Постанова

від 09.01.2025 по справі 914/1701/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2025 р. Справа №914/1701/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.

суддівГалушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмарт СМ»

на рішення Господарського суду Львівської області від 24.09.2024 (повний текст рішення складено 25.09.2024, суддя Іванчук С.В.)

у справі №914/1701/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецька фірма «Трюфф Роял», м. Дніпро;

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмарт СМ», с. Ставчани, Львівський р-н, Львівська обл.;

про стягнення 306081,04грн заборгованості

за відсутності представників сторін

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецька фірма «Трюфф Роял» (далі ТОВ «Трюфф Роял») 02.07.2024 звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмарт СМ» (далі ТОВ «Транс СМ») 306081,04 грн заборгованості за невиконання в повному обсязі зобов`язань, які виникли за договором поставки за № 110123/02П, в частині здійснення оплати за поставлений товар.

Господарський суд Львівської області в рішенні від 24.9.2024 позовні вимоги ТОВ «Трюфф Роял» задоволив; з ТОВ «Трансмарт СМ» на користь позивача стягнув 306081, 04 грн заборгованості та за рахунок відповідача відшкодував позивачу судовий збір.

Задовільняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар підтверджена актом звіряння взаємних розрахунків за № 224 від 03.06.2024 за період з січня 2023 по травень 2024, який підписаний двома сторонами та скріплений відтисками їх печаток. Разом з тим, місцевий господарський суд відхилив доводи відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки до справи не додано доказів звернення відповідача до позивача з відповідною заявою про зарахування зустрічних вимог.

Відповідач не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду та оскаржив його в апеляційному порядку, позаяк вважає, що судом першої інстанції не було враховано таких обставин:

-апелянт наголошує на додатку №6 «Особливі (додаткові умови поставки» до договору поставки №110123/02П від 11.01.2023, в п. 2.10 якого сторони обумовили, що покупець надає постачальникові логістичні послуги, за які постачальник сплачує покупцеві 3% від вартості поставленого товару. Водночас, в п.4 додатку №6 передбачено, що покупець має право зменшити суми оплати постачальникові за товар на вартість послуг які не оплачені постачальником. Так, апелянт зазначає, що відповідно до акта звірки взаємних розрахунків за № БУ-930 від 05.08. 2024, у ТОВ «Трюфф Роял» наявна заборгованість перед ТОВ «Трансмарт СМ» в сумі 10232,52 грн, про наявність якої під час розгляду справи судом першої інстанції, від позивача не поступило жодних заперечень. Відтак, відповідач вважає, що позивач мовчазною згодою, фактично, підтвердив таку заборгованість. З огляду на вказане, відповідач вважає, що розмір основного боргу має бути зменшеним на 10232,52 грн та становити 295848,52 грн.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи відповідача та заначив, що на виконання умов вказаного договору за період з 01 січня 2023 року по 31 травня 2024 року, забезпечив поставку відповідачеві товарів на загальну суму 599431,68 грн, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період січень 2023 травень 2024 між ТОВ «Українсько-Німецька фірма «Трюфф Роял» та ТОВ «Трансмарт СМ», а також видатковими накладними, підписаними сторонами без зауважень чи заперечень. Внаслідок здійснення лише часткової оплати, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 306081,04грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків №224 від 03.06.2024, який підписано обома сторонами та скріплено їх печатками без жодних зауважень чи заперечень, отже визнається ними. Згідно позиції Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №916/1727/17 від 04.12.2019 акти звірки взаємних розрахунків, підписані уповноваженою особою відповідача (боржника) є доказами, що свідчать про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед позивачем боргу. Відповідно, станом на день прийняття рішення суду доказів щодо оплати заборгованості відповідачем не надано, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить саме 306081,04 грн. Таким чином, позивач не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та, відповідно, задоволення вимог апеляційної скарги відповідача.

Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду.

08.01.2025 від представника позивача надійшла заява, в якій останній просить суд розглянути справу за відсутності позивача та просить відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

09.01.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший час.

Розглянувши вказане клопотання судова колегія вирішила відмовити в задоволенні такого, позаяк заявником не обґрунтовано причин необхідності відкладення розгляду справи та не долучено жодних доказів на підтвердження поважності обставин неможливості забезпечення участі уповноваженого представника в судове засідання.

З огляду на строк розгляду апеляційної скарги, передбачений ст. 273 ГПК України, враховуючи, що ухвалою суду апеляційної інстанції участь уповноважених представників сторін обов`язковою не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу ТОВ «Трансмарт СМ» за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, з огляду на наступне:

11.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-Німецька фірма «Трюфф Роял» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансмарт СМ» (покупець) було укладено договір поставки № 110123/02П (далі договір), за умовами якого постачальник зобов`язався поставляти, а покупець приймати та оплачувати товар найменування, асортимент і ціна якого вказана в додатку №1 «Специфікація», який є невід`ємною частиною цього договору. Вартість договору складається з вартості товарів, придбаних покупцем за даним договором (п. 1.1, 1.2, 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.8 договору зобов`язання по поставці вважаються виконаними з моменту передачі товару і повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів покупцеві згідно з умовами цього договору та чинного законодавства України. Замовлення вважається виконаним, а постачальник вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, якщо він здійснив поставку товарів: в узгоджений із покупцем день і час; в асортименті і кількості, згідно із замовленням; за цінами, затвердженими сторонами в специфікації; з повним пакетом супровідної документації; в повній відповідності з чинним законодавством України і умовами даного договору.

За приписами п. 3.2 договору приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем в місці поставки товару в момент отримання товару від постачальника на підставі супровідних документів. Покупець має право прийняти товар без спеціальної перевірки за якістю, якщо товари знаходяться в спеціальній тарі та упаковці без явних видимих дефектів.

Якщо при передачі товару покупцеві буде виявлено невідповідність товару вимогам цього договору, покупець, у відповідності до п. 3.3 договору, має право відмовитися від отримання даного товару, зробивши відповідну позначку в накладній. Даний випадок трактується як невиконання зобов`язань з поставки товару у встановлений строк.

Згідно з п. 3.7 договору разом з товаром постачальник зобов`язаний пред`явити наступні супровідні документи: товарно-транспортну накладну; видаткову накладну; посвідчення якості товару; рішення про реєстрацію потужності або експлуатаційний дозвіл; інші документи на товар, надання яких передбачено законодавством України. Дані документи постачальник зобов`язаний надати покупцю при першій поставці товару, при всіх наступних поставках на вимогу покупця.

За умовами п. 3.12 право власності на поставлений товар переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару і підписання сторонами товаросупровідних документів. Датою поставки товару вважається дата підписання покупцем товаро-транспортної та видаткової накладної. У разі відмови від приймання товару складається акт розбіжностей у порядку, передбаченому цим договором, із зазначенням причини відмови від приймання (п. 3.12 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору ціна на товар визначається на підставі узгодженої сторонами специфікації та може бути змінена виключно за попереднім погодженням з покупцем не більше, ніж один раз на місяць і не більше, ніж на 5% від поточної ціни. Постачальник зобов`язаний скерувати покупцю пропозицію про зміну ціни за 14 календарний день до моменту зміни. Нова ціна починає діяти з дати, зазначеної в специфікації. У разі збільшення закупівельної ціни покупець має право відмовитися від подальших закупівель товару.

Оплата товару, у відповідності до п. 6.5 договору, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів з дня поставки товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Оплата товару, що поставляється в нову торгову точку покупця, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів з дня першої поставки товару в нову торгову точку або РЦ.

Оплата здійснюється за вирахуванням сум, які підлягають оплаті постачальником покупцю згідно умов договору поставки (з додатками та додатковими договорами) та вартості залишків постачальника у покупця згідно внутрішнього обліку покупця (п. 6.5.2 договору).

За умовами п. 6.6 договору вимога постачальника по оплаті поставленого товару може бути припинена шляхом зарахування вимог покупця по оплаті поверненого товару або товару, що підлягає поверненню постачальнику, вимог покупця по оплаті послуг, зазначених в додатку №6 до цього договору, вимог покупця по оплаті штрафів, інших зустрічних вимог покупця за цим договором і іншими договорами, які укладені між сторонами. Залік здійснюється за письмовою заявою покупця, спрямованою на поштову адресу постачальника.

Відповідно до п. 6.8 договору сторони проводять звірку розрахунків по здійснених поставках товару, для чого покупець готує проект акта звірки і направляє його постачальнику. У разі ненадходження від постачальника узгодженого акта звірки протягом 10 календарних днів з дати направлення або мотивованих заперечень в той же термін, акт звірки вважається узгодженим постачальником, а суми розрахунків - підтвердженими. Постачальник зобов`язаний щомісяця проводити звірку по товару і щоквартально по штрафах. Акти звірки по товару і штрафах передаються по електронній пошті, вказаній в додатку №4/1 до договору або за допомогою системи ЕDІ. У разі безпідставної відмови, в тому числі у вигляді мовчазної бездіяльності постачальника від підписання акту протягом 10-и календарних днів з моменту надання документів спрямовані покупцем на електронну адресу постачальника акти вважаються підписаними з обох сторін.

Вказаний договір, за умовами п. 11.1, набув чинності з моменту його підписання сторонами і діє до « 31 грудня» 2023р. У разі, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення терміну дії цього договору жодна зі сторін в письмовій формі не заявить про його розірвання, договір автоматично пролонговується на кожний наступний рік.

17.01.2023 сторонами було укладено протокол узгодження розбіжностей до договору поставки № 110123/02П від 11.01.2023, який є додатком № 9 до вказаного договору та є невід`ємною частиною вказаного договору. У вказаному протоколі розбіжностей сторони узгодили змінити деякі пункти договору та виклали їх в такій редакції:

п. 6.1 «Ціна на товар визначається на підставі узгодженої сторонами специфікації та може бути змінена виключно за попереднім погодженням з покупцем не більше, ніж один раз на місяць і не більше, ніж на 10% від поточної ціни. Постачальник зобов`язаний скерувати покупцю пропозицію про зміну ціни за 14 календарний день до моменту зміни. Нова ціна починає діяти з дати, зазначеної в специфікації. У разі збільшення закупівельної ціни покупець має право відмовитися від подальших закупівель товару»;

п. 6.5.2 «Оплата здійснюється за вирахуванням сум, які підлягають оплаті постачальником покупцю згідно умов договору поставки (з додатками та додатковими договорами)»;

п. 6.6 «Вимога постачальника по оплаті поставленого товару може бути припинена шляхом зарахування вимог покупця по оплаті поверненого товару або товару, що підлягає поверненню постачальнику, вимог покупця по оплаті послуг, зазначених в додатку №6 до цього договору, вимог покупця по оплаті штрафів, інших зустрічних вимог покупця за цим договором і іншими договорами, укладеними між сторонами. Залік здійснюється за письмовою заявою покупця, спрямованому на поштову адресу постачальника за умови узгодження з постачальником».

Окрім вказаного додатку, сторонами було також підписано особливі умови поставки товару, що є додатком № 6 до договору поставки № 110123/02П від 11.01.2023, відповідно до п. 1 якого покупець надає постачальнику додаткові умови поставки по просуванню і передпродажної підготовки товарів постачальника в своїх торгових точках.

Відповідно до п. 2.10 додатку № 6 покупець надає постачальнику логістичні послуги (приймання і розміщення партій товарів постачальника на власному складі, формування / навантаження / розвантаження дрібних партій товарів, розвезення товарів в торгові точки покупця). За надання логістичних послуг постачальник сплачує покупцеві плату в розмірі 3 % від вартості поставленого товару. Постачальник зобов`язаний сплатити зазначену послугу до 20 числа місяця після звітного.

Згідно з п. 4 додатку № 6, якщо постачальник не оплачує послуги або штрафи передбачені цим додатком, протягом 5 банківських днів з моменту виникнення зобов`язання з оплати послуг, покупець має право зменшити суми оплати постачальнику за товар на вартість послуг, що надаються постачальнику, а також інших сум (в т. ч. штрафи), які підлягають сплаті постачальником на користь покупця згідно цього додатка шляхом заліку зустрічних вимог і/або попередньо повідомивши, утримати із сум, що підлягають перерахуванню постачальника. Підписанням цього додатка сторони погоджуються на залік зустрічних однорідних вимог шляхом письмового повідомлення однією стороною іншу без підписання сторонами додаткових документів (актів, протоколів і т.п.).

За умовами п. 6 додатку № 6 приймання-передача послуг здійснюється шляхом підписання сторонами актів виконаних робіт (послуг) в двох примірниках, по одному для кожної із сторін.

Додаток № 6, у відповідності до його пунктів 9-10, є невід`ємною частиною договору поставки та діє з 11 січня 2023 до закінчення терміну дії договору поставки, якщо інше не буде передбачено за погодженням сторін.

На виконання умов договору позивач за період з січня 2023 по березень 2024 поставив відповідачу товари на загальну суму 599431,68 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними в сукупності з актами про розбіжності у постачанні товарів (а.с. 19-69, т. 1), а відповідач частково оплатив поставлений товар, як стверджує позивач, на суму 293350,64 грн, внаслідок чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість на суму 306081,04 грн.

З наявних в матеріалах справи платіжних доручень за № 13 від 21.03.2023р., за № 223 від 06.06.2023р., за № 68 від 17.08.2023р., за № 1056 від 29.09.2023р., за № 230 від 15.12.2023р., за № 46 від 15.01.2024р., за № 29 від 02.02.2024р., за № 218 від 08.03.2024р. вбачається проведення відповідачем оплати за договором № 110123/02ОП на загальну суму 292508,24 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією за № 02 від 10.04.2024, в якій просив останнього протягом 5 календарних днів з дня отримання претензії сплатити суму заборгованості в розмірі 306081,04 грн.

Вказана претензія була надіслана на адресу відповідача поштовим відправленням за №8111501462468, отримана ним 18.04.2024, однак залишена без відповіді та належного реагування.

03.06.2024 сторонами було складено акт звірки взаємних розрахунків за № 224 за період з січня 2023 по травень 2024, відповідно до якого у відповідача перед позивачем наявна заборгованість на суму 306081,04 грн. Вказаний акт звірки взаємних розрахунків підписаний обома сторонами та скріплено відтисками їх печаток без жодних зауважень чи заперечень.

З огляду на часткове невиконання ТОВ «Трансмарт СМ» своїх зобов`язань за договором поставки в частині здійснення оплати за поставлений товар, в останнього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 306081,04 грн, що слугувало підставою для звернення ТОВ «Трюфф Роял» до суду з даним позовом.

Заперечуючи позовні вимоги ТОВ «Трюфф Роял», відповідач покликається на наявність заборгованості позивача перед відповідачем в сумі 10232,52 грн, на підтвердження чого подав акт звірки взаємних розрахунків № БУ 930 від 05.08.2024, який не підписаний сторонами.

З огляду на характер спірних правовідносин, предметом доказування в даній справі є встановлення факту неналежного виконання умов договору в частині здійснення оплати поставленого товару.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено пунктом 1 частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами існують правовідносини, які виникли з договору поставки № 110123/02П від 11.01.2023, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати товар, на умовах цього договору. В п. 6.5 договору сторони погодили порядок оплати товару, яка здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів з дня поставки товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Оплата товару, що поставляється в нову торгову точку покупця, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів з дня першої поставки товару в нову торгову точку або РЦ.

З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 599431,68грн, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи. Однак, відповідач, в порушення умов договору оплатив поставлений товар частково, на суму 292508,24 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно, у відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наявних в матеріалах справи доказів: видаткових накладних, платіжних доручень вбачається, що відповідач допустив порушення своїх зобов`язань за договором в частині своєчасної та належної оплати за поставлений товар, відтак, в останнього перед позивачем наявна заборгованість в сумі 306081,04грн, що підтверджується, також, й актом звірки взаємних розрахунків № 224 від 03.06.2024, який підписаний обома сторонами та скріплений відтисками їх печаток без жодних зауважень чи заперечень.

Акти звірки взаємних розрахунків, підписані уповноваженою особою відповідача (боржника) є доказами, що свідчать про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед позивачем боргу (постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.12.2019 у справі №916/1727/17).

Водночас, судова колегія відхиляє доводи апелянта про інший розмір заборгованості, який він підтверджує долученим до матеріалів справи актом звірки взаємних розрахунків за № БУ-930 від 05.08.2024, з якого вбачається наявність за ТОВ «Трюфф Роял» заборгованості перед ТОВ «Трансмарт СМ» в сумі 10232,52 грн, з врахуванням якої розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 295848,52 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №916/1727/17, наведеної у постанові від 04.12.2019, акти звірки взаємних розрахунків, підписані уповноваженою особою відповідача (боржника) є доказами, що свідчать про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед позивачем боргу. Досліджуючи вказаний акт звірки взаємних розрахунків, судова колегія встановила, що такий не підписаний сторонами та не скріплений відтисками їх печаток, відтак не може слугувати належним та допустимим доказом розміру заборгованості.

Щодо доводів апелянта про взаємозарахування зустрічних однорідних вимог на суму 10232,52 грн, то суд апеляційної інстанції зазначає, що порядок припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог сторонами врегульовано в договорі поставки № 110123/02П від 11.01.2023 з додатками.

Так, в п. 6.6 договору поставки № 110123/02П від 11.01.2023 в редакції, погодженій сторонами протоколом узгодження розбіжностей до договору поставки від 17.01.2023, вимога постачальника по оплаті поставленого товару може бути припинена шляхом зарахування вимог покупця з оплати поверненого товару або товару, що підлягає поверненню постачальнику, вимог покупця по оплаті послуг, зазначених в додатку №6 до цього договору, вимог покупця по оплаті штрафів, інших зустрічних вимог покупця за цим договором і іншими договорами, укладених між сторонами. Залік здійснюється за письмовою заявою покупця, спрямованому на поштову адресу постачальника за умови узгодження з постачальником.

Відповідно до п. 4 додатку № 6 до договору поставки № 110123/02П від 11.01.2023, якщо постачальник не оплачує послуги або штрафи передбачені цим додатком, протягом 5 банківських днів з моменту виникнення зобов`язання з оплати послуг, покупець має право зменшити суми оплати постачальнику за товар на вартість послуг, що надаються постачальнику, а також інших сум (в т. ч. штрафи), які підлягають сплаті постачальником на користь покупця згідно цього додатка шляхом заліку зустрічних вимог і / або попередньо повідомивши, утримати із сум, що підлягають перерахуванню постачальника. Підписанням цього додатка сторони погоджуються на залік зустрічних однорідних вимог шляхом письмового повідомлення однією стороною іншу без підписання сторонами додаткових документів (актів, протоколів і т.п.).

Згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін.

За приписами ч. 3 ст. 203 ГК України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Отже, з наведеного слідує, що для припинення зобов`язання, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог необхідним є звернення однієї зі сторін з письмовою заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог. Водночас, в матеріалах справи відсутні, а скаржником не подані жодні докази, які б свідчили про його звернення до позивача з відповідною заявою. Таким чином, доводи відповідача про зменшення розміру його основної заборгованості з врахування суми 10232,52 грн відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставні.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що відповідачем не надано ні суду першої, ані суду апеляційної інстанцій жодних доказів на спростування наявної перед позивачем заборгованості, відтак судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність стягнення з ТОВ «Трансмарт СМ» на користь ТОВ «Трюфф Роял» 306081,04 грн заборгованості.

За змістом ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З врахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм чинного законодавства, наведених правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин справи.

Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухваленого у цій справі рішення.

Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмарт СМ» відмовити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 24.09.2024 у справі № 914/1701/24 залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 17.01.2025

Головуюча суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік