Постанова

від 16.01.2025 по справі 560/21618/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/21618/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

16 січня 2025 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці від 20.10.2023 №UA400000/2023/000266/2;

визнати протиправною та скасувати картку відмови Хмельницької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Державної митної служби України від 20.10.2023 № UA400040/2023/000774.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.05.2024 позов задоволено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що за результатами опрацювання поданих документів виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а також ознаки не включення окремих складових митної вартості товарів, про які зазначено, серед іншого, в графі 33 рішення про коригування митної вартості: документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що використана інформація по митній декларації не дає можливості порівняти: умови поставки товарів; визначити особу експортера товарів та комерційні умови співпраці з ним; термін співпраці українського імпортера з експортером товарів; об`єми поставок товарів. Всі ці чинники впливають на вартість товарів, однак не враховуються в базі ЄАІС.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 22.07.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обгрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

31.08.2020 між компанією Metelli Spa (Італія) (продавець) та ТОВ «Автолідер» (покупець) укладено контракт №31082020 поставки автозапчастин (товар), за умовами якого компанія зобов`язується поставляти товариству автозапчастини, а товариство прийняти і оплатити товар на умовах укладеного контракту. Найменування, асортимент, кількість та ціна за одиницю товару, вказуються у відповідних в рахунках (інвойсах), які є невід`ємною частиною контракту і мають силу специфікацій.

Додатковою угодою №2 від 30.12.2022 сторони внесли зміни до пунктів 11.1 контракту №31082020, виклавши його в наступній редакції: Даний контракт набуває чинності з моменту його підписання сторонами й дії до 31 грудня 2023 року. Якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону про розірвання контракту за два місяці до дати закінчення його дії, то він вважається пролонгованим на кожний наступний рік.

19.10.2023 на митний пост «Хмельницький» Хмельницької митниці ТОВ «Автолідер» подало для митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA400040034537U1 для розмитнення товару («Запасні деталі до автомобілів»), поставленого компанією Metelli Spa по контракту №31082020 фактурною вартістю 10 429,67 Євро.

У поданій митній декларації №23UA400040034537U1 (далі - МД) митну вартість задекларованої партії товарів було визначено товариством за першим (основним) методом визначення митної вартості відповідно до статті 58 МКУ.

До вищевказаної митної декларації товариством були надані, зокрема, копії таких документів:

- контракт з додатками;

- інвойси;

- митна декларації країни відправлення;

- декларація про походження товару ;

- договір (контракт) про перевезення, автотранспортна накладна, документ, що підтверджує вартість перевезення товару;

- сертифікат про походження товару;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару,

Відповідач надіслав товариству повідомлення, в якому зазначив, що для підтвердження правильності визначення митної вартості товару необхідно протягом 10 календарних днів надати такі документи: 1) договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товару підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Позивачем разом з листом від 19.10.2023 було додатково надано копії банківських платіжних інструкцій, прайс-лист, лист від виробника про динаміку ціни в прайс-листі.

За результатами перевірки поданої митної декларації відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 20.10.2023 № UА400000/2023/000266/2 та оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.10.2023 № UА400040/2023/000774.

У вказаному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ містять розбіжності, не підтверджують усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, підлягає сумніву заявлений до митного оформлення рівень митної вартості. Зокрема:

- Заявлений рівень митної вартості товару 2,44 дол. США/кг. не відповідає рівню за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів раніше з урахуванням заявленого до митного оформлення виробника товару на інших митницях Держмитслужби (4,23 дол. США/кг. та 23,52 дол. США/кг.);

- До митного оформлення не заявлено страхування товару, як складової митної вартості;

- Сума винагороди, визначеної у п.2.3 договору на зберігання (369 злотих) відрізняється від зазначеної у довідці суми винагороди;

- У наданому до митного оформлення розрахунку з постачальником вартість поставлених товарів значно відрізняється від фактично сплаченої суми;

- Надані платіжні інструкції не містять відміток та підписів, визначених формою самих документів;

- До митного оформлення не надано визначений договором на перевезення рахунок фактура, в якій має зазначатись вартість наданих послуг;

- Зазначений в 44 графі МД додаток до договору на перевезення не надано до митного оформлення;

- Подані до митного оформлення документи не містять усіх інших визначних частиною 10 статті 58 МК України, числових значень складових митної вартості, зокрема: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; комісійні та брокерська винагорода; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Таким чином, зазначено, що у митного органу є обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів та у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально. Відповідно до ч.3 статті 53 МК України для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно надати наступні додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь декларантом повідомлено про неможливість надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МК України застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.

Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МК України на підставі інформації про визнану митним органом митну вартість подібних товарів. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МК України) причині відсутності у митного органу інформації про вартість операції з ідентичними та подібними товарами, що були оформлені у митному відношенні. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та 63 МК України) причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості. Джерелом числового значення митної вартості є митна декларації від 24.07.2023 №UA100120/2023/616341. Коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості. В результаті консультації представнику імпортера роз`яснено, що згідно з ч.3 ст.55 МК України він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МК України.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 49 МК України митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями частин 4 та 5 статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 5 ст. 54 МК України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Суд зазначає, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постанові Верховного Суду від 17.06.2022 у справі № 826/11710/17.

При цьому матеріалами справи підтверджується, що позивач надав всі документи за переліком, визначеним частиною 2 статті 53 МК України, які містили числові показники ціни товару.

Стосовно доводів митного органу щодо наявності сумнівів у правильності визначення митної вартості, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 3.1 укладеного контракту № 31082020 поставка товару компанією Metelli Spa здійснюється на умовах СРТ - Przemysl до складу компанії VEGA Sp. z.o.o. у відповідності з правилами Інкотермс 2020.

Зберігання товару на складі компанії VEGA Sp. z.o.o. проводилося на умовах контракту №UA 0119 укладеного 01.01.2019 між ТОВ «Автолідер» та компанією VEGA Sp. z.o.o.

02.01.2020 до контракту сторони внесли зміни, виклавши пункти 2.1. та 2.3. в наступній редакції:

п.2.1. вартість контракту становить 40 000 польських злотих;

п.2.3. сума винагороди зберігача за надані послуги зберігання за місяць становить 738 польських злотих, в тому числі ПДВ 138 злотих.

Позивачем вказувалося про те, що винагорода зберігача в сумі 738 польських злотих стосується всіх товарів, що зберігаються товариством на складі в розрахункову місяці. Розрахунок винагороди, що припадає на конкретний товар, проводиться пропорційно по імпортерах, виходячи з ваги конкретної товарної партії. На товар даної партії, вагою 4141,3 кг, розрахована винагорода за зберігання в розмірі 20,72 польських злотих (про що зазначено й у наданій довідці).

Таким чином, митним органом помилково не враховано специфіки укладеного договору, та визначення у ньому ціни за місяць (що має наслідком визначення пропорційної ціни у кожному окремому випадку).

Крім того спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Посилання відповідача на заниження позивачем митної вартості товару суд відхиляє, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Крім того відсутність страхових документів/документів, що містять відомості про вартість страхування не може слугувати беззаперечним доказом необґрунтованості визначення декларантом митної вартості товару. Якщо ж за твердженням декларанта, страхування товару не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.

Така ж правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 22.10.2020 по справі № 320/2455/19.

Судом першої інстанції вірно враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 10.06.2020 по справі №1.380.2019.004752, згідно з якою посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

При цьому згідно матеріалів справи на повідомлення митного органу щодо необхідності подання додаткових документів, декларантом 19.10.2023 надано копії банківських платіжних інструкцій, прайс-лист, лист від виробника про динаміку ціни в прайс-листі.

Щодо доводів відповідача про те, що надані платіжні інструкції не містять відміток та підписів, то такі містять відмітки банківської установи, а достовірність цих документів не спростована. Жодних відомостей того, що такі документи є фіктивними, недійсними, не встановлено.

Такі платіжні інструкції дозволяють ідентифікувати сторін, призначення платежу.

Позивач вказує, що по даному контракту товариство систематично з 2019 року надає інформацію про оплату товару митному органу саме в такій формі (електронній), оскільки паперову форму не використовує.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.04.2018 у справі №815/329/17, фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахуванням додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №420/18880/21.

Отже, надані платіжні документи є належними та допустимими доказами факту оплати вартості товару за контрактом.

Щодо посилання відповідача на те, що у наданому до митного оформлення розрахунку з постачальником вартість поставлених товарів значно відрізняється від фактично сплаченої суми, то позивач зазначає, що в інвойсах на поставлений товар експортер зазначив термін відстрочення оплати - 30 днів, що обґрунтовує різницю між вартістю поставленого товару і сумою фактичної оплати.

Щодо доводів відповідача про те, що до митного оформлення не надано, визначений договором на перевезення рахунок-фактура, в якій має зазначатись вартість наданих послуг.

Вартість витрат товариства на перевезення підтверджена довідкою ТзОВ «ВІАТ- ТРАНС» №19/10 від 19.10.2023 (37 000 грн.).

У постановах від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 та від 07.07.2023 у справі № 803/718/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Щодо доводів митного органу про те, що подані до митного оформлення документи не містять усіх інших визначних частиною 10 статті 58 МК України, числових значень складових митної вартості, зокрема: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; комісійні та брокерська винагорода; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно пункту 3.1 укладеного контракту № 31082020 поставка товару компанією Metelli Spa здійснюється на умовах CPT - Przemysl у відповідності з правилами Інкотермс 2020.

СРТ ("Carriage Paid То" ...named place of destination перекладається "Фрахт/перевезення оплачені до" (... назва місця призначення)), означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику (продавець вважається виконав свої зобов`язання з постачання тоді, коли він передав товар, випущений в митному режимі експорту, своєму перевізнику для перевезення до місця призначення). Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Відповідно до положень поставки Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару у вказане місце призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Отже, продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він й сам організовує.

Таким чином, позивачем не надано вказані документи (згідно частини 10 статті 58 МК України), так як контрактна (інвойсова) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, його пакування, доставки до місця призначення.

Оскільки товариство не несло окремо вказаних витрат (позивач додатково також вказує, що послуги брокера та посередників товариство не використовувало), тому відсутні документи щодо вартості цих послуг.

У цьому випадку відсутність таких документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 815/2552/16.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи містять чітку інформацію про товар та його ціну і не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відтак позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

При цьому відповідачем безпідставно визначено митну вартість імпортованого транспортного засобу із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

В апеляційній скарзі скаржником не наведено жодних тверджень які б спростовували наведені висновки суду та підтверджували правомірність рішень митного органу.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування рішення Хмельницької митниці від 20.10.2023 №UA400000/2023/000266/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Державної митної служби України від 20.10.2023 № UA400040/2023/000774.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.