Рішення

від 09.01.2025 по справі 335/9135/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/9135/23 2/335/3282/2023

09 січня 2025 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Капто Д.А., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Кравченко Я.І., представника третьої особи на стороні позивача ОСББ "Перемоги,65" - Єрмакової Д.М., представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Галіченка Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Гранден-2000», ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача: ОСББ «Перемоги,65» про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2023 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до приватного підприємства «Гранден-2000», ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача: ОСББ «Перемоги,65» про витребування майна з чужого незаконного володіння, зазначивши наступне. Позивач ОСОБА_1 є мешканцем та співвласником квартири АДРЕСА_1 , та є головою правління ОСББ «Перемоги,65». Багатоквартирний будинок АДРЕСА_2 був переданий в управління ОСББ від КП «Наше місто» ЗМР 30.09.2016 відповідно до акту приймання-передачі, згідно з яким в управління ОСББ передано будинок разом з допоміжними приміщеннями площею 136,2 квадратних метрів, у тому числі сходові клітки 128,7 кв.м, елеватор 4,7 кв.м., комори 2,8 кв.м. 10.09.2021 на адресу ОСББ «Перемоги,65» надійшла претензія від ОСОБА_2 з вимогою усунення перешкод у користування її правом власності на приміщення № 44 літера А-5 (приміщення № 9 підвал) шляхом його звільнення та демонтажу обладнання. Квартира АДРЕСА_3 в цьому будинку була переведена ОСОБА_2 в нежитлове приміщення, яке облаштовано під медичний центр. Після реконструкції відповідачами квартири АДРЕСА_3 підсобна кімната (елеваторна), в якій знаходиться система опалення будинку та яка є допоміжним приміщенням, відійшла у користування відповідачам. Позивач, посилаючись на те, що спірні допоміжні приміщення вибули із власності співвласників будинку без їх згоди та увійшли до приватної власності відповідачів незаконно, просить витребувати частину допоміжних приміщень № 6,7,8 (№ 5-1) площею 11,42 м та частину коридору зі сходовою клітиною (приміщення № 9,10) площею 11,77 кв. м, які розташовані в будинку АДРЕСА_2 , з чужого незаконного володіння ПП «Гранден-2000» та ОСОБА_2 .

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.09.2023 року відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного підприємства «Гранден-2000», ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача: ОСББ «Перемоги,65» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 08.11.2023 року, ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.09.2023 року про відмову у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного підприємства «Гранден-2000», ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача: ОСББ «Перемоги,65» про витребування майна з чужого незаконного володінняскасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.11.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 26.03.2024 відмовлено ОСОБА_2 , в особі представника - адвоката Галіченка Б.Г., у поновленні пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 26.03.2024 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 13.05.2024 року.

13.05.2024через систему„Електронний судвід представникавідповідача ОСОБА_2 -адвоката ГаліченкаБ.Г.надійшли пояснення(впорядку ст.241ЦПК України),відповідно дояких відповідачне визнавпозовні вимогиз посиланнямна те,що безпідставнимє ототожненняпозивачем суміжногопідсобного приміщення(елеваторна5-1)станом на24.03.1959(переплануванняякого натой часдозволялось наймачамквартири АДРЕСА_3 )із допоміжнимприміщенням станомна 25.09.2023року (датазвернення досуду). Відповідно до технічного паспорту на приміщення 44, та Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, номер 17831384, виданого 21.02.2008 року ОСОБА_2 , загальна площа нежилого приміщення, літ. А-5 за адресою АДРЕСА_4 становить 137,7 кв.м. Доводи позивача щодо площі квартири АДРЕСА_5 (після реконструкції квартири 1а) 140,6 кв.м. грунтуються на припущеннях.Разом з тим, вважає, що у позивача сплив строк звернення до суду, оскільки останньому з серпня 2016 відомо про той факт, що відповідачам на праві приватної власності належить приміщення 44 (площею 137,7 кв.м.), проте позивач у період з серпня 2016 по серпень 2019 не скористався можливістю звернутися до суду з вимогами про витребування допоміжних приміщень. Крім того, позивач згідно зі свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 від 24.01.2000 року набув права власності на допоміжні приміщення у тому їх вигляді та в межах, які існували станом на 2000 рік, а не станом на 1959 рік, як вважає позивач та третя особа ОСББ «Перемоги,65», оскільки у позивача станомна 1959рік буввідсутній статусвласника витребуванихприміщень,проте прикриваючись суспільними інтересами він намагається витребувати майно, тобто здійснити «перерозподіл» спірного майна на свою користь, без згоди інших співвласників ОСББ «Перемоги, 65».

Враховуючи викладені пояснення, заявлені позовні вимоги відповідач не визнає, у зв`язку з чим просив суд відмовити у їх задоволенні та застосувати строк позовної давності під час розгляду даної справи.

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті позивач та його представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені у позові, у зв`язку з чим наполягали на задоволенні позову у повному обсязі. Також пояснили, що строк позовної давності позивачем не порушений, оскільки він дізнався про порушене право після того, як 10.09.2021 відповідачка ОСОБА_2 звернулася до ОСББ «Перемоги,65» з претензією про усунення перешкод у користуванні приміщенням № 44 літера А-5 (приміщення № 9 підвал).

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Галіченко Б.В. заперечував у задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи викладені у поясненнях, просив суд відмовити у їх задоволені та застосувати строк позовної давності під час розгляду даної справи.

Представник третьої особи на стороні позивача ОСББ "Перемоги,65" - Єрмакова Д.М. просила суд задовольнити позовні вимоги з підстав, зазначених у позові позивачем ОСОБА_1 .

Представник відповідача приватного підприємства «Гранден-2000» в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законодавством порядку, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відтак, з огляду на положення ст. 223 ЦПК України, суд вважав за можливе провести розгляд даної справи по суті за відсутності належним чином повідомленого відповідача, який в судове засідання не з`явився.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторони позивача, заперечення відповідача, думку представника третьої особи, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 15.08.2019 року є головою правління ОСББ «Перемоги,65». ОСОБА_1 та представнику третьої особи ОСББ «"Перемоги,65" Єрмаковій Д.М. на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 (свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 24.01.2000 року, видане ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод» (т. 1 а/с 10).

Згідно з актом приймання-передачі житлового будинку по АДРЕСА_2 (Літ.А-%) від 30.09.2016 року з господарського відання КП «Наше місто» ЗМР в управління ОСББ «Перемоги,65» передано житловий будинок з інвентарною справою від 10.04.2006 року, технічним паспортом від 10.04.2006 року; загальна площа допоміжних приміщень 136,2 кв.м, у тому числі: сходові клітки 128,7; елеватор 4,7; комори 2,8; Кількість приватизованих квартир у будинку: АДРЕСА_6 ; нежитлові приміщення: 7 загальною площею 359,2 кв.метрів.

Згідно з рішенням виконавчого комітету ЗМР № 263/29 від 17.09.2002 року квартира АДРЕСА_3 переведена в нежитлове приміщення для подальшого використання під медичний центр.

04.06.2003 відповідач ОСОБА_2 подарувала нежитлове приміщення 1-а, загальною площею 50,8 кв.м, по АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 на підставі договору дарування № 1304 від 04.06.2003, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Л.О.

Відповідно до технічного паспорту від 05.06.2002 квартира АДРЕСА_7 , в цокольному поверсі будинку АДРЕСА_2 складається з 6 (шістьох) приміщень, загальна та корисна площа 50,8 кв.м., жила 23,6 кв.м., підсобна 27,2 кв.м., в т.ч.: приміщення № 1 коридор 2,6 кв.м., приміщення № 2 коридор - в розмірі 6,70 кв.м, приміщення № 3 кімната 23,6 кв.м., приміщення № 4 -кухні 6,10 кв.м, приміщення № 5 ванна кімната та туалет -3,30 кв.м., приміщення № 6 бойлерна 8,5 кв.м.

25.12.2003 ОСОБА_3 на підставі договору безоплатного користування передав нежитлове приміщення АДРЕСА_8 у тимчасове користування ПП «Гранден-2000» (т.1 а/с 73-74).

Разом з тим, ОСОБА_3 як засновник ПП «Гранден-2000», на підставі рішення ЗМР від 28.10.2004 року № 420/31, здійснив реконструкцію нежитлового приміщення 1-а та нежитлового підвального приміщення АДРЕСА_9 під медичний центр (т. 1 а/с 77). Приміщення АДРЕСА_9 належало ПП «Гранден-2000» на підставі договору купівлі-продажу майна, шляхом викупу від 04.07.2002 року у регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (т. 1 а/с 79-81).

Рішенням ЗМР 379/30 від 26.10.2005 переоформлено право спільної часткової власності за приватним підприємством «Гранден - 2000» та ОСОБА_2 на приміщення № 44, яке утворилось внаслідок проведеної реконструкції приміщень 1-а та № 44 (т.1 а/с 93).

Відповідно до додатку до вказаного рішення, за ПП «Гранден-2000» визнано право власності на приміщення 44 A-5 кімн. 1-2, 11-19 загальною площею 85,9 кв.м. що складає 61/100 частину приміщення, а за ОСОБА_2 , приміщення 44 А-5 кімн. 3-10, загальною площею 54,7 кв.м., що складає 39/100 частин приміщення 44.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 17831384 від 21.02.2008, ОСОБА_2 на праві власності належить приміщення № 44 літера А-5, що розташоване в житловому будинку АДРЕСА_2 на підставі договору дарування № 210 від 11.02.2006 року в розмірі 39/100 частки вказаного приміщення, а інша частка у розмірі 61/100 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 02.12.2005 належить приватному підприємству «Гранден-2000» (т.2 а/с 16).

За змістом частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до статті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 02.03.2004 власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 вказаного Закону наведено у рішенні Конституційного Суду від 02 березня 2004 року №4-рп/2004 зі змінами згідно з рішенням Конституційного Суду від 09 листопада 2011 року № 14-рп/2011.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року №4-рп/2004 визначено: «1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього».

Допоміжні приміщення відповідно до пункту 2 статті 10 Закону стають об`єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Разом з тим, доказів того, що частина допоміжних приміщень № 6,7,8 (№ 5-1) площею 11,42 м та частина коридору зі сходовою клітиною (приміщення № 9,10) площею 11,77 кв. м, на 24.01.2000 року (час приватизації квартири позивачем та представником третьої особи) мали статус допоміжних приміщень, матеріали справи не містять. Як зазначено у висновку експерта № 0014 за результатами проведення експертного будівельного-технічного дослідження по письмовому зверненню ОСОБА_1 , приміщення підвалу № 8 площею 4,7 метрів квадратних, яке розташоване в жилому будинку АДРЕСА_2 , відповідно до функціонального використання призначене для забезпечення експлуатації та обслуговування будинку, тобто належить до допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку. Приміщення підвалу № 8 площею 4,7 кв.м розташоване в житловому будинку АДРЕСА_2 за функціональним призначенням класифікується як технічне приміщення (т.1 а/с 120).

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, провадження № 12-158гс18).

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц, провадження № 14-545цс19, від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, провадження № 12-61гс21 (пункт 148)).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказує на те, що він є мешканцем в будинку АДРЕСА_2 , співвласником квартири АДРЕСА_10 та є головою правління ОСББ «Перемоги, 65», вважає, що самовільне розпорядження ПП «Гранден-2000» та ОСОБА_2 спільним майном мешканців зазначеного будинку, порушує їх права співвласників спільного майна, оскільки вони такої згоди не надавали.

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом (стаття 369 ЦК України).

Таким чином, позов про витребування майна має бути пред`явлено всіма співвласниками .

Схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суду у постанові від 27 листопада 2024 року у справі №463/1258/22.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, що інші співвласники квартир у будинку АДРЕСА_2 уповноважували діяти Єрмакова М.Б. в їх інтересах.

Разом з тим, представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Галіченко Б.В. у своїх поясненнях зазначав, що позивачу з серпня 2016 відомо про той факт, що відповідачам на праві приватної власності належить приміщення 44 (площею 137,7 кв.м.), тобто в існуючих межах та плану приміщення (від 20.02.2008), проте позивач у період з серпня 2016 по серпень 2019 не скористався можливістю звернутися до суду з вимогами про витребування, на його думку, допоміжних приміщень. Вважає, що у позивача для звернення до суду з позовними вимогами сплив строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові, якщо судом буде встановлено обґрунтованість позову, тобто за умови наявності порушеного права.

Однак, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00,§ 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що суд дійшов обґрунтованих висновків щодо відмови у задоволенні позовних вимог, то з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, відшкодування судових витрат у разі відмови у позові не передбачено.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 10 - 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Гранден-2000», ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача: ОСББ «Перемоги,65» про витребування майна з чужого незаконного володіння, - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення можебути оскарженов апеляційномупорядку доЗапорізького апеляційногосуду черезОрджонікідзевського районнийсуд м.Запоріжжя шляхомподання апеляційноїскарги протягомтридцяти днівз дняскладення повногосудового рішення.Учасник справи,якому повнерішення небули врученіу деньйого складення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження,якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду.

Повний текст рішення складено 16 січня 2025 року.

Суддя Н.І. Рибалко