Ухвала

від 15.01.2025 по справі 908/1634/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.01.2025 Справа № 908/1634/24(908/3068/24)

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МЕНЕЛАЙ, код ЄДРПОУ 40673981 (69118 Україна, м. Запоріжжя, проспект Героїв Національної гвардії України (проспект 40-річчя Перемоги), буд. 63, прим. 1)

до відповідачів: 1/ ФО ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

2/ ФО ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: розпорядник майна, арбітражний керуючий Венська Оксана Олександрівна (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 174 від 24.04.2013; адреса: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 62, а/с 162)

про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 2 486 582, 75 грн.

в межах справи № 908/1634/24

про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю МЕНЕЛАЙ, код ЄДРПОУ 40673981 (69118 Україна, м. Запоріжжя, проспект Героїв Національної гвардії України (проспект 40-річчя Перемоги), буд. 63, прим. 1)

кредитор ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 )

розпорядник майна арбітражний керуючий Венська Оксана Олександрівна (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 174 від 24.04.2013; адреса: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 62, а/с 162)

Без виклику представників сторін

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 25.11.2024 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю МЕНЕЛАЙ, код ЄДРПОУ 40673981 (69118 Україна, м. Запоріжжя, проспект Героїв Національної гвардії України (проспект 40-річчя Перемоги), буд. 63, прим. 1) до відповідачів: 1/ ФО ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) 2/ ФО ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 2 486 582, 75 грн., для розгляду в межах справи № 908/1634/24 про банкрутство позивача.

25.11.2024 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/3068/24 розподілено судді Юлдашеву О.О.

Ухвалою суду від 29.11.2024 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю МЕНЕЛАЙ про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 2 486 582, 75 грн., для розгляду в межах справи № 908/1634/24 про банкрутство позивача, відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 26.12.2024 о/об 12-30 год.

Ухвалою від 26.12.2024 відкладено судове засідання на 23.01.2025 об 11-45.

До суду 25.12.2024 надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_4 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ). Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям акредитованим суб`єктам, нотаріусам (державним/приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_5 РНМ 24255225.

Розглянувши заяву, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст.136 ГПК України є правом суду. За змістом ч.2 ст.136 ГПК України, підставами для вжиття судом заходів для забезпечення є обставини, що свідчать про істотне ускладнення або навіть унеможливлення виконати рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду, у разі невжиття таких заходів.

Господарський суд, оцінивши надані докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України).

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Також, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом, зокрема, у постанові від 16.03.2021 у справі №921/302/20.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на те, що 17 травня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 172/ П/99/2007-840, відповідно до умов якого, Банк надав Відповідачу кредит у іноземній валюті у розмірі 81 000,00 дол.США строком на 240 (двісті сорок) місяців (до 17.05.2027 року-п.3.3.4. Договору) зі сплатою процентної ставки у розмірі 12,49 % річних.

Відповідно до умов укладеного договору банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та платити проценти за користування ним.

Відповідно до п.п. 3.3.1. - 3.3.3. Кредитного договору, Відповідач зобов`язується щомісячно до 10 числа поточного місяця сплачувати мінімально необхідний платіж у розмірі 930 доларів США 62 центи.

ВАТ КБ «Надра» свої зобов`язання виконав у повному обсязі, а саме - в порядку передбаченому Договором видав Відповідачу грошові кошти.

В порушення умов Кредитного договору, Відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим станом на 04.09.2024 року утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 60 504 долари США 33 центів.

Відповідачу направлялись вимоги про те, що у зв`язку із порушенням боржником своїх зобов`язань за кредитним договором кредитор вимагає в тридцяти денний строк виконати порушене боржником зобов`язання, а саме повернути заборгованість.

Однак Відповідачем так і не було виконано дану вимогу.

Відповідно до інформаційної довідки на теперішній час за Відповідачем зареєстровано право власності у тому числі на квартиру АДРЕСА_5 .

Однак до моменту розгляду даної справи Відповідач можє відчужити своє майно за рахунок якого може бути виконано рішення суду в примусовому порядку, в разі задоволення позовних вимог.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

Заходи забезпечення позову за вимогами майнового характеру можуть бути застосовані у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В той же час, у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника (висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

Одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.

Таким чином, у даному випадку, за висновками суду, застосування обраних заявником заходів забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання.

Враховуючи висновки, які викладені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, щодо можливості вільно відповідачами розпорядитись як коштами, які знаходяться на відповідних банківських рахунках так і можливість відчужити належне відповідачам майно, яке перебуває в їх власності, що вочевидь може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду в цій справі, якщо таке буде ухвалене на користь позивача, що, в свою чергу, може свідчити про неефективність судового захисту, суд дійшов висновку про наявність обставин для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Щодо зустрічного забезпечення суд зазначає про таке.

Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч. 1 ст. 141): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, висловлена у справі №911/1695/18 від 19 лютого 2019 року).

Також згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 25 лютого 2019 року у справі №924/789/18, якою відхилено аргументи про розгляд судом заяви Позивача про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення, суперечить вимогам ч.7 ст.140 ГПК України, з огляду на те, що ч.1 ст. 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного позову, не є порушенням наведених норм законодавства та не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень.

Відтак, суд погоджується з доводами заявника про відсутність підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 137, 138, 139, 140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕЛАЙ» про забезпечення позову - задовольнити .

2. Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_4 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ).

3. Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям акредитованим суб`єктам, нотаріусам (державним/приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_4 .

Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю МЕНЕЛАЙ, код ЄДРПОУ 40673981 (69118 Україна, м. Запоріжжя, проспект Героїв Національної гвардії України (проспект 40-річчя Перемоги), буд. 63, прим. 1)

Боржником за даною ухвалою є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

Ухвала є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання 15.01.2025 та підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів з дати її підписання до Центрального апеляційного господарського суду.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки до 15.01.2028.

Питання про скасування забезпечення позову вирішується Господарським судом, що розглядає справу, крім того, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя О.О. Юлдашев