Рішення

від 16.01.2025 по справі 910/12861/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

м. Київ

16.01.2025Справа № 910/12861/24Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) заяву (вх. №07-10/12561/24 від 30.12.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «Мепал Проект»</a> про ухвалення додаткового рішення у справі №910/12861/24 за позовом Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №12» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мепал Проект»</a>, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київекспертиза» про стягнення грошових коштів

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

1.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2024 в позові Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №12» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мепал Проект»</a> відмовлено повністю.

1.2. Справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження. Протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду від відповідача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового про відшкодування судових витрат, які складаються з правничої допомоги та пов`язані із залученням експерта та проведенням експертизи.

2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.

2.1. Відповідач стверджує, що згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України з позивача на користь відповідача належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 46 215, 00 грн та витрати пов`язані із залученням експерта та проведенням експертизи у розмірі 24 000, 00 грн.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

3.1. 31.12.2024 до суду від позивача надійшли клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та про зменшення розміру витрат на оплату послуг експерта.

3.2. Щодо зменшення витрат на правничу допомогу позивач зазначає (1) відповідачем не було сплачено різницю між розміром гонорару та його частиною, тобто, на момент вирішення питання судом щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 46 215,00 грн, фактично відповідачем було сплачено за послуги на професійну правничу допомогу у розмірі 23 115,00 грн (2) представник відповідача не брав участі у судових засіданнях, а тільки подав до суду через підсистему «Електронний суд» один процесуальний документ - відзив на позовну заяву та додані до нього письмові докази, тобто визначений відповідачем розмір гонорару адвоката не відповідає критеріям дійсної необхідності його понесення та розумності (3) заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям дійсної необхідності таких витрат, оскільки до переліку наданих послуг із правничої допомоги не було включено жодних послуг, крім загальної врази: «надання Клієнту правничої допомоги у справі № 910/12861/24 у судах першої та апеляційної інстанцій» (4) заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є надмірним та неспіврозмірним із обсягом наданих адвокатом послуг та складністю справи (5) у зв`язку з вищевикладеним позивач дійшов висновку про доцільність зменшення витрат на професійну правничу допомогу відповідачу до 1,00 грн.

3.3. Щодо зменшення витрат, пов`язаних із проведенням експертизи позивач зазначає (1) підготовка та розгляд справи розпочалися набагато пізніше ніж укладання та підписання договору № 17/04-2024 на проведення судової будівельно-технічної експертизи від 17 квітня 2024 року, та фактичного отримання та прийняття відповідачем виконаних робіт 05 червня 2024 року та фактичного розрахунку за надані відповідачу послуги 25 квітня 2024 року, згідно наданих суду відповідачем письмових доказів (2) тобто, відповідач вирішив надати до матеріалів провадження другий варіант висновку експерта, а не той, який було ним отримано та оплачено ще чотири місяці до відкриття провадження по справі, що підтверджується наданими суду письмовими доказами, шляхом зазначення іншої дати складення, а саме, 06 листопада 2024 року (3) тобто, з метою стягнення з позивача витрат, пов`язаних із залученням експерта та проведенням експертизи у розмірі 24 000,00 грн, відповідач намагається посилатися на висновок експерта № 17/04-2024, який відповідач отримав ще 05.06.2024, та оплатив вартість послуг експерта ще 25.04.2024, а для суду був використаний другий варіант із зазначенням іншої дати: «складено 06 листопада 2024 року», та з додаванням посилання на: «цей висновок експерта підготовлено для подання до Господарського суду м. Києва у справі № 910/12861/24…» (4) таким чином, надані відповідачем письмові докази не підтверджують того факту, що заявлені відповідачем витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи пов`язані з розглядом господарської справи, що свідчить про випадок зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, а тому у суду є усі правові підстави покласти на відповідача судові витрати повністю незалежно від результатів вирішення спору.

4. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

4.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2024 в позові Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №12» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мепал Проект»</a> відмовлено повністю.

4.2. 30.12.2024 до суду від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу та витрат пов`язаних з проведенням експертизи. Ухвалою суду від 31.12.2024 заяву призначено до розгляду на 16.01.2025 в тому самому порядку в якому ухвалювалось рішення суду. Встановлено позивачеві строк до 15.01.2025 на викладення своєї позиції щодо заяви.

5. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

5.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи підтверджені та доведені документально витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги? Якщо так, то в якому розмірі?

- Чи підлягають відшкодуванню витрати пов`язані із залученням експерта та проведенням експертизи? Якщо так, то в якому розмірі?

5.2. У відповідності до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно відповідач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а позивач - негативну.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЧАСТКОВЕ ВІДШКОДУВАННЯ ВИТРАТ НА ПРОФЕСІЙНУ ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ.

6.1. Відповідач стверджує про наявність достатніх підстав для стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 46 215, 00 грн, що відповідає попередньому орієнтовному розрахунку, викладеному у першій заяві по суті справи (46 230, 00 грн).

6.2. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

6.3. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

6.4. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

6.5. Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

6.6. За частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

6.7. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

6.8. Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

6.9. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

6.10. Як свідчать матеріали справи відповідачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 46 215, 00 грн надано: договір №21/10/2024-1 від 21.10.2024 про надання правничої допомоги, уколений між Адвокатським бюро Миколи Гордова та ТОВ «Мепал Проект»; довіреність ТОВ «Мепал проект» від 21.10.2024 на представництво інтересів відповідача адвокатом Гордовим М.М.; Умови №21/10/2024-1/УО-1 від 21.10.2024 оплати договору; заяву форми ЗПД-1 клієнта на надання правової допомоги; платіжну інструкцію №296 від 23.10.2024 на суму 23 115, 00 грн та платіжну інструкцію №335 від 04.12.2024 на суму 23 100, 00 грн.

6.11. Відповідно до п. 1 договору про надання правової допомоги бюро в особі адвоката Гордова М.М. та/або в особі іншого адвоката, залученого бюро на умовах спів виконання, зобов`язується за заявою клієнта про надання допомоги або за його наступною згодою надавати клієнту правничу допомогу, визначену у п. 2 основних умов договору.

6.12. За умовами п. 8 договору про надання правової допомоги договір складається з: основних умов договору; додаткових умов договору; умови оплати договору.

6.13. Відповідно до підписаних між клієнтом та бюро умов оплат договору, а також заяви клієнта про надання правничої допомоги, сторони встановили що розмір гонорару за надання клієнту правничої допомоги у справі №910/12861/24 у судах першої та апеляційної інстанцій становить 46 215, 00 грн.

6.14. Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

6.15. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (постанова Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

6.16. Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

6.17. Вказані вище форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у п. п. 130-131 постанови від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

6.18. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

6.19. У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

6.20. З аналізу в сукупності змісту положень договору про надання правової допомоги судом встановлено що розмір гонорару у справі №910/12861/24 є фіксованим та становить 46 215, 00 грн. При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд враховує наступне.

6.21. У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

6.22. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

6.23. Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

6.24. Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, суд вважає за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішення від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі. Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

6.25. Водночас, у рішенні ж від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" ЄСПЛ у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

6.26. З урахуванням наведеного не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

6.27. Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

6.28. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

6.29. З огляду на викладене суд, оцінивши витрати відповідача з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, відповідність цієї суми критеріям реальності і розумності, а також доведеність відповідачем у відповідності до вимог статті 74 ГПК України викладених ним обставин стосовно надання адвокатом послуг на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 46 215,00 грн не відповідають вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору (критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України).

6.30. Так, враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, слід зазначити, що визначений відповідачем розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співмірності і становить надмірний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

6.31. Отже, на переконання суду, розумним та співмірним розміром витрат на послуги адвоката у даному спорі є 5% від ціни позову - 11 705, 40 грн з розрахунку 234 108, 00 грн х 0,05, з огляду на що суд зменшує витрати на правничу допомогу відповідача.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ ВІДШКОДУВАННЯ ВИТРАТ, ПОВ`ЯЗАНИХ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ ЕКСПЕРТА ТА ПРОВЕДЕННЯМ ЕКСПЕРТИЗИ.

7.1. Відповідач стверджує про наявність достатніх підстав для стягнення з позивача витрат пов`язаних із залученням експерта та проведенням експертизи в загальному розмірі 24 000, 00 грн.

7.2. Пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

7.3. Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та на проведення експертизи.

7.4. Крім того, згідно з частиною 4 статті 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

7.5. Відповідно до частин 2-4 статті 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

7.6. Відповідно до частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

7.7. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав (стаття 101 Господарського процесуального кодексу України).

7.8. Частина перша статті 1 Закону України «Про судову експертизу» визначає, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

7.9. Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина перша статті 71 цього Закону).

7.10. Пункт 1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, передбачає, що підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов`язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об`єкти, що підлягають дослідженню.

7.11. Системний аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє констатувати таке: (1) витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат; (2) висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи; (3) у разі подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. При цьому інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і в разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, зазначений висновок не приймається судом до розгляду; (4) при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду із позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

7.12. Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ (Постанова ВП ВС від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22).

7.13. Правова позиція щодо порядку відшкодування судових витрат у випадку неврахування судом відповідних документів при прийнятті рішення викладена в додатковій ухвалі КГС ВС від 11.12.2024 у справі № 911/2665/23, де суд вказав: «Витрати позивача на послугу адвоката з підготовки заперечень проти відкриття касаційного провадження в порядку частини другої статі 294 Господарського процесуального кодексу України також не підлягають відшкодуванню за рахунок ОСОБА_2 , оскільки під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження Суд не взяв до уваги заперечення позивача проти відкриття касаційного провадження.».

7.14. Зі справи відомо, що предметом розглядуваного позову було стягнення грошових коштів з відповідача які, на думку позивача, мали правовий статус збитків. Водночас, відмовляючи у задоволенні позовних вимог судом не було враховано відповідний висновок експерта наданий відповідачем як доказ, оскільки судове рішення ґрунтувалось на підставах не доведення позивачем наявності в діях відповідача складу господарського правопорушення, що є підставою для відшкодування збитків; висновки аудиту щодо оцінки діяльності позивача не можуть змінювати умов договору, правовідносин сторін щодо ціни договору та встановлювати інші умови, ніж визначені договором.

7.15. Тобто, долучений відповідачем висновок не міг підтверджувати/спростовувати обставини, які входили до предмету доказування у справі та не був необхідним для подання у справу.

7.16. Враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на неврахування судом висновку при прийнятті рішення, заперечення позивача проти стягнення витрат, викладені у клопотанні, беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про відшкодування витрат, пов`язаних із залученням експерта та проведенням експертизи у розмірі 24 000, 00 грн.

Керуючись статтями 73, 76, 77, 86, 123, 126, 129, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мепал Проект»</a> про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №12» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01103, місто Київ, вулиця Професора Підвисоцького, будинок 4А, код ЄДРПОУ 25680639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мепал проект»</a> (02002, місто Київ, вул. Микільсько-Слобідська, будинок 4В, квартира 132, код ЄДРПОУ 42626802) 11 705, 40 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16.01.2025.

Суддя Ігор Курдельчук