Рішення

від 07.01.2025 по справі 924/937/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" січня 2025 р. Справа № 924/937/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі судового засідання Загроцькій А.Ю.., розглянувши матеріали справи

за позовом 1. товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Александр", м. Запоріжжя, 2. товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ РІЕЛТІ", м. Запоріжжя

до Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Хмельницький

про визнання недійсним рішення № 72/72-р/к від 09.08.2024

за участю представників сторін:

від позивача 1 Луценко І.М. згідно ордера від 13.11.24 ( в режимі відео конференції),

від позивача 2 - не з`явився,

від відповідача Логінова Т.Ю. згідно витягу,

встановив:

товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Александр" та товариство з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ РІЕЛТІ" звернулися до суду з позовами, у яких просять визнати недійсним рішення Адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 72/72-р/к від 09.08.2024р. у справі № 72/68-23 в частинах, що стосується відповідних товариств.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначаю, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи; приймаючи вказане рішення відповідач неправильно застосував норми матеріального права; висновки у рішенні не відповідають обставинам антимонопольної справи. Також вважають, що оспорюване рішення має переважно імовірнісний характер, оскільки ґрунтується на зроблених відповідачем припущеннях, а не беззаперечно встановлених фактах, та є таким, що ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, які доводять антиконкурентну узгоджену поведінку ТОВ «Торговий дім «Александр» та ТОВ «ПРАЙМ РІЕЛТІ».

Крім того, позивачі вважають, що відповідач у рішенні № 72/72-р/к безпідставно та необґрунтовано визнав той факт, що позивачі порушили пункту 1 статті 50, пункту 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та відповідно неправомірно наклав штраф на позивачів щодо кожного окремо у розмірі 68000,00 грн.

Відповідач у відзивах на позовні заяви під не погоджується із доводами позивачів. Заперечення мотивує обставинами, встановленими в оскаржуваному рішенні. Крім того, посилається і на те, що викладення структури змісту рішення АМК не регламентовано законодавчими приписами, межі обґрунтованості рішення АМК можуть бути різними в залежності від характеру порушення, його кваліфікуючих ознак, водночас воно (рішення) повинно розкривати мотиви його ухвалення, а також містити перелік доказів, з яких виходив орган АМК. Близька за змістом правова позиція викладена також у постановах ВС від 09.11.2023р. зі справи № 924/1230/21, від 05.12.2023р. зі справи №924/1266/21.

Звертає увагу, що рішення Відділення ґрунтується на висновках, зроблених на підставі встановлених фактів та обставин, які є достатніми для висновку про узгоджену поведінку позивачів, що стосується спотворення результатів закупівлі.

Представник позивача 1 в судовому засіданні 07.01.2025 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивача 2 мав намір взяти участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, однак не зміг приєднатися до системи.

Представниця відповідача в судовому засіданні 07.01.2025 проти позову заперечила з підстав викладених у відзиві, у позовах просила відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

09.08.2024 року адміністративною колегією Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 72/72-р/к у справі № 72/68-23.

Як зазначено у рішенні, товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» та товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ РІЕЛТІ» взяли участь у торгах UA-2022-12-22-012229-а, щодо закупівлі Абразивних виробів (код: ДК 021:2015:14810000-2), які проводились протягом грудня 2022 року та січня 2023 року, відокремленим підрозділом «Хмельницька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

За результатами розгляду справи №72/68-23, дії учасників визнано антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються спотворення результатів торгів, що є порушенням пункту 1 статті 50, пункту 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

На порушників накладено штрафи: ТОВ «Торговий дім «Александр» - 68000,00 грн., ТОВ «ПРАЙМ РІЕЛТІ» - 68000,00 грн.

Відповідачем зазначено, що відділенням було здійснено комплекс заходів, спрямованих на збір та аналіз інформації, зокрема надіслано вимоги про надання інформації ДП Прозорро, ТОВ Держзакупівлі Онлайн, Державній службі статистики України, Головному управлінню ДПС у Запорізькій області, АТ «ПУМБ», ТОВ «Торговий дім «Александр», ТОВ «ПРАЙМ РІЕЛТІ».

У рішенні встановлено наступні обставини, які свідчать про факт узгодженої поведінки між учасниками на різних стадіях підготовки до участі у торбаз, зокрема, синхроність дій позивачів у часі. Відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів кінцевий строк подання тендерних пропозицій був встановлений до 09:00 год. 05.01.2023. з- Інформації у рішенні вбачається,, що останні розмістили свої пропозиції на електронному сайті публічних закупівель в один день - 29 грудня 2022 року 12:13 та 12:31 відповідно. Надання тендерних пропозицій учасниками закупівлі відбулося в один день, з незначною різницею в часі - 18 хв.

Крім того, встановлено факт спільного подання учасниками тендерних пропозиції: використання одного і того ж електронного майданчика.

Листом від 11.09.2023 року №206/01/1346/04 ДП «Прозорро» повідомило відділення, що ТОВ «Торговий дім «Александр» та ТОВ «ПРАЙМ РІЕЛТІ» свої пропозиції для участі у Торгах подавали з одного електронного майданчика: ТОВ «Смарттендер».

У рішенні встановлено, зокрема, той факт, що ТОВ «Торговий дім «Александр» та ТОВ «ПРАЙМ РІЕЛТІ», які виступали конкурентами в Торгах, заходили в аукціон на Торги, а також подавали податкову та іншу звітність до органів ДПС України в електронній формі, використовуючи одну і ту саму ІР-адресу, що свідчить про співпрацю та координацію їх поведінки, а також про наявність умов для обміну інформацією під час участі у вказаних торгах.

У рішенні встановлено, зокрема, що ТОВ «Торговий дім «Александрит» фінансово підтримувало ТОВ «ПРАЙМ РІЕЛТІ» у господарській діяльності, що вказує про єдність економічних інтересів, що створює певні умови для узгодження їх поведінки та, як наслідок, усунення конкуренції між ними, в тому числі під час участі в Торгах.

Також встановлено, що до та під час проведення торгів ТОВ «Торговий дім «АЛЕКСАНДР» та ТОВ «ПРАЙМ РІЕЛТІ» були пов`язані сталими господарськими відносинами, що свідчить про довіру один до одного та відсутність конкурентної складової у відносинах, у зв`язку з чим учасники були обізнані з діяльністю один одного та обмінюватись інформацією щодо здійснення господарської та фінансової діяльності, наслідком чого є створення певних умов для узгодженої поведінки та усунення конкуренції між ними при участі у торгах.

Також, спільні властивості окремих електронних файлів ( з однаковими параметрами: автор, виробник, версія) ТОВ «Торговий дім «АЛЕКСАНДР» та ТОВ «ПРАЙМ РІЕЛТІ» вказують на єдине джерело їх походження та свідчать про їх спільну підготовку до Торгів.

Як вважає відповідач, установлені Відділенням факти у своїй сукупності, а саме: використання одного і того ж електронного майданчика; використання однієї і тієї ж ІР-адреси; синхронність дій учасників у часі; наявність між учасниками сталих господарських відносин; надання учасниками поворотної фінансової допомоги; спільні властивості електронних файлів учасників не можуть бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком дії об`єктивних чинників, а свідчать про узгодження (координацію) ТОВ «Торговий дім «Александрит» та ТОВ «ПРАЙМ РІЕЛТІ» своєї поведінки при підготовці до участі та участі у Торгах, зокрема про обмін між ними інформацією.

ТОВ «Торговий дім «Александрит» та ТОВ «ПРАЙМ РІЕЛТІ» під час підготовки у відкритих торгах діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов`язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівлі, вказано в рішенні.

Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.

Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб`єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу АМКУ, голови територіального відділення АМКУ, вимоги уповноважених ними працівників АМКУ, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Закон України "Про захист економічної конкуренції" визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Статтями 1, 4 цього Закону визначено, що конкуренція - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Одним із найпоширеніших видів порушень, що спотворює конкуренцію, є антиконкурентні узгоджені дії, внаслідок яких усувається конкуренція та змагальність між учасниками, що призводить до спотворення конкурентного середовища в цілому. Пунктом 4 частин 2 статті 6 вказаного Закону, визначено, що антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Відповідні дії становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 1 ст. 50 цього Закону).

Частиною 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи АМКУ приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу тощо.

Закон України "Про публічні закупівлі", як указано в його преамбулі, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад. Його метою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

Учасники процедур закупівлі, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом (ч. 5 ст. 5 Закону). Крім того, конкурентна процедура закупівлі (тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів (п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі"). За приписами статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України"). Водночас, згідно з частиною другою статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема: прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною першою статті 59 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до приписів Закону "Про захист економічної конкуренції" порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51); за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною другою статті 52 Закону.

Судом враховується, що для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Недосягнення суб`єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону.

Відтак, у розгляді справ про оскарження рішень АМК щодо визнання дій суб`єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов`язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб`єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Отже, для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі. Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами). Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу. Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи комітету: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення.

Верховним Судом неодноразово наголошувалося на тому, що господарським судам першої та апеляційної інстанцій під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгодженні дії, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням в порядку частини другої статті 86 ГПК України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності. Питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 ГПК України. Зазначена правова позиція Верховного Суду є сталою та послідовною. Про необхідність врахування наведеної правової позиції у застосуванні приписів статті 86 ГПК України зазначалося у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13.08.2019 у справі № 916/2670/18, від 05.08.2019 у справі № 922/2512/18, від 04.02.2021 у справі №910/17126/19, від 14.06.2022 у справі № 910/1667/21, від 11.04.2023 у справі № 910/21627/21.

Також Верховний Суд неодноразово вказував, що перевіряючи дії Антимонопольного комітету України на відповідність законодавству України, суд, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) АМКУ, з`ясовує і визнає наявність/відсутність, а відтак доведеність/недоведеність, обґрунтованість/необґрунтованість передбачених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання недійсним рішення Комітету.

Відтак, господарські суди при розгляді справ про визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України не повинні перебирати непритаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМКУ, але зобов`язані перевіряти правильність застосування відповідних правових норм.

Як вбачається з рішення Адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 72/72-р/к від 09.08.2024р. у справі № 72/72-23, установлені Відділенням факти у своїй сукупності, а саме: використання одного і того ж електронного майданчика; використання однієї і тієї ж ІР-адреси; синхронність дій учасників у часі; наявність між учасниками сталих господарських відносин; надання учасниками поворотної фінансової допомоги; спільні властивості електронних файлів учасників не можуть бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком дії об`єктивних чинників, а свідчать про узгодження (координацію) ТОВ «Торговий дім «Александрит» та ТОВ «ПРАЙМ РІЕЛТІ» своєї поведінки при підготовці до участі та участі у Торгах, зокрема про обмін між ними інформацією.

Стосовно синхронності дій учасників суд враховує, що такі дії самі по собі не можуть бути доказом вчинення учасниками антиконкурентних узгоджених дій, а мають оцінюватися в сукупності з іншими обставинами.

Щодо встановлення відповідачем спільного подання тендерних пропозицій, при використанні одного і того ж електронного майданчика та використання однієї і тієї ж IP-адреси, то суд відмічає, що використання одного майданчика саме по собі не є беззаперечним доказом узгоджених дій учасників справи, оскільки в протилежному випадку, до процедури проведення торгів слід допускати лише тих учасників, котрі використовують різні майданчики.

Синхронність дій із врахуванням інших обставин справи та доказів у сукупності та взаємозв`язку виключає можливість випадкового збігу та свідчить про узгодження поведінки. Близька за змістом правова позиція викладена також у постановах ВСУ від 09.11.2023 у справі №924/1230/21, від 05.12.2023 у справі №924/1266/21.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм та завантаження відповідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Згідно з інформацією, яка була надана ДП «Прозорро» (лист від 11.09.2023 №206/01/1346/04), Відділенням встановлено, що позивачі свої пропозиції для участі у Торгах подавали з одного електронного майданчика: ТОВ «Смарттендер».

Слід відмітити, що на сайті публічні закупівлі ProZorro розміщена інформація про функціонування більше 13 електронних майданчиків. Однак учасники вибрали один і той самий електронний майданчик.

Стосовно надання учасниками торгів безвідсоткової фінансової допомоги, судом враховується, що відповідно до пункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Факт надання поворотної фінансової допомоги ( лист від 03.11.2023 №19.3-02/570 АТ «ПУМБ» з інформацією про банківські операції за відкритими розрахунковими рахунками учасників) засвідчує про єдність економічних інтересів між позивачами та відсутність конкуренції між ними.

Наявність господарських відносин у сукупності і взаємозв`язку з іншими обставинами вказує на існування спільного середовища ведення господарської діяльності між учасниками (постанова ВС від 20.12.2022 у справі №914/130/22, п.п. 6.9, 8.49).

Суд відмічає, що подання учасниками в складі тендерних пропозицій на Торги електронних файлів з однаковими параметрами: невідображення виробника PDF, однакова версія PDF свідчить про те, що файли (документи тендерної пропозиції) створенні з використанням одного комп`ютерного обладнання (програмного забезпечення) та про спільну підготовку ними своїх тендерних пропозицій. (постанова ВС від 07.05.2024 у справі №924/923/23, п.6.7).

Позивачами не доведено необґрунтованість висновків Відділення, будь яких доказів на спростування висновків не надано. Тому доводи представника позивача про випадкове співпадіння оцінюються судом критично.

Не спростування доводів відділення стосовно протиправної узгодженої поведінки учасників під час проведення процедури державних закупівель, які ґрунтуються на результатах аналізу тендерних пропозицій та інших документів учасників тендеру, які мають нехарактерні схожість і тотожність в оформленні, структурі і змісті, є підставою для відмови в задоволенні позову товариства (Постанова ВСУ від 07.02.2012 у справі №40/5005/6368/2011).

За таких обставин, здійснивши оцінку доказів у даній справі у порядку частини другої статті 86 ГПК України, судом констатується, що зі змісту матеріалів справи вбачається, що що дії що ТОВ «Торговий дім «Александрит» та ТОВ «ПРАЙМ РІЕЛТІ» є узгодженою поведінкою, що стосується спотворення результатів торгів, відтак, підстави для визнання недійсним оспорюваного рішення відсутні.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент: Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Таким чином, виходячи зі змісту вищенаведеного та встановлених судом фактів, суд вважає, що позови не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відмовою у позовах, судові витрати покладаються на позивачів.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

У позовах відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

СуддяЮ.В. Гладюк

Повний текст рішення складено 16.01.2025 року.

Віддрук 1 прим: 1 - до справи,

Позивачам, відповідачу надіслати рішення в кабінет ЕС.