Постанова

від 09.01.2025 по справі 905/993/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року м. Харків Справа № 905/993/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М. , суддя Лакіза В.В.

за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" (вх. № 2654 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 14.10.2024 у справі №905/993/24 (прийняте у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Левшиною Г.В., повний текст підписано 14.10.2024)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ", с.Вовчанка, Донецька область,

про стягнення штрафу в сумі 416 150,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2024 року Акціонерне товариство Українська залізниця звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Курахівська ЦЗФ штрафу в сумі 416150,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем маси відправленого вантажу за накладною №49402886, що підтверджується комерційним актом №450003/34 від 08.05.2024, наслідком чого є нарахування штрафу за неправильно зазначену масу вантажу на підставі ст.118 Статуту залізниць України.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 14.10.2024 у справі №905/993/24 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф в сумі 416150,00 грн та судовий збір в сумі 6242,25 грн.

Рішення суду обґрунтовано тим, що невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним доказом - комерційним актом №450003/6 від 08.05.2024. Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнаний судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу. Як зазначено в рішенні, в матеріалах справи відсутні та сторонами не надані жодні докази, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційному акті. Наразі вантажоотримувач прийняв спірний вантаж з комерційним актом без будь-яких заперечень, інше не доведено матеріалами справи. Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей, зазначених у перевізному документі фактичній масі вантажу у спірному вагоні, відповідачем суду не надано. Згідно з накладною №49402886 сума провізної плати нарахованої відправнику по станції відправлення складає: за вагон №53146411 - 16646,00 грн, за вагон №52571353 - 16646,00 грн, за вагон №54038831 - 16646,00 грн, №62609862 - 16646,00 грн, №54751151 - 16646,00 грн. На підставі викладеного, сума штрафу, яка підлягає стягненню, складає 416150,00 грн. (16646,00 х 5 х 5), що відповідає приписам чинного законодавства та заявленим вимогам позивача. Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, а згідно зі статтею 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, вимоги позивача до відповідача визнано судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/993/24 від 14.10.2024 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" відмовити; стягнути з позивача витрати по сплаті судового збору.

Скарга обґрунтована тим, що:

- судом не досліджено надані позивачем докази на предмет правильності оформлення перевізних документів залізницею, як під час перевезення, так і на станції призначення. Комерційний акт №450003/34 від 08.05.2024, який засвідчив невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у транспортній накладній, за оцінкою суду першої інстанції є складеним у відповідності до вимог пред`явлених до його складання Правилами складання актів. Однак, акт не має відомостей про акт перевірки технічного стану вагонів. Тому позивачем не надано доказів, що дані вагони були в належному, справному технічному стані і не з цих причин вказана невірна маса вантажу;

- суд першої інстанції не врахував, що перевізник має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, саме на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення. Тому у відсутності доказів, які підтверджують належний, технічно справний стан вагонів № 53146411, 52571353, 54038831, 62609862, 54751151 та заперечень позивача щодо маси вантажу під час його приймання, вбачається що судом першої інстанції не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що враховуючи суть спору, свідчить про порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення обставин, що є суттєвими для вирішення спору;

- відповідачем не було завдано збитків позивачу, відсутні належні докази, які б свідчили про заподіяння позивачеві збитків та порушення інших його інтересів (відсутній факт пошкодження у зв`язку із цим вагонів чи залізничного покриття);

- відповідачем за накладною № 49170855 за перевезення вантажу було сплачено провізну плату та додаткові збори за всю відстань перевезення вантажу, за повну вагу вказану в перевізному документі, що підтверджується даними графи 34 накладної. Таким чином, залізниця фактично отримала надлишкову плату (переплату) залізничного тарифу, оскільки відповідач здійснив оплату провізної плати та додаткових зборів за надлишкову масу вантажу;

- судом не враховано, що наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (із змінами) с. Вовчанка, де знаходиться відповідач та прилеглі населені пункти, з 09 серпня 2024 року віднесені до території активних бойових дій. З 10 вересня 2024 року ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» вимушено зупинило виробничу діяльність за адресою: с. Вовчанка, вул. Нагорна, б.1а Курахівської міської територіальної громади та заборонило співробітникам перебувати на території товариства, про що повідомлено відповідні правоохоронні органи та військові адміністрації.

09.12.2024 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№15717), в якому останній проти апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним доказом - комерційним актом №450003/6 від 08.05.2024. Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому є належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, та фактичній маси вантажу. Посилання відповідача про застосування ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України, як підставу для зменшення розміру штрафу, є безпідставними, виходячи з того, що недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено. В даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає зі зазначених положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, якими чітко визначено розмір штрафу.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 02.12.2024.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у травні 2024 року зі станції Курахівка Донецької залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю ДТЕК Курахівська ЦЗФ (вантажовідправник) згідно залізничної накладної №49402886 відправило вугілля кам`яне, марки г-газовий на станцію Зелене поле Придніпровської залізниці.

Відповідно до накладної №49402886 за відомістю вагонів маса вантажу у вагонах №52571353, №54038831, №62609862 та №54751151 складає 70000 кг (нетто), у вагоні №53146411 - 69000 кг (нетто).

Як свідчать розділи 26 та 28 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах (150 т) заводський №04071036.

Правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердила накладенням свого Електронного цифрового підпису прийомоздавальник вантажу та багажу ОСОБА_1 .

На станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу, зазначеної у залізничній накладній.

За результатами контрольної перевірки станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці був складений комерційний акт №450003/34 від 08.05.2024, відповідно до якого на підставі актів загальної форми №378, 379, 380, 381, 382 від 08.05.2024 було проведено контрольне зважування вагонів №53146411, 52571353, 54038831, 62609862, 54751151 на справних 150-ти тонних електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол заводський номер №032, держ. повірка 31.01.2024, прийнятих до обліку регіональною філією Придніпровська залізниця АТ Укрзалізниця під №14.

Відповідно до розділу Д Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку комерційного акту №450003/34 від 08.05.2024, зокрема, було встановлено, що при зважуванні вагонів в статичному режимі у присутності ДСЗ Опанасюка, АК Плітченко, АК Рогозіної на справних вагонних 150тн електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол, заводський №032, що пройшли держповірку 31.01.2024 виявилось у вагоні в вагоні №53146411 вага брутто 90800 кг, тара за документом 23800 кг, вага нетто 67000 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 2000 кг; в вагоні №52571353 вага брутто 91700 кг, тара за документами 23400 кг, вага нетто 68300 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 1700 кг; в вагоні №54038831 вага брутто 92400 кг, тара за документом 24000 кг, вага нетто 68400 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 1600 кг; в вагоні №62609862 вага брутто 92200 кг, тара за документом 23600 кг, вага нетто 68600 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 1400 кг; в вагоні №54751151 вага брутто 92200 кг, тара за документом 23500 кг, вага нетто 68700 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 1300 кг. Навантаження вантажу: в вагонах 52571353, 54038831, 62609862, 54751151 нижче бортів на 10-20 см; в вагоні №53146411 нижче бортів на 20-40 см трапецієвидне, марковано повздовжніми борознами. Поглиблень немає, маркування не порушене. Вагони бездвірні, розвантажувальні люки в обох сторін закриті. Просипання вантажу немає. В технічному відношенні вагони справні. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає.

Вказані у комерційному акті результати зважування підтверджуються наявною в матеріалах справи випискою з книги обліку контрольних зважувань вагонів станції ст. Нижньодніпровськ-Вузол.

Згідно технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (зввт) №14 (вагонні ваги) станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці заводський №032, якими було здійснено переважування, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію 26.12.2012, міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками 6 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, що повірка ваг здійснена 31.01.2024.

Позивач зазначає, що за наслідками контрольного зважування станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці відчеплені вагони №53146411, 52571353, 54038831, 62609862, 54751151 від основної накладної, відправлено на станцію призначення Зелене Поле Придніпровської залізниці, за перевізним документом №47560552.

По прибуттю вагонів №53146411, 52571353, 54038831, 62609862, 54751151 на станцію призначення Зелене Поле Придніпровської залізниці, за результатами перевірки вантажу у вагонах, котрі прибули з комерційним актом попутної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці №450003/34 від 08.05.2024, не було виявлено різниці між даними акту, складеного на попутній станції і фактичною наявністю та станом вантажу, про що зроблена відмітка в розділі Є комерційного акту №450003/34 від 08.05.2024, як то передбачено п.12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334.

Комерційний акт попутної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці №450003/34 від 08.05.2024 було зареєстровано на станції призначення Зелене Поле Придніпровської залізниці під №450003/34/6 від 08.05.2024, відповідно до п. 62 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 №147-Ц.

Посилаючись на положення статей 118 та 122 Статуту залізниць України, позивач нарахував та пред`явив до стягнення з відповідача штраф за невірно зазначену масу вантажу у розмірі п`ятикратної провізної плати за спірний вантаж у загальному розмірі 416 150,00 грн.

Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями статті 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачу), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Статтею 920 Цивільного кодексу України врегульовано, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України (далі Статут).

Стаття 2 Статуту визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

В статті 5 Статуту зазначено, що на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів та інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

У контексті приписів статті 6 Статуту, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтею 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Згідно з пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною.

Відтак, накладна №49402886 є підставою для виникнення у сторін прав та обов`язків за договором перевезення вантажу залізничним транспортом.

У додатку 3 до цих Правил встановлено, що графа маса вантажу, визначена відправником заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом); у графі спосіб визначення маси зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/відправником); у графі ким завантажено вантаж у вагон (контейнер) зазначається: відправником або залізницею; у графі правильність внесених відомостей підтверджую представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 Правил, своїм підписом підтверджує представник відправника.

У спірних правовідносинах правильність внесених відомостей до накладної №49402886 за перевезенням підтвердила своїм підписом представник відправника -Кавко Олена Сергіївна.

Згідно з п.40 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються перевізником до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони (контейнери) відкритого типу, приймаються до перевезення шляхом візуального огляду вагона (контейнера), вантажу, його маркування (у тому числі захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Перевізник має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Відповідно до статті 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта на те, що позивач мав право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відповідачем у накладній, саме на станції відправлення, з огляду на те, що позивач має право, а не обов`язок, перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на будь-якій станції, а саме: відправлення, під час перевезення та на станції призначення. У даному випадку позивачем було здійснено перевірку вантажу під час перевезення на попутній станції.

Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей у накладній є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

Так, згідно зі статтею 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002.

Відповідно до пункту 10 Правил складання актів, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Пунктом 12 Правил складання актів передбачено, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі Є комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено. Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.05.2024 при проходженні вагонів по станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, на підставі актів загальної форми №378, 379, 380, 381, 382 від 08.05.2024, було проведено контрольне зважування вагонів №53146411, 52571353, 54038831, 62609862, 54751151, в результаті чого було встановлено, що маса вантажу, вказана відправником в залізничній накладній №49402886 у графі «маса вантажу в кг, визначена відправником» не відповідає масі вантажу встановленій при проведенні контрольного зважування вантажу.

За результатами контрольної перевірки станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці був складений комерційний акт №450003/34 від 08.05.2024.

Відповідно до розділу Д Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку комерційного акту №450003/34 від 08.05.2024, зокрема, було встановлено, що при зважуванні вагонів в статичному режимі у присутності ДСЗ Опанасюка, АК Плітченко, АК Рогозіної на справних вагонних 150тн електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол, заводський №032, що пройшли держповірку 31.01.2024 виявилось у вагоні в вагоні №53146411 вага брутто 90800 кг, тара за документом 23800 кг, вага нетто 67000 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 2000 кг; в вагоні №52571353 вага брутто 91700 кг, тара за документами 23400 кг, вага нетто 68300 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 1700 кг; в вагоні №54038831 вага брутто 92400 кг, тара за документом 24000 кг, вага нетто 68400 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 1600 кг; в вагоні №62609862 вага брутто 92200 кг, тара за документом 23600 кг, вага нетто 68600 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 1400 кг; в вагоні №54751151 вага брутто 92200 кг, тара за документом 23500 кг, вага нетто 68700 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 1300 кг. Навантаження вантажу: в вагонах 52571353, 54038831, 62609862, 54751151 нижче бортів на 10-20 см; в вагоні №53146411 нижче бортів на 20-40 см трапецієвидне, марковано повздовжніми борознами. Поглиблень немає, маркування не порушене. Вагони бездвірні, розвантажувальні люки в обох сторін закриті. Просипання вантажу немає. В технічному відношенні вагони справні. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає.

На підставі аналізу наявних у матеріалах справи документів, зокрема наданих позивачем документів на підтвердження повноважень працівників залізниці на підписання комерційного акту, приймаючи до уваги норми Статуту залізниць України та положення пункту 10 Правил складання актів, місцевий господарський суд дійшов висновку, що комерційний акт №450003/34 від 08.05.2024 підписаний належними особами у відповідності до п.10 Правил складання актів. Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнаний судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, та фактичній маси вантажу.

Апелянт в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що комерційний акт не має відомостей про акт перевірки технічного стану вагонів. Тому, на думку скаржника, позивачем не надано доказів, що вагони були в належному, справному технічному стані і не з цих причин вказана невірна маса вантажу.

Колегія суддів зазначає, що у комерційному акті в розділі А у графі "вагон у технічному стані виявився" міститься відмітка "див. продовження".

У продовженні до акта розділу "А" зазначено, що:

- вагон № 53146411 вантажопідйомністю 69,0 т у технічному стані виявився справним;

- вагон № 52571353 вантажопідйомністю 70,0 т у технічному стані виявився справним;

- вагон № 54038831 вантажопідйомністю 70,0 т у технічному стані виявився справним;

- вагон № 62609862 вантажопідйомністю 70,0 т у технічному стані виявився справним;

- вагон № 54751151 вантажопідйомністю 70,0 т у технічному стані виявився справним.

Доказів іншого матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано, в зв`язку з чим наведені посилання апелянта щодо відсутності відомостей перевірки технічного стану вагонів є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до пункту 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до статті 118 Статуту залізниць України за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно зі статтею 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

При цьому, як правильно зазначено судом першої інстанції, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту, стягується з вантажовідправника за сам факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, встановлених залізницею на станції призначення або під час перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки.

В даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає зі зазначених положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №457, якими чітко визначено розмір штрафу.

За таких обставин, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що відповідачем не було завдано збитків позивачу та порушення інших його інтересів (відсутній факт пошкодження у зв`язку із цим вагонів чи залізничного покриття).

Провізна плата за перевезення вантажу відповідно до залізничної накладної № 49402886 за кожним спірним вагоном становить 16 646,00 грн.

Згідно з приписами статей 118, 122 Статуту залізниць заявлений штраф у п`ятикратному розмірі від провізної плати становить 416 150,00 грн, і є обґрунтованим.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом не враховано, що наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (із змінами) с. Вовчанка, де знаходиться відповідач та прилеглі населені пункти, з 09 серпня 2024 року віднесені до території активних бойових дій. З 10 вересня 2024 року ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» вимушено зупинило виробничу діяльність за адресою: с. Вовчанка, вул. Нагорна, б.1а Курахівської міської територіальної громади та заборонило співробітникам перебувати на території товариства, про що повідомлено відповідні правоохоронні органи та військові адміністрації.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що незалежно від факту здійснення господарської діяльності, у тому числі, на вказаній території, відповідач має у разі взяття на себе відповідних зобов`язань за договором перевезення належним чином їх виконувати, за винятком випадків, встановлених законом або документального підтвердження впливу форс-мажорних обставин.

Позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами і несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань, кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України те, що вони були зумовлені винятковими обставинами.

У даному випадку апелянтом таких обставин суду першої інстанції не заявлялось. Відповідач не реалізував своє право подання суду першої інстанції відзиву на позовну заяву, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи судом, і не звертався до місцевого господарського суду з клопотанням про зменшення розміру штрафу, тому є безпідставним зазначення апелянтом в апеляційній скарзі, що судом першої інстанції не враховано обставин для зменшення штрафу.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Донецької області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 14.10.2024 у справі №905/993/24 без змін як такого, що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Частиною 1 ст.123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи

Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 14.10.2024 у справі №905/993/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.01.2025

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза