Ухвала

від 16.01.2025 по справі 280/1042/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 січня 2025 року

м. Київ

справа №280/1042/24

адміністративне провадження №К/990/45341/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів: Шарапи В.М., Чиркіна С.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Ляшенко Олена Степанівна, на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2024 у справі №280/1042/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління ДФС у Запорізькій області, Головного управління ДПС у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного Управління ДФС у Запорізькій області, Головного управління ДПС у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:

- дії Головного управління ДФС у Запорізькій області та Головного управління ДПС у Запорізькій області у вигляді відмови у видачі позивачці, яку звільнено з посади заступника начальника Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, яку 05.02.2016 перейменовано у Запорізьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, довідки про заробітну плату державного службовця (в межах установленої законом на день призначення пенсії максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією за період її безперервної роботи на вказаній посаді, з якої позивачку було звільнено з державної служби - з липня 2011 до червня 2016 включно) за відповідною посадою та відповідним рангом за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включити всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, станом на грудень 2023 року, для призначення позивачці пенсії державного службовця та направити вказану довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області для перерахунку пенсії позивачки - визнати протиправними;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Запорізькій області та Головного управління ДПС у Запорізькій області видати позивачці, яку звільнено з посади заступника начальника Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, яку 05.02.2016 перейменовано у Запорізьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, довідку про заробітну плату державного службовця (в межах установленої законом на день призначення пенсії максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією за період її безперервної роботи на вказаній посаді, з якої позивачку було звільнено з державної служби - з липня 2011 до червня 2016 включно) за відповідною посадою та відповідним рангом за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включити всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, станом на грудень 2023, для призначення позивачці пенсії державного службовця та направити вказану довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області для перерахунку пенсії позивачки.

Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2024 у справі №280/1042/24 відмовлено у задоволенні позову.

25.11.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Ляшенко Олена Степанівна, у якій представник скаржника просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2024 у справі №280/1042/24 та задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 11.12.2024 касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

В установлений судом строк скаржник подав заяву про усунення недоліків указаних в ухвалі Верховного Суду від 11.12.2024.

До касаційної скарги представник скаржника надала клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи це тим що постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2024 позивачем отримано 24.10.2024 засобами поштового зв`язку АТ Укрпошта, що підтверджується скріншотом з сайту АТ Укрпошта трекінгом за №0600973277038.

Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.

У зв`язку з перебуванням у відпустці члена судової колегії - судді Верховного Суду Шарапи В.М. у період з 30.12.2024 по 14.01.2025 (наказ від 27.11.2024 №940/0/52-24) питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою вирішується в перший день після виходу судді із відпустки.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Суд виходить з наступного.

За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, а також якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30.12.2020 у справі №805/4361/17-а, від 10.09.2020 у справі №420/5772/18, від 10.10.2020 у справі 804/958/17, від 03.12.2020 у справі №805/2173/16-а, а саме що створення територіальних органів ДПС України як відокремлених підрозділів і їх ліквідація як юридичних осіб публічного права слугували реалізації компетенційного правонаступництва, оскільки саме норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання адміністративної компетенції від повноважень органів Державної фіскальної служби до органів Державної податкової служби.

Також скаржник зазначає, що касаційна скарга у справі №280/1042/24 має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача.

Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, Cуд погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2024 у справі №280/1042/24.

У свою чергу, посилання у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, безпідставне, оскільки скаржник не конкретизує, який, на його думку, правовий висновок має бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду та які відповідні норми права необхідно застосовувати, на думку, скаржника, а також не обґрунтував необхідність такого висновку у взаємозв`язку з посиланням на обставини справи, які можливо, на думку скаржника, мають певну своєрідність

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328, 334, 335, 338, 359 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Поновити строк на касаційне оскарження ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Ляшенко Олена Степанівна, на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2024 у справі №280/1042/24.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Ляшенко Олена Степанівна, на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2024 у справі №280/1042/24.

Витребувати із Запорізького окружного адміністративного суду справу №280/1042/24.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.

Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді В.М. Шарапа

С.М. Чиркін