Рішення

від 24.12.2024 по справі 908/2120/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/148/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2024 Справа № 908/2120/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В. при секретарі судового засіданні Лисенко К.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (01024, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, 42/4, ідентифікаційний код юридичної особи 14361575)

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Соцінновація" (72350, Запорізька обл., Мелітопольський район, смт. Мирне, вул. Паркова, буд. 10, ідентифікаційний код юридичної особи 22142545)

до відповідача 2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 , ел.пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про стягнення 991 682,76 грн

представники сторін

від позивача: Тіхоміров О.Б., довіреність №10200/13 від 14.01.2016 (в режимі відеоконференції

від відповідача 1, 2: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05.08.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Соцінновація", відповідача 2: ОСОБА_1 про солідарне стягнення 991 682,76 грн заборгованості за Договором про надання банківських послуг № 16г/2021 від 31.05.2021, з якої: 937 720,00 грн простроченої заборгованості, 53 732,94 грн прострочених відсотків та 229,82 грн нарахованих відсотків.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 20, 173-174, 230, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 554, 610, 611, 1048, 1049, 11050, 1054 Цивільного кодексу України, умов Договору про надання банківських послуг 31.05.2021 між сторонами і обґрунтовано невиконанням відповідачами умов договору по своєчасності та розміру внесення платежів.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 05.08.2024, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2120/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою господарського суду від 15.08.2024 вищевказану позовну заяву на підставі ч.1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви в термін до 22.08.2024 включно.

21.08.2024 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків (документ сформований в системі "Електронний суд" 21.08.2024), до якої додані докази на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 22.08.2024 витребувано у Міністерства соціальної політики України відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо фізичної особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , відома адреса проживання (реєстрації): АДРЕСА_3 .

29.08.2024 надійшов лист Міністерства соціальної політики України вх. №17117/08-08/24, відповідно до якого станом на 22.08.2024 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб наявна інформація, що запитувана особа ОСОБА_1 з 01.03.2022 фактично проживає за адресаю: АДРЕСА_2 , номер тел. НОМЕР_2 .

Ухвалою суду від 03.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2120/24, присвоєно справі номер провадження 19/148/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Соцінновація» та ОСОБА_1 мають зареєстровані місцезнаходження на тимчасово окупованій території: ТОВ «Соцінновація»- вул.Парова, буд. 10, смт Смирне Мелітополького району Запорізької області, 72350; ОСОБА_2 - АДРЕСА_3 . Укрпошта на вказані індекси пошту не відправляє.

При цьому, за даними Міністерства соціальної політики України (лист вх. №17117/08-08/24), станом на 22.08.2024 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб наявна інформація, що фактичним місцнеем проживання ОСОБА_1 з 01.03.2022 є: АДРЕСА_2 , номер тел. НОМЕР_2 .

Згідно ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідачі 1, 2 про відкриття провадження у даній справі були повідомлені належним чином, у відповідності до статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а саме: через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, шляхом розміщення тексту відповідної ухвали на вказаному сайті.

Отже, судом вжито всі можливі заходи для повідомлення відповідачів 1, 2 про відкриття провадження у справі № 908/2021/24.

Судом також враховано, що не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідачі 1, 2 могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

09.09.2024 від представника Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", в підсистемі "Електронний суд", надійшло клопотання про долучення доказів.

24.09.2024 від відповідача 2 через підсистему "Електронний суд", надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обгрунтуваня позиції відповідач посилається на військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, що вважає форс-мажорними обставини (обставини непереборної сили), які в свою чергу унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, у відносинах з банком.

24.09.2024 від відповідача 2 через підсистему "Електронний суд", надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З поданих суду відповідачем ОСОБА_1. документів встановлено про його обізнаність про провадження у даній справі та заявлені позовні вимоги.

30.09.2024 ухвалено розгляд справи № 908/2120/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 07.11.2024

30.09.2024 від представника Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", в підсистемі "Електронний суд", надішла відповідь на відзив, Банк заперечує проти доводів відповідача. Зазначає, що форс-мажорні обставини звільняють тільки від відповідальності за порушення зобов`язань (тобто від нарахування штрафів/пені), проте не звільняють від необхідності виконання відповідних договірних зобов`язань. Позивач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» в повній мірі дотримався вимог чинного законодавства й свої позовні вимоги сформував відповідно до зазначених вище норм, зважаючи на поточну ситуацію та триваючий воєнний стан. Заявлена сума боргу, яку АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» просить стягнути з відповідачів складається лише з сум боргу за основними зобов`язаннями й не містить вимог стягнення заборгованості по пені чи іншим штрафним санкціям. Також позивач, вважає, що виконання зобов`язань за договором та повершення кредитних коштів можливо за рахунок заставного майна - автомобіля BMW M440I, на придбання якого відповідачу 1 було видано кредит.

Ухвалою Господарського суду від 07.11.2024 підготовче провадження відкладено, судове засідання призначено на 04.12.2024.

Відповідно до ухваи суду від 04.12.2024 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 24.12.2024, 12-50.

Судове засідання 24.12.2024 відбулося в режимі відеоконференції, зафіксовано за допомогою системи "vkz.court.gov.ua".

В судовому засіданні 24.12.2024 заслухано вступне слово представника позивача, який позов підтримав.

За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/2120/24 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.

В засіданні суду здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору.

У судовому засіданні 24.12.2024, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів.

Представник позивача в судовому засіданні 24.12.2024 підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, стягнути з відповідачів заборгованість солідарно.

Заслухавши представника позивача, дослідивши докази, суд після виходу з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2021 між акціонерним товариством "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Соцінновація" (Клієнт) укладено договір про надання банківських послуг № 16-г/2021 (договір).

Згідно з п. 3. договору, відповідно до умов договору Банк надає на вимогу Клієнта банківську послугу, а Клієнт приймає Банківську послугу та зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в договорі відносно такої Банківської послуги, в т.ч. своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг Банку. … Якщо плата обчислюється в процентах річних, то залежно від валюти Банківської послуги, щодо якої нараховується плата, база для нарахування плати є наступною: для Банківських послуг, виражених у гривнях - база нарахування становить дійсну кількість днів у році (366 днів у високосному році, 365 днів у році іншому, ніж високосний). Розрахунок процентів здійснюється на щоденній основі. Проценти нараховуються в останні банківський день кожного календарного місяця на суму фактичної заборгованості Клієнта за Банківською послугою на щоденній основі протягом місяця нарахування і підлягають сплаті клієнтом Банку протягом перших п`яти днів місяця з наступного за місяцем нарахування. … У випадку порушення Клієнтом будь-яких платіжних (грошових) зобов`язань за договором (у т.ч., строків/термінів повернення кредиту), плата у вигляді процентів за користування Банківською послугою продовжує нараховуватись та підлягає сплаті у розмірі, визначеному цим договором для відповідної Банківської послуги. При настанні терміну погашення суми кредиту або дати припинення чинності лімітом Банківської послуги чи завершення генерального строку, проценти за користування кредитом, що не був погашений вчасно, залишаються/застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.

Згідно із п. 4 договору, Банк здійснює надання кожної Банківської послуги Клієнту відповідно до Заяви про надання Банківської послуги, яка кожного разу надається Клієнтом Банку в письмовій формі, як на паперовому носії, так і за допомогою системи "клієнт - банк" та повинна бути належним чином підписана Клієнтом, а саме: підписана Клієнтом/уповноваженою особою Клієнта шляхом проставлення підпису та відбитка печатки (за наявності) на заяві про надання Банківської послуги, наданій на паперовому носії або шляхом скріплення електронним підписом Клієнта/уповноваженої особи Клієнта заяви про надання Банківської послуги, наданої в формі електронного документа за допомогою електронної системи "клієнт - банк".

Банк вправі вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній Банком частині за умови настання будь-якої негативної обставини, зокрема невиконання умов договору та/або документів забезпечення, та/або будь-якого з правочинів/договорів Банку з Клієнтом та/або з будь-якою з пов`язаних осіб щодо Клієнта, та/або будь-якого з договорів/правочинів Клієнта з іншими фінансово-кредитними установами, що є чинними на дату укладання договору та/або будуть укладені сторонами таких договорів/правочинів протягом строку дії договору. Таке виконання боргових зобов`язань повинно бути здійснене Клієнтом протягом 7 днів з дня одержання Клієнтом вимоги до Клієнта (п. 6 договору).

У відповідності до п. 14.1. договору, Клієнту надається Банківська послуга: кредитна лінія не відновлювальна; ліміт Банківської послуги 1 723 000,00 грн; цільове призначення Банківської послуги: згідно із заявою про надання Банківської послуги щодо надання Траншу; порядок надання Банківської послуги: шляхом перерахування Кредиту на рахунок продавця/постачальника за договором купівлі-продажу/поставки за реквізитами, вказаними в заяві про надання Банківської послуги; дата набрання чинності лімітом Банківської послуги: 31.05.2021 включно; дата припинення чинності лімітом Банківської послуги: 30.05.2023 включно; період доступності: 3 місяці з дати набрання чинності лімітом Банківської послуги; доступна кількість траншів: одним траншем; порядок (графік) повернення (погашення) Банківської послуги: відносно кожного траншу визначається у заяві про надання Банківської послуги щодо такого траншу; тип і розмір процентної ставки: фіксована, 2,99 % річних; розмір комісійної винагороди: 2,99 % від суми траншу, зазначеної у заяві про надання Банківської послуги щодо такого траншу; порядок оплати комісійної винагороди: якщо інше не визначено в заяві про надання Банківської послуги, то комісійна винагорода підлягає сплаті Клієнтом Банку про надання Банком траншу відповідно до поданої Клієнтом заяви про надання Банківської послуги; … неустойка: згідно п. 3 договору; …

Пунктом 17 договору визначено розмір та строк основного зобов`язання: генеральний ліміт: 1 723 000,00 грн; генеральний строк: 30.05.2023 включно.

Відповідно до п.16 Договору сторони узгодити укладання/забезпечення укладання жоговору поруки з ОСОБА_1 , договору застави з ТОВ «Соцінновація».

31.05.2021 товариство з обмеженою відповідальністю "Соцінновація" звернулось до акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" з Кредитною заявкою № 1 щодо надання банківської послуги згідно п. 14.1 договору шляхом безготівкового переказу ТОВ "АФЦ Баварія" відповідно до контракту № 21-18А від 19.02.2021 за автомобіль BMW M440i xDrive Coupe в сумі 1 406 580 грн. Процентна ставка: 2,99 % річних. Дата повернення траншу: 20.05.2023. Розмір комісійної винагороди 2,99 % траншу.

Відповідно до платіжної інструкції №16-г/2021 від 31.05.2021 акціонерне товариство "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" перерахувало ТОВ "АФЦ Баварія" оплату за контрактом № 21-18 від 19.02.2021 за автомобіль BMW M440i xDrive Coupe.в розмірі 1 406 580 грн.

З метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальника, 31.05.2021 між Акціонерним товариством "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (Банк) та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено Договір поруки № 1/16-г/2021 (Договір поруки).

Згідно з яким (пункт 3) в силу поруки, що виникає на підставі договору поруки, поручитель поручається перед Банком за повне та своєчасне виконання боргових зобов`язань. Поручитель відповідає перед Банком за порушення боргових зобов`язань. Банк має право у разі порушення клієнтом боргових зобов`язань одержати задоволення своїх вимог за рахунок майна поручителя. Порукою за договором поруки забезпечуються вимоги Банку, що випливають з договору (основне зобов`язання - договір про надання банківської послуги № 16-г/2021 від 31.05.2021), а саме: відносно боргових зобов`язань в повному обсязі, включаючи сплату основної суми боргу, процентів, неустойки (штрафів, пені) та будь-якого збільшення цієї суми, а також відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за борговими зобов`язаннями і збитків, завданих порушенням боргових зобов`язань.

У п. 7 договору поруки зазначено, що у разі порушення боргових зобов`язань клієнт та поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники, незалежно від того, направлена вимога до поручителя чи ні, та незалежно від того, чи направлена вимога до клієнта чи ні. Поручитель відповідає перед Банком за виконання боргових зобов`язань у тому ж обсязі, що і клієнт, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки (штрафів, пені), відшкодування збитків. Якщо поручителю стало відомо про порушення боргових зобов`язань клієнтом, поручитель має право виконати прострочені боргові зобов`язання у відповідному розмірі, до/без отримання відповідної вимоги до поручителя.

Відповідно до виписки з рахунку ТОВ «Соцінновація», що долучені до позовної заяви, відповідач здійснював погашення основного боргу у розмірі 468 860 грн та відсотків по кредиту у розмірі 33 218,1 грн.

Не виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Цивільне законодавство ґрунтується, зокрема, на засадах свободи договору; справедливості, добросовісності та розумності (пункти 3, 6 статті 3 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін врегульовані кредитним договором та договором поруки.

Відповідно ч. 2. ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Отже, за кредитним договором у позичальника виникає зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користування грошовими коштами. Цьому зобов`язанню позичальника відповідає право кредитодавця вимагати повернення кредиту та сплати процентів.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем у повному обсязі зобов`язань за договором кредиту, а саме: надання відповідачу-1 кредитних коштів в розмірі 1 406 580,00 грн.

Як встановлено судом, відповідачем-1 порушено строки погашення кредиту та процентів, передбачені договором, у зв`язку з чим станом на 03.07.2024 заборгованість останнього перед АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" за кредитним договором становить: 937 720,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 53 732,94 грн - заборгованість по відсотках, 229,82 грн нарахованих відсотків.

Вказані нарахування підтверджуються відповідним розрахунком, платіжними інструкціями та банківською випискою, що додані до матеріалів позовної заяви.

Як встановлено сторонами в кредитному договорі (пункт 3 договору), у випадку порушення клієнтом будь-яких платіжних (грошових) зобов`язань за договором (в тому числі, строків/термінів повернення кредиту), плата у вигляді процентів за користування банківською послугою продовжує нараховуватись та підлягає сплаті у розмірі, визначеному цим договором для відповідної банківської послуги. При настанні терміну погашення суми кредиту або дати припинення чинності лімітом банківської послуги чи завершення генерального строку, проценти за користування кредитом, що не був погашений вчасно, залишаються/застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.

За умовами договору, кредит мав бути повернутий позивачу до 30.05.2023 включно. Протягом чинності ліміту кредиту відповідач-1 допускав порушення умов кредитного договору як в частині повернення сум кредиту, так і в частині сплати відсотків.

Відтак, виходячи з умов кредитного договору, Банк та позичальник (відповідач-1), укладаючи кредитний договір, домовились, що проценти, як плата за користування грошовими коштами (кредитом), будуть нараховані, а відповідно мають бути виплачені й після завершення припинення чинності лімітом банківської послуги, тобто до дня повернення кредиту.

Суд приходить до висновку, що в кредитному договорі сторони відтворили загальне правило, що його встановлено приписом абзацу другого частини першої статті 1048 Кодексу (у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики).

При вирішенні цієї справи суд враховує Рішення Конституційного Суду України від 22.06.2022 у справі № 3-188/2020(455/20), згідно з яким, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Аналіз сфери застосування приписів статей 625 та 1050 Кодексу свідчить про те, що вони унормовують питання відповідальності за порушення грошового зобов`язання позичальником, тоді як приписи статті 1048 Кодексу визначають загальні умови нарахування, сплати процентів за користування грошовими коштами як істотні умови договору позики, кредитного договору. Проценти, про які йдеться в приписах статті 1048 Кодексу, є складовим елементом плати за надану позику/кредит, що разом з основною сумою позики/кредиту становить загальну суму боргу, яку боржник повинен сплатити через визначений час після отримання позики/кредиту.

Під час перевірки на відповідність Конституції України припису першого речення частини першої статті 1050 Цивільного Кодексу України, в наведеному рішенні Конституційного Суду України вказано, що приписи частини другої статті 625, першого речення частини першої статті 1050 Кодексу та частини першої статті 1048 Кодексу регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (частина перша статті 622 Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов`язань за договором у натурі. Конституційний Суд України вважає, що застосування припису першого речення частини першої статті 1050 Кодексу як такого, що його скеровано на надання кредитодавцеві права на отримання трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат як заходів цивільної відповідальності за неналежне виконання позичальником грошових зобов`язань, не може впливати на право кредитодавця на отримання процентів як плати за користування кредитом, тобто на право вимагати від боржника виконання зобов`язань за кредитним договором у натурі.

Жодної з підстав для припинення дії договорів поруки, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено, доказів сплати заборгованості за кредитним договором поручителями не надано.

Щодо посилання відповідача ОСОБА_1 на ст. 617 ЦК України, ч.2 ст. 218 ГК України та лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 як на підставу для відмови у позові в зв`язку з військову агресію російської федерації проти України та настанням форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) суд зазначає настпне.

Судова практика Верхового Суду вказує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.

Таким чином, форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Відтак сертифікат видається заінтересованому суб`єкту господарювання на підставі його звернення. Іншого порядку засвідчення форс-мажорних обставин не визначено.

Правова позиція щодо питання форс-мажорних обставин викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 15.06.2023 у справі №910/8580/22, від 07.06.2023 у справі № 912/750/22, від 07.06.2023 у справі № 906/540/22, від 29.06.2023 у справі № 922/999/22.

Так, Верховним Судом у постанові від 15.06.2023 по справі № 910/8580/22 зроблено такі висновки: лист ТПП України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин: форс-мажор, або ж обставини непереборної сили; це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує, реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання; наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд мас оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 912/750/22 зазначено, що лист ТПП України від 28.02.2022 N 2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини. У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 вказано, що ТПП України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили); вказаний лист ТПП України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні; лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не с безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Посилаючись у відзиві на позовну заяву на форс-мажор як на підставу для звільнення відповідача від відповідальності, відповідачу 2 необхідно довести, як саме проявився форс-мажор під час виконання такого зобов`язання, оскільки само по собі посилання на наявність форс-мажору не є недостатнім доказом його настання.

Отже, існування Листа ТПП від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 не є звільненням від виконання зобов`язань за договором (сплати штрафних санкцій) під час воєнного стану.

Відповідачем ОСОБА_1 не доведено належним та допустимими доказами наявність в нього форс-мажорних обставин для невиконання договору поруки.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На час вирішення даного спору, сторонами не надано доказів належного виконання відповідачами 1,2 умов договору та погашення заборгованості за кредитом та відсотками.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 1,2 заборгованості за тілом кредиту в сумі 937720,00 грн, заборгованості по відсотках 53 732,94 грн та по нарахованих відсотках 229,82 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідачів 1, 2 в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Соцінновація" (72350, Запорізька обл., Мелітопольський район, смт. Мирне, вул. Паркова, буд. 10, ідентифікаційний код юридичної особи 22142545) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (01024, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, 42/4, ідентифікаційний код юридичної особи 14361575) 937 720 (дев`ятсот тридцять сім тисяч сімсот двадцять) грн 00 коп. простроченої заборгованості, 53 732 (п`ятдесят три тисячі сімсот тридцять дві) грн 94 коп. прострочених відсотків, 229 (двісті двадцять дев`ять) грн 82 коп. нарахованих відсотків.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Соцінновація" (72350, Запорізька обл., Мелітопольський район, смт. Мирне, вул. Паркова, буд. 10, ідентифікаційний код юридичної особи 22142545) на користь Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (01024, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, 42/4, ідентифікаційний код юридичної особи 14361575) 7 437 (сім тисяч чотириста тридцять сім) грн 62 коп. витрат зі сплати судового збору.

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (01024, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, 42/4, ідентифікаційний код юридичної особи 14361575) 7 437 (сім тисяч чотириста тридцять сім) грн 62 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано після виходу судді з відпустки, лікарняного - 17.01.2025.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.