Ухвала

від 16.01.2025 по справі 279/4538/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №279/4538/24 Головуючий у 1-й інст. Волкова Н.Я.

Категорія 36 Доповідач Шевчук А. М.

У Х В А Л А

16 січня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Коломієць О.С., Павицької Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) у м. Житомирі

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про ухвалення додаткового судового рішення

у цивільній справі №279/4538/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в:

До Житомирського апеляційного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про вирішення судових витрат за подання апеляційної скарги в розмірі 2422,40 грн. Заява обґрунтована тим, що 26 грудня 2024 року Житомирський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу товариства, але не вирішив питання про судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до пункту третього частини першої ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання (перше речення частини четвертої ст.270 ЦПК України).

Із матеріалівсправи вбачається,що у липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 1092,55 грн за період із 01 вересня 2023 року по 31 травня 2024 року.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 липня 2024 року у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовлено на підставі п.1 частини першої ст.165 ЦПК України.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» подало на неї апеляційну скаргу.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України" задоволена. Ухвала Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 липня 2024 року скасована, а справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку про відмову в ухваленні додаткового рішення з огляду на наступне.

Частиною першою ст.270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст.430 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої ст.382 ЦПК України суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Частина першаст.133 ЦПК Українипередбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої ст.137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За положеннями частини восьмої ст.141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст.263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі №530/1731/16-ц викладений висновок, що: «у разі, якщо касаційна інстанція, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює судове рішення про скасування судових рішень та ухвалення нового судового рішення або змінює судові рішення повністю або частково (ст.412 ЦПК України), цей суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Якщо суд касаційної інстанції скасував судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції (ст.411 ЦПК України) або постановлено будь-яке інше судове рішення, крім передбаченогост.412 ЦПК України, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Відповідно до частини першої ст.258 ЦПК Українисудовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Згідно з частиною першою ст.258 ЦПК Українипроцедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

У випадках, передбачених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали чи видачею судового наказу (частина п`ята ст.258 ЦПК України).

Перегляд судових рішень в апеляційному порядку закінчується прийняттям постанови (ст.258 ЦПК України).

Окрім того, слід враховувати, що згідно з частиною тринадцятою ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У свою чергу, уст.270 ЦПК Українизаконодавець визначив, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо не вирішено питання про судові витрати. Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що постанова суду апеляційної інстанції у цій справі від 26 грудня 2024 року за своєю суттю є судовим рішенням, а не рішенням суду, оскільки прийнята за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції, якою вирішено процесуальне питання, а саме - про відмову у видачі судового наказу.

У справах наказного провадження до повноважень суду апеляційної інстанції належить лише перегляд ухвали суду першої інстанції щодо відмови у видачі судового наказу. Отже, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку про відсутність правової підстави для розподілу судових витрат за наслідками перегляду ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 липня 2024 року про відмову у видачі судового наказу на цій стадії цивільного процесу.

Із огляду на викладене вище, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про відшкодування судових витрат на стадії, коли судовий наказ не виданий, є передчасною та підстав наразі для фактично ухвалення додаткового судового рішення на цій стадії цивільного процесу немає, а тому в задоволенні заяви відмовляється.

Керуючись ст.ст.141,270,381 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в задоволенні заявипро ухвалення додаткового рішення у справі№279/4538/24.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: