Рішення

від 08.01.2025 по справі 439/1735/24

БРОДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/1735/24

Провадження № 2/439/43/25

08 січня 2025 року м. Броди

Бродівський районний суду Львівської області у складі

головуючого судді Войтюк Т.Л.,

за участю секретаря судового засідання Полінчук С.-Е.А.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

представник позивача адвокат Куць В.В.

представник відповідача адвокат Гаврилюк Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро»</a>, про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,

у с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами до відповідача ТОВ «Броди Агро», в яких просив суд стягнути з відповідача на користь позивача матеріальне відшкодування моральної шкоди у розмірі 150000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 06 травня 2021 року приблизно о 22 годині 00 хвилин на сімнадцятому кілометрі автомобільної дороги сполученням «Броди-Лешнів», ОСОБА_2 , керуючи автомобільним транспортним засобом марки «SkodaKodiaq», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись у напрямку міста Броди Львівської області, здійснив наїзд на пішохода - ОСОБА_3 . За результатами дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події.

Позивач вказує, що описана дорожньо-транспортна пригода відбулася за участю автомобільного транспортного засобу марки «SkodaKodiaq», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Броди Агро». Водій вищевказаного транспортного засобу ОСОБА_2 на час дорожньо-транспортної пригоди виконував трудові обов`язки директора ТОВ «Броди Агро».

Позивач вказує, що шкода, яка завдана життю ОСОБА_3 , є прямим причинним наслідком дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 06 травня 2021 року, за участю автомобільного транспортного засобу, володільцем якого є відповідач.

ОСОБА_3 є сином позивача. Після смерті сина, у нього погіршився психологічний, психічний та загальний стан здоров`я, а саме: з`явився підвищений тиск, підвищений рівень цукру, постійний депресивний стан. Позивачу завдано глибинних душевних та психічних страждань, у зв`язку із втратою сина.Відтак, позивач змушений звернутися до суду задля матеріального відшкодування заподіяної йому розміру моральної шкоди. Моральну шкоду позивач оцінює в 150000,00 грн, які просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 15 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі. 12 вересня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 10 жовтня 2024 року.

Представник відповідача подав відзив в якому зазначив, що пішохід ОСОБА_3 , під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 06 травня 2021 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, грубо порушив правила дорожнього руху, що покликані забезпечити безпечний для життя та здоров`я рух пішоходів. В умовах темної пори доби, рухався по проїзній частині дороги спиною до попутного руху транспорту. Перебуваючи напівбоком спиною до попутного руху транспорту, створив перешкоду руху автомобільному транспортному засобу, який рухався з дотриманням правил дорожнього руху і в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з його вини, помер.

Представник відповідача мотивує, що ОСОБА_3 , внаслідок власної грубої необережності, спричинив дорожньо-транспортну пригоду. Окрім цього, відповідач додає, щойого страховиком: Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» було здійснено страхову виплату позивачу у розмірі 90000,00 грн. Крім того, в лютому 2023 року ТОВ «Броди Агро» отримало позов від матері потерпілого - ОСОБА_4 та згідно з Рішенням Бродівського районного суду Львівської області позов задоволено частково, а саме задоволено стягнути з ТОВ «Броди Агро» на користь матері моральну шкоду в сумі 150000,00 грн.

Відтак, на думку представника відповідача, враховуючи глибину психологічних страждань позивача, останньому необхідно компенсувати у матеріальному еквіваленті заподіяну моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити. Представник позивача вказує, що необережність потерпілого (пішохода) не є підставою для покладення на нього відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. Додає, що за правилами ч.2 ч.5 ст. 187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Просить відхилити доводи відповідача у відзиві на позовну заяву та задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, з підстав що наведені в позові, просив вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача - адвокат Гаврилюк Є.О., позов визнав частково в сумі 15000,00 грн, надав пояснення, які відповідають змісту відзиву на позовну заяву.

Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши показання свідків, пояснення сторін та їх представників, суд установив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 30 вересня 2021 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером: 12021140000000382 від 07 травня 2021 рокуза ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України, встановлено, що 06 травня 2021 року приблизно о 22 годині 00 хвилин на сімнадцятому кілометрі автомобільної дороги сполученням «Броди-Лешнів», ОСОБА_2 , керуючи автомобільним транспортним засобом марки «SkodaKodiaq», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись у напрямку міста Броди Львівської області, здійснив наїзд на пішохода - ОСОБА_3 . За результатами дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди. Причиною настання вищеописаної дорожньо-транспортної пригоди слугували обставини, які пов`язані із діями пішохода ОСОБА_3 . Унаслідок таких дій виникла об`єктивна неможливість виявити пішохода для водія вказаного автомобільного транспортного засобу на відстані, із якої він вже був позбавлений технічної можливості уникнути наїзду шляхом своєчасного екстреного гальмування (а.с. 108-109).

На момент дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 06 травня 2021 року приблизно о 22 годині 00 хвилин на сімнадцятому кілометрі автомобільної дороги сполученням «Броди-Лешнів», водій автомобільного транспортного засобу марки SkodaKodiaq», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах із ТОВ «Броди Агро» та виконував відповідні трудові обов`язки, що підтверджується наданою суду копією витягу із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 17-21).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 07 травня 2021 року (а. с.9).

Судом встановлено, що позивач у справі ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 (а. с. 8).

Відповідно до медичних документів, ОСОБА_1 періодично проходить лікування в гастроентеролога, звертався до лікаря у зв`язку із порушенням сну та тривогами (а.с. 22-27).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 надала суду показання про те, що ОСОБА_1 після дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинув його син змінився, став менше спілкуватися, хвилюється, у нього піднімається тиск. Свідок ОСОБА_5 вказала, що померлий син позивача працював за кордоном, приїжджав до дому з рідка, проте допомагав батькам.

Також, свідок ОСОБА_6 надав суду показання з приводу того, що його брат ОСОБА_1 після загибелі сина змінився. Брат зажурився, у нього піднявся тиск. Вказав, що загиблий син позивача проживав закордоном, проте кожен рік приїжджав до батьків. У позивача є ще один син.

Позивач вважає, що внаслідок загибелі сина у дорожньо-транспортній пригоді, йому завдана моральна шкода, відшкодовувати яку має відповідач ТОВ «Броди Агро» так як є роботодавцем ОСОБА_2 . З приводу чого звернувся до суду за захистом свого права.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Враховуючи характер спірних правовідносин, між сторонами виник спір з приводу деліктних зобов`язань, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

У статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 1167 ЦК України, якщо моральної шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, така моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Згідно з частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (обов`язків).

Відповідно до частин другої та п`ятої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) зазначено, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом (частина друга статті 1193 ЦК України).

Відсутність обвинувального вироку чи наявність постанови слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 286 КК України не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності та не звільняє відповідача від обов`язку доказування своєї невинуватості. Таким чином, закон містить вказівку на перерозподіл доказування та зобов`язує саме відповідача довести, що шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, було спричинено внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, тобто не з його вини. Разом із тим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела. Незалежно від вини фізичної особи відшкодовується завдана нею і моральна шкода, у тому числі, якщо шкоди завдано ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (ч. 2 ст. 1167 ЦК України).

Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 263 ЦК України непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за таких умов подія.

Непереборна сила - це подія, об`єктивно невідворотна за певних умов не тільки для цього заподіювача шкоди, а й для інших осіб при осягненому рівні розвитку науки і техніки; надзвичайна подія, яка не може бути передбачена заподіювачем шкоди; завжди зовнішня подія по відношенню до діяльності заподіювача шкоди; подія, яка не повинна бути причинно пов`язана з джерелом підвищеної небезпеки. Шкідливі властивості самого джерела підвищеної небезпеки непереборною силою не є.

Під умислом потерпілого слід розуміти усвідомлене бажання особи заподіяти шкоду. При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними.

Груба необережність потерпілого є підставою тільки для зменшення розміру відшкодування потерпілому за рахунок володільця джерела підвищеної небезпеки, однак не тягне за собою відповідальності потерпілого за заподіяння шкоди транспортному засобу.

Перед потерпілим несуть обов`язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою (частина друга статті 1193 ЦК України), у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дій, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).

Причиною загибелі ОСОБА_3 стали тупі травми голови, спричинені джерелом підвищеної небезпеки, у зв`язку зі здійсненням його експлуатації (за недоведеності умислу потерпілого або існування обставин непереборної сили).

Оскільки володільцем автомобіля «SkodaKodiaq», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , яким завдано травми ОСОБА_3 є ТОВ «Броди Агро», суд, дійшов висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності з відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 як батьку загиблого ОСОБА_3 в силу вимог ст. 1172, 1182 ЦК України.

Однак, як свідчать обставини справи, зокрема результати проведеного досудового розслідування, що викладені у дослідженій судом копії постанови про закриття кримінального провадження від 30 вересня 2021 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером: 12021140000000382 від 07 травня 2021 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України, суд приходить до переконання, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 06 травня 2021 року приблизно о 22 годині 00 хвилин на сімнадцятому кілометрі автомобільної дороги сполученням «Броди-Лешнів» сталася за результатом допущення грубої необережності пішоходом ОСОБА_3 , що було ускладнено ступеням алкогольного сп`яніння, через що в момент пересікання автодороги справа на ліво по діагоналі не зміг контролювати свою подальшу поведінку. Окрім цього, водієм автомобіля марки «SkodaKodiaq», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , не порушено жодних вимог Правил дорожнього руху України. За встановлених обставин справи, останній був позбавлений технічної можливості уникнути зіткнення із загиблим.

Така поведінка загиблого не звільняє відповідача від цивільно-правової відповідальності, однак підлягає врахуванню судом при визначенні розміру відшкодування.

Смертю пішохода ОСОБА_3 позивачу ОСОБА_1 завдано моральну шкоду, яка пов`язана з хвилюваннями та моральними стражданнями через передчасну смерть сина, порушенням укладу його життя. Факт загибелі ОСОБА_3 є безумовним свідченням глибини та тривалості моральних страждань позивача, оскільки людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Позивач був змушений докладати певних зусиль для відновлення свого порушеного права. Враховуючи його емоційний стан, відновлення порушеного права для позивача було пов`язано із душевними стражданнями. Сукупність вказаних факторів свідчить про те, що позивачу була спричинена моральна шкода.

Окрім цього, позивач, як батько, фактично позбавлений можливості на підтримку з боку сина, його участі в його житті та спілкуванні, що спричиняло ОСОБА_1 сильних психологічних страждань, які безумовно заподіюють моральної шкоди.

З огляду на викладене, суд, враховуючи допущену грубу необережність самим ОСОБА_3 , виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, визначає розмір моральної шкоди у сумі 120000,00 грн, що є ймовірною компенсацією втрат позивача.

Зазначений розмір моральної шкоди відображає глибину та тривалість моральних страждань позивача та є обґрунтованим.

Суд не бере до уваги медичну документацію додану до позовної заяви, як на підтвердження погіршення психологічного, психічного та загального стану здоров`я позивача. Вказаними документами не доведено наявність гастроентерологічного захворювання ОСОБА_1 , підвищення тиску та рівня цукру внаслідок страждань перенесених позивачем через загибель сина, а не інших чинників у тому числі й вікових.

На підстави викладеного вище, суд задовольняє позов частково і стягує з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро»</a> на користь позивача ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 120000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи, що позивач при зверненні до суду звільнений від сплати судового збору за позовними вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи на підставі п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», то з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави у сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро»</a> на користь ОСОБА_1 суму завданої моральної шкоди у розмірі 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро»</a> на користь держави судовий збір у сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Броди Агро»</a>, місце знаходження: Львівська область, Золочівський район, село Шнирів, вулиця Шкільна, 34, ЄДРПОУ: 35116440.

Повне судове рішення складене 17 січня 2025 року.

Суддя Т.Л. Войтюк