Рішення

від 09.01.2025 по справі 924/780/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" січня 2025 р. Справа № 924/780/24

м.Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Шевчук О.І., за участі секретаря судового засідання Демчук М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Комунального підприємства "Міськтепловоденергія", м. Кам`янець- Подільськиий, Хмельницька область

до Закладу вищої освіти "Подільський Державний Університет", м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область

про стягнення заборгованості в сумі 1 025 049,35 грн.

Представники сторін:

від позивача: Семенов С.В. - адвокат згідно довіреності (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Руснак Л.В. - за довіреністю (в режимі відеоконференції)

Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін

До Господарського суду Хмельницької області 21.08.2024 надійшла позовна заява Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" до Закладу вищої освіти "Подільський державний університет" про стягнення заборгованості в сумі 1 025 049,35 грн., з яких: 943 896,78 грн. основний борг за договорами про надання послуг з теплопостачання від 14.09.2023 та від 25.03.2024, пеня - 21316,75 грн., інфляційні втрати 42362,10 грн., 3% річних 17 473,72 грн.

Ухвалою суду від 26.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/780/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду від 17.09.2024 позовну заяву Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" до Закладу вищої освіти "Подільський Державний Університет" залишено без руху; надано позивачу 5-денний строк з дня вручення йому ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду документів, які підтверджують направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.

23.09.2024 до суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява представника позивача КП "Міськтепловоденергія" про усунення недоліків, а 25.09.2024 - клопотання про долучення доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви з додатками.

24.09.2024 ухвалою суду призначено підготовче засідання у справі, про що повідомлено учасників справи шляхом надіслання їм ухвали суду.

17.10.2024 ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 07.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті спору.

Позивач - Комунальне підприємство "Міськтепловоденергія" (далі КП "Міськтепловоденергія", позивач) наполягає на задоволенні позовних вимог, в обґрунтування яких посилається на невиконання умов укладеного 14.09.2023 між позивачем, як виконавцем, та Відокремленим структурним підрозділом «Кам`янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти "Подільський державний університет", як споживачем, договору №КП-0016 про надання послуг з постачання теплової енергії (постачання пари та гарячої води) за державні кошти (код ДК 021:2015-09320000-8). На виконання умов даного договору позивачем в період з 14.09.2023 по 29.02.2024 надано послуги з постачання теплової енергії (постачання пари та гарячої води) на суму 1806724,18 грн., які споживачем оплачено на загальну суму 1120769,54 грн., у зв`язку з чим у останнього виникла прострочена заборгованість у сумі 685 954,64 грн., яка підлягає стягненню.

Крім того, 25.03.2024 між позивачем, як виконавцем, та Відокремленим структурним підрозділом "Кам`янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти "Подільський державний університет", як споживачем, договору №КП 0016 про надання послуг з постачання теплової енергії (постачання пари та гарячої води) за державні кошти (код ДК 021:2015-09320000-8). На виконання умов даного договору позивачем в період з 01.03.2024 по 31.03.2024 надано послуги з постачання теплової енергії (постачання пари та гарячої води) на суму 257 942,47 грн., які споживачем не оплачено, у зв`язку з чим у останнього виникла прострочена заборгованість на вказану суму, яка підлягає стягненню.

Внаслідок невиконання споживачем умов договорів про надання послуг з постачання теплової енергії (постачання пари та гарячої води) за державні кошти від 14.09.2023 та від 25.03.2024 виникла прострочена заборгованість перед позивачем на загальну суму 943 896,78 грн., яка підлягає стягненню з відповідача, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми та пені у розмірі одного відсотка суми боргу за кожен день прострочення.

З посиланням на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 15.05.2024 у справі №906/136/23, зазначає, що Відокремлений структурний підрозділ "Кам`янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти "Подільський державний університет" є відокремленим структурним підрозділом Закладу вищої освіти "Подільський державний університет" без статусу юридичної особи, а тому не може нести юридичну відповідальність, з огляду на що позивач вважає обґрунтованим подання позову саме до Закладу вищої освіти "Подільський державний університет".

Під час розгляду справи позивачем надано уточнений розрахунок 3% річних на суму 15 545,01 грн. та пені на суму 18 881,57 грн., що підлягають стягненню, а також довідку №01-10/30 від 07.01.2025 про обліковану підприємством переплату на суму 943 896,78 грн. за договором №КП-0016 від 19.09.2024, укладеного між позивачем та Відокремленим структурним підрозділом "Кам`янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти "Подільський державний університет".

В якості правових підстав посилається на вимоги ст. ст. 525, 526, 530, 610-612, 625, 629, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 8, 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», ст. ст. 1, 5, 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові; пояснив, що заборгованість на загальну суму 943 896,78 грн. за договорами про надання послуг з постачання теплової енергії від 14.09.2023 та від 25.03.2024 на час розгляду справи не погашена. Отримані позивачем від Відокремленого структурного підрозділу "Кам`янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти "Подільський державний університет" грошові кошти в сумі 943 896,78 грн. обліковуються як переплата за договором №КП-0016 від 19.09.2024, який не стосується предмету спору, тому просив не брати до уваги пояснення відповідача та надані останнім документи. У зв`язку з допущеними у позовній заяві помилками при розрахунку 3% річних та пені, належить брати до уваги уточнений розрахунок.

Відповідач Заклад вищої освіти "Подільський державний університет" (далі ЗВО "Подільський державний університет", відповідач) відзиву на позов не подав.

16.09.2024 до суду через службу діловодства надійшло клопотання від 11.09.2024 Закладу вищої освіти "Подільський Державний Університет" про визнання відповідача неналежним та зобов`язання позивача замінити неналежного відповідача належним - Відокремленим структурним підрозділом "Кам`янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти "Подільський державний університет". Аналогічне за змістом клопотання надійшло до суду 28.10.2024.

Окрім того, під час розгляду справи подано платіжну інструкцію №188 від 19.09.2024 про перерахування позивачеві грошових коштів в сумі 943 896,78 грн., рахунок-фактуру від 19.09.2024, лист №718 від 30.12.2024 про зарахування сплачених грошових коштів в сумі 943 896,78 грн. в рахунок погашення заборгованості та акти звірки станом на 31.12.2024.

Представник відповідача у судовому засіданні просила залишити без розгляду клопотання про визнання відповідача неналежним від 16.09.2024 та 28.10.2024, проти позовних вимог заперечила. Вказала про повне погашення 19.09.2024 основного боргу в сумі 943 896,78 грн. за договорами про надання послуг з постачання теплової енергії (постачання пари та гарячої води) за державні кошти від 14.09.2023 та від 25.03.2024, у зв`язку з чим спір у цій частині позову припинив існувати. Виявивши 27.12.2024 помилку в зазначенні дати договору за яким здійснено оплату в призначенні платежу в платіжній інструкції від 19.09.2024, позивачу скеровано 30.12.2024 лист про зарахування сплачених грошових коштів в сумі 943 896,78 грн. в рахунок погашення заборгованості, який цього ж дня позивачем отриманий і проігнорований. Вказала, що договір №КП-0016 від 19.09.2024 між сторонами укладений, однак на час перерахування 19.09.2024 грошових коштів в сумі 943 896,78 грн. послуги за ним не надавались, відповідно обов`язку з їх оплати у споживача не виникало.

Відповідно до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується судом при розгляді справ як джерело права, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення у справі "Смірнова проти України" від 08.11.2005). Разом з тим, гарантованому праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення від 07.07.1989 у справі "Uniуn Alimentaria Sanders SA v. Spain").

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

Заклад вищої освіти «Подільський державний університет», згідно п.1.3 Статуту в новій редакції, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 15.11.2021 №1230 (далі Статут), є закладом вищої освіти державної форми власності, який належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України; здійснює свою діяльність на засадах неприбутковості.

Відокремленим стриктурним підрозділом університету є Відокремлений структурний підрозділ «Кам`янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти «Подільський державний університет». Фаховому коледжу надаються окремі права юридичної особи, зокрема право вести окремий баланс і кошторис, рахунки і код мережі в територіальному органі Державної казначейської служби, поточні рахунки в банку, печатку і штамп із власним найменуванням (п.1.13 Статуту).

Згідно пунктів 1.4, 1.12 Положення про Відокремлений структурний підрозділ «Кам`янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти «Подільський державний університет», затвердженого ректором Закладу вищої освіти «Подільський державний університет», коледж територіально відокремлений структурний підрозділ Закладу вищої освіти «Подільський державний університет», має статус закладу фахової передвищої освіти; має окремі права юридичної особи, майно, передане йому університетом в оперативне управління, самостійний баланс, бюджетні рахунки в територіальному органі Державної казначейської служби, поточні рахунки в банку, печатку і штамп із власним найменуванням, здійснює свою діяльність на засадах неприбутковості і є бюджетною установою.

14.09.2023 між КП Міськтепловоденергія, як виконавцем, та Відокремленим структурним підрозділом «Кам`янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти «Подільський державний університет», як споживачем, укладено Договір №КП-0016 про надання послуг з постачання теплової енергії (постачання пари та гарячої води) за державні кошти (код ДК 021:2015-09320000-8) (далі Договір від 14.09.2023), згідно п.1.1 якого виконавець зобов`язується надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення/на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (зайве закреслити) (далі послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Кількість послуг з теплопостачання (гуртожиток): 344,860 Гкал (п.1.3.1 Договору від 14.09.2023).

Відповідно п.4.1 Договору від 14.09.2023 споживач вносить плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги. Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку послуги включаються до плати виконавцю і в рахунку відображаються окремо.

Ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (п.4.2 Договору від 14.09.2023).

Ціна договору на 2023 рік становить 823 147,67 грн. Сума бюджетних призначень на 2023 рік становить 823 147,67 грн. Тариф на послугу з постачання теплової енергії (гуртожиток) - 2386,90 грн. за 1 Гкал (п.4.2.1 Договору від 14.09.2023).

Тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги, здійснення розподілу обсягу спожитих послу, оплати послуг виконавцю становить 1 (один) місяць (п.4.3 Договору від 14.09.2023).

Відповідно до п.4.4 Договору від 14.09.2023 виконавець формує та не пізніше, ніж за 10 днів до граничного строку оплати спожитої послуги надає споживачу акт-рахунок на плату послуги. Рахунок надається споживачу в паперовому вигляді та/або електронному вигляді шляхом надсилання на адресу електронної пошти споживача, якщо така зазначена в договорі.

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем (п.4.5 Договору від 14.09.2023).

Відповідно до п.8.2 Договору від 14.09.2023 у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 1 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини,(які за своєю суттю є предметом договору), які виникли між сторонами до моменту укладання цього договору, та діє з 14.09.2023 по 31.12.2023. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишились невиконаними (п.п.9.1-9.3 Договору від 14.09.2023).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

На виконання умов Договору від 14.09.2023 позивачем в період з 14.09.23 по 29.02.24 надано споживачеві послуги на загальну суму 1 806 724,18 грн., що підтверджується актами-рахунками, які є документальними актами передачі постачальником та використання споживачем вказаних послуг, а саме: №216/11 від 30.11.2023 за листопад 2023 року на суму 269 482,68 грн.; №216/12 від 31.12.2023 за грудень 2023 року на суму 658 063,09 грн.; №216/1 від 31.01.2024 за січень 2024 року на суму 390 481,46 грн.; №216/2 від 29.02.2024 за лютий 2024 року на суму 488 696,95 грн.

Усі акти-рахунки підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

Протягом періоду з 27.12.2023 по 26.03.2024 Відокремленим структурним підрозділом «Кам`янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» на виконання Договору №КП-0016 від 14.09.2023 перераховано позивачу грошові кошти на загальну суму 1 120 769,54 грн., з яких: 27.12.23 - на суму 316 556,31 грн., 27.12.23 - на суму 249 892,23 грн., 14.03.24 - на суму 230 000 грн., 26.03.24 - на суму 324 321 грн., що підтверджується відомостями з картки рахунку бухгалтерського обліку №3611 КП «Міськтепловоденергія».

25.03.2024 між КП Міськтепловоденергія, як виконавцем, та Відокремленим структурним підрозділом «Кам`янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти «Подільський державний університет», як споживачем, укладено Договір №КП-0016 про надання послуг з постачання теплової енергії (постачання пари та гарячої води) за державні кошти (код ДК 021:2015-09320000-8) (далі Договір від 25.03.2024), згідно п.1.1 якого виконавець зобов`язується надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення/на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (зайве закреслити) (далі послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Кількість послуг з теплопостачання (гуртожиток): 108,864 Гкал (п.1.3.1 Договору від 25.03.2024).

Відповідно п.4.1 Договору від 25.03.2024 споживач вносить плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги. Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку послуги включаються до плати виконавцю і в рахунку відображаються окремо.

Ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (п.4.2 Договору від 25.03.2024).

Ціна договору на 2024 рік становить 324 321 грн. Тариф на послугу з постачання теплової енергії (гуртожиток) 2979,14 грн. за 1 Гкал (п.4.2.1 Договору від 25.03.2024).

Тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги, здійснення розподілу обсягу спожитих послу, оплати послуг виконавцю становить 1 (один) місяць (п.4.3 Договору від 25.03.2024).

Відповідно до п.4.4 Договору від 25.03.2024 виконавець формує та не пізніше, ніж за 10 днів до граничного строку оплати спожитої послуги надає споживачу акт-рахунок на плату послуги. Рахунок надається споживачу в паперовому вигляді та/або електронному вигляді шляхом надсилання на адресу електронної пошти споживача, якщо така зазначена в договорі.

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем (п.4.5 Договору від 25.03.2024).

Відповідно до п.8.2 Договору від 25.03.2024у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 1 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, (які за своєю суттю є предметом договору), які виникли між сторонами до моменту укладання цього договору. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишились невиконаними (п.п.9.1-9.3 Договору від 25.03.2024).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

На виконання умов Договору від 25.03.2024 позивачем в період з 01.03.2024 по 31.03.2024 надано споживачеві послуги на загальну суму 257 942,14 грн., що підтверджується актом-рахунком, який є документальним актом передачі постачальником та використання споживачем вказаних послуг, а саме: №216/3 від 31.03.2024 за березень 2024 року на суму 257 942,14 грн.

Акт-рахунок підписаний представниками сторін та скріплені їх печатками.

Позивач стверджує, що 03.06.2024 ним на адресу Відокремленого структурного підрозділу «Кам`янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» електронною поштою скеровано претензію №3/6/24 від 03.06.2024 про необхідність у 7-денний строк з моменту отримання даної претензії сплати заборгованості на суму 943 896,78 грн.

Наявність заборгованості в сумі 943 896,78 грн. підтверджується актами звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2024 до 31.01.2024 за договорами №КП-0016 від 14.09.2023 на суму 685 954,64 грн. та №КП-0016 від 25.03.2024 на суму 257 942,14 грн., згідно яких заборгованість Відокремленого структурного підрозділу «Кам`янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» перед КП «Міськтеплоенергія» станом на 17.07.2024 становить 943 896,78 грн.

Акти звірки взаємних розрахунків підписані Відокремленим структурним підрозділом «Кам`янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» та КП «Міськтеплоенергія», скріплені печатками.

Під час розгляду справи відповідачем надано рахунок-фактуру КП «Міськтепловоденергія» №КП-0000347 від 19.09.2024 на суму 943 896,78 грн. без зазначення підстави для перерахування суми грошових коштів та платіжну інструкцію №188 від 19.09.2024 про перерахування Відокремленим структурним підрозділом «Кам`янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» на розрахунковий рахунок КП «Міськтепловоденергія» грошових коштів в сумі 943,896,78 грн. У призначенні платежу зазначено «рахунок-фактура №КП-0000347 від 19.09.2024 та договір №КП-0016 від 19.09.2024».

Листом №718 від 30.12.2024 Відокремлений структурний підрозділ «Кам`янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» звернувся до позивача з проханням зарахувати отримані грошові кошти в сумі 943 896,78 грн. в рахунок погашення заборгованості за договорами №КП-0016 від 14.09.2023 та №КП-0016 від 25.03.2024. Вказаний лист отриманий КП «Міськтепловоденергія» 30.12.2024.

Згідно довідки №01-10/30, виданої 07.01.2024 КП «Міськтепловоденергія» грошові кошти в сумі 943 896,78 грн., отримані від Відокремленого структурного підрозділу «Кам`янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» станом на 07.01.2024 обліковуються позивачем як переплата за договором №КП-0016 від 19.09.2024.

Також відповідачем надано акти звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2024, згідно яких:

- за Відокремленим структурним підрозділом «Кам`янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» перед КП «Міськтепловоденергія» рахується заборгованість в сумі 943 896,78 грн. за договорами №КП-0016 від 14.09.2023 та №КП-0016 від 25.03.2024;

- за КП «Міськтепловоденергія» рахується заборгованість перед Відокремленим структурним підрозділом «Кам`янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» в сумі 943 896,78 грн. за договором №КП-0016 від 19.09.2024.

Інших доказів матеріали справи не містять.

Дослідивши обставини справи та оцінивши надані докази по суті спору, суд бере до уваги таке.

Згідно зі ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною першою статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити (близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц).

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21).

У справі, що розглядається, предметом позову є вимога позивача про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання Відокремленим структурним підрозділом відповідача своїх зобов`язань за договорами про надання послуг з постачання теплової енергії (постачання пари та гарячої води) за державні кошти від 14.09.2023 та від 25.03.2024, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми та пені у розмірі одного відсотка суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями (ч.1 ст.179 ГК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, між Відокремленим структурним підрозділом «Кам`янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» та КП «Міськтепловоденергія» укладено договори про надання послуг з постачання теплової енергії (постачання пари та гарячої води) за державні кошти (код ДК 021:2015-09320000-8) №КП-0016 від 14.09.2023 та №КП-0016 від 25.03.2024.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (ч.1 ст.1). До житлово-комунальних послуг належать, серед іншого, послуги з постачання теплової енергії (ст. 5 вищевказаного закону).

Відповідно до п. 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів (ч.ч. 6, 7 ст. 276 ГК України).

В силу ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісяця здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до пунктів 4.4 Договору від 14.09.2023 та Договору від 25.03.2024 виконавець формує та не пізніше, ніж за 10 днів до граничного строку оплати спожитої послуги надає споживачу акт-рахунок на плату послуги. Рахунок надається споживачу в паперовому вигляді та/або електронному вигляді шляхом надсилання на адресу електронної пошти споживача, якщо така зазначена в договорі.

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем (пункти 4.5 Договору від 14.09.2023 та Договору від 25.03.2024).

Матеріалами справи стверджується, що за Договором від 14.09.2023 позивачем в період з 14.09.23 по 29.02.24 надані споживачеві послуги на загальну суму 1 806 724,18 грн., що підтверджується актами-рахунками, а саме: №216/11 від 30.11.2023 за листопад 2023 року на суму 269 482,68 грн.; №216/12 від 31.12.2023 за грудень 2023 року на суму 658 063,09 грн.; №216/1 від 31.01.2024 за січень 2024 року на суму 390 481,46 грн.; №216/2 від 29.02.2024 за лютий 2024 року на суму 488 696,95 грн.

Протягом 27.12.2023 26.03.2024 Відокремленим структурним підрозділом «Кам`янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» на виконання Договору №КП-0016 від 14.09.2023 перераховано позивачу грошові кошти на загальну суму 1 120 769,54 грн., з яких: 27.12.23 - на суму 316 556,31 грн., 27.12.23 - на суму 249 892,23 грн., 14.03.24 - на суму 230 000 грн., 26.03.24 - на суму 324 321 грн., що підтверджується відомостями з картки рахунку бухгалтерського обліку №3611 КП «Міськтепловоденергія».

Позивачем стверджується заборгованість за вказаним договором в сумі 685 954,64 грн.

За Договором від 25.03.2024 позивачем в період з 01.03.2024 по 31.03.2024 надано споживачеві послуги на загальну суму 257 942,14 грн., що підтверджується актом-рахунком №216/3 від 31.03.2024 за березень 2024 року на суму 257 942,14 грн.

Позивачем стверджується заборгованість за вказаним договором в сумі 257 942,14 грн.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ч.1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Матеріалами справи стверджується наявність заборгованості Відокремленого структурного підрозділу «Кам`янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» в сумі 943 896,78 грн. перед позивачем за надані послуги з постачання теплової енергії за договорами №КП-0016 від 14.09.2024 на суму 685 954,64 грн. та №КП-0016 від 25.03.2024 на суму 257 942,14 грн. на час звернення з позовом до суду.

Водночас, наданими сторонами під час судового розгляду справи доказами: рахунком-фактурою КП «Міськтепловоденергія» №КП-0000347 від 19.09.2024 на суму 943 896,78 грн., платіжною інструкцією №188 від 19.09.2024, листом №718 від 30.12.2024 Відокремленого структурного підрозділу «Кам`янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» та довідкою №01-10/30, виданою 07.01.2024 КП «Міськтепловоденергія», підтверджується факт отримання позивачем від Відокремленого структурного підрозділу «Кам`янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» грошових коштів в сумі 943 896,78 грн. за надані послуги з постачання теплової енергії.

Суд відхиляє твердження представника позивача про неналежність до предмету спору у даній справі доказів перерахування відокремленим структурним підрозділом «Кам`янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» на рахунок позивача грошових коштів в сумі 943 896,78 грн. через зазначення у платіжній інструкції №188 від 19.09.2024 у призначенні платежу дати іншого договору, а також пояснень відповідача про помилковість такого зазначення та звернення до позивача про зарахування сплачених коштів в рахунок погашення наявної заборгованості, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.2 ст.2 ГПК України).

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ГПК України).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч.1 ст.11 ГПК України) та зобов`язаний забезпечувати дотримання принципу змагальності сторін (ст.13 ГПК України).

Право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена ст.129 Конституції України і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.

Принцип рівності сторін як один з елементів концепції справедливого судового розгляду вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в суттєво невигідне становище порівняно зі своїм опонентом (рішення від 15.08.2008 у справі "Надточій проти України").

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи, що предметом позову є вимога про стягнення заборгованості в сумі 943 896,78 грн., обставини щодо перерахування позивачеві вказаної суми в рахунок погашення заборгованості є обставинами, що підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, а відтак докази на їх підтвердження чи спростування є належними доказами у справі, що розглядається.

Суд враховує, що у відносинах з постачання теплової енергії (теплопостачання) основним їх регулятором є договір, тому на такі відносини поширюються правила статті 3 ЦК України.

Верховний Суд у постанові від 10.10.2019 у справі № 904/8902/17 виснував, що пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України визначено, що основними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. Цей принцип є своєрідною межею здійснення учасниками цивільних правовідносин своїх прав і виконання обов`язків, яка відділяє дозволену поведінку від недозволеної, справедливі, добросовісні і розумні дії від вчинків, які не відповідають цим критеріям.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється на сферу виконання зобов`язань та на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають тою межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Суд враховує, що зазначені у платіжній інструкції №188 від 19.09.2024 відомості щодо призначення платежу: «рахунок-фактура №КП-0000347 від 19.09.2024 та договір №КП-0016 від 19.09.2024», як і твердження позивача про облікування ним переплати на суму 943 896,78 грн. за договором від 19.09.2024, не спростовують твердження відповідача про перерахування грошових коштів у вказаній сумі позивачу в рахунок погашення існуючої заборгованості в сумі 943 896,78 грн. за поставлену теплову енергію за договорами від 14.09.2023 та 25.03.2024.

Лист Відокремленого структурного підрозділу «Кам`янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» №718 від 30.12.2024, адресований позивачу та отриманий ним 30.12.2024, з проханням зарахувати сплачені грошові кошти в сумі 943 896,78 грн. в рахунок оплати поставленої теплової енергії за договорами від 14.09.2023 та 25.03.2024, лише засвідчує факт помилковості зазначення у платіжній інструкції дати іншого договору.

У постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

За наведених обставин, керуючись принципами добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, а також враховуючи інтереси обох сторін, суд дійшов висновку про доведеність перерахування Відокремленим структурним підрозділом «Кам`янець-Подільський фаховий коледж Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» позивачу грошових коштів сумі 943 896,78 грн. саме в рахунок погашення заборгованості за надані послуги з теплопостачання за договорами від 14.09.2023 та від 25.03.2024, а відтак і відсутність предмету спору основного боргу в сумі 943 896,78 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи, зокрема, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи, у тому числі шляхом перерахування боргу після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

За таких обставин, подальше продовження процесу стає недоцільним.

З огляду на викладене, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.

Верховний Суд у постанові від 09.12.2020 у справі №Б-7732/2-25 звернув увагу, що "відсутність предмета спору" в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акту).

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного правовідношення між сторонами, яке було підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.

З урахуванням обставин справи, за яких предмет спору існував на час звернення позивача до суду з позовом та припинив існування під час розгляду справи в суді, провадження у справі №924/780/24 за позовом Комунального підприємства Міськтепловоденергія до Закладу вищої освіти Подільський державний університет про стягнення заборгованості в сумі 943 896,78 грн. підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Окрім того, як слідує з позовних вимог, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені в сумі 21316,75 грн., інфляційні втрати в сумі 42362,10 грн., 3% річних в сумі 17 473,72 грн., згідно поданих розрахунків. Згідно уточненого розрахунку пені та 3% річних, поданого позивачем, стягненню підлягають пеня в сумі 18 881,57 грн. та 3% річних в сумі 15 545,01 грн.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ст.546 ЦК України).

Згідно ч.1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пунктів 8.2 Договору від 14.09.2023 та Договору від 25.03.2024 у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 1 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Згідно поданого уточненого розрахунку позивачем здійснено нарахування пені за простроченими зобов`язаннями за договором від 14.09.2023 за кожен день прострочення, а саме: 1) за період з 11.12.2023 по 26.12.2023 від 269 482,68 грн. боргу; 2) за період з 11.01.2024 по 13.03.2024 від 361 097,23 грн. боргу; 3) за період з 14.03.2024 по 25.03.2024 від 131 097,23 грн. боргу; 4) за період з 11.02.2024 по 25.03.2024 від 390 481,46 грн. боргу; 5) за період з 26.03.2024 по 20.08.2024 від 197 257,69 грн. боргу; 6) за період з 11.03.2024 до 20.08.2024 від 488 696,95 грн. боргу.

Суд враховує, що 11.02.2024 є вихідним днем неділею, а тому в силу п.8.2 Договору від 14.09.2023, період №4 уточненого розрахунку нарахування пені повинен починатись з 12.02.2024, а не з 11.02.2024, як помилково зазначено позивачем.

Згідно ч.2 ст.343 ГК України платник коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок пені за вказані позивачем періоди, судом встановлено, що заявлена позивачем сума до стягнення в розмірі 21 316,75 грн. є більшою суми, допустимої до стягнення 18 832,48 грн., тому вказана позовна вимога підлягає задоволенню в межах суми, допустимої до стягнення. В стягненні 2 484,27 грн. пені належить відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р., згідно якого при застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня.

Щодо заявленої до стягнення суми втрат від інфляції судом враховується правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19. Так, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 постанови КМУ №1078). Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за увесь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат від простроченої суми, судом встановлено, що заявлена позивачем сума до стягнення в розмірі 42362,10 грн. більша суми, допустимої до стягнення 34 156,34 грн., тому вказана позовна вимога підлягає задоволенню в межах суми, допустимої до стягнення. У стягненні 8 205,76 грн. інфляційних втрат належить відмовити.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних від простроченої суми, судом встановлено, що заявлена позивачем сума до стягнення в розмірі 17 473,72 грн. більша суми, допустимої до стягнення 15437,43 грн., тому вказана позовна вимога підлягає задоволенню в межах суми, допустимої до стягнення. У стягненні 2 036,29 грн. 3% річних належить відмовити.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу положень ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом частин 1-3 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Крім того, при прийнятті рішення суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.0.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Отже, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позовні вимоги КП «Міськтепловоденергія» в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних задовольнити частково та стягнути з ЗВО «Подільський державний університет» на користь позивача 18 832,48 грн. пені; 34 156,34 грн. інфляційних втрат; 15437,43 грн. 3% річних. У стягненні 2 484,27 грн. пені; 8 205,76 грн. інфляційних втрат; 2 036,29 грн. 3% річних - відмовити.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При поданні позовної заяви до суду Комунальним підприємством "Міськтепловоденергія" сплачено до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 12 300,60 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2458 від 20.08.2024.

Оскільки згідно положень ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, а позовну заяву у справі №924/780/24 подано до суду в електронній формі, то визначення суми судового збору, який підлягає стягненню з відповідача відбувається із застосуванням коефіцієнту 0,8.

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на розмір задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 821,11 грн. витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи закриття провадження у справі №924/780/24 в частині стягнення з Закладу вищої освіти "Подільський Державний Університет" 943896,78 грн. основної заборгованості на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, позивачу належить право на повернення з Державного бюджету України судового збору в розмірі 11326,76 грн., у зв`язку із закриттям провадження у справі, відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Разом з тим, питання про повернення судового збору в розмірі 11 326,76 грн. на час ухвалення даного судового рішення, судом не розглядається з огляду на відсутність відповідного клопотання позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 86, 123, 129, 130 231-233, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із Закладу вищої освіти "Подільський Державний Університет" (32316, Хмельницька обл., м.Кам`янець-Подільський, вул. Шевченка, буд.12, код ЄДРПОУ 22769675) на користь Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" (32300, Хмельницька обл., м. Кам`янець-Подільський, вул. Ярослава Мудрого, буд. 123, код ЄДРПОУ 36588183) 18 832 (вісімнадцять тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 48 копійок пені; 34 156 (тридцять чотири тисячі сто п`ятдесят шість) гривень 34 копійки інфляційних втрат; 15437 (п`ятнадцять тисяч чотириста тридцять сім) гривень 43 копійки - 3% річних та 821 (вісімсот двадцять одну) гривню 11 копійок витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У стягненні 2 484 (двох тисяч чотирьохсот вісімдесяти чотирьох) гривень 27 копійок пені; 8 205 (восьми тисяч двохсот п`яти) гривень 76 копійок інфляційних втрат; 2 036 (двох тисяч тридцяти шести) гривень 29 копійок 3% річних - відмовити.

Провадження в частині стягнення 943 896 (дев`ятсот сорока трьох тисяч вісімсот дев`яноста шести тисяч) гривень78 копійок основної заборгованості закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Господарського суду Хмельницької області подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.01.2025.

СуддяО.І. Шевчук