Постанова

від 04.11.2024 по справі 908/194/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2024 року м.Дніпро Справа № 908/194/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Карпенко А.С.

Представники сторін:

від позивача: Касьян Олена Петрівна (поза межами приміщення суду) від ТОВ науково-виробнича фірма МС АВІА-ГРЕЙД адвокат, довіреність №Б/Н від 01.02.2024

від скаржника: Матвєєнко Галина Миколаївна (в залі суду) від Міністерства оборони України самопредставництво, витяг з ЄДР

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.06.2024 у справі №908/194/24 (суддя Азізбекян Т.А., повний текст судового рішення складено 05.07.2024)

за позовом Міністерства оборони України (пр. Повітрофлотський, буд. 6, м.Київ, 03168, ідентифікаційний код 00034022)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма МС АВІА-ГРЕЙД (69068, м. Запоріжжя, вул. Кругова, 165, код ЄДРПОУ 37359102)

про стягнення 798 369,7 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

До Господарського суду Запорізької області звернулось Міністерство оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма МС АВІА-ГРЕЙД про стягнення з відповідача 798369,70 грн., з яких 737734, 03 грн пені та 60 635,67 грн 3% річних нарахованих за порушення виконання зобов`язань за Державним контрактом на надання послуг за державні кошти для потреб оборони № 370/3/5/6/2/149 від 22.12.2022.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.06.2024 у справі №908/194/24 у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що на виконання умов Державного контракту на надання послуг за державні кошти для потреб оборони № 370/3/5/6/149 від 22.12.2022, в редакції Додаткової угоди №1 від 20.06.203, попри вплив сторонніх чинників - обставин непереборної сили, що підтверджено у встановленому порядку та несвоєчасне надання для виконання робіт вертольоту заводський номер №94912, усвідомлюючи важливість належного матеріально-технічного забезпечення та підтримки боєздатності підрозділів Збройних Сил України , відповідач виконав зобов`язання в повному обсязі, мінімізувавши період прострочення.

Судом взято до уваги той факт, що зобов`язання за Контрактом відповідачем виконано відповідачем із задоволення потреб Збройних Сил України, у повному обсязі. ТОВ МС АВІА-ГРЕЙД допустило незначне прострочення завершення робіт через місцезнаходження у м. Запоріжжі, яке з самого початку військової агресії зазнає ракетних обстрілів, врахувати наведені обставини та надані відповідачем докази у їх сукупності та з урахуванням, як відсутності вини відповідача у порушенні терміну виконання зобов`язань, так і невжиття з боку позивача належних заходів, спрямованих на досягнення належного результату за укладеним Державним контрактом №370/3/5/6/2/149 від 22.12.2022, суд дійшов висновку про відсутність підстави для задоволення позовних вимог.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, Міністерства оборони України звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 10.06.2024 у справі №908/194/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Також скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення за результитами розгляду апеляційної скарги.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

В обгрунтування поданої апеляційної скарги позивач посилається на допущене з боку виконавця (відповідача) порушення умов Контракту в частині своєчасного надання послуг з відновлення систем озброєння 2 (двох) Виробів.

Станом на 30.11.2023 Виконавцем не надано Замовнику документи, що підтверджують фактичне надання Послуг на суму попередньої оплати - 66 704 943,46 грн та не повернуто залишок.

Скаржник зазначає, що відповдачем надано підтверджуючі документи лише 08.12.2023 на суму 25 886 046,73 грн., 14.12.2023 - 40 818 896,73 грн.

Скаржник наголошує, що судом першої інстанції не досліджено, що в Сертифікаті зазначено період настання форс-мажорних обставин 22 серпня 2023 року по 31 жовтня 2023 року. Тобто форс-мажорні обставини згідно Сертифікату настали у Відповідача 22 серпня 2023, а повідомив Замовника лише, як зазначає у Відзиві, листом №8577/1 від 20.11.2023.

За доводами скаржника, виконавець пропустив строк, протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту виникнення обставин непереборної сили, тому відповідно до пункту 58 Контракту позбавляється права посилатися на ці обставини та не звільняється від відповідальності, передбаченої розділом 7 цього Контракту, навіть при наявності відповідного сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України та/або регіональними торгово-промисловими палатами України.

Позивач вказує також на те, що передоплата Замовником надана Виконавцю для виконання Послуг за Контрактом в цілому, а не на закупівлю обладнання, та на строк не пізніше терміну надання Послуг, зазначеного у Календарному плані надання послуг (30.11.2023). Відповідач не надав доказів використання попередньої оплати до 30.11.2023 року в порядку визначеному Контрактом.

Апелянт зауважує, що укладаючи договір сторони погодили усі його істотні умови, в тому числі ціну, штрафні санкції, строк виконання. Відтак Відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за Контрактом погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань, а також усвідомлював визначені Контрактом умови та строки виконання зобов`язань.

3 урахуванням того, що Відповідач не просив продовжити терміни виконання зобов`язань за Контрактом та завчасно не повідомив про обставини, що звільняють його від відповідальності (згідно Сертифікату обставини виникли 22 серпня 2023 року, а повідомив лише 20 листопада 2023 року), тому з огляду на положення пункту 63 Державного контракту, відповідного якого перегляд терміну виконання можливий не пізніше ніж за 15 календарних днів до його закінчення, Позивач не мав змоги прийняти рішення про зміну терміну виконання робіт.

На переконання скаржника, вина Міноборони в порушенні терміну виконання зобов`язань за Контрактом Виконавцем відсутня.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

17.09.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, яким останній не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, посилаючись на наступні обставини.

Так, відповідач зазначає, що укладання контракту відбулось 22.12.2022р. з терміном виконання - 30.11.2023р. (майже рік), що з урахуванням тривалості виробничо- технологічного циклу вочевидь дозволяло виконати доопрацювання вертольотів, якби не поєднання таких факторів, як відсутність дій, спрямованих на своєчасне досягнення результату контракту з боку Позивача (а саме - нерівномірне, невчасне надання доступу до авіаційної техніки з метою оцінки технічного стану, визначення обсягу доопрацювань, індивідуальних особливостей кожного повітряного судна та власне виконання робіт) та посилення ракетних обстрілів, збільшення кількості та тривалості повітряних тривог, про що свідчать дані сайту https://air-alarms.in.ua та офіційного підтвердження - Довідка Управління з питань попереджень надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради про кількість та тривалість повітряних тривог від 15.11.2023р. №1588/03-02.

На думку відповідача, дослідження саме цих обставин судом першої інстанції і є тою критичною оцінкою всіх доказів в їх сукупності, а не лише формальних дат оформлення факту прийняття Замовником результату виконання договірних зобов`язань з боку Відповідача.

Відповідач вважає безпідставним твердження Позивача про відсутність його власної відповідальності за вчасне виконання Відповідачем своїх зобов`язань, адже, як свідчать лист № 8422/1 від 31.10.2023 та акт приймання представником Відповідача 07.11.2023 вертольоту Ми-8МТ №94912 в роботу - Відповідач вимушений був вимагати надати виріб для доопрацювання та недопущення зриву термінів виконання контракту.

Окрім того, Відповідач зазначає, що не є предметом суперечки добросовісна поведінка ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД». Станом на дату настання строку виконання зобов`язань - 30.11.2023 було доставлено та перебувало на бортах авіаційне обладнання (прилади нічного бачення, пилозахисні пристрої, ферми з балковими тримачами для скидання бомбового та ракетного боєкомплекту тощо), яке було закуплено за рахунок коштів, що надійшли від Позивача в якості авансу. Станом на 30.11.2023р. завершувалися роботи з підключення обладнання, пристрілці вертольоту, здавання представникам ВП МОУ та контрольні та ознайомчі польоти екіпажів. Тобто роботу виїзних бригад було організовано таким чином, щоб забезпечити майже цілодобове виконання робіт з максимальним врахуванням інтересів експлуатанта військової техніки. Тобто, як вбачається з матеріалів справи недотримання відповідачем терміну виконання робіт не є наслідком його власної недобросовісної, винної поведінки, а є результатом зусиль, яких доклав Відповідач в умовах впливу сукупності об`єктивних обставин та чинників.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Дармін М.О. (доповідач), судді Іванов О.Г., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №908/194/24. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №908/194/24.

13.08.2024 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.06.2024 у справі №908/194/24. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 07.10.2024 о 10:30 годин.

В судовому засіданні, що відбулось 07.10.2024 оголошено перерву до 14.10.2024 на 10:00 год.

У зв`язку з перебуванням члена колегії - судді Чус О.В. у відпустці розгляд справи №908/194/24 в судовому засіданні 14.10.2024 не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2024 розгляд апеляційної скарги Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.06.2024 у справі №908/194/24 призначено в судове засідання на 04.11.2024 о 12:30 год.

04.11.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

22.12.2022 Міністерство оборони України (Замовник), в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «МС АВІА-ГРЕЙД» (Виконавець) уклали Державний контракт на надання послуг за державні кошти для потреб оборони № 370/3/5/6/149 (Контракт) .

Підставою для укладення Контракту є Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), постанова Кабінету Міністрів від 11.11.2022 № 1275 «Про затвердження воєнного стану», протокол визначення переможця закупівлі послуг за державні кошти від 19.12.2022 № 16074, рішення державного замовника, затверджене Міністром оборони України від 28.04.2022 №3242/з/18.

Виконання робіт з відновлення озброєння полягає у виконанні робіт зі встановлення систем та доопрацювань повітряних суден Державної авіації, що виконуються за бюлетенями:

- бюлетень № МСБ.3.1.0401.2 (80-АДБА.313-401-БУ) на встановлення станції оптико-електронного подавлення «АДРОС» КТ-01АВ;

- бюлетень № МСБ.4.4.0402.2 (80.АДБА.214-402БУ) на встановлення комбінованою пристрою викиду «АДРОС» КУВ 26-50;

- бюлетень № 80-АДБА.213-101-БУ (№Л1230015Y(18Y)-7-0-009-34) на встановлення бортового аварійно-експлуатаційного реєстратора польотної інформації БУР-4-1-07-01(02);

- бюлетень Л1230018Y(15Y)-0-2-053-03 на дообладнання кабіни екіпажу, зовнішнього та внутрішнього освітлення вертольоту під використання окулярі нічного бачення;

- бюлетень №Л1230018Y(15Y)-1-4-096-34 (МТ8-0016-БУ/БЕ) на встановлення прицілу ПКВ;

- бюлетень №061.4.0.1199.3 (Т1655-БУ-В) на виконання доробки з рознесення тросів системи ножного керування вертольоту;

- бюлетень №Л1230018Y(15Y)-1-1-098-34 (МТ8-0002-БУ/БЕ) на встановлення виробу типу 6201-09;

- бюлетень №Л1230018Y(15Y)-1-4-094-34 (МТ8-0015-БУ/БЕ) на встановлення системи керування озброєння;

- бюлетень №Л1230015Y(18Y)-7-0-009-34 (МТ8-0014-БУ/БЕ) на встановлення ферм балкових тримачів Р088703000(-01).

Додатковою угодою №1 від 20.06.203 до Державного контракту № 370/3/5/6/2/149 зменшено кількість етапів виконання - кількість вертольотів, які підлягають доопрацюванню та залишено термін виконання - 30.11.2023.

Скориставшись своїм правом, Міноборони, відповідно до належним чином оформленого рішення Міністра оборони України від 22.06.2023, здійснили авансування Виконавця на суму 117 520 145,96 грн (вимоги на оплату № 370/3/1083, № 370/3/1084, № 370/3/1085, № 370/3/1087 від 14.07.2023) з терміном звітування наданими Послугами на вказану суму - протягом дванадцяти місяців, але не пізніше терміну надання Послуг, який зазначені в Календарному плані (30.11.2023).

На виконання пунктів 64-66 контракту та з метою вжиття належного виконання зобов`язань за Договором, сплати штрафних санкцій на р/р Міністерства оборони України, за неналежне його виконання, урегулювання спору в досудовому порядку Замовником направлялася Виконавцю Претензія від 22.12.2023 № 720/4/12568. Однак претензія відповідачем залишена без реагування.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного:

З рахуванням доводів і вимог, викладених в апеляційній скарзі, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу колегією суддів не перевіряються правильність встановлених судом першої інстанції обставин укладення 22.12.2022р. між Міністерством оборони України (Замовник), в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «МС АВІА-ГРЕЙД» (Виконавець) Державного контракту на надання послуг за державні кошти для потреб оборони № 370/3/5/6/149, згідно п. 1 якого Виконавець зобов`язався за завданням Замовника надати Послуги оборонного призначення з ремонту, технічного обслуговування повітряного транспорту та пов`язаного обладнання і супутні послуги, код (5021) - згідно з Національним класифікатором "Єдиний закупівельний словник" ДК021:2015, а саме: відновлення систем озброєння вертольотів типу Ми-8МТ (МТВ, МТВ-5) (далі - Вироби) спеціального призначення (надалі - Послуги) в цілому (за етапами) у строки, що зазначені у Календарному плані виконання робіт (надання Послуг) (Додаток 1 до Контракту), а Замовник - прийняти надані Послуги із залученням НОМЕР_1 Головного військового представництва Міністерства оборони України (надалі - НОМЕР_1 ГВП МО України) і оплатити їх. Додатком 1 до Державного контракту визначено строк виконання зобов`язання в цілому - 30.11.2023, етапами, за якими не встановлені окремі терміни виконання є окремі одиниці авіаційної техніки, що підлягають доопрацюванню. Додатковою угодою №1 від 20.06.203 до Державного контракту № 370/3/5/6/2/149 зменшено кількість етапів виконання - кількість вертольотів, які підлягають доопрацюванню та залишено термін виконання - 30.11.2023р.; здійснення відповідно до належним чином оформленого рішення Міністра оборони України від 22.06.2023, авансування позивачем Виконавця на суму 117 520 145,96 грн з терміном звітування наданими Послугами на вказану суму - протягом дванадцяти місяців, але не пізніше терміну надання Послуг, який зазначені в Календарному плані (30.11.2023).

Абзац 7 пункту 12. Контракту встановлює, що Виконавець, у строк не більше 12-ти місяців (але не пізніше терміну надання Послуг, зазначеного у Календарному плані надання послуг), з дня отримання попередньої оплати, повинен надати Замовнику документи, що підтверджують фактичне надання Послуг на суму попередньої оплати (Акт приймання наданих Послуг, Протокол погодження договірної (фактичної) ціни, Посвідчення 621 ВП MO України, копію Калькуляції визначення договірної ціни завізовану 621 ГВП MO України), або повернути невикористані кошти на рахунок Замовника.

Абзацом 5 пункту 12 Контракту Сторони узгодили, що у разі невиконання Виконавцем зобов`язань, у визначені Календарним планом надання послуг (Додаток 1 до Контракту) терміни, Виконавець повинен повернути на рахунок Замовника попередню оплату в повному обсязі, або залишок попередньої оплати з урахуванням фактично наданих Послуг (не пізніше наступного дня після терміну надання Послуг).

За змістом пункту 43. Котракту встановлено, що Виконавець зобов`язаний надати Послуги (етапи Послуг) згідно з умовами Контракту не пізніше строків, визначених у Календарному плані (Додаток 1 до Контракту).

Календарним планом (додаток 1 до Контракту) визначено термін надання Послуг до 30.11.2023, кількість Виробів для ремонту - 4 од.

Відповідно до частини 1 статті 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі зі спливом яого пов`язана дія чи подія, яка має юридичну силу.

Відповідно до частини 1 статті 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Відповідно до частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день стоку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначається відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З урахуванням вищевикладенного, колегія суддів констатує, що датою початку прострочення є 01.12.2023.

Відповідно до уточненого в Додатковій угоді №1 Календарного плану (Додаток 1 до Додаткової угоди №1) та Специфікації надання послуг (Додаток 1 до Додаткової угоди №2, якою введено заміну одного вертольоту) для відновлення систем озброєння визначено два типу вертольотів: одна одиниця вертольоту Ми-8МТВ-5 (Ми-17-5) заводський номер №784М17, та три одиниці вертольотів Ми-8МТ заводські номери №94995, №94913, №94912.

Початок надання виробів - вертольотів для виконання робіт та надання послуг Замовником було вирішено здійснити з передачі вертольоту Ми-8МТВ-5 (Ми-17-5) заводський номер №784М17.

З матеріалів справи свідчить, що роботи по цьому вертольоту виконані в повному обсязі до сплину терміну виконання зобов`язань за контрактом.

Передача вертольотів типу Ми-8МТ здійснена згідно актів приймання:

- вертольоту №94913 в період з 14.08.2023 по 16.08.2023;

- вертольоту №94995 в період з 18.08.2023 по 22.08.2023;

- вертоліт № 94912 було надано в роботу 07.11.2023 після відповідного звернення позивача від 31.10.2023 № 8422/1 з проханням надати виріб для виконання робіт з метою недопущення невиконання умов Державного контракту.

Пунктом 31 Державного контракту передбачено, що зобов`язання Виконавця по наданню Послуг за Контрактом вважаються виконаними (за обсягами та строками виконання) після підписання представником Замовника (затвердження командиром військової частини) Акту технічного приймання наданих Послуг, тобто за кожним етапом окремо.

У відповідності до Актів технічного приймання наданих послуг, зобов`язання з доопрацювання виробів за етапами було виконано:

- за вертольотом Ми-8МТВ-5 (Ми-17-5) заводський номер №784М17 - 28.11.2023;

- за вертольотом Ми-8МТ заводський номер №94913 - 30.11.2023;

- за вертольотом Ми-8МТ заводський номер №94995 - 08.12.2023;

- за вертольотом Ми-8МТ заводський номер №94912 - 14.12.2023.

З наведеного вище вбачається та матеріалами справи підтверджується порушення виконавцем терміну надання послуг (30.11.2023) та невчасне виконання відновлення систем озброєння 2 (двох) Виробів (вертольот Ми-8МТ заводський номер №94995 та вертольот Ми-8МТ заводський номер №94912), що підтверджується відповідними Актами технічного приймання наданих послуг з дообладнання Виробів (від 08.12.2023 та від 14.12.2023).

Таким чином, у зв`язку із фактичним закінченням строку надання послуг, у Виконавця на підставі абзацу 5 пункту 12 Контракту виникло зобов`язання повернути Позивачу суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти), що відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини 2 статті 625 ЦК України.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією, зробленою Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19 «…68. Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі N 910/12382/17).

69. Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

70. З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

71. Відповідно до встановлених судами обставин справи, за змістом статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума інфляційних втрат та 3 % річнихвід несплаченої (неповернутої) суми попередньої оплати є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання…».

Згідно акту №2 від 14.12.2023 приймання наданих послуг (етапу послуг) за Державним контрактом №370/3/5/6/2/149 від 22.12.2022 виконавцем надано замовнику послуги (за етапом послуг) на суму 25 886 046,73 грн, у тому числі ПДВ (0%) у розмірі 0 грн.

Згідно акту №3 від 18.12.2023 приймання наданих послуг (етапу послуг) за Державним контрактом №370/3/5/6/2/149 від 22.12.2022 виконавцем надано замовнику послуги (за етапом послуг) на суму 40 818 896,73 грн, у тому числі ПДВ (0%) у розмірі 0 грн.

Протоколом №2 від 14.12.2023 між сторонами погоджено договірну ціну на надання послуг з дообладнання вертольоту типу Ми-8МТ зав. № 94995, що становить 25 886 046,73 грн, у тому числі ПДВ (0%) у розмірі 0 грн.

Протоколом №3 від 18.12.2023 між сторонами погоджено договірну ціну на надання послуг з дообладнання вертольоту типу Ми-8МТ зав. № 94912, що становить 40 818 896,73 грн, у тому числі ПДВ (0%) у розмірі 0 грн.

За змістом ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на 30.11.2023 Виконавцем не надано Замовнику документи, що підтверджують фактичне надання Послуг на суму попередньої оплати - 66 704 943,46 грн. та не повернуто залишок.

Надано підтверджуючі документи лише 08.12.2023 на суму 25 886 046,73 грн., 14.12.2023 - 40 818 896,73 грн.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що у відповідача (виконавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (замовнику) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку виконання робіт.

З огляду на положення пункту 31 Державного контракту колегія суддів доходить висновку, що відповідачем було порушено строки надання послуг з дообладнання вертольоту типу Ми-8МТ зав. № 94995 на 7 днів; з дообладнання вертольоту типу Ми-8МТ зав. № 94912 на 13 днів.

Згідно позовної заяви, позивачем нараховано суму 3% річних до стягнення з відповідача в загальному розмірі 60 635,67 грн, а саме:

- за Актом від 08.12.2023: період прострочення 01.12.2023 по 08.12.2023 (8 днів) в розмірі 17 020,96 грн;

- за Актом від 14.12.2023: період прострочення 01.12.2023 по 13.12.2023 (13 днів) в розмірі 43 614,71 грн;

Колегією суддів встановлено, що при здійсненні розрахунку позивачем не враховано, що день фактичного виконання зобов`язання за Державним контрактом не включається в період часу за який здійснюється стягнення.

Зазначене вище узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі №910/19787/21 від 26.02.2024: «… 3.14. Позивачем заявлено до стягнення 1 530,96 євро 3% річних за період з 15.08.2020 по 13.07.2021. Однак при здійсненні розрахунку позивачем не враховано, що за правилами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Крім того, день фактичної оплати боргу не включається в період часу, за який здійснюється стягнення…».

Відповідно до положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 Цивільного кодексу України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Зазначена норма передбачає, що проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов`язання, має компенсаційний, а не штрафний характер.

За змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Проценти, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто такі проценти є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним взятих за договором зобов`язань.

Отже за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 922/175/18).

У відповідності до положень частини 1 статті 617 особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Враховуючи наведені вище норми законодавства колегія суддів зазначає, що обов`язок належного виконання взятих на себе зобов`язань зберігається, звільняється боржник лише від штрафних санкцій, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Колегія суддів вважає, що при вирішенні даного спору судом першої інстанції не в повній мірі були дотримані норми матеріального та процесуального права, що призвело до помилкового рішення суду в частині відмови в задоволенні належних до стягнення сум.

Посилання відповідача на форс-мажорні обставини як на підставу для звільнення від відповідальності за зобов`язанням зі сплати 3% річних не беруться колегією суддів до уваги, оскільки засвідчення належним чином форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) не звільняє суб`єкта господарювання від обов`язку взагалі виконувати зобов`язання, встановлені законодавством.

Перевіривши поданий позивачем розхрахунок 3% річних колегією суддів встановлено, що розрахунок 3% річних виконаний неправильно, оскільки позивачем невірно визначено період прострочення сплати боргу. Відповідно до виконаного апеляційним господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у загальному розмірі 53 025,45 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені за несвоєчасно надані послуги колегія суддів зазначає наступне:

Як вищевстановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем , з боку виконавця було допущено факт порушення умлов договору, а саме невчасно надані послуги.

Так, виконавець порушив термін надання послуг (30.11.2023) та невчаснов виконав відновлення систем озброєння 2 (двох) виробів, що підтверджується відповідними актами технічного приймання наданих послуг з дообладнання виробів (від 08.12.2023 та від 14.12.2023).

Абзацом 3 пункту 54 Державного контракту передбачено, що за порушення строків виконання зобов`язання, зазначених у Календарному плані надання послуг, з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 (одна десята) відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків ненадання послуг.

На підставі наведеного, позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню в за актом від 08.12.2023: з 01.12.2023 по 08.12.2023 (8 днів) у розмірі 207 088,37 грн; за актом від 14.12.023: з 01.12.2023 по 13.12.2023 (13 днів) у розмірі 530 645,66 грн.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що виконання зобов`язань з доопрацювання вертольотів в обсязі, визначеному у Специфікації надання послуг з відновлення систем озброєння (Додатку до Державного контракту) виконується у відповідності до технологічної послідовності робіт, частина яких - зокрема виготовлення бортових електричних джгутів для забезпечення кабельних планів авіаційного обладнання, що підлягає встановленню на вертоліт, підключення систем керування озброєнням, виконується в обсягах, що відповідають технічному стану вертольоту та здійснюється на власному виробництві відповідача, що розташоване за адресою вул. Кругова,165, м. Запоріжжя.

Враховуючи періоди надання виробів для виконання робіт, можливості визначення їх технічного стану період фактичного виконання технологічного графіку припав на загострення безпекової ситуації в Запорізькій області, посиленням обстрілів та збільшення кількості та тривалості повітряних тривог, пов`язаних з посиленням активності ворожих військ з метою стримування наступальних дій Збройними силами України на Запорізькому напрямку.

Зазначене підтверджується Довідкою Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та захисту населення Запорізької міської.

В період з 22.08.2023 по 31.10.2023 в м. Запоріжжя було оголошено понад 500 повітряних тривог, більше 80% яких приходилась саме на робочий час з 06:00 до 23:00 (здійснено 23 ракетних обстріли безпосередньо міста Запоріжжя).

Відповідач звертає увагу, що відповідно, за таких умов з урахуванням вимог Кодексу цивільного захисту та порядку дій персоналу підприємства відповідно Наказу №33/1 від 07.07.2022, при організації виробничого процесу підприємство зазнало впливу зміни безпекових умов, що призвело до зміщення графіку забезпечення бортовими джгутами виїзних бригад.

Для підтвердження впливу даної обставини, відповідач звернувся у встановленому порядку з заявою від 01.12.2023 №8679/1 про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) до Запорізької регіональної Торгово-промислової палати, в якій викладені всі обставини, їх вплив на можливість своєчасного виконання зобов`язань за Державним контрактом №370/3/5/6/2/149 від 22.12.2022.

З огляду на тривалість технологічного циклу, який враховує й виготовлення необхідних кабельних планів та ДСО відповідно до обсягів робіт на кожному виробі та форс-мажорні обставини, що виникли в періоді виконання контакту та вплив яких на виконання зобов`язань за контрактом відповідач констатував в процесі виконання робіт, відповідно до умов Державного контракту будо повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_2 про такі форс-мажорні обставини листом від 20.11.2023 №8577/1.

З огляду на положення Регламенту Торгово-промислової палати України (Затвердженого Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 №44(5)), зокрема п.6.2 засвідчення впливу форс-мажорних обставин здійснюється за кожним зобов`язанням, виконання якого настало згідно з умовами контрактом.

У зв`язку з чим, ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» звернулося з відповідною заявою до Запорізької Торгово-промислової палати саме 01.12.2023 № 8679/1 - тобто одразу після настання терміну виконання відповідно контракту та Регламенту ТПП.

Сертифікат ТПП від 04.12.2023 №2300-23-4631 направлено на адресу позивача листом від 04.12.2023 №03.03/1211.

Вищевадене дає колегії суддів підстави констатувати, що попри вплив сторонніх чинників - обставин непереборної сили, що підтверджено у встановленому порядку та несвоєчасне надання для виконання робіт, усвідомлюючи важливість належного матеріально-технічного забезпечення та підтримки боєздатності підрозділів Збройних Сил України виконав зобов`язання за Державним?контрактом в повному обсязі мінімізувавши період прострочення.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько - правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України). Тобто, можна звільнити від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок буде оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

В наданому відповідачем Сертифікату №2300-23-4631 Запорізькою торгово-промисловою палатою зазначено, що засвідчується вплив форс-мажорних обставин: «військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (тривалі повітряні тривоги в м. Запоріжжя, що призводили до зупинення виробничого процесу) ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» ... щодо зобов`язання, а саме: надати послуги оборонного призначення з ремонту, технічного обслуговування повітряного транспорту та пов`язаного обладнання і супутні послуги, а саме - відновлення систем озброєння вертольотів Ми-8МТ №94995, №94913, № 94912 в термін до 30.11.2023 за Державним контрактом на надання послуг за державні кошти для потреб оборони №370/3/5/6/2/149 від 22.12.2022р.» і зокрема перелічені документальні підтвердження, на підставі дослідження яких Запорізька ТПП, оцінила конкретні обставини, дійшла відповідного висновку та підтвердила їх вплив на виконання зобов`язань за контрактом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України визначено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 14 цього Закону ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сиди), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб розглядаючи конкретні обставини договірні відносини.

Статтею 617 ЦК України унормовано, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Як вже було зазначено, за загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання у встановлений договором спосіб та терміни внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести 1) факт їх виникнення; 2) те, що обставини є форс-мажорними 3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Як свідчать наведені вище обставини та додані документи, відповідач щойно виявив вплив тривалого збільшення повітряних тривог та погіршення безпекової ситуації в м. Запоріжжя, яке відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами станом на 31.10.2023) внесено до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, повідомив в належний спосіб замовника та вжив всіх передбачених договором заходів для підтвердження обставин, на які він посилався, та для виконання робіт у повному обсязі у відповідності до Специфікації до Державного контракту.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією з засад судочинства є змагальність.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 86 ГПК України)

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

З огляду на викладене, враховуючи ступінь виконання Відповідачем зобов`язання за Державним контрактом № 370/3/5/6/1/149 від 22.12.2022 та періоду прострочення, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази того, що для Позивача мали місце будь-які негативні наслідки (збитки тощо) через прострочення Відповідачем виконання ремонтних робіт за контрактом, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, користуючись правом, наданим вищезазначеними положеннями чинного законодавства, колегія суддів, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені 617 Цивільного кодексу України, доходить висновку про можливість звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що на думку суду забезпечить дотримання розумного балансу, а також інтересів Відповідача та не матиме негативних наслідків для Міністерства оборони України.

Вищенаведене дозволяє колегії суддів погодитися з висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення з відповідача 737 734,03 грн пені.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.Відповідно до пунтку 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України є підстаою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.06.2024 у справі №908/194/24 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 60 635,67 грн (3% річних) за порушення виконання зобов`язань за Держаним контрактом на надання послуг за державні кошти для потреб оборони № 370/3/5/6/2/149 від 22.12.2022 - скасуванню.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.06.2024 у справі №908/194/24 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 10.06.2024р. у справі №908/194/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 60 635,67 грн (3% річних) за порушення виконання зобов`язань за Держаним контрактом на надання послуг за державні кошти для потреб оборони №370/3/5/6/2/149 від 22.12.2022 - скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма МС АВІА-ГРЕЙД (код ЄДРПОУ 37359102) на користь Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) 53 025,45 грн (3% річних) за порушення виконання зобов`язань за Держаним контрактом на надання послуг за державні кошти для потреб оборони № 370/3/5/6/2/149 від 22.12.2022.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма МС АВІА-ГРЕЙД (код ЄДРПОУ 37359102) на користь Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) 795,38 грн судового збору за подання позовної заяви та 954,46 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та складено 17.01.2025.

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяО.Г. Іванов

СуддяО.В. Чус