Ухвала

від 15.01.2025 по справі 320/24473/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/24473/24

УХВАЛА

15 січня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Вівдиченко Т.Р., суддів Ганечко О.М., Ключковича В.Ю., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року залишено без руху, через її невідповідність вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме, до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору та встановлено десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків.

Копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 31 грудня 2024 року в його електронному кабінеті через підсистему "Електронний суд", про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка.

На виконання вимог ухвали суду, відповідачем - Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області подано до Шостого апеляційного адміністративного суду заяву, в якій просить забезпечити апеляційний перегляд справи №320/24473/24 у межах апеляційних вимог Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області безпосередньо на підставі п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України.

В обґрунтування даної заяви апелянт зазначає, що забезпечення Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, як передбаченому ч. 2 ст. 48 ЦК України належному відповідачу, права на апеляційний перегляд справи №320/24473/24 є, згідно із п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, практична реалізація якої (засади) має здійснюватися безпосередньо на підставі цієї норми Конституції в силу прямої дії, незважаючи на обмеження, визначені іншим законодавством.

Тобто, на переконання апелянта, забезпечення безпосередньо на підставі Конституції України учасникам судочинства права на апеляційний перегляд справи було і залишається безумовним, на відміну від КАС України у частині, що стосується судового збору.

Відповідач вважає, що на підставі ч. 2 ст. 8 Конституції України, передбачена п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України норма права має юридичний пріоритет над КАС України і Законом України «Про судовий збір». Положення КАС України та/або іншого закону не могли й не можуть стати правомірною перешкодою для прямої дії, передбаченої п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, норми щодо забезпечення права учасника судочинства на апеляційний перегляд справи, що кореспондується із змістом ч. 4 ст. 7 КАС України.

Враховуючи вищезазначене, апелянт вважає, що факт сплати чи несплати Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, як стороною у справі, судового збору не мали б впливати на забезпечення права відповідача на апеляційний перегляд, на підставі п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України.

Розглянувши подану заяву, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Таким чином, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За позицією, викладеною в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Також, Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постановах від 07.02.2024 у справі №520/3218/23, від 18.04.2024 у справі №380/3903/20, від 19.082024 у справі №340/9460/23 та ін., обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Також, відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеної в ухвалі від 24 жовтня 2024 року у справі №400/4163/24, сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін».

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області на те, що факт несплати ним судового збору не має впливати на забезпечення права відповідача на апеляційний перегляд, оскільки, необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом та є процесуальним обов`язком сторони, яка звертається до суду з апеляційною скаргою.

При цьому, суд апеляційної інстанції також бере до уваги висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі «Лелас проти Хорватії», відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків.

Водночас, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 р. по справі "Смірнова проти України" зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Таким чином, оскільки, Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області не надано докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем не виконана.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.

Враховуючи те, що апелянт, в установлений судом строк, недоліки апеляційної скарги не усунув, а тому, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Водночас, слід зазначити, що, відповідно до положень частини другої статті 298, частини восьмої статті 169 КАС України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення з такою скаргою в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 329, 331 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Ганечко О.М.

Ключкович В.Ю.