Рішення

від 15.01.2025 по справі 756/16063/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/16063/24

Провадження № 2-а/756/54/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа головний спеціаліст-інспектор з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва Філіппов Павло Володимирович, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом, у якому просив скасувати постанову головного спеціаліста-інспектора з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва Філіппова Павла Володимировича серії 2КІ №0000174790 від 13 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.152-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Позовна заява обґрунтована тим, що 13.12.2024 року на паркувальному майданчику у м. Києві на просп. Оболонському 14-16, 13-9-а (ТРЦ «Дрімтаун») на лобовому склі належного позивачу автомобіля Honda CRV, номерний знак НОМЕР_1 , було залишено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності згідно з постановою серії 2КІ №0000174790, яка складена 13.12.2024 року о 18:53:22 головним спеціалістом - інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Філіпповим Павлом Володимировичем, згідно з якою позивача притягнуто до адміністративної відповідності за порушення вимог дорожнього знаку 5.43 з табличкою 7.14 Правил дорожнього руху та вчинення адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, оскільки транспортний засіб було залишено на майданчику для платного паркування без оплати паркування та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500,00 грн.

За твердженням позивача, він не вчиняв порушень правил паркування транспортних засобів, оскільки є учасником бойових дій та в цей вечір 13.12.2024 року супроводжував особу з інвалідністю - свого сина ОСОБА_2 , а отже має право на користування відповідними пільгами, передбаченими законодавством для учасників бойових дій та супроводжуючих осіб з інвалідністю.

Ухвалою суду від 24 грудня 2024 року було відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26 грудня 2024 року від відповідача Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з тим, що до позовної заяви не додано копії оскаржуваної постанови, а постанова від 13.12.2024 серії 2КІ № 0000174790 складена щодо іншої особи, оскільки в ній зазначено « ОСОБА_1 ».

26 грудня 2024 року від відповідача Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшло клопотання про виключення його як відповідача з кола учасників справи у зв`язку з тим, що функції щодо здійснення контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оплати вартості послуг з паркування транспортних засобів передано до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

02 січня 2025 року від відповідача Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відзив обґрунтований тим, що порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі несплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування, є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 152-1 КУпАП. Як вбачається з матеріалів фотофіксації документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом відсутній.

Також, відповідач зауважив, що на автомобілі був відсутній знак «Водій з інвалідністю», а також документи, що посвідчують право на безоплатне паркування транспортного засобу, передбачені п. 4 Порядку надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 585, які розміщені в салоні авто на видному місці.

Крім того, пільгами щодо паркування особи, визначені в ч. 3 п. 17.11.1 Правил благоустрою міста Києва, мають користуватися виключно на зарезервованих спеціальних місцях для паркування.

02 січня 2025 року від позивача надійшли заперечення проти клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки на його думку, невідповідність зазначеного у постанові прізвища його анкетним даним свідчить лише про відсутність у відповідача об`єктивної інформації.

13 січня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач звернув увагу, що матеріали справи містять постанову у справі про адміністративне правопорушення, яку було надано відповідачем, а також той факт, що відповідач визнав наявність у нього пільг, передбачених для учасника бойових дій та водія, який здійснює перевезення особи з інвалідністю, та відсутність вільних паркувальних місць на майданчику, де позивач мав би можливість припаркувати свій транспортний засіб з урахуванням наявних пільг

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Постановою головного спеціаліста-інспектора з паркування управління (інспекціі) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва Філіппова Павла Володимировича серії 2КІ №0000174790 від 13 грудня 2024 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.152-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 152-1 КУпАП порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.

Згідно з приміткою до ст. 152-1 КУпАП під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).

Суб`єктом згаданого правопорушення є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування).

Відповідно п. 17.11.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року №1051/1051, (з урахуванням змін, внесених рішенням Київської міської ради від 23.09.2021 № 2393/2434) правом безкоштовного паркування користуються:

- спеціальний автотранспорт із службовими державними номерними знаками під час виконання прямих службових обов`язків у зоні місць для платного паркування (прокуратури, МВС, СБУ, пожежної охорони, швидкої допомоги, аварійний спецавтотранспорт міських комунальних служб тощо);

- особи з інвалідністю внаслідок війни та прирівняні до них особи з інвалідністю з дитинства, та особи з інвалідністю внаслідок загального захворювання;

- ветерани Великої Вітчизняної війни та інших локальних воєн;

- громадські організації осіб з інвалідністю, підприємства, установи, організації, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, що є власниками транспортних засобів і перевозять осіб з інвалідністю;

- особи, що мають статус учасника бойових дій і прирівняних до них, а також члени сімей загиблих (померлих) осіб (виключивши звідти: «що мали статус учасника бойових дій»), які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.

Позивач має статус ветерана війни - учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 17 грудня 1999 року. Зазначена обставина також не ставилася під сумнів відповідачами.

Таким чином, позивач належить до кола осіб, які мають право на безкоштовне паркування згідно з положеннями Правил благоустрою.

Як зазначено у постанові, позивача притягнуто до відповідальності за залишення на майданчику для платного паркування без оплати паркування, разом з тим ОСОБА_1 як особа, яка має право на безкоштовне паркування, не мав обов`язку оплачувати паркування.

Відповідно до п. 30 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1342, під час паркування на майданчику для платного паркування користувач сплачує вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування згідно з тарифом, установленим виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у порядку і межах, визначених законодавством, з урахуванням переліку основних послуг з утримання майданчиків для платного паркування.

Отже, Правилами передбачені повноваження виконавчих органів міських рад визначати особливості оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування.

Пункт 26 Правил визначає коло обов`язків користувача майданчиків:

- поставити транспортний засіб на місце для паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також з дотриманням вимог цих Правил і Правил дорожнього руху;

- сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування;

- розмістити на час паркування на майданчиках для паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки;

- після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено.

Відповідач Департамент територіального контролю м. Києва, пославшись на системний аналіз згаданих норм, зазначив, що автомобіль позивача не дозволяє ідентифікувати його власника або водія як особу, яка має передбачені законом пільги, пов`язані зі статусом учасника бойових дій. Разом з тим, відповідачем не зазначено конкретним норм, якими визначено форму та порядок такої ідентифікації.

Суд враховує позицію відповідача, що згідно з п. 5 Порядку надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 585, транспортний засіб, водій якого має право безкоштовного паркування як особа, зазначена у ч. 6 ст. 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", в лівому нижньому куті лобового скла має містити розпізнавальний знак "Водій з інвалідністю".

Разом з тим, аналогічні вимоги щодо осіб, які мають таке право згідно з Правилами благоустрою (учасники бойових дій), ані Правилами благоустрою, ані іншими нормативно-правовими актами не передбачені.

На переконання суду, Київська міська рада, встановивши пільги щодо безоплатного паркування для певної категорії осіб не вправі в особі Департаменту транспортної інфраструктури її виконавчого органу притягати таких осіб до відповідальності за правопорушення, пов`язані із реалізацією встановлених пільг, оскільки це свідчитиме про грубе порушення принципу належного урядування.

Суд наголошує, що неналежне встановлення порядку користування пільгою не може позбавляти особу права на використання такої. Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Лелас проти Хорватії", держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також відповідачем не доведена фактична наявність на зазначеному паркувальному майданчику зарезервованих місць для безоплатного паркування, які б дозволяли особі, яка має пільги, безперешкодно ідентифікувати їх та реалізувати своє право на безкоштовне паркування. Надані відповідачем фотознімки паркувального майданчику відомості щодо наявності таких місць не містять.

Суд не вважає обґрунтованими посилання відповідача на відсутність у ОСОБА_1 права звернення до суду через зазначення у постанові іншого прізвища, адже невідповідність прізвищ є очевидною технічною помилкою та не спростовує факту притягнення позивача до адміністративної відповідальності, адже інші анкетні дані, зазначені у постанові (ім`я та по батькові, дата народження, відомості про належний йому транспортний засіб), дозволяють ідентифікувати особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, що, відповідно, безпосередньо впливає на його права.

Правовою позицією Верховного Суду, викладеною у справі №742/2298/17 від 17.09.2020, визначено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу, який уповноважений такі стягнення накладати. Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Таким чином належним відповідачем у справі є Департамент територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), адже саме його посадова особа головний спеціаліст - інспектор з паркування Філіппов П.В., діючи від імені Департаменту, винесла оскаржувану постанову.

При цьому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про виключення неналежного відповідача, адже, як зазначив Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2018 року у справі № 803/1252/17, у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред`явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то ця обставина є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, враховуючи, що суд встановив наявність у позивача права на безкоштовне паркування, він звільнений від обов`язку його оплати, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП. Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи наведені висновки, з огляду на положення ч. 1 ст. ст. 139 КАС України, судові витрати у розмірі 95 грн, пов`язані із вчиненням процесуальних дій, підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», а тому, з суб`єкта владних повноважень підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5-7, 9, 77, 241-246, 268, 286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа головний спеціаліст-інспектор з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва Філіппов Павло Володимирович, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову головного спеціаліста-інспектора з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва Філіппова Павла Володимировича серії 2КІ №0000174790 від 13 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.152-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 95 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судовий збір у розмірі 605,60 грн на користь держави.

У задоволенні позовних вимог до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - відмовити.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1: Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ЄДРПОУ 37405285, адреса: м. Київ, вул. Леонтовича, 6.

Відповідач 2: Департамент територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ЄДРПОУ 34926981, адреса: м. Київ, вул. Дегтярівська, 31.

Третя особа: головний спеціаліст-інспектор з паркування управління (інспекціі) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва Філіппов Павло Володимирович, адреса: м. Київ, вул. Дегтярівська, 31.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Пукало