Постанова

від 13.01.2025 по справі 620/5134/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції Соломко І.І.

Суддя-доповідач Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року Справа № 620/5134/24

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,

за участі секретаря Бродацької І.А.,

представника Позивача Рябовол Д.В.,

представника Відповідача Паншиної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН"

до Головного управління ДПС у Чернігівській області

про визнання протиправними та скасування податкових

повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН"(далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - Відповідач) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 04.01.2024 № 220/ж10/25-01-07-00, № 221/ж10/25-01-07-00, № 232/Ж10/25-01-24-06, № 228/Ж10/25-01-24-06.

В обґрунтування своїх вимог Позивач зазначав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, оскільки прийняті без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Зазначив, що господарські операції із його контрагентами у періоді, що перевірявся, фактично відбулися, спричинили зміну активів та зобов`язань ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН", а висновки податкового органу, викладені в акті перевірки ґрунтуються на припущеннях, не підтверджуються об`єктивними даними, неправильному застосуванню нормативних актів, і не можуть слугувати підставою для висновків про нереальність господарських операцій між Позивачем та контрагентами, відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що акт перевірки не містить посилань на будь-які первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, податкову або іншу фінансову звітність суб`єктів господарювання по ланцюгу постачання, з якої Відповідач встановив обставини щодо придбання Позивачем товару, а ґрунтуються виключно на податковій інформації, що наявна в інформаційно-аналітичних базах ІС «Податковий блок» та Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому, суд зазначив, що Позивач не несе відповідальність за складування товару, та не зобов`язаний контролювати договірні відносини своїх контрагентів щодо оренди приміщень та транспортування придбаного товару. Крім того, суд відзначив, що транспортні документи не є обов`язковими для оподаткування операцій за договорами, а сертифікат відповідності (якості) на товар не є документом бухгалтерського чи податкового обліку.

З огляду на викладене вище та з урахуванням відомостей про використання Позивачем придбаних ТМЦ у своїй господарській діяльності в наступному, суд першої інстанції дійшов до висновку про реальність господарських операцій з контрагентами ТОВ «Захід Технолоджі Груп» та ТОВ "Вейст Менеджмент Груп".

Також суд дійшов до висновку про підтвердження фактичного здійснення операцій між Позивачем та його контрагентами ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , пов`язаність таких послуг з господарською діяльністю Позивача.

При цьому суд зазначив, що надані контрагентами послуги за своєю сутністю не є послугами, які потребують їх матеріального виразу на відповідному паперовому носії.

Щодо утримання та перерахування в бюджет податку на доходи фізичних осіб та військового збору при виплаті коштів ФОП ОСОБА_3 ,суд першої інстанції зазначив, що станом на дату перерахунку коштів, Кабінетом Міністрів України не було затвердженого переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, а тому у спірних правовідносинах не підлягає застосуванню підпункт 38.9. пункту 38 підрозділу 10 перехідних положень ПК України.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову - відмовити, зазначаючи доводи, аналогічні тим, які були викладені ним у відзиві на позовну заяву.

Так, стверджуючи про нереальність господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Захід Технолоджі Груп» та ТОВ "Вейст Менеджмент Груп", контролюючий орган посилається на відсутність товарно-транспортних накладних на поставку товару, відсутності документів на підтвердження якості товару (сертифікати якості), основних засобів, наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів по ланцюгу постачання.

При цьому, Апелянт стверджує, що Позивачем безоплатно отримано та оприбутковано від невстановлених постачальників товарно-матеріальні цінності, які зазначені у видаткових накладних від вказаних вище контрагентів.

Щодо висновків по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 та з ФОП ОСОБА_2 , контролюючий орган зазначає, що надані акти здачі-прийняття робіт не містять зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, немає деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснених заходів, а отже не підтверджено реальність здійснення господарських операцій.

Щодо утримання та перерахування в бюджет податку на доходи фізичних осіб та військового збору при виплаті коштів ФОП ОСОБА_3 , Апелянт зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено факти виплати грошових коштів фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 , яка на момент отримання коштів мала місце державної реєстрації на тимчасово окупованій території, а тому Позивачу донараховано ПДФО та військовий збір з урахуванням особливостей, визначених у п.т.38.9 п.38 підрозділу 10 розділу Х «Перехідні положення» Кодексу.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024, 27.09.2024 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційні скарги та призначено справу до судового розгляду.

5. Від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому він просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Позивач зокрема зазначає, що ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН» не може відповідати за податкову дисципліну ТОВ «ЗАХІД ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП», зокрема щодо подачі відомостеи? про об`єкти оподаткування, оскільки це є обов`язком контрагента ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ- ХЕРСОН», і не впливає на безпосереднє дотримання податковоі? дисципліни Позивача. Крім того, відсутність в товарно - транспортних накладних певноі? інформаціі? не може свідчити про відсутність самого факту перевезення придбаних позивачем ТМЦ.

Водночас, Позивач наполягає на тому, що реальність спірних господарських операціи? ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН» з контрагентами підтверджується належними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства.

6. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду у сторін були витребувані додаткові письмові пояснення та відповідні докази, а саме:

- у Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН" додаткові письмові пояснення та відповідні докази щодо наявності у контрагента ТОВ «ЗАХІД ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП» складських приміщень станом на момент здійснення спірних господарських операцій;

- у Головного управління ДПС у Чернігівській області інформацію про наявність вироків у справах №757/12393/22-к, №757/10978/22-к, №757/66768/21-к щодо контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН".

Сторонами були надані письмові пояснення та відповідні докази щодо зазначених вище обставин.

7. У судовому засіданні представниця Апелянта підтримала правову позицію контролюючого органу, викладену письмово у заявах по суті справи та просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Представниця Позивача у судовому засіданні наполягала на власній правовій позиції та просила рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

8. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

9. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

10. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ - ХЕРСОН» зареєстровано 22.08.2018 як юридичну особу, яка має види діяльності: 35.11 Виробництво електроенергії (основний); 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 35.14 Торгівля електроенергією; 35.21 Виробництво газу; 35.22 Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи; 35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи; 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; 38.21 Оброблення та видалення безпечних відходів, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ГУ ДПС у Чернігівській області проведено перевірку ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ - ХЕРСОН», за результатами якої складено акт документальної планової виїзної перевірки від 24.11.2023 №11758/ж5/25-01-07-01-01 (далі- акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем:

- п. 5 П(С)БО 11 «Зобов`язання», п. 5, п. 21 П(С)БО 15 «Дохід», п.5, 6, 11, 20 П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, п.14 П(С)БО 7 «Основні засоби», затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. №92, п.п.134.1.1 п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на суму 7 569 091 грн, у т.ч. за 2019 рік на суму 709 174 грн., за 2020 рік на суму 1 805 000 грн., за 2021 рік на суму 3 721 667 грн., за 2022 рік на суму 1 333 250 грн;

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, розділу 4 "Податковий кредит" Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 422 384 грн, у т.ч. за лютий 2021 у сумі 39 051 грн, за квітень 2021 у сумі 383 333 грн;

- «Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку» зі змінами та доповненнями, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4, зареєстрованого в МЮУ від 30.01.2015р. №111/26556;

- п.п.164.2.11 п.164.2, п.164.5 ст. 164; п. п. 168.1.1, п.п. 168.1.2 п.168.1 ст.168; п. «б» п. п. 170.9.1, п. п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170; абз. "а" п.171.2 ст.171; п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України; п 19. п. 20 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних при виплаті платникам податків доходів за 2018-2019 роки на суму- 2680,80 грн, у тому числі за 2018 рік - 2549,09 грн., за 2019 рік - 131,71 грн;

- п.п. 164.2.11 п.164.2 ст. 164; п. п. 168.1.1, п.п. 168.1.2 п.168.1 ст.168; п. «б» п. п.170.9.1, п. п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170; абз. "а" п.171.2 ст.171; п.176.2 ст.176 ПКУ; п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, п. 19, п. 20 розділу IІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року №148, зі змінами та доповненнями, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся на суму - 183,20 грн., в тому числі за 2018 рік - 174,20 грн., за 2019 рік - 9,0 грн;

- п.п.14.1.180 п. 14.1 ст.14; п.п.162.1.2, п.п.162.1.3 п.162.1 ст.162; п.п. 164.2.6 п.164.2; п.п. 168.1., п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168; абз. "а" п.171.2 ст.171; п.176.2 ст.176 ПКУ, п.38.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних при виплаті платникам податків доходів за період з 05.03.2022 по 21.09.2022 на суму - 1188.0 грн. за 2022 рік;

- п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14; п.п.162.1.2, п.п.162.1.3 п.162.1 ст.162; п.п. 164.2.6 п.164.2: п.п. 168.1.1, п.п.168.1.2 п.168.1, ст.168; абз. "а" п.171.2 ст.171; п.176.2 ст.176 ПКУ, п.38.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся на суму - 99,0 грн. за 2022 рік.

Висновки відповідача ґрунтуються на отриманні позивачем необґрунтованої податкової вигоди, оскільки фактичне здійснення господарських операцій документально не підтверджується.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: від 04.01.2024 № 220/ж10/25-01-07-00 щодо зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на суму 7 569 091грн; № 221/ж10/25-01-07-00 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, всього донараховано податку на додану вартість на суму 302980 грн, у т.ч. основний платіж - 242384 грн, штрафні санкції - 60596 грн; № 232/Ж10/25-01-24-06 про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, з військового збору 282,20 грн, нараховано штрафних санкцій у сумі - 70,55 грн; № 228/Ж10/25-01-24-06 про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3868,80 грн, нараховано штрафних санкцій у сумі - 967,20 грн.

Щодо спірних господарських операцій судом першої інстанції встановлено наступне.

Так, у період, який охоплювався перевіркою, позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Захід Технолоджі Груп», ТОВ «Вейст Менеджмент Груп», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 .

Щодо контрагентів позивача ТОВ «Вейст Менеджмент Груп» та ТОВ «Захід Технолоджі Груп».

Так, з матеріалів справи суд встановив, що між позивачем та ТОВ «Захід Технолоджі Груп» укладено договір поставки від 07.04.2021 № 0704/21 на виконання якого отримано товарно-матеріальні цінності (далі ТМЦ), складена податкова накладна від 30.04.2021 № 1, проведені розрахунки, дебіторська заборгованість по яким відсутня. Поставка товару здійснюється за усними домовленостями постачальника або покупця, про що зафіксовано в акті перевірки від 24.11.2023.

Щодо ТОВ «Вейст Менеджмент Груп», то в акті перевірки від 24.11.2023 зазначено, що «…відповідно до договору купівлі-продажу від 19.04.2021 № 1404/21, укладеного ТОВ «Вейст Менеджмент Груп», код ЄДРПОУ 43307303, іменоване надалі «Продавець», в особі директора Волинського Олександра Петровича, який діє на підставі Статуту, з одного боку та ТОВ «Кліар Енерджі-Херсон», код ЄДРПОУ 42408748, іменоване надалі «Покупець», в особі директора Гнатюка Олександра Івановича, який діє на підставі Статуту, з іншого боку, спільно іменовані надалі «Сторони», Продавець продає, а Покупець приймає у власність та оплачує будівельні матеріали (надалі за текстом - «Товар»).

ТОВ "Вейст Менеджмент Груп" перебуває на обліку в 1553. ГУ ДПС в Одеській області (Приморська ДПІ).

Дата державної реєстрації - 24.10.2019, основний вид діяльності - 38.11-Збирання безпечних відходів. Стан платника - 0. Платник податків за основним місцем обліку. Засновником ТОВ "Вейст Менеджмент Груп" є Акціонерне Товариство "Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд "Арагон-Капітал" Код ЄДРПОУ 42027098 від імені, за рахунок активів та в інтересах якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Атлантіс капітал" (Код 38090420). Кінцевими бенефіціарними власниками є: ОСОБА_4 (Рнокпп НОМЕР_1 ) - 33,33 тис. грн. (33,33%), ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_2 ) - 33,33 тис.грн. (33,33%), ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_3 ) - 33,33 тис.грн. (33,33%). У свою чергу, Акціонерне товариство "Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд "Арагон-Капітал" податковий номер 42027098 від імені, за рахунок активів та в інтересах якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Атлантіс капітал" (код 38090420) є одним із засновників ТОВ «Кліар Енерджі-Херсон». За результатами проведеного аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено рух вказаних ТМЦ по наступному ланцюгу постачання: від ТОВ "БУДСТАР ПРАЙМ" до ТОВ "Вейст Менеджмент Груп"; від ТОВ "Вейст Менеджмент Груп" до ТОВ "Кліар Енерджі-Херсон". ТОВ "Вейст Менеджмент Груп" задекларовано податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ "Будстар Прайм" податкові накладні, які описані в п.3.1.2.1 «Податковий кредит» даного акту перевірки. ТОВ "Будстар Прайм" (податковий номер 42570912) - перебуває на обліку в 2653 Головному управлінні ДПС у м. Києві (Дніпровський район м.Києва) з 24.10.2018. Має 28 видів діяльності, основний вид діяльності - 41.20-будівництво житлових і нежитлових будівель. На дату акту перевірки 24.11.2023: засновник та директор підприємства ОСОБА_7 , рнокпп НОМЕР_4 . Відповідно до звіту 20-ОПП щодо відомостей про об`єкти оподаткування: має склад за адресою: АДРЕСА_1 та офіс за адресою: м.Київ Дніпровський район, вул. Раїси Окіпної, буд. 4-А, кв. (офіс) РМ-3. 26.12.2019 контролюючим органом було анульовано свідоцтво платника у зв`язку з неподанням декларацій з ПДВ. Нове свідоцтво, яке дійсне на звітну дату видане 01.04.2020. На дату проведення задекларованих операцій в квітні 2021: засновником та директором підприємства був ОСОБА_8 (рнокпп НОМЕР_5 ), відповідно до звіту 4ДФ прийнятий на роботу 23.03.2021. В квітні 2021 на підприємстві за трудовими договорами (ознака доходу 101) працювало 5 осіб. Відповідно до звіту 20-ОПП щодо відомостей про об`єкти оподаткування в квітні 2021 ТОВ "Будстар Прайм" мало склад за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с.Свято-Петрівське, вул. Господарська, 6. В декларації з податку на прибуток за 2021 рік задекларована сума податку до сплати в розмірі 737 грн.

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру судових рішень:

- Згідно з ухвалою Київського апеляційного суду від 14.07.2022р. у справі № 757/12393/22-к: «Також органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9, перебуваючи на території Російської Федерації, без укладання, підписання будь-яких фінансових документів, договорів, рахунків надав вказівку головному бухгалтеру Товариства ОСОБА13 здійснити перекази грошових коштів з поточних рахунків ТОВ «Виробнича компанія «Укрстальспецконструкція» на рахунки фізичних та юридичних осіб. За наявною оперативною інформацією грошові кошти в сумі 93 429 278 гривень ТОВ «Виробнича компанія «Укрстальспецконструкція» перераховані на рахунок ТОВ «Будстар Прайм» (ЄДРПОУ 42570912) шляхом здійснення ряду фіктивних фінансових операцій виведені ОСОБА 9 на територію Російської Федерації для подальшого фінансування воєнної агресії з боку Росії».

- Відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 12.05.2022р. у справі №757/10978/22-к: «За наявною оперативною інформацією грошові кошти в сумі 93 429 2780 грн. перераховані на рахунок ТОВ «БудстарПрайм» (код ЄДРПОУ 42570912) шляхом здійснення ряду фіктивних фінансових операцій виведені ОСОБА 10 на територію Російської Федерації для подальшого фінансування воєнної агресії з боку росії. Досудовим розслідуванням встановлено, що до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень причетний директор ТОВ «БудстарПрайм» ОСОБА 6 , ІНФОРМАЦІЯ, який проживає за адресою: АДРЕСА І, де можуть знаходитись речі та документи, які мають значення для досудового розслідування».

- Відповідно до Ухвали Печорського районного суду м. Києва від 18.01.2022р. у справі № 757/66768/21-к: «Під час виконання поставки металоконструкцій на виконання вказаного договору представниками ТОВ «Виробнича компанія «Укрстальспецконструкція» вчинено дії спрямовані на заволодіння майном та грошовими коштами державного бюджету в рамках реалізації програми Президента України «Велике будівництво».

Зазначені будівельні матеріали були документально отримані від фіктивних підприємств одного "конвертаційного центру": ТОВ "Еліт Білдінг Буд" (42212153), ТОВ "БудстарПрайм" (42570912), ТОВ "Скай-Кепітал Буд" (43522409), ТОВ "БК Гранд Бьюті" (43478198).

Проведеними заходами встановлено, що вказані підприємства за місцем юридичної реєстрації не знаходяться; не мають найманих працівників та основних засобів; єдиною службовою особою вказаних підприємств є їх засновник; в короткий період часу постійно змінюється склад засновників та керівників, місця юридичної реєстрації. Засновники ТОВ "БудстарПрайм" (42570912) - ОСОБА 14 є одночасно засновником або керівником 44 підприємств, ОСОБА 15 - засновником або керівником 22 підприємств».

Доводячи відсутність реального характеру господарських операцій позивача із вказаними контрагентами контролюючий орган посилається на відсутність товарно-транспортних накладних на поставку товару, відсутності документів на підтвердження якості товару (сертифікати якості), основних засобів, наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів по ланцюгу постачання.

У свою чергу позивачем до заперечень до акту перевірки надавалась ТТН № РН1/1 від 30.04.2021, проте до уваги відповідачем не прийнята, оскільки за даними ІКП «Податковий блок» у ТОВ «Захід Технолоджі Груп» відсутні складські приміщення.

Щодо використання позивачем ТМЦ у господарській діяльності, то суд зазначає таке.

19.11.2019 відбулась поставка труб б/у діаметром 530 мм у кількості 14,933 т. на суму 234 308,63 грн від ТОВ «Захід Технолоджі Груп» до ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ - ХЕРСОН», що підтверджується первинними документами (видаткова накладна № 5 від 19.11.2019 , товаро-транспортна накладна № РН5/1 від 19.11.2019, актом перевезення вантажу (труб) від ФОП ОСОБА_9 № 95 від 20.11.2019). Дані труби використанні на об`єкті за адресою: АДРЕСА_2 під час будівельних робіт по добурюванню. Використання труб підтверджується актом списання № 43 від 31.12.2019 та актом виконання робіт добурювання на газовій частині від ФОП ОСОБА_10 № 2 від 31.12.2019 року та додатком до нього, в якому детально вказано використані матеріали замовника (ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ - ХЕРСОН»). На підтвердження вказаної господарської операції також надано копії технічних паспортів, витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, план розташування свердловин.

30.04.2021 відбулась поставка ТМЦ до ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ - ХЕРСОН» від ТОВ «Захід Технолоджі Груп» згідно договору №0704/21 від 07.04.2021. Дана поставка ТМЦ підтверджується первинними документами (видаткова накладна № 1 від 30.04.2021 на суму 1220000,00 грн, товаро-транспортна накладна № РН1/1 від 30.04.2021, податкова накладна № 1 від 30.04.2021). Реєстрація даної ПН не зупинена. Оплата по даній поставці здійснена 30.04.2021 в повному обсязі. Дебіторська або кредиторська заборгованість відсутня.

ТМЦ придбані для використання у господарській діяльності підприємства і оприбутковані на 209, 221 та 1531 рахунках. Дані ТМЦ знаходились на об`єкті за адресою АДРЕСА_3 .

Щодо контрагентів ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 .

Так, з акту перевірки суд встановив, що ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_6 ) зареєстрований 24.05.2017 Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області. Перебуває на обліку в ГУ ДПС у Київській області (м. Бориспіль). Стан платника - 0-платник податків за основним місцем обліку (в т.ч. в періоді проведення операцій). Основний вид діяльності: 62.03-діяльність із керування комп`ютерним устаткованням. Кількість працюючих: за III квартал - IV квартал 2017р. - 1 чол., за І квартал - II квартал 2018р. - 1 чол., за III квартал - IV квартал 2018р. - 2 чол., за І квартал - IV квартал 2019р. - 3 чол., І квартал 2021р. - 1чол., І квартал 2021р. - 1чол., II квартал 2021р. - 2чол., III квартал 2021р. - 3чол., IV квартал 2021р. - 3чол., І квартал 2021р. - 2чол., II квартал 2022р. - 1чол., Ill квартал 2022р. - 1чол., IV квартал 2022р. - 1чол., за І квартал 2023р.- 1чол., за II квартал 2023р. - 1 чол. За даними інформації, що міститься в АІС «Податковий блок» щодо відомостей про об`єкти оподаткування у платника наявні: 2 офіси за адресами: Київська обл., м. Переяслав, вулиця Мазепи Івана, буд. 20А, АДРЕСА_4 . Згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 1 - 4 квартали 2019 року у ФОП ОСОБА_11 обліковувалась наймана особа ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_7 ) за період з 18.01.2019 по 20.11.2019. В свою чергу, ОСОБА_2 зареєстрований фізичною особою - підприємцем, з яким документально оформлювались ідентичні акти здачі прийняття робіт (надання послуг), порушення по яким описано в пункті 3.1.1.1 даного акта перевірки.

Між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладені договори: виконання комплексу робіт від 01.04.2019 №01/04-19; про надання послуг з системного адміністрування від 01.07.2019 № ТО-01/07-19; про надання послуг з системного адміністрування від 31.12.2020 №ТО-КР-Б-31/12- 20; про надання послуг з системного адміністрування від 31.12.2020 №ТО-КР-В-31/12- 20; про надання послуг з системного адміністрування від 31.12.2020 №ТО-Х-31/12-20.

Між позивачем та ФОП ОСОБА_2 укладені договори про надання послуг з системного адміністрування від 01.10.2019 № ТО- /01/10/19, від 01.11.2019 №ТО-КрВал-01/11/19, від 01.11.2019 №ТО-КрРод -01/11/2019. Згідно зазначених договорів, ФОП ОСОБА_2 (виконавець) в порядку та на умовах договору зобов`язується надати послуги системного адміністрування ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН» (замовник), а замовник прийняти та сплатити зазначені послуги.

На виконання умов договору ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 виконали певні роботи (надані послуги) з системного адміністрування, за які проведена відповідна оплата, що підтверджується актами здачі прийняття робіт (надання послуг), звітами про надані послуги, платіжними документами, які надавались посадовим особам відповідача під час перевірки та наявні в матеріалах справи.

Щодо утримання та перерахування в бюджет податку на доходи фізичних осіб та військового збору при виплаті коштів ФОП ОСОБА_3 , судом встановлено, що в ході проведення перевірки встановлено факти виплати грошових коштів фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (РНОКГТП НОМЕР_8 ), яка на момент отримання коштів мала місце державної реєстрації на тимчасово окупованій території, що визнана такою, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією» та згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією». Справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункту 38.9 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Так, ФОП ОСОБА_3 , згідно даних ЄДР перебуває на обліку: АДРЕСА_5 , є платником податку другої групи, що підтверджується витягом єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.10.2016 року № 20990000000021645. З 13.10.2016 ФОП ОСОБА_3 взята на облік в Головному Управлінні ДПС у Запорізькій області, Бердянська Державна Податкова інспекція (м.Бердянськ) № 082216199221, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_5 .

Перевіркою встановлено, що ТОВ «КЛАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН», згідно рахунку №6 та платіжного доручення №3539 від 17.05.2022 сплачено ФОП ОСОБА_3 дохід самозайнятої особи (ознака 157) в сумі 6600,0 грн., за масляний фільтр.

Проте податок на доходи фізичних осіб та військовий збір не сплачено.

11. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 75.1.2 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктами 78.1.7, 78.4-78.9 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій проводиться з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 цього Кодексу.

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 , дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Відповідно до пунктів 5-7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі - П(С)БО 16), витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Підпунктами «а», «б», пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування (ПДВ) є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені положеннями статті 198 ПК України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абзацами першим та другим пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Положеннями п. 201.1 ст. 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до статті 1 Закону №996-ХІV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність змін у структурі активів платника та їх кількісних показників позбавляє первинні документи доказової сили для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Щодо утримання та перерахування в бюджет податку на доходи фізичних осіб та військового збору

Відповідно до пункту 177.8 статті 177 Податкового Кодексу України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 168.1. пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Підпунктами 1.1, 1.2, 1.3 вказаних положень платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Підпунктом 38.9 пункту 38 підрозділу 10 перехідних положень ПК України визначено, що під час нарахування (виплати) фізичним особам - підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов`язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія пункту 177.8 статті 177 цього Кодексу.

Між тим, абзацом 13 підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України передбачено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1364 від 06.12.2022 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», відповідно до якої Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України видано наказ від 22.12.2022 №309 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004), яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Водночас, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 набрав чинності лише 27.12.2022

Таким чином, станом на дату перерахунку коштів, Кабінетом Міністрів України не було затвердженого переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Крім того, згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» в редакції, що діяла до 20.03.2022 «Тимчасово окупованою територією» визначалась:

1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій;

2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;

3) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

Згідно із Законом № 2138-IX від 15.03.2022 Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України були внесені зміни до визначення Тимчасово окупована територія, згідно з яким до такої території відносилась, зокрема, сухопутна територія України, визнана в умовах воєнного стану тимчасово окупованою рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України. Дана редакція ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» діяла до 03.12.2022.

Висновки суду апеляційної інстанції.

12. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що для встановлення правомірності визначення платником податків його податкових зобов`язань з ПДВ належить з`ясувати реальність руху активів і коштів у процесі здійснення господарських операцій, господарську мету укладання відповідних договорів та економічний результат їх вчинення.

13. Предметом спору у цій справі є фінансово-господарські взаємовідносини Позивача з контрагентами: ТОВ «Захід Технолоджі Груп», ТОВ «Вейст Менеджмент Груп», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , висновки щодо яких викладені податковим органом в акті перевірки від 24.11.2023 №11758/ж5/25-01-07-01-01.

14. Аналізуючи доводи Апелянта, судова колегія відзначає, що вони переважно зводяться до ланцюга придбання-постачання товарів контрагентом Позивача від інших суб`єктів господарювання та до питання щодо дотримання ними і ще наступними контрагентами у ланцюгу вимог законодавства у правовідносинах, учасником яких Позивач не є.

15. Дане порушення, як зазначено в акті перевірки, було встановлено основним чином за результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних.

16. Водночас статтею 61 Конституції України регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників податкової звітності та діями його контрагентів та/або відповідних посадових осіб і для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.

17. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 по справі № 816/809/17, від 13.03.2018 по справі № 814/3520/13-а, а також є сталою у практиці Європейського суду з прав людини.

18. Разом з тим, колегія суддів відзначає, що Верховний суд у постанові від 13.03.2024 у справі №420/13976/21 зазначив, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

19. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

20. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

21. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

22. Отже, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

23. Колегія суддів відзначає, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ ХЕРСОН» та ТОВ «Захід Технолоджі Груп`у квітні 2021 року, Позивачем до перевірки контролюючому органу та до суду було надано договір поставки №0704/21 від 07.04.2021, видаткову накладну №1 від 30.04.2021, товарно-транспортну накладну №РН1/1 від 30.04.2021.

24.Так, між Позивачем та ТОВ «Захід Технолоджі Груп» укладено договір поставки від 07.04.2021 № 0704/21 на виконання якого отримано товарно-матеріальні цінності (далі - ТМЦ), складена податкова накладна від 30.04.2021 № 1, проведені розрахунки, дебіторська заборгованість по яким відсутня. Поставка товару здійснюється за усними домовленостями постачальника або покупця, про що зафіксовано в акті перевірки від 24.11.2023.

25. Разом з тим, колегія суддів відзначає, що у товарно-транспортній накладній №РН1/1 від 30.04.2021, наданій контролюючому органу разом із запереченнями на акт перевірки, відсутній підпис водія, що свідчить, зокрема, про відсутність отримання ним товарно-матеріальних цінностей.

26. Відповідно до абзаців двадцять п`ятого та двадцять шостого розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (далі - Правила № 363), товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи; вона є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Пунктом 1.1 Правил № 363 встановлено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Документи, передбачені Правилами № 363, у тому числі товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують придбання та/або продаж товарно-матеріальних цінностей (товару). Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Разом з тим, наявність первинних документів є обов`язковою, але не єдиною достатньою умовою для формування податкового кредиту, оскільки виконання зобов`язання за правочином зумовлює складання й інших документів. Формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції, якщо контролюючий орган наводить доводи, які ставлять під сумнів її здійснення, зокрема доводи щодо неможливості здійснення поставок контрагентом з огляду на відсутність у нього матеріальних, трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності та не відповідність при цьому номенклатури придбаних товарів номенклатурі поставлених товарів згідно з даними з Єдиного реєстру податкових накладних; епізодичну або обмежену терміном, на який припадають дати виписування документів на операцію з постачання, фінансову та податкову звітність контрагента, не відображення у цій звітності відповідних податкових зобов`язань, відсутність контрагента за місцезнаходженням. Такі доводи підлягають ретельній перевірці судом з використанням засобів доказування, передбачених нормами КАС України, в тому числі й інших, не первинних документів, складання яких передбачено законодавством або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

27. Таким чином, наявність товарно-транспортної накладної та належне її оформлення є належним доказом надання послуг з переміщення (транспортування) товару, що це є одним із етапів поставки. Це стосується й інших документів, які повинні супроводжувати надання таких послуг та поставку відповідно до правових норм, умов договору або загальної практики.

Відсутність такого документа або суттєві недоліки в його оформленні може ставити під сумнів реальний характер господарської операції, особливо з урахуванням інших обставин, які свідчать про її безтоварність, наприклад, об`єктивна неможливість здійснення господарських операцій контрагентом, враховуючи податкову інформацію щодо характеру його діяльності; не встановлення джерела походження товару за результатами аналізу ланцюга постачання за даними Єдиного реєстру податкових накладних (так званий «обрив» ланцюга постачання); не відповідність предмета поставки видам господарської діяльності контрагентів у ланцюгу постачання; наявність кримінальних проваджень щодо контрагента; відсутність документів бухгалтерського обліку, складення яких передбачено правовими нормами або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту, та/чи суттєві недоліки в їх оформленні, тощо.

28.Крім того, у товарно-транспортній накладній зазначено пункт завантаження Львівська обл., Жовківський р-н.,с. Малехів, вул. Івасюка, буд. 6, що є юридичною адресою ТОВ «ЗАХІД ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП». Як вбачається з матеріалів справи, за вказаною адресою, на підставі договору №1/2019 від 10.04.2019, ТОВ «ЗАХІД ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП» користується на праві оренди офісним приміщенням загальною площею 5 кв.м. /т.5 а.с.83-84/. Будь-яких документів, які підтверджують наявність у контрагента складських приміщень, або договірних правовідносин щодо зберігання товару, який був поставлений, іншими суб`єктами господарювання - відсутні.

29. У контексті зазначеного, колегія суддів акцентує увагу на тому, що з метою перевірки можливості контрагента Позивача - ТОВ «ЗАХІД ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП» зберігати поставлені товарно-матеріальні цінності, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 у Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН" були витребувані додаткові письмові пояснення та відповідні докази щодо наявності у контрагента ТОВ «ЗАХІД ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП» складських приміщень станом на момент здійснення спірних господарських операцій.

30. На виконання зазначеної ухвали, на підтвердження зберігання товарно-матеріальних цінностей, реалізованих 30.04.2021, Позивачем надано договір № 1/2019 від 10.04.2019 між Малехівською сільською радою Жовківського району Львівської області та ТОВ «ЗАХІД ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП» (оренда приміщення); форму 20-ОПП; бухгалтерські довідки по нарахуванню орендної плати за приміщення; платіжні доручення щодо оплати орендної плати за приміщення, які підтверджують оренду зазначеного вище офісного приміщення, втім не дозволяють колегії суддів дійти до висновку про необґрунтованість доводів Апелянта щодо непідтвердження зберігання товарно-матеріальних цінностей, які були предметом поставки.

31. Зазначені вище обставини у своїй сукупності, свідчать на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарської операції між ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН» та ТОВ «ЗАХІД ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП» у квітні 2021 року.

32. З огляду на викладене вище, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 04.01.2024 № 220/ж10/25-01-07-00 у розмірі 1016667,00 грн та № 221/ж10/25-01-07-00 254166,00 грн ( з яких 203333,00 грн розмір ПДВ та 50833, 00 грн - штрафні санкції).

33. Твердження Позивача про те, що декларування ПДВ здійснювалося на підставі зареєстрованих податкових накладних, апеляційний суд до уваги не приймає оскільки на стадії реєстрації податкової накладної контролюючим органом здійснюється виключно первинний моніторинг відповідних операцій, а не перевірка їх товарності.

34. Апелянт також наполягає на нереальності господарської операції між Позивачем та ТОВ «Захід Технолоджі Груп» щодо поставки 19.11.2019 труб б/у діаметром 530 мм у кількості 14,933 т. на суму 234 308,63 грн.

35.Обґрунтовуючи таку позицію, контролюючий орган зазначає, що в ході проведення перевірки товарно-транспортні накладні та сертифікати якості товару не надавалися. Однак, колегія суддів вважає такі висновки Апелянта неаргуметованими, оскільки ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН» надавало Відповідачу до заперечень на акт перевірки товарно-транспортну накладну № РН5/1 від 19.11.2019, а також акт № 95 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.11.2019 від ФОП ОСОБА_9 .

36. Окрім того, аналізуючи зазначені доводи Апелянта, колегія суддів зазначає, що сертифікат відповідності (якості) на товар не є документом бухгалтерського чи податкового обліку, а є лише документом, що посвідчує якість товару, а не факт проведення господарської операції. Тому відсутність такого сертифікату сама по собі не може свідчити про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №826/9061/17 та від 12.03.2021 у справі №200/6316/19-а.

37. Крім того, товарно-транспортна накладна № РН5/1 від 19.11.2019 містить усі обов`язкові реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Більш того, перевезення підтверджується актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №95, складений ФОП ОСОБА_9 - перевізником.

38. Твердження Апелянта про не підтвердження зберігання товарно-матеріальних цінностей колегія суддів вважає необґрунтованим та до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються наявним у матеріалах справи договором відповідального зберігання майна від 19.11.2019 /т.5 а.с.73/

39. Разом з тим, як правильно встановлено судом першої інстанції та не спростовано Апелянтом, поставлені Позивачу від ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН» труби були використанні на об`єкті за адресою: АДРЕСА_2 під час будівельних робіт по добурюванню, що підтверджується наявними у матеріалах справи актом списання № 43 від 31.12.2019 та актом виконання робіт добурювання на газовій частині від ФОП ОСОБА_10 № 2 від 31.12.2019 року.

40. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про реальність господарської операції з поставки ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН» товару від ТОВ «ЗАХІД ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП» у листопаді 2019 року.

41. У апеляційній скарзі контролюючий орган наполягає також на здійсненні лише документального оформлення господарських операцій між ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ - ХЕРСОН» та ТОВ «Вейст Менеджмент Груп», посилаючись, зокрема, на відсутність у контрагента Позивача складських приміщень за адресою пункту навантаження товару: Одеська область, місто Одеса, вулиця Літературна, будинок 1 А.

42. Однак, зазначене твердження контролюючого органу спростовується наявними у матеріалах справи договором № 1 оренди приміщення від 02.09.2020, укладеним між ТОВ «РІАЛ ЕСТЕЙТ СОЛЮШИНЗ», як Орендодавцем, та ТОВ «ВЕЙСТ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП», як Орендарем згідно п.п. 1.1., 1.2. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендареві у строкове платне користування, а Орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування приміщення, що визначене у цьому Договорі, та зобов`язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату. Адреса, за якою знаходиться орендоване приміщення: 65062, Одеська область, місто Одеса, вулиця Літературна, будинок 1 А.

43. Разом з тим, Апелянт, обґрунтовуючи здійснення Позивачем лише документального оформлення господарських операцій з ТОВ «Захід Технолоджі Груп» та ТОВ «Вейст Менеджмент Груп» не заперечує факт наявності у ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ - ХЕРСОН» товарно-матеріальних цінностей, натомість наполягає на неможливості їх постачання саме від зазначених контрагентів. При цьому, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до ланцюга придбання-постачання товарів контрагентами Позивача від інших суб`єктів господарювання та до питання щодо дотримання ними і ще наступними контрагентами у ланцюгу вимог законодавства у правовідносинах, учасником яких Позивач не є.

Водночас статтею 61 Конституції України регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників податкової звітності та діями його контрагентів та/або відповідних посадових осіб і для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 по справі № 816/809/17, від 13.03.2018 по справі № 814/3520/13-а, а також є сталою у практиці Європейського суду з прав людини.

44. Крім того, судова колегія зазначає, що Апелянтом не доведено, що між Позивачем і безпосередньо його вищезазначеними контрагентами мали місце злагоджені узгоджені дії, спрямовані на формальне оформлення господарських операцій без їх фактичного вчинення для отримання податкових вигід.

У рішенні по справі ««Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 (2009 рік, заява № 3991/03) Європейським судом зазначено, що платник податків не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Також апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену в п. 50 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України», в якому ЄСПЛ, зокрема зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним

У рішеннях від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України», від 10 березня 2010 року у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» ЄСПЛ наголосив, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

45. Більш того, ані до суду першої інстанції, ані під час апеляційного провадження податковим органом не було надано жодних доказів, якими підтверджувалося б встановлення, зокрема в рамках кримінальних проваджень, на які він посилається, фіктивності саме спірних операцій між Позивачем і його контрагентами чи наявність вироків у справах щодо самих контрагентів.

46. При цьому, як обґрунтовано встановлено судами попередніх інстанцій, сам факт кримінального провадження, в яких згадується, зокрема ТОВ «Будстар Прайм», який є постачальним контрагентів Позивача, не спростовує реальність господарських операцій, дійсність і правове значення первинних документів, складених при проведенні таких господарських операцій.

Такі висновки неодноразово були висловлені Верховним Судом у постановах від 09.03.2021 року у справі №826/7270/18; від 16.06.2021 року у справі №520/2700/19; від 20.05.2021 року у справі №826/17615/15; від 02.04.2019 року у справі №826/6245/18; від 12.07.2019 року у справі №808/109/18.

47. Тож, доводи Апелянта щодо безтоварності таких операцій є необґрунтованими, безпідставними та спростовуються матеріалами цієї справи.

48. Щодо контрагентів ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно договорів між Позивачем та ФОП ОСОБА_1 , між Позивачем ФОП ОСОБА_2 , Позивачу як замовнику надавалися послуги з системного адміністрування, які передбачають комплекс заходів з налаштування, управління і підтримки працездатності комп`ютерної техніки.

49. Обґрунтовуючи нереальність здійснення господарських операцій, Апелянт зазначає, що надані до перевірки акти здачі-прийняття робіт не містять зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, немає деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснених заходів, а отже не підтверджено реальність здійснення господарських операцій.

50. Однак, колегія суддів не погоджується з вказаними висновками податкового органу, з огляду на наявність у матеріалах цієї справи звітів складених ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , які є додатками до актів наданих послуг, які містять інформацію про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та, відповідно, суть господарської операції. При цьому, як убачається з доводів апеляційної скарги, контролюючим органом зазначені звіти не були взяті до уваги під час розгляду заперечень Позивача на акт перевірки та складення спірних податкових повідомлень-рішень.

51. При цьому, як правильно зазначено судом першої інстанції, підтримка, адміністрування термінального сервера на обладнанні виконавця, створення резервної копії термінального сервера, оновлення програмного забезпечення термінального сервера, антивірусна безпека термінального сервера, створення/ оновлення облікового запису користувача, підтримка, адміністрування системи ELMA, оновлення поштового сервера, резервування поштового сервера, адміністрування локальної мережі, підтримка операційної системи, тощо, за своєю сутністю не є послугами, які потребують їх матеріального виразу на відповідному паперовому носії.

52. Більш того, Верховний Суд в постанові від 04.06.2021 у справі № 824/1007/19-а звертав увагу на те, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена, не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг, а так само відтворення в актах виконаних робіт (наданих послуг) такого ж самого переліку послуг, що й зазначені в специфікаціях, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Аналогічні правові позиції містяться в постановах Верховного Суду від 17.05.2021 у справі № 520/1104/19, від 11.05.2021 у справі № 808/1406/17.

53. Отже, висновки контролюючого органу про те, що правовідносини між ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН» та ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 не опосередковувалися реальним виконанням операцій не знайшли свого підтвердження під час розгляду цієї справи ані в суді першої, ані апеляційної інстанції.

54. Переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині щодо утримання та перерахування в бюджет податку на доходи фізичних осіб та військового збору колегія суддів зазначає наступне.

55. Так, Апелянт, наполягаючи на правомірності податкових повідомлень-рішень від 04.01.2024 № 232/Ж10/25-01-24-06, № 228/Ж10/25-01-24-06, зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено факти виплати грошових коштів фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 , яка на момент отримання коштів - 17.05.2022, мала місце державної реєстрації на тимчасово окупованій території, а тому Позивачу донараховано ПДФО та військовий збір з урахуванням особливостей, визначених у п.т.38.9 п.38 підрозділу 10 розділу Х «Перехідні положення» Кодексу.

56. Аналізуючи зазначені вище доводи Апелянта, колегія суддів акцентує увагу на тому, що згідно з актом перевірки від 24.11.2023, ФОП ОСОБА_3 , згідно даних ЄДР перебуває з 13.10.2016 на обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області, Бердянська державна податкова інспекція (м. Бердянськ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5

57. Відповідно до абзацу 13 підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, 06.12.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», відповідно до якої Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України видано наказ від 22.12.2022 №309 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004), яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно з яким вся територія Бердянського району була визнана тимчасово окупованою з 28.02.2022.

58. Водночас, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 набрав чинності лише 27.12.2022, тобто після перерахунку Позивачем коштів ФОП ОСОБА_3 (17.05.2022).

59. Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що без відповідного рішення Ради національної безпеки і оборони України, яке так і не було прийнято, навіть фактично окуповані після 24.02.2022 території України не вважались тимчасово окупованими і відповідно на такі території не поширювались норми, зокрема, частини першої статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

60. Отже, Апелянтом не обґрунтовано правомірність збільшення податкового зобов`язання зі сплати військового збору в розмірі 99,00 грн та нарахування штрафних санкцій у розмірі 24,75 грн, а також збільшення податкового зобов`язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1188,00 грн та нарахування штрафних санкцій у розмірі 297,00 грн.

61. Разом з тим, колегія суддів відзначає, що зазначеними податковими повідомленнями рішеннями Позивачу збільшено податкове зобов`язання зі сплати військового збору, податку на доходи фізичних осіб та нарахування штрафних санкцій також за жовтень 2018 року та липень 2019 року з огляду на наявність безпідставно відшкодованих працівникам підприємства витрат на придбання товарів на суму 12212,58 грн.

62. Однак, ані у позовній заяві, ані у бідь-якій іншій заяві по суті справи ТОВ «Кліар Енерджі Херсон» не зазначає жодних доводів та не надає належних і допустимих доказів щодо протиправності висновків контролюючого органу у цій частині.

63. Разом з тим, тягар доказування, покладений на відповідача з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, не є абсолютним. Позивач також повинен довести обставини, на які він посилається.

64. Отже, висновки суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 04.01.2024 № 232/Ж10/25-01-24-06 у розмірі 229,00 грн ( 352,75-123,75 ) та податкового повідомлення-рішення від 04.01.2024 № 228/Ж10/25-01-24-06 у розмірі 3351,00 грн ( 4836,00-1485,00) є помилковими.

65. Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

66. Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

67. Підсумовуючи усе викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року підлягає скасуванню в частині, а позовні вимоги у цій частині - залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - задовольнити частково.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 04.01.2024 № 220/ж10/25-01-07-00 в розмірі 1016667,00 (один мільйон шістнадцять тисяч шістсот шістдесят сім гривень та нуль копійок) грн, податкового повідомлення - рішення від 04.01.2024 № 221/ж10/25-01-07-00 у розмірі 254166,00 (двісті п`ятдесят чотири тисячі сто шістдесят шість гривень та нуль копійок), податкового повідомлення - рішення від 04.01.2024 № 232/Ж10/25-01-24-06 у розмірі 229,00 грн (двісті двадцять дев`ять гривень та нуль копійок), податкового повідомлення - рішення від 04.01.2024 № 228/Ж10/25-01-24-06 у розмірі 3351,00 грн (три тисячі триста п`ятдесят одна гривня та нуль копійок) та ухвалити постанову, якою у задоволенні адміністративного позову у цій частині - відмовити.

У іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 15.01.2025.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк