Рішення

від 13.01.2025 по справі 915/432/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року Справа № 915/432/24

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

без виклику сторін,

розглянувши матеріали

справи № 915/432/24

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Мілков, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 34А, кв. 94;

до фізичної особи-підприємця Іванішиної Людмили Олександрівни,

АДРЕСА_1 ;

про стягнення грошових коштів у сумі 69377 грн. 85 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Мілков звернулося з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Іванішиної Людмили Олександрівни (далі-підприємець Іванішина) грошових коштів у загальній сумі 69377 грн. 85 коп., із яких: 59847 грн. 88 коп. основний борг; 7633 грн. 62 коп. пеня; 751 грн. 38 коп. - 3 % річних; 1144 грн. 97 коп. сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, з посиланням на неналежне виконання підприємцем Іванішиною зобов?язань за укладеним між сторонами договором поставки від 22.03.2017 № 4/03 (далі-договір), а саме, зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого утворилася заборгованість у спірній сумі, на яку позивачем здійснені нарахування в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, та пені у порядку п. 8.2 договору.

У позовній заяві викладено також вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою суду від 06.05.2024 відкрито провадження в даній справі та визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ураховуючи, що за результатом повторного автоматизованого розподілу даної справи, проведеного на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2024 № 94 у зв`язку з відпусткою (без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду у період з 15 липня 20254 до 15 липня 2025) судді Алексєєва А.П. (підстава наказ Господарського суду Миколаївської області від 17.07.2024 № 137-б), головуючим суддею в даній справі призначено Коваля С.М.

Ухвалою суду від 26.07.2024 господарську справу №915/432/24 прийнято до провадження і визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цією ж ухвалою, зокрема, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України ? п?ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. При цьому, визначено провести розгляд справи №915/432/24 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов; поштове відправлення з ухвалою від 26.07.2024 про прийняття до свого провадження справи, направлене на адресу відповідача, отримано відповідачем, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 0600279832555.

Ураховуючи викладене, та що справа, на підставі заяви позивача, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч .5 ст. 252 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Сторонами у справі укладено договір поставки поставки від 22.03.2017 № 4/03 (далі договір), за яким ТОВ Мілков (постачальник) зобов`язалося в порядку та визначених у договорі умовах передати у власність підприємця Іванішиної (покупця) товар молочні вироби в асортименті та кількості, визначеній в замовленні на поставку відповідної партії, а покупець прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором (п.п. 1.1-2.2 договору).

Право власності та всі ризики стосовно Товару переходить в момент фактичної передачі продукції постачальником покупцю і здійснюється представниками обох сторін згідно наданих постачальником супроводжуючих документів на товар із підписанням відповідних накладних; датою поставки і переходу права власності та всіх ризиків є дата підписання покупцем накладної на відпуск товару покупцю, яка відається постачальником (п. 4.1-4.3 договору).

Всі розрахунки за договором відбуваються виключно в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування покупцем впродовж 7 календарних днів з дня фактичної поставки товару, яким є день підписання видаткової (видаткових) накладної (накладних) уповноваженими представниками сторін (п. 6.7 договору).

Сторонами погоджено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, тобто з дати, зазначеної над текстом даного договору, і діє до 31 грудня 2023, але в будь-якому випадку до виконання сторонами своїх зобов`язань. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідністю перегляду (п. 11.1 договору).

На виконання умов договору 23.10.2023 поставлено підприємцю Іванішиній відповідний товар на загальну суму 59847 грн. 88 коп., що підтверджується видатковою накладною: від 23.10.2023 № 550 на суму 59847 грн. 88 коп., підписаною відповідачем.

Отже, ТОВ Мілков виконано зобов`язання за договором поставки, а відповідачем, за твердженнями позивача, зобов`язання щодо розрахунку за поставлений по договору товар у строк, визначений п. 6.7 договору, не виконано, внаслідок чого утворився основний борг у сумі 59847 грн. 88 коп. основний борг на який позивачем здійснені нарахування 7633 грн. 62 коп. пеня; 751 грн. 38 коп. - 3 % річних; 1144 грн. 97 коп. сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, що є предметом у даній справі.

Цивільним законодавством передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. (ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України).

Ураховуючи викладене, суд визнає, що позивачем доведено прострочення виконання підприємцем Іванішиною грошових зобов`язань щодо оплати поставленого за договором товару, внаслідок чого утворився основний борг у загальній сумі 59847 грн. 88 коп., тому в цій сумі належить задовольнити вимоги про стягнення основного боргу.

Суд також вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення нарахувань на суму основного боргу: пені, 3 % річних та індексу інфляції.

Так, ч. 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч.1 ст.230 ГК України). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у процентах, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір процентів не передбачено законом або договором (ч. 6. ст. 231 ГК України).

Цивільним законодавством визначено, що у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ч.1 ст.611 ЦК України). Неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання (ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У договорі сторони визначили що у випадку порушення строку оплати за поставлений товар, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на момент прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення (п. 8.3 договору).

Суд погоджується із здійсненими позивачем розрахунками нарахувань на суму простроченого платежу підприємцем Іванішиною: 3 % річних у сумі 751 грн. 38 коп. та пені в сумі 7633 грн. 62 коп., нарахованих за період 31.10.2023-31.03.2024, а також суми 1144 грн. 97 коп., на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, в листопаді 2023 року - березні 2024 року, виходячи із суми основного боргу - 59847 грн. 88 коп. і дати: 31.10.2023, з якої грошове зобов`язання визнається простроченим.

Отже, позов ТОВ Мілков підлягає задоволенню повністю.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).

З урахуванням викладеного, витрати ТОВ Мілков на оплату позовної заяви судовим збором, згідно платіжної інструкції від 26.03.2024 № 6, у сумі 3028 грн., належить у цій сумі відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Мілков задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Іванішиної Людмили Олександрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Мілков (вул. Миколаївська, 34А, кв. 94, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 40593996) грошові кошти в загальній сумі 69377 грн. 85 коп., із яких: 59847 грн. 88 коп. основний борг; 7633 грн. 62 коп. пеня; 751 грн. 38 коп. - 3 % річних; 1144 грн. 97 коп. сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 3028 грн.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Коваль.