Рішення

від 07.01.2025 по справі 916/3861/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3861/24Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Шафарчук О.В.,

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом виконуючого обов`язки керівника Роздільнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Роздільнянської міської ради Одеської області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки,

зазначає наступне:

Використовуючи систему «Електронний суд» виконуючий обов`язки керівника Роздільнянської окружної прокуратури (надалі Прокурор) в інтересах держави в особі Роздільнянської міської ради Одеської області (надалі Міська Рада, Рада, Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» (надалі ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА», Відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 02.09.2024 позовній заяві Прокурора присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/3861/24 та визначено суддю Гута С.Ф. для її подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.09.2024 прийнято позовну заяву Прокурора до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3861/24, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.10.2024.

Відповідно до сформованих автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідок 09.09.2024 до електронного кабінету кожного із учасників справи підсистемою Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено ухвалу про відкриття провадження у справі.

08 жовтня 2024 року Міська рада звернулась із клопотанням про розгляд справи за відсутності представника. Повідомляє про підтримання заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.10.2024 відкладено підготовче засідання на 07.11.2024.

Відповідно до сформованих автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідок 08.10.2024 до електронного кабінету кожного із учасників справи підсистемою Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено ухвалу від 08.10.2024.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 28.11.2024.

Відповідно до сформованих автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідок 07.11.2024 до електронного кабінету кожного із учасників справи підсистемою Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено ухвалу від 07.11.2024.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09.12.2024.

Відповідно до сформованих автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідок 29.11.2024 до електронного кабінету кожного із учасників справи підсистемою Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено ухвалу від 28.11.2024.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.12.2024 відкладено судове засідання на 07.01.2025.

Відповідно до сформованих автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідок 09.12.2024 до електронного кабінету кожного із учасників справи підсистемою Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено ухвалу від 09.12.2024.

У призначене на 07 січня 2025 року судове засідання як і в жодне інше представники сторін не з`явились.

Частиною 1 статті 6 ГПК України передбачено, що у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Приписами частини 5 статті 6 ГПК України визначено, що електронний кабінет це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно ж із частиною 6 названої статті адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

При цьому частина 7 статті 6 ГПК України передбачає те, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 42 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 р. № 1845/0/15-21 (із змінами), визначено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Відповідно до відображених в автоматизованій системі діловодства Господарського суду Одеської області відомостей Міська Рада (Код ЄДРПОУ 33356925) та ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» (Код ЄДРПОУ 19058491) мають зареєстровані електронні кабінети, до яких підсистемою Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено постановлені у справі ухвали.

За приписами статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Додатково, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

При цьому частина 4 статті 13 ГПК України передбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи викладене, Міська Рада та ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» вважаються належним чином повідомленими про призначенні засідання суду, відтак неявка представників не є перешкодою для розгляду справи. Окрім того, Міська Рада у поданому клопотанні клопотало про розгляд справи за відсутності представника.

В процесі розгляду справи Прокурор підтримував заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Письмового відзиву від ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» до Господарського суду Одеської області як і інших клопотань або заяв не надходило у зв`язку з чим у відповідності до частини 4 статті 13 та частини 9 статті 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

07 січня 2025 року судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Кузнецов та інші проти Російської Федерації зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи Серявін та інші проти України, Проніна проти України), з якої випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

14 грудня 2018 року між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області (Орендодавець) та ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» (Орендар) укладено договір оренди землі № 400 (Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець, на підставі протоколу проведення земельних торгів за лотом № 91 (1987) від 14 грудня 2018 № 120 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5123983000:01:001:0171, розташовану на території Одеської області, Роздільнянського району, Кіровської сільської ради (за межами населеного пункту).

В оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 33,1700 га, у тому числі: 33,1700 га ріллі, що розташована на території Одеської області, Роздільнянського району, Кіровської сільської ради (за межами населеного пункту) (пункт 2.1).

Кадастровий номер земельної ділянки: 5123983000:01:001:0171. Категорія земель: землі сільськогосподарського призначення. Код використання згідно з класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): А.01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункт 2.2).

На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна та об`єкти інфраструктури (пункт 2.3).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01.01.2018 складає 735865,55 грн (сімсот тридцять п`ять тисяч вісімсот шістдесят п`ять гривень 55 копійок) та підлягає щорічній індексації (пункт 2.4).

Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (пункт 2.5).

Договір укладено на строк 7 (сім) років (пункт 3.1).

Право оренди земельної ділянки виникає у Орендаря з моменту державної реєстрації відповідно до закону (пункт 3.2).

Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі на рахунок Кіровської сільської ради в УДКСУ у Роздільнянському районі Одеської області у розмірі 14,24% (чотирнадцять цілих двадцять чотири сотих відсотка) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2018, а саме: 104788,60 грн (сто чотири тисячі сімсот вісімдесят вісім гривень 60 коп.) за 1 (один) рік, що зазначено у протоколі проведення електронних земельних торгів за лотом № 91 (1987) від 14 грудня 2018 № 120 та складає 8732,38 грн (вісім тисяч сімсот тридцять дві гривні 38 коп.) за один місяць (пункт 4.1).

Орендна плата вноситься Орендарем не пізніше 28-го числа місяця, наступного за звітним, у розмірі, встановленому пунктом 4.1 договору, за кожен місяць (пункт 4.3).

Річна орендна плата протягом дії договору без внесення до нього змін визначається із діючої нормативної грошової оцінки, яка кумулятивно індексується станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт індексації Кі… (пункт 4.4).

Після припинення дії договору Орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (пункт 6.1).

До обов`язків Орендаря віднесено самостійно, щорічно обчислювати орендну плату з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі станом на 1 січня поточного року та, враховуючи вимоги п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, не пізніше 20 лютого поточного року подавати відповідному органу доходів та зборів за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (пункт 8.4.14).

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (пункт 11.1).

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору… (пункт 11.6).

За невиконання або неналежне виконання договору Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та цього договору (пункт 12.1).

Сторона, яка порушила зобов`язання за договором, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини (пункт 12.2).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами (пункт 14.1).

Реєстрація права оренди здійснюється відповідно до закону та після виконання орендарем обов`язків, встановлених п. 8.4.1 цього договору (пункт 14.2).

Земельна ділянка вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди відповідно до закону (пункт 14.3).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

Також між сторонами Договору підписано акт прийомки-передачі межових знаків земельної ділянки із кадастровим номером 5123983000:01:001:0171 на зберігання Орендарю.

Відповідно до представленого кадастрового плану земельної ділянки 5123983000:01:001:0171, остання розташована в Одеській області, Роздільнінський район, Кіровська сільська рада (за межами населеного пункту).

Відповідно до інформаційної довідки від 17.05.2024 № 378980549 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (земельна ділянка із кадастровим номером 5123983000:01:001:0171/реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1685939051239) 16.01.2021 зареєстровано право власності за Міською Радою на вказану земельну ділянку.

Підставою для реєстрації права власності визначено укладений 11.12.2020 між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та Міською радою акт приймання-передачі, складений на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 11.12.2020 № 68-ОТГ.

22 лютого 2019 року внесено запис № 30488839 про право оренди вказаної земельної ділянки, площею 33,1700 га, за ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» на підставі Договору оренди землі від 14.12.2020 № 400.

Відповідно до представленого витягу № НВ-993418722024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, сформованого 17.05.2024, нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером 5123983000:01:001:0171 768236,56 грн.

05 липня 2022 року Міська Рада звернулась до Прокурора із листом, в якому посилається на порушення ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» вимог земельного законодавства в частині своєчасного внесення орендної плати за використання, переданих в оренду земельних ділянок за наведеним переліком.

Просить вжити заходи для дотримання ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» приписів законодавства, в т.ч. припинення права користування земельними ділянками комунальної власності.

06 липня 2022 року Міською Радою складено до ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» повідомлення № 557 стосовно порушення останнім взятих на себе за укладеними договорами оренди зобов`язань, серед яких укладений 14.12.2018 Договір № 400, права та обов`язки Орендаря за якими перейшли до Міської Ради в силу змін в адміністративно-територіальному устрої. Пропонує оплатити орендну плату за виставленими реквізитами.

11 липня 2022 року Прокурор звернувся до Міської Ради із повідомленням в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому просить надати інформацію стосовно укладених із ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» договорів оренди земельних ділянок та вжитих Міською Радою заходів у випадку порушення контрагентом взятих на себе за укладеними договорами зобов`язаннями.

13 липня 2022 року Міською Радою у відповідь на звернення Прокурора представлено укладені із ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» договори оренди землі, серед яких укладений 14.12.2018 Договір № 400. Повідомлено, що загальний розмір заборгованості ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» станом на 01.06.2022 складає 2883530,48 грн. Зазначено, що в силу змін в адміністративно-територіальному устрої право власності на земельні ділянки, серед яких 5123983000:01:001:0171, зареєстровані за Міською Радою. Відповіді на надіслану претензію від Відповідача не отримано, у той же час, повідомлено про намір представлення відповідних позовних заяв до господарського суду.

У серпні 2022 року ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» надано відповідь Міській Раді на претензію від 06.07.2022, в якій посилається на введений в країні воєнний стан, лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, викликані агресією Російської Федерації повітряні тривоги внаслідок ракетних атак, руйнування об`єктів інфраструктури, посухи у зимово-весняний період 2020 року, що в сукупному розмірі призвело до виникнення обставин непереборної сили, у зв`язку із чим просить відкласти оплату за укладеними договорами.

24 серпня 2023 року Прокурор звернувся до Міської Ради із повідомленням в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому посилається на укладені із ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» договори оренди землі, серед яких укладений 14.12.2018 Договір № 400. Просить надати інформацію про використання спірних земельних ділянок із кадастровими номерами за переліком, серед яких 5123983000:01:001:0171 та провести їх обстеження з метою встановлення факту їх використання.

31 серпня 2023 року комісією, створеною Міською Радою, встановлено факт використання Орендарем ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» земельної ділянки із кадастровим номером 5123983000:01:001:0171 на підставі відповідного Договору оренди за її цільовим призначенням (на момент обстеження на земельній ділянці зібрано врожай ярого ячменю).

13 листопада 2023 року Прокурор звернувся до Міської Ради із повідомленням в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому посилаючись на укладені із ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» договори оренди землі, серед яких укладений 14.12.2018 Договір № 400, порушення останнім взятих на себе зобов`язань в частині своєчасного та остаточного внесення орендної плати, з`ясовує вжиття заходів, направлених на захист порушених інтересів для встановлення наявності підстав для представництва інтересів Ради в суді.

22 листопада 2023 року Міською Радою надано відповідь на звернення Прокурора стосовно невжиття заходів представницького характеру.

13 листопада 2023 року Прокурор звернувся до ГУ ДПС в Одеській області із повідомленням в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому посилаючись на укладені між Міською Радою та ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» договори оренди землі, серед яких укладений 14.12.2018 Договір № 400, просить надати інформацію стосовно наявності заборгованості останнього разом із представленою податковою звітністю.

20 листопада 2023 року ГУ ДПС в Одеській області на запит Прокурора представлено відповідну інформацію стосовно наявності у ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» заборгованості із орендної плати юридичних осіб (код класифікації бюджету 18010600) перед Міською радою у загальному розмірі 5671760,20 грн, в тому числі за укладеним 14.12.2018 Договором № 400.

12 грудня 2023 року Прокурор звернувся до ГУ ДПС в Одеській області із повідомленням в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому посилаючись на укладені між Міською Радою та ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» договори оренди землі, серед яких укладений 14.12.2018 Договір № 400, просить надати інформацію стосовно звернення останнього із заявами про неможливість виконання податкових зобов`язань за 2022-2023 роки.

15 грудня 2023 року ГУ ДПС в Одеській області надано відповідь на звернення Прокурора стосовно відсутності звернень від ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» із заявами про неможливість виконання податкових зобов`язань за 2022-2023 роки.

16 травня 2024 року Прокурор звернувся до ГУ ДПС в Одеській області із повідомленням в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому посилаючись на укладені між Міською Радою та ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» договори оренди землі, серед яких укладений 14.12.2018 Договір № 400, просить надати інформацію стосовно наявності заборгованості останнього разом із представленою податковою звітністю.

21 травня 2024 року ГУ ДПС в Одеській області на запит Прокурора представлено відповідну інформацію стосовно наявності у ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» заборгованості із орендної плати юридичних осіб (код класифікації бюджету 18010600) перед Міською радою у загальному розмірі 5397744,49 грн, в тому числі за укладеним 14.12.2018 Договором № 400.

21 травня 2024 року Прокурор звернувся до Міської Ради із повідомленням в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому посилаючись на дослідження питання наявності підстав для представництва інтересів в суді пропонує надати розрахунок заборгованості ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» за договорами оренди землі, серед яких укладений 14.12.2018 Договір № 400.

23 травня 2024 Міською Радою на звернення Прокурора представлено відповідні розрахунки заборгованості ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» за договорам оренди землі, серед яких укладений 14.12.2018 Договір № 400. Період порушення виконання взятих на себе зобов`язань квітень 2021 березень 2024.

10 липня 2024 року Прокурор звернувся до Міської Ради із повідомленням в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому посилаючись на порушення ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» взятих на себе за укладеним 14.12.2018 Договором № 400 зобов`язань із внесення орендної плати (розмір заборгованості 315701,73 грн), повідомляє про звернення із позовною заявою до господарського суду в інтересах Ради стосовно стягнення відповідної заборгованості, розірвання договору та повернення земельної ділянки.

02 вересня 2024 року використовуючи систему «Електронний суд» Прокурор в інтересах держави в особі Міської Ради звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА», в якій просить:

стягнути з ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» на користь Міської Ради суму основної заборгованості за оренду земельної ділянки у розмірі 315701,73 грн;

розірвати договір оренди землі № 400, загальною площею 33,1700 га з кадастровим номером 5123983000:01:001:0171, укладений 14.12.2018 р. між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА», зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 30488839 від 22.02.2019 р.;

зобов`язати ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» повернути Міській Раді земельну ділянку площею 33,1700 га з кадастровим номером 5123983000:01:001:0171, розташовану на території Роздільнянської територіальної громади (колишньої Кіровської сільської ради) Одеської області.

Фактичними підставами звернення із позовом Прокурор визначає, те, що 14.12.2018 р. між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» укладено договір оренди землі № 400 (земельної ділянки із кадастровим номером 5123983000:01:001:0171, розташованої на території Кіровської сільської ради), який передбачає внесення орендної плати на рахунок Кіровської сільської ради Одеської області.

Поряд із цим внаслідок адміністративно-територіальних змін в територіальному устрої Одеської ради, Кіровська сільська рада Одеської області ліквідована шляхом приєднання до Роздільнянської міської ради Одеської області. А внаслідок прийнятих законодавцем змін земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, вважаються комунальною власністю відповідних органів місцевого самоврядування, у зв`язку із чим до Роздільнянської міської ради Одеської області перейшли права та обов`язки орендодавця за укладеним договором як власника земельної ділянки.

У той же час, ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» в порушення взятих на себе за укладеним Договором зобов`язань допущено порушення його умов в частині своєчасного та остаточного внесення орендної плати протягом квітня 2021 р. березня 2024 р. у сукупному розмірі 315701,73 грн, що є істотним та систематичним порушенням умов договору та передбачає можливість його розірвання в судовому порядку, відтак земельна ділянка підлягає поверненню власнику.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

Частиною 1 статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно із частиною 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом частини 2 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

У пункті 10 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст. Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

Із уведенням у дію 01.01.2002 нового Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності, про що зазначено у частині 2 статті 83 Земельного кодексу України.

Отже, принцип розмежування земель державної і комунальної власності відображено у положеннях Земельного кодексу України, який, зокрема, полягає у визнанні пріоритету належності земель у межах населеного пункту відповідній територіальній громаді. Тобто всі землі у межах населеного пункту вважаються такими, що із 01.01.2002 перебувають у комунальній власності, крім земель, належність яких державі або приватним власникам зафіксована у Земельному кодексі України.

Разом з цим 01.01.2013 набув чинності Закон України № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", за змістом пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

При цьому 27.05.2021 набув чинності Закон України № 1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", приписами якого доповнено "Перехідні положення" Земельного Кодексу України пунктом 24 такого змісту: З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Як зазначено судом, відповідно до представленого кадастрового плану земельної ділянки 5123983000:01:001:0171, остання розташована в Одеській області Роздільнінський район Кіровська сільська рада (за межами населеного пункту).

Аналогічне викладено у пункту 1.1 оспорюваного правочину, а саме ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» як Орендарем прийнято в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5123983000:01:001:0171, розташовану на території Одеської області, Роздільнянського району, Кіровської сільської ради (за межами населеного пункту).

Приписами пункту 7-1 "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачають, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснює Кабінет Міністрів України.

В свою чергу, Кабінетом Міністрів України прийнято 12.06.2020 розпорядження № 720-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області», відповідно до якого до Роздільнянської територіальної громади увійшла Калантаївська (Кіровська) (шляхом об`єднання).

Поряд із наведеним, Кіровська сільська рада Роздільнянського району Одеської області (Код ЄДРПОУ 04380399) була спочатку перейменована на Калантаївську сільську раду Роздільнянського району Одеської області, а після ліквідована як юридична особа, правонаступником якої є Роздільнянська міська рада Одеської області.

Відповідно ж до дослідженої судом інформаційної довідки від 17.05.2024 № 378980549 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (земельна ділянка із кадастровим номером 5123983000:01:001:0171/реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1685939051239) 16.01.2021 зареєстровано право власності за Міською Радою на вказану земельну ділянку.

При цьому приписи статті 32 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на час укладення Договору) передбачають, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

В свою чергу, пункт 11.6 Договору визначає, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору…

Окрім того, умовами Договору передбачено внесення орендної плати на рахунок Кіровської сільської ради, яка на теперішній час ліквідована, шляхом об`єднання із Роздільнянською міською радою Одеської області.

Відтак, враховуючи викладене, господарський суд доходить до висновку, що до Міської Ради як до власника земельної ділянки із кадастровим номером 5123983000:01:001:0171 перейшло право, як до правонаступника, вимагати від Відповідача виконання умов Договору в частині своєчасної сплати орендної плати.

Відповідно до частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частиною 3 статті 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

При цьому частина 4 статті 53 ГПК України визначає, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (стаття 7 Конституції України).

Статтею 2 ЦК України передбачено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи). Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Відповідно до частини 1 статті 169 ЦК України територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування в України місцеве самоврядування в Україні це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 4 Закону України Про місцеве самоврядування в України одним із основних принципів місцевого самоврядування визначено поєднання місцевих і державних інтересів.

Відповідно до статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в України сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (частини 1, 4 та 8 статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в України).

При цьому частина 1 статті 62 Закону України Про місцеве самоврядування в України передбачає, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Конституційний Суд України зазначив, що поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац 2 частини 5 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).

За змістом частин 1,3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 р. у справі № 924/1237/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (пункт 40).

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1 та 6 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1 та 4 статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно із частиною 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до частин 1 та 5 статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Приписами статті 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно частин 1 та 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 14.1.136 статті 14 ПК України орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Поряд із наведеним, приписами статті 636 ЦК України передбачено, що договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Враховуючи викладене, дослідивши представлені документи, господарським судом встановлено, що Прокурором надано розумний строк для звернення Міської Ради із позовом до суду для відновлення порушених прав, проте останньою з моменту отримання повідомлень в порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру не вчинено спрямованих на захист порушених інтересів дій, відтак Прокурором підтверджено наявність підстав для представництва інтересів Міської Ради.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір оренди землі № 400 із кадастровим номером 5123983000:01:001:0171 від 14.12.2018.

При цьому в силу приписів статті 636 ЦК України, умов договору, та встановлених судом обставин стосовно змін адміністративно-територіального устрою Одеської області, до Міської ради як до правонаступника перейшло право вимагати від Відповідача виконання умов Договору в частині своєчасної сплати орендної плати від ліквідованої Кіровської сільської ради.

Умовами ж пункту 4.3 укладеного Договору оренди передбачено, що за оренду земельної ділянки із кадастровим номером 5123983000:01:001:0171 ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» сплачує щомісячно до 28-го числа кожного місяця, наступного за звітним, погоджену умовами Договору орендну плату.

Враховуючи наведене, господарський суд доходить до висновку, що ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» як Орендарем в порушення приписів статей 525,526,610,629,759,762 ЦК України, статей 193,283,286 ГК України та умов Договору обов`язку з перерахування орендної плати за період з квітня 2021 року по березень 2024 року не виконано, не дивлячись на те, що з урахуванням приписів частини 1 статті 530 ЦК України та умов пункту 4.3 Договору оренди землі строк виконання щомісячних зобов`язань в загальному розмірі 315701,73 грн настав (судом перевірено представлений розрахунок заборгованості та встановлено його відповідність методології нарахування та приписам законодавства).

ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» доказів, які спростовують позицію Прокурора, не представлено, так само як і не представлено доказів своєчасного та остаточного внесення коштів.

Відтак позовні вимоги Прокуратора про стягнення з ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» на користь Міської Ради 315701,73 грн підлягають задоволенню.

Підстави для зміни або розірвання договору, визначені статтею 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним в частині 1 цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини 1 статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, за частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 611 ЦК України, тобто способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац 2 частини 2 статті 651 ЦК України).

З аналізу статті 651 ЦК України вбачається, що йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати зміни договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення між шкодою та тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Наведений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 17.04.2019 у справі № 910/6381/18 та від 14.08.2019 у справі № 910/8819/18.

Положення статті 141 ЗК України передбачають, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Приймаючи до уваги те, що ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» як Орендарем земельної ділянки із кадастровим номером 5123983000:01:001:0171 порушувались умови укладеного Договору оренди землі в частині своєчасного та остаточного внесення орендної плати впродовж квітня 2021 року березня 2024 року, господарський суд доходить до висновку про допущення ним істотного порушення Договору оренди протягом тривалого часу, що тягне для другої сторони неможливість досягнення цілей договору, а саме отримання Міською Радою визначених умовами Договору коштів, відтак господарський суд вважає наявними правові підстави для розірвання Договору оренди.

Приписи статті 173 ГПК України передбачають, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Приймаючи до уваги те, що господарський суд дійшов до висновку про розірвання Договору оренди землі, передана за відповідними Договорами земельна ділянка із кадастровими номером 5123983000:01:001:0171 підлягає поверненню власникові, котрим на теперішній час є Міська Рада.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 р. Віктор Назаренко проти України (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Як зазначалось, Прокурором представлено позовну заяву до господарського суду із використанням системи «Електронний суд» та сплачено 10791,53 грн судового збору (4735,53 грн за вимогу майнового характеру + 2*3028,00 грн за 2 вимоги немайнового характеру).

При цьому частина 3 статті 4 Закону України „Про судовий збір визначає, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, судовий збір, який підлягав справленню при зверненні із позовом становить 8633,22 грн, решта сплаченого судового збору підлягає поверненню після звернення із відповідним клопотанням.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов виконуючого обов`язки керівника Роздільнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Роздільнянської міської ради Одеської області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО РІДНА ПРИРОДА (67661, Одеська обл., Одеський р-н, с. Нерубайське, вул. Зелена, буд. 20, Код ЄДРПОУ 19058491) на користь Роздільнянської міської ради Одеської області (67400, Одеська обл., Роздільнянський р-н, м. Роздільна, вул. Муніципальна, буд. 17, Код ЄДРПОУ 33356925; розрахунковий рахунок UA068999980334179812000015710, ГУК в Од. обл./ м. Роздільна/18010600, код одержувача: 37607526, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП)) суму основної заборгованості за оренду земельної ділянки у розмірі 315701/триста п`ятнадцять тисяч сімсот одну/грн 73 коп.

Розірвати договір оренди землі № 400, загальною площею 33,1700 га з кадастровим номером 5123983000:01:001:0171, укладений 14.12.2018 р. між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 36, Код ЄДРПОУ 39765871) та Товариством з обмеженою відповідальністю ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО РІДНА ПРИРОДА (67661, Одеська обл., Одеський р-н, с. Нерубайське, вул. Зелена, буд. 20, Код ЄДРПОУ 19058491), зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 30488839 від 22.02.2019 р.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО РІДНА ПРИРОДА (67661, Одеська обл., Одеський р-н, с. Нерубайське, вул. Зелена, буд. 20, Код ЄДРПОУ 19058491) повернути Роздільнянській міській раді Одеської області (67400, Одеська обл., Роздільнянський р-н, м. Роздільна, вул. Муніципальна, буд. 17, Код ЄДРПОУ 33356925) земельну ділянку площею 33,1700 га з кадастровим номером 5123983000:01:001:0171, розташовану на території Роздільнянської територіальної громади (колишньої Кіровської сільської ради) Одеської області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО РІДНА ПРИРОДА (67661, Одеська обл., Одеський р-н, с. Нерубайське, вул. Зелена, буд. 20, Код ЄДРПОУ 19058491) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, Код ЄДРПОУ 03528552, рахунок отримувача: UA808201720343100002000000564; банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ; код банку отримувача: 820172; код класифікації доходів бюджету 22030101) 8633/вісім тисячі шістсот тридцять три/грн 22 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст складено 17 січня 2025 р.

Суддя С.Ф. Гут