Рішення

від 19.11.2007 по справі 10/577-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/577-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"19" листопада 2007 р.                                                              Справа № 10/577-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю  „Торговий дім „Харківський завод електромонтажних виробів №1”, м. Харків

до Приватного підприємства „БМК-Альянс”

про стягнення  1515904,69  грн. та розірвання Договору від 10.02.2005р. № 14/02

Суддя О.В. Тищенко

Представники сторін:

Від позивача –Войтович І.В. (довіреність від 05.09.2007р.)

Від відповідача –не з”явився

Обставини справи:

          До господарського суду Київської області надійшла  позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю  „Торговий дім „Харківський завод електромонтажних виробів №1”, м. Харків до Приватного підприємства „БМК-Альянс” про стягнення  1515904,69  грн. та розірвання Договору від 10.02.2005р. № 14/02.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.09.2007р. було порушено провадження в справі та призначено до розгляду на 22.10.2007р.

          Судом в порядку ст. 66, ст. 67 ГПК України  було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача (ухвала від 24.09.2007р.).

          Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору від 10.02.2005р. № 14/02 щодо своєчасної оплати поставленого обладнання.

           В наслідок істотного порушення відповідачем зазначеного договору позивач просить в порядку ст. 651 ЦК України розірвати Договір від 10.02.2005р. № 14/02 та стягнути 1515904,69  грн. заборгованості.

            Під час розгляду справи від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких останній просить в порядку ст. 653 ЦК України відшкодувати збитки в сумі 1515904,69  грн. та розірвати Договір від 10.02.2005р. № 14/02.

           Представник позивача  в судовому засіданні 19.11.2007р. позовні вимоги підтримав, оскільки вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

          Відповідач в судове засідання без поважних причин неодноразово не з'явився, письмовий відзив не надав, хоча про час, дату, та місце слухання справи був повідомлений ухвалами господарського суду Київської області від 24.09.2007р. та  22.10.2007р., які надсилались відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, яка затверджена наказом Вищого господарського суду України № 75 від 10.12.2002р., а саме  рекомендованим листом з повідомленням, які надсилались на адресу відповідача, яка зазначена в довідці головного управління статистики у Київській області від 10.01.2007р. № 02/2-08/0023.

          Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані Господарським судом документи не надано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

          Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу  у відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи  доказами.

Розглянувши  матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

           Між  Товариством з обмеженою відповідальністю  „Торговий дім „Харківський завод електромонтажних виробів №1” (підрядник) та  Приватним підприємством „БМК-Альянс” (замовник) було укладено Договір від 10.02.2005р. № 14/02 (Договір).

          Згідно з п. 1.1 Договору предметом даного договору є виконання підрядником за дорученням замовника комплексу робіт з проектування, комплектації, монтажу, пусконалагоджуванню та вводу в експлуатацію об”єктів енергозбереження виробничого комлексу м”ясопереробного заводу для ПП „FLESH” в с. Коржі, вул. Промислова, 40.

          Повний перелік робіт, які виконуються підрядником за домовленістю сторін зазначається в додаткових угодах (специфікаціях), які є невід”ємною частиною договору.

          Відповідно до п. 1.2 Договору  замовник зобов”язався прийняти та оплатити роботи на умовах договору.

           Договірна ціна робіт, які доручені підряднику складає 9000000,00 грн. в т.ч. ПДВ  за ставкою згідно діючого законодавства України (п. 2.1 Договору).

          Згідно з п. 3.1 Договору  строки виконання робіт визначаються згідно з погодженим графіком, який підписується сторнами на момент укладення договору.

           Відповідно до п. 4.2 Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на основі справки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3).

           У відповідності до п. 4.3 Договору  підрядник  щомісяця не пізніше 1 числа наступного за звітнім місяцем надає замовнику акт приймання-передачі виконаних робіт (форма № КБ-2в). Замовник на протязі 3-х робочих днів з дня отримання акту зобов”язаний направити підряднику підписаний акт здачі-приймання чи мотивовану відмову.

            Відповідно до п. 4.5 Договору розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюються на протязі 10 календарних днів після підписання довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).

            Обладнання  поставлене підрядником на об”єкт оплачується замовником на протязі 10 календарних днів на підставі  Актів  приймання-передачі і рахунків (п.4.6 Договору).

            14.06.2005р. між сторонами  бло укладено  додаткову угоду № 1 до Договору від 10.02.2005р. № 14/02, відповідно до умов якої п. 2.1 Договору викладений в наступній редакції:  договірна ціна робіт, які доручені підряднику складає 9019850,00 грн. в т.ч. ПДВ  20% за ставкою згідно діючого законодавства України.

           Крім того, сторонами був підписаний графік поставки обладнання і матеріалів, календарний план-графік виконаних  робіт, розрахунок договірної ціни.

            Під час розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 29.07.2005р. було підписано довідку про вартість виконаних підрядних робіт по формі № КБ-3, згідно якої вартість  виконаних підрядних робіт становить 412398,00 грн.

           Позивачем було поставлено обладнання на загальну суму 2096618,69 грн., що підтверджується  підписаними та скріпленими печатками специфікаціями, до яких додано довіреності суворої звітності, товарні накладні, рахунки-фактури, які підтверджують поставку обладнання позивачем та отримання обладнання відповідачем.

           Відповідач договірні зобов'язання в частині здійснення платежів за поставлене обладнання виконав  неналежним чином.

           На дату прийняття рішення сума заборгованості  відповідача перед позивачем становить  1515904,00 грн., що підтвердується Актом звірки взаєморозрахунків від 23.12.2005р., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

          Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          З матеріалів справи вбачається, що 17.08.2007р. на адресу відповідача було направлено акт прийому –передачі поставленого обладнання та рахунки  фактури.

          Від відповідача не надійшло відповіді або заперечень щодо підписання акту-приймання-передачі обладнання.

             28.08.2007р. позивачем була направлена вимога про сплату вартості  поставленого обладнання в сумі 1515904,69 грн.

            Дана вимога відповідачем залишена без відповіді.  

          Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором   підряду  одна сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Згідно з  ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є:

    1) договори та інші правочини;

    2) створення  літературних,  художніх  творів,  винаходів  та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

    3) завдання  майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;  інші юридичні факти.

 Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Так, згідно ст. 526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

          Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання (неналежне виконання).  

          Відповідно до ст. 651 ЦК України договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного  порушення  договору другою  стороною  та в інших випадках,  встановлених договором або законом.

           Істотним є таке порушення стороною договору,  коли  внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

          З урахуванням того, що внаслідок істотного порушення відповідачем умов Договору від 10.02.2005р. № 14/02,  позивач значною  мірою був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, позовні вимоги про розірвання Договору від 10.02.2005р. № 14/02 підлягають задоволенню як обґрунтовані та такі, що відповідають обставинам справи.

          Також, позивачем було заявлено вимогу про стягнення 1515904,69 грн. збитків.

          Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

    1) припинення  зобов'язання  внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання,  якщо це встановлено договором або законом,  або розірвання договору;

    2) зміна умов зобов'язання;

    3) сплата неустойки;

    4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. ст. 224, 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Таким чином, збитки – це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, які він поніс внаслідок невиконання боржником свого зобов'язання та які знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з неправомірною поведінкою боржника.

Відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК Україн якщо  договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін,  друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Таким чином, відповідач відповідно до умов Договору від 10.02.2005р. № 14/02 зобов'язання, щодо оплати  поставленого обладнання не виконав, внаслідок чого позивач був позбавлений того на, що розраховував при укладенні  догвору, що призвело до виникнення збитків у останнього  у розмірі 1515904,69 грн.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення  з відповідача 1515904,69 грн. збитків є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

          Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

          Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України господарський суд

                                                                       В И Р І Ш И В:

        1.       Позов задовольнити повністю.

        2.     Розірвати договір від 10.02.2005р. № 14/02, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю  „Торговий дім „Харківський завод електромонтажних виробів №1” та  Приватним підприємством „БМК-Альянс”.

       3.   Стягнути  з Приватного підприємства „БМК-Альянс” (07544, Київська область, Баришівський район, с. Колржі, вул. Промислова, 40/1, код ЄДРПОУ 32886443) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  „Торговий дім „Харківський завод електромонтажних виробів №1” (61000, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 92, код ЄДРПОУ 3949829) 1515904,69 грн. збитків, суму сплаченого державного мита в розмірі 15244,04 грн. та суму витрат на iнформацiйно-технiчне забезпечення судового процесу в розмірі  118,00 грн.

           Наказ  видати після набрання рішенням законної сили.

      Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                Тищенко О.В.