Ухвала

від 17.01.2025 по справі 485/2486/24

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 485/2486/24

Провадження № 4-с/485/1/25

УХВАЛА

іменем України

17 січня 2025 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючий суддя Соловйов О.В.,

секретар судового засіданняГусарова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи:Перший відділДержавної виконавчоїслужби уБаштанському районіМиколаївської області,Товариство зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "Кредит-Капітал",який єправонаступником Публічногоакціонерного товариства"ДельтаБанк", на бездіяльність Першого відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та зобов"язання вчинити дії щодо зняття арешту з коштів боржника,

встановив:

12 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Снігурівського районного суду Миколаївської області зі скаргою на бездіяльність Першого відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та зобов"язання вчинити дії щодо зняття арешту з коштів боржника.

В обґрунтування скарги зазначила, що 08 червня 2007 року між нею та АТ "Дельта Банк" було укладено кредитний договір № 004-14091-080607. У 2014 році Снігурівським районним судом Миколаївської області винесено рішення про стягнення з неї на користь АТ "Дельта Банк" боргу в сумі 11290,08 грн та 03 березня 2014 року видано виконавчий лист №2/485/1071/13. 21 квітня 2015 року державним виконавцем органу державної виконавчої служби Снігурівського районного управління юстиції Колісниченко Р.С. в межах виконавчого провадження № 46529530 винесено постанову про арешт коштів боржника на підставі зазначеного виконавчого листа. У червні 2024 року у відділені АТ КБ "Приват Банк" їй стало відомо, що на її рахунки накладено арешт. Згідно Єдиного реєстру боржників відомості щодо неї відсутні. За звернення до Першого відділу Державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області, який є правонаступником Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області з заявою про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій та зняття арешту з рахунків, нею отримано відповідь про те, що виконавче провадження № 46529530 завершено 24 квітня 2015 року, на виконанні у відділі будь-які виконавчі провадження відносно неї не перебувають, водночас підстави для зняття арешту з рахунків боржника відсутні. З моменту закінчення виконавчого провадження пройшло більше дев"яти років, строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, визначені Законом України «Про виконавче провадження», як в редакції, що діяла на час закінчення виконавчого провадження, так і в чинній редакції, сплинули. Вважає, що дії державного виконавця щодо відмови у скасуванні арешту, накладеного на кошти є неправомірними.

На підставі викладеного, просить зобов"язати Перший відділ державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) скасувати арешт з її коштів, що містяться на рахунках: ТВБВ №10014/058 філії МОУ ВАТ "Державний Ощадний Банк України" смт. Березнегувате, вул. Леніна, 97, ПАТ КБ "Приват Банк" м. Дніпропетровськ, вул. Набережної Перемоги, 50, АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, вул. Лєскова, 9, накладеного в рамках виконавчого провадження № 46529530 постановою державного виконавця державної виконавчої служби Снігурівського районного управління юстиції Колісниченко Р.С.

Учасники в судове засідання не з`явилися.

Заявницею ОСОБА_1 разом зі скаргою подано заяву про розгляд скарги у її відсутності.

Представники Першого відділу Державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" в судове засідання не з`явилися про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України,неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали скарги, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно дост. 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження"виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження"виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного устатті 3 цього Законуза заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У відповідності до ст. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановленихст. 82 цього Кодексу.

Так з матеріалів справи встановлено, згідно даних АСВП (спецрозділ) у Снігурівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області перебували виконавчі провадження (а.с. 12-21):

- ВП № 43336583 від 15 травня 2014 року на підставі виконавчого листа №2/485/1071, виданого Снігурівським районним судом Миколаївської області 03 березня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості 10207,80 грн. Стан виконавчого провадження на дату отримання інформації 07 листопада 2024 року - завершено 27 серпня 2014 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (відсутність у боржника майна);

- ВП № 44924146 від 01 жовтня 2014 року на підставі виконавчого листа №2/485/1071, виданого Снігурівським районним судом Миколаївської області 03 березня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості 10207,80 грн. Стан виконавчого провадження на дату отримання інформації 07 листопада 2024 року - завершено 28 жовтня 2014 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (відсутність у боржника майна);

- ВП № 46529530 від 13 лютого 2015 року на підставі виконавчого листа №2/485/1071, виданого Снігурівським районним судом Миколаївської області 03 березня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості 10207,80 грн., а також суми виконавчого збору у розмірі1020,78 грн, всьогосума звернення стягнення 11290,08 грн. Стан виконавчого провадження на дату отримання інформації 07 листопада 2024 року - завершено 24 квітня 2015 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (відсутність у боржника майна).

В межах виконавчого провадження № 46529530 постановою державного виконавця органу державної виконавчої служби Снігурівського районного управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа №2/485/1071 від 03 березня 2014 року було накладено арешт коштів боржника ОСОБА_1 , що містяться на рахунках: всі рахунки НОМЕР_1 /058 філії МОУ ВАТ "Державний Ощадний Банк України" смт.Березнегувате, вул. Леніна, 97, ПАТ КБ "Приват Банк" м.Дніпропетровськ, вул. Набережної Перемоги, 50, АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, вул. Лєскова, 9 (а.с. 10).

Відповідно до договору № 271/К про відступлення прав вимоги від 25 червня 2020 року, ПАТ "Дельта Банк" відступив ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" право грошової вимоги до позичальників, в тому числі до боржника ОСОБА_1 (а.с. 28, 37-42).

Листом від 07 листопада 2024 року № 49719 Перший відділ Державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області, який є правонаступником Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, повідомив ОСОБА_1 про те, що станом на 07 листопада 2024 року у відділі виконавчої служби відкритих виконавчих проваджень відносно останньої не перебуває. Підстави для зняття арешту з рахунків боржника накладеного 21 квітня 2015 року відсутні (а.с. 14).

Згідно інформації з Єдиного реєстру боржників, відомості щодо ОСОБА_1 станом на 23 жовтня 2024 року також відсутні (а.с. 13).

За відомостями Автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавче провадження № 46529530 не перебуває на виконанні.

Згідно з частиною п`ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх в добровільному порядку, на час видачі виконавчого листа від 03 березня 2014 року № 2/485/1071/13 та пред`явлення його до виконання були врегульовані Законом № 606-XIV, який втратив чинність 05 жовтня 2016 року.

За змістом статті 11 Закону № 606-XIV (в редакції, що діяла на дату накладання арештів на кошти ОСОБА_1 ) державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону № 606-XIV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу згідно ізстаттею 47цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 48 цього Закону.

Згідно з пунктом 2частини першоїстатті 47Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (частина п`ята статті 47 Закону № 606-XIV).

Пунктом 8 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з частиною другою статті 50 Закону № 606-XIV у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Отже, з огляду на наведені норми Закону № 606-XIV, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, виконавче провадження не є закінченим.

Оскільки повернення виконавчого листа з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV, не позбавляє стягувача права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, тому на час повернення виконавчого листа стягувачу у державного виконавця були відсутні передбачені Законом підстави для зняття арешту з майна боржника.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 березня 2020 року у справі № 817/928/17 (адміністративне провадження № К/9901/20268/18) зазначено про те, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21) викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII).

Згідно з пунктом 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII свідчить, що положення цього Закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Вказаним пунктом Закону не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм цього Закону до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.

Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом 05 жовтня 2016 року виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

За частиною першою, другою, пунктом 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як було встановлено судом, виконавче провадження №46529530, відкрите на підставі виконавчого листа № 2/485/1071 від 03 березня 2014 року, 24 квітня 2015 року було повернуто стягувачу.

З моменту закінчення виконавчого провадження пройшло більше дев"яти років, строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, визначені Законом України «Про виконавче провадження», як в редакції, яка діяла на момент закінчення виконавчого провадження, так і в редакції, яка діє на цей час, сплинув.

Доказів того, що стягувач як первісний ПАТ "Дельта Бак", так і новий ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" зверталися з заявою про поновлення строку для пред"явлення до виконання виконавчого документу матеріали скарги не містять.

Від заінтересованої особи ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" письмових пояснень чи заперечень на скаргу до суду не надходило.

Встановивши вищенаведені обставини, оскільки зазначений виконавчий лист повторно не пред`являвся до примусового виконання, а строки його пред`явлення до виконання закінчилися, суд дійшов висновку про задоволення скарги ОСОБА_1 , так як збереження арешту, накладеного державним виконавцем з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Керуючисьст. 12, 81, 258-261, 353-355, 448, 450, 451 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи:Перший відділДержавної виконавчоїслужби уБаштанському районіМиколаївської області,Товариство зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "Кредит-Капітал",який єправонаступником Публічногоакціонерного товариства"ДельтаБанк", на бездіяльність Першого відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та зобов"язання вчинити дії щодо зняття арешту з коштів боржникая - задовольнити.

Зобов`язати Перший відділ Державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області скасувати арешт з коштів боржника ОСОБА_1 , що містяться на рахунках: НОМЕР_1 /058 філії МОУ ВАТ "Державний Ощадний Банк України" смт. Березнегувате, вул. Леніна, 97, ПАТ КБ "Приват Банк" м. Дніпропетровськ, вул. Набережної Перемоги, 50, АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, вул. Лєскова, 9, накладеного в рамках виконавчого провадження № 46529530 постановою державного виконавця державної виконавчої служби Снігурівського районного управління юстиції Колісниченко Р.С. від 21 квітня 2015 року.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 17 січня 2025 року.

Суддя О.В. Соловйов