Ухвала

від 15.01.2025 по справі 902/824/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"15" січня 2025 р. Справа № 902/824/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є.

судді Петухов М.Г.

секретар судового засідання Новосельська О.В.

за участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

особи, яка не брала участі у справі: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 про призначення судово-економічної експертизи по справі №902/824/20 (суддя Маслій І.В., м.Вінниця, повний текст ухвали складено 06.02.2024)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнова Консалтинг"

до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго"

про визнання недійсним рішення Наглядової ради, про визнання укладеним договору про обов`язковий викуп належних акціонеру простих іменних акцій в редакції позивача

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/824/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнова Консалтинг" до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про визнання недійсним рішення Наглядової ради АТ "Вінницяобленерго", оформленого протоколом № 05/06/2020 від 05.06.2020 та про визнання укладеним договору про обов`язковий викуп належних акціонеру простих іменних акцій, в редакції позивача.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19.04.2023 призначено у справі №902/824/20 судово - економічну експертизу, проведення якої доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

09 жовтня 2023 року до Господарського суду Вінницької області від Державного науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України надійшов лист про неможливість проведення судової експертизи та повернуто матеріали справи № 902/824/20.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 у справі № 902/824/20 призначено судово-економічну експертизу. На розгляд судової експертизи поставлено питання: "Яка ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 10.00 грн за акцію (код ISIN UA4000083224 емітент Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" (код ЄДРПОУ 00130694) станом на 30.04.2020 року?" Суд першої інстанції зазначив, що предметом розгляду даної справи є визнання недійсним рішення Наглядової ради відповідача щодо затвердження ринкової вартості однієї простої іменної акції товариства та визначення ціни викупу акцій товариства та визнання укладеним договору про обов`язковий викуп належних акціонеру простих іменних акцій. Тобто спір фактично стосується визначення ринкової вартості однієї простої іменної акції АТ "Вінницяобленерго" станом на 30.04.2020 у зв`язку з необхідністю визначення ціни викупу акцій товариства в порядку ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства". А відтак, враховуючи положення Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, суд першої інстанції дійшов висновку, що у даній справі слід призначити судово-економічну експертизу.

Також суд першої інстанції вказав, що проведення експертизи з оцінки майна, в тому числі й цінних паперів, прямо передбачено Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Більше того, Верховний Суд у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 зазначив, що саме через те, що ціна акцій міноритарних акціонерів на фондовому ринку є зазвичай дуже низькою, особливого значення для визначення справедливої вартості набуває проведення оцінки вартості акцій незалежним оцінювачем відповідно до вимог статей 8, 65-2 Закону "Про акціонерні товариства" або шляхом проведення судової експертизи (якщо така вартість визначається судом).

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, особа, яка не брала участі справі ОСОБА_1 звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 у справі № 902/824/20 задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 у справі № 902/824/20. Стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 судові витрати із сплати судового збору.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на порушення своїх прав та інтересів, оскільки зазначає, що вона є акціонером АТ «Вінницяобленерго», якому належить 1 (одна) шт. простих іменних акцій відповідача. Скаржник не приймав участь у річних загальних зборах акціонерів АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО», які відбулися 10.06.2020, і на яких прийнято рішення про виділ нового акціонерного товариства АТ «Вінницягідроенерго». Саме, виходячи з ринкової ціни викупу акцій, затвердженої рішенням Наглядової ради товариства від 05.06.2020, яка на думку ОСОБА_1 не була достатньо високою для того, щоб ОСОБА_1 претендувало на викуп його акцій товариством, скаржником було прийнято рішення не брати участь у загальних зборах акціонерів АТ "Вінницяобленерго" 10.06.2020. У той же час, відповідне рішення про виділ нового акціонерного товариства, згідно зі ст.68 Закону України "Про акціонерні товариства", стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій позивача, оскільки він брав участь у загальних зборах та голосував "проти" його прийняття. При цьому, скаржник зазначає, що позивач вважає, що ринкова вартість акцій АТ "Вінницяобленерго", затверджена рішенням Наглядової ради від 05.06.2020, за якою повинен здійснюватися обов`язковий викуп акцій, є такою, що не відповідає дійсній ринковій вартості, у зв язку з чим і звернувся з відповідною позовною заявою та клопотанням про призначення експертизи до суду. На думку скаржника, надання окремих переваг позивачу, зокрема можливості здійснення обов`язкового викупу акцій за ціною вищою ніж визначено Наглядовою радою та на підставі індивідуального договору обов`язкового викупу акцій АТ "Вінницяобленерго", є порушенням прав та законних інтересів інших акціонерів даного товариства, в тому числі і самого скаржника.

Скаржник вважає, що оскаржуване рішення Наглядової ради від 05 червня 2020 року прийняте у повній відповідності до норм законодавства, в інтересах всіх акціонерів АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО», в тому числі й скаржника.

Крім того, скаржник зазначає, що у разі встановлення за результатами експертизи вищої вартості акцій, ніж затверджена рішенням Наглядової ради від 05.06.2020 № 05/06/2020, це призведе до додаткових витрат АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО», що, у свою чергу, призведе до зменшення прибутку Товариства та, відповідно, й до зменшення розміру дивідендів, право на отримання яких матиме Скаржник та інші акціонери Товариства. Виходячи із вищезазначеного, скаржник вважає, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 у справі № 902/824/20 вирішено питання про права та інтереси скаржника, як акціонера АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО».

Поряд з цим, скаржник вважає, що Господарським судом Вінницької області оскаржуваною ухвалою призначено експертизу з питання, що не є предметом судового розгляду та не стосується предмету доказування. Скаржник зазначає, що висновок експерта з питання, поставленого оскаржуваною ухвалою, а саме щодо ринкової вартості акцій відповідача, жодним чином не дозволить встановити наявність або відсутність вищевказаних умов недійсності рішення Наглядової ради. Більш того, проведення експертизи, навіть якщо припустити, що ймовірний висновок експерта встановить певні недоліки у звіті про незалежну оцінку майна, свідчитиме про можливе порушення законодавства в діях саме оцінювача, а не Наглядової ради, яка діяла виключно в межах своїх повноважень та чинного законодавства.

Разом з тим, скаржник зазначає, що судова-економічна експертиза призначена судом першої інстанції жодним чином не зможе встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги позивача про укладення договору про обов`язковий викуп належних акціонеру простих іменних акцій в редакції, запропонованій позивачем. А отже, і не може в цьому випадку вважатися належним доказом відповідно до ст. 73, 76 ГПК України.

Отже, на підставі викладеного вище, скаржник вважає, що, під час постановлення оскаржуваної ухвали, Господарським судом Вінницької області порушено норми процесуального права (статей 98, 99 ГПК України), які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Ухвалою суду від 24.12.2024 поновлено особі, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 про призначення судово-економічної експертизи по справі №902/824/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 про призначення судово-економічної експертизи по справі №902/824/20. Розгляд справи призначено на15 січня 2025 року.

Поштове відправлення з рекомендованим повідомленням, яким надсилалась ОСОБА_1 ухвала від 24.12.2024 на адресу зазначену останньою в апеляційній скарзі для листування: АДРЕСА_1 , повернулось до суду апеляційної інстанції 09.01.2025 з відмітками органу зв`язку «Укрпошта»: «За закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою».

У цьому аспекті суд апеляційної інстанції зазначає, що правила вручення судового рішення регламентовані положеннямистатті 242 ГПК України.

Відповідно до частин п`ятої та шостоїстатті 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5 частини шостоїстатті 242 ГПК України).

Виходячи зі змісту статей120,242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270(далі - Правила №270), у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 19.12.2024 у справі №910/9262/23.

Крім того, до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 19.07.2023 у справі №906/638/22.

З матеріалів справи вбачається, що копіяухвали від 24.12.2024 надсилалася судом апеляційної інстанції рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ОСОБА_1 , яка зазначена у апеляційній скарзі, клопотанні про відстрочення сплати судового збору, заяві про усунення недоліків апеляційної скарги та на поштових конвертах в яких надійшли до суду апеляційної інстанції вказані процесуальні документи, а саме: АДРЕСА_1 . Проте, конверт з копією ухвали від 24.12.2024 у справі №902/824/20 надійшов на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду з зазначенням причини повернення"За закінченням терміну зберігання".

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, яке повернуто органами зв`язку з позначкою, зокрема, "за закінченням терміну зберігання", з урахуванням конкретних обставин справи може вважатися належними доказами про виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.12.2024 у справі №910/9262/23.

Щодо відмітки органу поштового зв`язку «Укрпошта» - «адресат відсутній за вказаною адресою», колегія суддів зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі №904/2584/19).

Установлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, колегія суддів дійшла висновку про те, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Верховний Суд у постанові від 01.12.2023 у справі №591/4832/22 висновував, що "довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з "відсутністю за вказаною адресою" вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки".

Таким чином, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 була належно повідомлена про судовий розгляд справи 15.01.2025 в суді апеляційної інстанції.

В підтвердження вказаного, колегія суддів відзначає, що 13.01.2025 від особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 надійшло клопотання від 10.01.2025 про відкладення розгляду справи, в якому просить суд відкласти розгляд справи №902/824/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 у справі №902/824/20 на іншу дату.

В обґрунтування вказаного клопотання ОСОБА_1 посилається на те, що 15 січня 2025 року вона перебуватиме за межами країни, у зв`язку з чим не зможе взяти участь у судовому засіданні 15.01.2025. Також ОСОБА_1 зазначила, що не має можливості направити свого представника для участі у вказаному засіданні.

Розглянувши у судовому засіданні 15.01.2025 клопотання ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частинами 11, 12статті 270 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, щосуд апеляційної інстанції відкладає розгляд справивразі неявкиусудове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостейщодо йогоповідомлення про дату, часімісце судового засідання, абоза йогоклопотанням, колиповідомленінимпричини неявкибудутьвизнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з частиною 13статті 270 Господарського процесуального кодексу Україниякщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

У поданому клопотанні про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 просить відкласти розгляд справи з причини, вказуючи лише на те, що вона 15.01.2025 перебуватиме за межами країни. Вказане клопотання не містить жодних обґрунтувань поважності таких причин та доказів на підтвердження відповідних обставин, а також не наведено обґрунтування щодо неможливості представлення інтересів ОСОБА_1 в апеляційному провадженні іншими особами, зокрема адвокатом.

Крім того, колегія суддів зауважує, що в ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2024 повідомлено сторін та особу, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 , що неявка їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, а у клопотанні не обґрунтовано мотивів, з яких участь ОСОБА_1 слід вважати обов`язковою при умові наявної в матеріалах справи її апеляційної скарги в якій достатньо повно викладена позиція ОСОБА_1 щодо оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 про призначення судово-економічної експертизи по справі №902/824/20.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно приписів ч.2 ст.273 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Велика Палата Верховного Суду в свої постанові від 28.10.2021 у справі №11- 250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, урішенні у справі "Цихановський проти України"(Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ "Смірнова проти України" (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), "Карнаушенко проти України" (Kamaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 15.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнова Консалтинг" та Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, судова колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у даній справі за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 про призначення судово-економічної експертизи по справі №902/824/20 на підставі п.3 ч.1 статті 264 ГПК України, враховуючи наступне.

Пунктом 8 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.

Частина перша статті 254 Господарського процесуального кодексу України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

У розумінні наведених норм процесуального права судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї із сторін спору.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Якщо буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Дана правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 17 травня 2018 року в справі №904/5618/17, від 21 вересня 2018 року в справі № 909/68/18, від 18 грудня 2018 року в справі №911/1316/17, від 27 лютого 2019 року в справі №903/825/18, від 17 жовтня 2019 року в справі №910/21156/16.

Також, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Даний правовий висновок Верховного Суду вказаний в постанові від 21 вересня 2020 року в справі №910/13119/17.

Частиною 1 статтею 1 Закону України "Про акціонерні товариства" (тут і далі в редакції чинній на момент проведення Позачергових загальних зборах відповідача від 10.06.2020 року) визначено порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів.

За приписами статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: викуп акцій - придбання акціонерним товариством за плату розміщених ним акцій; корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами; обов`язковий викуп акцій - обов`язкове придбання за плату та на вимогу акціонера розміщених товариством акцій.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства. Акціонерне товариство не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа. Акціонерне товариство не може мати у своєму складі лише акціонерів - юридичних осіб, єдиним учасником яких є одна й та ж особа. Будь-які обов`язки акціонерів, що суперечать закону, не можуть визначатися статутом або іншими документами товариства.

Згідно із статтею 8 Закону України "Про акціонерні товариства" у випадках, визначених цим Законом, ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), повинна мотивувати своє рішення.

Акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства. Усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі (ч.ч. 1-2 ст. 20 Закону України "Про акціонерні товариства").

За приписами статті 22 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство здійснює розміщення або продаж кожної акції, яку воно викупило, за ціною, не нижчою за її ринкову вартість, що затверджується наглядовою радою, крім випадків, зокрема розміщення акцій під час злиття, приєднання, поділу, виділу товариства. Акціонерне товариство не має права розміщувати акції за ціною, нижчою за їх номінальну вартість.

В силу статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: участь в управлінні акціонерним товариством; отримання дивідендів; отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства. Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування. Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.

Згідно із статтею 29 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонери зобов`язані: дотримуватися статуту, інших внутрішніх документів акціонерного товариства; виконувати рішення загальних зборів, інших органів товариства; виконувати свої зобов`язання перед товариством, у тому числі пов`язані з майновою участю; оплачувати акції у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені статутом акціонерного товариства; не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства. Акціонери можуть також мати інші обов`язки, встановлені цим та іншими законами.

Загальні збори є вищим органом акціонерного товариства (ч.1 ст.32 Закону України "Про акціонерні товариства").

В силу дії пункту 23 частини 2 статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" до виключної компетенції загальних зборів належить, серед іншого, прийняття рішення про виділ та припинення товариства.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України "Про акціонерні товариства" у загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. На загальних зборах за запрошенням особи, яка скликає загальні збори, також можуть бути присутні представник незалежного аудитора (аудиторської фірми) товариства та посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства, представник органу, який відповідно до статуту представляє права та інтереси трудового колективу.

Статтею 37 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що проект порядку денного загальних зборів та порядок денний загальних зборів акціонерного товариства затверджуються наглядовою радою товариства, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають. Акціонер до проведення зборів за запитом має можливість в порядку, визначеному статтею 36 цього Закону, ознайомитися з проектом (проектами) рішення з питань порядку денного.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, в розрізі доводів апеляційної скарги, звертає увагу ОСОБА_1 на те, що як вбачається із протоколу №2/2020 Позачергових загальних зборах відповідача від 10 червня 2020 року серед іншого, було прийнято рішення про виділ з відповідача нового акціонерного товариства (питання 8 порядку денного).

Відповідно до цього ж протоколу, що в свою чергу також не заперечується ОСОБА_1 на вказаних загальних зборах ОСОБА_1 не була присутньою та відповідно, не приймала участь у таких зборах та не голосувала за прийняті рішення.

Окрім наведеного, суд апеляційної інстанції відзначає, що в силу положень частини 1 статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства", предметом дослідження у цій справі, серед іншого, є встановлення дійсної ринкової вартості майна відповідача для подальшого визначення простої іменної акції відповідача, номінальна вартість якої становить 10 грн, які мають бути викуплені у тих, хто голосував проти рішення про виділ нового акціонерного товариства.

Колегія суддів зазначає, оскільки, ОСОБА_1 взагалі не була присутньою на вказаних зборах та не приймала рішення "проти" по питанню про виділ нового акціонерного товариства, то у неї не з`явилося право вимагати здійснення обов`язкового викупу відповідачем належних ОСОБА_1 простих акцій, а зміна ринкової вартості акцій, які підлягають викупу, жодним чином не впливає на її права, інтереси чи обов`язки.

Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 , діючи, як акціонер відповідача, у відповідності до вимог Закону України "Про акціонерні товариства", мала усвідомлювати наслідки прийняття рішення загальними зборами відповідача про виділ нового акціонерного товариства, наслідки голосування за таке рішення, як "за", "утримались" так і "проти", подальші наслідки незгоди акціонерів із ціною акцій, які підлягають до викупу, наслідком чого може бути звернення до суду та призначення експертизи, для визначення дійсної ринкової вартості акції, яка може відрізнятися від установленої на момент проведення загальних зборів, як в бік збільшення, так і в бік зменшення.

Водночас, оцінюючи доводи ОСОБА_1 наведені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи, що встановлення нової ринкової вартості може призвести до додаткових витрат АТ "Вінницяобленерго", що, у свою чергу, призведе до зменшення прибутку товариства та відповідно, й до зменшення розміру дивідендів, право на отримання яких матиме ОСОБА_1 .. При цьому, колегія суддів вважає такі доводи безпідставними оскільки, викуп відповідачем своїх акцій у акціонерів, у випадку незгоди акціонерів із рішенням загальних зборів про виділ нового товариства є наслідком реалізації акціонером своїх корпоративних прав, а встановлення дійсної ринкової вартості майна та акцій, їх сплата у передбаченому законом розмірі, буде належним, справедливим та законним кінцем припинення корпоративних відносин між акціонерним товариством та його акціонером, внаслідок чого можливе зменшення розміру дивідендів інших акціонерів і скаржник, як акціонер АТ "Вінницяобленерго" має це усвідомлювати.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на можливе зменшення розміру дивідендів, фактично є припущеннями, оскільки рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами акціонерним товариством в правовому полі дії Закону України "Про акціонерні товариства", в свою чергу акціонерне товариство може прийняти рішення про невиплату дивідендів, а у випадку збільшення вартості акцій, відбудеться і збільшення вартості цінних паперів (майна), які належать ОСОБА_1 , відповідно інтереси апелянта не можна вважати такими, що будуть порушені.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу ОСОБА_1 на те, що рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 19 червня 2018 року в справі №910/18705/17, від 11 липня 2018 року в справі №911/2635/17, від 3 червня 2019 року в справі №910/6767/17, від 25 жовтня 2019 року в справі №910/16430/14 та від 5 травня 2020 року в справі №910/9254/18.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, в ухвалі Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 про призначення у справі № 902/824/20 судово - економічної експертизи ні в мотивувальній, ні в резолютивній частинах ухвали не вказано ні про ОСОБА_1 , як акціонера, ні про права, обов`язки чи інтереси такої фізичної особи.

Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що судовим рішенням має бути конкретно вирішено питання про права, інтереси та (або) обов`язки, а в цьому випадку скаржник зазначає про такі порушення, які є гіпотетичними та базуються на прогнозах його можливих дій, а саме, що у випадку якщо на момент проведення загальних зборів була б інша ціна акцій, то скаржник вчинив би інші дії, ніж вчиненні ним, у обставинах, які фактично склалися.

Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2024 року в даній справі №902/824/20 за касаційною скаргою іншого акціонера - ТОВ "ФК "Меридіан" як особи, яка вважала що оскаржуваним судовим рішенням вирішено питання про права, інтереси та (або) обов`язки.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 у справі №902/824/20 не було вирішено питання про права та обов`язки ОСОБА_1 , як акціонера АТ "Вінницяобленерго".

Крім того, судова колегія звертає увагу, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 вирішувалось лише процесуальне питання щодо доцільності призначення судової експертизи, а не приймалось рішення по суті позовних вимог.

У статті 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Доводи ОСОБА_1 у апеляційній скарзі здебільшого стосуються незгоди з позовними вимогами та не підтверджують того, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 про призначення у справі №902/824/20 судово - економічної експертизи було вирішено питання про права та обов`язки ОСОБА_1 як акціонера АТ "Вінницяобленерго".

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги обставини даної справи та судову практику Верховного Суду в тому числі й у даній справі, що наведена в постанові Верховного суду від 15 жовтня 2021 року, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 про призначення судово-економічної експертизи по справі №902/824/20 має бути закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, доводи скаржника по суті оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 у справі №902/824/20 судом апеляційної інстанції не розглядаються.

З огляду на те, що судом апеляційної інстанції закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції відповідно статті 129 ГПК України, залишає судовий збір за розгляд апеляційної скарги за ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 129, 234, 235, п.3 ч.1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 про призначення судово-економічної експертизи по справі №902/824/20.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ухвали) в касаційному порядку передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписано "16" січня 2025 року

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.