню до договірних зобов`язань ("Рим I")" від 17.06.2008р., при визначенні імперативних норм у міжнародному праві йдеться про норми, дотримання яких визнане настільки важливим для захисту публічних інтересів країни, що стосуються її політичного, соціального або економічного порядку, що вони підлягають застосуванню до будь-якої ситуації, яка потрапляє у сферу їх дії, незалежно від права, що підлягає застосуванню.

Відтак, в розумінні ст.14 Закону України "Про міжнародне приватне право", імперативними нормами є не будь-які норми права України, що прямо визначають правила поведінки та виражаються в категоричних розпорядженнях держави, а такі норми, які регулюють правовідносини, що мають виключне та особливе значення для держави чи суспільства, у зв`язку із чим держава Україна за жодних обставин не допускає підпорядкування таких правовідносин іноземному праву.

Однак, норми Цивільного кодексу України про поруку і підстави її припинення не є такими нормами. Порука, як забезпечувальне зобов`язання, виникає між учасниками цивільного обороту на підставі договору поруки, що укладається на засадах свободи договору, а визначені у ст.559 ЦК України підстави припинення поруки є особливістю національного законодавства, вони не встановлюють виключних правових наслідків для цивільного обороту, що б зумовлювало їх застосування переважно над нормами права іноземної держави у правовідносинах з іноземним елементом. Зокрема, вони не належать до правових норм, які регулюють публічний порядок у державі, ними не визначаються принципи та засади обороту майна, вони не впливають на основи існуючого ладу (незалежність держави, цілісність, самостійність і недоторканність), не обмежують конституційних прав і свобод особи.

Статтею 14 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено порядок встановлення змісту норм права іноземної держави. Так, за приписами ч.1 ст.14 вбачається обов`язок суду при застосуванні права іноземної держави встановити зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі.

Для реалізації цього обов`язку суд використовує такі способи здобуття інформації про іноземне право: (1) власне з`ясування змісту іноземного права суддею, у провадженні якого є справа; (2) використання експертних висновків; (3) дипломатичний порядок отримання такої інформації; (4) офіційний запит через Міністерство юстиції України; (5) отримання довідок через систему правової допомоги; (6) обмін правовою інформацією; (7) безпосередні відносини судів різних держав з іншими компетентними органами; (8) встановлення іноземного права сторонами, тощо.

Положеннями ч.3 ст.8 Закону України "Про міжнародне приватне право" сторонам надано повноваження подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються на обґрунтування своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм. Однак законодавцем не визначено негативних наслідків для сторін, якщо ними не буде надано таких документів.

Отже, встановлення змісту норм іноземного права, що підлягають застосуванню до правовідносин з іноземним елементом, є обов`язком суду, який розглядає справу, в силу закону та здійснюється за офіційним принципом (ex officio), тоді як учасники справи, які зацікавлені у застосуванні судом норм права відповідної іноземної держави, мають право сприяти суду у вжитті заходів щодо встановлення змісту норм іноземного права шляхом подання суду документів, що підтверджують зміст таких норм, на які вони посилаються на обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Право Англії, яке належить до англосаксонської системи права, не містить кодифікованого нормативно-правового акта, який би визначав поняття поруки, строків, а також основного та додаткового зобов`язань. Зазначені правові питання врегульовані правовими прецедентами та звичаями, що застосовуються в Англії як джерело права поряд із нормативно-правовими актами, які поширюються на певні правові відносини.

У той же час, Англійським правом передбачено декілька обмежень щодо принципів свободи договору. Згідно з основним принципом загального договірного права, сторони є вільними у визначенні основних зобов`язань, які вони візьмуть на себе при укладенні договору. Як зазначив суддя Лорд Діплок (Lord Diplock) у рішенні Фото Продакшн Лтд проти Секьюрікор Транспорт Лтд [1980] (Photo Production Ltd v. Securicor Transport Ltd [1980]): "Основним принципом загального договірного права, з якого немає винятків, які мають значення для цієї справи, є те, що сторони договору є вільними у визначенні основних зобов`язань, які вони візьмуть на себе після укладення договору. Вони можуть прямо перелічити їх у договорі і, де це зроблено, цей перелік є визначальним; але на практиці господарський договір ніколи не містить вичерпного переліку всіх основних зобов`язань сторін; багато з них вважаються включеними в договір через норми права, які підлягають застосуванню в залежності від виду договору, який укладається сторонами. Проте, якщо сторони бажають відхилити або змінити основні зобов`язання, які в іншому випадку будуть інкорпоровані у договір, вони вільні це зробити шляхом прямого зазначення про це".

Згідно приписів ст.77 Закону України "Про міжнародне приватне право", підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом, зокрема, якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України.

Правовідносини між Боржником та Кредитором виникли на підставі Договору довірчого управління, Умов випуску Облігацій та Договору поруки, тому місцевим судом було правильно застосовано англійське право, як передбачено п.23.1 Договору довірчого управління, п.19.1 Умов випуску Облігацій та п.21.1 Договору поруки.

Відповідно до умов Договору довірчого управління, Кредитор виступає Довірчим Управителем щодо Облігацій в інтересах Власників Облігацій, що включає, зокрема: повноваження Кредитора на отримання в інтересах Власників облігацій Основної суми за Облігаціями та Процентів на основну суму Облігацій після Дати погашення (тобто, після 26 березня 2018 року); повноваження Кредитора на вчинення дій, спрямованих на примусове виконання умов Договору довірчого управління та/або Договору поруки.

Відповідно до п.2.2 Договору довірчого управління з урахуванням положень цього Договору, Емітент в будь-яку дату, в яку будь-які Облігації стають належними до погашення відповідно до Умов, безумовно сплатить на користь або за розпорядженням Довірчого Управителя в безпосередньо вільних коштах в доларах Сполучених Штатів Америки основну суму за Облігаціями, що стають належними до погашення в таку дату, разом з будь-якою відповідною надбавкою, а також (з урахуванням Умов) до здійснення такої виплати (як до, так і після винесення будь-якого судового рішення) безумовно таким чином сплатить на користь Довірчого Управителя проценти на основну суму Облігацій, що перебувають в обігу, що зазначена в Умовах. Вигоди від цього зобов`язання надаватимуться Довірчому Управителю на умовах довірчого управління від імені Власників Облігацій, відповідно до положень цього Договору.

Отже, саме Кредитор, як Довірчий Управитель щодо Облігацій, уповноважений після Дати погашення (26.03.2018р.) на отримання будь-яких грошових сум за Облігаціями, відповідно до Умов випуску Облігацій та Договору довірчого управління, в інтересах Власників Облігацій.

Пунктом 2.5 Договору довірчого управління від 26.03.2013р. встановлено, що відповідно до Умови 14 (Примусове виконання), в будь-який час після того, як настає термін сплати і Облігації підлягають сплаті, Довірчий Управитель може на свій власний розсуд і без надання наступного повідомлення ініціювати такі провадження проти Емітента та/або будь-якого Поручителя, які він вважатиме доцільними з метою виконання в примусовому порядку умов цього Договору довірчого управління, Облігацій та/або Договору Поруки (як в арбітражному порядку відповідно до Договору Довірчого Управління або Договору Поруки, так і в судовому порядку), проте від нього не вимагатиметься розпочинати будь-які такі провадження, а також Довірчий Управитель не буде зобов`язаний вживати або уникати вжиття будь-яких заходів або дій (включаючи ініціювання таких заходів), якщо (i) він не отримає такого розпорядження на підставі Спеціального Рішення або письмової вимоги від Власників Облігацій, що володіють принаймні однією четвертою частиною основної суми за Облігаціями, що перебувають в обігу, (ii) йому не буде надано відшкодування та/або забезпечення та/або авансове фінансування у прийнятний для нього спосіб. Жоден Власник Облігації не може ініціювати провадження проти Емітента або будь-якого Поручителя, якщо тільки Довірчому Управителю, після того, як у нього виникло зобов`язання ініціювати таке провадження, не вдається його ініціювати в межах розумного строку і коли таке невиконання зобов`язання триває. Аналогічне за змістом положення міститься у пункті 14 Умов випуску Облігацій.

Отже, у випадку невиконання Умов випуску Облігацій, Договору довічного управління та/або Договору поруки Емітентом та/або поручителями (включаючи Боржника), саме Кредитор, як довірчий управитель, має право на вчинення дій, спрямованих на примусове виконання Умов випуску Облігацій, Договору довірчого управління та/або Договору поруки, в інтересах Власників Облігацій .

З пункту 2.5 Договору довірчого управління та пункту 14 Умов випуску Облігацій вбачається, Власники Облігацій не уповноважені самостійно вчиняти дії, спрямовані на примусове виконання умов Облігацій, Договору довірчого управління та/або Договору поруки, стягнення відповідних сум заборгованості, якщо такі дії вчиняються Кредитором як довірчим управителем.

Для виникнення у Кредитора, як довірчого управителя щодо Облігацій , права на вчинення дій, спрямованих на примусове виконання Умов випуску Облігацій, Договору довірчого управління та/або Договору поруки, від Кредитора не вимагається попереднього направлення письмового повідомлення Власникам Облігацій та/або отримання від них будь-яких погоджень. Право на вчинення дій, спрямованих на примусове виконання умов Облігацій, Договору довірчого управління та/або Договору поруки, виникає у Кредитора, у випадку невиконання Емітентом та/або поручителями (включаючи Боржника) умов таких договорів, безпосередньо на підставі Умов випуску Облігацій та Договору довірчого управління.

Отже, Кредитор, як довірчий управитель щодо Облігацій, в інтересах Власників Облігацій уповноважений на вчинення дій, спрямованих на примусове виконання Умов випуску Облігацій, Договору довірчого управління та/або Договору поруки, в тому числі, на стягнення в судовому порядку з Емітента та/або поручителів (включаючи Боржника) грошових сум, які належать до сплати відповідно до умов таких договорів.

Тому місцевим судом було правильно встановлена наявність у Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED), як довірчого управителя Облігаціями, права на звернення із заявою про грошові вимоги до Боржника в інтересах Власників Облігацій .

Як зазначено вище, відповідно до умов Договору довірчого управління (з урахуванням Першого додаткового договору довірчого управління та Другого додаткового договору довірчого управління), Емітентом було випущено Облігації на загальну суму 500 000 000 дол.США, зі ставкою доходності 10,875 відсотків, із терміном погашення в 2018 році.

Відповідно до п.6 Умов випуску Облігацій, Облігації приносять прибуток у вигляді процентів з та включаючи Дату Випуску за ставкою 10,875 процентів річних, що належать до сплати раз у півроку після 26 березня та 26 вересня в кожному році, починаючи з 26 вересня 2013 року (в кожному випадку - Дата Виплати Процентів), відповідно до положень Умови 8 (Платежі). Кожна Облігація перестає приносити проценти з дати її погашення, якщо, у випадку належного пред`явлення, неналежним чином не призупиняється або не відмовляються від виплати основної суми. В такому випадку вона продовжує приносити проценти за такою ставкою (як до, так і після відповідного рішення) до тієї дати з таких, що настане раніше: (a) день, коли всі суми, належні до сплати по такій Облігації на таку дату, були отримані відповідним Власником або від його імені, та (b) день, після того як Довірчий Управитель або Головний Платіжний Агент повідомив Власникам Облігацій про отримання всіх сум, належних до сплати стосовно всіх Облігацій до такого дня (окрім випадку, якщо мала місце невиплата наступного платежу відповідним Власникам за цими Умовами).

Згідно з п.7.1 Умов випуску Облігацій , якщо не відбулося попереднього погашення, купівлі або анулювання, як зазначено нижче, то Облігації будуть погашені за їх основною сумою 26 березня 2018 року (Дата Погашення), відповідно до положень Умови 8 (Платежі). Облігації не можуть погашатись на розсуд Емітента чи Поручителя іншим способом, ніж відповідно до цієї Умови. Існування платіжних зобов`язань Емітента перед Власниками Облігацій , які виникають з Облігацій, також підтверджується Глобальними сертифікатами Облігацій, зокрема, відповідно до п.4 Глобальних сертифікатів за Положенням S (Виплати основної суми та процентів за цим Глобальним Сертифікатом за Положенням S здійснюються особі, яка зазначена у реєстрі Власників Облігацій як власник цього Глобального Сертифікату за Положенням S); відповідно до пункту 4 Глобальних сертифікатів за Правилом 144А (Виплати основної суми та процентів за цим Глобальним Сертифікатом за Правилом 144A здійснюються особі, яка у відповідний момент часу зазначена у реєстрі Власників Облігацій як власник цього Глобального Сертифікату за Правилом 144A).

Отже, відповідно до Умов випуску Облігацій та Договору довірчого управління, Емітент зобов`язався сплачувати Власникам облігацій раз у півроку прибуток з Облігацій (Проценти) за ставкою 10,875 процентів річних після 26 березня та 26 вересня в кожному році, починаючи з 26 вересня 2013 року до Дати погашення Облігацій (26 березня 2018 року); погасити Облігації, повернувши Основну суму, сплачену Власниками Облігацій за Облігації, в Дату погашення Облігацій (26 березня 2018 року).

Отже, Емітент зобов`язався повністю виконати свої зобов`язання за Умовами випуску Облігацій та Договором довірчого управління щодо сплати Процентів та повернення Основної суми за Облігаціями до 26 березня 2018 року.

На виконання своїх зобов`язань за Умовами випуску Облігацій та Договором довірчого управління, у період з 26 березня 2013 року до 26 вересня 2015 року Емітент виплачував проценти за Облігаціями у розмірі та на умовах, визначених Умовами випуску Облігацій та Договором довірчого управління (з урахуванням Першого додаткового договору довірчого управління та Другого додаткового договору довірчого управління).

Разом з тим, 22 квітня 2016 року між Емітентом, Кредитором як довірчим управителем, Боржником та іншими поручителями було укладено Третій додатковий договір довірчого управління, яким, серед іншого, були внесені зміни у п.6 Умов випуску облігацій щодо порядку сплати процентів за Облігаціями, які підлягали сплаті 26 березня 2016 року та 26 вересня 2016 року.

З огляду на внесені зміни до п.6 Умов випуску Облігацій, проценти за Облігаціями, які мали бути сплачені 26 березня 2016 року та 26 вересня 2016 року, були виплачені наступним чином: 1.25% в грошовій формі, як звичайний процентний платіж, що здійснюється Платіжним Агентом; та 4.1875% як платіж в натуральній формі (РІК- платіж, від англ. скорочення "payment-in-kind"). При цьому, PIK-платіж передбачав збільшення основної суми Облігацій, що знаходяться в обігу, на суму процентів, які мали бути сплачені. Окремо передбачалось, що після здійснення Емітентом РІК-платежу, в подальшому проценти будуть нараховуватись вже на основну суму Облігацій, збільшену на розмір РІК-процентів.

Відповідно до змінених умов виплати процентів за Облігаціями, Емітентом були здійсненні виплати процентів, які підлягали сплаті 26 березня 2016 року та 26 вересня 2016 року, внаслідок чого основна сума за Облігаціями була збільшена на 42 751 758 дол.США.

Надалі, зобов`язання щодо сплати процентів за Облігаціями Емітентом не виконувались. Крім того, 26 березня 2018 року (Дата погашення) Емітент не повернув Власникам Облігацій основну суму у розмірі 542 751 757,81 доларів США.

Що стосується доводів Боржника щодо відсутності у Кредитора повноважень на звернення із заявою про визнання грошових вимог до Боржника та щодо наявності такого права виключно у Власників Облігацій, апеляційним судом встановлено наступне.

У період 2016-2017 років Емітентом були вчиненні окремі дії, спрямовані на заміну довірчого управителя щодо Облігацій, а саме - дії, спрямовані на звільнення Кредитора як довірчого управителя щодо Облігацій та призначення довірчим управителем Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited). Проте, оскільки Емітентом не були вчинені всі необхідні дії відповідно до Договору довірчого управління для заміни Довірчого управителя щодо Облігацій, така заміна не відбулася.

Так, відповідно до пункту 14.1 Договору довірчого управління з урахуванням положень п.14.2 (Складення повноважень та звільнення), Емітент має право призначити нових Довірчих Управителів, проте жодна особа не може бути призначена таким чином, якщо попередньо не буде погоджена на підставі Спеціального Рішення. Довірча корпорація в будь-який час діятиме в якості Довірчого Управителя і може виконувати обов`язки одноосібного Довірчого Управителя. Про будь-яке призначення нового Довірчого Управителя буде надано повідомлення Емітентом Власникам Облігацій одразу, як тільки це стає практично можливим.

Пунктом 14.2 Договору довірчого управління встановлено, що будь-який Довірчий Управитель може скласти повноваження в будь-який час шляхом надання письмового повідомлення Емітенту та Поручителям принаймні за три місяця без наведення будь-якої причини або виникнення відповідальності за будь-які витрати, що були зумовлені таким складенням повноважень, а також Власники Облігацій шляхом прийняття Спеціального Рішення можуть звільнити будь-якого Довірчого Управителя, за умови, що будь-яке складення повноважень або звільнення одноособової довірчої корпорації не буде чинним, поки довірча корпорація не буде призначена правонаступником Довірчого Управителя. Якщо одноосібною довірчою корпорацією буде надано повідомлення про звільнення або буде ухвалене Спеціальне Рішення про її звільнення, Емітент докладе всіх своїх розумних зусиль, аби забезпечити, щоб інша довірча корпорація була призначена Довірчим Управителем; за умови, що коли Емітенту не вдається зробити це протягом двох місяців після надання такого повідомлення або з дати ухвалення Спеціального Рішення, Довірчий Управитель може здійснити повноваження на призначення наступника довірчого управителя.

Отже, відповідно до Договору довірчого управління, власники Облігацій можуть прийняти спеціальне рішення про звільнення довірчого управителя щодо Облігацій , проте таке рішення не набуває чинності до моменту призначення Емітентом (а у випадку нездійснення Емітентом такого призначення протягом двох місяців з дати ухвалення спеціального рішення - уповноваженим довірчим управителем щодо Облігацій) нового довірчого управителя-правонаступника. Про призначення нового довірчого управителя Емітент повідомляє власників Облігацій шляхом направлення повідомлення. Відповідно, до призначення Емітентом (або діючим довірчим управителем) нового довірчого управителя діючий довірчий управитель продовжує виконувати повноваження довірчого управителя щодо Облігацій.

Апеляційний суд вважає, що незважаючи на те, що власниками Облігацій було прийнято Спеціальне рішення про звільнення Кредитора як довірчого управителя щодо Облігацій та призначення довірчим управителем Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited), таке рішення не набуло чинності, оскільки ні Емітентом, ні в подальшому Кредитором в результаті не було призначено нового довірчого управителя.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2016р. Емітентом було направлено власникам Облігацій повідомлення (далі - Повідомлення-1) із запитом згоди на внесення змін до Договору довірчого управління, зокрема, в частині звільнення Кредитора, як довірчого управителя щодо Облігацій, та призначення довірчим управителем Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited). Відповідно до Повідомлення-1, рішення про внесення змін до Договору довірчого управління пропонувалось прийняти на зборах власників Облігацій, які були призначені на 21.04.2016р.

21.04.2016р. відбулися збори власників Облігацій, де було прийнято Спеціальне рішення про внесення змін до Договору довірчого управління, у тому числі, в частині відкликання Кредитора як довірчого управителя щодо Облігацій та призначення довірчим управителем Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited). Про результати зборів та прийняття Спеціального рішення Власники Облігацій були повідомлені шляхом направлення повідомлення від 21.04.2016р. (далі - Повідомлення-2). Повідомленням-2 також передбачено, що Спеціальне рішення від 21.04.2016р. буде виконане шляхом підписання Третього договору довірчого управління від 21.04.2016р.

При цьому, у вищевказаних Повідомленнях від 30.03.2016р. і від 21.04.2016р. окремо зазначено, що відповідне звільнення Кредитора як довірчого управителя щодо Облігацій та призначення довірчим управителем Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) не набуде чинності до моменту, поки Емітент не призначить довірчим управителем-правонаступником Компанію "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) та поки Компанія "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) не прийме таке призначення.

21.04.2016р. між Емітентом, Кредитором (як довірчим управителем), Боржником (як поручителем) та іншими поручителями було підписано Третій договір довірчого управління (засвідчені копії англійської та української версій Третього договору довірчого управління від 21.04.2016р.). При цьому, в пункті (В) преамбули Третього додаткового договору довірчого управління, міститься посилання на Спеціальне рішення власників Облігацій, прийняте на зборах Власників Облігацій, які відбулися 21.04.2016р., де було прийнято рішення про внесення змін до Договору довірчого управління, зокрема, в частині відсторонення (звільнення) Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) як довірчого управителя та призначення Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) як нового довірчого управителя-правонаступника Кредитора.

Водночас, саме посилання в тексті Третього договору довірчого управління на Спеціальне рішення власників Облігацій, зокрема, на прийняття рішення власниками Облігацій про відсторонення Кредитора та призначення Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) як нового довірчого управителя-правонаступника Кредитора, не свідчить про набрання чинності Спеціальним рішенням в цій частині, оскільки, як підтверджується п.14.2 Договору довірчого управління та Повідомленнями-1, -2, рішення про звільнення довірчого управителя та призначення нового довірчого управителя набуває чинності лише після офіційного призначення Емітентом (або у визначених випадках діючим довірчим управителем) нового довірчого управителя та прийняття такого призначення новим довірчим управителем.

При цьому, призначення Емітентом Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) або будь-якої іншої компанії новим довірчим управителем так і не відбулося. Зазначене підтверджується, зокрема, наступним: відсутністю повідомлення Емітента власників Облігацій про офіційне призначення нового довірчого управителя, відповідно до п.14.1 Договору довірчого управління; незважаючи на те, що підписанням Третього договору довірчого управління було імплементовано певні положення Спеціального рішення, Третій договір довірчого управління не підписаний Компанією "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited); Компанія "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) не була стороною цього; листом компаній групи "Deutsche Bank" від 23 березня 2017 року, підписаним, у тому числі, Кредитором, відповідно до якого Кредитор вимагає призначити нового довірчого управителя на виконання Спеціального рішення протягом 10 днів з дня отримання цього листа, в іншому випадку, Кредитор залишає за собою право самостійно призначити нового довірчого управителя у порядку, передбаченому п.14.2 Договору довірчого управління та без шкоди для п.8 цього Листа, повідомляє про свій намір скласти повноваження довірчого управителя через 3 місяці з дати цього Листа, відповідно до п.14.2 Договору довірчого управління; листом Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) від 19 травня 2020 року, в якому Компанія "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited) підтвердила, що ні Компанія "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited), ні її дочірні компанії, не діють та ніколи не діяли в якості довірчого управителя по відношенню до Облігацій, оскільки не відбулося призначення довірчим управителем Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited).

За таких обставин, ні Спеціальне рішення власників Облігацій щодо звільнення Кредитора та призначення довірчим управителем Компанії "Глобал Лоан Едженсі Сервайсіс Лімітед" (Global Loan Agency Services Limited), ні намір Кредитора скласти повноваження довірчого управителя не набули чинності, оскільки протягом 10-ти днів з дня отримання Листа Емітентом не було призначено нового довірчого управителя, та після спливу 10-денного строку, Кредитором не було реалізоване своє право на самостійне призначення нового довірчого управителя, а, отже, Кредитор, на даний момент, продовжує виконувати повноваження довірчого управителя щодо Облігацій.

З огляду на зазначене, апеляційний суд вважає, що у Кредитора як у довірчого управителя щодо Облігацій за Договором довірчого управління наявний достатній обсяг повноважень на представництво інтересів власників Облігацій у межах даної справи про банкрутство ПрАТ "Компанія "Райз".

При цьому, п.10 Умов випуску Облігацій встановлено, що Довірчий Управитель на свій розсуд може, та якщо цього вимагають в письмовому вигляді Власники принаймні однієї четвертої основної суми Облігацій, що не є погашені на той момент, або якщо цього вимагає Спеціальне Рішення (як воно визначене в Договорі Довірчого Управління), повинен надавати повідомлення Емітенту та Поручителю про те, що такі Облігації є та негайно стають належними до сплати та погашення у вигляді виплати основної суми та нарахованих процентів, якщо настане та триватиме будь-яка з таких подій (кожна з яких в подальшому іменується "Випадок Невиконання Зобов`язань"): (a) Несплата: Емітент або Поручитель не виплачує основну суму або будь-які проценти по будь-якій з Облігацій на дату їх погашення (чи то на заявлену дату погашення, у випадку добровільного погашення, при купівлі, що вимагається, у випадку заяви про зменшення терміну платежу або іншим чином), і така невиплата триває на думку Довірчого Управителя протягом періоду, що становить принаймні 30 робочих днів у випадку виплати процентів.

Відповідно до п.14 Умов випуску Облігацій, у будь-який момент часу після того, як Облігації стають належними до сплати або погашення, Довірчий Управитель може на свій розсуд та без надання додаткового повідомлення вживати такі заходи, порушувати такі позови або провадження проти Емітента та/або будь-якого Поручителя, які він вважатиме за доцільні з метою примусового виконання в судовому порядку умов Договору Довірчого Управління, Облігацій та/або Договору Поруки (шляхом арбітражного розгляду відповідно до Договору Довірчого Управління або Договору, або в судовому порядку), але він не зобов`язаний вживати такі заходи, порушувати такі позови або провадження, та Довірчий Управитель не зобов`язаний вживати чи не вживати такі заходи, порушувати чи не порушувати такі позови або провадження, якщо (a) він не отримав відповідну інструкцію, що міститься в Спеціальному Рішенні, або якщо від нього цього не вимагають в письмовому вигляді Власники Облігацій, що володіють принаймні однією четвертою частиною основної суми непогашених Облігацій, та (b) якщо йому не відшкодували та/або не надали забезпечення, та/або виплатили авансом суму, що його задовольняє. Жодний Власник Облігації не може ініціювати судовий процес безпосередньо проти Емітента або будь-якого Поручителя, якщо Довірчий Управитель, який прийняв на себе зобов`язання по ініціюванню такого процесу, не робить цього протягом обґрунтованого періоду часу, і таке не ініціювання триває.

Отже, невиконання Емітентом зобов`язання щодо погашення Основної суми у Дату погашення (26.03.2018р.), а також несплата процентів за Облігаціями протягом більше ніж 30 днів з дня, коли відповідні проценти мали бути сплачені, є випадками невиконання зобов`язань за Договором довірчого управління і Умовами випуску Облігацій та, відповідно, є підставою для вчинення Кредитором як довірчим управителем в інтересах Власників Облігацій дій, спрямованих на примусове виконання зобов`язань за Договором довірчого управління.

У зв`язку з невиконанням Емітентом своїх зобов`язань за Договором довірчого управління (з урахуванням Першого додаткового договору довірчого управління та Другого додаткового договору довірчого управління) та Умовами випуску Облігацій, зобов`язання щодо повернення Основної суми, згідно з Договором довірчого управління та Умовами випуску Облігацій, у розмірі 542 751 757,81 дол.США та зобов`язання щодо сплати процентів, нарахованих згідно з Договором довірчого управління та Умовами випуску Облігацій, у розмірі 201 502 243,75 дол. США підлягали виконанню.

Тому місцевий суд дійшов правильного висновку, що внаслідок невиконання Емітентом вказаних платіжних зобов`язань, у Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) як Довірчого управителя виникли грошові вимоги до Боржника за Договором поруки з огляду на наступне.

Як зазначено вище,з метою забезпечення виконання зобов`язань Емітента за Договором довірчого управління, між Кредитором як Довірчим управителем, Боржником як поручителем та іншими поручителями було укладено Договір поруки (з урахуванням Першого додаткового договору поруки та Другого додаткового договору поруки).

Відповідно до п.3.1 Умов випуску, кожним із Початкових Поручителів на підставі Договору Поруки надається безвідклична та безумовна порука на солідарній основі у максимальному обсязі, дозволеному за законом, щодо належної сплати всіх коштів, належних до сплати Емітентом за Облігаціями та Договором Довірчого Управління (далі за текстом - "Порука").

Згідно з п.2.1 Договору поруки у межах, в яких це прямо не заборонено будь-яким застосовним правом, кожний Первинний Поручитель солідарно, і безумовно та безвідклично погоджується з іншими Поручителями, що, якщо Емітент (і) не сплатить будь-яку суму, яка підлягає сплаті Емітентом відповідно до Договору Довірчого Управління або Облігацій до часу та на дату, визначену для такого платежу (незалежно від того, чи на первинну дату платежу, у зв`язку прискоренням або іншим чином) та (іі) не виконає та не дотримається кожного положення Договору Довірчого Управління, Умов та Облігацій, яке повинно бути ним виконано або дотримано (без впливу на характер зобов`язань Емітента), Первинні Поручителі, на солідарній основі, мають сплатити відповідну суму Довірчому Управителю або у порядку, визначеному Довірчим Управителем, у доларах США коштами, які у той день є доступними (або, якщо це стосується сум, які належать до сплати стосовно винагороди та відшкодування Довірчого Управителя, у Лондоні у фунтах стерлінгів коштами, які є негайно доступними), до кінця робочого дня у відповідну дату у місті, в якому платіж повинен бути таким чином здійснений, та/або виконати та дотриматися таких положень.

Пунктом 3 Договору поруки встановлено, що у відносинах між Первинними Поручителями та Довірчим Управителем, та Власниками Облігацій, але без впливу на зобов`язання Емітента, Первинні Поручителі солідарно беруть на себе зобов`язання за цією Статтею так, ніби вони були єдиними основними боржниками, а не лише поручителями.

Отже, матеріалами справи встановлено, що належне та своєчасне виконання платіжних зобов`язань Емітента щодо повернення Основної суми та сплати Процентів, відповідно до Умов випуску Облігацій та Договору довірчого управління, забезпечене порукою поручителів, зокрема ПрАТ "Компанія "Райз", відповідно до Договору поруки (з урахуванням Першого додаткового договору поруки та Другого додаткового договору поруки).

При цьому, з п.2.1 Договору поруки вбачається, що зобов`язання поручителів (в тому числі ПрАТ "Компанія "Райз") за Договором поруки виникають негайно з моменту невиконання будь-якого платіжного зобов`язання Емітентом.

Обов`язок поручителів за Договором поруки є солідарним, а тому Кредитор має право вимагати виконання будь-якого простроченого платіжного зобов`язання за Договором довірчого управління та Умовами випуску Облігацій як від всіх поручителів разом, так і від будь-якого з поручителів (включаючи Боржника) окремо.

Згідно з п.16.1 Договору поруки (аналогічне за змістом положення також передбачено п.3.4 Умов випуску), порука припиняється: (a) у випадку, якщо Поручитель відчужується у спосіб, який є дозволеним Умовами Облігацій (за умови, що, у будь-якому випадку, відчуження не здійснюється на користь Емітента або Обмеженої Дочірньої Компанії), та надходження від такого відчуження застосовуватимуться для цілей, дозволених Умовами Облігацій ; (b) коли Емітент визначає Поручителя Необмеженою Дочірньою Компанією відповідно до Умови 5.11 (Призначення Необмежених та Обмежених Дочірніх Компаній ); або (c) після погашення Облігацій у повному обсязі, та після укладання договору про звільнення від зобов`язань до Індивідуального Договору Поруки або Договору про Звільнення від Зобов`язань щодо цього Договору Поруки Довірчим Управителем, Емітентом та відповідним Поручителем.

Тому порука Боржника за Договором поруки є чинною, оскільки строк погашення Облігацій настав, а між Емітентом, Кредитором та Боржником не укладалось договору про звільнення Боржника від зобов`язань за Договором поруки.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість та правомірність грошових вимог Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) до ПрАТ "Компанія "Райз", оскільки зобов`язання щодо повернення Основної суми, згідно з Договором довірчого управління та Умовами випуску Облігацій, у розмірі 542 751 757,81 дол.США та зобов`язання щодо сплати процентів, нарахованих згідно з Договором довірчого управління та Умовами випуску Облігацій, у розмірі 201 502 243,75 дол.США Емітентом не були виконані, а порука Боржника є чинною.

Щодо твердження ПрАТ "Компанія "Райз" про відсутність у нього зобов`язань перед Компанією "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) як у поручителя через відсутність вимоги до нього, апеляційний суд зазначає наступне.

Статтею 11 Договору поруки встановлено, що з метою надання Поручителям можливості здійснити їх платіжні зобов`язання відповідно до цього Договору поруки, Емітент, одразу після невиконання ним зобов`язання щодо платежу відповідно до Договору довірчого управління або Облігацій, письмово повідомляє про це Поручителів, зазначаючи суму, яка повинна бути сплачена, надсилаючи копію Довірчому Управителю, після чого Довірчий Управитель надає реквізити банківського рахунку, на який платіж повинен бути здійснений.

Тобто Емітент, у випадку невиконання ним платіжного зобов`язання за Договором довірчого управління або Облігаціями, надсилає Поручителям повідомлення, водночас, метою такого повідомлення є надання можливості поручителям (зокрема Боржнику) здійснити їх платіжні зобов`язання.

При цьому, положення цієї статті не вказує на те, що платіжні зобов`язання поручителів, зокрема Боржника, виникають саме з моменту отримання повідомлення від Емітента.

Апеляційний суд вважає, що саме на Емітента, а не на Довірчого управителя, був покладений обов`язок повідомлення поручителів про неможливість виконання грошових зобов`язань та саме розмір таких грошових зобов`язань, а тому неповідомлення Емітентом поручителів не стоїть у прямій залежності із неможливістю Довірчого управителя реалізувати своє право у примусовому порядку (судовому порядку) на захист прав Власників облігацій на отримання грошових коштів за Облігаціями.

Крім того, відповідно до п.3.1 Умов випуску Облігацій, кожним із Початкових Поручителів на підставі Договору Поруки надається безвідклична та безумовна порука на солідарній основі у максимальному обсязі, дозволеному за законом, щодо належної сплати всіх коштів, належних до сплати Емітентом за Облігаціями та Договором Довірчого Управління.

Пунктом 3 Договору поруки встановлено, що у відносинах між Первинними Поручителями та Довірчим Управителем, та Власниками Облігацій, але без впливу на зобов`язання Емітента, Первинні Поручителі солідарно беруть на себе зобов`язання за цією Статтею так, ніби вони були єдиними основними боржниками, а не лише поручителями.

Отже, як вбачається зі змісту наведених положень Договору довірчого управління, Умов випуску Облігацій та Договору поруки, платіжні зобов`язання поручителів (в тому числі Боржника) виникають негайно з моменту невиконання будь-якого такого платіжного зобов`язання Емітентом.

Місцевим судом правильно вказано, що належними доказами на підтвердження наявності грошових вимог Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) до ПрАТ "Компанія "Райз" є наступні документи: 1) витяг з (легалізованого) проспекту Облігацій від 25 березня 2013 року на англійській мові з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; 2) витяг з (легалізованого) проспекту Облігацій від 16 травня 2013 року на англійській мові з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; 3) витяг з (легалізованого) проспекту Облігацій від 28 червня 2013 року на англійській мові з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; 4) засвідчена копія (легалізованої) англійської версії Глобального сертифікату за Правилом 144А (на випуск облігацій на суму 275 000 000 дол.США) з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; 5) засвідчена копія (легалізованої) англійської версії Глобального сертифікату за Положенням S (на випуск облігацій на суму 275 000 000 дол.США) з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; 6) засвідчена копія (легалізованої) англійської версії Глобального сертифікату за Правилом 144А (на додатковий випуск облігацій на суму 75 000 000 дол.США) з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; 7) засвідчена копія (легалізованої) англійської версії Глобального сертифікату за Положенням S (на додатковий випуск облігацій на суму 75 000 000 дол.США) з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; 8) засвідчена копія української версії Першого додаткового договору довірчого управління від 17 травня 2013 року; 9) засвідчена копія української версії Другого додаткового договору довірчого управління від 28 червня 2013 року.

Що стосується незгоди ПрАТ "Компанія "Райз" щодо розміру кредиторських вимог Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED), апеляційний суд зазначає наступне.

Грошові вимоги Компанії складаються з: 542 751 757,81 доларів США - заборгованість, яка виникла у зв`язку із неповерненням основної суми за Облігаціями, згідно з Договором довірчого управління та Додатком 5 Умови випуску облігацій до Договору довірчого управління (Умови випуску Облігацій) та 201 502 243,75 доларів США - заборгованість, яка виникла у зв`язку з невиплатою процентів (відсотків), нарахованих згідно з Договором довірчого управління та Умовами випуску Облігацій.

На підставі Договору довірчого управління (з урахуванням Першого додаткового договору довірчого управління та Другого додаткового договору довірчого управління) Емітентом були випущені Облігації на загальну суму 500 000 000,00 доларів США.

Умовами випуску Облігацій (пункти 6 і 7.1) встановлені наступні платіжні зобов`язання Емітента щодо сплати процентів (відсотків) за Облігаціями та повернення основної суми боргу.

Отже, за Облігаціями нараховувались проценти (відсотки) за ставкою 10,875% річних, які підлягали сплаті раз у півроку 26 березня та 26 вересня кожного року, починаючи з 26 вересня 2013 року.

При цьому, Емітент зобов`язався повністю виконати свої платіжні зобов`язання за Умовами випуску Облігацій та Договором довірчого управління щодо сплати процентів за Облігаціями та повернення основної суми боргу (погашення Облігацій) до 26 березня 2018 року.

На виконання своїх зобов`язань за Умовами випуску Облігацій та Договором довірчого управління, у період з 26.03.2013р. до 26.09.2015р. Емітент виплачував проценти за Облігаціями у розмірі та на умовах, визначених Умовами випуску Облігацій та Договором довірчого управління (з урахуванням Першого додаткового договору довірчого управління та Другого додаткового договору довірчого управління).

У подальшому, 22.04.2016р. між Емітентом, Кредитором як довірчим управителем, Боржником та іншими поручителями було укладено Третій додатковий договір довірчого управління, яким були внесені зміни у п.6 Умов випуску облігацій щодо порядку сплати процентів за Облігаціями, які підлягали сплаті 26.03.2016р. та 26.09. 2016р., а саме: пунктом (t) Розділу 3 "Доповнення до первинного договору довірчого управління".

З огляду на внесені зміни до пункту 6 Умов випуску Облігацій, проценти (відсотки) за Облігаціями, які мали бути сплачені 26.03.2016р. та 26.09.2016р., були виплачені наступним чином: 1.25% в грошовій формі, як звичайний процентний платіж, що здійснюється Платіжним Агентом; та 4.1875%, як платіж в натуральній формі (РІК-платіж "payment-in-kind").

Відповідно до змінених умов виплати процентів за Облігаціями, Емітентом були здійснені виплати процентів, які підлягали сплаті 26.03.2016р. та 26.09.2016р. (включаючи здійснення "payment-in-kind"), внаслідок чого відбулась капіталізація РІК-процентів і, відповідно, основна сума боргу за Облігаціями була збільшена на 42 751 757,813 доларів США. У подальшому, зобов`язання щодо сплати процентів за Облігаціями Емітентом не виконувались.

26.03.2018р. (Дата погашення) Емітент не повернув основну суму за Облігаціями у розмірі 542 751 757,81 доларів США.

Отже, грошові вимоги Кредитора до Боржника, які виникли на підставі Договору довірчого управління та Договору поруки, складають 744 254 001,56 доларів США.

Положеннями ч.2 ст.45 КУзПБ передбачено, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Місцевий суд законно і обґрунтовано визнав грошові вимоги Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) на загальну суму 20 372 468 988,7 грн., а саме: 4 204,00 грн. - перша черга; 20 372 464 784,70 грн. - четверта черга, з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів боржника.

Відповідно до ч.1 ст.73, ч.1 ст.74, ст.76, ч.1 ст.77, ч.1 ст.86 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції в частинах кредиторських вимог Іноземної юридичної особи "NIBULON S.A.", АТ «Державний експортно-імпортний банк України", Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів та Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED).

Керуючись ст.ст. 255, 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ПрАТ «Компанія «Райз» і АТ «ЗНВКІФ «Фавор» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м.Києва від 17.04.2024р. по справі №910/628/20 в частинах:

визнання кредиторських вимог Іноземної юридичної особи "NIBULON S.A." на загальну суму 2 331 693 040,26 грн., а саме: 4 204,00 грн. (судовий збір) - перша черга; 2 331 688 836,26 грн. - четверта черга, з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів боржника;

визнання кредиторських вимог Компанії "Дойче Трасті Кампані Лімітед" (DEUTSCHE TRUSTEE COMPANY LIMITED) на загальну суму 20 372 468 988,7 грн., а саме: 4 204,00 грн. - перша черга; 20 372 464 784,70 грн. четверта черга, з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів боржника;

визнання кредиторських вимог Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів на загальну суму 1 817 056 042,04 грн., а саме: 4 204,00 грн. - перша черга, 551 306 913,64 грн. - четверта черга - з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів боржника. Внесено окремо до реєстру вимог кредиторів відомості про майно, яке є предметом застави згідно (за Договорами Застави Транспортних Засобів) на суму 1 265 744 924,40 грн.;

визнання кредиторських вимог Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України" на загальну суму 3 994 143 631,97 грн., а саме: 4 204,00 грн. - перша черга; 539 572 195,54 грн. - четверта черга, 236 523 165,97 грн. - шоста черга, з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів боржника". Внесено окремо до реєстру вимог кредиторів відомості про майно, якими забезпечено грошові вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України" до боржника на суму 3 218 044 066,46 грн. - без змін.

Справу №910/628/20 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.288 ГПК України та ст.9 КУзПБ.

Повний текст постанови складений та підписаний 16.01.2025р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді Л.Г. Сітайло

О.М. Остапенко