Ухвала

від 14.01.2025 по справі 908/2559/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/207/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.01.2025 Справа № 908/2559/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення суду від 02.12.2024 у справі № 908/2559/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєлєс-МК» (вул. Панікахи, буд. 2, корп. 11, м. Дніпро, 49000, ідентифікаційний код юридичної особи 38753952)

до відповідача: Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі філії Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503 ідентифікаційний код ВП 19355964)

про стягнення 108 939 грн 90 коп.

За участю представників сторін:

від заявника (відповідача): Левченко О.О., самопредставнпцтво, витяг з ЄДР, в режимі відеоконференції

від позивача: не з`явився

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 06.01.2025 сформувало в системі «Електронний суд» заяву про відстрочення виконання рішення суду від 02.12.2024 у справі № 908/2559/24 строком до 02.12.2025.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.01.2025, вказану вище заяву передано на розгляд судді Господарського суду Запорізької області Дроздовій С.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.01.2025 заяву суддею Дроздовою С.С. прийнято до розгляду. Засідання суду призначено на 14.01.2025. Також, вказаною ухвалою суду визначено проводити судове засідання 14.01.2025 о 12 год. 20 хв. у справі з використанням власних технічних засобів представників заявника (відповідача у справі) та позивача, враховуючи їх віддаленість від суду.

07.01.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєлєс-МК» за допомогою підсистеми «Електронний суд» подані до суду заперечення на заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення.

08.01.2025 через підсистему «Електронний суд» Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» подана до суду заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

14.01.2025 судове засідання проводилось в режимі відеоконференцзв`язку.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).

Відводів складу суду, секретарю судового засідання не заявлено.

Права та обов`язки представнику заявника відомі, роз`яснень не потребують.

Заяв чи клопотань процесуального характеру не заявлено.

14.01.2025 заявник підтримав заяву та просив суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2024 у справі № 908/2559/24 строком до 02.12.2025.

Представник позивача (стягувача) в судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, просив розглядати заяву без його участі.

За приписами ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Неявка представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєлєс-МК» не перешкоджає розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду від 02.12.2024 у справі № 908/2559/24.

Судом розглянуто заяву за наявними матеріалами.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2024 у справі № 908/2559/24, матеріали заяви та обставини справи суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.12.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєлєс-МК» до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєлєс-МК» 97 016 грн 90 коп. інфляційних втрат, 11 923 грн 00 коп. відсотків річних, 3 028 грн 00 коп. судового збору.

На виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2024 у справі № 908/2559/24 видано наказ від 06.01.2024.

Заявник в своїй заяві посилається на наступне. Відповідно до Статуту АТ НАЕК «Енергоатом» метою діяльності товариства є одержання прибутку від провадження господарської діяльності для задоволення потреб держави, юридичних і фізичних осіб в електричній енергії; забезпечення ефективної, безпечної експлуатації атомних електростанцій, безпеки під час будівництва, експлуатації та зняття з експлуатації ядерних установок. Предметом діяльності товариства є, зокрема виробництво та постачання електричної енергії. Джерелами формування майна товариства є, в тому числі, доходи, отримані в результаті провадження господарської діяльності. Отже основний дохід товариство отримує з виручки від реалізації електричної енергії, що виробляється її відокремленими підрозділами атомними електростанціями. Отже, АТ «НАЕК «Енергоатом» утворене з метою виробництва електричної енергії, забезпечення безпечної експлуатації та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безпеки при будівництві, введенні в експлуатацію та знятті з експлуатації ядерних установок, безперебійного енергопостачання суб`єктів господарювання та населення, а також, у межах своєї компетенції, забезпечення постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики, радіаційних аварій у промисловості. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 затверджено Перелік об`єктів державної власності, що мають стратегічне для економіки і безпеки держави значення, до якого віднесено ряд підприємств паливно-енергетичного комплексу, зокрема АТ «НАЕК «Енергоатом». АТ «НАЕК «Енергоатом» належить до об`єктів до критичної інфраструктури згідно з Переліком секторів критичної інфраструктури затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 №1109 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2022 №1384). У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні запроваджений воєнний стан, строк дії якого продовжено з 05 години 30 хвилин 10.11.2024 на 90 діб. 04.03.2022 місто Енергодар Запорізької області та філія «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» АТ «НАЕК «Енергоатом» (далі філія «ВП ЗАЕС») були захоплені військовими формуваннями російської федерації та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації. Енергодарська міська територіальна громада (код: UA23040110000019947), в межах якої розташовані виробничі потужності Відповідача, включена до «Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (пп. «Василівський район» п. 4 «Запорізька область» р. ІІ «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України» цього Переліку), з зазначенням дати виникнення можливості бойових дій: 04.03.2022. З моменту окупації ВП ЗАЕС працює в екстремальних умовах, майже весь час на мінімально допустимих потужностях. З 11.09.2022 ВП ЗАЕС повністю зупинена. В структурі електроенергії, виробленої відокремленими підрозділами АТ «НАЕК «Енергоатом», до моменту окупації військовими рф найбільшу частку складала електроенергія, вироблена саме ВП ЗАЕС, оскільки з 15 діючих атомних енергоблоків енергосистеми України 6 енергоблоків належать ВП ЗАЕС. На теперішній час відповідачем втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії. Поряд з цим, АТ «НАЕК «Енергоатом» продовжує нести витрати з утримання об`єктів і персоналу Запорізької АЕС (заробітна плата персоналу, матеріальне забезпечення невідкладних потреб безпечної експлуатації об`єктів тощо), не одержуючи від діяльності цього відокремленого підрозділу жодного доходу. Зазначені втрати виробничих потужностей вкрай негативно вплинули на фінансовий стан відповідача. Так, лише за 2022 рік відповідачем отримані збитки в розмірі 12,4 млрд гривень (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2022 рік). За перше півріччя 2023 року «НАЕК «Енергоатом» отримані збитки в розмірі 9 048 641 тис. грн (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати за півріччя 2023). За 2023 року «НАЕК «Енергоатом» отримані збитки в розмірі 11 256 369 тис. грн (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати за 2023). За півріччя 2024 року «НАЕК «Енергоатом» отримані збитки в розмірі 7 434 361 тис. грн (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати за півріччя 2024) За таких обставин, через втрату Компанією значної частини своїх виробничих потужностей, було розбалансовано фінансовий стан підприємства державного сектору економіки. Крім того, постійні ракетні атаки російської федерації на енергетичну інфраструктуру України також безпосередньо та значно впливають на роботу інших атомних електростанцій України. Через зниження частоти в енергосистемі України на енергоблоках спрацьовує система аварійного захисту, внаслідок чого енергоблоки автоматично відключаються та працюють у проєктному режимі, без генерації у вітчизняну енергосистему. Виконуючи функції експлуатуючої організації (оператора) атомних електростанцій, АТ «НАЕК «Енергоатом», відповідно до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», зобов`язане першочергово забезпечувати безпечну експлуатацію ядерних установок. Відповідно, наявні ресурси, в тому числі грошові кошти, АТ «НАЕК «Енергоатом» спрямовує в першу чергу на задоволення потреб безпеки експлуатації АЕС. Слід зазначити, що правовідносини між позивачем та відповідачем, які розглядались у рамках справи №908/2559/24 та за якими з відповідача стягнуто суму основного боргу, 3% річних, втрати від інфляції та судові витрати рішенням у цій справі (договір поставки товару №471(5)20УК/53-121-01-20-09997 від 21.12.2020), нерозривно пов`язані з об`єктами Запорізької АЕС, що забезпечували втрачені АТ «НАЕК «Енергоатом» виробничі потужності та отримання значної частини доходу. Вказує, що перерозподіл коштів на даному етапі і у даній ситуації і спрямування їх на погашення стягнутих вищевказаним судовим рішенням 3% річних та інфляційних втрат за договором, товар за яким сплачений Відповідачем в повному обсязі, укладений з Запорізькою АЕС, яка не отримує жодних фінансових надходжень (прибутків) внаслідок тимчасової окупації міста Енергодар та зупинення роботи станції, неможливе без завдання шкоди функціонуванню інших філій (відокремлених підрозділів) АТ «НАЕК «Енергоатом» і, насамперед шкоди функціонуванню АЕС (Південноукраїнської, Рівненської, Хмельницької). Вказує, що частка електроенергії, виробленої атомними електростанціями АТ «НАЕК «Енергоатом», в загальному обсязі електроенергії виробленої в Україні в 2021 році, склала 55,1%. За 2022 рік загальне виробництво електроенергії в Україні скоротилося на 27,5% в порівнянні з 2021 роком. Влітку 2023 року вперше за багато років Запорізька АЕС недоступна українській енергосистемі через тимчасову окупацію. В свою чергу стала робота енергетичних об`єктів АТ «НАЕК «Енергоатом» залежить від повного та своєчасного фінансування всіх виробничих потреб цих об`єктів. 22.03.2024 рф здійснила наймасштабнішу ракетно-авіаційну атаку на енергетику України з початку широкомасштабної війни. Внаслідок комбінованих ракетних та дронових обстрілів з боку рф було уражено близько 20 підстанцій, низку електростанцій, зокрема, пошкоджено Дніпровську ГЕС. Також неодноразово було знеструмлено одну з ліній передач, яка живить Запорізьку АЕС. З весни 2024 року тривають обстріли, особливо на прифронтових територіях, часто під обстріли потрапляють підстанції, лінії системи передачі електроенергії.

За повідомленням АТ «НАЕК «Енергоатом» 210 млрд збитків нанесла рф внаслідок окупації ЗАЕС, внаслідок її простою компанія щомісяця втрачає близько 6 млрд. грн. Зазначає, що негайне виконання судового рішення і стягнення з АТ «НАЕК «Енергоатом» грошових коштів ставить під загрозу фінансування заходів із забезпечення сталої та безпечної роботи об`єктів атомної енергетики чим загрожує безпеці держави та населення України. Вказує, що АТ «НАЕК «Енергоатом» як виробник електричної енергії несе значне фінансове навантаження, виконуючи спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. АТ «НАЕК «Енергоатом» з початку роботи нової моделі ринку електричної енергії України (1 липня 2019 року), введеної відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», виконує спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільного інтересу (ПСО), а саме доступності електричної енергії для побутових споживачів, покладених на нього Державою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії» (зі змінами). Протягом 2019 2023 років діяли декілька моделей виконання ПСО, а саме товарна та фінансова моделі, при цьому кожна з таких моделей передбачає потужне фінансове навантаження на державне підприємство, і на жаль, станом на поточний момент АТ «НАЕК «Енергоатом» за жоден з років виконання ПСО не отримало компенсацію, передбачену положеннями законодавства (ч. 5 ст. 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» та пунктом 16 Положення «Про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії»). До 01.10.2021 діяла товарна модель ПСО, яка передбачала продаж відповідачем встановленого обсягу електричної енергії ДП «Гарантований покупець» за фіксованими цінами, що нижчі за ринкові. При цьому, з починаючи з лютого 2020 року почалося швидке накопичення заборгованості ДП «Гарантований покупець» за електроенергію. Зазначене підтверджується довідкою щодо виконання ДП «НАЕК «Енергоатом» товарного ПСО за період 2019-2021 роки, з якою вбачається загальний обсяг проданої електричної енергії ДП «НАЕК «Енергоатом» за кожен з років (колонка 6) та обсяг проданої електричної енергії саме ДП «Гарантований покупець» на виконання ПСО (колонка 6, за рік та з розбивкою по місяцях), вартість проданої електричної енергії ДП «Гарантований покупець» з розбивкою по місяцях зазначеного вище періоду (колонка 8), суми оплат, що надійшли від ДП «Гарантований покупець» з розбивкою по місяцях (колонка 9) та суми заборгованості на кінець кожного з місяців за період 2019- 2021 років (колонка 10). Внаслідок цього у ДП «НАЕК «Енергоатом» виник довгостроковий дефіцит платіжного балансу, який негативно вплинув на можливість виконувати зобов`язання по сплаті платежів, у тому числі по сплаті таких першочергових платежів як податки, збори та інші платежі до державного бюджету, постачання ядерного палива тощо. 11.08.2021 Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до Постанови № 483, відповідно до яких з 01.102021 впроваджено нову модель ПСО, що передбачає перехід від товарного до фінансового механізму її реалізації. Відповідно до фінансової моделі ПСО виробники електричної енергії, на яких покладено спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, реалізують 100% електричної енергії на ринкових умовах, а за рахунок отриманого доходу забезпечують компенсацію різниці між тарифами для населення і ринковою ціною електричної енергії для постачальника універсальних послуг. Тобто, компенсації, як це передбачено законодавством, із державного бюджету АТ «НАЕК «Енергоатом» за виконання цих функцій не отримує. Повідомляє, що за 2022 рік витрати на виконання ПСО для ДП «НАЕК «Енергоатом» склали 87,643 млрд грн (включено до рядка 2150 фінансового звіту «витрати на збут», та підтверджуються розшифровкою таких витрат код рядка 5.14), тоді як загальний валовий прибуток Компанії (рядок 2090 у звіті про фінансовий результат (який формується як дохід від реалізації продукції (рядок 2000 фінансового звіту) мінус собівартість продукції (рядок 2050 фінансового звіту)) у 2022 становив 86,615 млрд грн. Таким чином, витрати ДП «НАЕК «Енергоатом» на виконання фінансової моделі ПСО на мільярд гривень більші, ніж весь дохід Компанії від реалізації електричної енергії. ДП «НАЕК «Енергоатом» фактично забезпечує покриття основного фінансового навантаження, необхідного для реалізації загальносуспільного інтересу, та зазнає надзвичайно великих фінансових витрат у межах його виконання, за відсутності джерела та механізму компенсації за виконання таких спеціальних обов`язків. Виходячи із змісту та обсягу покладених спеціальних обов`язків на АТ «НАЕК «Енергоатом», можливо зробити висновок, що саме відповідач несе тягар основного фінансового навантаження, кінцевим результатом якого є підтримка постачальникам універсальної послуги та, відповідно, «дотування» кінцевого побутового споживача - населення. Фактично це означає, що, зокрема завдяки АТ «НАЕК «Енергоатом» можливе утримання встановленого тарифу на електричну енергію для населення на поточному, низькому рівні. Воєнний стан в Україні поглиблює економічні труднощі, створюючи серйозні перешкоди для відновлення стабільності та розвитку АТ «НАЕК «Енергоатом». Негайне виконання відповідачем судового рішення у цій справі може спричинити невиконання АТ «НАЕК «Енергоатом» спеціальних обов`язків для забезпечення доступності ціни на електричну енергію для населення. Водночас невиконання ПСО унеможливить досягнення основної мети покладення таких обов`язків забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки; загрожує нормальному функціонуванню ринку електричної енергії України та катастрофічно вплине на стан соціального благополуччя населення України. Вважає, що відстрочення виконання рішення дозволить забезпечити безперебійне виконання паливної та виробничої програми АТ «НАЕК «Енергоатом» по додержанню рівня технологічного процесу генерації електроенергії, запобіганню технологічних порушень електромеханічного обладнання та продовжити стале виконання АТ «НАЕК «Енергоатом» спеціальних обов`язків із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів, тобто прямо вплине на стале функціонування АТ «НАЕК «Енергоатом», яке в теперішній час в умовах знищення ворогом інфраструктури та об`єктів генерації електричної енергії відіграє ключову роль у забезпеченні стабільності на ринку електроенергії і як наслідок сприяє розвитку економіки держави та опору ворогу, та, відповідно,акумулювати необхідні для виконання вищевказаного рішення суду грошові кошти без шкоди виконанню покладених Державою задач та функцій.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вєлєс-МК» у запереченнях на заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення зазначив, що воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати статутну діяльність та набувати кошти. Вказує, що безспірним та таким, що підлягає додатковому доведенню є та обставина, що введення воєнного стану негативним чином впливає на можливість ведення господарської діяльності суб`єктами господарювання, не лише відповідача (боржника), але й позивача (стягувача). Вважає, що в рамках поданої боржником заяви про відстрочення виконання рішення суду не надано достатніх доказів на підтвердження винятковості обставин та в обґрунтування неможливості одночасного виконання рішення суду по даній справі. Вказує, що відповідач отримав від позивача товар за договором, у встановлені в договорі строки, не розрахувався, і саме недобросовісна поведінка відповідача, як контрагента позивача, стала підставою для звернення останнього до суду з позовом. Зазначає, що відповідачем у справі та боржником за наказом є юридична особа - АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», місцезнаходженням якого є м. Київ, що не є окупованою територією. Вказує, що не припустимим є безпідставне надання відстрочки виконання судового рішення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період, без дотримання балансу інтересів сторін, позбавляє стягувача можливості захистити свої права та отримати задоволення своїх грошових вимог у процедурі примусового виконання судового рішення. Звертає увагу на те, що станом на момент настання всіх обставин, на які посилається відповідач в заяві, а саме: початок повномасштабної війни (22 лютого 2022 року); окупація міста Енергодар (04 березня 2022 року); «повна зупинка ВП ЗАЕС» (11 вересня 2022 року), грошові зобов`язання відповідача перед позивачем вже були прострочені (оплату за Товар мало бути проведено до 18 липня 2021 року), а отже, насправді причинний зв`язок між наведеними в заяві обставинами та бажанням відповідача ще рік не оплачувати роботи підрядника повністю відсутній. Звертає увагу на те, що на підставі наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 02 серпня 2024 року № 95 Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» включено до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення дій за якими зупиняється у період воєнного стану. Повідомляє, що постановою заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Зюбрицького А.В. від 04 жовтня 2024 року зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 908/3499/23 виданого 11 березня 2024 року Господарським судом Запорізької області до закінчення періоду дії воєнного стану в Україні. Вказує, що на день звернення Боржника із заявою про відстрочення виконання рішення суду, законодавчо встановлено заборону на провадження процедури будь-яких дій по стягненню з АТ «НАЕК «Енергоатом», а від так обставини на які у своїй заяві посилається боржник не є такими, що мають значення.

Відповідно до приписів частин 1, 2, 3 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання боржником судового рішення про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися. Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Стаття 129 Конституції України та ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Конституційний Суд України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Відстрочення виконання рішення в даному випадку не є інструментом ухилення для боржника від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем.

Суд зауважує, що надання відстрочки виконання рішення є заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії»). За практикою Європейського Суду в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України»).

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених відповідною статтею ГПК України не вимагається. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, питання щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватись господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. (ч. 3 ст. 331 ГПК України).

З системного аналізу вказаної норми вбачається, що підставою для розстрочки, відстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Питання про задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника і для стягувача.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Суд також зазначає, що всі громадяни, підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі та зазнають негативний вплив воєнних дій та введення на території України режиму воєнного стану, тому позивач у справі також знаходиться несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на отримання коштів за договором поставки товару № 471(5)20УК від 09.12.2020 (№ 471(5)20УК/53-121-01-20-09997 від 21.12.2020).

Проаналізувавши наведені Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (заявником, відповідачем у справі) обставини, якими він мотивує необхідність відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2024 у справі № 908/2559/24, заслухавши пояснення представника відповідача (боржника) та дослідивши докази, подані заявником в підтвердження важкого матеріального становища, суд дійшов висновку, що у справі, яка розглядається, відповідачем надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі.

Приймаючи до уваги ту обставину, що матеріали справи не містять документів, які б вказували на свідоме ухилення боржника від виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що ці обставини є тими конкретними винятковими обставинами, в розумінні ст. 331 ГПК України, які ускладнюють одночасне та повне виконання рішення суду у справі № 908/2559/24 і є підставою для надання АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» можливості виконання судового рішення з відтермінуванням у часі, встановленими господарським судом.

Беручи до уваги вищевикладені обставини, додані до заяви докази, зокрема, Звіти про фінансові результати за 2022-2023 р.р., Звіт про фінансові результати за півріччя 2024 року, відношення відповідача до критичної інфраструктури, суд задовольняє заяву відповідача частково та надає відстрочку виконання рішення суду від 02.12.2024 у справі № 908/2559/24 на два місяці.

При цьому суд враховує, що негайне виконання рішення у даній справі і стягнення з відповідача грошових коштів ставить під загрозу фінансування заходів із забезпечення сталої та безпечної роботи об`єктів атомної енергетики чим загрожує безпеці держави та населенню України.

Надання відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2024 у справі № 908/2559/24 на два місяці буде відповідати балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.

При цьому, суд враховує, що чинним господарсько-процесуальним законодавством не передбачено відстрочення стягнутої за рішенням суми судового збору.

Керуючись ст.ст. 42, 232, 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2024 у справі № 908/2559/24 задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2024 у справі № 908/2559/24 в частині стягнення з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі філії Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503 ідентифікаційний код ВП 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєлєс-МК» (вул. Панікахи, буд. 2, корп. 11, м. Дніпро, 49000, ідентифікаційний код юридичної особи 38753952) 97 016 (дев`яносто сім тисяч шістнадцять) грн 90 коп. інфляційних втрат, 11 923 (одинадцять тисяч дев`ятсот двадцять три) грн 00 коп. відсотків річних на два місяці, до 14.03.2025.

В іншій частині заяви відмовити.

Копію даної ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення 14.01.2025 та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.01.2025.

Повний текст ухвали розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова