Вирок

від 17.01.2025 по справі 466/10113/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/10113/23

Провадження № 1-кп/466/242/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2025 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження №12023142380001489 від 08.09.2023 року про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Миколаївської області Доманівського району с. Жовтневе, українця, громадянина України, розлученого, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, раніше неодноразово судимого, востаннє: 09.10.2023 Залізничним районним судом м. Львова за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік; 19.03.2024 Галицьким районним судом м. Львова за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі, 04.12.2024 постановою Верховного Суду, вирок Галицького районного суду м. Львова від 19.03.2024 скасовано, кримінальне провадження закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України

в с т а н о в и в:

обвинувачений ОСОБА_5 , 04.09.2023 приблизно о 10 год 06 хв, перебуваючи у приміщенні торгового залу магазину «АТБ-Маркет Продукти - 1093» ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 350Д, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи в умовах воєнного стану, який введено в Україні згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав з прилавку торгового залу магазину: 20 шт стартових пакетів «Київстар PP/4G/TYPE», вартістю 150 грн за 1 шт, на загальну суму 3000грн без ПДВ, які помістив в сумку, пройшов повз касове відділення, не розрахувавшись за вказаний товар та залишив приміщення магазину, чим заподів ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_5 , 06.09.2023, приблизно о 09 год 40 хв, перебуваючи у приміщенні торгового залу магазину «Сільпо-Фуд №102» ТзОВ «СІЛЬПО-ФУД», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 358А, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи в умовах воєнного стану, який введено в Україні згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, діючи повторно, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав з прилавку торгового залу магазину: 19 шт стартових пакетів «Київстар Start Sim», вартістю 120 грн без ПДВ, за 1 шт, на загальну суму 2280 грн без ПДВ, 14 шт стартових пакетів «Vodafone Super», вартістю 112 грн без ПДВ, за 1 шт, на загальну суму 1568 грн без ПДВ, 4 шт стартових пакетів «Yezzz! New», вартістю 64 грн без ПДВ за 1 шт, на загальну суму 256 грн без ПДВ, які помістив в сумку, пройшов повз касове відділення, не розрахувавшись за вказаний товар та залишив приміщення магазину, чим заподів ТзОВ «CІЛЬПО-ФУД» матеріальну шкоду на суму 4104 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.185 КК України визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті. Надав пояснення про те, що вчиняв крадіжки у зв`язку із життєвими обставинами, які склалися. У вчиненому щиро розкаюється та просить суворо не карати.

Від представників потерпілих та потерпілих надійшли на адресу суду заяви про розгляд справи без участі потерпілих.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого.

Оцінюючи покази обвинуваченого, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину повністю і об`єктивно доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід вірно кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

При обранні виду та строку покарання обвинуваченому суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до статті 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховуючи наслідки та обставини вчиненого ним злочину.

Відповідно до ст.65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші особливості справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості скоєного злочину.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

При цьому також суд враховує, що відповідно до статті 50 Кримінального кодексу України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 міру покарання, у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченого, який раніше судимий, обставиною, яка пом`якшує покарання є щире каяття обвинуваченого, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено та приходить до висновку, що йому слід призначити покарання в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано злочини у виді позбавлення волі із застосуванням статей 75, 76 Кримінального кодексу України, оскільки цей вид покарання буде мати вплив на його виправлення та попередження нових злочинів, і саме в такому випадку буде досягнута передбачена частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України мета покарання як обвинуваченим, так і іншими особами.

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Речові докази по справі, а саме: СD-R диск, наданий директором магазину «Сільпо», що за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 358А слід зберігати при матеріалах кримінального провадження №12023142380001489 від 08.09.2023 року.

Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Залізничного районного суду міста Львова від 09.10.2023 у справі №462/7766/23 більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, остаточно призначити покарання ОСОБА_5 у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ч.1 п.п. 1, 2 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 обов`язки, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч.3 п. 2 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази по справі, а саме: СD-R диск, наданий директором магазину «Сільпо», що за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 358А зберігати при матеріалах кримінального провадження №12023142380001489 від 08.09.2023 року.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 з-під варти в залі судового засідання.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України.

Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.

Суддя ОСОБА_1