Постанова

від 16.01.2025 по справі 910/3275/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/3275/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ємця А. А. - головуючого, Жайворонок Т. Є., Малашенкової Т. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги КОНСОРЦІО ДІ ТУТЕЛА ДЕЛЛА ДЕНОМІНАЦІОНЕ ДІ ОРІДЖИНЕ КОНТРОЛАТА ПРОСЕККО (CONSORZIO DI TUTELA DELLA DENOMINAZIONE DI ORIGINE CONTROLLATA PROSECCO) та Антимонопольного комітету України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 (колегія суддів: Тарасенко К. В. - головуючий, Коробенко Г. П., Тищенко А. І.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ»

до Антимонопольного комітету України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - КОНСОРЦІО ДІ ТУТЕЛА ДЕЛЛА ДЕНОМІНАЦІОНЕ ДІ ОРІДЖИНЕ КОНТРОЛАТА ПРОСЕККО (CONSORZIO DI TUTELA DELLA DENOMINAZIONE DI ORIGINE CONTROLLATA PROSECCO),

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ» (далі також Товариство) звернулося до суду з позовом про скасування рішення Антимонопольного комітету України (далі - Комітет) від 28.12.2023 № 403-р у справі №127-26.4/195-21 «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу».

1.2 Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення є незаконним та необґрунтованим внаслідок неповного з`ясування та доведення обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.06.2024 позов залишив без розгляду.

2.2 Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду позивач не з`явився в судове засідання 13.06.2024, про причини своєї неявки не повідомив, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, позов підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2.3 Північний апеляційний господарський суд постановою від 13.11.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 скасував та направив матеріали справи до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

2.4 Судове рішення мотивовано тим, що залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору. Тобто коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов`язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд справи господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

2.5 При цьому, як зазначив суд апеляційної інстанції, господарський суд має з`ясувати не тільки відсутність поважних причин, а також те, як саме неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача. Водночас суд першої інстанції не вказав, чим саме неявка позивача унеможливлює розгляд і вирішення спору по суті, а також у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача.

3. Короткий зміст касаційних скарг, позиція учасників справи, інші процесуальні питання

3.1 Третя особа - КОНСОРЦІО ДІ ТУТЕЛА ДЕЛЛА ДЕНОМІНАЦІОНЕ ДІ ОРІДЖИНЕ КОНТРОЛАТА ПРОСЕККО (CONSORZIO DI TUTELA DELLA DENOMINAZIONE DI ORIGINE CONTROLLATA PROSECCO; далі - Консорціум) звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 залишити в силі.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги Консорціум, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зазначив, що суд неправильно застосував пункт 4 частини 1 статті 226 ГПК України та мотивував своє рішення висновками, що втратили чинність і суперечать практиці Верховного Суду.

3.3 Комітет також звернувся з касаційною скаргою і просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024, залишивши в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2024.

3.4 Заявник касаційної скарги вважає, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального права - статей 202, 226 ГПК України.

3.5 Від Консорціуму також надійшла заява про розподіл судових витрат.

4. Мотивувальна частина

4.1 Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано нормами ГПК України.

4.2 Відповідно до частин 1- 4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

4.3 Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

4.4 Відповідно до частини 2 статті 120 цього Кодексу суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

4.5 При цьому у частині 4 статті 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

4.6 Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

4.7 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 сформулював висновок про те, що системний аналіз змісту частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України свідчить, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

4.8 Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

4.9 При цьому зміст частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду, як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки, не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

4.10 Крім того, у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.06.2024 у справі № 916/2316/23, яку наводить Консорціум у касаційній скарзі, обґрунтовуючи свої вимоги).

4.11 Відповідач і третя особа у своїх касаційних скаргах посилаються на постанову від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, у якій Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду виснував, що положення частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

4.12 Як вбачається з матеріалів справи, Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.03.2024 прийняв позовну заяву Товариства до розгляду та відкрив провадження у справі; вирішив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 18.04.2024.

4.13 За матеріалами справи представник позивача у підготовче засідання, призначене на 18.04.2024, не з`явився, подавши клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника Товариства у службовому відрядженні.

4.14 У судовому засіданні 18.04.2024 суд першої інстанції відклав підготовче засідання на 23.05.2023.

4.15 Водночас у підготовче засідання, призначене на 23.05.2024, позивач повторно не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

4.16 Ухвалою від 23.05.2024 Господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті; судове засідання у справі призначив на 13.06.2024.

4.17 У судове засідання 13.06.2024 позивач також не з`явився.

4.18 Суд першої інстанції встановив, що ухвалу суду від 18.04.2024 про залучення третьої особи та відкладення підготовчого засідання на 23.05.2024 (з урахуванням ухвали суду від 06.05.2024 про виправлення описки) позивач отримав 08.05.2024, а ухвалу суду від 23.05.2024 про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання на 13.06.2024 позивач отримав 29.05.2024, що підтверджується довідками Господарського суду міста Києва про доставлення процесуальних документів до електронного кабінету особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ».

4.19 За таких обставин, ураховуючи, що позивач був обізнаний про час та місце розгляду цієї справи Господарським судом міста Києва, про причини неявки у підготовче засідання (23.05.2024) та у судове засідання суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності суду не подавав, суд першої інстанції залишив позов без розгляду.

4.20 Скасовуючи ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору. Тобто коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов`язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог. При цьому господарський суд має з`ясувати не тільки відсутність поважних причин, а також те, як саме неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача.

4.21 Отже, за висновком суду апеляційної інстанції визначальною умовою залишення позову без розгляду є саме можливість або неможливість вирішення спору по суті при невчиненні позивачем певних дій. Водночас суд першої інстанції, як зазначив апеляційний господарський суд, не вказав, чим саме неявка позивача перешкоджає вирішенню спору.

4.22 При цьому суд апеляційної інстанції послався на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 910/1615/16.

4.23 Разом з тим суд апеляційної інстанції не врахував, що об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 відступила від висновків щодо застосування положень частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, викладених, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 910/1615/16 про те, що обов`язковою умовою для залишення позову без розгляду з підстав неявки позивача (його представника) у судове засідання є неможливість вирішення судом спору по суті за наявними матеріалами справи.

4.24 Слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 вказала, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Так само підлягають врахуванню при вирішенні спору й інші постанови Верховного Суду.

4.25 З огляду на викладене суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду, не врахувавши правових висновків, викладених у вказаних вище постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, дійшов необґрунтованого висновку про те, що залишення позову без розгляду можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача.

4.26 Водночас суд касаційної інстанції звертає увагу, що залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

4.27 Відповідно до частини 4 статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

4.28 Отже, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційних скаргах доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість касаційних скарг та про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

4.29 Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

4.30 Згідно з положеннями статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

4.31 Зважаючи на викладене, касаційні скарги Консорціуму та Комітету необхідно задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Щодо судових витрат

4.32 З урахуванням задоволення касаційних скарг судові витрати, понесені відповідачем та третьою особою у зв`язку зі сплатою судового збору за подання касаційних скарг, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача.

4.33 Консорціум 23.12.2024 через «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із заявою, в якій просить стягнути з Товариства судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 євро, понесені третьою особою у зв`язку з розглядом її касаційної скарги. У самій же у касаційній скарзі Консорціум навів доводи щодо очікуваного розміру судових витрат на правничу допомогу. Крім того, третя особа просить здійснити перерозподіл судових витрат, понесених нею у суді апеляційної інстанції, та стягнути з позивача 7 000 євро витрат на правничу допомогу.

4.34 Розглядаючи заяву про розподіл судових витрат, Суд виходить з такого.

4.35 Статті 2, 123, 129 ГПК України визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 923/199/21).

4.36 У частині 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

4.37 Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4.38 Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

4.39 Сукупний аналіз пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України дає можливість прийти до висновку, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

4.40 Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК України).

4.41 Згідно з частиною 5 статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

4.42 У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

4.43 Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

4.44 Верховний Суд, застосовуючи частину 6 статті 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

4.45 Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справи; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

4.46 Представництво інтересів третьої особи у цій справі здійснювалося на підставі договору про надання правової допомоги від 24.07.2020 № 0797-01/20 (далі - Договір), укладеного між Консорціумом (далі - Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Саєнко Харенко» (далі - Об`єднання).

4.47 Заявник як підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції подав, зокрема: копію Договору, копію додаткової угоди № 1 від 08.04.2024 до Договору, копію додатку № 3 від 28.11.2024 до Договору, копію рахунка (інвойс) № 04-115-0797/24 від 10.12.2024 на суму 3 500 євро, докази направлення заяви про розподіл судових витрат з додатками на адреси сторін.

4.48 Відповідно до пункту 1 додатку № 3 до Договору Об`єднання надає Клієнту правову допомогу, що полягає у представництві його інтересів у Верховному Суді при перегляді постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 у справі № 910/3275/24, що включає, зокрема, але не виключно наступні дії: підготовку і подання до Верховного Суду касаційної скарги, а також заяв з процесуальних питань, участь у судових засіданнях в суді касаційної інстанції, вчинення інших дій, необхідних для надання Клієнту правової допомоги.

4.49 У пункті 2 додатку № 3 сторони узгодили, що вартість правової допомоги, вказаної у пункті 1 цього додатку, становить 3 500 євро.

4.50 Консорціум з огляду на вимоги статті 126 ГПК України у заяві про розподіл судових витрат наводить опис правової допомоги, відповідно до якого адвокат надав такі послуги в суді касаційної інстанції: аналіз постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 у справі № 910/3275/24 та формування стратегії захисту прав Клієнта у справі та її обговорення з клієнтом (англійською мовою); підготовка касаційної скарги та подання її до суду та направлення сторонам; систематичне надання письмових звітів англійською мовою клієнту щодо статусу справи.

4.51 З огляду на погодження сторонами Договору фіксованого розміру гонорару за надання адвокатських послуг Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 щодо визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподіл у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару.

4.52 Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

4.53 Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

4.54 Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформації щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та, навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

4.55 Консорціум згідно з вимогами статті 74 ГПК України надав докази для обґрунтування понесених витрат.

4.56 Також до заяви про розподіл судових витрат третя особа додала докази направлення цієї заяви на адреси сторін (сформовані засобами підсистеми ЄСІКС «Електронний суд» квитанції до доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувачів ЄСІКС - Товариства і Комітету).

4.57 Від Товариства заперечення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу до Суду не надходили.

4.58 Дослідивши умови Договору, додаткової угоди № 2 до нього, додатку № 3 до Договору, інші надані докази і наведені заявником обґрунтування, установивши своєчасність подання відповідних доказів витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви щодо стягнення понесених витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

4.59 При цьому колегія суддів враховує, що правова позиція заявника у контексті вирішення питання у цій справі щодо залишення позову Товариства без розгляду фактично вже була сформована до касаційного розгляду справи; адвокат Грунський В. О. надавав правову допомогу Консорціуму в суді апеляційної інстанції, тому, відповідно, був обізнаний у справі з усіма деталями, які стосуються спірного питання; вказані третьою особою надані послуги, зокрема: аналіз постанови суду апеляційної інстанції у цій справі, формування стратегії захисту прав клієнта відносяться до підготовки та подання касаційної скарги та не можуть враховуватися як окремий вид послуг з надання правової допомоги. Щодо послуги «подання» касаційної скарги, яка також наведена в описі наданої правової допомоги, колегія суддів зазначає, що касаційну скаргу подано через «Електронний суд» і це є безпосередньо технічною діяльністю адвоката.

4.60 Що стосується вимоги Консорціуму здійснити перерозподіл судових витрат, заявник зазначає, що він до Північного апеляційного господарського суду подавав заяву від 11.11.2024 за вих. № 0797-115 про розподіл судових витрат, понесених у суді апеляційної інстанції, і просив стягнути з Товариства 7 000 євро витрат на професійну правничу допомогу. При цьому у відзиві на апеляційну скаргу Консорціум наводив доводи щодо очікуваного розміру судових витрат на правничу допомогу у зв`язку з апеляційним переглядом оскаржуваної позивачем ухвали суду першої інстанції.

4.61 Відповідно до частини 14 статті 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

4.62 На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції заявник надав: копію Договору, копію додаткової угоди № 1 від 08.04.2024 до Договору, копію додатку № 2 від 02.10.2024 до Договору, копію рахунка (інвойс) № 03-115-0797/24 від 31.10.2024 на суму 7 018 євро, докази направлення заяви про розподіл судових витрат з додатками на адреси сторін.

4.63 Відповідно до пункту 1 додатку № 2 до Договору Об`єднання надає Клієнту правову допомогу, що полягає у представництві його інтересів у суді апеляційної інстанції при перегляді ухвали Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 у справі № 910/3275/24, що включає, зокрема, але не виключно наступні дії: підготовку і подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу, а також заяв з процесуальних питань, участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції, вчинення інших дій, необхідних для надання Клієнту правової допомоги.

4.64 У пункті 2 додатку № 2 сторони узгодили, що вартість правової допомоги, вказаної у пункті 1 цього додатку, становить 7 000 євро.

4.65 У заяві про розподіл судових витрат Консорціум наводить опис правової допомоги, відповідно до якого адвокат надав такі послуги в суді апеляційної інстанції: аналіз апеляційної скарги у справі № 910/3275/24, формування стратегії захисту прав Клієнта у справі та її обговорення з Клієнтом; підготовка та подання до апеляційного суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи; ознайомлення адвокатом з матеріалами справи та їх фотофіксація; підготовка і подання сторонам та до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу; підготовка до судових засідань та представництво інтересів Клієнта у судових засіданнях 09.10.2024, 13.11.2024; систематичне надання письмових звітів англійською мовою Клієнту щодо статусу справи.

4.66 Дослідивши заяву про розподіл судових витрат та додані до неї документи, установивши своєчасність подання заявником відповідних доказів витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви щодо стягнення понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

4.67 При цьому колегія суддів касаційної інстанції вважає, що розмір заявлених витрат на правничу (правову) допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 7 000 євро не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру.

4.68 Знову ж таки Суд вважає, що аналіз апеляційної скарги у цій справі, формування стратегії захисту прав клієнта відносяться до підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу та не може враховуватися як окремий вид послуг з надання правової допомоги. Щодо послуги «подання» відзиву на апеляційну скаргу, яка також наведена в описі наданої правової допомоги, колегія суддів зауважує, що зазначений відзив подано через «Електронний суд» і це є безпосередньо технічною діяльністю адвоката.

4.69 У рішенні від 22.09.2022 у справі «Генеральний будівельний менеджмент проти України» Європейський суд з прав людини зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

4.70 Отже, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Консорціумом на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в судах касаційної та апеляційної інстанцій, через призму критеріїв, про які йшлося у цій постанові, враховуючи обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, Суд дійшов висновку про покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених третьою особою у суді касаційної інстанції, у розмірі 1 167 євро, а в суді апеляційної інстанції - 2 333 євро.

4.71 Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що суд має право у своєму судовому рішенні вказувати про стягнення грошової суми в іноземній валюті, у якій і підлягає тоді його виконання (наприклад, постанови Великої Плати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 761/12665/14-ц, від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц та у справі № 464/3790/16-ц, від 23.10.2019 у справі № 723/304/16-ц).

4.72 Ураховуючи договірні умови оплати Консорціумом адвокатських послуг, Верховний Суд визначає відшкодування витрат на правничу допомогу в євро.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 312, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги КОНСОРЦІО ДІ ТУТЕЛА ДЕЛЛА ДЕНОМІНАЦІОНЕ ДІ ОРІДЖИНЕ КОНТРОЛАТА ПРОСЕККО (CONSORZIO DI TUTELA DELLA DENOMINAZIONE DI ORIGINE CONTROLLATA PROSECCO) та Антимонопольного комітету України задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 у справі № 910/3275/24 скасувати.

3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 у справі № 910/3275/24 залишити в силі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ» (код ЄДРПОУ 40837596) на користь Антимонопольного комітету України (код ЄДРПОУ 00032767) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги у цій справі.

5. Заяву КОНСОРЦІО ДІ ТУТЕЛА ДЕЛЛА ДЕНОМІНАЦІОНЕ ДІ ОРІДЖИНЕ КОНТРОЛАТА ПРОСЕККО (CONSORZIO DI TUTELA DELLA DENOMINAZIONE DI ORIGINE CONTROLLATA PROSECCO) про розподіл судових витрат задовольнити частково.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ» (код ЄДРПОУ 40837596) на користь КОНСОРЦІО ДІ ТУТЕЛА ДЕЛЛА ДЕНОМІНАЦІОНЕ ДІ ОРІДЖИНЕ КОНТРОЛАТА ПРОСЕККО (CONSORZIO DI TUTELA DELLA DENOMINAZIONE DI ORIGINE CONTROLLATA PROSECCO) (юридична особа, яка створена та діє згідно із законодавством Італії, що знаходиться за адресою: Віа Калмаджіоре 23, 31100 Тревізо, Італія (IT)) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги у цій справі.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ» (код ЄДРПОУ 40837596) на користь КОНСОРЦІО ДІ ТУТЕЛА ДЕЛЛА ДЕНОМІНАЦІОНЕ ДІ ОРІДЖИНЕ КОНТРОЛАТА ПРОСЕККО (CONSORZIO DI TUTELA DELLA DENOMINAZIONE DI ORIGINE CONTROLLATA PROSECCO) (юридична особа, яка створена та діє згідно із законодавством Італії, що знаходиться за адресою: Віа Калмаджіоре 23, 31100 Тревізо, Італія (IT)) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 167 (одна тисяча сто шістдесят сім) євро, понесені в суді касаційної інстанції, та у розмірі 2 333 (дві тисячі триста тридцять три) євро, понесені в суді апеляційної інстанції.

8. У задоволенні решти заяви про розподіл судових витрат відмовити.

Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ємець

Судді Т. Жайворонок

Т. Малашенкова