Ухвала

від 16.01.2025 по справі 243/417/25

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 243/417/25

Провадження № 2/243/484/2025

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 січня 2025 року м. Слов`янськ

Суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Соловйова О.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 ,в інтересахякого діє ОСОБА_2 доГоловного управлінняПенсійного фондуУкраїни вДонецькій області,Головного управлінняПенсійного фондуУкраїни вІвано-Франківськійобласті,за участютретьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору - державного нотаріуса Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Фединої Аліни Михайлівни про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2025 до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державного нотаріуса Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Фединої Аліни Михайлівни про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом.

Відповідно до положень статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява, повне найменування (для юридичних осіб) або ім?я (прізвище, ім?я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Частиною 4 ст.177 ЦПК України передбачено обов`язок позивача додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Вивченням позовної заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам норм цивільного процесуального законодавства, які є обов`язковими для всіх позовних заяв, оскільки позивачем не надано суду належного документу про сплату судового збору.

Позивачем не надано суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, однак надано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення. Зазначене клопотання обґрунтоване, що позивач є внутрішньо переміщеною особою з м. Донецьк, яке окуповане з 2014 року; пенсію, яку позивач отримує, він вимушений сплачувати за оренду житла; також наразі позивач має проблеми зі здоров`ям та вимушений проходити лікування, на підтвердження чого суду надано довідку про доходи та копію амбулаторної карти позивача.

Згідно ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З ч.3 цієї статті вбачається, що з підстав, зазначених у ч.1 цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно положень ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити аборозстрочити сплатусудового зборуна певнийстрок,але недовше ніждо ухваленнясудового рішенняу справіза такихумов: 1)розмір судовогозбору перевищує5відсотків розмірурічного доходупозивача -фізичної особиза попереднійкалендарний рік;або 2)позивачами є: а)військовослужбовці; б)батьки,які маютьдитину вікомдо чотирнадцятироків абодитину зінвалідністю,якщо іншийз батьківухиляється відсплати аліментів; в)одинокі матері(батьки),які маютьдитину вікомдо чотирнадцятироків абодитину зінвалідністю; г)члени малозабезпеченоїчи багатодітноїсім`ї; ґ)особа,яка дієв інтересахмалолітніх чинеповнолітніх осібта осіб,які визнанісудом недієздатнимичи дієздатністьяких обмежена;або 3)предметом позовує захистсоціальних,трудових,сімейних,житлових прав,відшкодування шкодиздоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, наведеними правовими нормами ЦПК України та Закону України«Про судовийзбір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити або розстрочити останнім сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення. При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та за наявності клопотання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

При здійсненні правосуддя, суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Верховний Суд у постанові від 6 березня 2019 року у справі № 805/1248/18-а зазначив, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони. Визначення майнового стану сторони є оціночним критерієм та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Отже, чинним законодавством визначено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що позивачем на обґрунтування неможливості сплати ними судового збору надано суду довідку про доходи за період з 01.07.2024 по 31.12.2024 включно, сума доходу за який складає - 37260,48 грн. Однак, оскільки предметом спору є захист майнових прав позивача, розмір судового збору не перевищує 5 % доходу позивача за попередній рік, тому відсутні підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 % від ціни позову, але не менше ніж 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про державнийбюджет Українина 2025рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць 3028 грн., отже сума судового збору, який підлягає сплаті, становитиме 1 % від ціни позову, але не менше ніж 1211,20 грн. та не більше ніж 15140 грн. Позивачем в позовній заяві суму позову не зазначено, будь-яких розрахунків не наведено. Таким чином, сума судового збору, що має бути сплачена при зверненні до суду із зазначеним позовом, може бути обрахована лише після визначення ціни позову позивачем.

Таким чином, позивачеві потрібно усунути зазначені недоліки, а саме надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору за вимогу майнового характеру.

Надати позивачу реквізити для зарахування надходжень до державного бюджету: отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача: UA598999980313111206000005658, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

За змістом ч. 1 ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, залишається без руху, про що постановляється ухвала з зазначенням недоліків позовної заяви, способу і строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи допущені при подачі позовної заяви недоліки, таку позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз`яснити позивачу, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається не поданою і повертається позивачу.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державного нотаріуса Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Фединої Аліни Михайлівни про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків терміном десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.О. Соловйова