Рішення

від 15.01.2025 по справі 922/2088/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2025м. ХарківСправа № 922/2088/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова (61099, м. Харків, бул. Б. Хмельницького, 36-А; код ЄДРПОУ: 0291010824) в інтересах держави, в особі 1) Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ: 04059243); 2) Департаменту освіти Харківської міської ради (61002, м. Харків, вул. Сумська, 64; код ЄДРПОУ: 22704183) до Фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) про стягнення збитків за участю представників:

прокуратури Полякової С.О., посвідчення №072827 від 01.03.2023;

позивача 1 не з`явився;

позивача 2 - не з`явився;

відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

17.06.2024 Немишлянська окружна прокуратура міста Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради та Департаменту освіти Харківської міської ради звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича, в якій просить суд:

- стягнути з Фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича на користь Харківської міської ради збитки у розмірі 183 614,40 грн.;

- стягнути з Фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича судовий збір.

Прокуратура обґрунтовує позовні вимоги тим, що в результаті неналежного виконання договору підряду №163Р від 21.11.2022 ФОП Петросян А.В. безпідставно надлишково отримано бюджетні кошти в сумі 183 614,40 грн., чим спричинено державі в особі Департаменту освіти Харківської міської ради матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.06.2024 позовну заяву (вх.№2088/24 від 17.06.2024) Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова залишено без руху. Надано позивачу строк, який становить 5 днів з дня отримання ним ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

20.06.2024 на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 19.06.2026 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№16148 від 20.06.2024).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.06.2024 прийнято позовну заяву (вх.№2088/24 від 17.06.2024) Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради та Департаменту освіти Харківської міської ради до Фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича про стягнення збитків до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2088/24. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 17.07.2024.

16.07.2024 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№18007 від 16.07.2024), в якому зазначено, що він вважає позов безпідставним та не обґрунтованим, виходячи із наступного.

Принцип презумпції невинуватості закріплений положеннями ч.1 ст.11 Загальної декларації прав людини: «Кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту».

Презумпція невинуватості зафіксована у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, зокрема у п.2 ст.14: «Кожен обвинувачений в кримінальному злочині має право вважатися невинним, поки винність його не буде доведена згідно з законом».

Відповідно п.2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод: «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

Також принципи презумпції невинуватості зафіксовані у ст.62 Конституції України, а саме: «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду».

Така ж саме норма закріплена і ст.17 КПК України: «Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили».

Таким чином, на думку відповідача, керівник Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова ставить себе вище зазначених норм та суду, і даним позовом визнає ОСОБА_1 винним у кримінальному злочині до винесення вироку і вступу його у законну силу.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 відкладено підготовче засідання на 07.08.2024.

Представник Фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича адвокат Хан А.О. у підготовчому засіданні 07.08.2024 заявив усне клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.08.2024 у задоволенні клопотання представника Фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича Хана А.О. про залишення без розгляду позову Керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради та Департаменту освіти Харківської міської ради до Фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича про стягнення збитків відмовлено.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.08.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 28.08.2024.

26.08.2024 через канцелярію суду від представника відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі (вх.№21300 від 26.08.2024).

28.08.2024 через кабінет Електронного суду від в.о. керівника Немишлянської окружної прокуратури надійшли пояснення (вх.№21528 від 28.08.2024). Аналогічні пояснення від в.о. керівника Немишлянської окружної прокуратури в цей же день надійшли через канцелярію суду (вх.№21527 від 26.08.2024).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.08.2024 заяву представника Фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича Хана А.О. про зупинення провадження (вх.№21300 від 26.08.2024) у справі за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратура міста Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради та Департаменту освіти Харківської міської ради до Фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича про стягнення збитків задоволено. Зупинено провадження у справі №922/2088/24 за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратура міста Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради та Департаменту освіти Харківської міської ради до Фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича про стягнення збитків до розгляду та набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі №644/2183/24 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Не погодившись із вищевказаною ухвалою, в.о. керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.08.2024 у справі №922/2088/24 та передати справу до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 апеляційну скаргу в.о. керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.08.2024 у справі №922/2088/24 задоволено. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.08.2024 у справі №922/2088/24 скасовано. Справу №922/2088/24 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.10.2024 призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 06.11.2024.

05.11.2024 через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про призначення судової експертизи (вх.№27826 від 05.11.2024).

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 відкладено підготовче засідання на 20.11.2024.

Підготовче засідання, призначене на 20.11.2024, знято з розгляду у зв`язку з оголошенням у місті Харкові повітряної тривоги. Наступне підготовче засідання призначено на 27.11.2024.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.11.2024 відкладено підготовче засідання на 04.12.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.11.2024 у задоволенні клопотання представника Фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича Хана А.О. (вх.№27826 від 05.11.2024) про призначення судової експертизи відмовлено.

27.11.2024 до суду надійшло клопотання представника Фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича Хана А.О. про виклик експертів (вх.№29881 від 27.11.2024).

27.11.2024 до суду надійшло клопотання представника Фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича Хана А.О. про виклик свідка (вх.№29882 від 27.11.2024).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.12.2024 у задоволенні клопотання представника Фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича Хана А.О. про виклик експертів (вх.№29881 від 27.11.2024) відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.12.2024 у задоволенні клопотання представника Фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича Хана А.О. про виклик свідка (вх.№29882 від 27.11.2024) відмовлено.

В підготовчому засіданні 04.12.2024 представники прокуратури та відповідача зазначили, що ними повідомлено про всі обставини справи, які їм відомі, та надали докази, на які вони посилаються у позові і відзиві.

За результатами підготовчого засідання суд протокольною ухвалою від 04.12.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду у судовому засіданні по суті на 18.12.2024 о 10:50.

16.12.2024 через канцелярію Господарського суду Харківської області адвокатом Ханом А.О. було подано заяву (вх.№31598 від 16.12.2024), у якій він повідомив, що у зв`язку із закінченням строку дії договору №1-07/24-госп від 16.07.2024, а також тим, що станом на 16.12.2024 між адвокатом та ФОП Петросяном А.В. не досягнуто домовленості про продовження строку дії вищезазначеного договору. У зв`язку з цим просить суд, починаючи з 17.12.2024, не вважати його представником відповідача по справі №922/2088/24.

Разом з цим 16.12.2024 від Фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича через канцелярію Господарського суду Харківської області надійшла заява (вх.№31597 від 16.12.2024), в якій зазначено, що 16.12.2024 припинив строк дії договір між ним та адвокатом Ханом А.О. У зв`язку з тим, що заявник не є спеціалістом у сфері права та не може самостійно представляти свої інтереси у Господарському суді Харківської області, просить суд засідання по справі, призначене на 18.12.2024 о 10:50, перенести на інший час та надати можливість знайти адвоката, який буде представляти його інтереси.

Судове засідання, призначене на 18.12.2024, знято з розгляду у зв`язку з оголошенням у місті Харкові повітряної тривоги. Наступне судове засідання призначено на 25.12.2024.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.12.2024 відкладено судове засідання на 15.01.2025.

В судовому засіданні 15.01.2025 представник прокуратури підтримала позовні вимоги, просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник Харківської міської ради у судове засідання 15.01.2025 не з`явився, відповідно сформованої у системі "Електронний суд" довідки про доставку електронного листа ухвалу-повідомлення від 25.12.2024 було надіслано одержувачу Харківській міській раді в його електронний кабінет та документ доставлено до його електронного кабінету 25.12.2024.

Представник Департаменту освіти Харківської міської ради у судове засідання 15.01.2025 не з`явився, про причини неявки не повідомив. Відповідно сформованої у системі "Електронний суд" довідки про доставку електронного листа ухвалу-повідомлення від 25.12.2024 було надіслано одержувачу Департамент освіти Харківської міської ради в його електронний кабінет та документ доставлено до його електронного кабінету 25.12.2024. Також відповідно сформованої у системі "Електронний суд" довідки про доставку електронного листа ухвалу про виклик від 25.12.2024 було надіслано одержувачу Департамент освіти Харківської міської ради в його електронний кабінет та документ доставлено до його електронного кабінету 25.12.2024.

Разом з цим судом було направлено ухвалу про виклик в судове засідання від 25.12.2024 з використанням установи поштового зв`язку АТ "Укрпошта" на адресу Департаменту освіти Харківської міської ради рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Рекомендоване повідомлення про вручене поштове відправлення, а саме ухвала про виклик від 25.12.2024, повернулося до суду з відміткою про отримання 27.12.2024.

Представник відповідача в судове засідання 15.01.2025 не з`явився. 14.01.2025 від Фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича через канцелярію Господарського суду Харківської області надійшла заява (вх.№980 від 14.01.2025), в якій зазначено, що заявник не є спеціалістом у сфері права та не може самостійно представляти свої інтереси у Господарському суді Харківської області, просить суд засідання по справі, призначене на 15.01.2025 о 11:50, перенести на інший час та надати можливість укласти договір із відповідним спеціалістом у сфері права, який буде представляти його інтереси.

Суд, розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича (вх.№980 від 14.01.2025) про перенесення на інший час судового засідання та надання можливості укласти договір із відповідним спеціалістом у сфері права, відмовляє у її задоволенні з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2024 закінчився строк дії договору №1-07/24-госп від 16.07.2024, укладеного між адвокатом Ханом А.О. та ФОП Петросяном А.В., про надання правничої допомоги.

16.12.2024 відповідач Фізична особа-підприємець Петросян Арман Вачаганович подав до суду заяву про перенесення судового засідання, призначеного на 18.12.2024 о 10:50, та надання можливості знайти адвоката, який буде представляти його інтереси.

Заявою від 14.01.2025 відповідач також просить суд засідання по справі, призначене на 15.01.2025 о 11:50, перенести на інший час та надати можливість укласти договір із відповідним спеціалістом у сфері права, який буде представляти його інтереси.

Суд розцінює зазначені заяви відповідача як суб`єктивні причини, а не об`єктивні перешкоди, оскільки у Фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича було достатньо часу на укладення договору про надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

За приписами частини 2 статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Водночас, частиною 2 статті 216 ГПК України визначено, що якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Відтак, статтями 202, 216 ГПК України визначено вичерпний перелік випадків відкладення судового засідання або оголошення перерви в судовому засіданні, проте відкладення судового розгляду з метою надання часу на укладення договору про надання правничої допомоги до них не відноситься.

Водночас подальше відкладення розгляду справи в даному випадку призведе до безпідставного затягування розгляду цієї справи. При цьому, порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Суд наголошує, що процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

За приписами частин 2 та 3 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Положеннями статті 43 ГПК України встановлено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Під зловживанням процесуальними правами, слід розуміти особливу форму господарського процесуального правопорушення, тобто умисні, недобросовісні дії учасників господарського процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав учасників судового процесу та їх представників, та перешкоджанням діяльності суду по справедливому та своєчасному розгляду і вирішенню господарської справи.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, вкладеною у постанові від 13.03.2019 року у справі №199/6713/14-ц.

Суд зазначає, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 15.01.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промову представників сторін у судових дебатах, суд встановив наступне.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.03.2016 №473 веб-порталом Уповноваженого органу визначено інформаційно-телекомунікаційну систему «Ргогогго» за адресою в мережі Інтернет: www. prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу - Державне підприємство «Прозорро» (ідентифікаційний код юридичної особи 02426097).

Департаментом освіти Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 22704183, проведено процедуру відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі UА-2022-11-21-015218-а) щодо закупівлі послуг з капітального ремонту (з усунення аварій) будівлі Харківської гімназії № 163 Харківської міської ради Харківської області за адресою: 61172, Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Луї Пастера, 330.

Очікувана вартість закупівлі складала - 3 493 937,14 грн. з ПДВ.

Джерелом фінансування є кошти місцевого бюджету.

Згідно з реєстром отриманих тендерних пропозицій, в процедурі закупівлі UА-2022-11-21-015218-а приймав участь один учасник: ФОП Петросян А.В. (ЄДРПОУ -3089426592) з остаточною ціновою пропозицією 3 493 937,14 грн. з ПДВ, якого за результатам проведеної процедури закупівлі визнано переможцем, та 21.11.2022 укладено договір підряду №163Р (далі - Договір).

Відповідно до п.п.1.1. вищевказаного Договору Замовник доручає, а Підрядник у відповідності до умов Договору зобов`язується своїми силами і засобами на власний ризик виконати відповідно до коду ДК 021:2015:45453000-7 "Капітальний ремонт і реставрація по об`єкту: Капітальний ремонт (з усунення аварій) будівлі Харківської гімназії №163 Харківської міської ради Харківської області за адресою: 61172, Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Луї Пастера. 330", згідно кошторисних норм України, затверджених наказом Мінрегіонбуду від 01.11.2011 №281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» та відповідно до договірної ціни (Додаток 1).

Відповідно до пункту 2.1. Договору, загальна сума договору складає 3 493 937,14 грн.

Відповідно до п.9.1, Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2022 року, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання їх сторонами.

Додатковою угодою №1 до договору №163Р від 21.11.2022 загальну суму договору знижено до 2 475 922,36 грн.

Вивченням актів форми актів КБ-2в №1 за грудень 2022 року від 21.12.2022 на суму 1 833 284,64 грн., №1/1 за грудень 2022 року на суму 11 809,28 грн. та №2 за грудень 2022 року від 28.12.2022 року на суму 630 828,44 грн., встановлено, що загальна вартість виконаних будівельних робіт виконаних будівельних робіт складає 2 475 922. 36 грн.

Разом з цим, встановлено, що фактично виконані будівельні роботи не в повній мірі відповідають тим, які зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт на суму 183 614,40 гри.

Згідно висновку експерта за результатами проведення в рамках кримінального провадження №42023222020000010 судової будівельно-технічної експертизи №8035 від 13.10.2023, обсяги та вартість фактично виконаних робіт, а саме роботи по об`єкту «Капітального ремонту (з усунення аварії) будівлі Харківської гімназії №163 Харківської міської ради Харківської області за адресою: 61172, Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Луї Пастера. 330», не відповідають нормативним обсягам та вартості фактично виконаних будівельних робіт зазначеним в акті виконаних будівельних робіт, відповідно до договору №163Р від 21.11.2022 року, укладеному між Департаментом освіти Харківської міської ради та ФОП Петросян А.В.:

- завищено нормативні обсяги трудовитрат на 1148,25 люд.-год.;

- в результаті завищення нормативних обсягів трудовитрат, завищено нормативну вартість фактично виконаних будівельних робіт на 183 614,40 грн.

Також, згідно висновку експерта від 19.12.2023 №СЕ-19/121-23/24185-ЕК за результатами проведення в рамках кримінального провадження №42023222020000010 судової економічної експертизи, надлишкова сплата грошових коштів за виконані ФОП Петросяном А.В. будівельні роботи за Договором №163Р від 21.11.2022 робіт по об`єкту: «Капітального ремонту (з усунення аварії) будівлі Харківської гімназії №163 Харківської міської ради Харківської області за адресою: 61172, Україна, Харківська обл.. м. Харків, вул. Луї Пастера, 330», укладеного з Департаментом освіти Харківської міської ради складає 183 614,40 грн.

Таким чином, різниця між обсягом вартості робіт, вказаних ФОП Петросян А.В. у актах приймання виконаних будівельних робіт форми актів КБ-2в №1 за грудень 2022 року від 21.12.2022 на суму 1 833 284,64 грн., №1/1 за грудень №2 за грудень-2 2022 року від 28.12.2022 року на суму 630 828,44 грн., на загальну суму 2 475 922,36 грн. та вартістю фактично виконаних робіт ФОП Петросян А.В. з капітального ремонту (з усунення аварій) будівлі Харківської гімназії №163 Харківської міської ради Харківської області становить 183 614,40 грн.

Так, при проведенні кошторисних розрахунків та під час складання актів приймання виконаних будівельних робіт допущено завищення трудомісткості фактично виконаних будівельних робіт на 1148,25 люд./год.

Також встановлено, що ФОП Петросян А.В. внесено недостовірні дані до офіційних документів - актів КБ-2в №1 за грудень 2022 року від 21.12.2022 на суму 1 833 284,64 грн., №1/1 за грудень 2022 року на суму 11 809,28 грн та №2 за грудень-2 2022 року від 28.12.2022 року на суму 630 828,44 грн., а саме недостовірні відомості щодо обсягів будівельних робіт в частині їх завищення на 1148,25 люд./год., що призвело до завищення ціни договору на 183 614,40 грн. Вищевказаний документ підписано уповноваженою особою Департаменту освіти Харківської міської ради.

В подальшому, Департаментом освіти Харківської міської ради на підставі вказаних актів форми КБ-2в перераховано на банківський рахунок ФОП Петросян А.В. № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», грошові кошти, на загальну суму 2 475 922,36 грн.

Отже, в результаті неналежного виконання вищевказаного договору підряду ФОП Петросян А.В. безпідставно надлишково отримано бюджетні кошти в сумі 183 614,40 грн., чим спричинено державі в особі Департаменту освіти Харківської міської ради матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Щодо підстав для представництва прокурора інтересів держави в господарському суді.

За приписами ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Згідно із ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень, він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Як роз`яснив Конституційний Суд України в рішенні №З-рп/99 від 08.04.1999, представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки. Представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб`єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.

Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства, слід зазначити: 1) в чому полягає інтерес держави та 2) нездійснення чи неналежне здійснення захисту такого інтересу уповноваженим органом.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах спочатку був як сторона договору Департамент освіти Харківської міської ради, яке уповноважений державою здійснювати функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до п.1.1 Положення про Департамент освіти Харківської міської ради (у новій редакції), Департамент є самостійним виконавчим органом Харківської міської ради, що утворюється Харківською міською радою.

Департамент у своїй діяльності підзвітний та підконтрольний Харківській міській раді, підпорядкований виконавчому комітету Харківської міської ради, міському голові, першому заступнику міського голови.

У зв`язку з викладеним, органом уповноваженим представляти інтереси держави є Харківська міська рада та Департамент освіти Харківської міської ради як сторона договору.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень (ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру»).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

При цьому прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У даному разі, у позові прокурором зазначено про те, що підставою для представництва інтересів держави прокурором в даному випадку є не здійснення уповноваженим органом - Харківською міською радою та Департаментом освіти Харківської міської ради захисту інтересів держави, а саме невжиття заходів цивільно-правового характеру щодо відшкодування збитків та примусового повернення бюджетних коштів розміром 183 614,40 грн.

В даному випадку встановлено порушення інтересів держави, яке полягає в порушенні Підрядником вимог законодавства України, умов укладеного Договору та безпідставному отриманні ним 183 614,40 грн, за завищення обсягів робіт.

Разом з тим, Департамент та міська рада не здійснюють захист інтересів держави в частині відшкодування наведених матеріальних збитків, оскільки заходів, спрямованих на їх відшкодування, не вжито, відповідний позов до Підрядника про стягнення шкоди до суду не заявлено, у зв`язку з чим кошти до бюджету до цього часу не відшкодовано, що призводить до несвоєчасного надходження коштів до бюджету, тому є правові підстави для пред`явлення прокурором позову до суду на їх захист, в межах його компетенції, відповідно до ст.131-1 Конституції України.

Так, окружною прокуратурою до Харківської міської ради 05.02.2024 скеровано лист вих.№51-274-23 від 05.02.2024 щодо інформування окружною прокуратурою про вжиті/заплановані Харківською міською радою заходи реагування цивільно-правового характеру, щодо стягнення з ФОП Петросян А.В. збитків, спричинених Харківській міській територіальній громаді, на загальну суму 183 614,40 грн, в тому числі шляхом пред`явлення цивільного позову у кримінальному провадженні.

Крім цього, аналогічний лист вих.№51-274-23 від 05.02.2024 окружною прокуратурою направлено до Департаменту освіти Харківської міської ради 05.02.2024.

Станом на момент подання позовної заяви до суду будь-які відповіді як від Харківської міської ради, так і від Департаменту освіти Харківської міської ради на адресу Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова не надходили.

За таких обставин, бездіяльність адміністрації зі звернення до суду з позовом вказує про не здійснення цим органом захисту інтересів держави та є підставою для представництва прокурором в суді інтересів держави.

Таким чином, надане прокурором до позовної заяви листування свідчить про те, що прокурор поінформував компетентний орган про виявлені порушення, надав йому розумний строк на самостійне вжиття заходів реагування, однак компетентні органи не ініціювали перевірку, викладених прокурором обставин щодо наявності чи відсутності збитків, завданих територіальній громаді Харківської міської ради, в рамках виконання договору підряду, що свідчить про бездіяльність компетентного органу.

Отже, враховуючи нездійснення Харківською міською радою заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в цьому випадку належним чином обґрунтував підстави для представництва інтересів держави в суді.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 3.18 ДСТУ Б.В.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» (далі - Правила), чинних на момент виконання робіт по договору №163Р від 21.11.2022, передбачено, що кошторис, який визначає вартість виконаних будівельних робіт за період, встановлений у договорі (щомісячно, за етап тощо). Складається за примірною формою №КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та примірною формою №КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".

Згідно п.6.4.2 Правил, при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об`єктах будівництва, зведення яких здійснюється за рахунок державних коштів, застосовуються примірні форми первинних облікових документів «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (примірна форма №КБ-2в) і «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (примірна форма № КБ-3)».

Правилами досягається нормативне визначення вартості будівельних робіт відповідно до кошторисних норм України, які за п.3.3 Правил, є сукупністю нормативних показників витрат ресурсів, серед яких:

- трудовитрати при виконанні будівельних робіт;

- час роботи будівельних машин та механізмів;

- будівельні матеріали, вироби та конструкції.

Зазначена сукупність нормативних показників встановлена на прийнятий вимірник будівельних робіт, що виражені в натуральних (фізичних) одиницях виміру (м, м2, кг тощо).

Серед невиробничих витрат застосовано коефіцієнти кошторисного прибутку - 6,8: кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій - 1,23.

Згідно п.4.1.2 Договору Підрядник зобов`язаний здійснювати виконання робіт, визначених цим Договором, відповідно до проектної документації, КНУ, ДБН і СніП та у строки, узгоджені з Замовником.

Відповідно до п.6.4.3 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», які введені в дію з 01.01.2014 наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293 (далі - ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013), за твердої договірної ціни взаєморозрахунки проводяться на підставі виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні.

Крім цього, згідно з п.4.4.1 ДСТУ-Н Б Д. 1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405 (далі - ДСТУ-Н Б Д. 1.1-2:2013), кошторисна вартість будівельних матеріалів, виробів та конструкцій у прямих витратах визначається на підставі нормативної потреби в них, розрахованої, виходячи з обсягів робіт.

Відповідно до п. 6.3.3 ДСТУ-Н Б Д. 1.1-2:2013 вартість матеріальних ресурсів у складі прямих витрат при проведенні розрахунків за обсяги виконаних робіт визначається на підставі виконаних обсягів робіт, нормативних витрат матеріальних ресурсів, визначених за ресурсними елементними кошторисними нормами.

Отже номенклатура матеріалів та їх кількість повинні відповідати застосованим у актах приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2В), ресурсним елементним кошторисним нормам на виконаний обсяг робіт.

Згідно з вимогами ДСТУ Б Д. 1Л-1:2013, що встановлюють основні правила з визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування (далі - будівництво), передбачено наступне: Система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів. Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми. На підставі цих норм і поточних цін на трудові та матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати у вартості будівництва (п.4.1). Ресурсні елементні кошторисні норми призначені для визначення кількості ресурсів, необхідних для виконання різних видів будівельних робіт, робіт з монтажу устаткування, ремонтно-будівельних, реставраційно-відновлювальних і пусконалагоджувальних робіт, для визначення прямих витрат у вартості будівництва (п.4.2). Кошторисні норми поділяються на такі види (п.4.3): державні стандарти України (державні кошторисні норми); стандарти організацій України (у тому числі галузеві кошторисні норми); індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми.

Ці норми затверджуються у складі проектної документації на стадіях П та РП з обов`язковим проведенням відповідної експертизи і застосовуються тільки для об`єкта будівництва за даною проектною документацією. Усі кошторисні норми за ступенем укрупнення поділяються на елементні та укрупнені. Прямі витрати у вартості будівництва визначаються за ДСТУ-Н Б Д. 1.1-2:2013 Решта витрат, які враховуються у вартості будівництва, визначаються розрахунково.

До таких витрат належать (п.4.8.1): загальновиробничі витрати;

витрати на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд або пристосування та використання існуючих та новозбудованих будинків, будівель і споруд сталого типу;

витрати на виконання будівельних робіт у зимовий період; витрати на виконання будівельних робіт у літній період; інші витрати замовника і підрядних будівельних організацій, пов`язані із здійсненням будівництва;

витрати на утримання служби замовника; витрати на підготовку експлуатаційних кадрів;

витрати на проектно-вишукувальні роботи та авторський нагляд; кошторисний прибуток;

адміністративні витрати будівельних організацій; ризики всіх учасників будівництва; витрати, пов`язані з інфляційними процесами.

Виходячи з викладеного, при виконанні робіт не допускається включення до акта приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в вартості матеріальних ресурсів, не використаних під час виконання робіт.

Однак, Підрядником до актів приймання виконаних будівельних робіт включено кількість та вартість матеріальних ресурсів, котрі не використані під час виконання робіт.

Також слід зазначити, що акти приймання виконаних будівельних робіт складені не у відповідності до нормативів України у галузі будівництва, про що зазначено вище, які Замовником (Департаментом освіти) прийняті до оплати.

Згідно висновку експерта за результатами проведення в рамках кримінального провадження №42023222020000010 судової будівельно-технічної експертизи №8035 від 13.10.2023, обсяги та вартість фактично виконаних робіт, а саме роботи по об`єкту «Капітального ремонту (з усунення аварії) будівлі Харківської гімназії №163 Харківської міської ради Харківської області за адресою: 61172, Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Луї Пастера. 330», не відповідають нормативним обсягам та вартості фактично виконаних будівельних робіт зазначеним в акті виконаних будівельних робіт, відповідно до договору №163Р від 21.11.2022 року, укладеному між Департаментом освіти Харківської міської ради та ФОП Петросян А.В.:

- завищено нормативні обсяги трудовитрат на 1148,25 люд.-год.;

- в результаті завищення нормативних обсягів трудовитрат, завищено нормативну вартість фактично виконаних будівельних робіт на 183 614,40 грн.

Також, згідно висновку експерта від 19.12.2023 №СЕ-19/121-23/24185-ЕК за результатами проведення в рамках кримінального провадження №42023222020000010 судової економічної експертизи, надлишкова сплата грошових коштів за виконані ФОП Петросяном А.В. будівельні роботи за Договором №163Р від 21.11.2022 робіт по об`єкту: «Капітального ремонту (з усунення аварії) будівлі Харківської гімназії №163 Харківської міської ради Харківської області за адресою: 61172, Україна, Харківська обл., м.Харків, вул.Луї Пастера, 330», укладеного з Департаментом освіти Харківської міської ради складає 183 614,40 грн.

Таким чином, різниця між обсягом вартості робіт, вказаних ФОП Петросян А.В. у актах приймання виконаних будівельних робіт форми актів КБ-2в №1 за грудень 2022 року від 21.12.2022 на суму 1 833 284,64 грн., №1/1 за грудень №2 за грудень-2 2022 року від 28.12.2022 року на суму 630 828,44 грн., на загальну суму 2 475 922,36 грн. та вартістю фактично виконаних робіт ФОП Петросян А.В. з капітального ремонту (з усунення аварій) будівлі Харківської гімназії №163 Харківської міської ради Харківської області становить 183 614,40 грн.

Також встановлено, що ФОП Петросян А.В. внесено недостовірні дані до офіційних документів - актів КБ-2в №1 за грудень 2022 року від 21.12.2022 на суму 1 833 284,64 грн., №1/1 за грудень 2022 року на суму 11 809,28 грн та №2 за грудень-2 2022 року від 28.12.2022 року на суму 630 828,44 грн., а саме недостовірні відомості щодо обсягів будівельних робіт в частині їх завищення на 1148,25 люд./год., що призвело до завищення ціни договору на 183 614,40 грн. Вищевказаний документ підписано уповноваженою особою Департаменту освіти Харківської міської ради.

Суд зазначає, що при вирішенні господарських спорів може бути досліджений висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної. Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії (з врахуванням правової позиції, зазначеної у постанові ВС у складі колегії суддів КГС від 23 січня 2020 року у справі № 918/36/19). Така ж правова позиція щодо можливості використання в господарському судочинстві висновку експерта, наданого в межах кримінального провадження, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18.

Відповідно ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ст.877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Відповідно до ч.2 ст.883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Тобто, виходячи з системного аналізу змісту ч.2 ст.833 ЦК України та статті 322 ГК України у разі невиконання або неналежного виконання підрядником обов`язків за договором підряду замовник має право вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільних прав, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право (ч.3 ст. 22 ЦК України).

За приписами ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При цьому, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність (ч.2 ст. 49 ГК України).

Нормами ст. 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною (ч. 1 ст. 225 ГК України).

При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість Відповідачу, з урахуванням положень частини 1 статті 883 ЦК України, потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу. Про те відповідач належними та допустимими доказами відсутність вини не довів.

Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За змістом ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з положеннями ст.614 ЦК України на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення відсутності своєї вини, а розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доводиться кредитором у відповідності до ст.623 ЦК України.

Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

За приписами ч.1 ст.884 ЦК України підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Вказані положення узгоджуються з практикою Верховного Суду, правові висновки у частині відшкодування збитків, завданих вчиненням цивільного правопорушення, викладено у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №916/332/17, в якій також зроблено висновок про те, що критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору.

При цьому, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.

Верховний Суд у постанові від 27.08.2020 у справі №916/477/18 про стягнення збитків, у зв`язку з неналежним виконанням будівельних робіт за договором підряду, вказав, що враховуючи наявний у справі висновок судової будівельно-технічної експертизи, встановлено, що роботи, вартість яких позивач просить стягнути із відповідача, виконані неналежним чином та не у повній відповідності з умовами договору, а відтак, наявні підстави для відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договірного зобов`язання.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у справі №927/375/19 від 01.03.2021.

В свою чергу, як вже зазначалося вище, відповідачем внесено до актів виконаних робіт недостовірні відомості щодо обсягів будівельних робіт в частині їх завищення на 1148,25 люд./год., що призвело до завищення ціни договору на 183 614,40 грн, що підтверджується висновками експертів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експетиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

У постанові Верховного Суду від 11.03.2021 у справі №923/188/20 зроблено правовий висновок про те, що господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, які було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної.

"Висновок експертизи, призначеної в межах кримінального провадження, оцінюється господарськими судами у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, при цьому сторони не позбавлені можливості надати суду докази на його спростування, клопотати перед судом про виклик у судове засідання експерта, який проводив експертизу, тощо.".

Аналогічна позиція була неодноразово викладена Верховним Судом (постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.06.2018 у справі №907/651/17, від 08.08.2018 у справі № 907/679/17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18).

Таким чином, висновок судової будівельно-технічної експертизи №8035 від 13.10.2023, підтверджений висновком судової економічної експертизи від 19.12.2023 за №СЕ-19/121-23/24185-ЕК, є належним доказом у цій справі.

Враховуючи викладене, в результаті неналежного виконання вищевказаного договору підряду ФОП Петросян А.В. безпідставно, надлишково отримано бюджетні кошти в сумі 183 614,40 грн, які були вчасно сплачені замовником, що спричинило державі в особі Департаменту освіти Харківської міської ради та Харківській міській раді матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналізуючи судову практику, на яку посилаються сторони, суд зазначає, що кожен правовий висновок Верховного Суду було оцінено на релевантність в аспекті подібності до правовідносин, що склалися між учасниками цього спору і застосовано судом при прийнятті рішення у цій справі, якщо було встановлено подібність правовідносин. Проте, виходячи з завдань господарського судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні спорів, а не доведенні чи роз`ясненні учасникам провадження змісту постанов суду касаційної інстанції, оцінці правильності розуміння ними висновків суду за результатами розгляду касаційної скарги, враховуючи, що судом була надана відповідь на основні аргументи позову та заперечень щодо нього, суд вважає за недоцільне наводити у судовому рішенні аналіз всієї практики касаційних судів, на яку посилалися сторони.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради та Департаменту освіти Харківської міської ради до Фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича про стягнення збитків задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ: 04059243) збитки у розмірі 183614 (сто вісімдесят три тисячі шістсот чотирнадцять) грн. 40 коп.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Петросяна Армана Вачагановича ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ: 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м.Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010) судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "17" січня 2025 р.

СуддяТ.О. Пономаренко