Ухвала

від 15.01.2025 по справі 160/34532/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 січня 2025 року Справа № 160/34532/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно- безалкогольний комбінат Дніпро» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

30.12.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю «Алкогольно- безалкогольний комбінат Дніпро» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення регіональної комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10674173/36710304 від 06.03.2024;

- зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» № 1946 від 31.12.2023 року днем подання її на реєстрацію.

31.12.2024 року ухвалою Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно- безалкогольний комбінат Дніпро» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху.

Для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви позивачу необхідно було надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із обґрунтуванням підстав поважності пропуску такого строку та підтвердження таких підстав відповідними доказами або заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду із даною позовною заявою.

На виконання вимог ухвали суду, 31.12.2024 року представником позивача на усунення недоліків позовної заяви надано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Дана заява обґрунтовано тим, що у квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.01.2024 року сформованої о 20:19 год в ЄРПН зареєстрованої за номером 9362672001 зазначено: «Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 31.12.2023 року № 1946 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Представник позивача зауважив, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.01.2024 №74 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (за наслідком якого зупинено реєстрацію податкової накладної від 31.12.2023 року № 1946) було оскажено шляхом подання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 року по справі № 160/1248/24, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду 15.08.2024 року, зокрема, визнано протиправним рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.01.2024 №74 про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Відтак, представник позивача, вважав, що за наслідком набрання законної сили рішення суду про скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.01.2024 №74 про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, усі податкові накладні, які були зупинені на підставі скасовного рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, будуть зареєстровані.

Окрім того, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 року по справі № 160/1248/24 заяву Державної податкової служби України про встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі № 160/1248/24 задоволено.

Змінено спосіб виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 року у справі № 160/1248/24 шляхом зобов`язання ДПС України , на виоканання рішення суду від 24.05.2024 року, зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування складені ТОВ "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" відповідно до додатку 1 на підставі Порядку № 1246, реєстрація яких була зупинена на підставі рішень № 74 від 04.01.2024 , № 13804 від 05.03.2024, № 15560 від 05.04.2024.

А тому, представник позивача вважає, що бездіяльність контролюючого органу протягом тривалого періоду щодо не реєстрації спірної податкової накладної, яка повинна була бути зареєстрована, є поважною причиною для поновлення строку звернення до адміністративного суду із даною позовною заявою.

10.01.2025 року від представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшли заперечення на заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Вказані заперечення обґрунтовані тим, що застосування положень пункту 61 Порядку № 1165 передбачає, що автоматична реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування можлива виключно та лише у разі прийняття Комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку Критеріям ризиковості за наслідком розгляду інформації та документів, наданих платником податку, або прийняття Комісією центрального рівня рішення про задоволення скарги та скасування рішення Комісії регіонального рівня про відповідність платника податку Критеріям ризиковості, та за умови їх відповідності критеріям, передбачених пунктом 61 Порядку № 1165, за яких автоматична реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування повинна відбутись. При цьому, потрібно зазначити, що пунктом 61 Порядку № 1165 не передбачено автоматичної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на підставі рішення суду.

Враховуючи викладене у сукупності, суд щодо заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду зазначає про таке.

Як зазначено представником позивача та не спростовується представником контролюючого органу, що у квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.01.2024 року сформованої о 20:19 год в ЄРПН зареєстрованої за номером 9362672001 зазначено: «Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 31.12.2023 року № 1946 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Зупинення реєстрації вказаної податкової накладної відбулось на підставі рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.01.2024 №74 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 року по справі № 160/1248/24, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду 15.08.2024 року, зокрема, визнано протиправним рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.01.2024 №74 про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 року по справі № 160/1248/24 заяву Державної податкової служби України про встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі № 160/1248/24 задоволено.

Змінено спосіб виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 року у справі № 160/1248/24 шляхом зобов`язання ДПС України , на виоканання рішення суду від 24.05.2024 року, зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування складені ТОВ "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" відповідно до додатку 1 на підставі Порядку № 1246, реєстрація яких була зупинена на підставі рішень № 74 від 04.01.2024 , № 13804 від 05.03.2024, № 15560 від 05.04.2024.

Враховуючи вищевказані обставини, суд зазначає про таке.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

На підставі викладеного, суд не бере до уваги твердження представника відповідача, що пунктом 61 Порядку № 1165 не передбачено автоматичної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на підставі рішення суду.

Однак, суд вважає за необхідне вказати на наступне.

Як вже зазначалося судом, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 року по справі № 160/1248/24, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду 15.08.2024 року, зокрема, визнано протиправним рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.01.2024 №74 про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 року по справі № 160/1248/24 було змінено спосіб виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 року у справі № 160/1248/24 шляхом зобов`язання ДПС України, на виконання рішення суду від 24.05.2024 року, зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування складені ТОВ "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" відповідно до додатку 1 на підставі Порядку № 1246, реєстрація яких була зупинена на підставі рішень № 74 від 04.01.2024 , № 13804 від 05.03.2024, № 15560 від 05.04.2024.

Слід зазначити, що поняття «легітимні очікування», головним чином походять від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. У юридичній практиці зазначений термін також має такі альтернативні назви як правомірні, законні, розумні або виправдані сподівання.

Принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57, 58, 94 та 152 Конституції України). Реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими.

Принцип легітимних очікувань властивий, головним чином, для публічно-правових спорів, що вирішуються адміністративними судами, оскільки у сукупності з принципами правової визначеності та належного урядування створює надійну основу для гарантування реалізації в Україні основної ідеї/мети системи адміністративних судів, а саме, захисти «малої людини» від «великої держави», в особі її багаточисленних суб`єктів владних повноважень, які наділені множинністю повноважень та низкою механізмів владного примусу.

Правовим підґрунтям для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норми права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі приписів щодо певного права, яке однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, який визначає механізм реалізації такого права, не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі №580/1300/22.

Враховуючи викладену правову позицію можна констатувати, що Товариство, враховуючи принцип обов`язкової виконуваності судових рішень, мало саме легітимне очікування на реєстрацію своїй податкових накладених (в тому числі №1946 від 31.12.2023), зупинених, зокрема на підставі рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.01.2024 №74 про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

А тому враховуючи вказане, суд зауважує на наступному.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини вже звертав увагу на те, що «застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007)».

З огляду на це, в контексті обставин справи, суди повинні звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

Також Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).

При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 5 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 30.06.2022 року у справі № 120/1966/21-а.

Приймаючи до уваги обставини спору, що виник між сторонами, враховуючи обґрунтування представника позивача викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду, суд вважає поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, що є підставою для його поновлення.

Таким чином, заява представника позивача про поновлення строку до адміністративного суду підлягає задоволенню, процесуальний строк, встановлений законом слід поновити.

Згідно ч. 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає недоліки усуненими та приймає позовну заяву до розгляду.

Позовна заява відповідає вимогам встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підстав для її повернення або відмовлення у відкритті провадження у справі не має.

Керуючись статтями 160, 171, 248, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити пропущений строк.

Відкрити провадження в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно - безалкогольний комбінат Дніпро» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Призначити справу до розгляду у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Згідно ч.3 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду.

Роз`яснити, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має право подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права і обов`язки.

Інформацію щодо розгляду даної справи її учасники можуть отримати в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Горбалінський