Ухвала

від 10.01.2025 по справі 902/1529/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

10 січня 2025 р. Справа № 902/1529/23

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Лабунської Т.І.

за участю секретаря судового засідання - Марчук А.П.

арбітражного керуючого Белінської Н.О. (в режимі ВКЗ)

представника ГУ ДПС у Вінницькій області - Островерха Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою: Приватного підприємства "Юридична компанія "ЛЕКС Г.С.", м. Вінниця

до: Приватного акціонерного товариства "Інфракон", м. Вінниця

про банкрутство

В С Т А Н О В И В :

15.12.2023 до Господарського суду Вінницької області надійшла заява ПП "Юридична компанія "ЛЕКС Г.С." від 12.12.2023 про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Інфракон".

Ухвалою суду від 16.01.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Інфракон". Визнано вимоги кредитора ПП "Юридична компанія "ЛЕКС Г.С." в сумі 1 080 000,00 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Потупало Н.І., попереднє засідання призначено на 29.02.2024.

16.01.2024 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Інфракон" на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвалою суду від 29.02.2024 визнано грошові вимоги ПП "Юридична компанія "ЛЕКС Г.С.", встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню розпорядником майна Белінською Н.О. до реєстру вимог кредиторів ПрАТ "Інфракон" та призначено справу до розгляду в підсумковому засіданні на 20.03.2024.

Ухвалою суду від 20.03.2024 підсумкове засідання відкладено на 17.04.2024.

03.04.2024 до суду від Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшла заява б/н від 03.04.2024 про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 7 397 689,93 грн.

Вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.04.2024.

Постановою суду від 17.04.2024 визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Вінницькій області, ПрАТ "Інфракон" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Белінську Н.О.

18.06.2024 на адресу суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. надійшло клопотання про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі.

19.09.2024 на адресу суду від Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшла заява про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПрАТ "Інфракон" в розмірі 8 348 820,98 грн. на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 15.11.2024 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 902/1529/23 з розгляду заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області про покладення субсидіарної відповідальності, клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора) Белінської Н.О. від 18.06.2024 про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі до 06.12.2024.

Ухвалою суду від 06.12.2024 відкладено розгляд справи № 902/1529/23, заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області про покладення субсидіарної відповідальності, клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора) Белінської Н.О. від 18.06.2024 про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі на 10.01.2025.

На визначену дату в судове засідання з`явився ліквідатор ПрАТ "Інфракон", арбітражний керуючий Белінська Н.О. (в режимі відеоконференції) та представник Головного управління ДПС у Вінницькій області.

В судове засідання 10.01.2025 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явились, будь-яких заяв, клопотань на адресу суду не подавали.

Ухвали суду, направлені на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернулися до суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

В судовому засіданні 10.01.2025 судом розглянуто заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПрАТ "Інфракон" у розмірі 8 348 820,98 грн. на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та солідарне стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПрАТ "Інфракон" грошових коштів у розмірі 8 348 820,98 грн., у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПрАТ "Інфракон".

Вказана заява мотивована тим, що під час позапланової виїзної перевірки ПрАТ "Інфракон", яку оформлено актом №347/0515/14310968 від 05.02.2020 було встановлено заниження земельного податку, що підлягав сплаті за земельні ділянки № 0510100000:01:036:0169 площею 1,5402 га, № 0510100000:01:036:0170 площею 0,105 га, № 0510100000:01:036:0171 площею 0,45 га та № 0510100000:01:036:0172 площею 0,0204 га, в цілому в розмірі 2,1 га у розмірі у сумі 5 085 532,40 грн., в т.ч. за 2016 рік в сумі 839 454,52грн. та 2017 рік в сумі 4 246 077,88 грн.

На підставі висновків акту № 347/0515/14310968 від 05.02.2020 було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002460515 від 18.03.2020, законність якого підтверджено постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023 у справі №120/3482/20-а.

Вказана вище сума 5 085 532,40грн. нарахована пеня 2 090 092,58грн. та сума судового збору 6056.00грн. включені, як кредиторські вимоги ГУ ДПС у Вінницькій області до реєстру кредиторських вимог ПрАТ "Інфракон" у справі №902/1529/23.

Окрім того, до реєстру кредиторських вимог ПрАТ "Інфракон" включено кредиторські вимоги ПП Юридична компанія "Лекс Г.С." у сумі 1 167 140,00грн.

Отже, загальна сума включених до реєстру кредиторських вимог ПрАТ Інфракон становить 8 348 820,98грн.

Що стосується складу правопорушення, то заявник зазначає, що субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства за своєю правовою природою є відповідальністю за зловживання суб`єктивними цивільними правами, які завдали шкоди кредиторам.

Об`єктом вказаного правопорушення та захисту при покладенні субсидіарної відповідальності є права кредиторів на задоволення вимог до Боржника, що лишились незадоволеними у справі про банкрутство.

Як вказано вище незадоволені кредиторські вимоги у справі №902/1529/23 становлять 8 348 820,98грн.

Суб`єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість інтим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб`єктом (суб`єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.

Як встановлено позаплановою виїзною перевіркою ПрАТ Інфракон", яку оформлено актом №347/0515/14310968 від 05.02.2020року (п.2.2 розділ II), відповідальними за фінансово - господарську діяльність ПрАТ "Інфракон" були:

-Голова Правління - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 01.01.2016р. по 04.04.2018р. (наказ про призначення на посаду №23ОД від 06.10.1994р., наказ про звільнення від 04.04.2018р. №8-к);

-Голова Правління - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , за період з 05.05.2018 по 31.12.2018р. (наказ про призначення на посаду від 03.04.2018р. №9-к, наказ про звільнення - від 29.08.2019р. №4-к) (том 2 арк.13-72 справи №902/1529/23).

ГУ ДПС у Вінницькій області вказує, що суб`єктами правопорушення що призвело до банкрутства ПрАТ Інфракон" є Голова Правління - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та Голова Правління - Бабенко Сергій Миколайович, РНОКПП НОМЕР_2 .

Об`єктивна сторона правопорушення з доведення до банкрутства ПрАТ "Інфракон полягає у наступному.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.09.2023 по справі №127/6046/21 встановлено, що ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ), відповідно до наказу ПрАТ "Інфракон від 06.10.1994 № 230Д працював на посаді голови правління ПрАТ "Інфракон.

Упродовж 2016-2017р., ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем розташування ПрАТ Інфракон за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, 16, порушуючи вимоги п.п.270.1.1 п.270.1 ст.270, п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, шляхом заниження бази оподаткування та ставки податку за земельні ділянки з кадастровими номерами: № 0510100000:01:036:0169 площею 1.5402 га, № 0510100000:01:036:0170 площею 0.105 га, № 0510100000:01:036:0171 площею 0,45 га та 0510100000:01:036:0172 площею 0,0204 га, в цілому площею 2,1 га, що розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, 16, і перебувають у користуванні ПрАТ "Інфракон, діючи за попередньою змовою із головним бухгалтером ОСОБА_3 , умисно ухилився від сплати земельного податку у великому розмірі за період 2016-2017 років у сумі 5 085 532.40 грн., в т.ч. за 2016 рік в сумі 839 454,52 грн. та 2017 рік в сумі 4 246 077,88 грн.

Голова правління ПрАТ Інфракон" Сачанюк В.І. та головний бухгалтер ОСОБА_3 самостійно декларували в податкових деклараціях № 9004867440 від 26.01.2016, № 9001949995 від 19.01.2017, № 9256804491 від 05.12.2017 та здійснювали обрахунок площі земельних ділянок №0510100000:01:036:0169 площею 1,5402 га, № 0510100000:01:036:0170 площею 0.105 га, №0510100000:01:036:0171 площею 0,45 га та №0510100000:01:036:0172 площею 0,0204 га, в цілому в розмірі 2,1 га, за адресою: м. Вінниця, вул. Київська. 16, тобто об`єкта оподаткування, який використовувався ПрАТ Інфракон" на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою серії Б № 000045 від 1979, за рахунок земель Вінницького центрально-конструкторського бюро інформаційної техніки (рішення сесії Вінницької міської ради № 2283 від 27.02.2009).

У подальшому, на підставі рішення Вінницької міської ради № 879 від 29.09.2017 вищезазначені земельні ділянки передано ПрАТ "Інфракон в оренду, про що 20.10.2017 укладено договори оренди між Вінницькою міською радою та ПрАТ "Інфракон .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за ПрАТ "Інфракон було зареєстровано нерухоме майно (комплекс нежитловий за адресою вул.Київська, 16, м.Вінниця) загальною площею 23652.6кв.м за реєстраційним номером: 443309905101.

Згідно фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва на 31.12.2018 вбачається, що за ПрАТ "Інфракон" на початок 2016 рахувалося основних засобів на 6473,00 тис. грн., а на кінець 2016 розмір основних засобів становив 6066,00 тис.грн.

Згідно фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва на 31.12.2017 вбачається, що за ПрАТ "Інфракон" на початок 2017 рахувалося основних засобів на 6066,00 тис. грн., а на кінець 2017 розмір основних засобів становив 5701.0тис.грн.

Згідно фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва на 31.12.2018 вбачається, що за ПрАТ "Інфракон" на початок 2018 рахувалося основних засобів на 5700,00 тис. грн., а на кінець 2018 розмір основних засобів становив 18,5 тис. грн.

Згідно наявного у матеріалах справи №902/1529/23 договору від 05.07.2018 справи № 902/1529/23) купівлі-продажу частки комплексу, вбачається, що ПрАТ Інфракон" у особі голови правління Бабенка С.М. (продавець) та ТОВ "Інвест Тауер" у особі директора Кур`ята Ю.В. (покупець) уклали договір згідно якого ПрАТ "Інфракон передав у власність ТОВ Інвест Тауер" 24/25 частки комплексу нерухомого майна загальною площею 22551,6кв.м., що розташований за адресою м.Вінниця, вул. Київська. 16. Ціна нерухомого майна за вказаним договором склала 2 300 000грн. без проведення експертної оцінки вартості вказаного комплексу.

ТОВ Інвест Тауер" згідно відомостей із ЄДР та реєстраційних даних, що містяться у базі даних А1С Податковий блок (копії додаються) зареєстровано 05.06.2018 (за місяць до укладення договору купівлі-продажу частки комплексу нерухомого майна) за адресою м. Вінниця, вул. Київська, 16 (адреса за якою знаходиться ПрАТ Інфракон").

Станом на сьогоднішній день керівником ТОВ "Інвест Тауер" являється ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) - колишній Голова правління ПрАТ Інфракон (код ЄДРПОУ 14310968). що підтверджується копією витяг} з ЄДР щодо ТОВ "Інвест Тауер.

Позаплановою виїзною перевіркою ПрАТ "Інфракон", яку оформлено актом №347/0515/14310968 від 05.02.2020, встановлено, що ПрАТ Інфракон використовувало на підставі державного акту на право користування землею Б №000045 від 1979 згідно права постійного користування наступні земельні ділянки:

Земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:01:036:0169 площею 1,5402 га, розташована за адресою вул.Київська. 16. м. Вінниця.

Земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:01:036:0170 площею 0,105 га, розташована за адресою вул.Київська, 16, м. Вінниця.

Земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:01:036:0171 площею 0,45 га. розташована за адресою вул.Київська, 16, м. Вінниця.

Земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:01:036:0172 площею 0,0204 га. розташована за адресою вул.Київська, 16, м. Вінниця.

Факт того, що вказані земельні ділянки використовувалися ПрАТ Інфракон" на підставі державного акту на право користування землею також підтверджено постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023 по справі №120/3482/20.

20.10.2017 ПрАТ "Інфракон" відмовилося від права постійного користування вказаними земельними ділянками та оформлено договори оренди № 02072, № 02073, № 02074, № 02075 на використання земельних ділянок строком до 29.09.2027.

У матеріалах справи №902/1529/23 містяться копії угод від 08.10.2018 про внесення змін до Договорів оренди вказаних земельних ділянок.

Згідно змісту угод про внесення змін до Договорів оренди № 02072, № 02073, № 02074, № 02075 вбачається, що ПрАТ Інфракон" у особі голови правління Бабенка С.М. відступило право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 0510100000:01:036:0169, 0510100000:01:036:0170, 0510100000:01:036:0171, 0510100000:01:036:0172 на користь ТОВ Інвест Тауер" (код 42189313), того ж підприємства якому відчужено комплекс нерухомого майна загальною площею 23652,6 кв.м., де керівником на сьогодні являється Бабенко С.М.

Як вбачається із висновків позапланової виїзної перевірки ПрАТ Інфракон, яку оформлено актом №347/0515/14310968 від 05.02.2020 та із ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 13.09.2023 по справі №127/6046/21, конкурсні кредиторські вимоги ГУ ДПС у Вінницькій області до ПрАТ Інфракон" виникли у 2016 на суму 839 454,52грн. та у 2017 на суму 4 246 077,88грн.

Отже, об`єктивна сторона правопорушення з доведення до банкрутства ПрАТ Інфракон полягає в діях голови правління ОСОБА_1 щодо збільшення кредиторської заборгованості ПрАТ Інфракон у вигляді заниження сум земельного податку за 2016-2017 на суму 5 085 532,40грн.

Об`єктивна сторона правопорушення з доведення до банкрутства ПрАТ Інфракон" полягає в діях голови правління ОСОБА_2 щодо виведення активів ПрАТ Інфракон" у вигляді відчуження майнового комплексу та відступлення права оренди земельних ділянок за відсутності будь-яких інших ресурсів для погашення заборгованості ПрАТ Інфракон по земельному податку.

Сукупність зазначених обставин та дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , попри їх обов`язок як Голови правління ПрАТ Інфракон передбачити можливість настання негативних для боржника наслідків вилучення у нього майна та вчинити передбачені законом заходи щодо запобігання банкрутству боржника, перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із обставинами неможливості боржником здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, що в подальшому створили умови та підстави для визнання боржника банкрутом з неможливістю задовольнити кредиторські вимоги у межах справи про банкрутство за рахунок майна боржника.

Надаючи правову кваліфікацію даному спору, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 10.08.2023 у справі № 911/2581/14 (911/1311/22), метою субсидіарної відповідальності як інституту є створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав і законних інтересів та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок, відтак забезпечення стабільності функціонування ринку та фінансової дисципліни.

Юридичним механізмом досягнення такої мети та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок є притягнення винних осіб у доведенні боржника до банкрутства, які використовували таку особу як прикриття ("вуаль") для досягнення своїх цілей (отримання доходів, матеріальної вигоди, зокрема через зловживання правом тощо), до додаткової (субсидіарної) відповідальності і стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог.

Визначене ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника; об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів; суб`єктами правопорушення є особи визначені ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства; суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

Законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону такого правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (кредитором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають братися до уваги також положення ч. 1 ст. 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема:

1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях;

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо.

Аналогічні за змістом висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство сформовано у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі №914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, від 10.12.2020 у справі 922/1067/17.

Для визначення статусу особи як відповідача по субсидіарній відповідальності за зобов`язаннями боржника суд, під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності має з`ясувати наявність підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.

Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням положень статті 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів) обов`язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку також належить до об`єктивної сторони цього правопорушення (див. висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі № 904/6379/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17).

Ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість відповідних осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини, та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.

Разом з тим, навіть за наявності цієї презумпції, саме на ліквідатора/кредитора покладено обов`язок довести обставини за яких вона застосовна у конкретній справі, в першу чергу недостатність ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів і вже за встановлення таких обставин - наявність ознак доведення до банкрутства боржника, склад такого правопорушення.

Дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності), яка має причинно-наслідковий зв`язок із відповідальністю, передбаченою ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, а також встановлення вини суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство. Водночас при вирішенні питання щодо вини (виду вини) суб`єкта субсидіарної відповідальності, слід виходити з обов`язків та повноважень суб`єктів відповідальності щодо боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення ч. 1-3 ст. 4 Кодексу України з процедур банкрутства (у цих висновках Суд звертається до правової позиції, що сформульованої Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16.06.2020 у справі N 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі №904/6379/16, від 10.12.2020 у справі N 922/1067/17, від 01.06.2021 у справі N 904/4855/17, від 15.02.2022 у справі N 927/219/20).

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, які підтверджують обставини доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує наявність підстав для притягнення такої особи до відповідальності за доведення до банкрутства (банкрутства), а відтак - не надає можливості визначити суб`єкт відповідальності, встановити його вину у діях/бездіяльності та покласти субсидіарну відповідальність на такого суб`єкта (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі N 910/21323/16, від 15.02.2022 у справі № 927/219/20.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2024 у справі № 28/29-б-43/212-2012, спеціальними умовами для субсидіарної відповідальності за дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності, окрім вини, є наслідки у вигляді недостатності виявленого у процедурі банкрутства майна боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, для задоволення вимог кредиторів, різниця між вартісними показниками яких і є мірою субсидіарної відповідальності.

Верховний Суд звернув увагу, що особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно й розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв`язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

Недодержання принципу добросовісності перетворюється на винну поведінку, так як протиправне порушення суб`єктивних цивільних прав особи є прямим наслідком дій зобов`язаної особи, яка, виходячи з конкретних обставин, могла усвідомлювати характер своїх дій як таких, що можуть завдати шкоди.

Такі висновки викладені у зазначеній скаржником постанові Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 916/1272/18 та узгоджуються з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 922/2187/16, від 02.03.2021 у справі № 922/1742/20.

Як встановлено судом ПрАТ "Інфракон" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.10.2004, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , був Головою Правління ПрАТ "Інфракон" в період з 01.01.2016 по 04.04.2018.

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , був Головою Правління ПрАТ "Інфракон" в період з 05.04.2018 по 31.08.2019.

Що стосується тверджень Головного управління ДПС у Вінницькій області про те, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за ПрАТ "Інфракон було зареєстровано нерухоме майно загальною площею (кв.м): 23652,6 за реєстраційним номером: 443309905101, то відповідно до інформаційної довідки № 386187302 від 10.07.2024 відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо ПрАТ «Інфракон» відсутні.

Що стосується твердження заявника про те, що 05.07.2018 ПрАТ "Інфракон" в особі голови правління Бабенка С.М. та ТОВ "Інвест Тауер" було укладено Договір купівлі-продажу, згідно якого передано у власність ТОВ «Інвест Тауер» 24/25 частки комплексу, що знаходиться в м. Вінниці, по вулиці Київській, в будинку під номером 16, площею 22251, 6 кв.м, без проведення експертної оцінки вартості вказаного комплексу за ціною 2 300 000,00 грн., то вказане майно було реалізовано більше ніж за 3 роки до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Що стосується твердження заявника про те, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ПрАТ «Інфракон» № 347/0515/14310968 від 05.02.2020 року у періоді з 01.01.2016 по 31.12.2018 ПрАТ «Інфракон» використовувало згідно права постійного користування наступні земельні ділянки (державний акт на право користування землею Б №000045 від 1979 року):

1. Земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:01:036:0169 площею 1,5402 га;

2. Земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:01:036:0170 площею 0, 105 га;

3. Земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:01:036:0171 площею 0,45 га;

4. Земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:01:036:0172 площею 0, 0204 га, то відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 0-2-0.2-4569/2-24 від 22.05.2024 за наявною інформацією в Державному реєстрі земель станом на 01.01.2013 на території області за ПрАТ «Інфракон» відсутні відомості про реєстрацію земельних ділянок.

Крім того, на підставі Угоди про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 20.10.2017, зареєстрованого за № 02072 від 06.11.2017, про внесення змін до Договору, Угоди про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 20.10.2017, зареєстрованого за № 02073 від 06.11.2017, про внесення змін до Договору; Угоди про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 20.10.2017 р., зареєстрованого за № 02074 від 06.11.2017, про внесення змін до Договору; Угоди про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 20.10.2017, зареєстрованого за № 02075 від 06.11.2017, про внесення змін до Договору від 08.10.2017 на підставі рішення Вінницької міської ради №1363 від 28.09.2018 орендарем вищезазначених земельних ділянок виступає ТОВ «Інвест Тауер» (код 42189313).

Відповідно до п. 3.2. Наказу Міністерства економіки України № 14 від 19.01.2006 року визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється за період, що починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство, у разі наявності ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неспроможності, у зв`язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов`язкові платежі.

Таким чином, майно, що було зазначене Головним управлінням ДПС у Вінницькій області було реалізовано більше ніж 3 роки тому.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме Аналізу виявлення ознак неплатоспроможності та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ПрАТ «Інфракон», проведеного ТОВ «ПРІМУМ ВЕРІТАС», в ході дослідження встановлено наступне:Основні засоби товариства станом на 13 грудня 2021 відсутні. Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності свідчить про те, що товариство не має можливості розрахуватися з кредиторами. Частка власних оборотних коштів в їх загальній сумі у відсотках свідчить, що товариство не має можливості виконувати короткострокові зобов`язання за рахунок оборотних коштів. Коефіцієнт фінансової автономії на звітну дату становить менше граничного значення, що свідчить про залежність товариства від позикового капіталу протягом періоду, що розглядається.

Фінансовий стан товариства є незадовільним, оскільки більшість економічних показників та коефіцієнтів, що характеризують ліквідність та фінансову стійкість товариства, є нижчими від нормативних значень. За результатами аналізу встановлено, що товариство є фінансово нестійким та не має змоги проводити незалежну фінансову політику, тобто, перебуває в стані неплатоспроможності. Станом на день звіту згідно відповідей ПрАТ «Інфракон» товариство немає будь-яких активів.

ПрАТ «Інфракон» відсутні ознаки інвестиційної привабливості.

Також в ході проведеного аналізу на предмет наявності (відсутності) ознак фіктивного, навмисного або прихованого банкрутства товариства, за результатами отриманих показників та коефіцієнтів було встановлено наступне.

Враховуючи дані аналізу, зроблено висновок, що протягом всіх аналізованих періодів у товариства наявні ознаки поточної неплатоспроможності. Показники, показники, розраховані відповідно Методичних рекомендацій, свідчать про відсутність ознак фіктивного банкрутства ПрАТ «Інфракон».

Фінансові показники, значно погіршились протягом 2019, що було пов`язано з продажем активів для погашення кредиторської заборгованості. Протягом 2020 2021 фінансові показники значно не погіршились. Враховуючи дані системи показників оцінки фінансового стану ПрАТ «Інфракон» та надані пояснення, економічні ознаки дій з доведення до банкрутства відсутні.

В процесі аналізу не встановлено, що товариством подані недостовірні відомості про своє майно в фінансовій звітності або в інших документах, що свідчать про його фінансове та майнове становище. Ознаки дій з приховування банкрутства відсутні.

Крім того, суд вважає, що неплатоспроможність боржника сама по собі не означає, що боржник доведений до банкрутства, та не доводить автоматично вину керівника боржника.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що викладені у заяві твердження щодо наявності причино-наслідкового зв`язку між умисники діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , допущеними ними порушеннями діючого законодавства та негативними наслідками як для боржника у вигляді втрати платоспроможності, так і для його кредиторів у вигляді неотримання погашення грошових вимог заявлених до боржника, не доведені заявником відповідними письмовими доказами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даної заяви, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених учасниками судового процесу в обґрунтування власних правових позицій.

Зважаючи на наведені приписи законодавства та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області б/н від 19.09.2024 про покладення субсидіарної відповідальності та солідарне стягнення 8 348 820,98 грн в якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства ПрАТ "Інфракон" у справі № 902/1529/23, в повному обсязі, з мотивів наведених вище.

Також в судовому засіданні 10.01.2025 судом розглянуто звіт арбітражного керуючого (ліквідатора) Белінської Н.О. про виконану роботу в ході ліквідаційної процедури боржника, ліквідаційний баланс та додані до них документи встановив наступні обставини.

Так, за змістом остаточного звіту ліквідатора та наявних матеріалів справи, судом встановлено, що ліквідатором проведено інвентаризацію майна/активів ПрАТ "Інфракон". Під час інвентаризації майна/активів не виявлено: каса - 0,00 грн.; кошти на рахунках в банках - 0,00 грн.; капітальні інвестиції рах.152 - 0,00 грн.; матеріали (201 рах., 205 рах.) - 0,00 грн.; малоцінка - 0,00 грн.; основні засоби - 0,00 грн.; товари 281 рах. - 0,00 грн.; розрахунки з дебіторами і кредиторами - 0,00 грн.

Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку повідомлено, що відповідно до розпорядження №57-ДР-С-А від 09.02.2022 року скасовано реєстрацію виписку акцій ПрАТ "Інфракон" та свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ПрАТ "Інфракон" від 21.05.2021 року №06/02/1/10 анульоване.

Відповідно інформації отриманої від державних установ встановлено відсутність зареєстрованого за підприємством майна/активів.

В зв`язку з відсутністю у підприємства - банкрута будь-яких активів, які можуть бути включені до ліквідаційної маси та грошових коштів на р рахунку в установі банку, залишені без задоволення вимоги кредиторів:

- ПП "Юридична компанія "Лекс Г.С." з грошовими вимогами у розмірі: 1 080 000,00 грн. - основний борг (четверта черга задоволення); 26 840,00 грн. - витрати на сплату судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (перша черга задоволення); 60 300,00 грн. - авансування грошової винагороди арбітражного керуючого (перша черга задоволення).

- ГУ ДПС у Вінницькій області у розмірі 7 397 689,93 грн. з яких: 4 246 077,88 грн. - основний платіж (третя черга задоволення); 1 061 519,47 грн. - штрафні санкції (шоста черга задоволення); 2 090 092,58 грн. - пеня (шоста черга задоволення); а також у розмірі 6 056,00 грн. - витрати на сплату судового збору (перша черга задоволення).

Загальна сума грошових вимог кредиторів до ПрАТ "Інфракон", які лишились не погашені становить 8 570 885,93 грн.

На дату складання ліквідаційного балансу ПрАТ "Інфракон" - майно/активи відсутні.

Посилаюсь на наведені обставини, з огляду на відсутність майна та коштів у банкрута, арбітражний керуючий просить затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПрАТ "Інфракон" та закрити провадження у справі № 902/1529/23.

Наведені у звіті ліквідатора обставини підтверджені відповідними письмовими доказами, наявними у матеріалах справи.

Разом з тим, судом встановлено, що 17.06.2024 відбулось засідання комітету кредиторів, за результатами проведення якого прийнято рішення: затвердити ліквідаційний звіт ПрАТ "Інфракон"; затвердити ліквідаційний баланс ПрАТ "Інфракон" станом на 17.06.2024; арбітражному керуючому (ліквідатору) Белінській Н.О. направити до Господарського суду Вінницької області клопотання про затвердження ліквідаціного звіту та ліквідаційного балансу підприємства-банкрута ПрАТ Інфракон; винести ухвалу про ліквідацію ПрАТ "Інфракон".

Відповідно до ч. 1 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів.

Про час і місце судового засідання, в якому мають розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та кредиторів.

Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Згідно ч. 6 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Кодексом.

Оскільки звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію і закриття провадження у справі.

У постанові від 11.02.2020 у справі № 910/2814/18, Верховний суд зазначив, що ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу.

Також, подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі). Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14, від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 924/669/17, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, які необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом з зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів). Подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за результатом проведених дієвих заходів, які передбачені у ліквідаційній процедурі.

Кодексом не визначено вичерпного переліку таких заходів, які має вчинити ліквідатор для завершення ліквідаційної процедури, визначені тільки основні напрямки таких дій, що дозволяють сформувати ліквідаційну масу та задовольнити, за умови виявлення майна (ліквідних активів), вимоги кредиторів, що логічно випливає із визначених Кодексом повноважень ліквідатора та надає останньому можливість відповідно до власного самостійного та незалежного розсуду вчиняти дії щодо виявлення та розшуку активів банкрута для формування ліквідаційної маси.

Беручи до уваги положення ст. 61, ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, перевіряє у судовому засіданні обґрунтованість, правомірність та безсумнівну повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, повноту реалізації ліквідатором активів боржника а також достовірність змісту ліквідаційного балансу.

Таким чином, за підсумками ходу ліквідаційної процедури вбачається, що ліквідатором вчинено належні дії по виявленню активів та пасивів боржника, внаслідок вжитих ліквідатором заходів доведено неможливість відновлення платоспроможності боржника. Вказані висновки про встановлені обставини відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні та долученими до справи.

Згідно ч. 2 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна або майно не виявлено чи відсутнє, господарський суд постановляє ухвалу про припинення юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

У відповідності до ч. 7 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.

Зважаючи на вищевикладене, господарський суд прийшов до висновку, що ліквідатором вжито усіх можливих заходів щодо виявлення активів боржника та дотримано вимоги Кодексу з процедур банкрутства під час проведення ліквідаційної процедури у справі № 902/1529/23.

Затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства є підставою для закриття провадження у справі згідно п. 7 ч. 1 ст. 90 цього Кодексу - господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, передбачених пунктами 5-8 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до закриття провадження у справі. Господарський суд має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання зазначених обставин, про що постановляє ухвалу.

Згідно ч. 8 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.

З огляду на встановлені обставини та наведені приписи законодавства, суд дійшов висновку про затвердження звіту арбітражного керуючого (ліквідатора) Белінської Н.О. від 18.06.2024 за результатами проведення ліквідаційної процедури у справі № 902/1529/23 про банкрутство ПрАТ «Інфракон» та ліквідаційного балансу банкрута у даній справі, в зв`язку з чим, банкрут ПрАТ «Інфракон» підлягає ліквідації, що є наслідком закриття провадження у справі № 902/1529/23.

В судовому засіданні 10.01.2025 судом також розглянуто звіт арбітражного керуючого Белінської Н.О. № 02-279/2785 від 18.06.2024 про нарахування та виплату основної грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора ПрАТ "Інфракон" з 17.04.2024 по 17.06.2024.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою суду від 17.04.2024 ПрАТ "Інфракон" визнано банкрутом, ліквідатором ПрАТ "Інфракон" призначено арбітражного керуючого Белінську Н.О.

У поданому до суду звіті арбітражним керуючим Белінською Н.О. повідомлено, що за період ліквідаційної процедури з 17.04.2024 по 17.06.2024 арбітражному керуючому (ліквідатору) Белінській Н.О. нараховано основну грошову винагороду розмірі 48 800,00 грн.

Судом з`ясовано, що розрахунок грошової винагороди здійснювався виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, який з 01.04.2024 становить 8 000,00 грн.

При цьому, як слідує із змісту звіту та доданих до нього письмових доказів, окрім суми основної грошової винагороди арбітражним керуючим Белінською Н.О. під час виконання повноважень розпорядника майна боржника здійснено витрат на суму 30,00 грн. (поштові витрати).

На підтвердження обставин щодо понесених витрат, арбітражним керуючим додано відповідні докази.

Дослідивши докази, понесених арбітражним керуючим Белінською Н.О. витрат під час виконання обов`язків ліквідатором, судом встановлено, що вказані витрати є документально підтвердженими.

На засіданні комітету кредиторів ПрАТ "Інфракон" 17.06.2024 вирішено схвалити звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат за результатами ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 2, 4, 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).

Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Розглянувши вказаний звіт арбітражного керуючого (ліквідатора) Белінської Н.О., суд прийшов до висновку про його затвердження.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 6, 9, 12, 30, ч. 4 ст. 40, 41, ч. 2 ст. 60, 61, 64, 65, 90 Кодексу України з процедур банкрутства; ст.ст. 2, 3, 11, 18, 232, 233, 234, ч.1 ст. 235, 236, 255, 256, 326 ГПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Відмовити в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області від 19.09.2024 про покладення субсидіарної відповідальності та солідарне стягнення 8 348 820,98 грн. в якості субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства ПрАТ "Інфракон" на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у справі № 902/1529/23.

2. Затвердити звіт арбітражного керуючого (ліквідатора) Белінської Н.О. № 02-279/2785 від 18.06.2024 про нарахування і виплату грошової винагороди в сумі 48 800,00 грн. та витрат в сумі 30,00 грн. за підсумками ліквідаційної процедури ПрАТ "Інфракон" у справі № 902/1529/23.

3. Затвердити звіт арбітражного керуючого (ліквідатора) Белінської Н.О. від 18.06.2024 за результатами проведення ліквідаційної процедури у справі № 902/1529/23 про банкрутство ПрАТ "Інфракон" та ліквідаційний баланс ПрАТ "Інфракон".

4. ПрАТ "Інфракон" (вул. Київська, буд. 16, м. Вінниця, 21009, код 14310968) як юридичну особу ліквідувати.

5. Встановити, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

6. Припинити повноваження арбітражного керуючого Белінської Н.О. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 190 від 12.02.2013, як ліквідатора у справі № 902/1529/23 про банкрутство ПрАТ "Інфракон".

7. Припинити дію мораторію введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16.01.2024 у справі № 902/1529/23.

8. Скасувати заходи щодо забезпечення вимог кредиторів, введені ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16.01.2024 у справі № 902/1529/23.

9. Закрити провадження у справі у справі № 902/1529/23 про банкрутство ПрАТ "Інфракон" (вул. Київська, буд. 16, м. Вінниця, 21009, код 14310968).

10. Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 10.01.2025.

11. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

12. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 15.01.2025.

13. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси: ПП "Юридична компанія "ЛЕКС Г.С." - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражного керуючого Белінської Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua; Першому відділу ДВС у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - info_tsr@vnm.vn.dvs.gov.ua; Регіональному відділу з питань банкрутства Управління банкрутства Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - bankrut@km.minjust.gov.ua; Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради - vinrada@vmr.gov.ua.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 ;

3 - ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 ;

4 - Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради - вул. Соборна, 59, Вінниця, 21050.