Постанова

від 16.01.2025 по справі 580/5240/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/5240/24 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 071439 від 07.05.2024.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що матеріали позовної заяви містили всю необхідну інформацію про відповідача, крім того ухвала про залишення без руху не була отримана позивачем, а тому строк для усунення недоліків не сплинув, внаслідок чого у суду першої інстанції не було підстав для повернення позовної заяви.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що суд першої інстанції прийняв мотивоване рішення, оскільки позовна заява не відповідала вимогам ст.160 КАС України.

Згідно з ч.2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5 - 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Беручи до уваги, що позивачем в апеляційному порядку оскаржується ухвала про повернення позовної заяви, яка зазначена в п.3 ч.1 ст.294 КАС України, в силу ч.2 ст.312 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, дійшов висновку, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

В мотивувальній частині ухвали зазначено, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказаний позивачем для ідентифікації відповідача код ЄДРПОУ 38305503 належить юридичній особі Управління Укртрансінспекції у Черкаській області, а не вказаному ним відділу, що перешкоджає суду ідентифікувати належного відповідача, до якого позивач має дійсні позовні вимоги. Таким чином, позивач має зазначити відповідні дані щодо відповідача, привести у відповідність повні дані щодо відповідача (зазначити його адресу, код ЄДРПОУ) та надати позовну заяву з позовними вимогами відповідно до кожного із зазначених у ній відповідачів в кількості відповідно до учасників спору.

В матеріалах справи наявний супровідний лист від 31.05.2024 №580/5240/24/10882/24 щодо направлення копії вказаної ухвали на адресу позивача, однак жодних доказів отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху матеріали справи не містять.

Разом з тим, 23.09.2024 судом першої інстанції зареєстровано заяву представника позивача, в якій вказано, що у позовній заяві зазначено всі необхідні дані, передбачені ст.160 КАС України, тому усунути недоліки неможливо. Також додано копію позовної заяви (а.с.11).

В силу ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач та його представник не виконали вказаних вимог суду та фактично не погодились із висновками суду, а оскільки недоліки позову не усунені, наявні підстави повернути позивачу позовну заяву.

В той же час, наведені вище вимоги щодо зазначення в позовній заяві належного коду ЄДРПОУ відповідача ставляться в залежність від обізнаності позивача про такі відомості.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 173 КАС України завданням підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

Отже, норми процесуального законодавства визначають повноваження суду щодо визначення складу учасників судового процесу під час підготовчого провадження, в той же час, не зазначення коду ЄДРПОУ відповідача (помилкове зазначення коду ЄДРПОУ) за відсутності у позивача відповідної інформації не є підставою для залишення позовної заяви без руху, оскільки не свідчить про недотримання вимог ст.160-161 КАС України.

Наведене свідчить про те, що суд першої інстанції безпідставно залишив позовну заяву позивача без руху, а визначення складу учасників судового процесу (належного відповідача) здійснюється на стадії підготовчого судового засідання та не є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Крім того, в прохальній частині позовної заяви вказано код ЄДРПОУ Державної служби України з безпеки на транспорті - 39816845, структурним підрозділом якого є Відділ державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Суд звертає увагу, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

ЄСПЛ вказав, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (Shishkov v. Russia, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що повернення позовної заяви із підстав, наведених судом першої інстанції, є формальним та сумнівним з точки зору дотримання права позивача на доступ до правосуддя, гарантованого йому національним та європейським законодавством права на доступ до правосуддя.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини..

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).

Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Згідно з висновками, викладеними в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain», «Beles and others v. the Czech Republic», «RTBF v. Belgium»), відтак, надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і стає завадою розгляду їхніх позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена з порушенням норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування зазначеної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року про повернення позовної заяви скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Текст постанови виготовлено 16 січня 2025 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма