Ухвала

від 13.01.2025 по справі 914/2753/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

УХВАЛА

13.01.2025Справа № 914/2753/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., розглянувши матеріали

заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТБУД-2016» адвоката Моленя Ростислава Богдановича, м. Тернопіль, Тернопільська область

про ухвалення додаткового рішення

у справі №914/2753/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТБУД-2016», с. Байківці, Тернопільська область

до відповідача Корпорації «КОМУНАЛЬНИК», м. Львів, Львівська область

про стягнення 317464,30 грн заборгованості за договором №39 від 15.11.2022 року

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТБУД-2016» до Корпорації «КОМУНАЛЬНИК» про стягнення заборгованості в сумі 122068,84 грн, з яких 67517,20 грн - основний борг, 44526,48 грн інфляційних втрат та 10025,16 грн 3% річних.

Ухвалою суду від 12.11.2024 (суддя Іванчук С.В.) прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику представників сторін.

Рішенням суду від 30.12.2024 у справі №914/2753/24 (суддя Іванчук С.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Корпорації «КОМУНАЛЬНИК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТБУД-2016» 67517,20 грн основного боргу, 44526,48 грн інфляційних втрат, 9975,70 грн 3% річних та судовий збір в розмірі 3026,77 грн.

07.01.2025 за вх.№80/25, в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, на адресу суду від представника позивача надійшла заява з додатками про стягнення витрат на професійну правову (правничу) допомогу у справі №914/2753/24 (надіслано до суду згідно поштового штемпеля 04.01.2025), у якому виражено прохання останнього про стягнення з відповідача на свою користь 26400,00 грн витрат на професійну правову (правничу) допомогу.

У зв`язку з перебуванням судді Іванчук С.В. у відпустці, станом на дату надходження заяви, внаслідок проведеного повторного автоматизованого розподілу справи, для розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу визначено суддю Гоменюк З.П..

Дослідивши заяву про стягнення витрат на правничу допомогу (вх.№80/25 від 08.01.2025), суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі й витрати на професійну правничу допомогу (частина третя статті 123 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розподіл витрат на професійну правничу допомогу врегульовано статтями 126, 129 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Таким чином, за змістом вищенаведених норм докази на понесення судових витрат можуть бути подані стороною за однією із обставин:

1) до закінчення судових дебатів у справі;

2) протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, якщо до закінчення судових дебатів у справі сторона звернулась із відповідною заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, представником позивача у позовній заяві було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у якому зазначено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн. Доказів понесених витрат разом з позовною заявою подано не було, окрім ордеру на надання правничої допомоги серії ВО №1084785 від 21.08.2024, згідно якого ТОВ «ІНВЕСТБУД-2016» доручає адвокату Моленю Р.Б. представництво своїх інтересів у Господарському суді Львівської області.

Як було зазначено вище дана справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, про що позивачу було відомо, оскільки, він отримав ухвалу про відкриття провадження у справі в електронному кабінеті користувача 12.11.2024 о 21:01. Разом з тим, додатково ухвалою від 25.11.2024 суд наголосив позивачу на тому, що клопотання представника позивача за вх.№28227/24 від 21.11.2024 про розгляд справи №914/2753/24 у режимі відеоконференції не підлягає задоволення, у зв`язку з призначенням справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику представників сторін.

Відповідно до ч. 2, 3, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи те, що справа №914/2753/24 розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (за наявними у справі матеріалами), у позивача був наявний обов`язок подати докази на підтвердження понесення ним судових витрат до закінчення розгляду справи по суті або ж до закінчення розгляду справи по суті позивач мав подати суду заяву щодо вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд зауважує, що передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду справи сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Судом встановлено, що заява про відшкодування витрат на правову допомогу, а також докази на їх підтвердження була подана з порушенням Господарського процесуального кодексу України, а саме абз. 2 ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, в якій вказано шо докази на підтвердження відшкодування витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1, 3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до частини 1 статті 113 Господарського процесуального України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з приписами частин 1, 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до приписів статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи користуються рівними процесуальними правами, мають право знайомитися з матеріалами справи, та зобов`язанні добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі №2103/490/2012 зазначив, що сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд також звертає увагу на те, що чинний Господарський процесуальний кодекс України спрямований на забезпечення своєчасності розгляду справ та правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, з огляду на що встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, чіткі стадії судового процесу і розумні обмеження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З матеріалів справи судом не вбачається, що представником позивача було подано клопотання про призначення справи №914/2753/24 до розгляду у судовому засіданні з повідомленням (викликом сторін), а відтак, зважаючи на приписи ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, представник позивача мав подати усі докази у справі, у тому числі і щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу (правову) допомогу разом із позовною заявою, або у строк протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Посилання представника позивача на ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України не є доцільним, адже докази понесених судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У зв`язку з процесуально визначеним порядком розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження, заява про ухвалення додаткового рішення може бути подана протягом п`яти днів, якщо сторона про це заявила під час судових дебатів.

Отже, у рамках цієї справи судові дебати не проводились, а тому норма ст. 221 Господарського процесуального кодексу України у даному випадку не застосовується.

Таким чином, під час розгляду справи №914/2753/24 жодна із сторін не заявила клопотання про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін із проведенням судового засідання. Суд наголошує на тому, що розгляд справи за правилами спрощеного (позовного) провадження проводиться без судових дебатів, а відтак, п`ятиденний строк на подання відповідної заяви можливий лише за умови, що сторона зробила відповідну заяву до закінчення судових дебатів у справі.

Аналізуючи зміст поданої представником позивача заяви та норми права, на які посилається позивач, суд встановив, що заява про ухвалення додаткового рішення фактично є заявою про долучення доказів, які підтверджують розмір судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи №914/2753/24 у зв`язку із залученням адвоката для розгляду цієї справи.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд зазначає, що позивачем не враховано вимоги Господарського процесуального кодексу України, пов`язані зі строками подання заяв про розподіл судових витрат у даній справі, що є наслідком недобросовісного користування останнім своїми процесуальними правами та нездійснення відповідних процесуальних обов`язків, а відтак, вважає за необхідне залишити заяву про стягнення витрат на правничу допомогу (вх.№80/25 від 08.01.2025) без розгляду, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 123, 124, 126, 129, 162, 221, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТБУД-2016» адвоката Моленя Ростислава Богдановича про ухвалення додаткового рішення (вх.№80/25 від 08.01.2025) залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст.ст.254-257 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.