Ухвала

від 08.01.2025 по справі 361/7682/24

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/7682/24

Провадження № 2-сз/361/1/25

08.01.2025

У Х В А Л А

08 січня 2025 року Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про повернення сплаченого судового збору за подання заяви про скасування судового наказу,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просить повернути судовий збір сплачений при подачі до суду заяви про скасування судового наказу у розмірі 151 грн. 40 коп. та послуги банку - 25 грн. 00 коп.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні заяви з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 14 серпня 2024 року Броварським міськрайонним судом Київської області було видано судовий наказ за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло Уют Сервіс" про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду від 26 грудня 2024 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Скасовано судовий наказ Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2024 року, виданий у справі № 361/7682/24 (провадження №2-н/361/1437/24) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло Уют Сервіс" про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" містить вичерпний перелік підстав для повернення судового збору.

Положення ст.164 ЦПК України не передбачає порядку розподілу судових витрат, а саме судового збору за подачу заяви про скасування судового наказу. Частина друга вказаної статті передбачає лише можливість врахування суми судового збору, сплаченої за видачу судового наказу, до суми судового збору, яка має бути сплачена стягувачем при зверненні до суду в порядку позовного провадження.

Крім того, норми ст.171 ЦПК України також не передбачають відшкодування судових витрат на користь особи, яка звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу, в тому числі за рахунок стягувача.

Суд зазначає, що в разі скасування судового наказу, стягувач має право звернутись до суду з позовом про стягнення з боржника відповідних витрат, а тому при скасуванні судового наказу розподіл судових витрат не здійснюється.

Оскільки ст.141 ЦПК України регулює питання розподілу судових витрат в позовному провадженні, а нормами розділу ІІ ЦПК України не передбачено стягнення із стягувача на користь боржника судового збору, сплаченого при поданні заяви про скасування судового наказу у разі її задоволення, то сплачений судовий збір не підлягає стягненню на користь боржника.

З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що у стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу, слід відмовити, тому що відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника, який звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред`явлення ним позову до боржника. Водночас чинним процесуальним законодавством не передбачено відшкодування боржнику судових витрат у виді судового збору, сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 171 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення сплаченого судового збору за подання заяви про скасування судового наказу.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Радзівіл А.Г.