Постанова

від 15.01.2025 по справі 712/1467/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року

м.Черкаси

Справа № 712/1467/24Провадження № 22-ц/821/96/25Категорія: скарга на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Карпенко О.В.

суддів Василенко Л.І., Новікова О.М.

за участюсекретаря Винник І.М.

учасники справи:

позивач : ОСОБА_1 ,

представник позивача: адвокат Капітоненко Антон Юрійович

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоцентр МБО-Т»,

представник відповідача: адвокат Шимановський Артем Володимирович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу представника Товариства зобмеженою відповідальністю«Екоцентр МБО-Т»-адвоката ШимановськогоАртема Володимировичана ухвалуСоснівського районногосуду м.Черкаси від23жовтня 2024року (постановлену під головуваннямсудді МарцішевськоїО.М.в приміщенніСоснівського районного суду м. Черкаси, повний текст ухвали складено 23 жовтня 2024 року) у справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоцентр МБО-Т» про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в :

05 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м.Черкаси з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «Екоцентр МБО-Т» про стягнення боргу.

10 жовтня 2024 року позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 7124989000:03:001:1270, 7124989000:03:001:1269, що належить ТОВ «Екоцентр МБО-Т», до набрання чинності рішення суду у справі та заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7124989000:03:001:1270, 7124989000:03:001:1269.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що Соснівським районним судом м. Черкаси розглядається цивільна справа про стягнення заборгованості за договорами позики.

Вказує, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено ряд договорів позики, які за своїм змістом, правовою природою та суб`єктним складом є ідентичними, а саме: від 11.10.2018; 11.10.2019; 02.12.2019; 05.12.2019; 13.12.2019; 21.01.2020; 26.01.2020; 17.02.2020; 17.02.2020; 20.12.2022.

Відповідно доумов вказанихДоговорів,він передаввідповідачу увласність грошовікошти назагальну суму166400,00доларів США,та 13000,00Євро. З урахуванням пені, 3% річних та відсотків за користування грошовими коштами, загальний розмір заборгованості перед позивачем становить 333 616,2 Долари США, 24 405,65 Євро. Ціна позову 14837968 грн.

У зв`язку з відсутністю у ОСОБА_2 особистого майна, достатнього для погашення заборгованості по договорам позики, для забезпечення виконання зобов`язань позичальника по договорам позики між ОСОБА_1 та позичальником - ОСОБА_2 та ТОВ «Екоцентр МБО-Т», було укладено договір поруки від 20.12.2022.

Вказує, що після подачі позову ОСОБА_2 помер.

Погашення заборгованості відбувається, за рахунок всього належного боржнику та поручителю майна, тобто він має право за рахунок майна належного поручителю та боржнику, задовольнити свої вимоги з погашення заборгованості з повному обсязі.

Вказана заборгованість не сплачується відповідачем з 2018 року, тобто існує спір про стягнення заборгованості з боржника по договорам позики.

Ухвалою суду від 06.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.02.2024, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 23.04.2024, накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 7124989000:03:001:1270, 7124989000:03:001:1269, що належить ТОВ «Екоцентр МБО-Т», до набрання чинності рішенням суду у справі та заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7124989000:03:001:1270,7124989000:03:001:1269.

11.07.2024, вказує позивач, він дізнався про ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси, яка залишена без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 27.08.2024, про скасування забезпечення позову.

Також зазначає, що йому стало відомо про виникнення нових обставин, які свідчать про спроби відповідача відчужити єдине майно, за рахунок якого можливе стягнення за поданою позовною заявою. ТОВ «Екоцентр МБО-Т» наразі здійснює спроби передати в статутний капітал ТОВ «Світ будівництва 24» (ЄДРПОУ 455571241) земельні ділянки, що належать ТОВ «Екоцентр МБО-Т» протоколом зборів ТОВ «Світ будівництва 24» (ЄДРПОУ 45557124) від №01/08/24 від 01.08.2024 року посвідчений приватним нотаріусом Романій Н.В. Про це також свідчить, що ТОВ «Екоцентр МБО-Т» наразі стало учасником ТОВ «Світ будівництва 24» (ЄДРПОУ 455571241), а статутний капітал останнього збільшений до суми вартості земельних ділянок (оцінка земельних ділянок, що проведена відповідачем наявна в матеріалах справи).

Крім того раніше, відповідачем штучно завищено вартість земельних ділянок для доведення не співмірності забезпечення позову та додає висновок про експертну грошову оцінку земельних ділянок з дійсною їх вартістю.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 жовтня 2024 року заяву про забезпечення позову - задоволено частково.

Накладено заборону на відчуження земельної ділянки із кадастровим номером 7124989000:03:001:1270, площею 8,0 га, зареєстрованої на праві власності за ТОВ «Екоцентр МБО-Т».

Заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо відчуження земельної ділянки із кадастровим номером 7124989000:03:001:1270, площею 8,0 га, зареєстрованої на праві власності за ТОВ «Екоцентр МБО-Т».

Ухвала суду, зокрема, мотивована тим, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідачів та інших осіб права користування ним, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову з ціною 14 837 968 грн шляхом заборони відчуження та вчинення будь-яких дій щодо земельної ділянки із кадастровим номером 7124989000:03:001:1270, площею 8,0 га, вартістю відповідно до Звіту про оцінку ТОВ «Контакт сервіс» 26 084 800,00 грн.

В іншій частині, за висновками суду, заява не підлягає до задоволення, оскільки заборона відчуження нерухомого майна, вартість якого 74 098 300,00 грн відповідно до Звіту про оцінку ТОВ «Контакт сервіс» в декілька разів перевищує ціну позову 14 837 968 грн, не буде співмірним заходом забезпечення позову. Стосовно доданих до заяви висновків про експертну грошову оцінку ПП «Ажіо», суд враховує, що вказана в них мета не стосується визначення ринкової вартості земельних ділянок і тому не може враховуватись для цілей підтвердження ринкової вартості земельних ділянок.

В апеляційній скарзі, поданій через систему «Електронний суд» 08 листопада 2024 року, представник ТОВ «Екоцентр МБО-Т» - адвокат Шимановський А.В., вважаючи оскаржувануухвалу суду незаконною,просить ухвалуСоснівського районногосуду м.Черкаси від23жовтня 2024року вчастині задоволеннязаяви прозабезпечення позовускасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що на даний час є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Поза увагою суду залишилися факти, які істотно впливають на правильне вирішення питання вжиття заходів забезпечення позову, що призвело до необгрунтованого накладення арешту на земельну ділянку та заборону вчиняти дії відносно неї.

Вказує, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен був обгрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Предметом позовних вимог є вимога майнового характеру про стягнення 333616,2 доларів США та 24405,65 Євро, що в гривневому еквіваленті станом на 01.07.2024 становить 14552106,45 грн.

Водночас, подаючи заяву про забезпечення позову, позивач просив накласти арешт на земельні ділянки, що належать ТОВ «Екоцентр МБО-Т», кадастрові номери 7124989000:03:001:1270, 7124989000:03:001:1269.

При цьому, позивачем не наведено у заяві про забезпечення позову обставин на підтвердження вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на реалізацію відповідного нерухомого майна.

Також позивачем не надано жодних доказів того, що ТОВ «Екоцентр МБО-Т» має намір внести до статутного капіталу земельні ділянки, тому доводи, які засновані виключно на припущеннях, не мають враховуватись судом.

Позивачем не надано жодних належних доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування забезпечення позову у справі та неможливості в подальшому виконати рішення суду у ній, а заява грунтується лише на припущеннях можливого невиконання чи утруднення виконання рішення суду.

Позивачем не надано відомостей, що на рахунку у відповідача у банківських установах відсутні грошові кошти, за рахунок яких можливе буде виконання майбутнього рішення у даній справі.

Вказує, що саме лише посилання в заяві на потенційну неможливість ухилення відповідача від взятих на себе зобов`язань, без наведення відповідного обгрунтування з посиланням на документи чи докази- не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Посилаючись на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20, згідно яких, неодноразово наголошувалось на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, вважає, що заборона на відчуження нерухомого майна може бути накладена лише в межах суми заявлених позовних вимог, проте позивач не врахував вимог щодо співмірності таких заходів.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції не врахував, що вартість земельної ділянки, на яку накладено заборону відчуження, становить 26084800,00 грн, а сума боргу становить 14879921,49 грн, тобто борг є меншим майже вдвічі вартості земельної ділянки, а тому порушує інтереси та права відповідача.

27 листопада 2024 року до Черкаського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ОСОБА_1 , вважаючи доводи апеляційної скарги необгрунтованими, а ухвалу суду прийнятою із додержанням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Екоцентр МБО-Т» відмовити, а ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 жовтня 2024 року залишити без змін.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Заслухавши доповідьсудді-доповідача,перевіривши законністьі обґрунтованістьухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку,що апеляційнаскаргапредставникаТОВ «Екоцентр-МБО-Т» -адвоката ШимановськогоА.В. не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд

і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір

не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного

або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другоюстатті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод

та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Устатті 150 ЦПК Українивстановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборона вчиняти певні дії, заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Під арештом майна слід розуміти заборону розпоряджатися цим майном, а в певних випадках - і користуватися ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.

Відповідно до частини третьоїстатті 150 ЦПК Українивиди забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачаєспіввідношення негативнихнаслідків відвжиття заходівзабезпечення позовуз тиминегативними наслідками,які можутьнастати врезультаті невжиттяцих заходів,з урахуваннямвідповідності правачи законногоінтересу,за захистомяких заявникзвертається досуду,майнових наслідківнакладення арештуна майнота (або)грошові коштичи заборонивідповідачу здійснюватипевні дії. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року

у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року

у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено,

що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків

від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками,

які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року

у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначила, що: «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає

в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

У постанові Верховного Суду від 06 березня 2023 року у справі № 916/2239/22 зазначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом

в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку

між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року в справі № 201/9686/23.

Згідно висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року в справі № 754/5683/22, що з 15 грудня 2017 року законодавець серед передумов забезпечення позову визначає можливий вплив невжиття заходів забезпечення позову не тільки на виконання рішення суду, а й на можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами;2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду в конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами; 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Суд першої інстанції встановив, що між сторонами виник майновий спір щодо стягнення заборгованості за договорами позики, яка становить 14879921,49 грн.

Також судом встановлено, що відповідачу ТОВ «Екоцентр МБО-Т» належить земельна ділянка із кадастровим номером 7124989000:03:001:1270, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.10.2024 № 400564910.

Згідно звіту про оцінку ТОВ «Контакт сервіс» вартість земельної ділянки із кадастровим номером 7124989000:03:001:1270, площею 8,0 га становить 26084800,00 грн, а вартість земельної ділянки із кадастровим номером 7124989000:03:001:1269, площею 16 га становить 74098300,00 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви, шляхом накладення заборони на відчуження земельної ділянки із кадастровим номером 7124989000:03:001:1270, виходячи із того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав , за захистом яких позивач звернувся до суду.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для накладення арешту на належну відповідачу земельну ділянку із кадастровим номером 7124989000:03:001:1270 у зв`язку з можливістю невиконання чи утруднення виконання рішення суду, оскільки відповідач має можливість розпорядитися об`єктом нерухомого майна, що унеможливить виконання рішення в майбутньому в разі задоволення позовних вимог.

Обраний вид забезпечення позову, саме накладення заборони на відчуження земельної ділянки із кадастровим номером 7124989000:03:001:1270, є адекватним і не буде надмірним тягарем для відповідача,не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки земельна ділянка із кадастровим номером 7124989000:03:001:1270 фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися нею.

Крім того, вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову будуть достатнім інструментом забезпечення ефективності судового захисту, забезпечать баланс прав та обов`язків сторін у справі та усунуть можливі подальші судові спори в разі задоволення заявлених позовних вимог.

Колегія суддів звертає увагу, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів відповідача.

Доводи скаржника в апеляційній скарзі, що позивачем не надано жодних належних доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування забезпечення позову у справі та неможливості в подальшому виконати рішення суду у ній, а заява грунтується лише на припущеннях можливого невиконання чи утруднення виконання рішення суду, є необгрунтованими, оскільки між сторонами виник спір щодоповернення коштів за договорами позики, тому невжиття заходів забезпечення позову, у спосіб про який просить заявник, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Разом з тим, варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Посилання скаржника на неврахування судом першої інстанції того, що вартість земельної ділянки, на яку накладено заборону відчуження, становить 26084800,00 грн, а сума боргу становить 14879921,49 грн, тобто борг є меншим майже вдвічі вартості земельної ділянки, а тому порушує інтереси та права відповідача, є неаргументованими, оскільки обраний судомвид забезпеченняпозову непризведе доневиправданого обмеженнямайнових праввідповідача,оскільки тимчасовообмежується лишейого можливістьрозпорядитися майном.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене,колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, не дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу представника ТОВ «Екоцентр-МБО-Т» -адвоката ШимановськогоА.В. слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційнускаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоцентр МБО-Т» - адвоката Шимановського Артема Володимировича - залишити без задоволення.

Ухвалу Соснівськогорайонного судум.Черкаси від23жовтня 2024року у справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоцентр МБО-Т» про стягнення боргу - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови в порядку та за умов, визначених цивільно процесуальним законом.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді Л.І. Василенко

О.М. Новіков

/повний текст постанови суду виготовлено 16 січня 2025 року/