Рішення

від 16.01.2025 по справі 905/1377/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.01.2025 Справа №905/1377/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Мирноградського міського центру зайнятості, м. Мирноград Донецької області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтоград», м. Мирноград Донецької області,

про зобов`язання виконати умови договорів та повернути зі зберігання паливо,

без повідомлення (виклику) сторін,

Мирноградський міський центр зайнятості, м. Мирноград Донецької області звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтоград», м. Мирноград Донецької області про зобов`язання виконати умови договорів та повернути зі зберігання паливо.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договорів №25 від 04.04.2019, №23 від 12.05.2020, №38 від 17.08.2020, №52 від 27.07.2021 купівлі-продажу та неповернення зі зберігання Мирноградському міському центру зайнятості палива (автомобільний бензин А-92), який зберігається на АЗС ТОВ «Нафтоград» в м.Мирноград, Донецької області, у кількості 1713 літрів на підставі 171 талону (номіналом 10 літрів у кількості 169 штук, номіналом 20 літрів у кількості 1 штука, номіналом 3 літра у кількості 1 штука).

На підтвердження вказаних обставин позивачем надані належним чином засвідчені копії договорів №25 від 04.04.2019, №23 від 12.05.2020, №38 від 17.08.2020, №52 від 27.07.2021 купівлі-продажу, видаткових накладних №37 від 10.04.2019, №854 від 13.05.2020, №1853 від 18.08.2020, №4655 від 28.07.2021, рахунків на оплату, платіжних доручень №3294 від 12.04.2019, №315 від 13.05.2020, №2243 від 18.08.2020, №473 від 26.08.2021, талонів, актів від 04.03.2024 про факт відмови АЗС відпуску пального та про відмову від ознайомлення та проставлення підпису стосовно підтвердження факту відмови АЗС відпуску пального, претензії, поштової накладної та фіскальних чеків АТ «Укрпошта».

Нормативно свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на статті 509, 525-526, 530, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, статтями 174, 193, 218, 265 Господарського кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1377/24 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою господарського суду від 28.10.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

12.11.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Ухвалою господарського суду 18.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1377/24. Справу №905/1377/24 постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач про відкриття провадження у справі №905/1377/24 повідомлений шляхом направлення ухвали суду від 18.11.2024 до електронного кабінету відповідача у підсистемі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до ч.7 статті 6 Господарського процесуального кодексу, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Таким чином, відповідач про відкриття провадження у справі №905/1377/24 повідомлений належним чином.

У встановлений судом строк від сторін клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надходило, відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частинною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про відкрите судове провадження, судом створені усі умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, заперечень від сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) не надходило, відзив від відповідача не надходив, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Мирноградським міським центром зайнятості (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтоград» (відповідач, продавець) укладені такі договори:

- №25 від 04.04.2019 купівлі-продажу нафтопродуктів (далі договір №25), згідно з п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати (ДК 021:2015 09130000-9 «Нафта та дистиляти») паливо у кількості 530 л. (бензин марки А-92) у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти паливо й сплатити за нього певну грошову суму в строки й на умовах, встановлених даним договором.

- №23 від 12.05.2020 купівлі-продажу нафтопродуктів (далі договір №23), згідно з п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати (ДК 021:2015 09130000-9 «Нафта та дистиляти») паливо у кількості 290 л. (бензин марки А-92) у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти паливо й сплатити за нього певну грошову суму в строки й на умовах, встановлених даним договором.

- №38 від 17.08.2020 купівлі-продажу нафтопродуктів (далі договір №38), згідно з п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати (ДК 021:2015 009130000-9 «Нафта та дистиляти») паливо у кількості 650 л. (бензин марки А-92) у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти паливо й сплатити та нього певну грошову суму в строки й на умовах, встановлених даним договором.

- №52 від 28.07.2021 купівлі-продажу нафтопродуктів (далі договір №52), згідно з п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати (ДК 021:2015 009130000-9 «Нафта та дистиляти») паливо у кількості 380 л. (бензин марки А-92) у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти паливо й сплатити та нього певну грошову суму в строки й на умовах, встановлених даним договором.

У п. 1.1 вказаних договорів сторони погодили, що з моменту переходу права власності на паливо, паливо залишається на зберігання в продавця. Відпустка палива із зберігання покупцеві здійснюється на підставі пред`явлення талонів на паливо на АЗС продавця. Талони на паливо - спеціальний талон, придбаний на умовах і за відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на одержання на АЗС фіксованої кількості нафтопродуктів певного найменування й марки, які позначені в ньому.

За взаємною згодою сторін у період дії даного договору вартість одного літра палива, установлена згідно п. 2.2 договору, є величиною незмінною по виданим покупцеві талонам (п. 1.2 договорів).

Відповідно до п.п. 1.3-1.4 договорів сторони домовилися про те, що момент переходу права власності на паливо (факт його продажу), який наступає при передачі палива, документально підтверджується видатковою накладною, оформленою між покупцем і продавцем, заповненої відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». Продавець видає покупцеві (представникові покупця) талони в момент видачі видаткової накладної, і інформація про видані талони вказується в цій видатковій накладній.

У момент пред`явлення талона для відпустки палива на АЗС продавця здійснюється фіксація відпустки палива зі зберігання покупцеві, шляхом обліку й погашення пред`явленого талона, причому дана фіксація підтверджує виконання продавцем своїх зобов`язань за цим договором. По закінченні кожного календарного місяця, на 5-й робочий день місяця, наступного за звітним, продавець формує для покупця накладну, в якій вказується найменування й кількість палива виданого зі зберігання за пред`явленими талонами, яку покупець (його представник) зобов`язаний підписати і яка повинна бути повернута продавцеві до 20 робочого дня місяця, наступного за звітним. У випадку не підписання та/або не повернення продавцю накладної, у встановлений строк з вини покупця або у випадку відсутності інших заперечень з боку покупця дана накладна, підготовлена продавцем, не може бути оскаржена покупцем у майбутньому і підтверджує факт виконання Продавцем своїх зобов`язань за цим договором.

Належним чином оформлений талон на відпустку палива виготовляється продавцем і містить наступні реквізити: марку палива; кількість палива, що підлягає відпустці; штрих-код для комп`ютерної обробки інформації; відбиток печатки покупця й підпис його відповідальної особи, а якщо буде потреба - відбиток печатки продавця із вказівкою від руки назви покупця; номер галона (п. 1.5 договорів).

У випадку втрати покупцем талонів або іншою втратою можливості володіти і розпоряджатися талонами покупцем, наслідки й відповідальність за можливе одержання по них палива третіми особами покладається на покупця. Талони зіпсовані (зі штрих-кодом, що не читається), загублені, а також викрадені в покупця, не підлягають заміні (відновленню) продавцем. Продавець не нормує вибірку оплаченого покупцем палива. (п. 1.6 договорів).

Згідно з п. 1.7 договорів право власності на паливо від продавця до покупця переходить у момент підписання сторонами видаткової накладної на паливо. До моменту фактичної відпустки палива покупцеві по талонах, паливо перебуває на зберіганні в продавця. Сторони погодили, що всі умови й місця зберігання палива продавець визначає самостійно без яких-небудь обмежень і погоджень із покупцем. Продавець має право здійснювати змішання палива, що перебуває на зберіганні, одного роду й однієї якості. Сторони визначили, що в рамках даного договору звичайним строком зберігання є період тривалістю до 306 календарних днів з моменту підписання кожної видаткової накладної на паливо й видачі талонів на паливо (з моменту надходження палива на зберігання), для кожної партії палива зазначеного в даній накладній. Початком обчислення строку виконання зобов`язання продавця відпустити паливо покупцеві по талонах є дата підписання сторонами видаткової накладної на паливо. Передача покупцеві палива зі зберігання без пред`явлення талона не здійснюється. У випадку, якщо покупець не скористається своїм правом одержати паливо в період звичайного строку зберігання (306 календарних дня), сторони прийшли до згоди, що паливо залишається на зберіганні в продавця на період не більше 6 строків зберігання (1836 календарних дня - зберігання понад звичайний строк зберігання) даний період є періодом, протягом якого в порядку ст.256 і ст.257 ГК України покупець має право висунути вимогу до продавця по поверненню палива. Після закінчення понад звичайний строк зберігання покупець втрачає право на це паливо.

Для відпустки палива приймаються талони без помарок і виправлень. із штрих-кодом, що читається, які мають всі реквізити, зазначені у п.1.5 даного договору. Талон, по якому здійснена відпустка палива, залишається на АЗС. Сторони домовилися про те, що факт відпустки палива (виконання обов`язку продавця передати паливо у власність покупцеві) підтверджується пред`явленим талоном, що враховується продавцем. При здійсненні звірки за основу беруться дані продавця (п. 1.8 договорів).

У п. 2.1 договорів сторони визначили загальну суму договорів, що становить:

- 14310,00грн, в т.ч. ПДВ 2385,00грн (договір №25);

- 6087,10грн, в т.ч. ПДВ 1014,52грн (договір №23);

- 14748,50грн, в т.ч. ПДВ 2458,08грн (договір №38);

- 11206,20грн, в т.ч. ПДВ 1867,70грн (договір №52).

Відповідно до п. 2.2 договорів ціна на паливо, а також його кількість указуються продавцем у видатковій накладній на паливо, а також у рахунку. Покупець здійснює оплату палива в строк не пізніше 30 календарних днів з дати підписання видаткової накладної на паливо (дата підписання збігається з датою її формування). У вартість палива входять вартість послуг зберігання (звичайний строк зберігання, а також зберігання понад звичайний строк), а також інших витрат продавця, пов`язаних зі зберіганням і відпусткою палива покупцеві по талонах.

У випадку необґрунтованої відмови продавця в заправленні (передачі палива) автомобіля покупця, продавець сплачує покупцеві штраф у розмірі 12% вартості неякісних послуг за кожен випадок такої відмови. Обґрунтованою відмовою вважається неможливість здійснити відпустку палива у зв`язку з відключенням електроенергії на АЗС, технічною перервою (у тому числі приймання нафтопродуктів) і особливостями графіка роботи АЗС, проведення ремонтних робіт на АЗС і т.п. У випадку відмови здійснити відпустку палива з інших причин, представником покупця й продавця складається відповідний акт із вказівкою причин такої відмови. Наявність складеного й підписаного представниками покупця й продавця відповідного акту є підставою для пред`явлення покупцем претензії про стягнення штрафу, передбаченого цим пунктом (п. 3.2 договорів).

За п. 4.5 договорів, останні можуть бути достроково розірвані за ініціативою однієї зі сторін, за умови, що сторона-ініціатор письмово повідомить іншу сторону про дострокове розірвання договору не пізніше 10 календарних днів до передбачуваної дати розірвання. У цьому випадку договір буде вважатися достроково розірваним з дати, зазначеної у відповідному повідомленні.

Згідно з п. 4.1 договорів визначено термін дії договорів з дати їх підписання по 31.12.2019 (договір №25), по 31.12.2020 (договір №23), по 31.12.2020 (договір №38), по 30.09.2021 (договір №52).

Договори підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

На виконання умов договорів сторони підписали видаткові накладні:

- №37 від 10.04.2019 на поставку 530 літрів бензину на загальну суму 14310,00грн за договором №25 від 04.04.2019;

- №854 від 13.05.2020 на поставку 290 літрів бензину на загальну суму 6061,00грн за договором №23 від 12.05.2020;

- №1853 від 18.08.2020 на поставку 650 літрів бензину на загальну суму 14748,50грн за договором №38 від 17.08.2020;

- №4655 від 28.07.2021 на поставку 380 літрів бензину на загальну суму 11206,20грн за договором №52 від 28.07.2021.

Продавець виставив покупцю рахунки на оплату.

Покупець здійснив оплату палива згідно з платіжними дорученнями:

- №3294 від 12.04.2019 на суму 14310,00грн за договором №25 від 04.04.2019;

- №315 від 13.05.2020 на суму 6061,00грн за договором №23 від 12.05.2020;

- №2243 від 18.08.2020 на суму 14748,50грн за договором №38 від 17.08.2020;

- №473 від 26.08.2021 на суму 11206,20грн за договором №52 від 28.07.2021.

До матеріалів справи долучені талони:

- за договором №25 від 04.04.2019 на залишок бензину 393 літрів (№№425, 428, 429, 432, 433, 1597-1631);

- за договором №23 від 12.05.2020 на залишок бензину 290 літрів (№№1405-1432);

- за договором №38 від 17.08.2020 на залишок бензину 650 літрів (№№1463-1527);

- за договором №52 від 28.07.2021 на залишок бензину 380 літрів (№№001-038).

Як стверджує позивач, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов`язань за спірними договорами, на підтвердження чого позивач надав акти від 04.03.2024 про факт відмови АЗС відпуску пального та про відмову від ознайомлення та проставлення підпису стосовно підтвердження факту відмови АЗС відпуску пального.

Акт складені позивачем в односторонньому порядку, в яких зафіксовано, що при пред`явленні талонів на бензин А-92, придбаних та оплачених згідно з укладеними договорами з ТОВ «Нафтоград», представники АЗС «Бенза» (Ровенська селищна рада, автошлях Олександрівка - Покровськ - Константинопіль, 56км) та АЗС «Інтерсті 1» (85320, Донецька область, місто Мирноград, вул. Ушакова, 1А) відмовились відвантажити пальне, а також відмовились документально підтвердити факт невідпуску пального та підписати акти, що складені представниками покупця.

Позивач направляв відповідачу претензію №2/217/01-29/2024 від 30.05.2024 з вимогою повернути зі зберігання паливо у кількості 1713 літрів.

Відповідач відповіді на претензію не надав, паливо зі зберігання не повернув.

Посилаючись на невиконання відповідачем договорів №25 від 04.04.2019, №23 від 12.05.2020, №38 від 17.08.2020, №52 від 28.07.2021 купівлі-продажу нафтопродуктів, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В частині першій ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладені договори №25 від 04.04.2019, №23 від 12.05.2020, №38 від 17.08.2020, №52 від 28.07.2021, які за своєю правовою природою є договорами поставки.

Матеріали справи не містять доказів дострокового розірвання договорів згідно з п. 4.5 договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України).

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав зобов`язання з оплати палива за спірними договорами, що підтверджується платіжними дорученнями №3294 від 12.04.2019 на суму 14310,00грн (за договором №25 від 04.04.2019); №315 від 13.05.2020 на суму 6061,00грн (за договором №23 від 12.05.2020); №2243 від 18.08.2020 на суму 14748,50грн (за договором №38 від 17.08.2020); №473 від 26.08.2021 на суму 11206,20грн (за договором №52 від 28.07.2021).

Сторони домовились у п.п. 1.3-1.4 договорів про те, що момент переходу права власності на паливо (факт його продажу), який наступає при передачі палива, документально підтверджується видатковою накладною, оформленою між покупцем і продавцем, заповненої відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». Продавець видає покупцеві (представникові покупця) талони в момент видачі видаткової накладної, і інформація про видані талони вказується в цій видатковій накладній.

Так, сторони підписали видаткові накладні №37 від 10.04.2019 на поставку 530 літрів бензину на загальну суму 14310,00грн за договором №25 від 04.04.2019; №854 від 13.05.2020 на поставку 290 літрів бензину на загальну суму 6061,00грн за договором №23 від 12.05.2020; №1853 від 18.08.2020 на поставку 650 літрів бензину на загальну суму 14748,50грн за договором №38 від 17.08.2020; №4655 від 28.07.2021 на поставку 380 літрів бензину на загальну суму 11206,20грн за договором №52 від 28.07.2021.

Отже, вказаними видатковими накладними підтверджується факт продажу пального та перехід права власності на паливо позивачу.

У п. 1.1 вказаних договорів сторони погодили, що з моменту переходу права власності на паливо, паливо залишається на зберігання в продавця. Відпустка палива із зберігання покупцеві здійснюється на підставі пред`явлення талонів на паливо на АЗС продавця. Талони на паливо - спеціальний талон, придбаний на умовах і за відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на одержання на АЗС фіксованої кількості нафтопродуктів певного найменування й марки, які позначені в ньому.

Позивач долучив до матеріалів справи талони: за договором №25 від 04.04.2019 на залишок бензину 393 літрів (№№425, 428, 429, 432, 433, 1597-1631); за договором №23 від 12.05.2020 на залишок бензину 290 літрів (№№1405-1432); за договором №38 від 17.08.2020 на залишок бензину 650 літрів (№№1463-1527); за договором №52 від 28.07.2021 на залишок бензину 380 літрів (№№001-038).

Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами (далі - Правила), згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (далі - АЗС) (абз. 2 п. 3 Правил).

Відповідно до п. 9 Правил розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (надалі - Інструкція).

Згідно з п. 3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п. 10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (п.п. 10.3.3.1); заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП (п.п. 10.3.3.2).

Враховуючи викладене, талон виступає документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.

Згідно з п. 1.7 договорів сторони визначили, що в рамках даного договору звичайним строком зберігання є період тривалістю до 306 календарних днів з моменту підписання кожної видаткової накладної на паливо й видачі талонів на паливо (з моменту надходження палива на зберігання), для кожної партії палива зазначеного в даній накладній. Початком обчислення строку виконання зобов`язання продавця відпустити паливо покупцеві по талонах є дата підписання сторонами видаткової накладної на паливо. Передача покупцеві палива зі зберігання без пред`явлення талона не здійснюється. У випадку, якщо покупець не скористається своїм правом одержати паливо в період звичайного строку зберігання (306 календарних днів), сторони прийшли до згоди, що паливо залишається на зберіганні в продавця на період не більше 6 строків зберігання (1836 календарних днів - зберігання понад звичайний строк зберігання) даний період є періодом, протягом якого в порядку ст.256 і ст.257 ГК України покупець має право висунути вимогу до продавця по поверненню палива. Після закінчення понад звичайний строк зберігання покупець втрачає право на це паливо.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач не скористався правом одержати паливо в період звичайного строку зберігання (306 календарних днів), тому з огляду на приписи п. 1.7 сторони погодили, що паливо залишається на зберіганні на період не більше 6 строків зберігання (1836 календарних дня - зберігання понад звичайний строк зберігання).

Отже, строк зберігання (306 + 1836 календарних днів) становить за видатковою накладною №37 від 10.04.2019 до 19.02.2025; за видатковою накладною №854 від 13.05.2020 до 25.03.2026; за видатковою накладною №1853 від 18.08.2020 до 30.06.2026; за видатковою накладною №4655 від 28.07.2021 до 09.06.2027.

Таким чином, позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути паливо в межах погодженого сторонами строку зберігання.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Закінчення строку дії договору не свідчить про його виконання Зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 9.04.2020 у справі №910/4962/18.

Відповідно до актів від 04.03.2024 про факт відмови АЗС відпуску пального позивачем в односторонньому порядку зафіксовано, що при пред`явленні талонів на бензин А-92, придбаних та оплачених згідно з укладеними договорами з ТОВ «Нафтоград», представники АЗС «Бенза» (Ровенська селищна рада, автошлях Олександрівка - Покровськ - Константинопіль, 56км) та АЗС «Інтерсті 1» (85320, Донецька область, місто Мирноград, вул. Ушакова, 1А) відмовились відвантажити пальне.

Суд звертає увагу, що у п. 3.2 договір визначено, що у випадку відмови здійснити відпустку палива з інших причин, представником покупця й продавця складається відповідний акт із вказівкою причин такої відмови.

Поряд з цим, акти складені позивачем в односторонньому порядку, в яких зафіксовано також факт відмови сторони відповідача документально підтвердити факт невідпуску пального та підписати акти, що складені представниками покупця.

Суд також враховує, що відповідач обізнаний про відкрите судове провадження належним чином, відповідач не спростовує та не заперечує факти продажу палива позивачу, наявності обов`язку повернути зі зберігання палива на підставі виданих ним талонів, а також факт відмови від виконання свого зобов`язання з повернення пального.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що на зберіганні у відповідача знаходиться та неповернуте 1713 літрів палива (бензин А-92) на підставі 171 талону (номіналом 10 літрів у кількості 169 штук, номіналом 20 літрів у кількості 1 штука, номіналом 3 літри у кількості 1 штука), а саме: за договором №25 від 04.04.2019 залишок бензину 393 літрів (талони №№425, 428, 429, 432, 433, 1597-1631); за договором №23 від 12.05.2020 залишок бензину 290 літрів (талони №№1405-1432); за договором №38 від 17.08.2020 залишок бензину 650 літрів (талони №№1463-1527); за договором №52 від 28.07.2021 на залишок бензину 380 літрів (талони №№001-038).

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом

Згідно ст.ст.73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Таким чином, саме на сторін покладено обов`язок довести викладені обставини та надати докази на підтвердження вказаних обставин.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про доведеність, обґрунтованість і правомірність позовних вимог про зобов`язання виконати умови договорів та повернути зі зберігання паливо, тому суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Мирноградського міського центру зайнятості, м. Мирноград Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтоград», м. Мирноград Донецької області про зобов`язання виконати умови договорів та повернути зі зберігання паливо задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтоград», м. Мирноград Донецької області (85320, Донецька обл., місто Мирноград, вулиця Ушакова, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 40715392) видати зі зберігання Мирноградському міському центру зайнятості, м. Мирноград Донецької області (85327, Донецька обл., місто Мирноград, мікрорайон «Молодіжний», будинок 37Б, код ЄДРПОУ 25097806) паливо (бензин А-92) у загальній кількості 1713 літрів на підставі 171 талону (номіналом 10 літрів у кількості 169 штук, номіналом 20 літрів у кількості 1 штука, номіналом 3 літри у кількості 1 штука) в порядку та на умовах, передбачених договорами №25 від 04.04.2019, №23 від 12.05.2020, №38 від 17.08.2020, №52 від 28.07.2021 купівлі-продажу нафтопродуктів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтоград», м. Мирноград Донецької області (85320, Донецька обл., місто Мирноград, вулиця Ушакова, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 40715392) на користь Мирноградського міського центру зайнятості, м. Мирноград Донецької області (85327, Донецька обл., місто Мирноград, мікрорайон «Молодіжний», будинок 37Б, код ЄДРПОУ 25097806) судовий збір в розмірі 3028,00грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чернова

Рішення складено та підписано 16.01.2025.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.