Ухвала

від 15.01.2025 по справі 916/111/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/111/24

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Чолак Ю.В.,

розглянувши заяви (вх. № 2-1667/24 від 28.10.2024 та вх. № 1357/24 від 15.01.2025) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД" про розстрочення виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 у справі № 916/111/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД"

про стягнення 3 051 054,21 грн;

представники сторін:

від позивача Литвинов В.В. (в режимі відеоконференції),

від відповідача Коваль В.В. (в режимі відеоконференції),

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа № 916/111/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП" (далі позивач; ТОВ «ЕТГ») до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД» (далі відповідач; ТОВ «ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД») про стягнення 3 051 054,21 грн.

Рішенням від 01.07.2024 позов задоволено.

Супровідним листом від 28.08.2024 № 916/111/24/5672/2024 матеріали справи направлено до Південно-західного апеляційного господарського суду, у зв`язку з надходженням запиту (ухвали) суду апеляційної інстанції.

28.10.2024 за вх. №2-1667/24 до Господарського суду Одеської області надійшла заява про розстрочення виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 року у справі № 916/111/24 згідно наступного графіку:

1-й платіж 186 401,90 грн до 29-го листопада 2024 року;

2-й платіж 183 000,00 грн до 31-го грудня 2024 року;

3-й платіж 183 000,00 грн до 31-го січня 2025 року;

4-й платіж 183 000,00 грн до 28-го лютого 2025 року;

5-й платіж 183 000,00 грн до 31-го березня 2025 року;

6-й платіж 183 000,00 грн до 30-го квітня 2025 року;

7-й платіж 183 000,00 грн до 30-го травня 2025 року;

8-й платіж 183 000,00 грн до 30-го червня 2025 року;

9-й платіж 183 000,00 грн до 31-го липня 2025 року;

10-й платіж 183 000,00 грн до 29-го серпня 2025 року;

11-й платіж 183 000,00 грн до 30-го вересня 2025 року.

Листом від 30.10.2024 заявника було повідомлено про те, що заяву (вх. № 2-1667/24 від 28.10.2024) про розстрочення виконання судового рішення буде розглянуто після повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 апеляційну скаргу ТОВ "ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД" на рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2024 у справі №916/111/24 задоволено частково, рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2024 у справі №916/111/24 скасовано в частині задоволення вимог щодо стягнення 452 072,19 грн пені та 612 379,16 грн штрафу, викладено резолютивну частину рішення в новій редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП" 1 876 066,56 грн заборгованості, 41 464,80 грн 3% річних, 69 071,50 грн інфляційних втрат, 29 799,04 грн витрат зі сплати судового збору.

В решті вимог відмовити.».

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 23 950,16 грн.

В подальшому, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.11.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ЕТГ" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 у справі № 916/111/24, призначено розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні Касаційного господарського суду на 28 листопада 2024 року о 13:00, а також витребувано матеріали справи № 916/111/24.

На виконання ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.11.2024, справу № 916/111/24 супровідним листом від 13.11.2024 № 916/111/24/7352/2024 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, про що заявника було повідомлено листом від 19.11.2024 № 916/111/24/7404/2024.

Постановою Верховного Суду від 28.11.2024 касаційну скаргу ТОВ «ЕТГ» залишено без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 у справі № 916/111/24 без змін.

26.12.2024 матеріали справи № 916/111/24 надійшли до Господарського суду Одеської області, у зв`язку з чим суд ухвалою від 27.12.2024 призначив розгляд заяви (вх. № 2-1667/24 від 28.10.2024) представника відповідача про розстрочення виконання судового рішення на 15.01.2025.

27.12.2024 на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 у справі № 916/111/24 Господарським судом Одеської області було видано відповідні накази.

15.01.2025 до суду надійшла уточнена заява про розстрочення виконання судового рішення, в якій відповідач просить розстрочити виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 року у справі № 916/111/24 згідно наступного графіку:

1-й платіж 101 068,70 грн до 31 січня 2025 року;

2-й платіж 101 000,00 грн до 28-го лютого 2025 року;

3-й платіж 101 000,00 грн до 31-го березня 2025 року;

4-й платіж 101 000,00 грн до 30-го квітня 2025 року;

5-й платіж 101 000,00 грн до 30-го травня 2025 року;

6-й платіж 101 000,00 грн до 30-го червня 2025 року;

7-й платіж 101 000,00 грн до 31-го липня 2025 року;

8-й платіж 101 000,00 грн до 29-го серпня 2025 року;

9-й платіж 101 000,00 грн до 30-го вересня 2025 року.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги заяви про розстрочення виконання судового рішення та просив її задовольнити з урахуванням уточнень.

Представник позивача заперечував проти задоволення заяви. Письмові заперечення позивача проти заяви про розстрочення виконання судового рішення містяться у матеріалах справи (Т. 3, а.с. 179-190).

Розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання судового рішення, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини на державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, п. 84).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції.

Приписами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (з наступними змінами та доповненнями, далі Закон України «Про виконавче провадження») встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року по справі № 11-рп/2012).

Поряд з цим, господарським процесуальним законодавством передбачено механізм розстрочення виконання рішення за наявності певних умов.

Так, за приписами ч., ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вказані норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Розстрочення це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном відстрочки чи розстрочки виконання рішення з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Частиною 5 ст. 331 ГПК України передбачено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Разом з тим, положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Крім того, питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Так, розстрочення судом виконання судового рішення має бути пов`язано з об`єктивними та виключними обставинами, які ускладнюють його вчасне виконання, при цьому розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів як стягувача, так і боржника, між цим, оскільки право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд не повинен надавати перевагу жодній із сторін.

Суд зауважує, що враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесено, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити:

1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами;

2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми;

3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як «потерпілої сторони»;

4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Із підстав, умов та меж надання розстрочення виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання розстрочення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У якості обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відповідач наводить наступні:

- саме борг ТОВ «ЕТГ» на користь ТОВ «Одесенерготрейд» формує балансовий дефіцит коштів у відповідача, додаткове одномоментне стягнення боргу збільшить балансовий дефіцит майже вдвічі, в результаті чого ТОВ «Одесенерготрейд» не буде мати змоги виконувати свої зобов`язання перед іншими контрагентами, що неминуче негативно вплине на діяльність ТОВ «Одесенерготрейд;

- ТОВ «ЕТГ» не відмовляється від своєї заборгованості, наявний борг визнає, при цьому майже за рік судового розгляду спору так і не вжив заходів для прискорення та відшкодування своєї частини боргу;

- ТОВ «Одесенерготрейд» здійснює постачання електричної енергії, споживачами відповідача є об`єкти критичної та військової інфраструктури, державні та комунальні установи, які свій розрахунок за спожиту електричну енергію здійснюють по факту споживання у наступному місяці за місяцем постачання, тому одномоментне стягнення боргу, позбавить ТОВ «Одесенерготрейд» можливості виконувати вчасно та якісно свої зобов`язання перед споживачами, оскільки ТОВ "Одесенерготрейд" здійснює закупівлю електричної енергії щоденно на наступний день споживання. Таким чином, у постачальника виникає значний фінансовий дефіцит грошових коштів для здійснення своєчасної закупівлі електричної енергії, як товарної продукції для потреб кінцевих споживачів;

- внаслідок збройної агресії РФ проти України та значного збільшення тарифу на електричну енергію для споживачів, доходи підприємства значно зменшились, що призвело до негативного фінансового стану підприємства відповідача за 2023 рік порівняно з аналогічним періодом 2022 року;

- поточний фінансовий стан ТОВ "Одесенерготрейд" та необхідність безперебійного постачання електричної енергії кінцевим споживачам є критично важливим в умовах воєнного стану, що не дозволяє відповідачу виконати рішення суду в повному обсязі відразу, не нашкодивши стабільності своєї діяльності та якості наданих послуг, а також забезпеченню соціальних гарантій для працівників.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Особа, яка подала заяву про розстрочення або відстрочення виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 74-79 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Однак, відповідач не додав до заяви жодних доказів, які б підтверджували обставини, на які він посилається в обґрунтування наявності підстав для отримання розстрочки.

Борг ТОВ «ЕТГ» на користь ТОВ «Одесенерготрейд», про який вказує відповідач та який формує балансовий дефіцит коштів останнього, не був предметом розгляду справи № 916/111/24, господарський суд наразі не вирішує питання права, а досліджує лише наявність або відсутність виключних обставин, пов`язаних з підставами для надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.

Зменшення доходів підприємства, підвищена фінансова завантаженість, значна дебіторська заборгованість та наявність фінансових зобов`язань не є тими виключними обставинами, які можуть бути підставою для задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення у цій справі.

Відповідач є самостійним господарюючим суб`єктом, який вільний у виборі контрагентів, самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Сама лише необхідність та прагнення ТОВ «Одесенерготрейд» належним чином виконувати свої договірні зобов`язання з контрагентами (споживачами) не є та не може бути обставиною, що ускладнює або робить неможливим виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до статей 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.

Ризики підприємницької діяльності несе суб`єкт господарювання, виконання зобов`язань за укладеними договорами стосується діяльності самого відповідача, у зв`язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

Крім того, додана до заяви фінансова звітність ТОВ «Одесенерготрейд» не свідчить про збитковість відповідача, оскільки підприємство за звітний період 2023 року було прибутковим, про що свідчить розд. 2 фінансової звітності «Звіт про фінансові результати» (код рядка 2350).

При цьому, доводячи негативну динаміку чистого прибутку за 2023 рік, порівняно з 2022 роком, ТОВ «Одесенерготрейд» не обґрунтовано та документально не підтверджено обставин, з настанням яких поліпшиться його майновий стан.

Відтак, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем обставини, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі, а лише відображають поточну підприємницьку діяльність заявника, та не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість розстрочення виконання судового рішення.

Разом з тим, суд критично відноситься до посилань відповідача на зменшення доходів та фінансову навантаженість, які викликані збройною агресією РФ проти України, як на підставу для розстрочення виконання рішення, так як вказані обставини не можуть бути безумовною підставою для надання розстрочки. Обставини впливу воєнного стану та збройної агресії на спроможність виконання зобов`язань мають доводитися відповідачем щодо конкретних правовідносин. Натомість у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вплив будь-яких форс-мажорних обставин на можливість виконання відповідачем своїх зобов`язань. Отже, посилання на військову агресію без надання належних та допустимих доказів безпосереднього впливу зазначених обставин на можливість виконання судового рішення також не є підставою для розстрочення виконання рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення (з урахуванням уточненої заяви) у справі № 916/111/24.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76-79, 86, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяв (вх. № 2-1667/24 від 28.10.2024 та вх. № 1357/24 від 15.01.2025) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД" про розстрочення виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 у справі № 916/111/24 відмовити.

Вступну та резолютивну частини ухвали оголошено у судовому засіданні 15 січня 2025 р. Повний текст ухвали складено та підписано 17 січня 2025 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.В. Волков