Постанова
від 15.01.2025 по справі 380/11097/24
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/11097/24 пров. № А/857/30274/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року (головуючий суддя Потабенко В.А., м.Львів) у справі №380/11097/24 за адміністративним позовом Приватного підприємства «ЛЕОПОЛІСБУД» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

23.05.2024 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Львівської митниці, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900011/2 від 08.01.2024; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900013/2 від 08.01.2024; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900022/2 від 10.01.2024; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900048/2 від 19.01.2024; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900049/2 від 19.01.2024; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900065/2 від 25.01.2024; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900079/1 від 31.01.2024; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900080/2 від 31.01.2024; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900087/2-від 01.02.2024; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900094/2 від 02.02.2024; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900098/2 від 05.02.2024; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900101/2 від 05.02.2024; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900100/2 від 05.02.2024; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900104/2 від 06.02.2024; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900102/2 від 06.02.2024.

Позов обґрунтовує тим, що на виконання вимог зовнішньоекономічного контракту №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015 здійснив поставку і подальше митне оформлення 15 партій товару, де задекларував митну вартість ввезеного товару за основним методом (за ціною договору (контракту). Однак, відповідач заявлену митну вартість не прийняв, й, спершу, в порядку ст. 53 Митного кодексу України, вимагав додаткові документи, а в подальшому прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів з підстав того, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені чи числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Позивач вважає, що рішення митного органу не відповідає принципам обґрунтованості, та законності, передбаченими п. 1, та п. 3, ч. 2 ст. 2 КАС України. Вказує, що митний орган, приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару не врахував усі ключові обставини, а надаючи вимогу і обираючи метод коригування митної вартості за ст. 60, 64 Митного кодексу України діяв не у межах та не у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року адміністративним позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900011/2 від 08.01.2024. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900013/2 від 08.01.2024. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900022/2 від 10.01.2024. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900048/2 від 19.01.2024. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900049/2 від 19.01.2024. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900065/2 від 25.01.2024. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900079/1 від 31.01.2024. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900080/2 від 31.01.2024. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900087/2-від 01.02.2024. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900094/2 від 02.02.2024. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900098/2 від 05.02.2024. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900101/2 від 05.02.2024. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900100/2 від 05.02.2024. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900104/2 від 06.02.2024. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA 209000/2024/900102/2 від 06.02.2024. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Приватного підприємства «ЛЕОПОЛІСБУД» 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість, митний орган має довести обґрунтованість сумнівів. Внаслідок цього апелянт вказує, що основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі та містять розбіжності, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню, що є порушенням вимог положень ч. 21 ст. 58 Митного кодексу. Числове значення заявленої митної вартості перевірити в даному випадку не можливо. Окремо із посиланням на п.п. «и» п. 5 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України та приписи Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України №305 від 17.06.2020 та №55 від 08.02.2022 митний орган зазначає, що за законодавством України статистична вартість збігається із митною вартістю. Крім того, зазначає, що єдиний документ, передбачений договором, в якому визначаються ціни на послуги перевезення це заявка, а не рахунок-фактура. На підставі наведених аргументів, посилаючись на практику Верховного Суду, апелянт вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню. Разом з тим, вказує, що суд першої інстанції стягнув з митного органу витрати на правничу допомогу в сумі 15000 грн є, що не співмірною із даною категорією спору та із виконаною адвокатом роботою. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

13.12.2024 позивачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу. Доводи відзиву аналогічні доводам адміністративного позову. Крім того, зазначає, що митний орган здійснив свої повноваження не з метою контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відповідно до законодавства з питань митної справи, а з метою невідворотного збільшення розміру митних платежів, які декларанту необхідно сплатити. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Також, разом з відзивом на апеляційну скаргу представником позивача долучено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у справі, акт про надання правової допомоги № 55 згідно Договору про надання правової допомоги № 516 від 26.01.2023 року і заявлено вимогу про стягнення судових витрат з відповідача в сумі 10000 грн.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

ПП «ЛЕОПОЛІСБУД» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі деревиною будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (КВЕД 46.73). В процесі здійснення господарської діяльності позивач імпортує партії керамічної плитки на територію України.

10.06.2015 між позивачем та компанією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Кераміка Парадиж» (Ceramika Paradyz) (Польща) було укладено контракт №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015.

Згідно п. 1 параграфу 1 контракту №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015 продавець продає, а покупець купує продукти та товари продавця (Товар) зокрема: керамічні плитки та декорації, експозитори. Кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, вартість кожної доставки товарів, а також умови оплати будуть окремо погоджуватися між сторонами, наприклад у формі проформи та/або інвойс, які становлять невід`ємну частину контракту.

Ціна товару включає вартість упаковки, вартість піддонів, кошти маркувань, кошти завантаження, підготовку усіх документів, пов`язаних з експортом товару з країни продавця. (п. 2 параграфу 2 контракту №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015).

Сторони у п. 1 параграфу 3 контракту №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015 визначили, що поставка здійснюватиметься на підставі Інкотермс 2010 на базі FCA-Томашув-Мазовецький, Опошув, Велика Воля поблизу Парадижу, якщо сторони не домовляться про інше.

Положення з приводу формування та визначення ціни товару наведені у параграфі 2 «Ціна та умови оплати ціни за Товар» контракту №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015. Так, ціни виробів встановлені в злотих. Оплату за товар покупець буде здійснювати або на умовах повної передоплати, або у строк, що визначений в фактурі, починаючи від дати виставлення фактури (п. 1, 5 параграфу 2 контракту №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015).

На виконання вимог вказаного контракту №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015 позивач здійснив поставку 15 партій товарів, щодо яких відповідачем в подальшому, в період з 08.01.2024 по 06.02.2024, було прийнято 15 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900011/2 від 08.01.2024, судом встановлено наступне.

08.01.2024 позивач подав до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209170001397U9, у розділі 31 якої вказав опис товару: «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».

На підтвердження заявленої митної вартості позивач разом з вищевказаною митною декларацією подав митному органу, зокрема такі документи, як: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №ZK2024000180 від 04.01.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №04012024/4 від 04.01.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №46 від 04.01.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 01.02.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів CP/ES/2015/09 від 10.06.2015; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №ZK2024000180 від 04.01.2024; Копія митної декларації країни відправлення №24PL361010E0023924 від 04.01.2024.

Львівська митниця, дослідивши документи, додані позивачем до митної декларації, надіслала позивачу вимогу, якою відповідно до ст. 53 Митного кодексу України просила надати додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару.

У відповідь позивач надав прайс-лист, інформаційний лист, видаткові накладні, платіжні доручення, договір про надання транспортно-експедиційних послуг.

08.01.2024 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900011/2 від 08.01.2024.

У графі 33 оскаржуваного рішення в якості підстав для витребування документів та, в подальшому, здійснення коригування митної вартості зазначено наступне: «- п.4 Контракту від 10.06.2015 р. за № CP/ES/2015/09 (Контракт) передбачає, що доставка кожної партії товару відбувається на основі правильно оформленого покупцем замовлення, однак замовлення до митного оформлення декларантом не надані; в інвойсі від 04.01.2024 р. за № ZK 2024000180 зазначено, що оплата за товар здійснюється у термін 60 днів від дати виставлення фактури. У п. 2.6 Контракту зазначено, що необхідною умовою застосування відстроченого строку оплати є гарантія оплати зобов`язань, які виникають з даного Контракту, шляхом отримання Покупцем відповідного страхового полісу. Декларантом не надано документи, які передбачено п. 2.6 Контракту; в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена в інвойсі від 04.01.2024 р. за № ZK 2024000180.».

Щодо здійснених консультацій та коригувань у гр. 33 оскаржуваного рішення зазначено наступне: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ). та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: товар № 2 МД №UA 100320/2023/43177 від 25.12.2023 р., рівень митної вартості становить 0,6800 дол./США. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900013/2 від 08.01.2024, суд встановив наступне.

08.01.2024 позивач подав до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209170001446U4, у розділі 31 якої вказав опис товару: «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».

На підтвердження заявленої митної вартості позивач разом з вищевказаною митною декларацією подав митному органу, зокрема такі документи, як: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №ZK2024000179 від 04.01.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №04012024/3 від 04.01.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №47 від 04.01.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 01.02.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №ZK2024000179 від 04.01.2024; Копія митної декларації країни відправлення №24PL361010E0023402 від 04.01.2024.

08.01.2024 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900013/2 від 08.01.2024.

У графі 33 оскаржуваного рішення в якості підстав для витребування документів та, в подальшому, здійснення коригування митної вартості зазначено наступне: «- п.4 Контракту від 10.06.2015 р. за № CP/ES/2015/09 (Контракт) передбачає, що доставка кожної партії товару відбувається на основі правильно оформленого покупцем замовлення, однак замовлення до митного оформлення декларантом не надані; в інвойсі від 04.01.2024 р. за № ZK 2024000179 зазначено, що оплата за товар здійснюється у термін 60 днів від дати виставлення фактури. У п. 2.6 Контракту зазначено, що необхідною умовою застосування відстроченого строку оплати є гарантія оплати зобов`язань, які виникають з даного Контракту, шляхом отримання Покупцем відповідного страхового полісу. Декларантом не надано документи, які передбачено п. 2.6 Контракту; в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена в інвойсі від 04.01.2024 р. за № ZK 2024000179.».

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900022/2 від 10.01.2024, судом встановлено наступне.

10.01.2024 позивач подав до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209170002122U0, у розділі 31 якої вказав опис товару: «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».

На підтвердження заявленої митної вартості позивач разом з вищевказаною митною декларацією подав митному органу, зокрема такі документи, як: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №ZK2023063241 від 28.12.2023; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №28122023/2 від 28.12.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №СФ-0000029 від 28.12.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару «Заявка» на перевезення від 27.12.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 01.02.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №ZK2023063241 від 28.12.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23PL361010E3247150 від 28.12.2023.

10.01.2024 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900022/2 від 10.01.2024.

У графі 33 оскаржуваного рішення в якості підстав для витребування документів та, в подальшому, здійснення коригування митної вартості зазначено наступне: « - п.4 Контракту від 10.06.2015 р. за № CP/ES/2015/09 (Контракт) передбачає, що доставка кожної партії товару відбувається на основі правильно оформленого покупцем замовлення, однак замовлення до митного оформлення декларантом не надані; в інвойсі від 28.12.2023 р. за № ZK 2023063241 зазначено, що оплата за товар здійснюється у термін 60 днів від дати виставлення фактури. У п. 2.6 Контракту зазначено, що необхідною умовою застосування відстроченого строку оплати є гарантія оплати зобов`язань, які виникають з даного Контракту, шляхом отримання Покупцем відповідного страхового полісу. Декларантом не надано документи, які передбачено п. 2.6 Контракту; в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена в інвойсі від 28.12.2023 р. за № ZK 2023063241».

Щодо здійснених консультацій та коригувань у гр. 33 оскаржуваного рішення зазначено наступне: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: товар № 2 МД №UA 100320/2023/43177 від 25.12.2023 р., рівень митної вартості становить 0,6800 дол./США. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900048/2 від 19.01.2024, судом встановлено наступне.

18.01.2024 позивач подав до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209170004359U0, у розділі 31 якої вказав опис товару: «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».

На підтвердження заявленої митної вартості позивач разом з вищевказаною митною декларацією подав митному органу, зокрема такі документи, як: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №ZK2023058815 від 29.11.202; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №ZK2023058818 від 29.11.202; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №ZK2023058830 від 29.11.202; Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №00019 від 04.01.202; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №02 від 04.01.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015; Договір (контракт) про перевезення №12-12/17 від 12.12.2017; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №ZK2023058815 від 29.11.2023; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №ZK2023058818 від 29.11.2023; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №ZK2023058830 від 29.11.2023; Копія митної декларації країни відправлення №24PL341010E0001906 від 04.01.2024.

У відповідь позивач надав прайс-лист, інформаційний лист, видаткові накладні, платіжні доручення.

19.01.2024 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2023/900048/2 від 19.01.2024.

У графі 33 оскаржуваного рішення в якості підстав для витребування документів та, в подальшому, здійснення коригування митної вартості зазначено наступне: «- п.4 Контракту від 10.06.2015 р. за № CP/ES/2015/09 (Контракт) передбачає, що доставка кожної партії товару відбувається на основі правильно оформленого покупцем замовлення, однак замовлення до митного оформлення декларантом не надано; у наданих до митного оформлення інвойсах від 29.11.2023 р. за № ZK 2023058830, № ZK 2023058815 та № ZK 2023058818 зазначено, що умовою оплати є передоплата, однак жодних документів що підтверджують факт оплати за отриману продукцію декларантом до митного оформлення не надано; в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена інвойсах від 29.11.2023 р. за № ZK 2023058830, № ZK 2023058815 та № ZK 2023058818».

Щодо здійснених консультацій та коригувань у гр. 33 оскаржуваного рішення зазначено наступне: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: товар № 1 МД №UA 100340/2024/609536 від 11.01.2024 р., рівень митної вартості становить 0,6800 дол./США. товар № 2 МД №UA 403030/2023/24396 від 25.10.2023 р., рівень митної вартості становить 0,6761 дол./США. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900049/2 від 19.01.2024, судом встановлено наступне.

19.01.2024 позивач подав до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209170004485U4, у розділі 31 якої вказав опис товару: «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».

На підтвердження заявленої митної вартості позивач разом з вищевказаною митною декларацією подав митному органу, зокрема такі документи, як: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №ZK2023059314 від 30.11.2023; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №17012024/2 від 17.01.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №003/24 від 18.01.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 01.02.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015;Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №ZK2023059314 від 30.11.2023.

19.01.2024 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900049/2 від 19.01.2024.

У графі 33 оскаржуваного рішення в якості підстав для витребування документів та, в подальшому, здійснення коригування митної вартості зазначено наступне: «- п.4 Контракту від 10.06.2015 р. за № CP/ES/2015/09 (Контракт) передбачає, що доставка кожної партії товару відбувається на основі правильно оформленого покупцем замовлення, однак замовлення до митного оформлення декларантом не надані; в інвойсі від 30.11.2023 р. за № ZK 2023059314 зазначено, що оплата за товар здійснюється у термін 90 днів від дати виставлення фактури. У п. 2.6 Контракту зазначено, що необхідною умовою застосування відстроченого строку оплати є гарантія оплати зобов`язань, які виникають з даного Контракту, шляхом отримання Покупцем відповідного страхового полісу. Декларантом не надано документи, які передбачено п. 2.6 Контракту; в експортній декларації країни відправлення № 24PL361010E0133877 вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена в інвойсі від 30.11.2023 р. за № ZK 2023059314.».

Щодо здійснених консультацій та коригувань у гр. 33 оскаржуваного рішення зазначено наступне: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: товар № 1 МД №UA 100340/2024/609536 від 11.01.2024 р., рівень митної вартості становить 0,6800 дол./США. товар № 2 МД №UA 403030/2023/24396 від 25.10.2023 р., рівень митної вартості становить 0,6761 дол./США. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900065/2 від 25.01.2024, судом встановлено наступне.

25.01.2024 позивач подав до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209170006674U2, у розділі 31 якої вказав опис товару: «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».

На підтвердження заявленої митної вартості позивач разом з вищевказаною митною декларацією подав митному органу, зокрема такі документи, як: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №ZK2024002982 від 23.01.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №24012024/1 від 24.01.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №СФ-0000012 від 24.01.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 01.02.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №ZK2024002982 від 23.01.2024; Копія митної декларації країни відправлення №24PL361010E0188552 від 24.01.2024.

У відповідь позивач надав прайс-лист, інформаційний лист, договір на виконання транспортно-експедиційних послуг, видаткові накладні, платіжні доручення.

25.01.2024 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900065/2 від 25.01.2024.

У графі 33 оскаржуваного рішення в якості підстав для витребування документів та, в подальшому, здійснення коригування митної вартості зазначено наступне: « - п. 4 контракту від 10.06.2015 за № CP/ES/2015/09 (Контракт) передбачено, що доставка кожної партії товару відбувається на основі правильно оформленого покупцем замовлення, однак замовлення до митного оформлення не подані; в інвойсі від 23.01.2024р. за № ZK2024002982 зазначено, що оплата за товар здійснюється у термін 60 днів від дати виставлення фактури. Відповідно до п. 2.6 Контракту необхідною умовою застосування відстроченого строку оплати є гарантія оплати зобов`язань, які виникають з даного Контракту, шляхом отримання Покупцем відповідного страхового полісу. Декларантом не надано документи, які передбачено п. 2.6 Контракту; в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі від 23.01.2024р. за № ZK2024002982.».

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900079/1 від 31.01.2024, судом з`ясовано наступне.

31.01.2024 позивач подав до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209170008747U0, у розділі 31 якої вказав опис товару: «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».

На підтвердження заявленої митної вартості позивач разом з вищевказаною митною декларацією подав митному органу, зокрема такі документи, як: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №ZK2024004054 від 30.01.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №30012024/3 від 30.01.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1114 від 30.01.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару «Заявка» на перевезення від 25.01.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 01.02.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №ZK2024004054 від 30.01.2024; Копія митної декларації країни відправлення №24PL361010E0241330 від 30.01.2024.

31.01.2024 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900079/1 від 31.01.2024.

У графі 33 оскаржуваного рішення в якості підстав для витребування документів та, в подальшому, здійснення коригування митної вартості зазначено наступне: « - п.4 Контракту від 10.06.2015 р. за № CP/ES/2015/09 (Контракт) передбачає, що доставка кожної партії товару відбувається на основі правильно оформленого покупцем замовлення, однак замовлення до митного оформлення декларантом не надані; в інвойсі від 30.01.2024 р. за № ZK2024004054 зазначено, що оплата за товар здійснюється у термін 60 днів від дати виставлення фактури. У п. 2.6 Контракту зазначено, що необхідною умовою застосування відстроченого строку оплати є гарантія оплати зобов`язань, які виникають з даного Контракту, шляхом отримання Покупцем відповідного страхового полісу. Декларантом не надано документи, які передбачено п. 2.6 Контракту; в експортній декларації країни відправлення 24PL361010E0241330 від 30.01.2024 р., вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена в інвойсі від 30.01.2024 р. за № ZK2024004054.»

Щодо здійснених консультацій та коригувань у гр. 33 оскаржуваного рішення зазначено наступне: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA 209170/2023/96465 від 22/11/2023 року, рівень митної вартості складає 0.6758 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900080/2 від 31.01.2024, судом встановлено наступне.

31.01.2024 позивач подав до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209170008740U7, у розділі 31 якої вказав опис товару: «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».

На підтвердження заявленої митної вартості позивач разом з вищевказаною митною декларацією подав митному органу, зокрема такі документи, як: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №ZK2024004056 від 30.01.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №30012024/2 від 30.01.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1113 від 30.01.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару «Заявка на перевезення» від 25.01.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 01.02.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №ZK2024004056 від 30.01.2024; Копія митної декларації країни відправлення №24PL361010E0240791 від 30.01.2024.

31.01.2024 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900080/2 від 31.01.2024.

У графі 33 оскаржуваного рішення в якості підстав для витребування документів та, в подальшому, здійснення коригування митної вартості зазначено наступне: «- п.4 Контракту від 10.06.2015 р. за № CP/ES/2015/09 (Контракт) передбачає, що доставка кожної партії товару відбувається на основі правильно оформленого покупцем замовлення, однак замовлення до митного оформлення декларантом не надані; в інвойсі від 30.01.2024 р. за № ZK2024004056 зазначено, що оплата за товар здійснюється у термін 60 днів від дати виставлення фактури. У п. 2.6 Контракту зазначено, що необхідною умовою застосування відстроченого строку оплати є гарантія оплати зобов`язань, які виникають з даного Контракту, шляхом отримання Покупцем відповідного страхового полісу. Декларантом не надано документи, які передбачено п. 2.6 Контракту; в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена в інвойсі від 30.01.2024 р. за № ZK2024004056».

Щодо здійснених консультацій та коригувань у гр. 33 оскаржуваного рішення зазначено наступне: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: товар №1 - МД № UA 209190/2024/2445 від 30.01.2024 року, рівень митної вартості складає 0.6701 дол.США/кг., товар № 2 - МД № UA 209190/2023/55214 від 17.1.2023р., рівень митної вартості складає 0.6863 дол.США/кг., Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900087/2 від 01.02.2024, судом встановлено наступне.

01.02.2024 позивач подав до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209170009314U4, у розділі 31 якої вказав опис товару: «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».

На підтвердження заявленої митної вартості позивач разом з вищевказаною митною декларацією подав митному органу, зокрема такі документи, як: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №ZK2024004245 від 30.01.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №31012024/1 від 31.01.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №546 від 31.01.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 01.02.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №ZK2024004245 від 30.01.2024; Копія митної декларації країни відправлення №24PL361010E0251694 від 31.01.2024.

01.02.2024 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900087/2 від 01.02.2024.

У графі 33 оскаржуваного рішення в якості підстав для витребування документів та, в подальшому, здійснення коригування митної вартості зазначено наступне: « - п.4 Контракту від 10.06.2015 р. за № CP/ES/2015/09 (Контракт) передбачає, що доставка кожної партії товару відбувається на основі правильно оформленого покупцем замовлення, однак замовлення до митного оформлення декларантом не надані; в інвойсі від 30.01.2024 р. за ZK2024004245 зазначено, що оплата за товар здійснюється у термін 60 днів від дати виставлення фактури. У п. 2.6 Контракту зазначено, що необхідною умовою застосування відстроченого строку оплати є гарантія оплати зобов`язань, які виникають з даного Контракту, шляхом отримання Покупцем відповідного страхового полісу. Декларантом не надано документи, які передбачено п. 2.6 Контракту; в експортній декларації країни відправлення 24PL361010E0251694 від 31.01.2024 р., вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена в інвойсі від 30.01.2024 р. за № ZK2024004245.»/

Щодо здійснених консультацій та коригувань у гр. 33 оскаржуваного рішення зазначено наступне: « Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: товар №1-МД № UA 209170/2023/14902 від 13.11.2023 року, рівень митної вартості складає 0.6778 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900094/2 від 02.02.2024, судом встановлено наступне.

02.02.2024 позивач подав до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209170009787U2, у розділі 31 якої вказав опис товару: «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».

На підтвердження заявленої митної вартості позивач разом з вищевказаною митною декларацією подав митному органу, зокрема такі документи, як: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №ZK2024004881 від 31.01.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №01022024/2 від 01.02.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №564 від 01.02.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 01.02.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №ZK2024004881 від 31.01.2024; Копія митної декларації країни відправлення №24PL361010E0265151 від 01.02.2024.

У відповідь позивач надав прайс-лист, інформаційний лист щодо страхування, видаткові накладні, платіжні доручення, договір про надання транспортно-експедиційних послуг.

02.02.2024 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900094/2 від 02.02.2024.

У графі 33 оскаржуваного рішення в якості підстав для витребування документів та, в подальшому, здійснення коригування митної вартості зазначено наступне: «п.4 Контракту від 10.06.2015 р. за № CP/ES/2015/09 (Контракт) передбачає, що доставка кожної партії товару відбувається на основі правильно оформленого покупцем замовлення, однак замовлення до митного оформлення декларантом не надані; в інвойсі від 31.01.2024 р. за № ZK2024004881 зазначено, що оплата за товар здійснюється у термін 60 днів від дати виставлення фактури. У п. 2.6 Контракту зазначено, що необхідною умовою застосування відстроченого строку оплати є гарантія оплати зобов`язань, які виникають з даного Контракту, шляхом отримання Покупцем відповідного страхового полісу. Декларантом не надано документи, які передбачено п. 2.6 Контракту; в експортній декларації країни відправлення 24PL361010E0265151 вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена в інвойсі від 31.01.2024 р. за № ZK2024004881.».

Щодо здійснених консультацій та коригувань у гр. 33 оскаржуваного рішення зазначено наступне: « Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: товар №1-МД № UA 209190/2024/2671 від 01.02.2024 року, рівень митної вартості складає 0.6715 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900098/2 від 05.02.2024, судом встановлено наступне.

05.02.2024 позивач подав до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209170010143U3, у розділі 31 якої вказав опис товару: «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».

На підтвердження заявленої митної вартості позивач разом з вищевказаною митною декларацією подав митному органу, зокрема такі документи, як: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №ZK2024005059 від 01.02.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №01022024/8 від 01.02.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №568 від 01.02.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару «Заявка на перевезення» від 01.02.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 01.02.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №ZK2024005059 від 01.02.2024; Копія митної декларації країни відправлення №24PL361010E0273374 від 01.02.2024.

05.02.2024 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900098/2 від 05.02.2024.

У графі 33 оскаржуваного рішення в якості підстав для витребування документів та, в подальшому, здійснення коригування митної вартості зазначено наступне: «п.4 Контракту від 10.06.2015 р. за № CP/ES/2015/09 (Контракт) передбачає, що доставка кожної партії товару відбувається на основі правильно оформленого покупцем замовлення, однак замовлення до митного оформлення декларантом не надані; в інвойсі від 01.02.2024 р. за ZK 2024005059 зазначено, що оплата за товар здійснюється у термін 60 днів від дати виставлення фактури. У п. 2.6 Контракту зазначено, що необхідною умовою застосування відстроченого строку оплати є гарантія оплати зобов`язань, які виникають з даного Контракту, шляхом отримання Покупцем відповідного страхового полісу. Декларантом не надано документи, які передбачено п. 2.6 Контракту; в експортній декларації країни відправлення 24PL361010E0273374 від 01.02.2024 р., вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена в інвойсі від 01.02.2024 р. за ZK 2024005059.».

Щодо здійснених консультацій та коригувань у гр. 33 оскаржуваного рішення зазначено наступне: « Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: товар №1-МД № UA 209190/2024/2445 від 30.01.2024 р. року, рівень митної вартості складає 0.6701 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900101/2 від 05.02.2024, судом встановлено наступне.

05.02.2024 позивач подав до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209170010275U2, у розділі 31 якої вказав опис товару: «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».

На підтвердження заявленої митної вартості позивач разом з вищевказаною митною декларацією подав митному органу, зокрема такі документи, як: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №ZK2024004872 від 30.01.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №01022024/7 від 01.02.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №567 від 01.02.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 01.02.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №ZK2024004872 від 30.01.2024; Копія митної декларації країни відправлення №24PL361010E0272139 від 01.02.2024.

У відповідь позивач надав прайс-лист, інформаційний лист, видаткові накладні, платіжні доручення, договір про надання транспортно-експедиційних послуг, заявка на перевезення.

05.02.2024 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900101/2 від 05.02.2024.

У графі 33 оскаржуваного рішення в якості підстав для витребування документів та, в подальшому, здійснення коригування митної вартості зазначено наступне: «п.4 Контракту від 10.06.2015 р. за № CP/ES/2015/09 (Контракт) передбачає, що доставка кожної партії товару відбувається на основі правильно оформленого покупцем замовлення, однак замовлення до митного оформлення декларантом не надані; в інвойсі від 31.01.24 р. за № ZK2024004872 зазначено, що оплата за товар здійснюється у термін 60 днів від дати виставлення фактури. У п. 2.6 Контракту зазначено, що необхідною умовою застосування відстроченого строку оплати є гарантія оплати зобов`язань, які виникають з даного Контракту, шляхом отримання Покупцем відповідного страхового полісу. Декларантом не надано документи, які передбачено п. 2.6 Контракту; в експортній декларації країни відправлення 24PL361010E0272139 від 01.02.2024 р., вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена в інвойсі від 31.01.24 р. за № ZK2024004872.».

Щодо здійснених консультацій та коригувань у гр. 33 оскаржуваного рішення зазначено наступне: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: товар №1-МД № UA 209190/2024/2445 від 30.01.2024 р. року, рівень митної вартості складає 0.6701 дол.США/кг. товар №2-МД № UA 209190/2023/55214 від 17.11.2021 р., рівень митної вартості складає 0.6863 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900100/2 від 05.02.2024, судом встановлено наступне.

05.02.2024 позивач подав до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209170010241U2, у розділі 31 якої вказав опис товару: «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».

На підтвердження заявленої митної вартості позивач разом з вищевказаною митною декларацією подав митному органу, зокрема такі документи, як: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №ZK2024004878 від 31.01.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 01022024/4 01.02.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №566 від 01.02.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 01.02.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №ZK2024004878 від 31.01.2024; Копія митної декларації країни відправлення №24PL361010E0270940 від 01.02.2024.

05.02.2024 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900100/2 від 05.02.2024.

У графі 33 оскаржуваного рішення в якості підстав для витребування документів та, в подальшому, здійснення коригування митної вартості зазначено наступне: « п.4 Контракту від 10.06.2015 р. за № CP/ES/2015/09 (Контракт) передбачає, що доставка кожної партії товару відбувається на основі правильно оформленого покупцем замовлення, однак замовлення до митного оформлення декларантом не надані; в інвойсі від 31.01.24 р. за № ZK2024004878 зазначено, що оплата за товар здійснюється у термін 60 днів від дати виставлення фактури. У п. 2.6 Контракту зазначено, що необхідною умовою застосування відстроченого строку оплати є гарантія оплати зобов`язань, які виникають з даного Контракту, шляхом отримання Покупцем відповідного страхового полісу. Декларантом не надано документи, які передбачено п. 2.6 Контракту; в експортній декларації країни відправлення 24PL361010E0270940 від 01.02.2024 р., вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена в інвойсі від 31.01.24 р. за № ZK2024004878.»

Щодо здійснених консультацій та коригувань у гр. 33 оскаржуваного рішення зазначено наступне: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: товар №1-МД № UA 209190/2024/2445 від 30.01.2024 р. року, рівень митної вартості складає 0.6701 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900104/2 від 06.02.2024, судом встановлено наступне.

05.02.2024 позивач подав до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209170010394U0, у розділі 31 якої вказав опис товару: «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».

На підтвердження заявленої митної вартості позивач разом з вищевказаною митною декларацією подав митному органу, зокрема такі документи, як: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №ZK2024004762 від 31.01.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №01022024/5 від 01.02.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 01.02.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №ZK2024004762 від 31.01.2024; Копія митної декларації країни відправлення №24PL361010E0270255 від 01.02.2024.

06.02.2024 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900104/2 від 06.02.2024.

У графі 33 оскаржуваного рішення в якості підстав для витребування документів та, в подальшому, здійснення коригування митної вартості зазначено наступне: « п.4 Контракту від 10.06.2015 р. за № CP/ES/2015/09 (Контракт) передбачає, що доставка кожної партії товару відбувається на основі правильно оформленого покупцем замовлення, однак замовлення до митного оформлення декларантом не надані; в інвойсі № ZK2024004762 від 31.01.2024 р., зазначено, що оплата за товар здійснюється у термін 60 днів від дати виставлення фактури. У п. 2.6 Контракту зазначено, що необхідною умовою застосування відстроченого строку оплати є гарантія оплати зобов`язань, які виникають з даного Контракту, шляхом отримання Покупцем відповідного страхового полісу. Декларантом не надано документи, які передбачено п. 2.6 Контракту; в експортній декларації країни відправлення 24PL361010E0270255 від 01.02.2024 р., вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена в інвойсі № ZK2024004762 від 31.01.2024 р.».

Щодо здійснених консультацій та коригувань у гр. 33 оскаржуваного рішення зазначено наступне: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: товар №1 МД № UA 209170/2023/96465 від 22.11.2023 року, рівень митної вартості складає 0.6758 дол.США/кг. товар №2-МД № UA 209190/2024/2445 від 30.01.2024 р. року, рівень митної вартості складає 0.6701 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900102/2 від 06.02.2024, судом встановлено наступне.

05.02.2024 позивач подав до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209170010366U4, у розділі 31 якої вказав опис товару: «Плитка керамічна … для облицювання стін та підлоги».

На підтвердження заявленої митної вартості позивач разом з вищевказаною митною декларацією подав митному органу, зокрема такі документи, як: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №ZK2024004764 від 31.01.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №01022024/3 від 01.02.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №14/24 від 01.02.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 01.02.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №ZK2024004764 від 31.01.2024; Копія митної декларації країни відправлення №24PL361010E0268966 від 01.02.2024.

06.02.2024 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900102/2 від 06.02.2024.

У графі 33 оскаржуваного рішення в якості підстав для витребування документів та, в подальшому, здійснення коригування митної вартості зазначено наступне: п.4 Контракту від 10.06.2015 р. за № CP/ES/2015/09 (далі - Контракт) передбачає, що доставка кожної партії товару відбувається на основі правильно оформленого покупцем замовлення, однак замовлення до митного оформлення декларантом не надані; в інвойсі від 31.01.24 р. за № ZK2024004764 зазначено, що оплата за товар здійснюється у термін 60 днів від дати виставлення фактури. У п. 2.6 Контракту зазначено, що необхідною умовою застосування відстроченого строку оплати є гарантія оплати зобов`язань, які виникають з даного Контракту, шляхом отримання Покупцем відповідного страхового полісу. Декларантом не надано документи, які передбачено п. 2.6 Контракту; в експортній декларації країни відправлення 24PL361010E0268966 від 01.02.2024 р., вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена в інвойсі від 31.01.24 р. за № ZK2024004764; у гр.16 та гр.23 CMR № 01022024/3 від 01.02.2024 р., наявні штампи перевізника Profit SD Trans SP z.o.o., натомість рахунок на перевезення № 14/24 від 01.02.2024 р., виставлений ФОП ОСОБА_1 . Документи, що визначають договірні відносини з Profit SD Trans SP z.o.o відсутні.»

Щодо здійснених консультацій та коригувань у гр. 33 оскаржуваного рішення зазначено наступне: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: товар №1-МД № UA 209190/2024/2445 від 30.01.2024 р. року, рівень митної вартості складає 0.6701 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Не погоджуючись з рішеннями про коригування митної вартості, позивач звернувся в суд першої інстанції з позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Згідно з вимогами частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин першої, другої статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин першої, другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зазначає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Апеляційний суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi. Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу прийняття відповідачем рішень про коригування митної вартості товарів. В кожному із 7 випадків позивач декларував митну вартість товару за основним методом, однак митний орган з різних підстав не визнавав заявлені числові значення складових митної вартості товарів й коригував митну вартість за методом « 2б» за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що передбачений ст. 60 МК України. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач вказав, що митна вартість товару не може бути визнана з тієї причини, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2 3 ст. 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та навів відповідні аргументи, що спонукали його дійти такого висновку.

Щодо зауваження митного органу, що п.4 контракту від 10.06.2015 за № CP/ES/2015/09 передбачає, що доставка кожної партії товару відбувається на основі правильно оформленого покупцем замовлення, однак замовлення до митного оформлення декларантом не надані» апеляційний суд зазначає, що приписи контракту № CP/ES/2015/09 від 10.06.2015 не передбачають, що замовлення на поставку товару міститимуть відомості про фактурну вартість товару, який у майбутньому придбають, і числові значення якого митний орган в силу своїх повноважень зможе перевірити. Приписи параграфу 4 контракту №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015 передбачають оформлення та узгодження сторонами замовлення на поставку товару, після узгодження якого продавець зобов`язаний протягом 21 дня підготувати замовлений товар до постачання. Однак, згідно із сукупного аналізу положень параграфу 4 контракту №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015 неможливо з`ясувати точний зміст таких замовлень, зокрема, й того, що в них має зазначатися фактурна вартість замовленого товару. Навпаки, згідно з положення п. 7 параграфу 4 контракту №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015 продавець підтверджує покупцю електронним шляхом прийняття замовлення протягом 3 днів від отримання замовлення покупця, або інформує покупця про неможливість здійснення замовлення, якщо йдеться про строк доставки, кількість товару або асортимент. У випадку неможливості здійснення замовлення продавець повинен подати запропоновані власні: строк доставки, кількість товару або асортимент, а замовлення визнається прийнятим, якщо покупець підтвердить електронним шляхом умови, які виникають із пропозиції продавця.

Виходячи з положень цитованого пункту контракту, колегія суддів вказує, що надсилання такого замовлення спрямоване виключно на визначення обсягу та кількості конкретних товарних позицій, які продавець має намір придбати, однак такі замовлення не містять числових значень складових митної вартості товарів, які митний орган міг би перевірити, в цьому випадку фактурної вартості.

Разом з тим, як було вказано вище, приписи ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МК України містять вичерпний перелік документів, які декларант зобов`язаний надати до митного оформлення, й замовлення на поставку товару не згадані у вказаних приписах. Відтак, позивач, в силу приписів ч. 5 ст. 53 МК України не зобов`язаний був надавати замовлення на поставку товару до митного оформлення.

Таким чином, зауваження митного органу з приводу ненадання до митного оформлення замовлень на поставку товару, колегія суддів вважає безпідставними та невмотивованими, такими, що не перешкоджали митному органу перевірити заявлені числові значення складових митної вартості товару за основним методом. Більше того, у кожному випадку митного оформлення позивач надавав рахунки-фактури (комерційні інвойси), що передбачені приписами ст. 53 МК України, й на підставі яких відповідач мав можливість перевірити заявлені числові значення складових митної вартості товарів.

З приводу зауваження митного органу про те, що в інвойсі зазначено, що оплата за товар здійснюється у термін 60 днів від дати виставлення фактури. У п. 2.6 контракту зазначено, що необхідною умовою застосування відстроченого строку оплати є гарантія оплати зобов`язань, які виникають з даного Контракту, шляхом отримання покупцем відповідного страхового полісу. Декларантом не надано документи, які передбачено п. 2.6 контракту, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 параграфу 2 контракту №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015 передбачається два способи оплати поставленої партії товару: 1) у формі передоплати, розмір та строк платежу якої будуть встановлені окремо (наприклад, у фактурі та/або проформі, та/або інвойсі), не пізніше ніж за день до погодженого строку видачі товару покупцю. У випадку нездійснення передплати у зазначених вище строках та розмірі, продавець може відмовитися від виконання замовлення без необхідності визначення додаткового строку (п. 5.1 параграфу 2 контракту №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015); 2) у строк визначений на фактурі, починаючи від дати виставлення фактури (п. 5.2 параграфу 2 контракту №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015).

Згідно п. 6 параграфу 2 контракту №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015 необхідною умовою застосування відстроченого строку оплати є гарантія оплати зобов`язань, які виникають з даного Контракту, шляхом отримання покупцем відповідного страхового полісу.

В усіх оскаржених рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач встановив, що оплата поставленого товару здійснювалась згідно з п. 5.2 параграфу 2 контракту №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015, тобто в строк, визначений у фактурі: 60 календарних днів з моменту його отримання.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що положення п. 6 параграфу 2 контракту №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015 стосуються тих випадків, коли покупець не в змозі оплатити товар у строки, що передбачені підпунктами 5.1 або 5.2 відповідного контракту. Цей висновок підтверджується тим, що вказаний припис є самостійним положенням контракту №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015, й не пов`язаний напряму із пункт 5 параграфу 2 Контракту №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015 як це відбувається із п.п. п.п. 5.1 та 5.2 параграфу 2 контракту №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015. Ба більше, п.п. 5.2 параграфу 2 не оперує поняттям «відстрочення строку оплати», а п. 6 параграфу 2 не містить жодного посилання на п.п. 5.2 параграфу 2.

Таким чином, митний орган помилково пов`язав п.п. 5.2 параграфу 2 контракту №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015 із п. 6 параграфу 2 контракту №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015. Суд вважає, що в цій ситуації має місце оплата поставки партії товару у строк визначений у фактурі (пункт 5.2 параграфу 2), а не «відстрочення строку оплати» згідно з п. 6 параграфу 2 контракту №CP/ES/2015/09 від 10.06.2015 Таким чином, вказане твердження митного органу є безпідставним й таким, що не може вважатися підставою для здійснення коригування митної вартості товарів.

Щодо зауваження митного органу, що у експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі», апеляційний суд наголошує, що відповідач у рішеннях про коригування митної вартості не обґрунтовує, чому здійснює порівняння статистичної вартості в митних деклараціях країни експорту з ціною вказаною у рахунках-фактурах, а не із заявленою митною вартістю позивачем.

Також, колегія суддів бере до уваги приписи Інструкції щодо заповнення митних декларацій, яка діє в Республіці Польща, відповідно до якої статистична вартість означає приблизну теоретичну вартість товарів у час і в місці, де вони залишають територію держави-члена, де вони перебували на момент випуску в митну процедуру («Держава-член-експортер»). Таким чином, статистична вартість включає (внутрішню) вартість товарів і витрати на транспортування та страхування, понесені або розраховані від пункту відправлення транспорту до пункту виїзду з цієї держави-члена. Відтак, в експортній декларації вказується статистична вартість (вартість на кордоні Польщі), а не фактурна.

Щодо зауваження митного органу, що у гр.16 та гр.23 CMR наявні штампи одного перевізника, натомість рахунок на перевезення виставлений іншим перевізником, апеляційний суд зазначає, що документи, що визначають договірні відносини з іншим перевізником відсутні» суд зазначає, що відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України для перевірки числових значень митної вартості товарів є ті транспортні документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Вимоги до змісту автотранспортної накладної (CMR) закріплені у ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956. серед наведеного переліку відомостей, відсутня інформація про ціну послуги за перевезення вантажу. Така сума може бути зазначена у автотранспортній накладній в силу приписів п. b та п. с ч. 2 ст. 6 Конвенції, однак така інформація не є обов`язковою та може бути зазначеною «в разі потреби», про що міститься пряма вказівка у згаданій частині ст. 6 Конвенції. Більше того, Конвенція не містить вказівок на те, які з цих даних є обов`язковими та без зазначення яких така CMR не може розглядатися як належним чином оформлений документ. Графи 16 та 23 CMR, які віднесені для заповнення відомостей про перевізника товару заповнюється відправником вантажу на підставі інструкцій і вказівок, які він отримує від транспортно-експедиторської компанії. Тому, відсутність певної інформації не може ставитись у вину позивачу.

Апеляційний суд вказує, що в частині із 15 оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів митний орган застосував другий другорядний метод коригування митної вартості товарів (« 2б») за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, в іншій частині митний орган застосував резервний метод коригування митної вартості товарів (2ґ) за ст. 64 МК України.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 60 МК України суть методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів зводиться до того, що за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 60 МК України під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

За правилами ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч. 2 ст. 64 МК України).

Положення ст. 55 МК України визначають загальні вимоги до змісту рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, згідно з якими, таке рішення повинно містити також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункт 4 частини другої статті 55 МК України).

На виконання вимог ст. 55 МК України наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 затверджено Правила заповнення рішень про коригування митної вартості товарів (Правила №598).

Так щодо графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів у пункті 2.1 Правил №598 вказано, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст. ст. 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Виходячи з системного аналізу приписів п. 4 ч.2 ст. 55 МК України, ст. 60 МК України, п. 2.1 Правил №598 митний орган, застосовуючи метод коригування за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, у графі 33 відповідного рішення повинен зазначати не тільки номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, а й наводити пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, а також, що товар у митний декларації-джерелі коригування був справді подібний (аналогічний), зокрема що здійснювалась поставка товару цього ж виробника, або такої ж торговельної марки тощо.

Апеляційний суд зазначає, що ані текст рішень митного органу про коригування митної вартості товару, ані текст відзиву не містять жодних відомостей про подібність товарів за поданими позивачем митними деклараціями та про схожість умов поставок з товарами. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості Львівська митниця зазначає лише про те, що джерелом інформації для прийнятих рішень стали вказані митні декларації. Між тим, відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару.

Наведене підтверджується змістом Правил №598, позаяк у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст. 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Проте, зміст оскаржуваних рішень про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах Львівською митницею такого порівняння зроблено не було. Таких доказів матеріали справи не містять.

При цьому, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176, про наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що якщо у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, це жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 міститься висновок, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Верховний Суд неодноразово вказував на необхідність врахування комплексу відомостей в рішеннях про коригування митної вартості товару, зокрема в постанові від 26.05.2022 у справі № 560/355/19.

Відтак, це є ще однією з підстав для висновку про порушення митним органом норм МК України при митному оформленні товару, що декларувався позивачем.

Таким чином, апеляційний суд зазначає, що подані декларантом документи підтверджують походження імпортованого товару, його якісні та вартісні характеристики, а також витрати на його доставку в Україну. При цьому, для визначення задекларованої митної вартості товару позивач надав митному органу необхідні й достатні документи, які не містять таких істотних неточностей або розбіжностей, які б могли обґрунтовано поставити під сумнів визнання заявленої митної вартості.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України, позивач для підтвердження заявленої ним митної вартості товару надав повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого ч. 2 ст. 53 МК України, а тому використання відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товару в розрізі обставин цієї справи є неправомірним.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/900011/2 від 08.01.2024; UA 209000/2024/900013/2 від 08.01.2024; № UA 209000/2024/900022/2 від 10.01.2024; № UA 209000/2024/900048/2 від 19.01.2024; №UA 209000/2024/900049/2 від 19.01.2024; № UA 209000/2024/900065/2 від 25.01.2024; № UA 209000/2024/900079/1 від 31.01.2024; № UA 209000/2024/900080/2 від 31.01.2024; № UA 209000/2024/900087/2 від 01.02.2024; № UA 209000/2024/900094/2 від 02.02.2024; № UA 209000/2024/900098/2 від 05.02.2024; № UA 209000/2024/900101/2 від 05.02.2024; № UA 209000/2024/900100/2 від 05.02.2024; № UA 209000/2024/900104/2 від 06.02.2024; № UA 209000/2024/900102/2 від 06.02.2024 є необґрунтованими, а тому підлягають скасуванню як протиправні.

Щодо доводів апелянта в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Колегія суддів, оглядаючи матеріали справи, зазначає, що на підтвердження складу та розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копії: договору про надання правничої допомоги № 516 від 26.01.2023; ордеру серії ВС № 1222871 від 18.01.2024; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат; рахунка на оплату від 20.06.2024 № 38; акта надання послуг від 20.06.2024 № 38.

Відповідно до умов договору про надання правової допомоги № 516 від 31.03.2021, такий укладено між адвокатським об`єднанням «ТІ ЕНД ТІ ПАРТНЕРС» та ПП «ЛЕОПОЛІСБУД» про надання правової допомоги.

Згідно з п. 1.1. вказаного договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання із надання правової допомоги щодо представницьких повноважень, захисту прав і законних інтересів клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю сторін.

Згідно з п. 4.1. договору сторони домовились, що вартість послуг адвокатського об`єднання з надання правової допомоги за цим договором встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю сторін в актах про надання правової допомоги, які формуються адвокатським об`єднанням в міру надання правової допомоги (юридичних послуг) та вручаються безпосередньо клієнту (уповноваженій особі клієнта) або направляються засобами поштового чи комунікаційного зв`язку за його місцезнаходженням. Сторони дійшли згоди, що акти про надання правової допомоги повинні містити детальний опис виконаних робіт з розрахунком кількості робочих годин та вартості таких послуг, відомості про звітний період, номер справи, місця надання правової допомоги.

Відповідно до акта надання послуг від 20.06.2024 № 38 адвокатське об`єднання надано позивачу такі послуги у сфері права: підготовка, написання і подача позовної заяви; підготовка, написання і подача відповіді на відзив. Вартість наданих послуг за 26 годин роботи складає 26000,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З позиції суду розмір витрат на правову допомогу має бути співмірним зі складністю спору та виконаним адвокатом обсягом робіт; витраченим часом, ціною позову, значенням справи для сторони, в тому числі впливом на репутацію позивача, публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 23.04.2019 у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19).

А тому, з огляду на обсяг наданих адвокатами послуг, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, яку належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці становить 15000,00 грн.

Щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

На підтвердження обґрунтованості витрат на професійну правничу допомогу позивач надав : договір про надання правової 516 від 26.01.2023; Акт 55; Рахунок 55.

Згідно з актом про надання правової допомоги №55 від 12.12.2024 адвокатом надані позивачу наступні послуги: підготовка та подача до суду відзиву на апеляційну скаргу 10000,00 грн.

Апеляційний суд зазначає, що положення відзиву на апеляційну скаргу в переважній більшості дублюють положення позовної заяви. Разом з тим, необхідно врахувати, що на момент підготовки відзиву на апеляційну скаргу представник позивача вже був ознайомлений із фактичними обставинами справи, а також ним вивчалися законодавство та судова практика у справах щодо оскарження рішень про визначення коду товару, що значним чином спрощувало його роботу та не потребувало значних затрат для підготовку відзиву на апеляційну скаргу.

Колегія суддів зауважує, що правова позиція відповідача не змінювалася, необхідності вивчати додаткові джерела права під час підготовки відзиву на апеляційну скаргу не було. Позивач був обізнаний із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами та доводами, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, а отже підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу юридичної й технічної роботи.

Таким чином, з огляду на обсяг наданих адвокатами послуг, колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача загальну суму витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі № 380/11097/24 без змін.

Стягнути на користь Приватного підприємства «ЛЕОПОЛІСБУД» (ЄДРПОУ 38008514) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (ЄДРПОУ 43971343) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 2000,00 (дві тисячі) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний


Суд	Восьмий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	15.01.2025
Оприлюднено	20.01.2025
Номер документу	124471126
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару