Постанова

від 14.01.2025 по справі 914/1565/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 914/1565/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кондратової І. Д., Студенця В. І.,

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення та виклику сторін касаційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів Скрипчук О. С., Матущака О. І., Плотніцького Б. Д.,

від 07 серпня 2024 року (повний текст складений 12 серпня 2024 року)

за заявою Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича

про перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 20 грудня 2023 року за нововиявленими обставинами

у справі за позовом Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича

до Головного управління Національної поліції у Львівській області

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у розмірі 2 050 000 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і ухвалених судових рішень.

У травні 2023 року Фермерське господарство Бурки Віталія Володимировича звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про відшкодування матеріальної та моральної школи у розмірі 2 050 000 грн, з яких: 50 000,00 грн - матеріальна шкода (неодержаний дохід) та 2 000 000,00 грн - моральна шкода в результаті приниження честі, гідності та ділової репутації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заявлена позивачем до стягнення матеріальна та моральна шкода була йому завдана внаслідок вчинення посадовими особами Головного управління Національної поліції у Львівській області незаконних дій у кримінальному провадженні № 120131503100000388 від 23 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 Кримінального кодексу України.

Господарський суд Львівської області ухвалою від 23 травня 2023 року відкрив за цією позовною заявою провадження у справі № 914/1565/23.

Господарський суд Львівської області рішенням від 29 серпня 2023 року у справі № 914/1565/23 позовні вимоги задовольнив частково: стягнув з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича 50 000,00 грн матеріальної шкоди, 90 000,00 грн моральної шкоди та 2 684,00 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Західний апеляційний господарський суд постановою від 20 грудня 2023 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 16 квітня 2024 року, скасував рішення Господарського суду Львівської області від 29 серпня 2023 року у справі № 914/1565/23 та ухвалив нове рішення, яким у задоволені позову відмовив, стягнув з Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича на користь Головного управління Національної поліції у Львівській області 8 054,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

2. Короткий зміст вимог заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

08 травня 2024 року до Західного апеляційного господарського суду від позивача - Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича надійшла заява про перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 20 грудня 2023 року у цій справі за нововиявленими обставинами, в якій позивач просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 20 грудня 2023 року у цій справі № 914/1565/23 в частині стягнення з Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича на користь Головного управління Національної поліції у Львівській області 8 054,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Як на нововиявлені обставини, що мають істотне значення для цієї справи, позивач послався на висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», що були сформовані та викладені у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 463/1733/23, згідно з якими позивач, звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору також і на наступних стадіях цивільного процесу, зокрема при поданні апеляційної та касаційної скарг на судові рішення у справі. За твердженням позивача ці висновки Верховного Суду спростовують факти, покладені в основу постанови Західного апеляційного господарського суду від 20 грудня 2023 року у цій справі № 914/1565/23, зокрема про те, що судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача, який звільнений від сплати судового збору у цій справі. Позивач посилається на те, що за результатом апеляційного розгляду цієї справи та відмови у задоволенні позову суд апеляційної інстанції відповідно до частини третьої статті 129 Господарського процесуального кодексу України мав відшкодувати відповідачу сплачений ним за подання апеляційної скарги судовий збір за рахунок держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору у цій справі.

3. Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 07 серпня 2024 року відмовив у задоволенні заяви Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича про перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 20 грудня 2023 року у справі № 914/1565/23 за нововиявленими обставинами, постанову Західного апеляційного господарського суду від 20 грудня 2023 року у справі № 914/1565/23 залишив в силі.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що обставина, на яку послався позивач, не є нововиявленою в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Західний апеляційний господарський суд у постанові від 20 грудня 2023 року по справі №914/1565/23 вже вирішив питання розподілу судового збору за подання відповідачем апеляційної скарги, поклавши ці витрати на позивача внаслідок задоволення апеляційної скарги відповідача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а доводи позивача, наведені у заяві про перегляд зазначеної постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, зводяться до переоцінки доказів та фактично встановлених даних, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

4. Короткий зміст вимог касаційних скарг.

Позивач - Фермерське господарство Бурки Віталія Володимировича у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 07 серпня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 20 грудня 2023 року у справі № 914/1565/23 в частині стягнення з Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича на користь Головного управління Національної поліції у Львівській області 8 054,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень позивач послався на абзац 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про те, що суд апеляційної інстанції:

- не врахував висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 20 червня 2018 року у справі № 914/1748/17 та у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 463/1733/23;

- не застосував статті 8, 22, 40, 55, 129, 129-1 Конституції України, як норму прямої дії;

- порушив статті 75, 236, 320 - 326 Господарського процесуального кодексу України.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач - Головне управління Національної поліції у Львівській області у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача, посилаючись на те, що:

- випадок, коли судовий збір не справляється, передбачений пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», стосується саме подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, зокрема органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, та не передбачає звільнення від сплати судового збору у цій категорії справ за подання апеляційної чи касаційної скарг на рішення суду;

- Західний апеляційний господарський суд у постанові від 20 грудня 2023 року у цій справі вирішив питання щодо розподілу судового збору, сплаченого відповідачем за подання апеляційної скарги, у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а доводи позивача, наведені у заяві про перегляд цієї постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, зводяться до переоцінки доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, про що правильно зазначив суд апеляційної інстанції в оскаржуваній позивачем ухвалі.

Позиція Верховного Суду

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.

Верховний Суд, обговоривши доводи сторін, наведені у касаційній скарзі та у відзиві на касаційну скаргу, дослідивши правильність застосування та дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

За змістом частини першої статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, визначеними у частині другій статті 320 Господарського процесуального кодексу України, є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Наведений перелік підстав для перегляду судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно з частиною четвертою статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи або ті обставини, яких не існувало на момент вирішення спору.

Водночас нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також від обставин, що зазнали змін після ухвалення судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення.

Нова обставина, яка з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважається нововиявленою обставиною зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Також не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Також необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у пункті 33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2022 року у справі № 9901/400/20).

Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: 1) існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не були та не могли бути відомі ні заявникові, ні суду, ні іншим учасникам господарського процесу; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Зазначений висновок щодо ознак нововиявлених обставин у господарському процесі є сталим та неодноразово викладався у постановах Верховного Суду, зокрема у постановах від 03 квітня 2018 року у справі № 910/6052/16, від 07 серпня 2018 року у справі № 915/1708/14, від 19 травня 2020 року у справі № 910/19793/14, від 25 серпня 2020 року у справі № 910/6052/16, від 07 жовтня 2020 року у справі № 922/1026/19, від 23 лютого 2024 року у справі № 909/837/13.

Звертаючись до категорії "істотності" Верховний Суд зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 910/17258/17).

Отже, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена главою 3 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

При цьому, Верховний Суд зазначає про те, що відкриття провадження за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

За змістом підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 282 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції при розгляді заяви позивача про перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 20 грудня 2023 року у цій справі за нововиявленими обставинами встановив та це підтверджується матеріалами справи, що Західний апеляційний господарський суд при прийнятті постанови від 20 грудня 2023 року у цій справі відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 282 Господарського процесуального кодексу України вирішив питання розподілу судових витрат відповідача, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (судового збору за подання апеляційної скарги), та дійшов висновку про покладення цих витрат на позивача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач - Фермерське господарство Бурки Віталія Володимировича, звертаючись до Західного апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 20 грудня 2023 року у цій справі за нововиявленими обставинами, як на нововиявлену обставину, яка має істотне значення для справи та спростовує факти, покладені в основу постанови Західного апеляційного господарського суду від 20 грудня 2023 року у цій справі № 914/1565/23, послався на висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», що були сформовані та викладені у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 463/1733/23, згідно з якими позивач, звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору також і на наступних стадіях цивільного процесу, зокрема при поданні апеляційної та касаційної скарг на судові рішення у справі.

За твердженням позивача ці висновки Верховного Суду спростовують факти, покладені в основу постанови Західного апеляційного господарського суду від 20 грудня 2023 року у цій справі № 914/1565/23, зокрема про те, що судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача, який звільнений від сплати судового збору у цій справі. Позивач посилається на те, що за результатом апеляційного розгляду цієї справи та відмови у задоволенні позову суд апеляційної інстанції відповідно до частини третьої статті 129 Господарського процесуального кодексу України мав відшкодувати відповідачу сплачений ним за подання апеляційної скарги судовий збір за рахунок держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору у цій справі.

Однак, Верховний Суд зазначає про те, що подана позивачем заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами фактично зводиться до переоцінки доказів, оцінених судом апеляційної інстанції у процесі розгляду справи, про що правильно зазначив суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі, та до не врахування судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови від 20 грудня 2023 року у цій справі практики Верховного Суду. Однак, у розумінні наведених вище положень Господарського процесуального кодексу України не вважаються нововиявленими обставинами зміна або викладення іншої (протилежної) правової позиції суду у подібних правовідносинах в інших справах. З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що наведені Фермерським господарством Бурки Віталія Володимировича обставини не є нововиявленими в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд зазначає про те, що обставини, наведені позивачем в обґрунтування наявності нововиявлених обставин у цій справі, опосередковано спрямовані на ініціювання здійснення нового судового розгляду і ухвалення нового судового рішення в частині вирішення питання розподілу судових витрат відповідача, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, яке вже було вирішене судом апеляційної інстанції відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 282 Господарського процесуального кодексу України, є фактично замаскованою процедурою нового судового розгляду справи в цій частині, що суперечить правовому поняттю «нововиявлена обставина», з якою законодавець пов`язує можливість судового розгляду.

Верховний Суд констатує, що неправильне застосування та / або порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального / процесуального права, неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суд, є підставою для касаційного оскарження судових рішень відповідно до статті 287 Господарського процесуального кодексу України та не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 18 лютого 2022 року у справі № 904/3639/20.

З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що обставини, на які послався позивач у своїй заяві про перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 20 грудня 2023 року у цій справі за нововиявленими обставинами, не можуть вважатися нововиявленими в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження позивача у касаційній скарзі про неправильне застосування судом апеляційної інстанції статей 8, 22, 40, 55, 129, 129-1 Конституції України та порушення статті 75, 236, 320 - 326 Господарського процесуального кодексу України не знайшли свого підтвердження та є безпідставними. Скаржник не навів належного обґрунтування, в чому саме полягає неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції зазначених положень закону при розгляді заяви позивача про перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 20 грудня 2023 року у цій справі за нововиявленими обставинами, а лише зазначив про факт неправильного застосування та порушення судом апеляційної інстанції зазначених норм права.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Матеріали справи свідчать про те, що оскаржувана ухвала Західного апеляційного господарського суду від 07 серпня 2024 року у цій справі постановлена з правильним застосуванням та з дотриманням норм процесуального права, наведені позивачем у касаційній скарзі доводи про неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, а наведена ним підстава касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції є необґрунтованою, з огляду на що Верховний Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали постанови Західного апеляційного господарського суду від 07 серпня 2024 року.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, cуд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 07 серпня 2024 року у справі № 914/1565/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді І. Кондратова

В. Студенець