ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.01.2025м. ХарківСправа № 922/1256/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Поліпласт", с. Сурсько-Литовське до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіп Груп" (перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультифлекс" (другий відповідач) про стягнення коштів за участю представників учасників справи:
позивача - Савенко О.М.
першого відповідача - Косінова Д.С.
другого відповідача - Осадча О.О.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю "Поліпласт", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить суд (з урахуванням заяви від 27.12.2024) стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіп Груп" (перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультифлекс" (другий відповідач) на свою користь збитки у розмірі 1 143 956,52 грн, 17 000,00 грн за надання інформаційно-консультаційних послуг з питань консультування щодо дослідження причин пошкодження флексітанку та судовий збір у розмірі 17 414,34 грн. Позов обґрунтований тим, що через недотримання відповідачами певних вимог/норм/положень (кріплення, перевезення тощо) стався факт розриву флексітанку та втрати вантажу, що призвело до матеріальних збитків позивача.
Ухвалою суду від 07.04.2023 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
Перший відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні. В обґрунтування заперечень, зокрема, вказує на те, що ч. 2 ст. 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 рік) прямо зазначено, що підставою звільнення від відповідальності перевізника є дії або недогляд позивача, що призвело до втрати вантажу. У даному випадку саме позивачем було залучено ТОВ "Мультифлекс" для надання послуг щодо інсталяції флексітанку для належного перевезення соняшникової олії. У свою чергу, у висновку судової експертизи чітко зазначено, що недотримання персоналом ТОВ "Мультифлекс" вимог з кріплення кріпильних ременів спричинило втрату цілісності внутрішніх шарів флексітанку і відповідно втрату вантажу. Окрім цього, експертами у висновку зазначено про наявність дефекту шва флексітанку, що спричинило витікання олії. Таким чином, зважаючи на той факт, що перший відповідач не міг знати про наявність дефекту флексітанку, обов`язок щодо належного кріплення флексітанку та вантажу було покладено на ТОВ "Мультифлекс", якого було залучено позивачем, то очевидним вбачається, що жодної вини першого відповідача у витіканні олії немає.
Другий відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні. В обґрунтування заперечень, зокрема, вказує на те, що ТОВ "Віп Авто Транс" навмисно надало недостовірну інформацію, оскільки роздруківка з тахографу містила інформацію про перевищення швидкості водієм, що призвело до різких та частих коливань вантажу, надмірного тиску на внутрішній шар флексітанку та стало причиною розірвання ременів та самого флексітанку і повної втрати вантажу. Другий відповідач вказує на те, що в матеріалах справи документи на транспортний засіб відсутні, немає даних щодо технічного обслуговування даного автомобіля, та транспортний засіб не досліджувався експертами. Згідно з п.3.2.12. договору 06/22 від 17.06.2022 водій виконавця зобов`язаний перевірити відповідність ваги, завантаження та розміщення, кріплення, укладення вантажу в транспортному засобі умовам безпеки руху і забезпечення збереження вантажу і автотранспорту, в разі виявлення порушень у вазі, кріпленні, укладенні, повідомляє вантажовідправника і замовника про такі порушення. Згідно з п. 8.15. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 за №363 вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення. Пунктом 8.20. Правил визначено обов`язок водія перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню, що відповідає обов`язкам перевізника, які визначені, в тому числі й в п. 57 Статуту автомобільного транспорту. Таким чином, водій автомобіля Volvo д.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ОСОБА_1 не був усунений від процедури завантаження транспортного засобу, не був позбавлений права перевірити кріплення і наливання вантажу, що є і його обов`язком відповідно до зазначеного вище законодавства та договорів, повинен був проявити розумну обачність та вчинити вказані дії. Також, у разі виявлення недоліків, висловити пропозиції щодо додаткового кріплення вантажу та відобразити ці зауваження в CMR №А 1235553 від 05.08.2023. Таким чином, із вказаного вище вбачається, що ТОВ Віп Авто Транс зобов`язаний був перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, дотримуватися правил перевезення вантажу, зокрема швидкості руху, та відшкодувати суму втраченого вантажу власнику. Отже, так як експертами не встановлено та не доведено, з якою точно швидкістю їхав водій транспортного засобу марки Volvo д.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , чи був справний даний автомобіль, який був гальмовий та (або) зупинний шлях і яка місцевість, експертами не досліджено питання щодо місця розриву та сили, яка могла вплинути на ремінь для його розриву, другий відповідач вважає даний висновок недостовірним та неналежним доказом у справі.
Ухвалою суду від 24.12.2024, занесеною до протоколу судового засідання, клопотання другого відповідача про призначення у справі повторної судової експертизи було відхилене. Приймаючи дану ухвалу суду, суд виходив з наступного.
Згідно ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Згідно ч. 1 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 ГПК України у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
За положеннями ст. 107 ГПК України якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). За наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.
У п. 5.64. постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.10.2023 у справі №922/1653/21 зазначено, що призначення повторної експертизи є правом суду, яке може бути реалізовано у разі встановлених статтею 107 ГПК України обставин - за наявності сумнівів у правильності висновку експерта.
Відповідно до п. 1.2.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Дослідивши матеріали справи та враховуючи заперечення позивача та першого відповідача проти вказаного клопотання, суд дійшов висновку, що другим відповідачем не доведено наявність підстав для призначення повторної експертизи. Аргументи другого відповідача зводяться до надання оцінки наявній експертизі або припущеннях щодо її неповноти. Другим відповідачем на надано доказів того, що експертиза є необґрунтованою або містить суперечності з іншими матеріалами справи, а також що наявні інші сумніви у правильності висновку експертів. При проведенні експертизи за матеріалами господарської справи №922/1256/23 експерт звертався до суду с клопотаннями про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення комплексної судової експертизи №24498/24563, дані клопотання Господарським судом Харківської області були задоволені. Додаткові матеріали, необхідні для проведення комплексної судової експертизи № 24498/24563 експерту було надано. Крім того, при проведенні комплексної судової експертизи № 24498/2456 експертом не було подано повідомлення про відмову або неможливість проведення судової експертизи. Тобто експерт вважав, що наявних матеріалів справи цілком достатньо для складання висновку. У зв`язку із цим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про призначення повторної судової експертизи.
У судовому засіданні 07.01.2025 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Присутні у судовому засіданні представники першого та другого відповідачів проти задоволення позову заперечували та просили суд відмовити у його задоволенні.
З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
17.06.2022 між ТОВ "СІП ГРУП" (виконавець за договором, перший відповідач) та ТзДВ "Поліпласт" (замовник за договором, позивач) був укладений договір №06/22 про надання транспортно-експедиторських послуг, відповідно до розділу 1 якого, виконавець зобов`язується виконати комплекс робіт по організації перевезення та видачі вантажоодержувачу довіреного йому замовником вантажу автомобільним транспортом в міжміському, міжнародному сполученні до пункту призначення, залучаючи для цього автомобільний транспорт третьої сторони, а замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Виконавець несе відповідальність за дії/бездіяльність третіх осіб, залучених ним до перевезення вантажу замовника. Даний договір є довгостроковим. Конкретні умови надання послуг по кожному окремому випадку надання послуг визначаються окремо та вказуються у заявках які є невід`ємною частиною договору, та товаротранспортних накладних. Вартість послуг сторони визначають у заявках та/або рахунках.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору, для організації перевезення вантажу замовник направляє виконавцеві заявку на перевезення вантажу, в якій вказує інформацію, необхідну для здійснення перевезення. Пункт навантаження та вивантаження вантажу, маршрут, найменування вантажу, його маса/кількість, вартість, строк завантаження, пакування та строк перевезення визначаються у заявках та товаротранспортних накладних на кожне перевезення. Заявка на перевезення підписується та скріплюється печаткою замовника та відправляється на електронну пошту виконавця або факсом, не пізніше ніж за 12 години до погодженої дати здійснення перевезення. Сторони прийшли до угоди, що заявка може бути передана за допомогою факсу, електронної пошти і іншими засобами зв`язку. Сторони визнають юридичну силу переданою такими засобами зв`язку заявки, у випадку якщо вона підписана обома сторонами, до моменту здобуття оригіналу заявки, відповідно до ч.1 ст.181 ГК України.
Згідно п. 3.2.10 договору, при прийманні вантажу до перевезення, водій виконавця зобов`язаний перевірити кількість вантажу на відповідність даним про кількість в товарно-транспортній накладній і відповідність заявленого вантажу фактичному стану. В разі виявлення невідповідностей, виконавець зобов`язаний повідомити замовнику.
Згідно п. 3.2.12 договору, водій виконавця зобов`язаний перевірити відповідність ваги, завантаження та розміщення, кріплення, укладання вантажу в транспортному засобі умовам безпеки руху і забезпечення збереження вантажу і автотранспорту, в разі виявлення порушень у вазі, кріпленні, укладанні, оповіщає вантажовідправника і замовника про такі порушення.
Згідно п. 3.2.14 договору, виконавець зобов`язаний в разі виникнення обставин, які не дозволяють своєчасно здійснити доставку вантажу, негайно повідомити про це замовника. Також, виконавець зобов`язаний повідомляти замовника про виникнення будь-яких перешкод виконанню перевезення (ДТП, вилучення вантажу компетентними органами, відмова вантажоодержувача прийняти вантаж тощо).
Згідно п. 3.2.15 договору, виконавець зобов`язаний брати участь в складанні і забезпечувати своєчасне і належне оформлення актів про свідчення фактів, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності учасників перевезення або третіх осіб.
Відповідно до п. 5.1 договору, за невиконання або неповне виконання зобов`язань за даним договором замовник і виконавець несуть матеріальну відповідальність відповідно до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про транспорт", Законом України "Про автомобільний транспорт", Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність", Правилам перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, Статуту автомобільного транспорту і цього договору.
Згідно п. 5.2 договору, виконавець несе відповідальність перед замовником за втрату, недостачу, пошкодження прийнятого до перевезення вантажу з моменту завантаження і до моменту повного вивантаження вантажу у розмірах: в разі втрати або нестачі вантажу у розмірі вартості вантажу, який втрачений або якого не вистачає, при цьому вартість вантажу визначається виходячи з вартості, вказаної вантажовідправником або замовником у товаросупровідних документах та/або у документах первинної бухгалтерської документації, оформленої між вантажовідправником та вантажоотримувачем (рахунки, специфікації тощо); у разі пошкодження вантажу у розмірі суми, на яку зменшилась його вартість. Сума вартості вантажу і сума на яку зменшилась вартість вантажу, визначається з вартості, вказаної вантажовідправником або замовником в товаросупровідних документах.
10.07.2022 між ТзДВ "Поліпласт" (замовник за договором, позивач) та ТОВ "Мультифлекс" (виконавець за договором, другий відповідач) був укладений договір про надання послуг №1007/01-22, відповідно до розділу 1 та 2 якого, виконавець зобов`язується в обумовлений даним договором термін провести замовнику послугу розміщення (далі за текстом - інсталяція) флексітанка, а замовник зобов`язується оплатити цю послугу. Флексітанк повинен відповідати наступним характеристикам: обсягом 24000 літрів, нижнє завантаження з клапаном, 2-х шарові з поліетилену з верхнім одним шаром з поліпропілену; гофрований папір, розміром 1.4т * 28т. Виконавець здійснює інсталяцію флексітанку тільки після отримання від замовника замовлення у вигляді звичного листа. Виконавець надає послуги інсталяції флексітанків замовника у його контейнери та/або тентові фури протягом 24 годин з моменту отримання від виконавця замовлення, максимальний час виконання замовлення складає 48 годин, в обсязі зазначеному в замовленні та після проведення відповідної оплати за умовами цього договору.
Відповідно до п. 3.4 договору, у разі протікання флексітанка і пред`явленні претензій у зв`язку з цим виконавцю, замовник зобов`язаний дотримуватися процедури порядку пред`явлення претензій. З огляду на те, що виконавець може нести відповідальність за подію (протікання флексітанку) у разі виявлення неякісної інсталяції флексітанка з вини виконавця, замовнику необхідно вислати компанії "Повідомлення про існуючу претензії, при цьому претензію необхідно вислати негайно після виявлення події протягом найближчих 24 годин.
У розділі 5 договору сторони погодили, що виконавець гарантує високу якість послуги по інсталяції флексітанку. Підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), є фактом визнання виконаних робіт(послуг) по інсталяції флексітанків. ТОВ "Мультифлекс", гарантує інсталяцію флекситанків, виготовлених з високоякісної сировини, включаючи: поліетиленову плівку, поліпропіленову тканину, нержавіючий сталевий фланець і вхідний / вихідний антиприсмоктуючий клапан. Позначення "Дефект" в цьому договорі, відноситься до дефекту флексітанку, який мав місце тільки в виробничому процесі виробника. Не є гарантійним випадком виявлення дефектів в флексітанку після наданої послуги по його інсталяції протягом гарантійного терміну. Виконавець не несе відповідальність за будь які втрати та пошкодження в подальшої експлуатації флексітанків та рідини у них, викликані подіями, які є результатами дефектів в флексітанках, неналежного стану контейнеру та/або тентової фури у який інсталюється флексітанк, фізичного або термічного впливу на контейнер та/або тентової фури та флексітанк у ньому, що можливо викликало підвищення внутрішнього тиску у флексітанку с подальшим пошкодженням стиків, металевих конструкцій та інших частин які були використані при інсталяції флексітанку.
12.07.2022 між ТОВ "Мультифлекс" та ТзДВ "Поліпласт" був підписаний акт №9 надання послуг з інсталяції флексітанка.
06.08.2022 між ТОВ "Поліпласт" та ТОВ "СІП ГРУП" було узгоджено заявку № 6 на перевезення вантажу автомобільним транспортом, в якій було зазначено вид вантажу (олія у флексітанку), марка автомобіля - Volvo CB1596CC/CB1814XO, маршрутом м. Запоріжжя (Україна) м. Шауляй (Литва). Дана заявка була взята в роботу ТОВ СІП ГРУП, про що було складено вантажну накладну CMR А № 1235553 від 05.08.2022 та складено інвойс № 137 від 05.08.2022.
16.08.2022 під час руху автомобіля Volvo CB1596CC/CB1814XO, стався розрив флексітанку № ААХ.Т0033.24.В20524.37, що призвело до повного витікання соняшникової олії сира нерафінована 21,930 тон.
Про дану подію позивач дізнався з повідомлення від ТОВ "СІП ГРУП" від 17.08.2022.
14.12.2022 за участю представників ТОВ "Віп Авто Транс", ФОП Нос Є.О., ТзДВ "Поліпласт", ТОВ "Мультифлекс", ПрАТ "СК "Перша" та "Liqua" було проведено обстеження щодо причин встановлення причин пошкодження флексітанку ААХ.Т0033.24.В20524.37, в результаті якого було спричинене вилиття соняшникової олії; флексітанк було розрізано для подальшого встановлення причин пошкодження, де представником виробника взято зразок пошкодженої поліетиленової ділянки пошкодженого флексітанку.
27.12.2022 позивач звернувся до перевізника ТОВ "Віп Авто Транс", який здійснював перевезення втраченою вантажу з проханням надати данні з приладу тахограф за період з 15.08.2022 по 17.08.2022.
30.01.2023 ТОВ "Віп Авто Транс" надало відповідь, в якій зазначило, що при роздруківці з тахографа щодо фіксування швидкості руху, то відображення руху швидкості не зазначається. Даний пристрій лише відображає режим роботи та відпочинку водія, як того передбачається законодавством при внутрішніх та міжнародних перевезеннях автомобільним транспортом.
27.12.2022 позивач звернувся до ТОВ "Мультифлекс" з проханням надати всебічно обґрунтований висновок, щодо причин пошкодження флексітанку ААХ.Т0033.24.В20524.37.
17.01.2023 позивачем було отримано від ТОВ "Мультифлекс" відповідь, в якій ТОВ "Мультифлекс" зазначило, що проаналізувавши усі обставини, компанія дійшла висновку, що флексітанк протік через неналежне транспортування вантажу.
22.11.2022 між позивачем та ФОП Нос Є.О. був укладений договір №15 про надання інформаційно-консультаційних послуг з товарознавчого дослідження, на виконання якого 15.02.2022 ФОП Нос Є.О. була складена відповідь інформаційно-консультативних послуг з питань консультування щодо дослідження причин пошкодження флекситанку ААХ.Т0033.24.В20524.37.
У даній відповіді ФОП Нос Є.О. зазначив, що на його суб`єктивну думку, пошкодження флексітанку могло привезти в результаті сукупності двох факторів: неналежне кріплення флексітанку та не дотримання швидкісного режиму. При різкому гальмуванні чи прискорені, рідкий вантаж приходить до руху, що в свою чергу може призвести до гідроудару. В подальшому, в результаті неналежного кріплення ременів, вони перетерлись та порвались, що призвело до відкріплення флексітанку. Подальші гідроудари призвели до пошкодження самого флексітанку. При цьому, ФОП Нос Є.О. було зазначено, що це лише припущення, що могло призвести до пошкодження, оскільки наданої інформації не достатньо.
Позивач вказує, що саме з сукупного недотримання певних вимог/норм/положень (кріплення, перевезення тощо) ТОВ "СІП ГРУП" та ТОВ "Мультифлекс" стався факт розриву флексітанку та втрати вантажу, а саме 21,930 тони олії соняшникової сирої нерафінованої, що привело до матеріальних збитків позивача.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Статтею 909 ЦК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
За змістом ч. 1 ст. 306 ГК України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
У частині 4 цієї статті вказано, що допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.
Статтею 316 ГК України визначено, що за договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.
Отже, транспортне експедирування є видом господарської діяльності, спрямованої на організацію процесу перевезення вантажів. Експедитор є таким суб`єктом господарювання, функціональне призначення якого полягає в організації та сприянні здійсненню процесу вантажів. Експедитором може бути, як суб`єкт господарювання (транспортно-експедиційна організація), так і безпосередньо перевізник. Транспортне експедирування - це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях.
Основні умови здійснення транспортно-експедиційного обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів визначено у Законі України "Про транспортно-експедиторську діяльність".
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.
Транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях (сортування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності. Тому кожна послуга, що надається експедитором клієнту, по суті є транспортною послугою.
Відносини учасників транспортно-експедиторської діяльності встановлюються на основі договорів. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству.
За частиною 1 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
Частиною 3 статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" також передбачено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, які притягнені ним до виконання договору транспортного експедирування, в тому ж порядку, як і за власні дії.
Згідно з ст. 934 ЦК України за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.
Згідно з ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб, експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.
Відповідно до статті 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі - Конвенція), до якої Україна приєдналася 01.08.2006 року, ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.
Враховуючи, що даний спір виник з договору міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом, то на спірні правовідносини сторін поширюються положення Конвенції.
Перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки. Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути (ст. 17).
Частиною 1 ст. 18 Конвенції встановлено, що тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику.
Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності порушення відповідача, наявності та розміру понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 910/3579/17 та від 20.10.2020 у справі № 910/17533/19.
Ухвалою суду від 10.10.2023 у справі №922/1256/23 була призначена судова комплексна інженерно-механічна та теплотехнічна експертиза, проведення якої було доручено ННЦ "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.М. Бокаріуса".
Відповідно до висновку експертів №24498/245563 за результатами проведення комплексної судової інженерно-механічної та теплотехнічної експертизи ННЦ "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" від 27.08.2024, фактичний спосіб монтажу флексітанку ААХ.Т0033.24.В20524.37 у тентований напівпричеп сідлового тягача НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , що виконувався персоналом ТОВ "Мультифлекс", не відповідав вимогам нормативно-технічного документу в частині кріплення кріпильних ременів до кузову напівпричепа автомобіля. Кріпильні ремені було прив`язано до перфорованих силових елементів корпусу напівпричепу замість округлених кріпильних кілець; недотримання персоналом ТОВ "Мультифлекс" вимог з кріплення кріпильних ременів при монтажі флексітанку ААХ.Т0033.24.В20524.37 у тентований напівпричеп сідлового тягача НОМЕР_1 / НОМЕР_2 у сукупності з ослабленим швом через наявність дефекту шва зовнішньої оболонки флексітанку спричинили втрату цілісності внутрішніх шарів флексітанку і відповідно втрату вантажу 21,930 тони олії соняшникової сирої нерафінованої.
Зокрема, у висновку зазначено, що проведені дослідження дозволяють комісії експертів констатувати, що фактичний спосіб монтажу флексітанку ААХ.Т0033.24.В20524.37 у тентований напівпричеп сідлового тягача НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , що виконувався персоналом ТОВ Мультифлекс, не відповідав вимогам нормативно-технічного документу в частині кріплення кріпильних ременів до кузову напівпричепа автомобіля. Кріпильні ремені було прив`язано до перфорованих силових елементів корпусу напівпричепу замість округлених кріпильних кілець. Недотримання персоналом ТОВ Мультифлекс вимог з кріплення кріпильних ременів при монтажі флексітанку ААХ.Т0033.24.В20524.37 у тентований напівпричеп сідлового тягача НОМЕР_1 / НОМЕР_2 у сукупності з ослабленим швом через наявність дефекту шва зовнішньої оболонки флексітанку спричинили втрату цілісності внутрішніх шарів флексітанку і відповідно втрату вантажу. Кріплення кріпильних ременів до перфорованих елементів (рисунок 6) могло спричинити поступове розрізання ременів через тертя об не згладжені краї перфорованого силового елементу кузову. При кріпленні кріпильних ременів до кріпильних кілець виникали б тільки сили тертя, які гасилися б силою реакції кріпильного вушка, ремені при цьому не втрачали б свою цілісність.
Крім того, у висновку вказано, що гідравлічний удар може мати місце тільки в напірних трубопроводах і є прикладом несталого руху рідини в них. Гідравлічний удар - це різке збільшення або зменшення тиску в напірних трубопроводах внаслідок різкого перекриття або відкриття їх, що викликає різке збільшення або зменшення швидкості руху рідини в трубопроводі. При перевезенні крупногабаритних вантажів за допомогою автомобільного транспорту - гідроудари неможливі, оскільки вантажний автомобіль не здатний моментально рушити і зупинитися, відповідно раптове збільшення або зменшення тиску неможливі. Оскільки в матеріалах справи немає відомостей про настання дорожньо-транспортної пригоди (перекидання вантажного автомобіля, зіткнення з іншими учасниками дорожнього руху), експерти вважають, що правила дорожнього руху при перевезенні флексітанку ААХ.Т0033.24.В20524.37 з соняшниковою олією не порушувалися і автомобіль рухався з дозволеною швидкістю згідно ПДР. З матеріалів справи відомо, що розрив флексітанку стався не на передній торцевій стінці, а зліва (по ходу руху автомобіля) на другій секції (т.1, а.с.82), в даному випадку причиною розриву могло би бути не повздовжнє підвищення тиску, а поперечне, яке б діяло в місці розриву. Результати розрахунків свідчать, що вірогідніше при екстреному гальмуванні вантажного автомобіля флексітанк був би пошкоджений внаслідок повздовжнього підвищення тиску, що в першу чергу діє на передню торцеву стінку ніж на бокову ліву, оскільки тиск, що діє на торцеву стінку при повздовжньому зміщенні рідкого вантажу в 5,2 рази вище ніж на бокову. Оскільки торцева стінка флексітанку залишилася неушкодженою, а ушкодженою була бокова стінка другої секції флексітанку вплив підвищення тиску внаслідок екстрених маневрів транспортного засобу як першочергову причину втрати вантажу, можливо виключити.
Отже, вказані висновки експертів спростовують твердження позивача та другого відповідача, що втрата вантажу сталась через порушення водієм швидкісного режиму. Крім того, суд вказує на те, що під час розгляду справ у порядку господарського судочинства доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Жодного доказу на підтвердження порушення водієм швидкісного режиму або ПДР позивачем та другим відповідачем суду не надано.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування поза розумним сумнівом ( beyond reasonable doubt ). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу ві ро гідностей ... Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази (Постанова КГС ВС від 27.01.2022 у справі № 917/996/20).
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Тлумачення змісту цих статей свідчить, що на суд покладено оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (Постанова КГС ВС від 19.01.2022 у справі №902/418/20).
Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Статтею 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За загальним правилом особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611 ЦК України).
За змістом частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому у випадку невиконання договору чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із указаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками (в тому числі іх розміром) є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, оцінюючи у сукупності наведене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується, а сторонами не спростовано, що втрата вантажу та, відповідно, спричинення збитків позивачу, сталося внаслідок неналежного виконання своїх зобов`язань другим відповідачем щодо встановлення флексітанку.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині позовних вимог до першого відповідача, позовні вимоги до другого відповідача суд задовольняє.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на другого відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІП ГРУП" відмовити повністю.
Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультифлекс" задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультіфлекс" (65026, місто Одеса, провулок Жукова Віце-Адмірала, будинок 14, кабінет 404, код ЄДРПОУ 43071787) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Поліпласт" (52064, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Сурсько-Литовське, вул. Польова, 56, код ЄДРПОУ 24424934) збитки у розмірі 1 143 956,52 грн; 17 000,00 грн за надання інформаційно-консультаційних послуг та 17 414,34 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач - Товариство з додатковою відповідальністю "Поліпласт" (52064, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Сурсько-Литовське, вул. Польова, 56, код ЄДРПОУ 24424934).
Перший відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СІП ГРУП" (61001, м. Харків, пр. Героїв Харкова, 227, ЄДРПОУ 41385877).
Другий відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мультіфлекс" (65026, місто Одеса, провулок Жукова Віце-Адмірала, будинок 14, кабінет 404, код ЄДРПОУ 43071787).
Повне рішення підписано 17 січня 2025 року.
СуддяО.В. Погорелова
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 07.01.2025 |
Оприлюднено | 20.01.2025 |
Номер документу | 124484565 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі перевезення, транспортного експедирування, з них |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Погорелова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні