Постанова

від 16.01.2025 по справі 420/25027/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/25027/24

Перша інстанція: суддя Бжассо Н.В.,

повний текст судового рішення

складено 16.10.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, Служби освітнього омбудсмена, третя особа: ОСОБА_3 , про визнання неправомірними дій щодо неналежного розгляду заяви та скарги, зобов`язання повторно розглянути заяву та скаргу, визнання неправомірною бездіяльності, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, Служби освітнього омбудсмена, та просив:

- визнати неправомірними дії Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради щодо неналежного розгляду заяви та скарги до освітнього омбудсмена від 20.06.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інтереси якої представляв батько ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Пересипську районну адміністрацію Одеської міської ради розглянути повторно заяву та скаргу до Освітнього омбудсмена від 20.06.2024 року;

- визнати неправомірними бездіяльність/дії служби освітнього омбудсмена щодо неналежного розгляду заяви та скарги до освітнього омбудсмена від 20.06.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інтереси якої представляв батько ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 12 серпня 2024 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 05 вересня 2024 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, залучено ОСОБА_3 (мати дитини).

26 вересня 2024 року представником Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради заявлено клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.240 КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року клопотання представника відповідача задоволено. Позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з даною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що судове рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Приймаючи ухвалу від 16 жовтня 2024 року та залишаючи позовну заяву без розгляду, суд 1-ї інстанції виходив з того, що позивачем не підтверджено його повноважень на представництво малолітньої дитини відповідно до ч.1 ст.59 КАС України, а мати неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , з якою постійно проживає дитина, не надавала згоди на подання такого позову до суду.

Колегія суддів вважає такий висновок суду 1-ї інстанції помилковим, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в інтересах малолітньої доньки звернувся до суду з позовом до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, Служби освітнього омбудсмена, про визнання неправомірними дії щодо неналежного розгляду заяви та скарги, зобов`язання повторно розглянути заяву та скаргу, визнання неправомірною бездіяльності, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , за результатом розгляду якого просив суд:

- визнати неправомірними дії Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради щодо неналежного розгляду заяви та скарги до освітнього омбудсмена від 20.06.2024 року неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інтереси якої представляв батько ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Пересипську районну адміністрацію Одеської міської ради розглянути повторно заяву та скаргу до Освітнього омбудсмена від 20.06.2024 року;

- визнати неправомірними бездіяльність/дії Служби освітнього омбудсмена щодо неналежного розгляду заяви та скарги до освітнього омбудсмена від 20.06.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інтереси якої представляв батько ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що надані відповідачами відповіді на звернення громадянина неналежно обґрунтовані, обставини, які викладені у відповідях, спростовуються заявами та документами, наданими батьком. На момент подання позову заява другим відповідачем взагалі не розглянута по суті.

Відкривши провадження у зазначеній справі, суд виходив з того, що батько дитини ОСОБА_1 мав право звернутися до суду за захистом прав та інтересів дитини.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши думку сторін та представника третьої особи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, пунктом 8 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною 1 ст.56 КАС України визначено, що права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Відповідно до ст.154 Сімейного кодексу України батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина. Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень. Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.

При цьому, згідно статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. А відповідно до статті 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Представництво за законом є різновидом представництва, підставою виникнення якого, на відміну від добровільного представництва, виступає не воля особи, яку представляють, а вказані у законі юридичні факти. Так, законне представництво батьків засновується на позитивному юридичному факті походження дітей від батьків, недосягнення дитиною віку, з якого пов`язується можливість самостійного набуття і здійснення цивільних прав та обов`язків, а також на відповідних нормах закону.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 від 20.06.2024 року, а саме з його прохальної частини, вбачається, що заявник, серед іншого, просив:

- cлужбу у справах дітей Одеської міської ради провести акт обстеження житлово побутових умов проживання сім`ї щодо малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- службу у справах дітей Одеської міської ради провести акт проведення оцінки рівня безпеки дитини щодо малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- Освітнього омбудсмена витрутися в дану ситуацію, взяти на контроль її, та перевірити виконання своїх обов`язків зі сторони посадових осіб Служби у справах дітей Одеської міської ради та Органу опіки та піклування Пересипської районної в місті Одеса державної адміністрації щодо відсутності відомостей про навчання малолітньої дитини та невідповідне реагування на звернення батька на ці обставини зі сторони державних органів.

Вказана заява подана та підписана ОСОБА_1 «в інтересах малолітньої ОСОБА_2 ».

Апеляційний суд не надає оцінки обґрунтуванню заяви та способу і порядку її розгляду відповідачем на даній стадії розгляду справи, оскільки це підлягає дослідженню під час розгляду справи по суті, проте, враховуючи зміст її резолютивної частини, висновок суду 1-ї інстанції, що позивач діяв не в інтересах дитини і не мав право на підписання позовної заяви - є передчасним.

При цьому, колегія суддів також вважає необґрунтованим посилання суду 1-ї інстанції на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі № 420/5661/21, оскільки, приймаючи вказану постанову, суд посилався на висновок органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради №01-05-3/132 від 03.07.2020 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 щодо малолітньої доньки ОСОБА_2 , проте, на час ухвалення вказаної постанови було відсутнє судове рішення з питання позбавлення позивача батьківських прав.

Водночас, рішенням Суворовського районного суду від 02 лютого 2024 року у справі №523/10525/21, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року, було досліджено вказане рішення органу опіки та відмовлено у позбавлені батьківських прав ОСОБА_1 щодо малолітньої доньки ОСОБА_2 .

Таким чином, станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають рівні права та обов`язки щодо дитини, в тому числі і право представляти інтереси дитини в суді, яке може бути обмежено у випадку встановлення, що таке звернення до суду суперечить інтересам дитини, чого в даній справі належними доказами доведено не було.

При цьому, судова колегія вважає помилковим висновок суду, що для звернення ОСОБА_1 з позовом до суду в інтересах неповнолітньої дитини необхідно отримання на це згоди її матері, оскільки цей висновок не ґрунтується на діючому законодавстві та суперечить положенням стст.55, 56, 59 КАС України.

Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи той факт, що судом першої інстанції постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду за відсутності підстав для цього, передбачених ст.240 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала не може вважатися обґрунтованою та законною незаконною та підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року - скасувати а справу № 420/25027/24 направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. ФедусикСудді А.В. Бойко О.А. Шевчук