Ухвала

від 27.01.2025 по справі 320/24473/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 січня 2025 року

м. Київ

справа №320/24473/24

адміністративне провадження № К/990/2761/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Бучик А.Ю.,

перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №320/24473/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

21.01.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №320/24473/24.

З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у оформленні і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, станом на 01.01.2022, станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, станом на 01.01.2022, станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених з посадового окладу, та окладу за військове звання, перерахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на 01.01.2022 та на 01.01.2023, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2021, з 01.02.2022 та з 01.02.2023.

Зобов`язано Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на 01.01.2022 та на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених з посадового окладу, та окладу за військове звання, перерахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на 01.01.2022 та на 01.01.2023, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2021, з 01.02.2022 та з 01.02.2023 відповідно.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

ІНФОРМАЦІЯ_1. звернулося з апеляційною скаргою на вказане рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду. При поданні апеляційної скарги заявник зазначив, що судовий сбір в даному випадку не справляється з урахуванням пункту 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.12.2024 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1. залишено без руху на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з несплатою судового збору. При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з урахуванням предмета позову - відмови відповідача у підготовці та наданні до територіального органу Пенсійного фонду України довідок про розмір грошового забезпечення, позовні вимоги у цій справі не є вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями , діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

На виконання вимог вказаної ухвали ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду подано заяву, в якій відповідач просив забезпечити апеляційний перегляд справи у межах апеляційних вимог безпосередньо на підставі пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України.

15.01.2025 постановлено оскаржувану ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду, якою апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 у вказаній справі повернуто апелянту.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Наведені норми свідчать про те, що оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вказав, що посилання відповідача на те, що факт несплати ним судового збору не має впливати на забезпечення права відповідача на апеляційний перегляд, оскільки, необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом та є процесуальним обов`язком сторони, яка звертається до суду з апеляційною скаргою.

Крім того вказав, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Також суд апеляційної інстанції звернув увагу заявника на те, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Також варто зазначити, що позивачем були заявлені вимоги щодо видачі й направлення довідок для здійснення перерахунку пенсії, що не є спором про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Поза іншим, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що відповідач не звільнений від сплати судового збору, оскільки утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Враховуючи, що скаржником не було виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, керуючись частиною другою статті 298 КАС України суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу скаржнику.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліку апеляційної скарги, вірно застосував положення пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи наведене вище, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 296, 298, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №320/24473/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу, в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Суддя А.Ю. Бучик

Суддя С.Г. Стеценко